Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СДПУ, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 18225. Останнє оновлення: 06.11.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Рейтингова мережа репозитаріїв
Репозитарій СДПУ (eSSPUIR) у вітчизняних та міжнародних реєстрах, наукометричних БД та харвастерах
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Модернізація допризовної підготовки в Азербайджані в умовах гібридних загроз
(СумДПУ, 2026) Mammadyarov Jeyhun; Мамад'яров Джейхун
The transformation of the security environment has expanded the purpose of pre-conscription training beyond conventional military preparation. This conceptual, document-based study examines directions for modernizing Pre-Conscription Training in Azerbaijan in response to hybrid, informational, cyber, technological, and psychological threats. The corpus comprised the approved 2013 curriculum, the improved 2026 draft under public discussion, relevant Azerbaijani policy documents, NATO and European competence frameworks, and selected upper-secondary security or defense education documents from Finland, Estonia, Latvia, Lithuania, and Ukraine, publicly available up to 28 August 2026. Comparative document analysis applied common categories covering threat conceptualization, information and media resilience, cybersecurity and digital safety, military-technological literacy, emergency preparedness, psychological and civic resilience, pedagogy, and assessment. The analysis shows that the 2026 draft substantially strengthens content on hybrid warfare, cyber, UAVs, robotics, AI, simulation, and digital literacy, while media and disinformation literacy, everyday cyber hygiene, psychological resilience, and scenario-based crisis decision-making remain less operationalized. A six-module model for Grades X-XI is proposed that links defense foundations to these broader security competencies and specifies learning outcomes, assessment, and implementation conditions. The model is a curriculum-development framework that requires expert review and classroom piloting.
Пояснюваний штучний інтелект для розподілу формувальної підтримки у вищій освіті: архітектура ухвалення рішень з контролем людини та синтетична симуляція
(СумДПУ, 2026) Mammadova Gunel; Мамадова Гюнель
Штучний інтелект та аналітика навчання дають змогу раніше виявляти ознаки ризику в навчанні й диференційовано розподіляти формувальну підтримку у вищій освіті. Водночас точність прогнозування сама по собі не забезпечує педагогічної обґрунтованості рішення: дані мають інтерпретуватися відповідно до навчальних цілей, пояснення алгоритму не можна ототожнювати з причинною діагностикою, а остаточне рішення щодо підтримки має залишатися предметом професійного судження викладача та передбачати участь здобувача освіти. У статті розроблено архітектуру ухвалення рішень із контролем людини та обчислювально проілюстровано її прогнозувальний складник і механізм розподілу підтримки. Проведено відтворювану симуляцію 10 000 синтетичних спостережень типу «здобувач освіти - навчальний курс» без використання персональних даних. За умов дисбалансу класів порівнювали логістичну регресію, випадковий ліс та XGBoost. Порогові значення визначали на валідаційній вибірці за зваженою функцією вартості рішень, у якій невиявлення здобувача освіти з ризиком навчальних труднощів мало більшу вагу, ніж додатковий сигнал для перегляду та можливої підтримки. На незалежній тестовій вибірці XGBoost продемонстрував ROC-AUC = 0,910, PR-AUC = 0,764, повноту = 0,902, F1 = 0,612 та коефіцієнт кореляції Метьюза = 0,526 за порогового значення 0,220. За середніми абсолютними значеннями SHAP найбільший внесок у прогнозування мали результати формувального оцінювання, виконання завдань, відвідуваність, попередня успішність, саморегуляція, залученість, навчальний прогрес і систематичність навчання. За прийнятих сценарних припущень стратегія розподілу підтримки із застосуванням ШІ дала на 62,4 % нижчу ілюстративну зважену вартість рішень порівняно з реактивною стратегією наприкінці навчального періоду та на 26,9 % менше дій з перегляду або підтримки порівняно зі стратегією на основі фіксованих правил. Сценарій моделює розподіл сигналів і потенційне навантаження на викладача, але не моделює згоду викладача з рекомендацією, фактичне здійснення підтримки, реакцію здобувача освіти чи зміни навчальних результатів. Методичний внесок полягає в поєднанні чутливого до вартості вибору порога, обов'язкового рішення викладача, педагогічно нейтральних кодів причин на основі SHAP, можливості оскарження й корекції даних здобувачем освіти та врахування операційного навантаження під час визначення порога. Отримані показники характеризують прогнозувальну та розподільчу логіку запропонованої архітектури, а не ефективність педагогічної системи в реальному університеті.
Формування міжкультурної компетентності учнів 5-го класу у процесі вивчення казки Льюїса Керролла «Аліса в країні див»
(СумДПУ, 2026) Nikoriak Nataliia; Нікоряк Наталія; Nikitina Dionisiia; Нікітіна Діонісія; Yamnitska Bohdana; Ямніцька Богдана
This article examines the development of intercultural competence among Year 5 pupils whilst studying Lewis Carroll’s fairy tale ‘Alice’s Adventures in Wonderland’ in foreign literature lessons. The relevance of the study stems from the need to improve teaching methods for foreign literature in line with contemporary educational priorities, which aim to develop pupils’ ability to engage in intercultural dialogue, foster a tolerant attitude towards cultural diversity, and promote an appreciation of other cultures. The aim of the study is to provide a theoretical justification and experimental verification of the effectiveness of the author’s methodology for developing intercultural competence in Year 5 pupils through the use of literary texts. To achieve this objective, a range of theoretical, empirical, and experimental research methods was employed. The proposed methodology is based on the integration of linguistic and cultural commentary, the ‘Dialogue of Cultures’ approach, comparative analysis, and role-play and simulation-based techniques, which enable pupils to comprehend the cultural codes, British realities, linguistic features, and socio-cultural values represented in the text. This paper presents the results of a pedagogical experiment conducted amongst pupils in the experimental and control groups, which demonstrated positive trends in the development of the cognitive, literary-cultural, and value-activity components of intercultural competence. It has been demonstrated that the use of linguistic and cultural analysis, cross-cultural parallels, work with culturally marked realities, English nonsense, and linguistic idioms facilitates pupils’ transition from a superficial perception of literary texts to a deep understanding of cultural meanings and the development of intercultural mediation skills. It has been established that the proposed methodological system significantly improves intercultural competence, develops critical thinking, empathy, and cultural reflection, and enhances pupils’ readiness for constructive intercultural dialogue. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the proposed methodology in the teaching of foreign literature in general secondary education institutions and in the training of future teachers of literature.
Впровадження принципів FAIR у практичну підготовку майбутніх учителів інформатики та математики
(СумДПУ, 2026) Osadcha Kateryna; Осадча Катерина
This article examines the challenge of integrating the FAIR principles into the practical training of trainee teachers of computer science and mathematics in the context of the digitalisation of education and the growing volume of educational data. It justifies the need for practical training of trainee teachers in the application of the FAIR principles in their professional practice, which includes searching for, processing, documenting, storing, providing access to, and reusing data. The aim of the study is to justify and develop approaches to integrating the FAIR principles into the practical training of future computer science and mathematics teachers as a means of enhancing the effectiveness of their professional training. To achieve this aim, the study utilised an analysis of academic publications and international recommendations, as well as methods of comparison, generalisation, systematisation and pedagogical modelling. Based on an analysis of recent research and publications, a classification of online data set repositories by specialisation is presented, and their application in future teaching practice is clarified in relation to specific pedagogical tasks; five areas for the implementation of FAIR in the practical training of future teachers of computer science and mathematics are identified. A conceptual framework for integrating the FAIR principles into the practical training of future teachers of computer science and mathematics is presented, which includes the areas and forms of their implementation through practice-oriented tasks, a project-based approach and teaching practice. To implement this approach, examples of practice-oriented tasks and an integrated educational project on creating a dataset in accordance with the FAIR principles are proposed. The outcome of this project is a digital package comprising the dataset, metadata, documentation, a lesson plan, information on terms of use and a visualisation of the data analysis. Assessment criteria for such a project have been defined, taking into account data quality and metadata description, pedagogical suitability, legal and ethical requirements, and the degree of compliance with the FAIR principles. The author also proposes implementing the outlined approach during teaching practice in five stages: organisational and diagnostic, design and preparatory, practical and activity-based, analytical and evaluative, and reflective and generalising. The prospects for further research include the practical testing of the proposed approach and experimental verification of its effectiveness.
Викладання німецької мови у контексті інтернаціоналізації вищої освіти (на прикладі застосування модулів Dhoch3)
(СумДПУ, 2026) Osova Olha; Осова Ольга
One of the strategic directions for the modernization of contemporary higher education is internationalization, which contributes to improving the quality of education and creates new opportunities to enhance the competitiveness of future professionals. Deepening internationalization in Ukrainian higher education institutions requires refining approaches to foreign language teaching and developing digital and methodological resources. The aim of this study is to present and analyze the experience of implementing materials from the Dhoch3 project in German-language teaching in the context of the internationalization of higher education in Ukraine. In this study, internationalization is viewed as a complex pedagogical phenomenon comprising value-based, content-related, and activity-based components. The article presents forms of internationalization that reflect internal changes in the educational process and external international activities. The integration of international experience into the internal university environment is identified as a manifestation of internal internationalization. The author analyses the characteristics and development of the international DHOCH3 project and demonstrates that it is an effective tool for internal internationalization in practice, achieved through the integration of modules into German-language teaching. The content of this article is based on the author’s experience gained during a professional development program organized by the German Academic Exchange Service (DAAD), with the aim of acquiring practical skills in working with innovative educational resources that facilitate integration into the international educational landscape. This study summarises and systematizes empirical data on the use of materials from the Dhoch3 project in German language teaching. The strategic directions for its implementation include didactic, methodological, communicative, multicultural, and practical aspects, which contribute to the internationalization of higher education and ensure the effective integration of students into the international community.