Статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 36
  • Документ
    Відонімні неологізми як засіб експресивности в онлайн-комунікації
    (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2023) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина Сергіївна
    У статті порушено проблему відонімних неологізмів, які слугують для увиразненнях текстів соціальних мереж. Метою дослідження є з’ясувати словотвірні особливості відонімних неологізмів у соціальних мережах. Матеріал дослідження відібрано протягом 2020 – 2023 рр. з соціальної мережі Twitter; він відображає в цілому суспільні настрої та запити користувачів мережі. Неологізми соціальних мереж ближчі до авторських неологізмів, адже їхня поява пов’язана більшою мірою зі стилістичними особливостями текстів соціальних мереж, аніж із потребою називати нові реалії. Експресивні неологізми та власні назви взаємодіють двома способами: а. власна назва є основою для творення відонімного неологізму, що може належати практично до будь-якої повнозначної частини мови; б. апелятиви та їхні комбінації запозичують форму власної назви. В обох випадках йдеться про онімну гру, що становить собою процес формування оказіоналізмів і неологізмів. Відонімні неологізми утворюються через ряд словотвірних та семантичних змін. Переважно засвідчуємо комбінацію різних методів (наприклад, запозичення + словоскладання, словоскладання + суфіксація тощо). З кожним повторним вживанням експресивність неологізму втрачається, саме тому користувачі можуть з часом відмовитися від його вживання: через брак ефекту несподіванки. Деякі новотвори вживаються оказіонально, адже доречні лише у певному вузькому контексті. Неологізми соціальних мереж залежні від суспільно-політичного контексту, тож спроби творення лексичних одиниць, які суперечать цьому контексту (навіть суто на емоційному рівні), приречені на фіаско. Експресивне використання відонімних неологізмів є характерним для всіх досліджуваних мов (української, французької, англійської) з деякими відмінностями в способах їх утворення.
  • Документ
    Конотативні власні назви-афектоніми в мовленні франкофонів
    (Астропринт, 2022) Божко Ірина Сергіївна; Калініченко Артем; Сахно Ілля; Bozhko Iryna Serhiivna; Kalinichenko Artem; Sakhno Illia
    Статтю присвячено конотативним власним назвам-афектонімам, які становлять собою власні імена людей / персонажів художньої дійсности, що вживаються у переносному значенні як синоніми до найменування адресата мовлення (рідше третьої особи). Дослідження реалізовано на матеріалі анкетування та аналізу текстів соціальних мереж. Метою дослідження є проаналізувати семантику конотативних власних назв, які вживаються в ролі афектонімів, продемонструвати їхню (не)залежність від культурних вподобань поколінь, з’ясувати мотивацію такого найменування. У ході дослідження з’ясовано, що власні назви-афектоніми незалежно від походження первинного позначуваного (реальна власна назва чи поетонім) становлять собою метафори: переважно позитивні риси первинного позначуваного переносяться на адресата мовлення. Попри те що певна частина власних назв-афектонімів лишається незмінною з плином часу (зазвичай йдеться про загальновідомі конотоніми типу Roméo, Juliette, Don Juan), це досить динамічна група назв, яка відображає інтереси та культурні запити широких верств суспільства. Утім, зберігаються загальні моделі метафоричного перенесення, семантика таких назв, які покликані відсилати до ідей сили, краси, інтелекту, влади, романтичного ореолу фіктивних чи реальних персоналій. Так, замість mon Alain Delon вживають mon petit Timothée Chalamet, замість Einstein – mon Steve Jobs – як в схвальному, так і в іронічному значенні. Рідше афектоніми такого роду утворюються через метонімію – за сферою інтересів адресанта мовлення. Подекуди роль відіграє фонічна структура вживаного афектива. Через редуплікацію або вживання демінутивних суфіксів у найменуванні створюється пестливо-зменшувальний ефект. У контексті вживання власних назв-афектонімів відзначаємо наявність мовної гри, яка проявляється як у модифікації первинної власної назви, так і в обігруванні логічних зв’язків між поняттями.
  • Документ
    Бананова республіка чи Пакистан науки: конотативні топоніми і квазітопоніми на позначення корумпованої держави
    (2022) Bozhko Iryna Serhiivna; Lukash Halyna Pavlivna; Божко Ірина Сергіївна; Лукаш Галина Павлівна
    У дослідженні висвітлено питання конотативних та квазітопонімів, які вживаються як метафори корумпованих урядів, диктатур, загального занепаду держав. Виявлено ряд словотвірних, структурних та семантичних особливостей цих назв. Проаналізовано контексти вживання конотативних та квазітопонімів у текстах соціальних мереж, а також здійснено елементи міжмовного зіставлення.
  • Документ
    Методична характеристика подкастів для формування німецькомовної соціокультурної компетентності
    (Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2019) Шевцова Наталія Олександрівна; Shevtsova Nataliia Oleksandrivna
    Метою роботи є дослідження методичних характеристик подкастів формату інфотейнмент серії Kindermund tut Wahrheit kund, що використовуються рецептивно у формуванні німецькомовної соціокультурної компетентності у майбутніх вчителів. Методологія дослідження ґрунтується на вивченні та критичному аналізі наукових публікацій та методичної літератури із проблеми використання подкастів у навчанні ІМ; сходженні від абстрактного до конкретного з метою розкриття основних методичних характеристик подкастів; вивченні й узагальненні позитивного досвіду використання подкастів у методиці формування іншомовної соціокультурної компетентності; узагальнення для формулювання висновків дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в: 1) узагальненні переваг рецептивного використання подкастингу як онлайн-формату радіопередач у навчанні ІМ; 2) подальшому розвитку підходів до розробки типології та опису методичних характеристик подкастів для формування іншомовної соціокультурної компетентності; 3) уточненні методичних характеристик аудіотекстів подкастів формату інфотейнмент серії Kindermund tut Wahrheit kund для формування німецькомовної соціокультурної компетентності у майбутніх вчителів. Висновки. До переваг рецептивного використання подкастингу як онлайн-формату радіопередач у навчанні ІМ відносимо можливість використання подкастів без прив’язки до певного часу виходу радіопередачі; можливість безоплатного абонування; можливість автоматичного завантаження подкастів з подальшим необмеженим використанням; можливість прослуховування безпосередньо на інтернет-сторінці; невичерпність обсягу та широку тематику аудіотекстів; різнорівневість подкастів; серійність подкастів; багатофункціональність; автентичність аудіотекстів; можливість розвитку лінгвістичного кругозору; актуальність аудіотекстів; збереження аудіотекстом характеристик усного мовлення; наявність скрипту; невеликий обсяг аудіофайлів при високій якості аудіофайлів; універсальність форматів аудіофайлів. Розглянуті підходи до розробки типології та методичних характеристик подкастів дозволили визначити подкасти серії Kindermund tut Wahrheit kund як: соціокультурні, лінгвістичні; автентичні; полілогічні; недидактизовані; короткі; аудіоподкасти авторства інших осіб; неофіційні; для розвитку вмінь розуміння аудіотексту подкастів та вмінь коментування соціокультурного змісту аудіотексту з опорою на текст, що звучить. До важливих характеристик аудіотекстів подкастів відносимо тип аудіотекстів – радіопрограма з циклу; характер мовленнєвої діяльності виконавців та жанр – інсценування з елементами інфотейнменту; форма мовлення – полілогічна; характеристики мовців – кількість мовців 4-5 осіб, один дорослий, 3-4 дитини; характер мовлення виконавців – підготоване із збереженням рис спонтанного мовлення; темп мовлення – швидкий; зміст – змішаний, конкретно-абстрактний; характер змісту – політематичний.
  • Документ
    Конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина
    (Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2022) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина Сергіївна
    У статті проаналізовано конотативні та квазіантропоніми на позначення поняття ‘пересічний громадянин’. На сучасному матеріалі з’ясовано основні структурні та семантичні особливості таких назв в українській, французькій та німецькій мовах. Конотативні антропоніми та квазіантропоніми виконують спільну функцію, однак мають різне походження; зазвичай межа між цими типами назв тонка. Конотативні антропоніми переважно є типовими національними іменами, прізвищами чи іншими типами найменувань певного – не обов’язково актуального – періоду. Квазіантропоніми залучають цілий спектр мовних засобів: обсценізми та жаргонні слова; апелятиви, які експліцитно виражають значення пересічности (особливо у німецькій мові), експресивну лексику. Творення квазіантропонімів здійснюється через додавання до апелятивів типових антропоформантів та змішування антропонімних компонентів з апелятивами, якщо йдеться про двокомпонентну назву. Конотативні та квазіантропоніми переважно мають зневажливе значення, а ті, які вживаються на позначення представників інших націй, подекуди можна вважати проявом мови ворожнечі. Більшість досліджуваних мовних одиниць належать до чоловічого роду, який має ознаки нейтральности. Назви жіночого роду не відзначаються ні меліоративним, ні пейоративним значенням порівняно з чоловічим. В окремих випадках назви жіночого роду вживаються з нейтральним значенням. Структурно конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина можуть складатися з імені; прізвища; імені і прізвища; ідентифікатора і прізвища; імені, патроніма і (іноді) прізвища. Поширеність структурних моделей зумовлена мовними традиціями та, як показує досвід, може змінюватися з часом.
  • Документ
    Онімна гра як елемент мови ворожнечі в контексті російсько-української війни
    (Видавець С. Л. Назарчук, 2022) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина Сергіївна
    Метою статті є аналіз відонімних лексичних одиниць, які підпадають під категорію мови ворожнечі у контексті російсько-української війни. Об’єкт дослідження – (квазі)оніми, які виникають в результаті онімної гри та вживаються як елементи мови ворожнечі. Предметом дослідження є словотвірні й семантичні засоби творення (квазі)онімів. Для досягнення цілей дослідження застосовано ряд методів, передусім описовий та структурний. Для уточнення значення досліджуваних лексичних одиниць застосовано контекстуальний аналіз. Також звертаємося до методів словотвірного та стилістичного аналізу. У статті підтверджено раніше сформовані уявлення про онімну гру та мову ворожнечі, збагачено їх новими спостереженнями, зокрема щодо онімної гри на рівні графіки. На матеріалі вибірки продемонстровано формальну структуру (квазі)онімів, їхню семантику; з’ясовано, як за рахунок негативної семантики компонентів (квазі)онімів досягається агресивність висловлювання. Онімна гра, завдяки якій реалізується мова ворожнечі, проявляється шляхом контамінації (за участю обсценних компонентів та компонентів, які називають місцеві реалії, пов’язані зі стереотипами); імітаційного (фонічного) словотворення; відапелятивного та віддієслівного словотворення; метафоризації. Доречним є розрізняти відантропонімні та відтопонімні квазіоніми, оскільки ці категорії передають тематично відмінні напрямки агресії. Через квазіоніми реалізується анально-фекальна та сексуальна інвективна стратегії. Також у морфемну структуру квазіонімів включаються лексичні одиниці, які стереотипно асоціюють з національною культурою у негативному сенсі. Група, яка здійснює номінацію та реалізує в мовленні елементи мови ворожнечі, не завжди детально знайома з топонімією групи, на яку спрямована мова ворожнечі, тому подекуди реальна топонімія (та антропонімія) вживається в контексті агресії. Перспективи дослідження передбачають уточнення термінів квазіонім, квазітопонім, квазіантропонім, які позначають результат онімної гри. Вважаємо за доцільне продовжити дослідження онімної гри в інших, у тому числі дотичних сферах комунікації, а також на матеріалі західноєвропейських мов.
  • Документ
    Власні назви роману "Польові дослідження з українського сексу" в німецькому перекладі
    (2021) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина Сергіївна
    Статтю присвячено стратегії перекладу власних назв мовної пари українська ‒ німецька на матеріалі “Польових досліджень з українського сексу” Оксани Забужко та німецького перекладу твору, виконаного колективом DAJA. Виокремлено та проаналізовано ряд власних назв з нюансами перекладу, зокрема інтралінгвальні конотоніми та культурно марковані назви, які втрачають свої експресивні риси у перекладі.
  • Документ
    Квазітопоніми та конотативні топоніми на позначення провінційности в неформальному мовленні франкофонів
    (2021) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna Serhiivna
    Метою статті є дослідити вираження категорії провінційности в квазітопонімах та конотативних топонімах, вживаних у неформальному мовленні франкофонів. Актуальність дослідження зумовлюється загальним інтересом до проблеми не лише на науковому, а й на побутовому рівнях. Виявлено ряд фонетичних, морфемних, структурних та семантичних особливостей цих назв. З’ясовано, що значення провінційности виражається переважно квазітопонімами, які є або повністю фіктивними назвами, або назвами-гібридами, які містять у собі реальні топоніми чи їх елементи, однак не мають реального позначуваного. Чітко виокремлені конотативні топоніми на позначення провінційности є менш численними, однак ця група власних назв має потенціал до розширення. Конотативні топоніми в ряді випадків позначають цілком великі міста, однак розташовані далеко за кордоном. Виявлено зв’язок між фонетичною будовою квазітопонімів та їх семантикою. Ономатопея, яка відсилає до звуків сільської місцевости (передусім Квебек), фонетично вбудовані, хоч і приховані обсценізми (головним чином Франція), є характерною рисою квазітопонімів. З погляду морфеміки для квазітопонімів властиве вживання демінутивних суфіксів та псевдосуфіксів, які спостерігаємо й у реальних топонімах, на основі яких утворено квазітопоніми. Однокомпонентні квазітопоніми є найменш численними й найменш динамічними серед усіх структурних моделей. Складні квазітопоніми становлять собою конструктор з фактично необмеженою кількістю варіацій. Складні квазітопоніми можуть містити фіктивні агіоніми (моделі X-артикль-Y, X-sur-Y) та гідроніми (модель X-sur-Y) – переважно реальні, рідше – фіктивні. Квазітопоніми франкомовної Швейцарії позначені впливами німецької мови та нерідко відповідають моделі X derrière la lune. Семантично квазітопоніми найчастіше містять компоненти, які імпліцитно відсилають до сільських реалій, акцентуючи на поганій інфраструктурі, загальній побожності, бракові розваг. В окремих квазітопонімах віддаленість та безперспективність виражена експліцитно, хоча й дещо замаскована графічно. Ряд квазітопонімів обмежені сферою вживання, пов’язані з історичними явищами або ж розвинулися з поетонімів шляхом трансонімізації.
  • Документ
    Квазітопоніми та конотативні топоніми на позначення провінційности
    (2021) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина Сергіївна
    Стаття присвячена назвам малих і віддалених міст і сіл. Виділено дві групи назв: квазітопоніми та реальні конотаційні топоніми. Квазітопоніми ґрунтуються на власне топонімах і запозичують їх структуру та морфологію. З погляду семантики в більшості випадків квазітопоніми містять обсценні компоненти, рідше вони пов’язані з сільськогосподарською діяльністю. Конотативні топоніми часто мають подібну семантику: вони можуть містити пейоративні компоненти; етимологічно вони пов’язуються з поняттями сільського господарства. Постмодерне змішування кодів шляхом поєднання конотаційних топонімів та ксенізмів-запозичень з англійської мови слугує досягненню комічного ефекту. Отже, конотативні топоніми мають значення провінційності лише у конкретних контекстах: від мікроконтексту до широкого історичного та суспільного контексту.
  • Документ
    Noms propres de «Doce cuentos peregrinos» de Gabriel García Márquez dans le contexte du réalisme magique
    (КП ОМД, 2020) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna Serhiivna
    Cet article étudie les traits caractéristiques des noms propres littéraires dans le recueil des nouvelles du réalisme magique « Doce cuentos peregrinos » de Gabriel Garcia Marquez. La recherche montre que les noms propres de chaque nouvelle forment un amalgame des noms propres réels et imaginaires. Les noms propres réels créent le contexte réaliste de l’histoire magique, alors que les noms imaginaires ajoutent de l’expressivité et contiennent des sens implicites. La recherche se penche aussi sur le problème des noms propres littéraires dits « réels » en comparaison avec des noms inventés par l’auteur. Nous affirmons la nature pareille des deux. L’amalgame des anthroponymes « étranges » et toponymes réalistes est vu comme l’élément de l’étrangisation (ostranenie), qui, dans le réalisme magique, signifie l’équilibre entre la supernaturalisation (le fait de transformer le monde connu en fantastique) et naturalisation (la « banalisation » du fantastique). Ce qui concerne la structure et la sémantique des noms, nous observons des noms hybrides, des noms parodiques, des noms-allusions, et des noms-éléments de métafiction. Les noms hybrides, typiques du postmodernisme, se composent des éléments de la nature hétérogène, ils unissent les éléments espagnols et, parmi d’autres, les éléments de la culture anglophone. Les noms-allusions, comme et les noms parodiques, servent à lier le récit à d’autres récits qui appartiennent aux époques différentes ainsi créant le jeu de l’auteur avec les lecteurs. Les noms-éléments de métafiction impliquent la facticité des personnages et des événements décrits, ainsi faisant partie de ce qu’on appelle la poéticité jakobsonienne, « quand le mot est ressenti comme un mot et pas comme une représentation pure de l’objet nommé ». Ces observations se conforment aux particularités du réalisme magique comme sous-mouvement du postmodernisme.
  • Документ
    Словотвірні та семантичні адаптації французьких запозичень як засіб поповнення словникового запасу сучасної англійської мови
    (СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Сахно Ілля; Sakhno Illia; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna Serhiivna
    У статті проаналізовано способи словотвірної та семантичної адаптації французьких слів у англійській мові. На прикладах продемонстровано продуктивність суфіксів, запозичених із французької мови чи за її посередництва. Аналізуються приклади зміни значень запозичених слів, розвитку застарілих чи другорядних для французької мови значень.
  • Документ
    Осібність підряного способу французької мови в загальноєвропейському лінґвальному контексті
    (СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Баранцев Ярослав; Barantsev Yaroslav
    The article provides a general description of the subjunctive mood of the French language in terms of functional grammar based on a comparative approach; we proposed to supplement the Ukrainian grammatical terminology with the terms “сполучний спосіб” and “підрядний спосіб”; we determined the modal meaning peculiarities of this mood in the grammatical systems of some other Indo-European languages in comparison with the French language. We have compiled a comparative table, based on the analysis of reference sources and examples from literary works, which absorbs the main values of the subjunctive mood of some modern languages in subordinate clauses. У статті надано загальну характеристику кон’юнктива французької мови з боку функціональної граматики на ґрунті порівняльного підходу; запропоновано доповнити українську граматичну термінологію поняттями «підрядний спосіб» і «сполучний спосіб»; визначено особливості модального значення цього способу дієслова в граматичних системах деяких інших індоєвропейських мов у зіставленні їх із французькою мовою. На основі аналізу джерел довідникового характеру та прикладів із літературних творів укладено порівняльну таблицю, що ввібрала в себе головні значення кон’юнктива деяких сучасних мов у підрядних реченнях.
  • Документ
    Des chansons pour des situations de communication
    (2019) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia Oleksiivna
    The article is devoted to the possibilities of use of songs during the class of French. Different activities to stimulate communicative skills are analysed. Specific examples are given to facilitate the teacher's creativity.
  • Документ
    Apprendre et enseigner avec TV5
    (2018) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia Oleksiivna
    Статтю присвячено можливостям вивчення французької мови з використанням онлайн сервісів французького телебачення. У дослідженні йдеться про те, як можна використовувати автентичні документи для розвитку навичок аудіювання та стимулювання говоріння. Ми стверджуємо, що використання автентичних документів допомагає розвивати фонетичні, лексичні та граматичні вміння.
  • Документ
    Семантика і функції онімів у протестних гаслах (на прикладі гасел травневих протестів 1968 року у Франції)
    (2016) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna Serhiivna
    Стаття присвячена проблемам значення і функціонування власних назв у гаслах травневих протестів 1968 року у Франції. Семантика оніма розглядається у межах семантики кожного конкретного гасла та більш широкого контексту. Окрім типової ідентифікаційної функції, аналізується цілий ряд інших. Так, ідеться про алюзійну роль імені, участь у творенні звукової тканини гасла. Онімна гра підкреслює елемент гри, типовий для постмодерної епохи, у яку відбувалися згадані події.
  • Документ
    Комунікативний метод навчання граматики французької мови у вищому навчальному закладі
    (2016) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia Oleksiivna
    Розглянуто особливості застосування комунікативного методу при викладанні граматики студентам вищого навчального закладу. Проаналізовано можливості використання цього методу на кожному етапі формування граматичного вміння та обґрунтовано переваги комунікативної методики над іншими. На конкретних вправах продемонстровано різні способи надання заняттю з граматики комунікативного спрямування.
  • Документ
    Красуня та чудовисько, або опозиція прекрасне ‒ потворне в поетонімосфері
    (2012) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna Serhiivna
    У статті проаналізовано опозиційну побудову поетонімосфери художнього твору. Йдеться зокрема про опозицію “прекрасне” – “потворне” та втілення цих естетичних категорій в поетонімах кількох творів літератури.
  • Документ
    Особливості поетонімосфери роману Франца Кафки "Замок"
    (2014) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna Serhiivna
    Стаття розглядає проблему поетонімосфери у романі Франца Кафки «Замок». Аналізується роль поетоніма, вжитого у конкретному контексті, для здійснення інтертекстуального зв’язку, розкриття нових пластів значення тексту. Важливим аспектом є звукова форма власної назви, яка може обумовлювати психологічне сприйняття персонажа.
  • Документ
    Кореферентна номінація як поетонімна опозиція (на матеріалі роману "Перверзія" Ю. Андруховича)
    (2015) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna Serhiivna
    Стаття аналізує кореферентну номінацію, що становить собою мікросистему поетонімосфери. У дослідженні розглянуто поетонімну опозицію між елементом поетонімосфери та кореферентною номінацією як її мікросистемою.
  • Документ
    Структурування поетонімосфери художнього твору навколо базових поетонімних опозицій (на матеріалі повісті О. Пройслера "Крабат")
    (2015) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna Serhiivna
    Стаття аналізує поетонімну опозицію як засіб організації поетонімосфери художнього тексту. Розглядаються ключові опозиції добро ‒ зло, світло ‒ темрява, свій – чужий, божественне ‒ диявольське як фактор впорядкування та групування пропріальних одиниць повісті Отфріда Пройслера «Крабат». Дослідження здійснюється на матеріалі мов двох мовних груп – германської та слов’янської, які однаковою мірою вплинули на формування системи власних назв твору.