Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17820. Останнє оновлення: 06.07.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2026)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Компетентність команди психолого-педагогічного супроводу щодо формування SMART-цілей розвитку дитини з освітніми труднощами: результати емпіричного дослідження
(2026) Мартинчук Олена Валеріївна; Martynchuk Olena Valeriivna; Ганевіч Софі Марі; Hanevich Sofi Mari; Салюк Світлана Іванівна; Saliuk Svitlana Ivanivna
У статті представлено результати емпіричного дослідження рівня сформованості компетентності команди психолого-педагогічного супроводу щодо формування та реалізації SMART-цілей розвитку дитини з освітніми труднощами в умовах інклюзивної освіти. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення якості індивідуального планування в межах індивідуальної програми розвитку (ІПР), де чіткість, вимірюваність і реалістичність цілей визначають ефективність супроводу. Метою дослідження було визначення рівня теоретичної обізнаності, практичної готовності та мотиваційної налаштованості членів команди супроводу щодо застосування SMART-підходу. Визначено три критерії оцінювання компетентності: теоретико-когнітивний, практико-діяльнісний і мотиваційно-ціннісний. Дослідження здійснювалося методом анкетування (29 запитань) серед 22 педагогічних працівників і фахівців інклюзивно-ресурсного центру. Обробка результатів проводилася із застосуванням кількісного та якісного аналізу. Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати, що рівень сформованості компетентності команди супроводу щодо застосування SMART-цілей є переважно середнім. Теоретична обізнаність не завжди трансформується у стійкі практичні навички формулювання вимірюваних і часово окреслених цілей. Водночас позитивна мотиваційна складова створює передумови для впровадження програм підвищення кваліфікації, спрямованих на розвиток практичних умінь застосування SMART-технології в межах ІПР. Отримані дані підтверджують доцільність розроблення практико-орієнтованої програми підвищення кваліфікації, спрямованої на формування навичок формулювання, інтеграції та коригування SMART- цілей
Сучасні підходи до розвитку психомоторики дітей з інтелектуальними порушеннями засобами адаптивного фізичного виховання
(2026) Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych
У статті висвітлено сучасні підходи до розвитку психомоторики дітей з інтелектуальними порушеннями засобами адаптивного фізичного виховання як важливого напряму корекційно-розвиткової роботи в системі спеціальної освіти. Розкрито сутність поняття «психомоторика» як інтегративної характеристики розвитку дитини, що поєднує рухову, сенсорну та психічну сфери, визначає рівень сформованості координаційних здібностей, моторного контролю та здатності до регуляції рухової діяльності. Проаналізовано особливості психомоторного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями, констатовано зниження рівня розвитку фізичних якостей, координаційних здібностей, порушення просторово-часової організації рухових дій, недостатній розвиток дрібної моторики та сенсорної інтеграції. Визначено, що зазначені особливості ускладнюють процес навчання, знижують рівень адаптації та обмежують можливості соціальної інтеграції дітей. Особливу увагу приділено потенціалу адаптивного фізичного виховання як ефективного засобу корекції психомоторних порушень. Встановлено, що систематичне використання спеціально підібраних фізичних вправ, рухливих ігор, вправ на розвиток координації, рівноваги, ритму, а також сенсомоторних компетентностей сприяє активізації функціональних можливостей організму, формуванню базових рухових навичок і вдосконаленню психомоторної сфери дітей з інтелектуальними порушеннями. Узагальнено сучасні методичні підходи до організації занять з адаптивного фізичного виховання, що передбачають індивідуалізацію, поетапність, комплексність впливу та використання інноваційних педагогічних технологій. Підкреслено необхідність інтеграції фізичного, психічного та сенсорного розвитку у процесі корекційно-розвиткової роботи. Зроблено висновок про те, що адаптивне фізичне виховання є ефективним засобом розвитку психомоторики дітей з інтелектуальними порушеннями, сприяє підвищенню рівня їх фізичної підготовленості, розвитку рухової активності, формуванню життєво необхідних компетентностей та забезпечує передумови для їхньої подальшої успішної соціалізації.
Особливості розвитку пальцевого та кистьового праксису у дітей 4–5 років з порушеннями мовлення
(2026) Галецька Юлія В’ячеславівна; Haletska Yuliia V’iacheslavivna; Юрша Дарія Степанівна; Yursha Dariia Stepanivna
В статті описано особливості розвитку пальцевого та кистьового праксису у дітей середнього дошкільного віку з порушеннями мовлення. Визначено, що праксис означає виконання свідомих, високоорганізованих, цілеспрямованих та довільних координованих рухових дій. Кінестетичний праксис відповідає за сприймання, збереження та аналіз інформації про положення і рухи власного тіла, що надходить унаслідок подразнення шкірних рецепторів і пропріорецепторів. Кінетичний праксис відповідає за реалізацію рухової діяльності та функціонально пов’язаний із ділянкою кори лобових часток, з якої надходять нервові імпульси, що запускають роботу м’язів, сухожиль і суглобів. Доведено, що формування моторної організації мовлення тісно пов’язане з розвитком загальної моторики дитини. Під час підготовки дитини до активного мовлення важливо приділяти увагу не лише артикуляційним вправам, а й тренуванню рухів пальців рук; кисть руки можна розглядати як частину мовленнєвого апарату, а рухову проекційну зону кисті – як додаткову мовленнєву область мозку. Встановлено, що у дітей з порушеннями мовлення нерідко спостерігаються прояви загальної моторної недостатності, а також відхилення у розвитку дрібної моторики рук. Серед найбільш поширених порушень відзначаються недостатня регуляція довільних рухів, знижена координація та чіткість їх виконання, труднощі переключення між рухами й автоматизації нових дій, наявність супутніх або зайвих рухів, а також загальна неузгодженість і хаотичність моторних актів. Для вивчення пальцевого кінестетичного праксису було обрано два субтести (пальцевий праксис поз за зоровим зразком (роги кози, бублик, зайчик, тризуб);пальцевий праксис за кінестетичним зразком). Дослідження кінестетичного праксису показали: високий рівень сформованості виявлено у 40% дітей, середній рівень – у 30%, низький рівень – у 30%. Дослідження кінетичного праксису виявило такі результати: високий рівень – 30% дітей, середній рівень – 50%, низький рівень – 20% дітей.
Стан сформованості культури батьківства у сім’ях, які виховують дітей з розладами аутистичного спектра на констатувальному етапі дослідження
(2026) Богомаз Крістіна Сергіївна; Bohomaz Kristina Serhiivna
У статті представлені результати дослідження стану сформованості культури батьківства в сім’ях, які виховують дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру. Вони є відображенням констатувального етапу експерименту, спрямованого на визначення змісту і методів формування культури батьківства. Авторкою було досліджено стан сформованості кожного критерію культури батьківства у сім’ях, які виховують дітей з РАС: когнітивного, комунікативного, емоційно-ціннісного та поведінкового. З’ясовано, що високий рівень когнітивного компоненту мають 20% респондентів ЕГ та 22% КГ, середній – 65% ЕГ та 60% КГ, низький – 15% респондентів ЕГ та 18% КГ). Високий рівень сформованості комунікативного компоненту культури батьківства мають 19% респондентів ЕГ та 20% КГ, на середньому перебувають 65% респондентів ЕГ та 63% КГ, на низькому – 16% ЕГ та 17% КГ. Високий рівень сформованості емоційно-ціннісного компоненту культури батьківства мають 35% респондентів ЕГ та 36% КГ, середнього рівня досягло 65% ЕГ та 63% КГ, на низькому рівні перебуває 1% учасників експерименту ЕГ та 2% КГ. Високий рівень сформованості поведінкового компоненту притаманний 15% ЕГ та 16% КГ, середній рівень мають 55% батьків ЕГ і відповідно 56% КГ, на низькому рівні знаходяться 30% респондентів ЕГ та 28% КГ. Узагальнено, що високий рівень сформованості культури батьківства мають 22% ЕГ та 24% КГ, середній рівень притаманний 62% ЕГ і 60% КГ, на низькому рівні перебувають 16% батьків ЕГ та КГ. Установлено, що основна увага має приділятись формуванню уміння взаємодії з невербальною дитиною, подоланню аутизації батьків, формуванню вмінь у батьків здійснювати профілактику небажаної поведінки та успішно долати її прояви, бути чутливими до проблем дитини, але не забувати і про себе, бути морально стійкими.