Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17718. Останнє оновлення: 20.06.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Нова українська школа, базова середня освіта, навчання алгебри, математична компетентність, інтелектуальний розвиток, критичне мислення, технології навчання
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Гузьман Ю. С.; Huzman Yu. S.
У статті досліджено теоретичні та методичні аспекти формування критичного мислення учнів 7-х класів у процесі вивчення курсу алгебри. Авторкою проаналізовано стан проблеми у сучасній педагогічній теорії та практиці, визначено ключові дефіцити в розумовій діяльності семикласників при переході від арифметичного до алгебраїчного матеріалу. Обґрунтовано доцільність впровадження технології розвитку критичного мислення як інструменту подолання застарілого стилю навчання. Розкрито специфіку основних етапів уроку в контексті вивчення лінійних рівнянь, степенів та многочленів. Стаття містить практичні рекомендації щодо застосування інтерактивних методів, які сприяють розвитку аналітичних здібностей школярів.
Діяльнісний підхід як засіб розвитку професійної відповідальності майбутніх учителів початкових класів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Васько Ольга Олександрівна; Білєр Оксана Славіківна; Кондратюк Світлана Миколаївна; Vasko Olha Oleksandrivna; Bilier Oksana Slavikivna; Kondratiuk Svitlana Mykolaivna
Мета статті – обґрунтувати теоретичні засади та розкрити особливості реалізації діяльнісного підходу як засобу розвитку професійної відповідальності майбутніх учителів початкових класів та показати можливості його реалізації у процесі професійної підготовки, зокрема під час вивчення методики навчання математичної й інформатичної освітніх галузей і проходження педагогічної практики. Професійна відповідальність трактується як інтегративна особистісна якість, що формується через активну участь студентів у навчальній діяльності, рефлексію й усвідомлення наслідків педагогічних рішень.
Методи дослідження включають аналіз і узагальнення наукових праць із проблеми діяльнісного підходу, вивчення педагогічного досвіду його реалізації, аналіз власної викладацької практики та результатів організації педагогічної практики студентів спеціальності А3 Початкова освіта.
Результати дослідження полягають у теоретичному обґрунтуванні діяльнісного підходу як засобу розвитку професійної відповідальності майбутніх учителів початкових класів через автентичні завдання, рефлексію, колективну діяльність і наставництво. Представлено систему методів реалізації діяльнісного підходу: проєктне навчання, дослідницько-аналітичні завдання, рефлексивні практики та ведення MyWay-портфоліо. Показано, що кожен з них сприяє розвитку внутрішньої мотивації до самовдосконалення та відповідальності за результати педагогічної діяльності.
Практичне значення дослідження полягає у розробленні конкретних прикладів реалізації діяльнісного підходу під час методичної підготовки: створення цифрових освіт- ніх ігор, аналітичного порівняння підручників, розробки чек-листів і самоаналізу уроків. Матеріали можуть бути використані у процесі підготовки майбутніх учителів та організації педагогічної практики.
Діяльнісний підхід забезпечує органічне формування професійної відповідальності через активну навчальну діяльність, рефлексію й усвідомлення професійних наслідків. Сформована відповідальність має внутрішній характер і сприяє сталому професійному розвитку. Перспек- тиви подальших досліджень пов’язані з аналізом динаміки становлення відповідальності та інтеграцією цифрових технологій у діяльнісний підхід.
Особливості формування професійної траєкторії для здобувачів освіти спеціальності 102 хімія: порівняльний аналіз освітніх програм
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Денисенко Т. О.; Стець Надія; Коваленко С. І.; Denysenko T. O.; Stets Nadiia; Kovalenko S. I.
Дослідження присвячене порівняльному аналізу освітніх програм за спеціальністю 102 Хімія з метою визначення особливостей формування професійної траєкторії здобувачів. Метою статті є виявлення структурних, змістових і компетентнісних відмінностей освітніх програм та визначення їх впливу на формування професійних траєкторій майбутніх фахівців-хіміків. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком фармацевтичної, біомедичної та хіміко-технологічної галузей, що підвищує потребу у фахівцях, здатних працювати на межі фундаментальної та прикладної хімії. У роботі розглянуто шість освітніх програм провідних українських університетів з акцентом на нову ОП «Хімія лікарських речовин» Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, яка поєднує фундаментальну хімічну підготовку зі спеціалізованими фармацевтично-косметичними складовими та розширеним блоком практичної підготовки.
Методологія дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі змісту програм, їх структурних елементів, вибіркових компонентів, практичної підготовки, професійних компетентностей та кар’єрних можливостей. У дослідженні використано аналітико- порівняльний, системний та структурно-логічний підходи, що дозволило комплексно оцінити освітні програми як цілісні педагогічні системи. Встановлено, що всі проаналізовані програми ґрунтуються на спільній парадигмі традиційної хімічної освіти, однак демонструють різнопрофільні освітні траєкторії: промислово-технологічного, екологічного, високотехнологічного, медико-фармацевтичного й педагогічного спрямувань. Проаналізовані програми характеризуються власним набором унікальних фахових компетентностей, що охоплюють квантово-хімічне моделювання, хемометричні підходи, методи медичної хімії, інструментальний контроль якості, екологічний моніторинг, а також навички проєктування‚ створення лікарських і косметичних засобів. Показано, що саме ці компетентності формують різні професійні траєкторії для випускників і робить їх конкурентоспроможними на ринку праці. Конкретизовано, що відмінності у структурі вибіркових компонентів та практичної підготовки безпосередньо визначають
спрямованість професійної реалізації випускників.
Проведене дослідження підтверджує актуальність модернізації хімічної освіти відповідно до потреб фармацевтичної галузі, європейських стандартів і сучасних тенденцій професійної підготовки. Наукова новизна полягає у комплексному порівнянні освітніх програм через призму формування професійних траєкторій та встановленні взаємозв’язку між структурою освітніх компонентів і кар’єрними можливостями випускників. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання для вдосконалення освітніх програм, посилення їх прикладної спрямованості та підвищення відповідності вимогам сучасного ринку праці.
Методична складова курсу «Вибрані питання елементарної математики» у підготовці магістрантів спеціальності А4 Середня освіта (математика)
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Акуленко Ірина Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Akulenko Iryna Anatoliivna
Професійна підготовка здобувачів освіти за спеціальністю А4 Середня освіта (мате- матика) другого (магістерського) рівня вищої освіти спрямована на формування їхньої інтег- ральної компетентності, а саме здатності розв’язувати складні спеціалізовані практичні зав- дання в галузі загальної середньої математичної освіти, що характеризуються комплекс- ністю та невизначеністю. Такі характеристики повною мірою притаманні задачам з пара- метрами. Навчання учнів розв’язування задач з параметрами постає у фокусі професійної підготовки майбутнього вчителя математики як базової, так і профільної школи. Опано- вуючи способи розв’язування задач з параметрами, студенти – майбутні фахівці – мають засвоїти не лише математичний складник такої діяльності, а й ті способи методичної діяль- ності, що в подальшому забезпечують ефективне навчання учнів розв’язувати такі задачі. Ці способи методичної діяльності формують методичний складник навчальних дисциплін, предметом вивчення яких є стандартні та нестандартні методи й специфіка розв’язування задач з параметрами. Посутнім елементом цього складника виступають навчально-методич- ні задачі. Автори підкреслюють, що такі задачі мають забезпечувати виконання студентами аналітико-синтетичної, прогнозувальної, проєктувальної, моделювальної, конструювальної, оцінювально-рефлексивної методичної діяльності. У статті обґрунтовано спосіб система- тизації таких задач, який передбачає: 1) аналіз семіотичної оболонки і змісту наданої задачі з параметром; 2) виділення змістового та операційного компонентів у процесі розв’язування задачі, віднесення задачі до певного типу/виду; 3) власне розв’язування задачі з параметром; 4) прогнозування можливих утруднень та помилок учнівства у розв’язуванні задачі; 5) цільове структурування наданих добірок задач з параметром; 6) самостійне укладання добірок задач з параметрами відповідно до дидактичних цілей; 7) планування й проєктування, а також моделювання й реалізація навчальних ситуацій, у яких задіяні задачі з параметром; 8) перевірка й оцінювання результатів розв’язування таких задач учнями. У статті наведено відповідні приклади навчально-методичних задач, наведено очікувані, можливі міркування у пошуку способу їхнього розв’язування, проілюстровано способи розв’язування таких задач.
Роль педагогічних практик у формуванні професійної мотивації майбутніх учителів інформатики
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Тінькова Дар’я Сергіївна; Луценко Галина Василівна; Подолян О. М.; Tinkova Dar’ia Serhiivna; Lutsenko Halyna Vasylivna; Podolian O. M.
У статті досліджується формування професійної мотивації майбутніх учителів інформатики в умовах сучасних викликів освіти та дефіциту педагогічних кадрів. Педагогічна практика розглядається як ключовий етап професійної підготовки, що поєднує теорію з реальними умовами діяльності ЗЗСО. Теоретичний аналіз виявив багатовимірну структуру професійної мотивації, яка включає внутрішні (інтерес, самореалізація, ідентичність) та зовнішні (престиж, оплата, підтримка) чинники. Описано структуру практики майбутніх учителів інформатики, що включає навчально-організаційну, навчально-виховну та навчально- методичні складові, поєднання яких сприяє розвитку професійних компетентностей. Анкетування студентів спеціальності 014.09 Середня освіта (Інформатика) підтвердило, що педагогічна практика пов’язується з формуванням мотивації і впевненості здобувачів. Зроблено висновок про важливість якісної організації педагогічної практики для формування компетентного й мотивованого фахівця.