Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17288. Останнє оновлення: 09.03.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Використання хмарних сервісів для організації контролю знань учнів з інформатики у 10-11 класах
(2025) Маслій Дмитрій Михайлович; Maslii Dmytrii Mykhailovych
Кваліфікаційне дослідження присвячене використанню хмарних сервісів для організації контролю знань учнів з інформатики у 10-11 класах.
У першому розділі проаналізовано сутність і види контролю знань, висвітлено основні підходи до його організації, узагальнено проблеми традиційних систем оцінювання та окреслено можливості хмарних сервісів у цьому процесі.
У другому розділі розглянуто особливості впровадження хмарних сервісів у навчанні інформатики в 10–11 класах, проаналізовано підручники, подано методичні рекомендації й наведено приклади практичного використання цифрових інструментів для контролю знань.
Теоретична значущість полягає у: розкритті педагогічного потенціалу хмарних сервісів як засобу формувального оцінювання знань з інформатики, що поєднує автоматизацію перевірки результатів з розвитком рефлексії, самооцінювання й цифрової компетентності учнів, а також поглибленні уявлень про сучасні методи й засоби педагогічного контролю в умовах цифровізації освіти.
Практична значущість – у розробленні методичних рекомендацій та прикладів практичного використання хмарних сервісів, що можуть бути застосовані вчителями інформатики у закладах загальної середньої освіти для підвищення ефективності контролю знань.
Диференційований підхід в навчанні учнів програмувати на уроках інформатики у 10-11 класах
(2025) Лі Чен; Li Chen
Кваліфікаційне дослідження присвячене застосуванню диференційованого підходу при вивченні програмування в школі.
Перший розділ присвячено результатам дослідження теоретичного підґрунтя теми, а саме сутності диференційованого підходу в освіті та узагальненню результатів наукових досліджень щодо реалізації диференційованого підходу в умовах змішаної/дистанційної форми навчання.
У другому розділі аналізуються наявні форми диференційованого підходу в контексті освітніх програм та підручників для 10-11 класів, узагальнюються методичні рекомендації щодо реалізації диференційованого підходу га уроках інформатики, пропонуються авторські завдання та сформований на основі методичних джерел практикум з програмування. Також описано результати аналізу елементів експериментального дослідження
Теоретична значущість. Узагальнено методичні рекомендації до реалізації диференційованого підходу в цілому та при змішаній формі навчанні, зокрема.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено авторські завдання з програмування та зібрано завдання для проведення практикуму.
Методичні особливості організації роботи з обдарованими учнями з інформатики в умовах змішаного навчання
(2025) Клівенков Максим Олександрович; Klivenkov Maksym Oleksandrovych
Кваліфікаційне дослідження присвячене використанню особливостям організації роботи з обдарованими учнями з інформатики в умовах змішаного навчання.
У першому розділі розглянуто переваги та виклики реалізації змішаного навчання, особливості практичної реалізації змішаного навчання на уроках інформатики, та приклади методу виявлення учнів з високим потенціалом та їх освітні потреби.
У другому розділі розглядаються методичні рекомендації до організації роботи з учнями з високим потенціалом на уроках інформатики, авторські завдання з інформатики для учнів з високим потенціалом, проведено практична частина дослідження та проаналізовано результати .
Теоретична значущість. Розроблено методичні рекомендації щодо роботи з обдарованими учнями та подоланням викликів у навчанні на основі старшої школи 9-10 клас. Запропоновано шляхи оптимізації роботи з такими учнями під час змішаного навчання для більш коректної реалізації змішаного навчання на уроках інформатики.
Практичне значення одержаних результатів. Значення полягає в розроблені навчальних матеріалів для забезпечнння диференційованого підходу, зокрема для організації роботи з обдарованими учнями в процесі навчання інформатики.
Методичні особливості формування в учнів критичного мислення на уроках інформатики
(2025) Дорошенко Олександр Анатолійович; Doroshenko Oleksandr Anatoliiovych
Кваліфікаційне дослідження присвячене особливостям розвитку критичного мислення учнів під час засвоєння навчального матеріалу на уроці інформатики.
У першому розділі розглянуто базові поняття та ознаки критичного мислення в науково- методичній літературі, важливість медіаграмотності як складової критичного мислення в інформаційному суспільстві та як компонента інформаційно-цифрової компетентності.
У другому розділі аналізовано класична модель уроку критичного мислення, наведені приклади спеціальних методів і прийомів навчання, що стимулюють до критичного мислення. Продемонстровано практичний потенціал методів розвитку критичного мислення в учнів на прикладі конкретного уроку інформатики. Запропоновано перелік сучасних онлайн-сервісів та платформ, які вчитель інформатики може інтегрувати в
освітній процес для пізнавального розвитку учнів.
Теоретична значущість. Систематизовано наукові підходи до визначення критичного мислення як інтегрованої особистісно-когнітивної якості учня. Обґрунтовано методичний потенціал цифрових технологій у розвитку критичного мислення.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження знайшло
відображення в розробці методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу з інформатики, спрямованого для підвищення ефективності формування критичного мислення учнів на уроках інформатики
Ключові слова:
Завдання на розвиток інформаційної грамотності та особливості їх використання на уроках інформатики
(2025) Гончаренко Діана Валеріївна; Honcharenko Diana Valeriivna
Кваліфікаційна робота, присвячена дослідженню проблеми розвитку інформаційної грамотності учнів 10-11 класів через систему спеціалізованих навчальних завдань на уроках інформатики.
Об'єкт дослідження: процес навчання учнів 10-11 класів інформатики.
Предмет дослідження: завдання з розвитку інформаційної грамотності та особливості їх використання на уроках інформатики.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити систему завдань з розвитку інформаційної грамотності та особливості їх використання на уроках інформатики.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури з проблем інформаційної грамотності, медіаграмотності та кібербезпеки; синтез та узагальнення теоретичних положень; порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду; систематизація компонентів інформаційної грамотності; моделювання системи завдань; емпіричні: контент-аналіз навчальних програм та підручників з інформатики для 10-11 класів; огляд та систематизація освітніх ресурсів; педагогічне спостереження під час практики в КУ ЗОШ №6 м. Суми.
Теоретична значущість. Уточнено сутність і структуру інформаційної грамотності. Систематизовано теоретичні підходи до формування інформаційної грамотності в Україні та за кордоном. Виявлено критичний розрив між програмними вимогами (90% для критичного аналізу) та їх реалізацією в підручниках (20%), що обґрунтовує необхідність розробки спеціалізованих завдань.
Практична значущість дослідження полягає у розроблені завдань, які можуть бути використані вчителями інформатики для розвитку інформаційної грамотності учнів на уроках інформатики (теми "Комп'ютерні мережі» та «Інтернет-технології»).
Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (41 найменування) та додатків. Загальний обсяг роботи становить 79 сторінок основного тексту.
У першому розділі проаналізовано інформаційну грамотність як ключовий результат навчання в умовах інформаційного суспільства, охарактеризовано основні загрози цифрового середовища (рибалка, онлайн-шахрайство, дезінформація), видалено шість блоків інформаційної грамотності з конкретизацією знань та вмінь для кожного. Досліджено еволюцію концепції інформаційної грамотності.
У другому розділі здійснено контент-аналіз завдань з підручників для 10-11 класів, подано огляд сучасних освітніх засобів (посібники, відеоуроки, онлайн-курси) та обґрунтовано переваги навчальних завдань як основного засобу розвитку інформаційної грамотності учнів на уроках інформатики.
У третьому розділі розроблено систему із завдань, які охоплюють: стратегії пошуку (з оцінкою джерел за авторитетністю та релевантністю), верифікацію за методом SIFT (Stop-Investigate-Find-Trace), розпізнавання фішингу (аналіз трьох повідомлень за виявленням 7 ознак шахрайства), управління цифровим слідом, алгоритмічні бульбашки (експеримент з рекомендаційними системами), етика контенту (створення класного кодексу з 7 правил), комплексна верифікація (інтеграція всіх компонентів).