Факультет іноземної та слов’янської філології
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Факультет іноземної та слов’янської філології за Автор "Betsenko Tetiana Petrivna"
Зараз показуємо 1 - 19 з 19
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вставні і вставлені конструкції у художній мові Гр. Тютюнника(2020) Писаренко Катерина Олександрівна; Pysarenko Kateryna Oleksandrivna; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaПроблеми синтаксису здавна привертали до себе увагу лінгвістів, адже саме речення найшвидке та найчуттєвіше реагує на мовленнєві зміни. Речення – найгнучкіша та найбільш змінна структура. Це призводить до появи нових питань та явищ, які потребують докладного пізнання та аналізу. До таких актуальних проблем належить і питання категорії вставності, оскільки на сьогодні дослідження, пов’язані зі вставними та вставленими конструкціями, не розв’язують повністю проблему їх становлення та розвитку у системі мови. Мета магістерської роботи – описати різновиди вставних та вставлених конструкцій, репрезентованих у лінгвостилі Г. Тютюнника, з`ясувати їх стилістичні функції у мовотворчості митця. Для досягнення мети дослідження нами були поставлені наступні завдання: 1. З`ясувати природу вставних та вставлених структур; 2. Схарактеризувати історію вивчення вставних та вставлених конструкцій; 3. Виявити різновиди вставних та вставлених конструкцій, реалізованих у творчості Г. Тютюнника, описати особливості їх репрезентації; 4. З`ясувати стилістичні функції означених структур мовотворчості письменника.Документ Вступ до топоніміки(СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2019) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ навчальному посібникові в науково-популярній формі представлено методику здійснення науково-дослідних топонімічних студій. На основі практичного досвіду викладено етапи та хід проведення топонімічних досліджень, подано роз’яснення до окремих процедур аналізу; вказано основні наукові джерела, які допоможуть у реалізації топонімічних дослідів; запропоновано анкету для збору та систематизації топонімічного матеріалу, словник топонімічних термінів. Для викладачів вищих навчальних закладів, науковців, студентів, магістрантів, аспірантів, учнів, учителів, усіх, хто цікавиться питаннями топоніміки, методикою проведення топонімічних досліджень.Документ До питання про мовостиль Олени Теліги(2018) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaСтаття присвячена аналізові різнорівневої мовно-стильової організації поетичних текстів О. Теліги. Увагу приділено характеристиці фонічних, лексичних, синтаксичних ознак поетичних творів митця. Зроблено спробу в загальних рисах окреслити специфіку творчої манери художника слова.Документ Естетика мови українських народних дум(СДПУ ім А. С. Макаренка, 2019) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ монографії розглянуто поняття естетики мови. На прикладі аналізу мовно-образної організації героїчного епосу (дум) запропоновано з'ясування природи естетичного потенціалу фольклорних творів. Досліджено модуси формування естетики мови українських народних дум. Для наукових працівників, аспірантів, магістрантів, студентів, учителів-словесників.Документ Конструкції з прямою мовою у художніх творах Бориса Харчука(2020) Висоцька Тетяна Василівна; Vysotska Tetiana Vasylivna; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaРобота складається зі вступу, де розкривається сутність і стан наукової проблеми, формується мета і завдання, які потребують вирішення для досягнення поставленої мети; першого розділу, у якому проаналізовано дослідження науковців стосовно конструкцій з прямою мовою; у другому розділі досліджуються структури з прямою мовою, непрямою мовою, невласне прямою мовою, діалогами, іншими структурними різновидами у художніх текстах Бориса Харчука; третього розділу, у якому з’ясовано особливості стилістичних функцій конструкцій з прямою мовою в художньо-образному творенні Бориса Харчука; висновків, де розкрито суть основних етапів роботи, підбито підсумки усієї праці; списку використаних джерел та додатків.Документ Концепт воля в українському народному героїчному епосі (думах)(2017) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті розглянуто семантику концепту воля та мовнообразні способи його реалізації в народних думах. Мета дослідження - з’ясувати семантику концепту воля, засвідченого в текстово-образній системі народних дум. Об’єктом спостереження обрано мову думового епосу, предметом - концепт воля як ядерний складник концептосфери аналізованих творів. Значущість пошуків, здійснюваних у такому напрямкові, зумовлена тим, що з’ясування семантики концептів дасть змогу осмислити витоки, призначення, естетику творів думового епосу, пізнати їхню оригінальність як творів героїко-епохальних, а також усвідомити мовнообразний феномен аналізованих фольклорних пам’яток в історії української мови. Обгрунтовано, що поетична інтерпретація поняття воля в національному її розумінні виникла як наслідок різноманітних переживань: власне особистих і суспільно-політичних. Концепт воля в думах реалізується в таких поняттях, що в основі своїй мають зв’язок безпосередньо з волею - незалежністю, свободою. Передусім воля пов’язується з поняттями неволя - відсутність волі, невільник - особа, що має відношення до волі (не має її), визволяти - дія, пов’язана із здобуттям волі. Зазначені поняття творять концептосферу номена воля. З’ясовано, що концепт воля - як провідний, базовий концепт героїчного епосу, як складник національно-мовної картини світу - реалізується по-різному: як абстрактне найменування (воля, неволя') і як найменування дії (визволяти) та суб’єкта дії (невільник)', названі одиниці формують концептосферу поняттєвої домінанти воля.Документ Краєзнавча діяльність у сучасному освітньо-виховному процесі: теоретичні поняття(2018) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivna; Підопригора Ю. О.; Pidopryhora Yu. O.У статті зроблено спробу з’ясувати роль краєзнавчої роботи у сучасному освітньо-виховному процесі в навчальних закладах усіх рівнів. Розглянуто зміст понять теоретичного блоку: краєзнавчий світогляд, краєзнавча свідомість, краєзнавче чуття, краєзнавчі знання, краєзнавчий смак, краєзнавчі здібності. Обґрунтовано доцільність їх формування у молодого покоління.Документ Мова поетичних творів Ігоря Калинця: фоностилістичний рівень(2018) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivna; Волошина В. В.; Voloshyna V. V.У статті в деталях з’ясовано специфіку звукової будови поетичних текстів Ігоря Калинця. Розглянуто стилістичні функції звукових компонентів у організації віршових творів. Визначено основні індивідуально-авторські риси використання фоностилістичних засобів у мовотворчості Ігоря Калинця.Документ Мова фольклорних пісенних пам’яток у науково-дослідних студіях Світлани Яківни Єрмоленко(2017) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті розглянуто науковий доробок С.Я. Єрмоленко, присвячений висвітленню проблем мови фольклорно-пісенних пам’яток. Схарактеризовано досягнення вченого в означеній галузі наукових знань. Осмислено внесок дослідника в розбудову вітчизняних лінгвофольклористичних студій.Документ Мовні засоби позначення простору в поетичній мові В. Голобородька(2021) Зленко Аліна Олександрівна; Zlenko Alina Oleksandrivna; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ кваліфікаційній роботі проаналізовано мовні засоби позначення простору у поетичній мові В. Голобородька. Дослідження присвячене аналізу художнього простору як складника поетикальної системи митця, що дає уявлення про визначальні константи його світосприйняття, які знаходять мовне вираження на образному рівні його поезії. Мета роботи полягає в описі мовних одиниць на позначення простору, що засвідчені в поетичній мові В. Голобородька. У першому розділі зосереджено увагу на особистості В. Голобородька і його поетичному доробку; у другому розділі досліджено мовні засоби репрезентації художнього простору у поетичній творчості В. Голобородька; у третьому розділі розкрито основні особливості використання мовних одиниць на позначення простору в поетичній мові письменника; висновків, де подано узагальнення результатів та списку використаної літератури, що містить 151 позицію. Загальний обсяг роботи складає 89 сторінок.Документ Природа художньо-образної організації поетичного тексту: закон звукової гармонії(2016) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті подано спроби обґрунтувати сутність закону звукової гармонії поетичного тексту, визначити його природу, сформулювати основні положення й з’ясувати специфіку дії цього закону, схарактеризувати загальні умови реалізації, на конкретних прикладах показати можливості фонічних одиниць мови в максимальній гармонізацій структури тексту (зовнішнього та внутрішнього його рівнів); довести, що мінімальні одиниці мови (звуки) володіють потенційною здатністю естетизувати зміст повідомлюваного.Документ Семантика і поетика слова-образу глечик у віршовій мові Василя Голобородька(2018) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті засвідчено спробу розглянути особливості мовно-образної організації поетичних творів В. Голобородька. Проаналізовано семантику та емоційно-експресивне забарвлення номена на позначення предмета посуду глечик. Обґрунтовано змістову вагу та конотативні відтінки лексеми глечик у поетичному слововживанні. З’ясовано, що номен глечик у поетичній інтерпретації В. Голобородька пов’язаний із традиційною культурою побуту українців.Документ Символи у поетичній мові І.Малковича: семантика і поетика(2021) Сиріна Аліна Василівна; Syrina Alina Vasylivna; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ кваліфікаційній роботі окреслено теоретичні засади вивчення символу як універсальної естетичної категорії; схарактеризовано лінгвостилістичну природу символу; проаналізовано класифікації символів, а також означено проблемні питання у класифікаційному аналізі лінгвосимволів. На матеріалі збірок («Подорожник» та «Яксунині береги») І. Малковича здійснено спробу класифікації лінгвосимволів у поетичній інтерпретації автора, а також проаналізовано стилістичні функції символів у мовотворчості митця.Документ Стилістичні функції топонімів-символів у поетичній мові І. Малковича(2021) Сиріна Аліна Василівна; Syrina Alina Vasylivna; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті досліджено стилістичні функції топонімів-символів у поетичній мові І. Малковича. Виокремлено топоніми-символи, наявні у віршах аналізованих збірок, наведено їх класифікацію. З’ясовано, що всі топоніми-символи в поетичному тексті виконують певну стилістичну функцію. Визначено та проаналізовано стилістичні функції топонімів-символів. Встановлено, що топоніми-символи у поетичному тексті набувають інформаційного та образно-емоційного смислів.Документ Структурно-семантичні й стилістичні функції періоду в українських народних думах(2019) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaДля таких широкомасштабних епічних творів, як думи, що відзначаються монументальним описовим стилем, докладним зображуванням подій і пластикою, закономірними є конструкції з періодом, які реалізують розгорнуту, багатокомпонентну, гармонійно організовану синтаксичну побудову, що характеризується цілісністю теми, повнотою і динамізмом змісту, елементами образності і широкими асоціативними зв’язками. Суттєвим для осмислення мовно-стильової організації дум є з’ясування специфіки функціонування в означених текстах періодичних конструкцій. У статті розглянуто періодичні конструкції як структурно-стилістичні елементи текстової організації народних дум. Подано дефініцію періоду. Охарактеризовано різновиди означених структур. З’ясовано їхні стилістичні функції. З’ясовано, що конструкції з періодами реалізують універсальний прийом стилістичного, художньо-образного вираження думки, який базується на семантичній цілісності, визначеному структурному оформленні та своєрідній інтонаційній завершеності. Вкотре спостережене «переломлення» в одному комплексі (макрознак) кількох площин (граматична, семантична, стилістична) свідчить водночас про універсальність мови як знакової системи і мовлення – як конкретної реалізації цієї знакової системи. Періодичні конструкції виступають ознакою книжної мови. Функціонування їх у думах, власне побудова дум на основі періодичних структур засвідчують прямий зв’язок досліджуваних творів із книжними джерелами. Період – насамперед універсальний стильовий прийом моделювання художніх текстів, що виявився провідним у конструюванні думового мовленнєвого універсуму. Надзвичайна вага періодичних структур у думах зумовлена тим, що думи призначалися для усномовного виголошення. Така властивість періодичних структур, як потенційна здатність створювати урочисто-піднесений, величний колорит оповіді, цілком адекватна стильовій організації дум. Неабияку роль тут відігравала притаманна періодичним конструкціям специфічна інтонаційна універсальність. Періодична мова в думах – чинник не тільки стильовий, а й стилістичний. Стилістична вага конструкцій із періодом зумовлена трьома нерозривно пов’язаними чинниками, що виступають у тісній взаємодії і дають підстави зараховувати періоди до текстово-образних універсалій: структурним оформленням, семантикою та інтонацією, у результаті чого витворюються найрізноманітніші як зі структурного, так і з ідейно-змістового погляду інтонаційно завершені конструкції, що характеризуються певним емоційно-експресивним забарвленням, здатні викликати відповідні емоції, почуття у слухачів.Документ Структурно-семантичні типи безсполучникових складних речень у романі В. Шкляра «Маруся»(2018) Горпинченко О. М.; Horpynchenko O. M.; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaСтаттю присвячено проблемі аналізу природи складних безсполучникових речень, засвідчених у мові художньої літератури. Матеріалом для спостереження обрано роман В. Шкляра «Маруся». З’ясовано базові критерії визначення структурно-семантичних типів БСР. Розглянуто різновиди складних безсполучникових речень, що характерні для мовотворчості письменника.Документ Субстантивні текстово-образні універсалії як мовно-естетичний феномен (на прикладі народного героїчного епосу)(2019) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті подано спробу схарактеризувати природу субстантивних текстово-образних універсалій. Субстантивні текстово-образні універсалії структурно представлені складними іменниками. На прикладі народного героїчного епосу (дум) розглянуто різновиди означених структур, установлено їх ознаки, з’ясовано стилістичні функції. Залежно від семантики й функції компонентів, субстантивні текстово-образні універсалії поділено на такі підгрупи: 1. Універсалії, які складаються зі слів-синонімів, що позначають одне й те саме поняття. 2. Універсалії, компоненти яких співвідносяться один з одним як родові й видові (це слова типу «означуване + означення (прикладка)»). 3. Універсалії, компоненти яких називають різні, але близькі явища (це так звані парні зближення сумарного характеру). 4. Текстово-образні субстантивні універсалії, один із компонентів яких щодо другого виконує атрибутивну функцію. 5. Текстово-образні субстантивні універсалії, один із компонентів яких називає частину від цілого. Установлено, що думи, продовжуючи традицію фольклорного слововживання, засвідчують використання складних іменників, – текстово-образних універсалій, специфікою яких є рівноправність, незалежність компонентів, для творення єдиного структурно-семантичне цілого, що дає назву третьому поняттю. З’ясовано, що особливістю мовної організації дум як творів фольклорних є функціонування в них складних топонімів (ойконімів, гідронімів), де власні назви є своєрідними прикладками при словах із просторовою семантикою «город», «місто», «лиман», «ріка», «море», «долина», «могила» тощо. Подібні складні назви – текстово-образні універсалії – тим показові, що побудовані способом інверсійного (зворотного) порядку розташування компонентів: власна назва, що виноситься на перше місце, потрапляє в центр уваги: так підкреслюється суспільно-історичне значення того чи іншого географічного об’єкта, наголошується на вагомості подій, що пов’язані з місцем, позначуваним тим чи іншим топонімом. Думи засвідчують використання субстантивних текстово-образних універсалій, у яких одним із компонентів є прикметник. Особливістю цих складних утворень є ще те, що вони є редуплікованими одиницями. Повтор кореневої частини як основної, стрижневої в слові, такої, що передає лексичне значення і є носієм семантики споріднених слів, зумовлює загострення уваги на певній деталі – ознаці, спричиняючи конденсацію почуттів, здебільшого негативних. Виразовими в мовній організації дум є складні іменники фольклорного походження, утворені на основі зближень синонімічних слів. У таких єдностях один синонім, завдяки додатковому емоційно-змістовому відтінку, наявному в семантичній структурі, підсилює, конкретизує значення іншого. Субстантивні текстово-образні універсалії – естетично наповнені одиниці.Документ Термін «текстово-образна універсалія» в лінгвістичному уснословеснознавстві(2016) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivnaу статті розглянуто співвідношення термінів формула і текстово-образна універсалія стосовно лінгвістичного аналізу фольклорних текстів. Обґрунтовано доцільність уживання останнього. Подано спробу охарактеризувати обидва термінопоняття.Документ Художньо-виражальні прикмети фонічної організації поетичної мови П. Тичини(2017) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaСтаття присвячена розглядові специфіки ідіостилю Павла Тичини. Приділено увагу аналізові фоностилістичної організації поетичних творів митця. Схарактеризовано художньо-виражальні можливості звукових одиниць. Зокрема, з’ясовано емоційно-експресивне та смислове навантаження звукоповторів (асонансів, алітерацій) у текстах поезій, описано асоціативно-символічні зв’язки фонічних елементів. Осмислено функції фонічних мікроодиниць, звукових слів у створенні стилістичної тональності тексту, реалізації задуму автора. Звернено увагу на використання стильового прийому звукової гри, характерного для творчої манери майстра слова. Обгрунтовано синкретизований характер художньо-виражальних засобів усіх рівнів мови в ідіостилі Павла Тичини.