Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 38
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Семантика антропоніма у складі фразеологічної одиниці: зіставлення на матеріалі української, російської, французької, англійської та німецької мов(СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2010) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaСтаття розглядає проблеми значеннєвої природи антропоніма у складі фразеологічної одиниці та вплив пропріального компонента на сукупну семантику фразеологізма. Значна увага приділяється проблемам національного та інтернаціонального у фразеології. Здійснено спробу зіставлення фразеологічних одиниць на основі різносистемних і неспоріднених мов в аспекті пейоративного чи меліоративного значення антропоніма.Документ Красуня та чудовисько, або опозиція прекрасне ‒ потворне в поетонімосфері(2012) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaУ статті проаналізовано опозиційну побудову поетонімосфери художнього твору. Йдеться зокрема про опозицію “прекрасне” – “потворне” та втілення цих естетичних категорій в поетонімах кількох творів літератури.Документ Поетонімосфера роману Альбера Камю "Сторонній"(2012) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaСтаття розглядає поетонімосферу роману Альбера Камю «Сторонній». Особлива увага приділяється антропоетонімам, їх значенню і ролі в тексті, що дозволяє розкрити авторський задум, певною мірою викрити прихований сюжет, підкреслити суттєві характеристики персонажів.Документ Особливості поетонімосфери роману Франца Кафки "Замок"(2014) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaСтаття розглядає проблему поетонімосфери у романі Франца Кафки «Замок». Аналізується роль поетоніма, вжитого у конкретному контексті, для здійснення інтертекстуального зв’язку, розкриття нових пластів значення тексту. Важливим аспектом є звукова форма власної назви, яка може обумовлювати психологічне сприйняття персонажа.Документ Структурування поетонімосфери художнього твору навколо базових поетонімних опозицій (на матеріалі повісті О. Пройслера "Крабат")(2015) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaСтаття аналізує поетонімну опозицію як засіб організації поетонімосфери художнього тексту. Розглядаються ключові опозиції добро ‒ зло, світло ‒ темрява, свій – чужий, божественне ‒ диявольське як фактор впорядкування та групування пропріальних одиниць повісті Отфріда Пройслера «Крабат». Дослідження здійснюється на матеріалі мов двох мовних груп – германської та слов’янської, які однаковою мірою вплинули на формування системи власних назв твору.Документ Типологія поетонімної опозиції(Астропринт, 2015) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaСтаття присвячена проблемі типології поетонімної опозиції. Класифікації поетонімних опозицій, побудовані за різними критеріями, розглянуто та проілюстровано прикладами.Документ Творення комічного засобами поетонімних зв’язків у віршах С. Жадана(ФОП Корзун Д. Ю., 2015) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaУ статті висвітлено засоби творення комічного за участі поетонімів. З’ясовано, що комічне може виникати внаслідок взаємодії поетоніма з його найближчим оточенням, у тому числі й іншими поетонімами. Зокрема, одним з таких засобів є контраст імені та його найближчого оточення, спричинений стилістичним конфліктом. Подібним до згаданого явища є оксюморон, утворений поетонімами, які називають референтів, що втілюють конкуруючі сили, або ж оксюморон, утворений стилістично несумісними поетонімами. До засобів творення комічного також належать невідповідність внутрішнього змісту поетоніма (а отже, і очікувань читача) авторській характеристиці референта та зв’язок опозиції між подібними референтами, названими подібними поетонімами.Документ Кореферентна номінація як поетонімна опозиція (на матеріалі роману "Перверзія" Ю. Андруховича)(2015) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaСтаття аналізує кореферентну номінацію, що становить собою мікросистему поетонімосфери. У дослідженні розглянуто поетонімну опозицію між елементом поетонімосфери та кореферентною номінацією як її мікросистемою.Документ Комунікативний метод навчання граматики французької мови у вищому навчальному закладі(2016) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia OleksiivnaРозглянуто особливості застосування комунікативного методу при викладанні граматики студентам вищого навчального закладу. Проаналізовано можливості використання цього методу на кожному етапі формування граматичного вміння та обґрунтовано переваги комунікативної методики над іншими. На конкретних вправах продемонстровано різні способи надання заняттю з граматики комунікативного спрямування.Документ Власна назва та її трансформації у сленгах, арго та іншій маргінальній лексиці (зіставлення на матеріалі української, французької й англійської мов)(2016) Havryliuk Iryna Serhiivna; Гаврилюк Ірина СергіївнаСтаття присвячена проблемі семантики власної назви, яка використовується у соціолектах трьох неблизькоспоріднених мов: української, французької та англійської. Аналізуються різні випадки збереження чи втрати значення оніма під час конотонімізації та при включенні у фразеологічну одиницю. Розглянуто функції власної назви у мові сленгів, арго та інших соціолектах.Документ Семантика і функції онімів у протестних гаслах (на прикладі гасел травневих протестів 1968 року у Франції)(2016) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaСтаття присвячена проблемам значення і функціонування власних назв у гаслах травневих протестів 1968 року у Франції. Семантика оніма розглядається у межах семантики кожного конкретного гасла та більш широкого контексту. Окрім типової ідентифікаційної функції, аналізується цілий ряд інших. Так, ідеться про алюзійну роль імені, участь у творенні звукової тканини гасла. Онімна гра підкреслює елемент гри, типовий для постмодерної епохи, у яку відбувалися згадані події.Документ Експресивна номінація у сучасному топоніміконі(Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2017) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaУ статті розглянуто засоби експресивної номінації в сучасному українському словотворі. Проаналізовано головні словотвірні моделі утворення сленгових ойконімів, з’ясовано мотивацію сленгового найменування. Дослідження виявляє різні відтінки значення, яких набувають утворені сленгові назви (пейоративне, іронічне, меліоративне тощо).Документ Інтерактивні технології в навчанні граматики французької мови у вищому навчальному закладі(2017) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia OleksiivnaСтаття аналізує інтерактивні технології навчання та пристосовує їх до використання на заняттях з французької мови у ході формування граматичної компетенції. Пропонуються практичні рекомендації щодо використання тих чи інших способів роботи на занятті, ефективність яких було підтверджено шляхом експерименту. Під час дослідження було дотримано системного підходу – тобто розуміння того, що опанування граматикою відбувається у тісному зв’язку з іншими аспектами мови.Документ Оптатив у французькій мові(СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2018) Баранцев Ярослав; Barantsev YaroslavУ статті з позиції сучасного мовознавства досліджено французькі оптативні речення як граматичні засоби передачі бажання мовця; проаналізовано висловлення, що містять оптатив як семантично та формально найпростіший засіб вираження волевиявлення; визначено місце оптатива поряд з іншими категоріями, пов’язаними з модальністю бажання. У праці на прикладах із художньої літератури подано окремі форми парадигми оптативних конструкцій і їхні українські відповідники.Документ Apprendre et enseigner avec TV5(2018) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia OleksiivnaСтаттю присвячено можливостям вивчення французької мови з використанням онлайн сервісів французького телебачення. У дослідженні йдеться про те, як можна використовувати автентичні документи для розвитку навичок аудіювання та стимулювання говоріння. Ми стверджуємо, що використання автентичних документів допомагає розвивати фонетичні, лексичні та граматичні вміння.Документ Brexit and Other Exits: Onym Play in Contemporary Political Naming(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Havryliuk Iryna Serhiivna; Гаврилюк Ірина СергіївнаThis article is devoted to the problem of onym play as a means of political and economic process naming. We analyse word formation and semantics of proper names within texts of a journalistic genre. The processes of Brexit prompted the expansion of two groups of words: a) nonce-words formed according to the Brexit model: from the point of view of origin ‒ formed by means of blending; from the point of view of semantics ‒ those, which mean the departure of some country from an international organization. Other ways, in which these occasionalisms are formed, include phonetic mimicry and graphic means; b) occasionalisms formed only by means of blending, and used to designate diverse notions: from feelings connected to the process of Brexit to people having various attitudes to this process. Numerous Brexit-type onyms are observed in the headlines, where onym play facilitates the creation of catchy headlines due to the use of expressive means and stylistic devices. The purpose of this article is to study onym play as a means of political and economic process naming. The object of research is contemporary political and economic lexis. The subject is neologisms brought to life due to the processes of Brexit. We use general scientific method of induction, which permits us to draw conclusions about the nature of onym play. The combination of morphological and contextual analyses allows us to better understand the origins of portmanteaus and their role in forming expressive texts. The practical value of the article is the fact that it addresses beginner journalists, who seek to master the art of creating stylistically graceful headlines. As a result of the investigation, the peculiarities of onym play in contemporary political naming were determined. Onym play was examined on the phonological, morphological, and syntactic levels.Документ Game of Names in Baroque Poetry(Sanat ve Dil Araştırmaları Enstitüsü, 2018) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaThe article is devoted to the problem of proper names use in baroque poetry. Using the examples drawn from the poetry written in two Indo-European languages belonging to different groups we come to conclusions about functioning of names in the poetry of baroque epoch. Proper names, or poetonyms, which is a term designating proper names of a literary text, either form poetonym oppositions being a part of antithesis characteristic to the literature of this literary movement, or they become a means of onymic play, i. e. names are used as an element of decoration, a part of a game with the reader, a stylistic device to make high genres more accessible to a wide public. Proper names in baroque poetry used in the second function make the baroque movement closer to the postmodernism, which is similarly characterized by domination of game. Keywords: proper name, poetonym, baroque, postmodernism, game, poetry.Документ Obscene Riddles: Mechanisms of Ambiguity(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2019) Havryliuk Iryna Serhiivna; Гаврилюк Ірина СергіївнаThe article is devoted to the problem of ambiguous meaning encoded in obscene riddles. The means of ambiguity formation are analyzed on examples of French, Spanish, and Ukrainian obscene riddles. The methods of the research include controlled elicitations, semantic and contextual analysis, and contrastive analysis. We single out logical and stylistic means of ambiguity, as well as linguistic means, in particular specific lexis in obscene riddles. Logical means act together with stylistic ones and presuppose substitution of the whole by its part and vast use of personifications. We analyze parts of speech, which facilitate the ambiguity in obscene riddles. Special attention is paid to nouns, which designate people, animals, body parts and bodily liquids as well as elements of clothing. Specific verbs, adjectives, and deictic words are of no less importance. The research of obscene riddles conducted in the three languages shows that despite some slight differences, ambiguous meaning of obscene riddles is formed due to the simultaneous influence of several means: 1) specific lexis, which can be interpreted in different ways, or polysemantic words; 2) national symbols, which add new layers of meaning to the semantics of a word; 3) the coincidence of grammatical gender of objects and people represented by these objects; 4) wide use of personifications; 5) substitution of a wide notion by its part. Obscene riddles are an excellent example of language play, in which an answer is not less important than a question. The article also investigates genres similar to sexual riddles, thus outlining a field for further research.Документ Методична характеристика подкастів для формування німецькомовної соціокультурної компетентності(Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2019) Шевцова Наталія Олександрівна; Shevtsova Nataliia OleksandrivnaМетою роботи є дослідження методичних характеристик подкастів формату інфотейнмент серії Kindermund tut Wahrheit kund, що використовуються рецептивно у формуванні німецькомовної соціокультурної компетентності у майбутніх вчителів. Методологія дослідження ґрунтується на вивченні та критичному аналізі наукових публікацій та методичної літератури із проблеми використання подкастів у навчанні ІМ; сходженні від абстрактного до конкретного з метою розкриття основних методичних характеристик подкастів; вивченні й узагальненні позитивного досвіду використання подкастів у методиці формування іншомовної соціокультурної компетентності; узагальнення для формулювання висновків дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в: 1) узагальненні переваг рецептивного використання подкастингу як онлайн-формату радіопередач у навчанні ІМ; 2) подальшому розвитку підходів до розробки типології та опису методичних характеристик подкастів для формування іншомовної соціокультурної компетентності; 3) уточненні методичних характеристик аудіотекстів подкастів формату інфотейнмент серії Kindermund tut Wahrheit kund для формування німецькомовної соціокультурної компетентності у майбутніх вчителів. Висновки. До переваг рецептивного використання подкастингу як онлайн-формату радіопередач у навчанні ІМ відносимо можливість використання подкастів без прив’язки до певного часу виходу радіопередачі; можливість безоплатного абонування; можливість автоматичного завантаження подкастів з подальшим необмеженим використанням; можливість прослуховування безпосередньо на інтернет-сторінці; невичерпність обсягу та широку тематику аудіотекстів; різнорівневість подкастів; серійність подкастів; багатофункціональність; автентичність аудіотекстів; можливість розвитку лінгвістичного кругозору; актуальність аудіотекстів; збереження аудіотекстом характеристик усного мовлення; наявність скрипту; невеликий обсяг аудіофайлів при високій якості аудіофайлів; універсальність форматів аудіофайлів. Розглянуті підходи до розробки типології та методичних характеристик подкастів дозволили визначити подкасти серії Kindermund tut Wahrheit kund як: соціокультурні, лінгвістичні; автентичні; полілогічні; недидактизовані; короткі; аудіоподкасти авторства інших осіб; неофіційні; для розвитку вмінь розуміння аудіотексту подкастів та вмінь коментування соціокультурного змісту аудіотексту з опорою на текст, що звучить. До важливих характеристик аудіотекстів подкастів відносимо тип аудіотекстів – радіопрограма з циклу; характер мовленнєвої діяльності виконавців та жанр – інсценування з елементами інфотейнменту; форма мовлення – полілогічна; характеристики мовців – кількість мовців 4-5 осіб, один дорослий, 3-4 дитини; характер мовлення виконавців – підготоване із збереженням рис спонтанного мовлення; темп мовлення – швидкий; зміст – змішаний, конкретно-абстрактний; характер змісту – політематичний.Документ (Not) Lost in Translation: Proper Names in "Don Quixote" Translated Into Ukrainian by M. Lukash(2019) Havryliuk Iryna Serhiivna; Гаврилюк Ірина СергіївнаThe article is devoted to the strategies of proper names translation. Attention is paid to the translation of different types of onyms, as well as to proper names serving as a base for word plays and set phrases.