Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Практикоцентрований підхід у професійній підготовці фахівців психономічного профілю: проблемно-орієнтоване навчання та клінічний супервізоринг(2025) Долинна Анна; Dolynna AnnaУ статті розкрито актуальність практикоцентрованого підходу у професійній підготовці фахівців психономічного профілю в умовах зростання психологічних, соціальних і гуманітарних викликів. Особливу увагу приділено проблемно-орієнтованому навчанню та клінічному супервізорингу як ефективним інструментам поєднання теоретичних знань із реальними професійними практиками. Проаналізовано наукові підходи українських і зарубіжних дослідників, які доводять, що використання PBL-методів і системної супервізії сприяє розвитку професійного мислення, етичної відповідальності, рефлексивності та психологічної стійкості майбутніх фахівців. Підкреслено, що практикоцентроване навчання забезпечує формування готовності до роботи в кризових і посткризових умовах, підвищує якість професійної підготовки та конкурентоспроможність випускників психономічних спеціальностей. Обґрунтовано значення клінічного супервізорингу як обов’язкового компонента практикоцентрованої підготовки фахівців психономічного профілю в контексті проблемно-орієнтованого навчання. Показано, що поєднання аналізу реальних професійних кейсів із супервізійним супроводом забезпечує ефективну інтеграцію теоретичних знань і практичного досвіду, розвиток клінічного мислення, професійної рефлексії та відповідальності за прийняті рішення. Доведено, що клінічний супервізоринг виконує навчально-корекційну, рефлексивну й етичну функції, створюючи безпечні умови для професійного становлення майбутніх і підтримки практикуючих фахівців. Зроблено висновок, що включення супервізії в проблемно-орієнтоване навчання підвищує якість професійної підготовки та сприяє формуванню етично відповідальних і життєстійких спеціалістів, здатних працювати в умовах складних соціальних і психологічних викликів. Підкреслено значущість практикоцентрованого підходу як провідної умови ефективної професійної підготовки фахівців психономічного профілю. Доведено, що проблемно-орієнтоване навчання сприяє розвитку клінічного мислення, аналітичних умінь і здатності до прийняття відповідальних професійних рішень у складних, зокрема кризових і посткризових, ситуаціях. Клінічний супервізоринг розглянуто як обов’язковий компонент практикоцентрованої підготовки, що виконує навчальну, рефлексивну, корекційну та етичну функції й забезпечує безпечні умови професійного становлення та підтримки фахівців. Узагальнення українського й зарубіжного (передусім американського) досвіду підтверджує доцільність інституалізації клінічного супервізорингу в освітніх програмах як стратегічного ресурсу модернізації вищої освіти та підвищення професійної готовності випускників до сучасних викликів.Документ Козацька педагогіка як історико-педагогічне підґрунтя військово-патріотичного виховання(2025) Михальчук Микола; Mykhalchuk MykolaУ статті здійснено комплексний історико-педагогічний аналіз козацької педагогіки як важливого джерела формування системи військово-патріотичного виховання в Україні. Розкрито сутність, зміст і виховний потенціал козацьких традицій, звичаїв, морально-етичних норм та освітніх практик Запорозької Січі. Обґрунтовано значення козацької педагогіки для сучасного освітнього простору в умовах викликів національній безпеці та необхідності виховання громадянинапатріота, здатного до захисту Батьківщини. Досліджено козацьку педагогіку як унікальне явище національної системи виховання, що має значний потенціал у формуванні духовного, морального та фізичного здоров’я учнів у сучасній українській школі. Розкрито історичні, філософські та педагогічні основи козацького виховання, зокрема його спрямованість на гармонійний розвиток особистості, виховання сили духу, мужності, самодисципліни, любові до Батьківщини. Підкреслено, що козацька педагогіка є цілісною системою, у якій поєднано фізичне загартування, духовноморальне вдосконалення та громадянсько-патріотичне становлення молоді. Розкрито сутність ідей козацької педагогіки в контексті військово-патріотичного виховання. Здійснено аналіз історико-педагогічних джерел, що засвідчують, що козацька педагогіка є цілісною системою виховання захисника Батьківщини, яка поєднує в собі моральні, етичні, патріотичні, психологічні, духовні, інтелектуальні та фізичні сторони формування особистості – захисника Батькіщини. Акцентовано, що козацькі звичаї та традиції військово-патріотичного виховання спрямовані не тільки на розвиток та вдосконалення військових вмінь, але направлені ще на виховання лицарських моральних якостей, любові до Батьківщини, готовності до захисту та розбудови Батьківщини, як духовної основи захисника Батьківщини. Визначено, що впровадження козацької педагогіки в сучасну систему військово-патріотичного виховання формує зрілого, національно-свідомого, фізично підготовленого, мотивованого, активного громадянина – захисника України. Результати дослідження доводять, що козацька педагогіка має не тільки історичний досвід військово-патріотичного захисника України, але і є фундаментальною основою сучасного військово-патріотичного виховання, оскільки вона забезпечують виховання національно свідомого, морально стійкого й відповідального козака-воїна, здатного не тільки захищати та розбудовувати Батьківщину, але і передавати свій досвід молодому поколінню у дусі вірності рідній землі та народу, волі, гідності та любові до України.Документ Удосконалення професійної підготовки фахівця з музичного мистецтва в сучасних умовах(2025) Гайда Ігор; Haida IhorУ статті здійснено теоретичний аналіз актуальної, на сьогодні, проблеми удосконалення професійної підготовки фахівця з музичного мистецтва в сучасних умовах. Доведено, що окреслення основних напрямів та засобів модернізації професійної підготовки фахівців з музичного мистецтва відбувається з урахуванням вимог сучасних світових тенденцій в освіті і вважається актуальною проблемою суспільного розвитку, яка стосується формування ціннісного світу та духовних потреб особистості. Проаналізовано різні підходи до обґрунтування інструментів та процесів, що можуть бути використані для покращення якості музичної освіти й підвищення конкурентоспроможності випускників на ринку праці. Акцентовано, що сучасний стан ринку праці в музичній сфері характеризується високою конкуренцією та різноманітністю можливостей, що в свою чергу сприяє зростанню попиту на фахівців з музичного мистецтва в умовах високої конкуренції та, на жаль, нестабільних доходів. Саме ці чинники обумовлюють якість освіти, доступність навчальних програм та можливостей для здобувачів і випускників у подальшій професійній діяльності. Наголошено, що сучасний стан вищої музичної освіти характеризується зростанням дистанційного навчання, що впливає на зниження його якості через ускладнення реалізації повною мірою можливості індивідуалізації підходу до кожного здобувача, оскільки державне фінансування вищої освіти значно скорочується без урахування специфіки нормативно-правового регулювання підготовки фахівців з музичного мистецтва, що обумовлює окреслення чітких перспектив розвитку якісної музичної освіти, що відповідає вимогам модернізації та запитам суспільства. Констатовано, що якісне функціонування системи музичної освіти залежить і від того, наскільки кожен фахівець з мистецтва активно залучає учнів до музичної творчості, освоєння надбань музичного мистецтва через гармонійне поєднання використання традиційних методів і впровадження сучасних інноваційних технологій музичної освіти.Документ Змістові засади мистецької освіти в Україні(2025) Філяк Роман; Filiak RomanУ статті розкрито особливості змістових засад мистецької освіти в Україні. Акцентовано, що зміст мистецької освіти передбачає різні напрями художнього розвитку учнівської молоді та студентства. Розкрито значення, характерного для мистецької освіти, широкого кола охоплення різних галузей мистецтва, що в свою чергу створює сприятливі обставини, уможливлює впровадження поліпарадигмальних підходів, які передбачають полівимірність, міждисциплінарність, готовність майбутніх фахівців до засвоєння і виконання в майбутньому широкого спектру різновидів діяльності, синтез знань з різних наукових галузей. Констатовано, що ключовою ідеєю сучасного змісту загальної мистецької освіти в закладах загальної середньої освіти є цілісний художньоестетичний розвиток особистості, що забезпечується органічною взаємодією різних видів мистецтва і координацією знань, умінь та уявлень. Набуті знання та вміння важливі для формування у свідомості учнів цілісного, поліхудожнього та полікультурного образу світу. Висвітлено, що теоретичне осмислення закономірного характеру взаємозв’язку освіти й культури, їх ізоморфної тотожності дозволяє висунути припущення про перспективність і продуктивність використання культурологічної парадигми як концептуальної основи модернізації змісту вищої мистецької освіти. Доведено, що стратегічною метою змісту мистецької освіти стає особистісна унікальність, як концентроване вираження людської сутності, тобто індивідуальність, яка усвідомлює і практично реалізує свій професійноособистісний потенціал у різних видах і галузях соціокультурної й мистецької практики. Наголошено, що сучасна мистецька освіта є вагомою складовою гармонійного духовного розвитку кожної особистості, а її рівень – визначальним для підвищення культурного потенціалу всього суспільства, саме тому актуальними залишаються питання усвідомлення змістових засад та пріоритетних тенденцій мистецької освіти, збагачення сучасних практик передачі досвіду й збереження культурно-мистецьких надбань.Документ Передбачення і проєктування інноваційних технологій у сфері фізичної культури і спорту(2025) Довгань Надія; Dovhan NadiiaСтаття репрезентує авторське передбачення і проектування інноваційних технологій у сфері фізичної культури і спорті. Розкрито поняття «інновації», «інноваційний» «інноваційне навчання», та «технології», що дозволяють охарактеризувати сучасні тенденції інновацій у спорті. Виявлено шляхи передбачення інновацій у сфері фізичної культури і спорту, Метою визначено репрезентацію методології передбачення інновацій та методів прогнозування розвитку спортивних технологій, які передбачають врахування низки особливостей студентського контингенту, визначення пріоритетів у розвитку фізичних здібностей та вивчення їх взаємозалежності з компонентами здоров’я та психофізичної підготовленості. Зазначено проектування інноваційних технологій, що використовуються на практичних заняттях у галузі фізичної культури і спорту, в основу яких покладені цифрові та технічні інновації ,педагогічні та біомеханічні інновації, виявлено алгоритм проектування та впровадження інновацій. Описано методи прогнозування їх ефективності та шляхи впровадження у тренувальний процес, систему фізичного виховання та спортивну науку. Означені основні фактори реалізації передбачення і проектування інноваційних технологій у сфері фізичної культури і спорті. які передбачають можливість проводити індивідуальні заняття, сприяти обліку індивідуальних можливостей та інтересів студентів, вдосконалення фізичного розвитку і фізичної підготовленості.Документ Методичний підхід до занять футболом у підлітковому віці(2025) Максименко Людмила Михайлівна; Maksymenko Liudmyla Mykhailivna; Чхайло Микола Борисович; Chkhailo Mykola BorysovychРухова активність молоді є невід’ємним елементом здорового способу життя. Використання ігрових засобів футболу в оздоровчих заняттях доцільно на початкових етапах адаптації, які включають функціонально-рухову адаптацію та етап ігрової спеціалізації. Це зумовлено не лише специфікою цілей цих етапів, а й необхідністю виконання рухових завдань, що не вимагають високого рівня фізичної підготовленості чи функціональних можливостей від учасників. Ігрова діяльність характеризується складністю та різноманітністю рухів, що зазвичай залучають всі мʼязові групи, сприяючи гармонійному розвитку опорно-рухового апарату. Змінний ритм активності, який поєднує моменти високої інтенсивності з паузами для відпочинку або діями з помірною напругою, дозволяє учасникам виконувати значний обсяг роботи. Такий характер навантаження оптимально відповідає віковим особливостям дітей. Регулярне використання ігор сприяє розширенню рухових можливостей та ефективному засвоєнню нових рухових навичок. Різноманітна рухова активність, що супроводжується позитивними емоціями, є сприятливим видом активної рухової діяльності.Документ Культура батьківства у сім’ях дітей з розладами аутистичного спектру: сутність, структура та рівні сформованості(2025) Богомаз Крістіна; Bogomaz KristinaУ статті представлені результати теоретичного дослідження поняття «культура батьківства у сім’ях дітей з розладами аутистичного спектру». Воно трактується як складова загальної культури батьків, яка реалізується через комплекс знань, умінь та навичок, що слугують інструментом соціалізації дитини з РАС в умовах сім’ї. Автором установлено, що її зміст реалізується через сукупність когнітивного, комунікативного, емоційно-ціннісного та поведінкового компонентів. На основі окреслених критеріїв і показників розроблено якісну характеристику рівнів сформованості культури батьківства у сім’ях дітей з РАС: високий, середній і низький.Документ Практики впровадження інформаційних систем в торговокомерційних підприємствах(2025) Чернуха Юрій Олександрович; Chernukha Yurii OleksandrovychУ статті розглядається особливості впровадження систем ERP (Enterprise Resource Planning) в торгово-комерційних підприємствах на основі методології Oracle AIM (Application Implementation Method), яка забезпечує максимальну ефективність використання ERP системи з урахуванням специфіки бізнесу та його галузі. Описано переваги використання таких систем та труднощі, з якими стикається бізнес під час їх впровадження з урахуванням багаторічного практичного досвіду та напрацювань у країнах східної Європи. Підкреслюються складності окремих етапів впровадження та рекомендації щодо їх можливих рішень. Детально розібрані основні етапи процесу цифрової трансформації бізнесу, визначено ключові моменти успішної інтеграції інформаційних технологій у бізнес процеси. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій різноманітних впроваджень ERP систем. Розглянуто ефективні практичні плани впровадження інформаційних систем, комплексні принципи з використанням методу концептуального дослідження, заснованого на вивченні літератури з інтеграції різних концепцій, управління проєктами на різних організаційних рівнях та стратегічних напрямах. Окрема увага приділена оформленню проєктних документів, вивчення та розуміння яких необхідне бакалаврам та магістрам галузі управляння та адміністрування, оскільки ці майбутні співробітники будуть задіяні при впровадженні системи ERP на підприємстві з боку замовника. Їхні основні обов'язки будуть безпосередньо пов'язані з описом існуючих бізнес-процесів, і від якості їх роботи залежать результати впровадження.Документ Інноваційні технології та методи формування правописної компетентності здобувачів вищої освіти(2025) Григоренко Тетяна Володимирівна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Гонца Ірина Семенівна; Hontsa Iryna SemenivnaДослідження спрямовано на обґрунтування необхідності формування правописної компетентності (ПК) майбутніх фахівців у системі вищої освіти, зумовленої зростанням ролі письмового мовлення і модернізації правописних норм. Констатовано, що ПК є інтегративною, функціональною здатністю, що критично впливає на професійний імідж і якість фахової діяльності, вийшовши за межі традиційного розуміння «грамотності». У межах проведеного дослідження уточнено структурну організацію ПК, що охоплює когнітивний, діяльнісний, мотиваційно-ціннісний і комунікативнопрагматичний компоненти. Визначено критерії її сформованості, серед яких домінантними є нормативність, свідомість, функціональність і здатність до самокорекції. Систематизовано інноваційні методи навчання, що утворюють цілісну дидактичну модель формування професійної компетентності: цифрові (ІКТ тренажери, автоматична перевірка), інтерактивні (кейс-метод, проєктна технологія) і контекстні (розвиток критичного мислення, міжпредметна інтеграція). Доведено, що ці технології забезпечують продуктивний, свідомий характер навчання і контекстуалізацію правописних завдань через орієнтацію на професійну термінологію (наприклад, у юридичних або фінансових документах). Ключові результати апробації підтвердили високу ефективність кейсметоду (засобу усвідомлення професійних ризиків мовленнєвих помилок), контекстного навчання (чинника підвищення внутрішньої мотивації здобувачів освіти), гейміфікації та онлайн-тренажерів (інструментів автоматизації орфографічних навичок). Встановлено, що синергія цих інновацій сприяє значному підвищенню функціонального критерію ПК. Подальші дослідження доцільно зосередити на проєктуванні інтелектуально-орієнтованих цифрових інструментів, здатних забезпечувати автоматизоване формування тренувальних завдань, релевантних фаховій термінології та рівню правописної компетентності здобувачів освіти.Документ Застосування інтерактивних методів навчання під час вивчення мілітарної прози в 11 класі(2025) Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna; Рудика Богдан Валентинович; Rudyka Bohdan ValentynovychВивчення прози про війну в школі є надзвичайно актуальним, особливо в умовах повномасштабної війни. Це не лише знайомство з літературними творами, а й можливість для учнів осмислити складні історичні події, розвинути громадянську позицію та емпатію. Мета дослідження полягає у розкритті особливостей використання інноваційних методів навчання під час вивчення мілітарної прози в 11 класі. Методи дослідження. Для дослідження специфіки інтерактивних методів використано теоретичний аналіз педагогічної літератури. Метод систематизації дозволив класифікувати інтерактивні методи. Для дослідження питання мотиву війни в українській прозі ХХ–ХХІ століть використано літературознавчий аналіз і порівняльно-історичний метод. Аналіз навчальних програм та методичних посібників використано при дослідженні питання використання інноваційних методів під час вивчення прози в 11 класі. Узагальнення і синтез використано при написанні висновків. Результати дослідження. Література про війну вчить критично мислити, аналізувати складні соціальні процеси та розуміти, як конфлікти впливають на суспільство. Це формує відповідальну громадянську позицію та вміння робити свідомий вибір у майбутньому. Застосування інтерактивних методів дозволяє перетворити вивчення мілітарної прози з пасивного сприйняття інформації на інтерактивний процес, що сприяє глибокому розумінню та емоційному переживанню учнями порушених проблем. У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування та розроблено методику використання інноваційних методів навчання саме для вивчення мілітарної прози в 11 класі; систематизовано й описано ефективні прийоми та вправи, що сприяють глибшому осмисленню учнями проблем, порушених у мілітарній прозі; обґрунтовано педагогічні умови ефективного впровадження інноваційних методів у процесі вивчення мілітарної прози. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути впроваджені в закладах загальної середньої освіти під час вивчення української літератури в 11 класі та слугувати основою для розробки навчальних посібників, спецкурсів та тренінгів для вчителів. Результати роботи можуть бути корисними для студентів філологічних спеціальностей у процесі підготовки до педагогічної діяльності. Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Проаналізовано особливості вивчення мілітарної прози та інтерактивні методи навчання. Аналіз підручників з української літератури для 11 класу, а також методичних розробок, демонструє, що вивчення мілітарної прози потребує інтегрованого та комплексного підходу. Традиційні методи, орієнтовані на переказ і пасивне сприйняття, не можуть повною мірою розкрити глибокий психологізм, моральні дилеми та історичну достовірність цих творів. Інтерактивні методи навчання дозволяють залучити учнів до активного осмислення складних тем, пов'язаних із війною, героїзмом, виживанням та втратами. Перспективи подальших досліджень: плануємо розробити методичні рекомендації для вивчення мілітарної літератури у старших класах.Документ Екосистеми освіти дорослих у країнах Балтії: політики, практики й цифрові трансформації(2025) Лук’янова Лариса Борисівна; Lukianova Larysa Borysivna; Ващенко Віктор; Vashchenko ViktorУ статті представлено результати комплексного аналізу освітніх політик і практик навчання дорослих у країнах Балтії (Естонія, Латвія, Литва) на державному, інституційному та регіональному рівнях. На основі зібраних даних встановлено, що системи освіти дорослих у трьох країнах наближаються до гнучкої, цифрової та компетентнісно орієнтованої моделі, у якій короткострокові програми (мікрокваліфікації) офіційно визнаються й інтегруються до національних рамок кваліфікацій. З’ясовано, що оновлення нормативно-правової бази у 2022–2025 роках сприяє зменшенню бар’єрів доступу, підтримує визнання результатів попереднього та неформального навчання (RPL/VNIL), а також забезпечує прозорість оцінювання досягнень. У ході дослідження виявлено, що поєднання традиційних форм із практикоорієнтованим, проєктним (PBL) та змішаним навчанням підвищує відповідність освітніх програм вимогам ринку праці та сприяє зростанню залученості дорослого населення. Цифрові платформи відіграють системоутворювальну роль: в Естонії освітні результати фіксуються в базі EHIS та підкріплюються мікрокваліфікаціями (5–30 ECTS); у Латвії персоналізація досягається через індивідуальні навчальні рахунки (ILA) та платформу VIAA; у Литві масштабування доступу забезпечується за допомогою платформи KURSUOK з електронною сертифікацією та системою «індивідуального навчального бюджету». Активне впровадження технологій критичного мислення, аналітики навчання та модульного підходу сприяє формуванню когнітивної автономії дорослих, підвищенню гнучкості освітніх траєкторій, можливості безперервного навчання без втрати результатів і пришвидшеній перекваліфікації без відриву від роботи. Отримані результати засвідчують, що балтійська модель поєднує правові реформи, цифрову інфраструктуру та сучасні дидактичні підходи в цілісну «екосистему навчання впродовж життя», яка забезпечує стійкість, масштабованість і якість підготовки кадрів у регіоні. З огляду на результати дослідження, підхід країн Балтії може розглядатися як ефективний інструмент швидкого розвитку навичок, прозорого визнання результатів навчання та розширення участі дорослого населення в освіті.Документ Модель гібридного навчання у фізичній підготовці майбутніх учителів: інтеграція прикладних видів спорту та ігрових методик у цифровому середовищі(2025) Семеніхіна Олена Володимирівна; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Красілов Андрій Дмитрович; Krasilov Andrii Dmytrovych; Осьмук Наталія Григорівн; Osmuk Nataliia HryhorivnaУ статті представлено теоретико-концептуальну модель гібридного навчання у фізичній підготовці майбутніх педагогів, що поєднує прикладні види спорту, ігрові методики та цифрові інструменти в єдиному освітньому середовищі. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування педагогічної моделі, яка інтегрує рухову активність і цифрову взаємодію як взаємодоповнювальні складові освітнього процесу. Використано теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, моделювання. На цій основі розроблено концепцію, що відображає взаємозв’язок між фізичною, когнітивною та цифрово-комунікаційною активністю здобувачів освіти. Модель має чотириблокову структуру (цільовий, змістовий, процесуальний, результативний блоки) і базується на принципах інтегративності, індивідуалізації, рефлексивності, варіативності та співпраці. У змістовому блоці визначено поєднання прикладних видів спорту з ігровими технологіями, ігровими завданнями та цифровими платформами. Процесуальний блок окреслює логіку гібридної взаємодії, що поєднує очні тренування, онлайн-заняття та самостійну активність. У результативному блоці конкретизовано три рівні ефектів: фізичний, педагогічний і ціннісний. Теоретичні висновки підтверджують, що гібридне навчання у фізичній підготовці вчителів забезпечує формування професійної мобільності, саморегуляції, критичного мислення та внутрішньої мотивації до рухової діяльності. Запропонована модель має потенціал для адаптації у системі підготовки вчителів різних спеціальностей, оскільки відображає синтез гуманістичних і цифрових засад сучасної освіти.Документ Особливості формування цифрової компетентності майбутніх педагогів(2025) Міщук Антон; Mishchuk AntonРозвиток сучасного суспільства, виражений у загальній цифровізації усіх аспектах життєдіяльності людини, передбачає зміну освітнього ландшафту, спрямовану на перенесення багатьох видів освітньої діяльності в глобальну мережу Інтернет. З урахуванням соціальних умов, сучасний конкурентоспроможний фахівець повинен володіти певним рівнем цифрової компетентності. Аналіз наукових робіт у галузі цифрової компетентності засвідчив, що це явище є маловивченим. У представленій статті, автором пропонується уточнення терміну «цифрова компетентність» у порівнянні з терміном «інформаційно-комунікативна компетентність», а також описуються компоненти цифрової компетентності. Цифрова компетентність є особистісносуб’єктним надбанням, оскільки вона стає результатом саморозвитку здобувача освіти, синтезу його діяльнісного та особистого досвіду. У статті висвітлено питання визначення ролі цифрової компетентності в процесі цифрової трансформації освіти, розглянуто проблему формування цифрової компетентності майбутнього педагога. Зазначено, що дана компетентність відіграє значну роль у професійному становленні педагога та розвитку його професійно-педагогічної культури. Автором у дослідженні аргументована думка про необхідність доповнити тлумачення цифрової компетентності, що це не тільки система відповідних знань, умінь, мотивації та відповідальності, але і ще сукупність особистісних якостей. Мета формування цифрової компетентності у вчителів – становлення цифрової грамотності та цифрової етики, а також формування здатності вести свою професійно-педагогічну діяльність з використанням цифрових технологій. У статті зроблено висновки про необхідність подолання розриву між рівнями володіння цифровими навичками, необхідними для цифрової трансформації освіти, шляхом розвитку цифрової компетентності педагогів, залучаючи для цього нові технології навчання.Документ Інноваційні підходи до організації та проведення уроків фізичної культури у старших класах ЗЗСО(2025) Томенко Олександр Анатолійович; Tomenko Oleksandr Anatoliiovych; Лисиціна Вікторія; Lysytsina ViktoriiaУ статті здійснено аналіз сучасного стану організації уроків фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах України та пошуку шляхів їх удосконалення через впровадження інноваційних технологій. Авторами статті акцентовано увагу на тому, що фізичне виховання відіграє ключову роль у формуванні здорового способу життя, фізичної підготовленості, соціальної активності та особистісного розвитку учнів. Разом з тим, у багатьох закладах загальної середньої освіти цей предмет залишається недооціненим через недоліки матеріально-технічної бази, обмеження у кількості годин, низький рівень методичної підготовки вчителів. Авторами статті визначено основну мету уроків фізичної культури – формування системи знань, умінь та навичок у сфері фізичного розвитку, збереження здоров’я та мотивації до регулярних занять фізичними вправами протягом усього життя. Зазначено важливість реалізації вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, який гарантує кожному учню право на якісну фізичну підготовку. У даній статті проаналізовано традиційні форми організації навчального процесу на уроках фізичної культури, виявлено їхні переваги та недоліки, особливо у старших класах, де потрібно враховувати індивідуальні особливості учнів. Зумовлено необхідність переходу до особистісно орієнтованого, індивідуалізованого підходу, який забезпечить більш високу мотивацію, ефективність та значущість уроків фізичної культури для учнів старших класів. Охарактеризовано різноманітні інноваційні технології: інтерактивні методи, модульне навчання, інтеграцію з іншими предметами, гейміфікацію, здоров’язберігальні технології. Наведено приклади їхнього використання на уроках фізичної культури, зокрема у старших класах, де важливо зберігати мотивацію учнів до занять спортом. Доведено, що використання мобільних додатків, тренувальних журналів, рейтингових систем, відео аналізу допомагає формувати в учнів старших класів навички самоконтролю, рефлексії, саморозвитку та усвідомлення фізичної культури як невід’ємної частини здорового способу життя.Документ Практики впровадження інформаційних систем в торговокомерційних підприємствах(2025) Чернуха Юрій Олександрович; Chernukha Yurii OleksandrovychУ статті розглядається особливості впровадження систем ERP (Enterprise Resource Planning) в торгово-комерційних підприємствах на основі методології Oracle AIM (Application Implementation Method), яка забезпечує максимальну ефективність використання ERP системи з урахуванням специфіки бізнесу та його галузі. Описано переваги використання таких систем та труднощі, з якими стикається бізнес під час їх впровадження з урахуванням багаторічного практичного досвіду та напрацювань у країнах східної Європи. Підкреслюються складності окремих етапів впровадження та рекомендації щодо їх можливих рішень. Детально розібрані основні етапи процесу цифрової трансформації бізнесу, визначено ключові моменти успішної інтеграції інформаційних технологій у бізнес процеси. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій різноманітних впроваджень ERP систем. Розглянуто ефективні практичні плани впровадження інформаційних систем, комплексні принципи з використанням методу концептуального дослідження, заснованого на вивченні літератури з інтеграції різних концепцій, управління проєктами на різних організаційних рівнях та стратегічних напрямах. Окрема увага приділена оформленню проєктних документів, вивчення та розуміння яких необхідне бакалаврам та магістрам галузі управляння та адміністрування, оскільки ці майбутні співробітники будуть задіяні при впровадженні системи ERP на підприємстві з боку замовника. Їхні основні обов'язки будуть безпосередньо пов'язані з описом існуючих бізнес-процесів, і від якості їх роботи залежать результати впровадження.Документ Використання системи управління навчанням «Google Classroom» для організації самостійної роботи з формування англомовної міжкультурної компетентності старшокласників(2025) Подосиннікова Ганна Ігорівна; Podosynnikova Hanna Ihorivna; Поліна Дериземля; Polina DeryzemliaУ статті висвітлено проблему формування англомовної міжкультурної комунікативної компетентності старшокласників у процесі самостійної роботи. Проаналізовано актуальні підходи до визначення міжкультурної компетеності та охарактеризовано її структурні компоненти: когнітивний, афективний та поведінковий. Обґрунтовано потенціал самостійної роботи, що сприяє автономії учнів та глибшому усвідомленню культурних складових, зокрема через використання цифрових засобів і автентичних матеріалів (відео, подкасти, міжкультурні проєкти). Проаналізовано методичні переваги застосування цифрової платформи Google Classroom як системи управління навчанням з метою організації самостійної роботи; систематизовано її потенціал за ключовими аспектами: організаційним, дидактико-методичним та психологічним. Окреслено основні складники методики формування міжкультурної компетентності старшокласників у процесі самостійної роботи з використанням Google Classroom: зміст навчання, підходи та принципи, методи, засоби, прийоми навчання. Виокремлено та охарактризовано етапи формування міжкультурної компетентності старшокласників у процесі самостійної роботи на базі Google Classroom з використанням автентичних матеріалів. Розглянуто інтерактивні технології та прийоми формування міжкультурної кометентності у контексті організації самостійної роботи, наведено відповідні приклади.Документ Міждисциплінарний підхід до викладання фахових хореографічних дисциплін: синергетика народного, класичного та бального танцю Interdisciplinary(2025) Замлинний Володимир; Zamlynnyi Volodymyr; Козачук Олег; Kozachuk Oleh; Кутузов Максим; Kutuzov MaksymМета статті полягає у дослідженні значення поєднання народної, класичної та бальної хореографії в професійній підготовці танцівників, а також підкреслити важливість комплексного підходу, що включає технічну, історико-культурну та гуманітарну підготовку у сфері хореографічної освіти. Запропоновано інтегративний підхід до викладання хореографії, що поєднує різні танцювальні техніки з гуманітарною освітою, що сприяє глибшому розумінню культурного контексту та розширює можливості творчого розвитку танцівників, а також сприяють розширенню можливостей їхнього подальшого професійного вдосконалення й кар’єрного зростання та різноманіття. Зокрема, на прикладах професійної діяльності та творчого спадку Василя Верховинця (Костіва), Василя Авраменка, Антоніо Гадеса, Джина Келлі продемонстровано важливість всебічного охоплення професійної підготовки танцівників та міждисциплінарного підходу як у навчанні, так і у подальшій професійній кар’єрі. Наголошено, що міждисциплінарний підхід є важливим чинником у формуванні висококваліфікованого танцівника, здатного адаптуватися до різних стилістичних і виконавських завдань. Опанування різноманітних технік і гуманітарних знань розширює перспективи професійної діяльності у сферах кіно, театру, моди та дизайну, сприяючи більш повному розкриттю творчого потенціалу, особливо в умовах глобалізованого світу та мінливого культурного ландшафту. Таким чином, інтеграція історико- культурного контексту і технічної майстерності є запорукою успішної творчої діяльності в умовах сучасного мистецького середовища.Документ Трансформація ролі вчителя в сучасному освітньому просторі: креативність, мотивація та діяльність(2025) Руденко Олександр Федорович; Rudenko Oleksandr FedorovychМетою статті є теоретичне обґрунтування та визначення практичних шляхів розвитку творчого потенціалу школярів засобами мистецтва через впровадження методів імпровізації та діяльнісного підходу в контексті завдань Нової української школи. У статті запропоновано розглядати сучасний урок мистецтва не як процес трансляції інформації, а як простір для креативної взаємодії, де вчитель виступає фасилітатором, а учень — активним суб’єктом творчості. Автором розроблено алгоритм впровадження імпровізації, що включає етапи наслідування, варіювання та створення власного художнього образу. Результатом дослідження є визначення психолого-педагогічних умов, необхідних для ефективного навчання: формування стійкої внутрішньої мотивації, майстерне управління увагою дітей та використання ігрових форм роботи. Обґрунтовано доцільність застосування проблемно-пошукових методів для досягнення ефекту «дидактичного резонансу» — стану максимальної емоційної та інтелектуальної єдності вчителя й учнів. Окремо підкреслено роль національного мистецтва як інструменту формування культурної ідентичності та психологічної стійкості дітей в умовах сьогодення. Висновки та перспективи можуть бути використані для вдосконалення методики викладання інтегрованого курсу «Мистецтво». Подальші наукові розвідки доцільно спрямувати на розробку конкретних методичних кейсів для організації творчої діяльності в умовах змішаного та дистанційного навчання.Документ Теоретичні основи дослідження особливостей рухової активності учнів у позанавчальний час(2025) Томенко Олександр Анатолійович; Tomenko Oleksandr Anatoliiovych; Галицький Роман; Halytskyi RomanУ статті здійснено аналіз особливостей рухової активності учнів у позанавчальний час – ключового аспекту сучасної здоров’язберігаючої освіти, що втрачає інтенсивність на тлі цифрової трансформації, зростанні сидячого способу життя та фрагментарності організаційних механізмів позашкільного простору. Автори статті формулюють інтегративну модель рухової активності як багатофакторного феномену, що включає біофізичні, когнітивно-мотиваційні, соціокультурні та середовищні виміри. Під час написання статті було використано концептуальні рамки теорії самовизначення (Deci & Ryan), моделей поведінкової регуляції фізичної активності (Brehm, Bandura, Fishbein-Ajzen), що дозволило розкрити механізми формування внутрішньої мотивації до руху та ролі зовнішніх стимулів у її підтримці. У даній статті детально розглянуто детермінанти рухової активності: доступність інфраструктури, гендерні та вікові особливості учнів, роль школи як механізму формування норм та цінностей, вплив цифрових платформ та медіасередовища. Зокрема, доведено, що вікові періоди (молодший, середній, старший шкільний вік) вимагають різних підходів до організації руху: від ігрової спонтанності до цілеспрямованої саморегуляції. Гендерні відмінності проявляються не лише в уподобаннях до певних видів рухової активності, а й у рівні самооцінки та страху соціальної оцінки, що впливає на залученість до рухової діяльності. Авторами статті встановлено, що ефективне підвищення рівня рухової активності учнів в позанавчальний час неможливе без системної взаємодії між школою, родиною, місцевими органами влади та спортивними організаціями; саме інституціональна інтеграція рухової активності в структуру позанавчальної діяльності, а не її фрагментарне впровадження, забезпечує тривалий позитивний ефект. Рух у позанавчальний час має стати невід’ємною, вимірюваною, педагогічно супроводжуваною складовою освітнього процесу, орієнтованого на формування здоров’язбережувальної особистості. Результати дослідження мають високу практичну значущість: вони формують базу для розробки рекомендацій щодо організації позанавчального рухового простору, стандартизації моніторингових процедур, модернізації програм фахової підготовки вчителів фізичної культури.Документ Формування професійної рефлексії майбутніх психологів(2025) Яшник Світлана; Yashnyk SvitlanaСтаття репрезентує наукові напрацювання, що відображають логіку проблеми формування професійної рефлексії, відбиваючи специфіку діяльності фахівця певної галузі як метадіяльності щодо формування стандартизованих компетентностей і програмних результатів підготовки майбутніх фахівців. Акцентовано увагу, що рефлексія визначається як інтегрована, поліфункційна категорія, яка розглядається у певних сферах реалізації метапроцесів особистості як мислення, самосвідомість, саморегуляція діяльності, а також комунікація та кооперація, що допомагають формувати уявлення про себе, світ та місце в ньому. Наголошено, що основними підходами до визначення рефлексії є такі: включення рефлексії в наявність самосвідомості (наголошення на вивченні структур особистісного знання за допомогою інтроспекції); рефлексія під кутом зору самореференції (зосередження уваги на стосунках «Я-інший» і підкреслення оціночного, а не критичного характеру рефлексії); самодослідження («епістемічний» інтерес до себе, що полягає у сумніві щодо припущень, які сприймаються як належне). Зроблено акцент на провідній ролі професійної рефлексії, яка є дієвим механізмом професіоналізації майбутнього психолога. Проаналізовано види рефлексії, що надало дало можливість здійснити наступні узагальнення: специфікація набору професійної рефлексії співідноситься з ціннісними уподобаннями та процесами метапізнання особистості, які задають мету, зміст і напрям діяльності фахівцям, які працюють у тій чи іншій професійній сфері, зокрема у царині психології. Послідовність викладення методологічних підходів, дало можливість дійти висновку, що професійна рефлексія майбутніх психологів є усвідомленим і самокерованим процесом, який базується на прагненні фахівця до пізнання себе, суб’єктивній зацікавленості професією, вмотивованості до набуття фахових компетентностей, прагненні займатися самоосвітою, потребою у професійному самовдосконаленні та самоздійсненні. Зроблено висновок, що формування професійної рефлексії майбутнього психолога полягає у поступовому оволодінні ієрархічних рівнів: усвідомленим оцінюванням мотиваційної, когнітивної, та операційно-діяльнісної сфери, що виражається в реалізації не лише цільової і покладальної функції психолога, а й комунікативної: побудові кооперативної сумісної діяльності, проектуванні духовної єдності, професійної підтримки, професійно-соціальної значущості; інтеграції загальнолюдських і професійних досягнень в сумісній роботі з Іншими.