Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 38
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Apprendre et enseigner avec TV5(2018) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia OleksiivnaСтаттю присвячено можливостям вивчення французької мови з використанням онлайн сервісів французького телебачення. У дослідженні йдеться про те, як можна використовувати автентичні документи для розвитку навичок аудіювання та стимулювання говоріння. Ми стверджуємо, що використання автентичних документів допомагає розвивати фонетичні, лексичні та граматичні вміння.Документ Brexit and Other Exits: Onym Play in Contemporary Political Naming(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Havryliuk Iryna Serhiivna; Гаврилюк Ірина СергіївнаThis article is devoted to the problem of onym play as a means of political and economic process naming. We analyse word formation and semantics of proper names within texts of a journalistic genre. The processes of Brexit prompted the expansion of two groups of words: a) nonce-words formed according to the Brexit model: from the point of view of origin ‒ formed by means of blending; from the point of view of semantics ‒ those, which mean the departure of some country from an international organization. Other ways, in which these occasionalisms are formed, include phonetic mimicry and graphic means; b) occasionalisms formed only by means of blending, and used to designate diverse notions: from feelings connected to the process of Brexit to people having various attitudes to this process. Numerous Brexit-type onyms are observed in the headlines, where onym play facilitates the creation of catchy headlines due to the use of expressive means and stylistic devices. The purpose of this article is to study onym play as a means of political and economic process naming. The object of research is contemporary political and economic lexis. The subject is neologisms brought to life due to the processes of Brexit. We use general scientific method of induction, which permits us to draw conclusions about the nature of onym play. The combination of morphological and contextual analyses allows us to better understand the origins of portmanteaus and their role in forming expressive texts. The practical value of the article is the fact that it addresses beginner journalists, who seek to master the art of creating stylistically graceful headlines. As a result of the investigation, the peculiarities of onym play in contemporary political naming were determined. Onym play was examined on the phonological, morphological, and syntactic levels.Документ Des chansons pour des situations de communication(2019) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia OleksiivnaThe article is devoted to the possibilities of use of songs during the class of French. Different activities to stimulate communicative skills are analysed. Specific examples are given to facilitate the teacher's creativity.Документ Game of Names in Baroque Poetry(Sanat ve Dil Araştırmaları Enstitüsü, 2018) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaThe article is devoted to the problem of proper names use in baroque poetry. Using the examples drawn from the poetry written in two Indo-European languages belonging to different groups we come to conclusions about functioning of names in the poetry of baroque epoch. Proper names, or poetonyms, which is a term designating proper names of a literary text, either form poetonym oppositions being a part of antithesis characteristic to the literature of this literary movement, or they become a means of onymic play, i. e. names are used as an element of decoration, a part of a game with the reader, a stylistic device to make high genres more accessible to a wide public. Proper names in baroque poetry used in the second function make the baroque movement closer to the postmodernism, which is similarly characterized by domination of game. Keywords: proper name, poetonym, baroque, postmodernism, game, poetry.Документ Lists of Names in Raymond Queneau’s «Les œuvres completes de Sally Mara»: Stylistic Functions(2020) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaThe article deals with stylistic functions of lists of names in « Les œuvres complètes de Sally Mara » by Raymond Queneau. We analysed several lists formed by different types of names and arrived at the conclusion that Raymond Queneau’s lists serve the purpose of creating metafiction, underlying fictitiousness and artificiality of the story. They are examples of fine humour of the real author, Raymond Queneau, and fictional author of the collection, Sally Mara. They are parodic; they contain puns, irony, and absurd. Proper names within a list, as compared to appellatives, dispose of higher potential to produce nets of allusions because they carry a huge load of connotative meaning linking a proper name to a certain epoch, sphere of human activity, etc. without naming them explicitly. And last but not least, lists of proper names are a powerful means of text melody.Документ Noms propres de «Doce cuentos peregrinos» de Gabriel García Márquez dans le contexte du réalisme magique(КП ОМД, 2020) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaCet article étudie les traits caractéristiques des noms propres littéraires dans le recueil des nouvelles du réalisme magique « Doce cuentos peregrinos » de Gabriel Garcia Marquez. La recherche montre que les noms propres de chaque nouvelle forment un amalgame des noms propres réels et imaginaires. Les noms propres réels créent le contexte réaliste de l’histoire magique, alors que les noms imaginaires ajoutent de l’expressivité et contiennent des sens implicites. La recherche se penche aussi sur le problème des noms propres littéraires dits « réels » en comparaison avec des noms inventés par l’auteur. Nous affirmons la nature pareille des deux. L’amalgame des anthroponymes « étranges » et toponymes réalistes est vu comme l’élément de l’étrangisation (ostranenie), qui, dans le réalisme magique, signifie l’équilibre entre la supernaturalisation (le fait de transformer le monde connu en fantastique) et naturalisation (la « banalisation » du fantastique). Ce qui concerne la structure et la sémantique des noms, nous observons des noms hybrides, des noms parodiques, des noms-allusions, et des noms-éléments de métafiction. Les noms hybrides, typiques du postmodernisme, se composent des éléments de la nature hétérogène, ils unissent les éléments espagnols et, parmi d’autres, les éléments de la culture anglophone. Les noms-allusions, comme et les noms parodiques, servent à lier le récit à d’autres récits qui appartiennent aux époques différentes ainsi créant le jeu de l’auteur avec les lecteurs. Les noms-éléments de métafiction impliquent la facticité des personnages et des événements décrits, ainsi faisant partie de ce qu’on appelle la poéticité jakobsonienne, « quand le mot est ressenti comme un mot et pas comme une représentation pure de l’objet nommé ». Ces observations se conforment aux particularités du réalisme magique comme sous-mouvement du postmodernisme.Документ (Not) Lost in Translation: Proper Names in "Don Quixote" Translated Into Ukrainian by M. Lukash(2019) Havryliuk Iryna Serhiivna; Гаврилюк Ірина СергіївнаThe article is devoted to the strategies of proper names translation. Attention is paid to the translation of different types of onyms, as well as to proper names serving as a base for word plays and set phrases.Документ Obscene Riddles: Mechanisms of Ambiguity(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2019) Havryliuk Iryna Serhiivna; Гаврилюк Ірина СергіївнаThe article is devoted to the problem of ambiguous meaning encoded in obscene riddles. The means of ambiguity formation are analyzed on examples of French, Spanish, and Ukrainian obscene riddles. The methods of the research include controlled elicitations, semantic and contextual analysis, and contrastive analysis. We single out logical and stylistic means of ambiguity, as well as linguistic means, in particular specific lexis in obscene riddles. Logical means act together with stylistic ones and presuppose substitution of the whole by its part and vast use of personifications. We analyze parts of speech, which facilitate the ambiguity in obscene riddles. Special attention is paid to nouns, which designate people, animals, body parts and bodily liquids as well as elements of clothing. Specific verbs, adjectives, and deictic words are of no less importance. The research of obscene riddles conducted in the three languages shows that despite some slight differences, ambiguous meaning of obscene riddles is formed due to the simultaneous influence of several means: 1) specific lexis, which can be interpreted in different ways, or polysemantic words; 2) national symbols, which add new layers of meaning to the semantics of a word; 3) the coincidence of grammatical gender of objects and people represented by these objects; 4) wide use of personifications; 5) substitution of a wide notion by its part. Obscene riddles are an excellent example of language play, in which an answer is not less important than a question. The article also investigates genres similar to sexual riddles, thus outlining a field for further research.Документ Бананова республіка чи Пакистан науки: конотативні топоніми і квазітопоніми на позначення корумпованої держави(2022) Bozhko Iryna Serhiivna; Lukash Halyna Pavlivna; Божко Ірина Сергіївна; Лукаш Галина ПавлівнаУ дослідженні висвітлено питання конотативних та квазітопонімів, які вживаються як метафори корумпованих урядів, диктатур, загального занепаду держав. Виявлено ряд словотвірних, структурних та семантичних особливостей цих назв. Проаналізовано контексти вживання конотативних та квазітопонімів у текстах соціальних мереж, а також здійснено елементи міжмовного зіставлення.Документ Власна назва та її трансформації у сленгах, арго та іншій маргінальній лексиці (зіставлення на матеріалі української, французької й англійської мов)(2016) Havryliuk Iryna Serhiivna; Гаврилюк Ірина СергіївнаСтаття присвячена проблемі семантики власної назви, яка використовується у соціолектах трьох неблизькоспоріднених мов: української, французької та англійської. Аналізуються різні випадки збереження чи втрати значення оніма під час конотонімізації та при включенні у фразеологічну одиницю. Розглянуто функції власної назви у мові сленгів, арго та інших соціолектах.Документ Власні назви роману "Польові дослідження з українського сексу" в німецькому перекладі(2021) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаСтаттю присвячено стратегії перекладу власних назв мовної пари українська ‒ німецька на матеріалі “Польових досліджень з українського сексу” Оксани Забужко та німецького перекладу твору, виконаного колективом DAJA. Виокремлено та проаналізовано ряд власних назв з нюансами перекладу, зокрема інтралінгвальні конотоніми та культурно марковані назви, які втрачають свої експресивні риси у перекладі.Документ Відонімні неологізми як засіб експресивности в онлайн-комунікації(Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2023) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаУ статті порушено проблему відонімних неологізмів, які слугують для увиразненнях текстів соціальних мереж. Метою дослідження є з’ясувати словотвірні особливості відонімних неологізмів у соціальних мережах. Матеріал дослідження відібрано протягом 2020 – 2023 рр. з соціальної мережі Twitter; він відображає в цілому суспільні настрої та запити користувачів мережі. Неологізми соціальних мереж ближчі до авторських неологізмів, адже їхня поява пов’язана більшою мірою зі стилістичними особливостями текстів соціальних мереж, аніж із потребою називати нові реалії. Експресивні неологізми та власні назви взаємодіють двома способами: а. власна назва є основою для творення відонімного неологізму, що може належати практично до будь-якої повнозначної частини мови; б. апелятиви та їхні комбінації запозичують форму власної назви. В обох випадках йдеться про онімну гру, що становить собою процес формування оказіоналізмів і неологізмів. Відонімні неологізми утворюються через ряд словотвірних та семантичних змін. Переважно засвідчуємо комбінацію різних методів (наприклад, запозичення + словоскладання, словоскладання + суфіксація тощо). З кожним повторним вживанням експресивність неологізму втрачається, саме тому користувачі можуть з часом відмовитися від його вживання: через брак ефекту несподіванки. Деякі новотвори вживаються оказіонально, адже доречні лише у певному вузькому контексті. Неологізми соціальних мереж залежні від суспільно-політичного контексту, тож спроби творення лексичних одиниць, які суперечать цьому контексту (навіть суто на емоційному рівні), приречені на фіаско. Експресивне використання відонімних неологізмів є характерним для всіх досліджуваних мов (української, французької, англійської) з деякими відмінностями в способах їх утворення.Документ Візуалізація у формуванні німецькомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів в умовах змішаного навчання(Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2023) Шевцова Наталія Олександрівна; Shevtsova Nataliia OleksandrivnaМета роботи: розглянути методичні передумови використання візуалізації у формуванні німецькомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів в умовах змішаного навчання. Методологіядослідження ґрунтується на вивченні та критичному аналізі наукових публікацій та методичної літератури із проблеми використання візуалізації у процесі формуванні німецькомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів; сходженні від абстрактного до конкретного з метою розкриття основних методичних особливостей візуалізації у формуванні німецькомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів в умовах змішаного навчання; вивченні й узагальненні позитивного досвіду використання візуалізації у процесі навчання граматики німецької мови; узагальненні для формулювання висновків дослідження. Наукова новизнадослідження полягає в: 1) узагальненні та подальшому розвитку підходів до візуалізації граматичного матеріалу у формуванні німецькомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів в умовах змішаного навчання; 2) уточненні визначення візуалізації; цілей та очікуваних результатів візуалізації; особливостей реалізації візуалізації у навчальних стратегіях; когнітивних стилів візуалізації; прийомів візуалізації граматичного матеріалу та шляхів оволодіння візуалізацією у формуванні німецькомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів в умовах змішаного навчання; 3) розкритті методичних передумов використання візуалізації у формуванні німецькомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів в умовах змішаного навчання. Висновки. Метою використання візуалізації у формуванні німецькомовної граматичноїкомпетентності у майбутніх учителів виступає розвиток здатності наочно представ-ляти інформацію. Під візуалізацією розуміємо як процес, так і продукт виконання навчальних завдань, метою яких виступає унаочнення абстрактного змісту навчального граматичного матеріалу для полегшення його розуміння та / або запам’ятовування. Візуалізація у формуванні німецькомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів входить до складу навчальних стратегій – стратегій запам’ятовування (мнемічних стратегій) та когнітивних стратегій. Когнітивні стилі візуалізації граматичного матеріалу в умовах змішаного навчання представлені аналітичним та глобальним стилями; зоровими та руховими або тактильними стилями; інтуїтивними та послідовними стилями. До прийомів візуалізації граматичних структур відносять друковано-графічні прийоми, прийоми візуалізації граматичних структур на основі використання абстрактних символів; прийоми візуалізації граматичних структур на основі використання «конкретних» символів / візуальних метафор; динамічні прийоми візуалізації. Продукти візуалізації можуть бути представлені у візуальній або кінестетичній, аналоговій або цифровій формі. Для оволодіння візуалізацією існують два шляхи: індуктивний та дедуктивний.Документ Експресивна номінація у сучасному топоніміконі(Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2017) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaУ статті розглянуто засоби експресивної номінації в сучасному українському словотворі. Проаналізовано головні словотвірні моделі утворення сленгових ойконімів, з’ясовано мотивацію сленгового найменування. Дослідження виявляє різні відтінки значення, яких набувають утворені сленгові назви (пейоративне, іронічне, меліоративне тощо).Документ Квазітопоніми та конотативні топоніми на позначення провінційности(2021) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаСтаття присвячена назвам малих і віддалених міст і сіл. Виділено дві групи назв: квазітопоніми та реальні конотаційні топоніми. Квазітопоніми ґрунтуються на власне топонімах і запозичують їх структуру та морфологію. З погляду семантики в більшості випадків квазітопоніми містять обсценні компоненти, рідше вони пов’язані з сільськогосподарською діяльністю. Конотативні топоніми часто мають подібну семантику: вони можуть містити пейоративні компоненти; етимологічно вони пов’язуються з поняттями сільського господарства. Постмодерне змішування кодів шляхом поєднання конотаційних топонімів та ксенізмів-запозичень з англійської мови слугує досягненню комічного ефекту. Отже, конотативні топоніми мають значення провінційності лише у конкретних контекстах: від мікроконтексту до широкого історичного та суспільного контексту.Документ Квазітопоніми та конотативні топоніми на позначення провінційности в неформальному мовленні франкофонів(2021) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaМетою статті є дослідити вираження категорії провінційности в квазітопонімах та конотативних топонімах, вживаних у неформальному мовленні франкофонів. Актуальність дослідження зумовлюється загальним інтересом до проблеми не лише на науковому, а й на побутовому рівнях. Виявлено ряд фонетичних, морфемних, структурних та семантичних особливостей цих назв. З’ясовано, що значення провінційности виражається переважно квазітопонімами, які є або повністю фіктивними назвами, або назвами-гібридами, які містять у собі реальні топоніми чи їх елементи, однак не мають реального позначуваного. Чітко виокремлені конотативні топоніми на позначення провінційности є менш численними, однак ця група власних назв має потенціал до розширення. Конотативні топоніми в ряді випадків позначають цілком великі міста, однак розташовані далеко за кордоном. Виявлено зв’язок між фонетичною будовою квазітопонімів та їх семантикою. Ономатопея, яка відсилає до звуків сільської місцевости (передусім Квебек), фонетично вбудовані, хоч і приховані обсценізми (головним чином Франція), є характерною рисою квазітопонімів. З погляду морфеміки для квазітопонімів властиве вживання демінутивних суфіксів та псевдосуфіксів, які спостерігаємо й у реальних топонімах, на основі яких утворено квазітопоніми. Однокомпонентні квазітопоніми є найменш численними й найменш динамічними серед усіх структурних моделей. Складні квазітопоніми становлять собою конструктор з фактично необмеженою кількістю варіацій. Складні квазітопоніми можуть містити фіктивні агіоніми (моделі X-артикль-Y, X-sur-Y) та гідроніми (модель X-sur-Y) – переважно реальні, рідше – фіктивні. Квазітопоніми франкомовної Швейцарії позначені впливами німецької мови та нерідко відповідають моделі X derrière la lune. Семантично квазітопоніми найчастіше містять компоненти, які імпліцитно відсилають до сільських реалій, акцентуючи на поганій інфраструктурі, загальній побожності, бракові розваг. В окремих квазітопонімах віддаленість та безперспективність виражена експліцитно, хоча й дещо замаскована графічно. Ряд квазітопонімів обмежені сферою вживання, пов’язані з історичними явищами або ж розвинулися з поетонімів шляхом трансонімізації.Документ Комунікативний метод навчання граматики французької мови у вищому навчальному закладі(2016) Боряк Надія Олексіївна; Boriak Nadiia OleksiivnaРозглянуто особливості застосування комунікативного методу при викладанні граматики студентам вищого навчального закладу. Проаналізовано можливості використання цього методу на кожному етапі формування граматичного вміння та обґрунтовано переваги комунікативної методики над іншими. На конкретних вправах продемонстровано різні способи надання заняттю з граматики комунікативного спрямування.Документ Конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина(Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2022) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаУ статті проаналізовано конотативні та квазіантропоніми на позначення поняття ‘пересічний громадянин’. На сучасному матеріалі з’ясовано основні структурні та семантичні особливості таких назв в українській, французькій та німецькій мовах. Конотативні антропоніми та квазіантропоніми виконують спільну функцію, однак мають різне походження; зазвичай межа між цими типами назв тонка. Конотативні антропоніми переважно є типовими національними іменами, прізвищами чи іншими типами найменувань певного – не обов’язково актуального – періоду. Квазіантропоніми залучають цілий спектр мовних засобів: обсценізми та жаргонні слова; апелятиви, які експліцитно виражають значення пересічности (особливо у німецькій мові), експресивну лексику. Творення квазіантропонімів здійснюється через додавання до апелятивів типових антропоформантів та змішування антропонімних компонентів з апелятивами, якщо йдеться про двокомпонентну назву. Конотативні та квазіантропоніми переважно мають зневажливе значення, а ті, які вживаються на позначення представників інших націй, подекуди можна вважати проявом мови ворожнечі. Більшість досліджуваних мовних одиниць належать до чоловічого роду, який має ознаки нейтральности. Назви жіночого роду не відзначаються ні меліоративним, ні пейоративним значенням порівняно з чоловічим. В окремих випадках назви жіночого роду вживаються з нейтральним значенням. Структурно конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина можуть складатися з імені; прізвища; імені і прізвища; ідентифікатора і прізвища; імені, патроніма і (іноді) прізвища. Поширеність структурних моделей зумовлена мовними традиціями та, як показує досвід, може змінюватися з часом.Документ Конотативні власні назви-афектоніми в мовленні франкофонів(Астропринт, 2022) Божко Ірина Сергіївна; Калініченко Артем; Сахно Ілля; Bozhko Iryna Serhiivna; Kalinichenko Artem; Sakhno IlliaСтаттю присвячено конотативним власним назвам-афектонімам, які становлять собою власні імена людей / персонажів художньої дійсности, що вживаються у переносному значенні як синоніми до найменування адресата мовлення (рідше третьої особи). Дослідження реалізовано на матеріалі анкетування та аналізу текстів соціальних мереж. Метою дослідження є проаналізувати семантику конотативних власних назв, які вживаються в ролі афектонімів, продемонструвати їхню (не)залежність від культурних вподобань поколінь, з’ясувати мотивацію такого найменування. У ході дослідження з’ясовано, що власні назви-афектоніми незалежно від походження первинного позначуваного (реальна власна назва чи поетонім) становлять собою метафори: переважно позитивні риси первинного позначуваного переносяться на адресата мовлення. Попри те що певна частина власних назв-афектонімів лишається незмінною з плином часу (зазвичай йдеться про загальновідомі конотоніми типу Roméo, Juliette, Don Juan), це досить динамічна група назв, яка відображає інтереси та культурні запити широких верств суспільства. Утім, зберігаються загальні моделі метафоричного перенесення, семантика таких назв, які покликані відсилати до ідей сили, краси, інтелекту, влади, романтичного ореолу фіктивних чи реальних персоналій. Так, замість mon Alain Delon вживають mon petit Timothée Chalamet, замість Einstein – mon Steve Jobs – як в схвальному, так і в іронічному значенні. Рідше афектоніми такого роду утворюються через метонімію – за сферою інтересів адресанта мовлення. Подекуди роль відіграє фонічна структура вживаного афектива. Через редуплікацію або вживання демінутивних суфіксів у найменуванні створюється пестливо-зменшувальний ефект. У контексті вживання власних назв-афектонімів відзначаємо наявність мовної гри, яка проявляється як у модифікації первинної власної назви, так і в обігруванні логічних зв’язків між поняттями.Документ Кореферентна номінація як поетонімна опозиція (на матеріалі роману "Перверзія" Ю. Андруховича)(2015) Гаврилюк Ірина Сергіївна; Havryliuk Iryna SerhiivnaСтаття аналізує кореферентну номінацію, що становить собою мікросистему поетонімосфери. У дослідженні розглянуто поетонімну опозицію між елементом поетонімосфери та кореферентною номінацією як її мікросистемою.