Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17607. Останнє оновлення: 09.06.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Основні напрями технологічного розвитку спортивного обладнання та інфраструктури адаптивного спорту
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Ворона Віта Вікторівна; Лазоренко Сергій Анатолійович; Нєдєльчев Максим; Vorona Vita Viktorivna; Lazorenko Serhii Anatoliiovych; Niedielchev Maksym
У статті проведено системний аналіз та узагальнення ключових напрямів технологічної трансформації в адаптивному спорті. Встановлено, що сучасний етап розвитку галузі характеризується переходом від базової компенсації фізичних дефіцитів до створення складних людино-машинних систем.
Досліджено матеріалознавчий аспект інновацій, зокрема ефективність застосування вуглецевих полімерів та титанових сплавів у конструюванні протезів і спортивних крісел колісних. На основі аналізу літературних джерел з’ясовано, що використання енергозберігаючих композитів дозволяє пара-атлетам досягати рівня енергоефективності, порівнянного з показниками елітного олімпійського спорту. Окрему увагу приділено практичній ергономіці: описано роль допоміжних засобів стабілізації (спеціалізованих блоків, адаптивних сидінь, ременів із множинними петлями), які критично важливі для забезпечення автономності та зниження ризику травматизації під час реабілітації ветеранів війни.
Наукову новизну роботи становить обґрунтування концепції «адаптивної синергії», яка інтегрує індивідуальне екіпірування у цифрову екосистему тренувального простору. Проаналізовано потенціал інерційних сенсорів, нейроінтерфейсів та VR-симуляторів як інструментів дата-орієнтованого управління підготовкою. Висвітлено архітектурно-технологічний аспект: спортивна споруда розглядається не лише як безбар’єрний об’єкт, а як інтелектуальне середовище з впровадженими системами контролю мікроклімату та цифровою навігацією.
На основі опрацьованого масиву джерел систематизовано критерії доцільності впровадження інновацій, що включають нозологічну відповідність, ергономічну автономність, цифрову інтегрованість та інфраструктурну сумісність. У висновках акцентовано увагу на необхідності подолання існуючого в Україні «інфраструктурного бар’єру» в освітніх закладах через впровадження мобільних адаптивних модулів та підготовку фахівців, здатних працювати з високотехнологічним обладнанням.
Методологія інтеграції здоров'язбережувальних технологій у процес викладання спортивно-педагогічних дисциплін у ЗВО: теоретичний аспект
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бойченко Артем; Boichenko Artem
У статті теоретично обґрунтовано методологічні засади інтеграції здоров’язбережувальних технологій у викладання спортивно-педагогічних дисциплін як чинника формування відповідного середовища в закладах вищої освіти (педагогічного профілю). Виявлено протиріччя між суспільним запитом на фахівців-носіїв валеологічної культури та фрагментарним впровадженням оздоровчих практик в освітній процес. Застосування сучасних методів дослідження дозволило уточнити категоріальний апарат і розкрити середовищетворчий потенціал дисциплін. Систематизовано чотири домінуючі методологічні засади: системно-інтегративну єдність, особистісно-суб’єктну спрямованість, контекстуально-професійну орієнтацію та рефлексивно-діагностичну відкритість. На їх підставі сконструйовано структурно-функціональну модель, що інтегрує ціннісно-мотиваційний, змістово-технологічний, організаційно-діяльнісний та оцінювально-рефлексивний блоки в адаптивний механізм. Обґрунтовано, що переорієнтація з уніфікованих нормативних підходів на індивідуалізовані освітні траєкторії, формування стійкої ціннісної орієнтації на здоров’язбереження як професійний пріоритет, а також імплементація формувального оцінювання забезпечують синергетичний ефект, що сприяє підвищенню психоемоційної стійкості здобувачів вищої освіти та позитивно модифікує загальний соціально-психологічний клімат закладу вищої освіти.
Теоретична новизна дослідження полягає у переосмисленні традиційних підходів до здоров’язбережувальної діяльності у закладах вищої освіти (педагогічного профілю) через перехід від локальних і епізодичних оздоровчих практик до цілісної теоретико-методологічної системи. У межах запропонованого підходу фізичне виховання розглядається не лише як функціональний компонент професійної освіти, а як системоутворювальне ядро середовищної трансформації, здатне інтегрувати аксіологічні, організаційно-педагогічні та здоров’язбережувальні вектори освітнього процесу. Самостійне теоретичне значення має виокремлення комплексу механізмів, які забезпечують інституційні зміни в освітньому середовищі. До таких механізмів віднесено нормативне переформатування змісту та критеріїв оцінювання навчальних досягнень, професійну ідентифікацію здоров’язбереження як ціннісного орієнтира педагогічної діяльності, а також механізми соціальної трансляції відповідних практик через міжсуб’єктну взаємодію учасників освітнього процесу. Отримані результати формують теоретико-прикладне підґрунтя для подальшого оновлення освітньо-професійних програм, розроблення валідного діагностичного інструментарію для оцінювання сформованості здоров’язбережувальної компетентності, а також для проведення наступної емпіричної апробації запропонованої моделі в умовах змішаного та цифрово-підтримуваного навчання.
Розвиток координаційних здібностей здобувачів вищої освіти спеціальності «Фізична культура і спорт» засобами батутної підготовки
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бородіна Оксана; Шевченко Олексій; Borodina Oksana; Shevchenko Oleksii
У статті досліджено проблему розвитку координаційних здібностей здобувачів вищої освіти спеціальності «Фізична культура і спорт» у процесі професійної підготовки. Обґрунтовано актуальність підвищення рівня координаційної підготовленості як чинника ефективного оволодіння складнокоординаційними руховими діями. Визначено необхідність пошуку педагогічно доцільних засобів удосконалення просторової орієнтації, рівноваги та узгодженості рухів. Акцентовано увагу на потенціалі батутної підготовки як засобу, що створює умови зміненої опори та підвищені вимоги до сенсомоторної регуляції рухів.
Метою дослідження було обґрунтувати ефективність застосування засобів батутної підготовки у розвитку координаційних здібностей здобувачів вищої освіти. Використано методи аналізу й узагальнення науково-методичної літератури, педагогічного експерименту, педагогічного тестування та математичної статистики.
У дослідженні брали участь здобувачі вищої освіти, розподілені на контрольну та експериментальну групи. В експериментальній групі застосовано методику з використанням вправ батутної підготовки, спрямованих на розвиток рівноваги, просторового орієнтування та координації рухів. Оцінювання здійснювалося за допомогою комплексу тестів, зокрема проб Бондаревського, вправ із перекидами та завдань на утримання рівноваги.
Результати засвідчили статистично значуще покращення показників координаційних здібностей у експериментальній групі (p<0,05), насамперед у показниках динамічної рівноваги, просторового орієнтування та узгодженості рухових дій. Встановлено диференційований характер впливу: найбільш чутливими є показники, пов’язані зі зміною положення тіла у просторі, тоді як окремі вестибулярні функції демонструють меншу динаміку.
Отримані результати підтверджують ефективність використання засобів батутної підготовки та доцільність їх інтеграції у систему професійної підготовки майбутніх фахівців.
Методика розвитку професійної компетентності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти аграрного профілю
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Будулуца Ірина; Budulutsa Iryna
У статті представлено науково обґрунтовану методику поетапного розвитку професійної компетентності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти аграрного профілю, розроблену з урахуванням сучасних трансформацій у професійній та аграрній освіті. Обґрунтовано актуальність проблеми, зумовлену необхідністю підготовки педагогів, здатних ефективно діяти в умовах цифровізації, зміни змісту професійної підготовки та зростання вимог до якості освітнього процесу. На основі аналізу наукових джерел визначено недостатньо досліджені аспекти професійного розвитку викладачів, що потребують наукового розв’язання.
У межах статті уточнено трактування професійної компетентності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти аграрного профілю як інтегративної характеристики, що поєднує знання, уміння, цінності й особистісні якості, необхідні для успішної педагогічної діяльності. Запропонована методика ґрунтується на компетентнісному, системному, діяльнісному та особистісно орієнтованому підходах і має чітку структурно‑логічну будову. Виокремлено чотири взаємопов’язані етапи: діагностувально‑прогностичний, проєктувальний, інноваційно‑діяльнісний та рефлексивно‑корекційний. Кожен етап виконує специфічні функції та забезпечує поступальний розвиток професійної компетентності викладачів.
Наукова новизна полягає у розробленні цілісної системи професійного розвитку педагогів, що інтегрує формальну, неформальну й інформальну освіту, а також передбачає персоніфікацію освітніх траєкторій на основі результатів діагностики. Практична значущість методики полягає у її здатності забезпечувати підвищення рівня професіоналізму викладачів загальноосвітніх дисциплін, формування їхньої інноваційної культури, розширення спектра професійних умінь і сприяння підвищенню якості освітнього процесу в закладах професійної освіти аграрного профілю. Перспективи подальших досліджень пов’язані з уточненням змісту професійного розвитку педагогів та оцінюванням ефективності впровадження методики в реальних умовах функціонування закладу професійної освіти.
Методологія експенс-проектування мовних моделей в навчальному процесі
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Буряк Олена; Кечик Ольга; Buriak Olena; Kechyk Olha
У статті розглядаються особливості проектування підказок для мовних моделей у навчальному процесі як важливого елемента взаємодії з генеративним штучним інтелектом. На основі аналізу останніх наукових досліджень встановлено, що, незважаючи на значний потенціал мовних моделей у створенні освітнього контенту, їх педагогічно орієнтоване використання, особливо формулювання підказок, залишається недостатньо розробленим у методологічному плані. Показано, що якість відповідей моделей значною мірою залежить від структури та змісту підказки, що свідчить про необхідність переходу від інтуїтивного до більш цілеспрямованого проектування підказок.
У дослідженні пропонується підхід до побудови підказок, заснований на структуруванні підказок за такими компонентами: мета, контекст, роль, обмеження та формат виводу. На прикладах навчальних завдань демонструється, що зміни в структурі підказок впливають на характер, повноту та ясність згенерованого контенту. Результати комп'ютерного експерименту з мовними моделями показують, що структуровані підказки корисні для підвищення точності відповідей та їх відповідності навчальним цілям.
Запропоновано узагальнений шаблон підказки та послідовність її побудови, які можна використовувати в освітній практиці для створення навчальних матеріалів та підтримки навчальної діяльності студентів. Результати можна застосувати для розвитку цифрових та педагогічних компетенцій користувачів, а також для підвищення ефективності використання мовних моделей в освіті. Подальші дослідження мають бути зосереджені на експериментальній перевірці запропонованого підходу в реальних освітніх умовах.