Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17298. Останнє оновлення: 16.03.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Кліматичні чинники перерозподілу рекреаційних потоків у приморських регіонах Європи: Середземноморський та Балтійський макрорегіони
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2026) Паук Анна Віталіївна; Pauk Anna Vitaliivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
Статтю присвячено аналізу впливу зміни клімату напросторово-часову організацію міжнародних туристичних потоків ітрансформацію туристичних ринків. Зазначається, що хоча загальна кількістьмандрівників у світі не зменшується, структура та географія попитузазнають істотних змін під впливом зростання температур, підвищеннячастоти екстремальних погодних явищ та посилення кліматичних ризиків утрадиційно популярних регіонах. Однією з ключових тенденцій визначенопоступову втрату комфортності Південною Європою, Північною Африкою тарегіонами Близького Сходу в літній сезон. Це спричиняє перерозподілтуристичних потоків на користь північніших територій – Скандинавії, країнБалтії, Північної Німеччини, Ісландії та Канади, де зберігаються сприятливілітні температури. Суттєвих змін зазнає зимовий туризм: у низько- тасередньогірних районах очікується значне скорочення тривалості лижногосезону та зниження надійності снігового покриву. Відповідно, попитзміщуватиметься до високогірних курортів або альтернативних форм зимовоїрекреації. Окреслено також зростання інтересу до екологічно стійких таприродоорієнтованих форм туризму, що відображає зміни у поведінковихмоделях подорожування. Наголошується на посиленні міжсезонностіпляжного туризму, зокрема на зміщенні попиту з пікових літніх місяців навесняно-осінні періоди. Підкреслюється, що кліматичні зміни зумовлюють нелише перерозподіл потоків, але й нові інвестиційні потреби, ризикиінфраструктурних втрат у прибережних регіонах, зміни ареалів поширенняхвороб та потенційні фінансові збитки для вразливих туристичних економік.Особлива увага приділена прогнозам для Середземномор’я та Балтійськогорегіону, де очікується падіння попиту в літній сезон на 5–10 % залежно відсценарію глобального потепління.
Розвиток гірничопромислових і постмайнінгових геосистем
(Baltija Publishing, 2026) Іванов Євген Анатолійович; Ivanov Yevhen Anatoliyovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Остап’юк Володимир Любомирович; Ostapyuk Volodymyr Lyubomyrovych
Розглянуто питання розвитку гірничопромислових і постмайнінгових геосистем, зокрема особливості їх виникнення, формування і зникнення. Окреслено стадії (етапи) і варіанти еволюційних змін цих геосистем. Визначено шляхи виникнення гірничопромислових (початок видобування і збагачення корисних копалин) і постмайнінгових (ліквідація чиконсервація гірничодобувних підприємств) геосистем. Описано прояв небезпечних природно-антропогенних (здебільшого деструктивних)процесів та явищ в межах гірничопромислових і постмайнінгових геосистем. Виявлено співвідношення та переважаючий напрямок основних видів міграційних потоків. Проаналізовано особливості зникнення кар’єрів, відвалів, відстійників, хвостосховищ, виробничих територій та об’єктів тощо та утворення постмайнінгових геосистем. Про появу нових геосистем на місці гірничопромислових ландшафтів свідчить зміна їхнього господарського чи іншого функціонального призначення.
Есе як сучасний інструмент текстотвірної діяльності здобувачів освіти: формування особистої позиції та творчого мислення
(Вежа-Друк, 2025) Грона Наталія Вікторівна; Семеног Олена Миколаївна; Hrona Nataliia Viktorivna; Semenoh Olena Mykolaivna
Розділ монографії присвячений комплексному дослідженню есе як синтетичного типу тексту та ефективного інструменту розвитку ключових компетентностей у сучасній системі освіти. Актуальність теми зумовлена впровадженням концепції «Нова українська школа» та новими вимогами Державного стандарту профільної середньої освіти (2024), що акцентують увагу на здатності здобувачів освіти створювати письмові висловлення, аргументувати власну позицію та виявляти творчу індивідуальність.
Автори розглядають текстотвірну діяльність як процес створення змістових комунікативних одиниць, структура яких умотивована жанровою специфікою. Висвітлено генезу есе від античності до сучасних медійних і цифрових форм. Деталізовано ознаки есе, наведено розгалужену класифікацію (аргументоване, есе-міркування, есе-дослідження, процесуальне та інші), адаптовану до освітніх потреб.
Розділ містить низку пропедевтичних завдань та вправ (інтерв'ювання, аналіз фейків, написання есе за цитатами чи на основі подкастів), що спрямовані на стимулювання критичного мислення та креативності.
Інновації у змісті підготовки майбутніх докторів філософії (PHD): досвід України та Польщі
(WYDAWNICTWO UCZELNIANE Pomorska Szkoła Wyższa, 2025) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna
Інновації у змісті підготовки майбутніх докторів філософії (PhD) є ключовим чинником модернізації вищої освіти та розвитку наукового потенціалу у світі, зокрема в Україні та Польщі. Метою статті є виявлення та порівняльний аналіз інновацій у змісті професійної підготовки здобувачів PhD в Україні та Польщі, визначення тенденцій, чинників та можливостей удосконалення національної моделі докторської освіти, а також оцінка інтеграції європейських наукових цінностей у національні програми.
У дослідженні використано комплекс методів, що забезпечив всебічне розуміння процесів модернізації PhD-підготовки: теоретичний аналіз, порівняльно-педагогічний метод, контент-аналіз нормативних документів та освітньо-наукових програм, а також емпіричне вивчення практик провідних університетів (спостереження, інтерв’ю, фокус-групи). Матеріалом для дослідження стали стратегічні документи ЄС, нормативні акти України та Польщі, відкриті освітньо-наукові програми докторських шкіл, наукові публікації та аналітичні звіти, а також результати міжнародних проєктів, зокрема ESPERIDTA.
Результати. Проведений аналіз засвідчив, що українські PhD-програми поступово інтегрують цифрові технології, враховують компетентнісний підхід, трансверсальні навички, академічну доброчесність та стійкість у дослідницькій діяльності. Польські докторські школи впроваджують модульні програми, індивідуальні дослідницькі плани, міждисциплінарні практики, акцентують увагу на академічній мобільності, етичних стандартах та розвитку управлінських і цифрових компетентностей. Обидві країни демонструють прагнення гармонізувати національні стандарти з європейськими рамками, забезпечуючи розвиток автономного та відповідального дослідника.
Висновки. Ефективна модернізація змісту PhD-підготовки потребує поєднання нормативної бази, інноваційних освітніх практик та інтеграції європейських наукових цінностей. Подальші перспективи включають розробку інституційних стратегій, міждисциплінарних програм, розвиток міжнародної співпраці, формування цифрових та академічних компетентностей здобувачів PhD.
Алгоритмічне мислення та його розвиток на уроках інформатики
(2025) Плющик Володимир Володимирович; Pliushchyk Volodymyr Volodymyrovych
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, психолого-педагогічних та методичних засад формування алгоритмічного мислення учнів ЗЗСО.
У першому розділі розкрито сутність алгоритмічного мислення, його структуру та значення для цифрової грамотності. Проаналізовано психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективний розвиток логіко-послідовного мислення під час вивчення інформатики.
У другому розділі представлено організацію освітнього середовища, засоби та цифрові ресурси для формування алгоритмічних умінь. Наведено фрагменти уроків для 9 класу із застосуванням тривимірного моделювання в середовищі Blender.
Теоретична значущість. Уточнено зміст алгоритмічного мислення та визначено умови його розвитку в контексті сучасної інформатичної освіти.
Практичне значення. Розроблені матеріали та методичні рекомендації можуть бути використані в ЗЗСО для підвищення ефективності навчання інформатики й розвитку алгоритмічного мислення учнів.