eSSPU logo

Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!

eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

ISSN 2522-1531

eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.

Кількість документів: 17981. Останнє оновлення: 21.09.2026.

Положення про eSSPUIR

Авторський договір приєднання

Інструкція реєстрації користувача eSSPUIR

Зразки бібліографічного оформлення видань

logo sspu

Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.

НБ СумДПУ

Електронний каталог

Рейтингова мережа репозитаріїв

Репозитарій СумДПУ імені А. С. Макаренка (eSSPUIR) у вітчизняних та міжнародних реєстрах, наукометричних БД та харвастерах

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

Документ
Основи природознавства: практикум
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Колишкіна Алла Петрівна; Kolyskina Alla Petrivna
У навчально-методичному посібнику представлено змістове та методичне забезпечення освітнього компонента, орієнтованого на професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи. Структура видання охоплює ключові розділи природничих наук – ботаніку, землезнавство та зоологію – й забезпечує формування цілісного наукового уявлення про закономірності функціонування природи. Зміст посібника забезпечує інтеграцію предметних і методичних компетентностей, необхідних для реалізації природничої освітньої галузі в межах курсу «Я досліджую світ». Видання адресоване здобувачам вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта та може бути ефективно використане в умовах аудиторного, дистанційного й змішаного навчання, а також у процесі самостійної роботи студентів.
Документ
Концептуальна модель взаємодії структур аграрного підприємництва на ринку біопалив
(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Алєксєєва Ольга; Alieksieieva Olha
У статті досліджено особливості інтеграції різних організаційно-правових форм аграрного підприємництва у виробництво, переробку та реалізацію біопалив в умовах розвитку біоенергетичного сектору. Обґрунтовано необхідність розвитку взаємодії суб’єктів аграрного підприємництва для підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору, розвитку циркулярної біоекономіки та зміцнення енергетичної безпеки. Встановлено, що адаптація підприємств до ринку біопалива залежить від масштабів діяльності, ресурсного забезпечення, доступу до інвестицій і технологій. Доведено переваги великих і середніх підприємств у реалізації біоенергетичних проєктів та обґрунтовано доцільність розвитку кооперації для інтеграції фермерських господарств у біоенергетичні ланцюги створення вартості. Запропоновано концептуальну модель взаємодії структур аграрного підприємництва на ринку біопалива, що забезпечує ефективний функціональний розподіл ролей, формування інтегрованих ланцюгів створення вартості та ефективніше використання біоенергетичного потенціалу аграрного сектору.
Документ
Хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків: міжнародна практика та вітчизняні перспективи
(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Ананьєва Юлія; Ananieva Yuliia
У статті досліджено хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків у контексті міжнародної практики та українських перспектив розвитку. Обґрунтовано, що валютна, процентна, товарна й ліквідна волатильність потребують переходу від епізодичних захисних операцій до цілісної системи управління ризиковими експозиціями. Систематизовано інструменти хеджування, визначено умови їх ефективного використання та окреслено бар’єри, пов’язані з воєнними валютними обмеженнями, недостатньою ліквідністю деривативного ринку, обліковою складністю й нерівномірною готовністю бізнесу. Запропоновано адаптивний цикл хеджування, що поєднує ідентифікацію ризиків, вибір інструментів, документування, виконання угод, моніторинг ефективності та ребалансування позицій, а також посилює прогнозованість фінансових рішень.
Документ
Спекулятивний вірус фінансового ринку: від дестабілізації до механізмів протидії
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Борисова Світлана; Крук Олена; Гетьманенко Юлія; Borysova Svitlana; Kruk Olena; Hetmanenko Yuliia
Досліджено феномен спекулятивного вірусу як дестабілізуючого чинника сучасних фінансових ринків. Обґрунтовано, що надмірна спекулятивна активність, посилена інформаційними асиметріями, поведінковими упередженнями інвесторів і розвитком автоматизованих торговельних систем, порушує механізми ефективного ціноутворення та сприяє формуванню фінансової нестабільності. Проаналізовано особливості виникнення й поширення спекулятивного вірусу, визначено його вплив на волатильність ринків, інвестиційну активність і довіру до фінансових інститутів. Узагальнено ключові чинники посилення спекулятивних процесів та окреслено їхні коротко- і довгострокові наслідки. Систематизовано основні механізми протидії спекулятивному вірусу: регуляторні, інституційні, інформаційні та технологічні інструменти, спрямовані на підвищення стійкості фінансових ринків. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до обмеження дестабілізуючого впливу спекулятивних процесів в умовах глобалізації та цифровізації фінансового середовища.
Документ
Удосконалення механізмів розподілу фінансових ресурсів у соціальному секторі
(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Казарян Олександра; Kazarian Oleksandra
У статті обґрунтовано науково-практичні засади удосконалення механізмів розподілу фінансових ресурсів у соціальному секторі України в умовах воєнних викликів, зростання соціальних потреб, обмеженого бюджетного простору та посилення ролі територіальних громад. Доведено, що традиційна логіка фінансування, зорієнтована переважно на утримання мережі установ і продовження історично сформованих видаткових пропорцій, не забезпечує достатньої адресності, гнучкості та вимірюваної результативності соціальних витрат. Запропоновано потребо-результативний підхід до розподілу ресурсів, який поєднує оцінювання соціальних потреб, нормативну вартість послуг, територіальні ризики, спроможність надавачів, цифровий моніторинг і регулярний перегляд бюджетних програм. Обґрунтовано інструменти переходу від фінансування інституцій до фінансування перевіреного соціального результату, зокрема соціальне замовлення, контрактування послуг, резерв кризового реагування, паспорти соціальних послуг та відкриті індикатори ефективності.