Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17440. Останнє оновлення: 10.05.2026.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Педагогічні умови формування управлінської компетентності майбутніх керівників закладів освіти за змішаного навчання
(2025) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Цибульський Назар; Tsybulskyi Nazar
У статті обґрунтовано педагогічні умови формування управлінської компетентності (ФУК) майбутніх керівників закладів освіти в умовах змішаного навчання (ЗН). Актуальність дослідження зумовлена сучасними трансформаційними процесами в освіті, зокрема цифровізацією, інтеграцією до європейського освітнього простору та зростанням вимог до ПП управлінських кадрів. Наголошено, що управлінська компетентність (УК) розглядається як інтегративна характеристика особистості, яка поєднує знання, уміння, навички, ціннісні орієнтації та особистісні якості, необхідні для ефективної управлінської діяльності. Проаналізовано підходи науковців до визначення сутності УК та її ролі у підвищенні якості освітнього процесу. Визначено сутність педагогічних умов як сукупності організаційно-змістових і процесуальних факторів, що забезпечують ефективність ПП. Виокремлено ключові педагогічні умови ФУК: створення інтегрованого освітнього середовища на засадах поєднання очного та дистанційного навчання; забезпечення мотиваційно-ціннісної складової ПП; використання інтерактивних і цифрових технологій; індивідуалізація та диференціація навчального процесу; рефлексивно-аналітичний супровід здобувачів освіти; міждисциплінарна інтеграція змісту ПП. Доведено, що реалізація окреслених умов сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхньої мотивації, формуванню індивідуального стилю управління, здатності до самоаналізу та прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Особлива увага приділяється ролі цифрового освітнього середовища та технологічних умов, які забезпечують гнучкість, доступність і безперервність навчання, а також формування цифрової складової УК. З’ясовано, що інтеграція педагогічних і технологічних умов у межах ЗН створює цілісну систему ПП майбутніх керівників ЗЗСО. У результаті формується компетентний, мотивований, рефлексивний фахівець, здатний ефективно діяти в умовах освітніх змін. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у розробці моделей ФУК з урахуванням інноваційних цифрових технологій.
Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до педагогічної діяльності в умовах цифрової трансформації освіти
(2025) Богуш Максим; Bohush Maksym
У статті теоретично обґрунтовано необхідність системного оновлення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи з урахуванням викликів і можливостей цифрової трансформації освіти. Аргументовано необхідність модернізації змісту фахової підготовки у закладах вищої освіти відповідно до вимог цифрового суспільства та нормативно-правових орієнтирів освітньої політики. Розкрито сутність професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи як цілісного, системного й безперервного процесу формування професійної компетентності. Проаналізовано професійну компетентність учителя початкової школи як багатокомпонентне утворення, у структурі якого цифрова компетентність посідає інтегративне місце, задіюючи предметно-методичну, психолого-педагогічну, комунікативну, організаційно-управлінську та рефлексивну складові. Цифрова компетентність розглядається як здатність майбутнього педагога ефективно, критично й безпечно використовувати цифрові технології у професійній діяльності, дотримуючись принципів цифрової етики та академічної доброчесності. Встановлено, що реалізація ефективної підготовки майбутніх учителів до діяльності в умовах цифрової трансформації потребує дотримання відповідних наукових підходів і принципів, які визначають логіку побудови освітнього процесу, його змістове наповнення та способи практичної реалізації. Принципи професійної підготовки виконують регулятивну функцію, сприяють інтеграції цифрової складової в усі етапи фахового навчання та забезпечують формування готовності студентів до інноваційної педагогічної діяльності. Аналіз особливостей професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах цифрової трансформації освіти дає можливість розглядати її як цілісну, динамічну та системно-організовану систему, що дозволяє формувати у ЗВО компетентнісного, мобільного й технологічно грамотного педагога, здатного ефективно реалізовувати освітні завдання в сучасному цифровому середовищі.
Формування готовності майбутніх тренерів до професійної реабілітаційної діяльності засобами кінезотерапії як проблема педагогічної теорії та практики
(2025) Гончар Микита; Honchar Mykyta
У статті розглянуто проблему формування готовності майбутніх тренерів до професійної реабілітаційної діяльності засобами кінезотерапії як важливий і актуальний напрям сучасної педагогічної теорії та практики. Особливу увагу приділено необхідності підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно поєднувати тренерську діяльність із реабілітаційною, що відповідає сучасним вимогам суспільства та ринку праці. Обґрунтовано актуальність зазначеної проблематики в умовах зростання потреби у відновленні фізичного здоров’я різних категорій населення, зокрема спортсменів. У дослідженні визначено сутність поняття «готовність до реабілітаційної діяльності», уточнено його зміст та розкрито структурні компоненти, серед яких виокремлено мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і особистісний аспекти. Здійснено аналіз наукових підходів до формування професійної готовності майбутніх тренерів, що дозволило виявити основні тенденції та недоліки у сучасній системі їх підготовки. Проаналізовано сучасний стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці, окреслено ключові суперечності між потребою суспільства у фахівцях нового типу та недостатнім рівнем їх професійної підготовленості. Визначено перспективні напрями вдосконалення освітнього процесу у закладах вищої освіти. Запропоновано педагогічні умови ефективного формування готовності майбутніх тренерів до використання засобів кінезотерапії, серед яких інтеграція теоретичної та практичної підготовки, впровадження інноваційних методик навчання та посилення практико-орієнтованого підходу. Розроблено модель формування готовності, яка відображає взаємозв’язок її складових і може бути використана у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері фізичної культури і спорту.
Особливості розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання
(2025) Долинна Анна; Dolynna Anna
У статті обґрунтовано актуальність проблеми розвитку моральноетичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання, що стало однією з провідних форм організації освітнього процесу у закладах вищої освіти в умовах цифровізації та суспільних трансформацій. З’ясовано, що моральноетична культура майбутнього вчителя історії є інтегральною характеристикою особистості, яка поєднує систему моральних цінностей, моральну свідомість, етичну поведінку, професійну відповідальність, здатність до рефлексії та дотримання принципів академічної доброчесності. Визначено, що специфіка професійної діяльності вчителя історії полягає у роботі з ціннісно насиченим змістом, історичною пам’яттю, суперечливими подіями минулого та формуванням громадянської позиції учнів, що посилює значення морально-етичного компоненту його професійної підготовки. Проаналізовано потенціал змішаного навчання для розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії, зокрема через використання цифрових платформ, онлайн-дискусій, проєктної діяльності, електронних освітніх ресурсів, віртуальних музеїв і джерел, а також виявлено ризики, пов’язані з анонімністю цифрового середовища, інформаційними маніпуляціями, зниженням якості міжособистісної взаємодії та порушенням норм академічної доброчесності. Обґрунтовано педагогічні умови ефективного розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання: інтеграцію морально-етичної проблематики в зміст фахових дисциплін, організацію суб’єкт-суб’єктної взаємодії, створення морально безпечного цифрового освітнього середовища, використання рефлексивних та проблемнопошукових методів, системну підтримку ціннісного самовизначення студентів. Зроблено висновок, що змішане навчання не лише змінює технологічні умови професійної підготовки, а й актуалізує потребу в цілеспрямованому розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії як важливої складової його професійної компетентності.
Експериментальна перевірка ефективності аудіовізуальних засобів, адаптованих для майбутніх перекладачів
(2025) Домаренко Максим Володимирович; Domarenko Maksym Volodymyrovych
У межах статі надано узагальнений огляд розроблених рекомендацій щодо адаптування аудіовізуальних засобів (надалі - АВЗ) для майбутніх перекладачів. Метою статті є здійснення експериментальної перевірки ефективності таких АВЗ. Для цього було проведено експеримент, у межах якого з’ясовано, що експериментальна група, яка переглядала адаптований АВЗ, краще зрозуміла та запам’ятала нову інформацію, а також доклала для цього менше когнітивних зусиль, ніж контрольна, яка переглядала не адаптований АВЗ. Проведене дослідження уточнило методику розробки навчальних матеріалів для формування професійної компетентності майбутніх перекладачів. Перспективи подальших досліджень полягають у проведенні подальших перевірок адаптованих АВЗ.