Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Алгоритмічне мислення та його розвиток на уроках інформатики(2025) Плющик Володимир Володимирович; Pliushchyk Volodymyr VolodymyrovychКваліфікаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, психолого-педагогічних та методичних засад формування алгоритмічного мислення учнів ЗЗСО. У першому розділі розкрито сутність алгоритмічного мислення, його структуру та значення для цифрової грамотності. Проаналізовано психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективний розвиток логіко-послідовного мислення під час вивчення інформатики. У другому розділі представлено організацію освітнього середовища, засоби та цифрові ресурси для формування алгоритмічних умінь. Наведено фрагменти уроків для 9 класу із застосуванням тривимірного моделювання в середовищі Blender. Теоретична значущість. Уточнено зміст алгоритмічного мислення та визначено умови його розвитку в контексті сучасної інформатичної освіти. Практичне значення. Розроблені матеріали та методичні рекомендації можуть бути використані в ЗЗСО для підвищення ефективності навчання інформатики й розвитку алгоритмічного мислення учнів.Документ Розвиток логічного мислення на уроках інформатики в учнів 10-11 класів(2025) Посенко Таїсія Олегівна; Posenko Taisiia OlehivnaКваліфікаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методичних засад та практичних особливостей розвитку логічного мислення учнів старшого шкільного віку в процесі навчання інформатики. Об’єкт дослідження: процес навчання інформатики учнів 10-11 класів. Предмет дослідження: розвиток логічного мислення на уроках інформатики в учнів 10-11 класів. Мета дослідження: виявити методичні особливості розвитку логічного мислення на уроках інформатики в учнів 10-11 класів. Методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення наукових праць із педагогіки, психології та методики навчання інформатики з метою уточнення поняття логічного мислення і способів його формування в учнів; вивчення нормативних документів і навчальних програм з інформатики для 10–11 класів; контент-аналіз чинних підручників і методичних матеріалів для виявлення потенціалу розвитку логічного мислення; моделювання: розроблення авторських логічно орієнтованих завдань і навчальних ситуацій, що сприяють розвитку логічного мислення. емпіричні: педагогічне спостереження за навчальною діяльністю учнів при розв’язанні логічно орієнтованих задач, аналіз результатів застосування елементів проблемного та проєктного навчання Теоретична значущість. Уточнено сутність, структуру та компоненти логічного мислення в контексті інформатичної освіти, узагальнено психолого-педагогічні передумови його розвитку в учнів старшої школи. Практичне значення одержаних результатів. Систематизовано методичні підходи та розроблено приклади логічно орієнтованих завдань (проблемні ситуації, проєкти, інтерактивні вправи), які можуть бути використані вчителями для вдосконалення освітнього процесу з інформатики. Структура й обсяг роботи: Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (61 найменування). У першому розділі розкрито теоретичні основи розвитку логічного мислення, проаналізовано його психолого-педагогічні особливості в учнів 10-11 класів та визначено роль шкільного курсу інформатики (алгоритмізації, програмування, моделювання) як засобу формування логічних структур мислення. У другому розділі досліджено методичні аспекти розвитку логічного мислення, здійснено аналіз відповідності навчальних програм і підручників меті розвитку мислення, обґрунтовано ефективність використання проблемного навчання, інтерактивних методів та проєктних технологій на уроках інформатики.Документ Формування в учнів м'яких навичок на уроках інформатики(2025) Степаненко Володимир Васильович; Stepanenko Volodymyr VasylovychКваліфікаційне дослідження присвячене формуванню в учнів м'яких навичок на уроках інформатики. У першому розділі «Теоретичні засади формування м’яких навичок у процесі навчання» уточнено сутність поняття «м’які навички», подано їх класифікації та обґрунтовано їхня значущість у системі сучасної освіти. Також проаналізовано актуальні педагогічні підходи, методи, прийоми та форми організації навчання, що сприяють формуванню soft skills у школярів. У другому розділі «Аналіз сучасного стану формування м’яких навичок на уроках інформатики» розглянуто потенціал уроків інформатики у розвитку м’яких навичок, зокрема через використання цифрових технологій та інтерактивних методів. Особливу увагу приділено темі програмування як ефективному середовищу для формування критичного мислення, креативності, самостійності та відповідальності учнів. Теоретична і практична значущість дослідження полягає у ґрунтовному узагальненні та систематизації наукових підходів до розуміння сутності м’яких навичок (soft skills), їх класифікації та ролі в сучасній освіті. У роботі визначено підходи, методи та засоби формування м’яких навичок у школярів засобами навчального предмета «Інформатика», що поглиблює наукове уявлення про інтеграцію надпредметних компетентностей у зміст шкільної освіти.Документ Візуальний супровід теми «Веб-технології» в курсі інформатики профільної школи(2025) Трипольський Михайло Леонідович; Trypolskyi Mykhailo LeonidovychКваліфікаційне дослідження присвячене огляду візуального супроводу теми «Веб-технології» в курсі інформатики профільної школи. Перший розділ присвячений візуалізації як тренду сучасного навчання. Тут розглянуто візуальний підхід і функції візуалізації в освіті та здійснений аналіз інструментів комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу. Другий розділ присвячений візуальному супроводу теми «Вебтехнології» в курсі інформатики профільної школи. А саме, уточнено місце вивчення теми «Вебтехнології» в навчальних програмах з інформатики, розглянуто елементи візуалізації в навчальних підручниках з інформатики при вивченні теми «Веб-технології» та окреслено особливості використання візуального підходу в навчанні вебтехнологій. Теоретична і практична значущість дослідження полягає у тому, що її результати можуть бути використані вчителями інформатики для удосконалення методики викладання теми «Вебтехнології». Запропоновані підходи дозволяють підвищити ефективність навчального процесу, сформувати у старшокласників системне бачення структури вебресурсів, розвинути вміння моделювати та конструювати власні інформаційні продукти. Розроблений методичний інструментарій може стати основою для створення інтерактивних навчальних матеріалів, тренажерів і електронних освітніх ресурсів.Документ Організація профорієнтаційної діяльності в галузі ІТ в умовах онлайн(2025) Шульга Ангеліна Романівна; Shulha Anhelina RomanivnaКваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей організації профорієнтаційної діяльності для молоді в галузі інформаційних технологій в умовах онлайн-формату. Об’єкт дослідження: процес навчання інформатики учнів у закладах ЗЗСО. Предмет дослідження: організація профорієнтаційної діяльності в галузі ІТ в умовах онлайн. Мета дослідження: дослідити процес і виявити особливості організації профорієнтаційної діяльності галузі ІТ в умовах онлайн. Методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, порівняння й узагальнення наукових праць та нормативно-правових документів щодо організації профільної освіти та цифровізації освітнього процесу; контент-аналіз вітчизняних і зарубіжних онлайн-ресурсів, платформ та сервісів, що застосовуються у профорієнтації; контент-аналіз та порівняльний аналіз інтернет-джерел, функціональних можливостей цифрових платформ і ресурсів для визначення їхнього потенціалу в профорієнтаційній діяльності; метод моделювання, який уможливив розробку та обґрунтування методичних моделей (структури та етапів) проведення профорієнтаційних онлайн-заходів, а саме вебінару та онлайн-консультації; емпіричні: спостереження. Теоретична значущість. Уточнено зміст і структуру профорієнтаційної діяльності в цифровому середовищі, визначено чинники, що впливають на професійне самовизначення молоді в умовах розвитку ІТ-сфери. Практична значущість дослідження полягає у розробці та узагальненні ефективних підходів до організації профорієнтаційної діяльності в ІТ-сфері з використанням онлайн-ресурсів. Запропоновані методичні рекомендації, форми та засоби профорієнтаційної роботи можуть бути впроваджені в практику освітніх установ, центрів кар’єрного розвитку, молодіжних організацій та закладів позашкільної освіти. Результати дослідження можуть бути використані: учителями і класними керівниками для організації онлайн-заходів, спрямованих на ознайомлення молоді з ІТ-професіями; фахівцями з кар’єрного консультування для впровадження сучасних цифрових платформ у процес професійної орієнтації; учнями та їхніми батьками як інструмент для усвідомленого вибору майбутньої професії в умовах цифрового середовища. Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (44 найменування). У першому розділі розглянуто сутність, принципи та завдання профорієнтації, охарактеризовано специфіку професійного самовизначення молоді та проаналізовано ІТ-галузь як перспективний напрям кар’єрного розвитку. У другому розділі досліджено можливості цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності, охарактеризовано онлайн-платформи та сучасні ресурси для кар’єрного консультування, визначено їх потенціал і проблеми застосування. У третьому розділі розроблено та обґрунтовано методичні особливості організації профорієнтаційних заходів онлайн на прикладі вебінару та онлайн-консультації, представлено рекомендації щодо практичного впровадження профорієнтаційної роботи в ІТ-сфері.Документ Використання хмарних сервісів для організації контролю знань учнів з інформатики у 10-11 класах(2025) Маслій Дмитрій Михайлович; Maslii Dmytrii MykhailovychКваліфікаційне дослідження присвячене використанню хмарних сервісів для організації контролю знань учнів з інформатики у 10-11 класах. У першому розділі проаналізовано сутність і види контролю знань, висвітлено основні підходи до його організації, узагальнено проблеми традиційних систем оцінювання та окреслено можливості хмарних сервісів у цьому процесі. У другому розділі розглянуто особливості впровадження хмарних сервісів у навчанні інформатики в 10–11 класах, проаналізовано підручники, подано методичні рекомендації й наведено приклади практичного використання цифрових інструментів для контролю знань. Теоретична значущість полягає у: розкритті педагогічного потенціалу хмарних сервісів як засобу формувального оцінювання знань з інформатики, що поєднує автоматизацію перевірки результатів з розвитком рефлексії, самооцінювання й цифрової компетентності учнів, а також поглибленні уявлень про сучасні методи й засоби педагогічного контролю в умовах цифровізації освіти. Практична значущість – у розробленні методичних рекомендацій та прикладів практичного використання хмарних сервісів, що можуть бути застосовані вчителями інформатики у закладах загальної середньої освіти для підвищення ефективності контролю знань.Документ Диференційований підхід в навчанні учнів програмувати на уроках інформатики у 10-11 класах(2025) Лі Чен; Li ChenКваліфікаційне дослідження присвячене застосуванню диференційованого підходу при вивченні програмування в школі. Перший розділ присвячено результатам дослідження теоретичного підґрунтя теми, а саме сутності диференційованого підходу в освіті та узагальненню результатів наукових досліджень щодо реалізації диференційованого підходу в умовах змішаної/дистанційної форми навчання. У другому розділі аналізуються наявні форми диференційованого підходу в контексті освітніх програм та підручників для 10-11 класів, узагальнюються методичні рекомендації щодо реалізації диференційованого підходу га уроках інформатики, пропонуються авторські завдання та сформований на основі методичних джерел практикум з програмування. Також описано результати аналізу елементів експериментального дослідження Теоретична значущість. Узагальнено методичні рекомендації до реалізації диференційованого підходу в цілому та при змішаній формі навчанні, зокрема. Практичне значення одержаних результатів. Розроблено авторські завдання з програмування та зібрано завдання для проведення практикуму.Документ Методичні особливості організації роботи з обдарованими учнями з інформатики в умовах змішаного навчання(2025) Клівенков Максим Олександрович; Klivenkov Maksym OleksandrovychКваліфікаційне дослідження присвячене використанню особливостям організації роботи з обдарованими учнями з інформатики в умовах змішаного навчання. У першому розділі розглянуто переваги та виклики реалізації змішаного навчання, особливості практичної реалізації змішаного навчання на уроках інформатики, та приклади методу виявлення учнів з високим потенціалом та їх освітні потреби. У другому розділі розглядаються методичні рекомендації до організації роботи з учнями з високим потенціалом на уроках інформатики, авторські завдання з інформатики для учнів з високим потенціалом, проведено практична частина дослідження та проаналізовано результати . Теоретична значущість. Розроблено методичні рекомендації щодо роботи з обдарованими учнями та подоланням викликів у навчанні на основі старшої школи 9-10 клас. Запропоновано шляхи оптимізації роботи з такими учнями під час змішаного навчання для більш коректної реалізації змішаного навчання на уроках інформатики. Практичне значення одержаних результатів. Значення полягає в розроблені навчальних матеріалів для забезпечнння диференційованого підходу, зокрема для організації роботи з обдарованими учнями в процесі навчання інформатики.Документ Методичні особливості формування в учнів критичного мислення на уроках інформатики(2025) Дорошенко Олександр Анатолійович; Doroshenko Oleksandr AnatoliiovychКваліфікаційне дослідження присвячене особливостям розвитку критичного мислення учнів під час засвоєння навчального матеріалу на уроці інформатики. У першому розділі розглянуто базові поняття та ознаки критичного мислення в науково- методичній літературі, важливість медіаграмотності як складової критичного мислення в інформаційному суспільстві та як компонента інформаційно-цифрової компетентності. У другому розділі аналізовано класична модель уроку критичного мислення, наведені приклади спеціальних методів і прийомів навчання, що стимулюють до критичного мислення. Продемонстровано практичний потенціал методів розвитку критичного мислення в учнів на прикладі конкретного уроку інформатики. Запропоновано перелік сучасних онлайн-сервісів та платформ, які вчитель інформатики може інтегрувати в освітній процес для пізнавального розвитку учнів. Теоретична значущість. Систематизовано наукові підходи до визначення критичного мислення як інтегрованої особистісно-когнітивної якості учня. Обґрунтовано методичний потенціал цифрових технологій у розвитку критичного мислення. Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження знайшло відображення в розробці методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу з інформатики, спрямованого для підвищення ефективності формування критичного мислення учнів на уроках інформатики Ключові слова:Документ Завдання на розвиток інформаційної грамотності та особливості їх використання на уроках інформатики(2025) Гончаренко Діана Валеріївна; Honcharenko Diana ValeriivnaКваліфікаційна робота, присвячена дослідженню проблеми розвитку інформаційної грамотності учнів 10-11 класів через систему спеціалізованих навчальних завдань на уроках інформатики. Об'єкт дослідження: процес навчання учнів 10-11 класів інформатики. Предмет дослідження: завдання з розвитку інформаційної грамотності та особливості їх використання на уроках інформатики. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити систему завдань з розвитку інформаційної грамотності та особливості їх використання на уроках інформатики. Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури з проблем інформаційної грамотності, медіаграмотності та кібербезпеки; синтез та узагальнення теоретичних положень; порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду; систематизація компонентів інформаційної грамотності; моделювання системи завдань; емпіричні: контент-аналіз навчальних програм та підручників з інформатики для 10-11 класів; огляд та систематизація освітніх ресурсів; педагогічне спостереження під час практики в КУ ЗОШ №6 м. Суми. Теоретична значущість. Уточнено сутність і структуру інформаційної грамотності. Систематизовано теоретичні підходи до формування інформаційної грамотності в Україні та за кордоном. Виявлено критичний розрив між програмними вимогами (90% для критичного аналізу) та їх реалізацією в підручниках (20%), що обґрунтовує необхідність розробки спеціалізованих завдань. Практична значущість дослідження полягає у розроблені завдань, які можуть бути використані вчителями інформатики для розвитку інформаційної грамотності учнів на уроках інформатики (теми "Комп'ютерні мережі» та «Інтернет-технології»). Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (41 найменування) та додатків. Загальний обсяг роботи становить 79 сторінок основного тексту. У першому розділі проаналізовано інформаційну грамотність як ключовий результат навчання в умовах інформаційного суспільства, охарактеризовано основні загрози цифрового середовища (рибалка, онлайн-шахрайство, дезінформація), видалено шість блоків інформаційної грамотності з конкретизацією знань та вмінь для кожного. Досліджено еволюцію концепції інформаційної грамотності. У другому розділі здійснено контент-аналіз завдань з підручників для 10-11 класів, подано огляд сучасних освітніх засобів (посібники, відеоуроки, онлайн-курси) та обґрунтовано переваги навчальних завдань як основного засобу розвитку інформаційної грамотності учнів на уроках інформатики. У третьому розділі розроблено систему із завдань, які охоплюють: стратегії пошуку (з оцінкою джерел за авторитетністю та релевантністю), верифікацію за методом SIFT (Stop-Investigate-Find-Trace), розпізнавання фішингу (аналіз трьох повідомлень за виявленням 7 ознак шахрайства), управління цифровим слідом, алгоритмічні бульбашки (експеримент з рекомендаційними системами), етика контенту (створення класного кодексу з 7 правил), комплексна верифікація (інтеграція всіх компонентів).Документ Особливості організації позакласної роботи з інформатики у 10-11 класах(2025) Шабанов Даніїл Андрійович; Shabanov Daniil AndriiovychКваліфікаційне дослідження присвячене особливостям організації позакласної роботи з інформатики у 10-11 класах У першому розділі розглянуто сутність позакласної роботи та особливості позакласної роботи в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів в умовах змішаного навчання, види позакласної роботи з інформатики, методи та підходи. У другому розділі виконано аналіз завдань до онлайн олімпіад та конкурсів з інформатики розроблено тематичний план та методичні рекомендації з підготовки до олімпіади з інформатики учнів 10 класу. Запропоновані авторські завдання для застосування на позакласних заняттях з інформатики Наукова новизна полягає у подальшому розкритті теми організації позакласної роботи з інформатики та акцентуванні особливостей її організації в умовах змішаного навчання. Практична значущість полягає у розробці авторських завдань та методичних рекомендацій до їх застосування на позакласних заняттях з інформатики.Документ Використання мультимедійних технологій у професійній діяльності учителя інформатики(2025) Березов Руслан Вікторович; Berezov Ruslan ViktorovychКваліфікаційне дослідження присвячене використанню мультимедійних технологій у професійній діяльності учителя інформатики. У першому розділі розглянуто поняття, сутність, психолого-педагогічні аспекти використання та аналіз сучасних мультимедійних засобів і програмних продуктів, що застосовуються у навчанні інформатики. У другому розділі виконано аналіз навчальних програм з інформатики щодо можливостей ефективного використання мультимедійних технологій у шкільному курсі інформатики. У третьому розділі запропоновані авторські матеріали використання мультімедіа технологій на уроках інформатики в 11-класі та експериментально перевірено ефективність використання мультимедійних технологій у навчанні інформатики. Наукова новизна полягає у розробці методичних рекомендацій щодо ефективного використання мультимедійних технологій у професійній діяльності вчителя інформатики. Практичне значення полягає у можливості використання результатів дослідження при розробленні навчально-методичного забезпечення з інформатики, у програмах підвищення кваліфікації вчителів, а також при створенні електронних освітніх ресурсів.Документ Особливості вивчення теми «Мова програмування та структура даних» у профільній школі(2024) Рубець Артем Іванович; Rubets Artem IvanovychКваліфікаційне дослідження присвячене особливостям вивчення теми «Мова програмування та структура даних» у профільній школі. Перший розділ присвячений вивченню мов програмування у ЗЗСО. Другий розділ присвячений вивченню структури даних у ЗЗСО.. Третій розділ присвячений методичним особливостям вивчення теми «Мова програмування та структура даних» у профільній школі. Теоретична значущість. Полягає в аналізі і систематизації наукових джерел для характеристики стану розробленості проблеми дослідження; контент-аналіз для характеристики мов програмування; структурно-логічний аналіз для характеристики структур даних; аналіз і узагальнення для виявлення формальних характеристик вивчення теми «Мова програмування та структура даних». Практичне значення одержаних результатів. Полягає у виявленні особливостей вивчення теми «Мова програмування та структура даних».Документ Розвиток творчих здібностей учнів старших класів при вивченні вибіркового модуля «Графічний дизайн»(2024) Харченко Руслана Валеріївна; Kharchenko Ruslana ValeriivnaКваліфікаційне дослідження присвячене розвитку творчих здібностей учнів старших класів при вивченні вибіркового модуля «Графічний дизайн». Перший розділ присвячений теоретичний основам розвитку творчих здібностей учнів старших класів Другий розділ присвячений вибірковому модулю «Графічний дизайн» як засобу розвитку творчих здібностей учнів. Третій розділ присвячений практиці розвитку творчих здібностей учнів при вивченні даної теми. Теоретична значущість. Полягає в аналізі і систематизації наукових джерел для характеристики стану розробленості проблеми дослідження; термінологічному аналізі для уточнення тезаурусу дослідження, контент-аналізі основних термінів; моделюванні освітнього контенту для розроблення уроків з розвитку творчих здібностей під час навчання графічному дизайну Практичне значення одержаних результатів. Полягає у розробленні авторських матеріалів, покликаних розвивати творчі здібності учнів старшої школи під час навчання графічному дизайну.Документ Методичні особливості навчання об'єктно-орієнтованого програмування на Python учнів старших класів(2024) Хрокало Олег Олексійович; Khrokalo Oleh OleksiiovychКваліфікаційне дослідження присвячене методичним особливостям навчання об’єктивно-орієнтованого програмування на Pyton учнів старших класів. Перший розділ присвячений навчанню об’єктивно-орієнтованому програмуванню як методичної проблеми. Другий розділ присвячений методичним особливостям об’єктивно-орієнтованого програмування на Pyton учнів старших класів. Теоретична значущість. Дослідження є важливим внеском у розвиток сучасної педагогіки, оскільки воно сприяє розробці нових підходів до навчання програмування, які відповідають запитам цифрового суспільства, освітнім стандартам та індивідуальним потребам учнів. Втілення результатів дослідження у навчальний процес допоможе сформувати у старшокласників уміння, необхідні для успішної професійної діяльності та самореалізації у цифровому світі. Практичне значення одержаних результатів. Полягає у створенні ефективної методики навчання об'єктно-орієнтованого програмування (ООП) для старшокласників, яка може бути інтегрована в шкільні навчальні програми та позашкільні курси з програмування. Розроблені матеріали та підходи орієнтовані на максимальну адаптацію до потреб сучасного учня, що дозволяє значно полегшити засвоєння складних концепцій ООП.Документ Особливості розроблення і використання візуалізованих завдань на уроках інформатики у 10-11 класах(2024) Чень Чжанвень; Chen ChzhanvenКваліфікаційне дослідження присвячене особливостям розроблення і використання візуалізованих завдань на уроках інформатики у 10-11 класах. Перший розділ присвячений візуалізованим завданням та їх ролі в сучасній освіті. Другий розділ присвячений методичним особливостям методичним особливостям розроблення і використання візуалізованих завдань на уроках інформатики в 10-11 класах. Теоретична значущість. Полягає в аналізі і систематизації наукових джерел для характеристики стану розробленості проблеми дослідження; термінологічному аналізі для уточнення тезаурусу дослідження, компаративному аналізі для виявлення особливостей використання цифрових засобів для створення візуалізованих завдань; узагальненню для опису методичних особливостей використання візуалізованих завдань на різних етапах уроку. Практичне значення одержаних результатів. Полягає дослідження полягає у обґрунтуванні доцільності використання візуалізованих завдань на уроках інформатики в старшій школі.Документ Методичні особливості організації роботи з невстигаючими учнями з інформатики у старших класах в умовах змішаного навчання(2024) Шабалдас Олексій Сергійович; Shabaldas Oleksii SerhiiovychКваліфікаційне дослідження присвячене методичним особливостям організації роботи з невстигаючими учнями з інформатики у старших класах в умовах змішаного навчання. Перший розділ присвячений реалізації диференційованого підходу в умовах змішаного навчання. Другий розділ присвячений подоланню освітніх втрат при формуванні інформатичної компетентності під час вивчення інформатики. Теоретична значущість. За даними освітніх досліджень, кількість учнів, які мають труднощі у вивченні точних наук, включаючи інформатику, зростає через низьку мотивацію, недостатню технічну підготовку або складність матеріалу. Особливої уваги потребує адаптація методів навчання для зменшення освітніх розривів. Практичне значення одержаних результатів. Полягає дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій з цієї теми та сприятиме підвищенню професійної компетентності педагогівДокумент Освітні втрати і розриви знань з інформатики учнів ЗЗСО(2024) Резонтова Юлія Володимирівна; Rezontova Yuliia VolodymyrivnaКваліфікаційне дослідження присвячене освітнім втратам та розривам знань з інформатики учнів ЗЗСО. Перший розділ присвячений теоретичним основам дослідження освітніх втрат та розривів знань, сутності поняття «освітні втрати» та їх видам. Другий розділ присвячений аналізу стану знань з інформатики учнів ЗЗСО. Третій розділ присвячений шляхам подолання освітніх втрат та полкращенню знань з інформатики. Теоретична значущість. Спрямована на вивчення освітніх втрат та розривів знань з інформатики в учнів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО), визначення їх основних причин і наслідків, а також розробку рекомендацій для подолання цих втрат. Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальних програм, розробки методичних рекомендацій для вчителів, а також оптимізації процесу викладання інформатики в умовах обмежених ресурсів.Документ Використання штучного інтелекту на уроках інформатики(2024) Пушкар Артем Анатолійович; Pushkar Artem AnatoliiovychКваліфікаційне дослідження присвячене використанню технологій штучного інтелекту в освітньому процесі. Перший розділ присвячений технологіям штучного інтелекту в освіті та академічній доброчесності при використанні результатів технологій зі ШІ. Другий розділ присвячений використанню технологій ШІ вчителем, викладачем та результатам впровадження елементів дослідження в практичну діяльність. Теоретична значущість. Полягає в дослідженні методичних особливостей розробки матеріалів за допомогою технологій штучного інтелекту, впровадження таких матеріалів на уроках інформатики та дотримання принципів академічної доброчесності. Практичне значення одержаних результатів. Полягає в розроблені навчальних матеріалів за допомогою штучної нейронної мережі та створення рекомендацій після їх впровадження в освітній процес.Документ Розвиток креативних здібностей учнів при вивченні інформатики(2024) Плечій Ярослав Олександрович; Plechii Yaroslav OleksandrovychКваліфікаційне дослідження присвячене розвитку креативних здібностей учнів при вивченні інформатики учнів старших класів. У першому розділі наведено теоретико-методичний аналіз категоріального поля розумового розвитку учнів, описано креативні здібності та шляхи розвитку, також психолого-педагогічні особливості розвитку креативних здібностей учнів старших класів. У другому розділі наведено практичні аспекти розвитку креативних здібностей учнів при вивченні інформатики, методичні особливості формування креативних здібностей учнів при вивченні інформатики та вибіркових модулів. Теоретична значущість. Полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичних рекомендаціях стосовно впровадження форм і методів які впливають на розвиток креативних здібностей учнів у процесі навчання інформатики. Практичне значення одержаних результатів. Полягає в тому, що запропоновані методичні рекомендації можуть бути корисними учителям інформатики, що працюють з учнями старших класів для підвищення ефективності освітнього процесу з інформатики.