Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17771. Останнє оновлення: 26.06.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
(2025)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері філологічних та педагогічних наук. Видання допомагає відстежувати та аналізувати тенденції у галузі мовознавства, літературознавства та педагогіки і сприяє розвитку науки в цих напрямках.
Збірник призначений для широкого кола фахівців: науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів старших курсів.
Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
(Гельветика, 2026)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері філологічних та педагогічних наук. Видання допомагає відстежувати та аналізувати тенденції у галузі мовознавства, літературознавства та педагогіки і сприяє розвитку науки в цих напрямках.
Збірник призначений для широкого кола фахівців: науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів старших курсів.
Use of Online Platforms in the Formation of Foreign Language Competence of Students of Higher Education Institutions
(2026) Danyliuk Serhii Semenovych; Данилюк Сергій Семенович
This paper explores the effectiveness of online platforms in developing foreign language competence among students in higher education institutions, within the context of the digital transformation of the educational environment. It emphasizes the importance of integrating information and communication technologies into foreign language teaching as a strategy to enhance the quality, accessibility, and adaptability of education. The study also delves into modern scientific approaches to leveraging digital educational resources, especially within blended and distance learning frameworks. A combination of theoretical and empirical methods was applied, encompassing literature analysis, surveys, pedagogical observation, and quasi-experiments. The research involved 60 students from nonphilology majors, divided into experimental and control groups. The experimental group received training through online platforms such as Moodle, Quizlet, and Google Classroom. Findings revealed that incorporating online platforms positively influences students’ foreign language competence. Specifically, it boosts their motivation, encourages autonomy, and improves speaking abilities. Notably, significant progress was observed in receptive speech activities, although productive skill development requires further methodological enhancements. Additionally, the study highlights that the success of using online platforms hinges on several factors: the digital competence of participants in the learning process, the quality of instructional design, and the level of technical complexity associated with these tools.
Interaktywne technologie w nauce polskiej literatury na przykładzie opowiadań Zofii Nałkowskiej „Medaliony”
(2026) Manko Ruslana; Манко Руслана; Manko Ilona; Манко Ілона
The article explores the role of interactive technologies in the development of students’ competences in foreign literature classes, based on Zofia Nałkowska’s short story cycle “Medallions”. It is emphasized that the modern school, oriented toward fostering critical thinking and emotional competence, including emotional intelligence, requires active teaching methods that ensure interaction between the student, the text, the author, and the cultural context. Interactive approaches are viewed as a means of transforming a traditional lesson into a dynamic space for the co-construction of meaning, enhancing reading motivation and empathy. The study employs a комплекс of methods, including cultural, pedagogical, and descriptive analysis, content analysis of texts, as well as observation of the educational process during teaching practice. It is determined that interactive forms of work – group discussions, role-playing activities, and project-based tasks – activate cognitive engagement, contribute to the development of communicative and critical skills, stimulate students’ intrinsic motivation, and foster the ability to argue and defend their own viewpoints. The findings show that the use of interactive technologies in teaching “Medallions” allows not only for a deeper understanding of the literary text and its socio-historical context, but also for grasping the emotional logic of the characters. Role-playing and projectbased tasks promote the development of empathy and moral reflection, while group discussions help students recognize the diversity of perspectives and develop their own critical judgments. Practical recommendations for teachers include combining text analysis, discussions, and creative projects to ensure the comprehensive development of students’ reading and emotional competences. It is demonstrated that interactive learning in literature integrates pedagogical, psychological, and cultural-value dimensions, ensuring the effectiveness of the educational process and forming active, thoughtful, and responsible readers. Prospective directions include further research on comprehensive models of interactive learning, comparative analysis of foreign and Ukrainian experiences, and evaluation of the impact of interactive practices on the development of students’ key competencies
Динаміка формування компетентностей учнів у процесі вивчення драматургії на уроках зарубіжної літератури у 8–11 класах
(Гельветика, 2026) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
У статті на основі програм із зарубіжної літератури (модельної програми для 8–9 класів, підготовленої авторським колективом під керівництвом О. Ніколенко; програми для 10–11 класів – рівень стандарт), методичних матеріалів вчителів-практиків висвітлено системність формування загальних і предметних компетентностей учнів базової та старшої школи у процесі вивчення п’єс Мольєра, Г. Ібсена, Б. Шоу, М. Метерлінка у 8–9 класах та Б. Брехта, Ф. Дюрренматта, Е. Йонеско у 10–11 класах. З’ясовано роль різних методичних підходів, співпраці вчителя і учнів, залучення до освітнього процесу критичних праць письменників (зокрема і мовою оригіналу), порівняльних аспектів вивчення творчості зарубіжних і українських авторів, сутнісних характеристик драматургії ХІХ століття та «нової драми», міжмистецького контенту для формування системних знань про культурно-мистецьку добу, світовий літературний процес, характерні ознаки та поступ світової драматургії, традиції та новаторство сценічного мистецтва. У статті констатовано доцільність вивчення у профільній школі драматичних творів Б. Брехта, Ф. Дюрренматта, Е. Йонеско, що логічно продовжить означену модульною програмою історико-літературознавчу лінію вивчення світової літератури (зокрема драматургії), оптимізує практику формування компетентностей, сприятиме системному вивченню драматургії у профільній школі в культурно-історичному контексті, а також засвоєнню понять із теорії літератури. Обґрунтовано доцільність апелювати укладачам програм для вибіркових інтегрованих чи міжгалузевих курсів (із культурологічною чи міжмистецькою складовою) у профільній школі до вже успішно апробованих у старшій школі підходів: концентричного (розширювати й поглиблювати вивчення відомого раніше матеріалу); жанрово-тематичного (актуальні теми й жанри); мультикультурного (презентація найяскравіших літературних явищ різних часів і народів у контексті культури, діалог культур у часі).