eSSPU logo

Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!

eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

ISSN 2522-1531

eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.

Кількість документів: 17260. Останнє оновлення: 16.02.2026.

Положення про eSSPUIR

Авторський договір приєднання

Інструкція реєстрації користувача eSSPUIR

Зразки бібліографічного оформлення видань

logo sspu

Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.

НБ СумДПУ

Електронний каталог

Рейтингова мережа репозитаріїв

Репозитарій СумДПУ імені А. С. Макаренка (eSSPUIR) у вітчизняних та міжнародних реєстрах, наукометричних БД та харвастерах

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

Документ
Українська камерно-ансамблева музика за участі віолончелі у стильовому просторі ХХ століття
(ФОП Цьома С. П., 2026) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna
У монографії висвітлено особливості розвитку камерно-ансамблевої музики за участі віолончелі в Україні в ХХ – на початку ХХІ століття. Запропоновано періодизацію вітчизняної камерно-ансамблевої культури, на кожному етапі пов’язану із соціокультурними чинниками. Приділено увагу взаємозв’язку і взаємовпливам вітчизняного і світового камерно-ансамблевого мистецтва, вияву національної специфіки, трансформації історично сталих рис віолончельного мистецтва у сучасний період та ін. Для музикознавців, виконавців, викладачів, аспірантів, студентів мистецьких навчальних закладів та широкого кола читачів, хто цікавиться історією української музичної культури.
Документ
Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
(Видавничий дім «Гельветика», 2025)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері філологічних та педагогічних наук. Видання допомагає відстежувати та аналізувати тенденції у галузі мовознавства, літературознавства та педагогіки і сприяє розвитку науки в цих напрямках. Збірник призначений для широкого кола фахівців: науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів старших курсів.
Документ
Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
(Видавничий дім «Гельветика», 2025)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері філологічних та педагогічних наук. Видання допомагає відстежувати та аналізувати тенденції у галузі мовознавства, літературознавства та педагогіки і сприяє розвитку науки в цих напрямках. Збірник призначений для широкого кола фахівців: науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів старших курсів.
Документ
English International Economic Law Discourse: Its Multidimensional Analysis
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Butko Oleksandra Artemivna; Бутко Олександра Артемівна
This paper is dedicated to International Economic Law Discourse. By now only one critical discourse analysis work covering this matter exists. Thus, there are no corpus-based researches concerning this type of discourse. At the same time the previous works in corpus-based discourse analysis were taken into account. All these researches study different types of discourse: diplomatic, media, academic, Biblical.This work is a corpus-based research pertaining to the discourse quantitative analysis. The author compares International Economic Law Discourse with press reviews and academic prose. In particular, multidimensional analysis tool, MAT (Nini, 2019), created according to D. Biber’s works (Biber, 1988; Biber, 1989; Biber, 2001) was used in this work to indicate main grammar and stylistic peculiarities of the International Economic Law Discourse in English as this corpus tool operates only with one target language. Furthermore, ANOVA test (Analysis of Variance) was used to interpret the MD analysis results.As a result of this research, we can distinguish such basic grammatical and syntactic peculiarities of IEL discourse: common use of Present tense; second person pronouns, pro-verb do and subordinator that deletion omission; abundance of nominalisations; lack of adverbs; overwhelming use of modal verbs, especially predictive ones (will, would, shall) with a priority for shall; prepositional phrases prevalence; insignificant number of such syntactic constructions as that relative clauses on subject position, WH relative clauses on subject position, existential there; a high level of certainty to be understandable for all Member States representatives who are not, as a rule, English native speakers.
Документ
Риси мовного портрета Бориса Грінченка
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Видайчук Тетяна Леонідівна; Vydaichuk Tetiana Leonidivna
У статті зроблено спробу окреслити основні риси мовного портрета Бориса Грінченка як видатної мовної особистості періоду формування модерної української нації. При цьому опис (портрет) мовної особистості не ототожнюється з описом мови художніх творів письменника, а вимальовується переважно на основі формального і неформального спілкування через листування з друзями та однодумцями. Дослідницьку увагу сконцентровано на окремих рівнях лінгвоперсони – лексичному, морфологічному, словотвірному. Особливу увагу приділено орфографічним рисам мовного портрета, адже йдеться про час в історії української мови, коли відбувалось становлення єдиної літературної мови та пошуку принципів правопису для неї. Матеріалом дослідження стали понад двісті егодокументів Бориса Грінченка, датовані 1883, 1884 і частково 1885 роками – часом учителювання на Слобожанщині. Для їх наукового осмислення та цілісного вивчення мовної особистості застосовано методологію епістеміології та лінгвоперсонології. Це дало можливість репрезентувати окрему мовну індивідуальність у всьому обширі її виявів – часовому, просторовому, еволюційному, культурно-естетичному, соціумному, лінгвокультурологійному тощо. У результатах дослідження розділено лінгвоіндивідуацію (спонтанну потребу Бориса Грінченка реалізуватися в мові і через мову) та лінгвоіндивідуалізацію (осмислене прагнення Бориса Грінченка набути мовної самості, впізнаваності, вправності в оперуванні мовними засобами).У висновку постулюється думка, що визначні мовні особистості встановлюють мовні пріоритети й продукують мовні цінності в мовному колективі, а мовну особистість Бориса Грінченка за функціональним статусом можна порівняти з особистостями Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка та інших класиків-реформаторів українськомовного простору нашого минулого.