Відонімні неологізми як засіб експресивности в онлайн-комунікації

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Анотація
У статті порушено проблему відонімних неологізмів, які слугують для увиразненнях текстів соціальних мереж. Метою дослідження є з’ясувати словотвірні особливості відонімних неологізмів у соціальних мережах. Матеріал дослідження відібрано протягом 2020 – 2023 рр. з соціальної мережі Twitter; він відображає в цілому суспільні настрої та запити користувачів мережі. Неологізми соціальних мереж ближчі до авторських неологізмів, адже їхня поява пов’язана більшою мірою зі стилістичними особливостями текстів соціальних мереж, аніж із потребою називати нові реалії. Експресивні неологізми та власні назви взаємодіють двома способами: а. власна назва є основою для творення відонімного неологізму, що може належати практично до будь-якої повнозначної частини мови; б. апелятиви та їхні комбінації запозичують форму власної назви. В обох випадках йдеться про онімну гру, що становить собою процес формування оказіоналізмів і неологізмів. Відонімні неологізми утворюються через ряд словотвірних та семантичних змін. Переважно засвідчуємо комбінацію різних методів (наприклад, запозичення + словоскладання, словоскладання + суфіксація тощо). З кожним повторним вживанням експресивність неологізму втрачається, саме тому користувачі можуть з часом відмовитися від його вживання: через брак ефекту несподіванки. Деякі новотвори вживаються оказіонально, адже доречні лише у певному вузькому контексті. Неологізми соціальних мереж залежні від суспільно-політичного контексту, тож спроби творення лексичних одиниць, які суперечать цьому контексту (навіть суто на емоційному рівні), приречені на фіаско. Експресивне використання відонімних неологізмів є характерним для всіх досліджуваних мов (української, французької, англійської) з деякими відмінностями в способах їх утворення.
The article raises the problem of proper names related neologisms that serve the aims of expressivity in the texts of social networks. The research is focused on the word-formation peculiarities of proper names related neologisms in social networks. The research material was selected during 2020-2023 from the social network Twitter; the material reflects the general public’s mood and the preoccupations of netizens. Neologisms of social networks are close to author neologisms, since their appearance is connected to a greater extent to the stylistic features of the texts of social networks, than to the need to name new realities. Expressive neologisms and proper names interact in two ways: a. a proper name is the basis for creating a proper name related neologism that can belong to almost any part of speech; b. appellatives and their combinations borrow the form of the proper name. In both cases, it is the question of onymic game, i.e. the process of forming of occasionalisms and neologisms. Proper name related neologisms are established through a number of word-forming and semantic changes. We mostly attest to a combination of different methods (for example, borrowing + composition, composition + suffixation, etc.). With each repeated use, the expressiveness of a neologism is lost, which is why users may eventually abandon its use: due to the effect of lack of surprise. Some innovations are used occasionally since they are appropriate only in a certain narrow context. Neologisms of social networks depend on the socio-political context, so trying to create lexical units that contradict this context (even purely on an emotional level) is doomed to failure. Expressive use of proper name related neologisms is characteristic of all languages under examination (Ukrainian, French, English) with some differences in the ways of their formation.
Опис
Ключові слова
власна назва, експресивність, неологізм, оказіоналізм, онімна гра, proper name, expressivity, neologism, occasionalism, onymic game
Бібліографічний опис
Божко, І. Відонімні неологізми як засіб експресивности в онлайн-комунікації [Текст] / І. Божко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. – Вип. 3 (101). – С. 72–82.
Зібрання