eSSPU logo

Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!

eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

ISSN 2522-1531

eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.

Кількість документів: 17211. Останнє оновлення: 02.02.2026.

Положення про eSSPUIR

Авторський договір приєднання

Інструкція реєстрації користувача eSSPUIR

Зразки бібліографічного оформлення видань

logo sspu

Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.

НБ СумДПУ

Електронний каталог

Рейтингова мережа репозитаріїв

Репозитарій СумДПУ імені А. С. Макаренка (eSSPUIR) у вітчизняних та міжнародних реєстрах, наукометричних БД та харвастерах

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

Документ
Теоретико-методичні основи написання курсових робіт з психології та педагогіки фізичної культури і спорту
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Бермудес Діана Валеріївна; Максименко Людмила Михайлівна; Bermudes Diana Valeriivna; Maksymenko Liudmyla Mykhailivna
У методичних рекомендаціях обґрунтовано і систематизовано інформацію з урахуванням нормативно-правової бази щодо організації освітнього процесу в Університеті. Методичні рекомендації призначені для здобувачів вищої освіти ОР «Бакалавр» 2 курсу спеціальності 017 фізична культура і спорт денної та заочної форми навчання. Написання курсової роботи – самостійний вид навчальної діяльності, який виконується в межах навчальної дисципліни, або після закінчення вивчення певної навчальної дисципліни або групи дисциплін. Написання та захист курсової роботи передбачено навчальним планом освітньо-професійної програми і є обов’язковим.
Документ
Методичні аспекти запровадження медіаграмотності під час вивчення української мови в старших класах
(2025) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; Столбцова Аріна; Stolbtsova Arina
Медіаграмотність є однією з ключових компетентностей сучасної людини, необхідною для свідомого сприйняття, аналізу та критичного осмислення інформаційного простору. В умовах поширення цифрових технологій та соціальних мереж важливість розвитку медіаграмотності значно зростає. Інтеграція цієї компетентності в процес викладання української мови в старших класах сприяє розвитку критичного мислення, формуванню навичок аналізу медіатекстів та протидії дезінформації. Метою дослідження є розробка методичних підходів до впровадження медіаграмотності у навчальний процес. Дослідження базується на методах аналізу медіатек-стів, виявлення маніпулятивних технік, застосування фактчекінгу та критичного аналізу інформаційних джерел. У рамках роботи розроблено комплекс вправ, що включає оцінку достовірності інформації, розбір фейкових новин, аналіз впливу заголовків на сприйняття змісту та ідентифікацію прихованих маніпуляцій у текстах. У результаті дослідження узагальнено ефективні методи інтеграції медіаграмотності в освітній процес, розроблено практичні рекомендації щодо аналізу інформаційних джерел та вдосконалення методики викладання укра-їнської мови з урахуванням сучасних інформаційних викликів. Теоретичне значення дослідження полягає у ство-ренні нових підходів до вивчення мови в контексті цифрового суспільства. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування запропонованих методик у школах, що сприятиме підготовці учнів до свідомої участі в інформаційному просторі. Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції традиційних лінгвістичних підходів із сучасними медіааналітичними методами. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на створення цифрових платформ та інтерактивних навчальних ресурсів для розвитку медіаграмотності серед школярів.
Документ
Роль стилістичних засобів парадигматичного рівня у створенні міського пейзажа
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Гуменюк Інна Леонідівна; Humeniuk Inna Leonidivna
У тезах розглянуто роль стилістичних засобів парадигматичного рівня у створенні міського пейзажу: алітерація, звуконаслідування, епітети, метафора. Ключові слова: міський пейзаж, парадигматичнй рівень, стилістичні засоби, лексичний рівень.
Документ
Linguistic Support as a Key Element in the Development of Distance Multimedia Educational Systems: Composition and Structure
(2025) Fabian Myroslava; Herman Viktoriia Vasylivna; Varekh Nonna; Kumeda Olena Pavlivna; Hotsalyuk Alla; Фабіан Мирослава; Герман Вікторія Василівна; Варех Нонна; Кумеда Олена Павлівна; Гонсалюк Алла
У статті наведено визначення поняття систем дистанційного мультимедійного навчання, проаналізовано актуальність систем дистанційного мультимедійного навчання стосовно освітнього середовища, досліджено методи організації дистанційної освіти, структуровано принципи роботи з навчальною системою; структурно досліджено системи дистанційного мультимедійного навчання, вплив мультимедіа на студента, показано варіанти розвитку електронного навчання засобами мультимедіа, віртуальної та доповненої реальності, технологій штучного інтелекту та нейронних мереж.
Документ
Verbal Representation of the Category of Agonality in the Political Discourse of the Confrontational Psychological Type of Linguistic Personality
(2024) Aleksenko Svitlana Fedorivna; Алексенко Світлана Федорівна
The article dwells on verbal representation particuliarities of the category of agonality in the political discourse of the confrontational psychological type of linguistic personality. The relevance of the study of agonality of the political discourse from the psycholinguistic perspective is substantiated by its relation to a psychotype of a politician’s linguistic personality. Research into the category of agonality allowed us to view it as one of the key categories of the political discourse which represents itself as an intrinsic competitiveness, antagonism between people in politics whose ultimate objective is power. Having set the purpose of establishing lexico-syntantical and pragmatic features of agonality verbalization in the political discourse we selected texts of electioneering speeches and presidential debates of Donald Trump as an exponent of a confrontational psychotype of a politician’s linguistic personality. This psychotype is characterized by egocentric narcissistic scope, low agreeableness, callousness and self-assertive and / or aggressive speech behavior. It exhibits inward-focused thinking, evinces signs of a noticeable drive for the role of the communicative leader, displays limited span of topics due to a politician’s rigidity of mentality. It was revealed that lexical peculiarities of verbal representation of agonality of the confrontational psychological type of linguistic personality in the political discourse constitute nouns, adjectives and verbs with negative connotation and the usage of abstract nouns as a means of enhancement of terseness and actionality of speech. On the syntactical level agonality of the psychotype in question becomes obvious via short simple sentences, numerous anaphoric and epiphoric repetitions and anadiplosis. Special emphasis was given to outlining pragmatic specificity of agonality verbalization means in the political discourse of the confrontational psychotype. It is implemented by means of the communicative strategies of self-assertion and vilification of opponents. Each of the strategies was analysed in terms of its specifics and tactics based on the examples provided.