Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Performing Activity of Adolescents: Methodological Basis for its Formation in Vocal-Choral Activities(2026) Hai Miniao; Гай МіняоThe purpose of the article is to substantiate the main methodological approaches to the formation of performing activity among adolescent students in the process of vocalchoral activities. The publication emphasizes the importance of vocal-choral singing as an effective means of developing students’ performing activity. Education through vocal-choral art is regarded not merely as the accumulation of knowledge, abilities, and perfected skills, but also as a powerful means of developing the spiritual sphere of the personality. The significance of vocal-choral activities for the development of self-expression abilities is highlighted. It is noted that providing opportunities for vocal-choral activities for adolescents is of particular importance because this period is characterized by the formation of attitudes toward spiritual values and artistic phenomena. Adolescents are in the process of searching for their own identity and attempting to find an image that corresponds to their inner self. It is substantiated that the methodological basis for the formation of adolescents’ performing activity in vocal-choral practice consists of interconnected humanistic, culturological, competence-based, and creative approaches.Документ Формування економічної компетентності здобувачів освіти у цифровому освітньому середовищі(2026) Галагуза Олександр; Halahuza OleksandrУ статті узагальнено теоретичні засади формування економічної компетентності здобувачів освіти в умовах цифрового освітнього середовища та обґрунтовано значення цифровізації як системного чинника модернізації професійної підготовки. Розкрито сутність цифрового освітнього середовища як інтегрованої платформи навчальних ресурсів, технологій та педагогічних підходів, що забезпечує підвищення якості освітнього процесу. Визначено структуру економічної компетентності, яка охоплює когнітивний, діяльнісний, мотиваційний і ціннісний компоненти, та показано її взаємозв’язок із цифровою грамотністю. Наголошено, що цифрові технології створюють умови для індивідуалізації навчання, розвитку аналітичного мислення, підприємницьких навичок і здатності до прийняття обґрунтованих економічних рішень. Окреслено роль сучасних цифрових платформ і сервісів у забезпеченні практикоорієнтованого навчання та формуванні професійних компетентностей. З’ясовано, що інтеграція цифрових інструментів в освітній процес підвищує ефективність підготовки фахівців економічного профілю та сприяє їхній адаптації до умов цифрової економіки. Обґрунтовано, що ключовим результатом є формування конкурентоспроможного фахівця з високим рівнем економічної та цифрової компетентності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням моделей цифрової економічної освіти та розширенням інноваційних підходів до професійної підготовки.Документ Теоретичні засади формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами ІКТ(2026) Дерун Єгор Григорович; Derun Yehor HryhorovychУ статті здійснено теоретичний аналіз проблеми формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрового інформаційного простору, поширенням медіаманіпуляцій, фейкової інформації та необхідністю підготовки педагогів, здатних ефективно працювати в умовах сучасного інформаційного суспільства. Обґрунтовано значення інфомедійної грамотності як важливої складової професійної компетентності майбутнього вчителя суспільствознавчих дисциплін. Проаналізовано наукові підходи до розв’язання означеної проблеми, представлені у працях сучасних науковців. Встановлено, що інформаційноцифровий підхід спрямований на розвиток цифрової компетентності та інтеграцію ІКТ в освітній процес; медіаосвітній – на формування критичного сприйняття медіаконтенту; компетентнісний – на розвиток ключових професійних компетентностей; медіапсихологічний – на забезпечення психологічної стійкості до інформаційних впливів; професійно-педагогічний – на підготовку майбутнього вчителя до використання медіа та цифрових технологій у професійній діяльності. Застосування ІКТ у цьому процесі є важливою умовою, адже цифрові платформи, онлайн-ресурси, інтерактивні сервіси, освітні медіа та інструменти перевірки інформації дають змогу ефективно розвивати критичне мислення, інформаційну культуру, навички фактчекінгу й безпечної поведінки в медіапросторі. Зазначено, що застосування ІКТ у процесі професійної підготовки сприяє розвитку критичного мислення, навичок фактчекінгу, аналізу інформації, безпечної поведінки в медіапросторі та здатності протидіяти маніпулятивним впливам. Визначено, що формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін має комплексний і міждисциплінарний характер.Документ Практики інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовці майбутніх бакалаврів середньої освіти(2026) Дубницький Олександр; Dubnytskyi Oleksandr; Литвиненко Олександр; Lytvynenko OleksandrУ статті розглянуто можливості інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовку майбутніх бакалаврів середньої освіти. Актуальність теми зумовлена зміною характеру цифрового освітнього середовища, у якому майбутній учитель інформатики має не лише володіти програмними засобами, а й уміти працювати з візуальними формами подання знань, критично аналізувати медіаповідомлення, розпізнавати маніпулятивний і штучно згенерований контент, а також проєктувати власні цифрові продукти для освітніх цілей. Мета статті полягає в теоретичному узагальненні практик інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовці майбутніх бакалаврів середньої освіти та в окресленні рекомендацій щодо їх системного впровадження в освітній процес закладів вищої освіти. Методологічну основу становлять аналіз наукових джерел, порівняння, узагальнення, систематизація й інтерпретація результатів сучасних досліджень з проблем цифрової, інформаційної та медійної підготовки майбутніх педагогів. Установлено, що найпродуктивнішими є практики, які поєднують візуальне моделювання, роботу з цифровими медіа, аналітичні інструменти, проєктні завдання, засоби штучного інтелекту та рефлексивне оцінювання результатів. Показано, що візуалізація в ІТ-підготовці виконує не лише ілюстративну, а й когнітивну, операційну та комунікативну функції, тоді як медіааналіз розширює підготовку майбутнього вчителя до критичної роботи з інформацією, цифрового громадянства й методично виваженого використання медіаресурсів у школі. У результаті запропоновано групи практик, доцільних для інтеграції в освітній процес: візуальне моделювання алгоритмів і процесів, аналітика медіаконтенту, створення власних навчальних медіапродуктів, використання інформаційних панелей та цифрових слідів навчання, а також критичне застосування генеративного штучного інтелекту. Обґрунтовано, що ефективність такої інтеграції зростає за умов поетапності, міждисциплінарності, опори на професійні задачі майбутнього вчителя та поєднання технічної, педагогічної і медіаграмотнісної складових підготовки.Документ Сучасні цифрові освітні платформи та перспективи їх розвитку(2026) Дєнєжніков Сергій Сергійович; Dieniezhnikov Serhii Serhiiovych; Моцак Світлана Іванівна; Motsak Svitlana IvanivnaЦифрова освітня платформа – це інноваційний інструмент, який надає можливість навчання та обміну знаннями в онлайн-форматі. Вона дозволяє здобувачам освіти отримати доступ до освітніх матеріалів у будь-який зручний час та з будь-якої точки світу. Цифрова освітня платформа пропонує широкий спектр можливостей для навчання: від онлайн-курсів та вебінарів до інтерактивних завдань та тестів. Завдяки використанню новітніх технологій, таких як штучний інтелект та адаптивне навчання, платформа може адаптуватися до потреб кожного здобувача освіти та пропонувати персоналізований підхід до навчання. Важливою перевагою цифрової освітньої платформи є доступність навчання для всіх категорій користувачів: від школярів та студентів до професіоналів, які бажають підвищити свою кваліфікацію. Завдяки різноманітності представлених курсів та матеріалів, кожен користувач може знайти відповідний йому освітній контент.Документ Використання нових медіа у формуванні професійнокреативного мислення майбутніх учителів(2026) Збаращук Олег; Zbarashchuk OlehУ статті обґрунтовано актуальність використання нових медіа у формуванні професійно-креативного мислення майбутніх учителів в умовах цифровізації освіти. Визначено, що сучасне освітнє середовище потребує підготовки педагогів, здатних до творчого мислення, інноваційної діяльності, ефективного використання цифрових ресурсів та адаптації до швидких змін інформаційного суспільства. Розкрито сутність професійно-креативного мислення як інтегративної характеристики особистості майбутнього педагога, що виявляється у здатності генерувати нові ідеї, приймати нестандартні педагогічні рішення, творчо використовувати медіатехнології та створювати інноваційний освітній контент. Встановлено, що використання цифрових платформ, соціальних мереж, мультимедійних ресурсів, блогів, подкастів, відеотехнологій та інтерактивних сервісів сприяє розвитку творчого мислення, медіакомпетентності, професійної гнучкості та здатності до самовираження. Визначено, що нові медіа забезпечують інтерактивність навчання, активізують пізнавальну діяльність студентів, підтримують проєктну діяльність, професійну комунікацію та розвиток навичок цифрової творчості. Особливу увагу приділено ролі медіатехнологій у розвитку професійної креативності майбутніх педагогів. Доведено, що використання нових медіа створює умови для формування інноваційного стилю педагогічного мислення, розвитку самостійності, творчої ініціативності та готовності до професійної діяльності в сучасному цифровому освітньому середовищі. Обґрунтовано, що нові медіа виступають важливим засобом модернізації професійної підготовки майбутніх учителів та підвищення їхньої конкурентоспроможності.Документ Підготовка бакалаврів з музичного бізнесу в Коледжі музики Берклі та школі Стайнґардт Нью-Йоркського університету з інтеграцією проєктно-студійних практик(2026) Ількаєв Олександр; Ilkaiev OleksandrУ статті проаналізовано моделі підготовки бакалаврів програми «Музичний бізнес» на прикладі Коледжу музики Берклі та Школі Стайнґардт Нью-Йоркського університету. Визначено ключові механізми проєктностудійного навчання: автентичні проєкти, студійні сесії та індустріальні партнерства. З’ясовано, що в Україні відсутня цілісна бакалаврська програма «Музичний Бізнес», а наявні освітні програми лише частково охоплюють цю сферу. Запропоновано концептуальну модель підготовки фахівців музичного бізнесу, яка передбачає компетентнісний підхід, інтеграцію дисциплін, портфоліо та співпрацю з індустрією. Практичне значення розвідки полягає у наданні рекомендацій для розробки й модернізації освітніх програм у сфері музичного бізнесу в Україні.Документ Сучасні тенденції впровадження громадянської освіти в Німеччині(2026) Ігнатова Олена Миколаївна; Ihnatova Olena MykolaivnaУ статті досліджено сучасні тенденції розвитку та впровадження громадянської освіти (politische Bildung) у Федеративній Республіці Німеччина. Проаналізовано інституційну структуру системи громадянської освіти, роль Федерального центру політичної освіти (Bundeszentrale für politische Bildung, bpb) та земельних центрів у формуванні демократичної свідомості громадян. Охарактеризовано інституційну структуру системи громадянської освіти Німеччини; проаналізовано нормативно-правове підґрунтя громадянської освіти у ФРН; виявлено ключові тенденції та інновації у сфері громадянської освіти: цифровізацію освітнього процесу, посилення медіаграмотності, інтеграцію міжкультурного компонента, упровадження компетентнісного підходу, а також активізацію позашкільної та дорослої громадянської освіти; визначено можливості використання німецького досвіду в Україні. Характерною рисою сучасного етапу є законодавче закріплення громадянської освіти як пріоритету державної політики. У ФРН функціонує розгалужена мережа інституцій, де діяльність земельних центрів громадянської освіти синергічно поєднується з роботою Федерального центру, який відповідає за координацію міжрегіональних ініціатив. Особливістю німецької моделі є активне залучення неурядових організацій; завдяки дотриманню принципів політичного плюралізму та високій якості послуг вони отримують суттєве державне фінансування. Фундаментальним методичним принципом є заборона індоктринації: освітній процес будується на висвітленні суперечливих поглядів, що стимулює учня до самостійного формування критичних суджень. Встановлено, що в умовах зростання популізму та кризи демократії Німеччина суттєво посилила державну підтримку програм демократичного виховання. Система громадянської освіти Німеччини є однією з найбільш розвинених у світі та характеризується чіткою інституційною структурою, стабільним державним фінансуванням та концептуальною єдністю, забезпеченою Бойтельсбахським консенсусом. Результати дослідження можуть бути використані при реформуванні системи громадянської освіти в Україні.Документ Проєктно-дослідницька діяльність учнів основної школи як засіб формування цифрової компетентності на уроках технологій із використанням освітньої робототехніки(2026) Кашуба Сергій; Kashuba Serhii; Хоменко Любов; Khomenko LiubovСтаттю присвячено дослідженню можливостей проєктно-дослідницької діяльності як ефективного засобу формування цифрової компетентності учнів 7– 9 класів на уроках технологій із використанням освітньої робототехніки. Розглянуто сутність та структуру цифрової компетентності відповідно до Європейської рамки DigComp 2.2 та Державного стандарту базової середньої освіти України. Проаналізовано педагогічний потенціал освітньої робототехніки як інтегративного інструменту формування цифрових, технологічних та дослідницьких умінь учнів основної школи. Розкрито особливості організації проєктно-дослідницької діяльності на уроках технологій із застосуванням платформ Arduino, LEGO Mindstorms та Scratch у взаємодії з сучасним цифровим освітнім середовищем. Обґрунтовано етапи реалізації навчального робототехнічного проєкту, визначено критерії та показники сформованості цифрової компетентності учнів. Представлено результати педагогічного спостереження та методи діагностики рівня цифрових умінь учнів основної школи у процесі виконання проєктних завдань із робототехніки. Сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження проєктно-дослідницької діяльності з використанням освітньої робототехніки в практику роботи вчителя технологій.Документ Педагогічні умови ефективної профорієнтації старшокласників на професію вчителя(2026) Коритько Андрій; Korytko AndriiУ статті актуалізовано проблему професійної орієнтації старшокласників на професію вчителя в умовах трансформації освітнього середовища та зниження престижу педагогічної діяльності. Обґрунтовано необхідність удосконалення профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти з урахуванням сучасних соціальних викликів, цифровізації освіти та потреб ринку праці. Метою дослідження визначено теоретичне обґрунтування та конкретизацію педагогічних умов ефективної профорієнтації старшокласників на професію вчителя. На основі аналізу наукових джерел і сучасної педагогічної практики уточнено сутність профорієнтації як цілісного, системного процесу, спрямованого на формування усвідомленого професійного вибору. Визначено та схарактеризовано комплекс взаємопов’язаних педагогічних умов, що забезпечують результативність профорієнтаційної діяльності. До них віднесено: впровадження освітнього консалтингу як інструменту індивідуалізованої підтримки професійного самовизначення; реалізацію профорієнтаційного кейс-менеджменту, що передбачає індивідуальний супровід учня та розроблення персоналізованої освітньопрофесійної траєкторії; активне використання цифрових технологій для розширення інформаційного простору та підвищення доступності профорієнтаційних ресурсів; формування мотиваційно-ціннісного ставлення до педагогічної професії через залучення до практично орієнтованої діяльності; створення відкритого інформаційно-освітнього середовища закладу освіти. У роботі систематизовано запропоновані педагогічні умови та конкретизовано заходи їх реалізації, що мають прикладне значення для освітньої практики. Наголошено на доцільності інтеграції інноваційних підходів у профорієнтаційну діяльність, зокрема поєднання традиційних форм роботи з цифровими інструментами та партнерською взаємодією всіх учасників освітнього процесу. Доведено, що комплексна реалізація визначених умов сприятиме підвищенню ефективності професійного самовизначення старшокласників, формуванню позитивного іміджу професії вчителя та забезпеченню освітньої галузі мотивованими й компетентними майбутніми фахівцями.Документ Провідні педагогічні умови формування жанрово-стильової компетентності учнів підліткового віку засобами вокального мистецтва(2026) Лю Хен; Liu KhenУ статті мотивовано необхідність розгляду проблеми жанрово-стильової компетентності крізь призму запровадження педагогічних умов їх формування в учнів під час співу. Визначено забезпечення позитивної атмосфери на заняттях зі співу під час художньої комунікації між учасниками навчання як педагогічну умову, що позитивно впливає на зацікавленість учнів музичним матеріалом, комплексне набуття мистецьких знань, розвиток здібностей, художніх можливостей і потреб. Другою педагогічною умовою формування жанрово-стильової компетентності вихованців наголошено забезпечення індивідуалізації вокального навчання, котре орієнтує вчителя на виявлення і збереження в учнів підліткового віку індивідуальних проявів, смакових переваг у вокальній музиці, врахування та розвиток унікальних, неповторних для певної особистості засобів мистецькопродуктивних дій. Реалізація єдності раціональних і емоційних способів освоєння вокального мистецтва передбачає активізацію вчителем інтелектуальних можливостей учнів у єдності з емоційними аспектами усвідомлення естетичної сутності вокальних образів та їх творення. У процесі реалізації наступної умови – збагачення музичного тезаурусу підлітків з метою активізації співацькопрактичної діяльності, в тому числі, під час сценічних виступів – посилюються пізнавальні аспекти у змісті вокального навчання, відбувається формування оцінних суджень, ціннісних проявів, ставлення на основі отриманої інформації до вокальних творів.Документ Унормовуюче забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації тренерів в Україні: актуалізація питання(2026) Костенко Микола Петрович; Kostenko Mykola Petrovych; Терентьєва Наталія Олександрівна; Terentieva Nataliia OleksandrivnaУ статті розглянуто питання загального унормовуючого забезпечення підготовки тренерів в умовах сучасного стану та чинного законодавства. Акцентовано увагу на застарілості законодавства, перебуванні системи підготовки вітчизняного тренерського складу в стадії перманентної трансформації, що пов’язано не лише з воєнним станом, а й з освітніми новаціями. Наголошено на потребі розробці програм підготовки та підвищення кваліфікації тренерів, які є конкурентоспроможними на ринку праці, спроможними до надання спортивних та фізкультурно-оздоровчих послуг; є якісними менеджерами та маркетологами, володіють цифровими ресурсами та створюють відповідний контент. Зазначено, що підготовка тренерів в сучасних умовах здійснюється в Україні у закладах вищої освіти (перший (бакалаврський) та другий (магістерський) рівні вищої освіти спеціальності 017/А7 Фізична культура і спорт відповідно до чинного законодавства; підвищення кваліфікації – за спеціальними програмами у ЗВО, сертифікованими / ліцензованими курсами / програмами в інших соціальних інституціях, так і спортивними федераціями. Визнано, що наразі спостерігається синергія між закладами вищої освіти (базова освіта) та федераціями (прикладна та технологічна «ліцензію на роботу» в конкретному виді спорту). Здійснено контент-аналіз деяких програм підвищення кваліфікації тренерів (з виду спорту), що дозволило дійти висновку: незважаючи на певні відмінності, основні структурні компоненти залишаються сталими, проте додаються теми та модулі, які дозволяють програмам відповідати вимогам ринку праці та галузі фізичної культури і спорту. Зауважено, що в Україні впроваджуються програми з мультидисциплінарним підходом для тренерів, зокрема, які працюють з ветеранами та діючими військовослужбовцями в сфері адаптивних видів спорту.Документ Магістерське дослідження як синтез теорії і практики: з досвіду підготовки здобувачів за освітньою програмою «Освітні, педагогічні науки»(2026) Ільченко Олена Юріївна; Ilchenko Olena Yuriivna; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Петренко Леся Миколаївна; Petrenko Lesia Mykolaivna; Хоменко Алла Василівна; Khomenko Alla VasylivnaУ статті представлено й узагальнено науково-практичний досвід організації, виконання та захисту магістерських кваліфікаційних робіт здобувачів другого рівня вищої освіти за освітньою програмою «Освітні, педагогічні науки» у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Визначено концептуальні засади магістерської роботи як цілісного навчальнонаукового дослідження комплексного характеру, що забезпечує органічний синтез фундаментальної теоретичної підготовки та прикладних професійних компетентностей. Проаналізовано ключові етапи та дидактичний алгоритм підготовки кваліфікаційних робіт відповідно до оновлених вимог внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти Університету. Розкрито сутність та інструменти реалізації принципів академічної доброчесності в процесі магістерського пошуку. Обґрунтовано освітній ефект інтеграції ретроспективного та інноваційного досвіду випускових кафедр для формування дослідницької культури майбутніх магістрів наук.Документ Виховання учнівської молоді в системі позашкільної освіти США(2026) Пугач Віталіна Миколаївна; Puhach Vitalina Mykolaivna; Пугач Сергій Олександрович; Puhach Serhii OleksandrovychУ статті здійснено теоретичне обґрунтування ролі позашкільної освіти США у формуванні громадянської активності учнівської молоді в умовах сучасних глобальних трансформацій. Проаналізовано соціально-політичний контекст становлення покоління зумерів, яке формується під впливом демократичного регресу, глобальних криз та зростання соціальної невизначеності. Встановлено, що сучасна молодь, попри наявні виклики, демонструє високий рівень залученості до соціальних процесів і використовує інноваційні, зокрема гібридні, форми активізму, що поєднують цифрову та офлайн-участь. Сучасні молодіжні соціальні рухи, зокрема Black Lives Matter, Fridays for Future та March for Our Lives, виступають яскравим прикладом активної участі молоді у процесах суспільних трансформацій та формування громадянської свідомості.Особливу увагу приділено феномену «third-space» як альтернативних освітніх середовищ, що функціонують поза межами формальної освіти, але тісно з нею взаємодіють. Обґрунтовано, що такі простори (учнівські клуби, молодіжні ініціативи, активістські об’єднання) створюють умови для розвитку критичного мислення, громадянської компетентності та соціальної відповідальності молоді. Вони виступають ефективним інструментом компенсації обмежень формальної освіти, зокрема в умовах стандартизації навчання та політизації освітнього змісту. Доведено, що позашкільна освіта США відіграє важливу роль у забезпеченні більш інклюзивного доступу до громадянської участі, сприяє формуванню навичок соціальної взаємодії, колективної дії та відповідального громадянства. Зроблено висновок, що «third-space» виступають ключовим ресурсом розвитку молодіжного активізму та становлення нових моделей громадянської участі, що відповідають викликам сучасного глобалізованого суспільства. Врешті, цифрове середовище виступає платформою для формування дискурсу, поширення інформації та мобілізації спільнот, що надалі трансформується у реальні форми політичної та соціальної участі молоді.Документ Технологічні засади формування управлінської культури майбутніх менеджерів у системі вищої освіти(2026) Каленський Андрій Анатолійович; Kalenskyi Andrii AnatoliiovychУ статті досліджено технологічні засади формування управлінської культури майбутніх менеджерів у системі вищої освіти. Визначено, що модернізація освітнього простору та інтеграція в інноваційну економіку зумовлюють підвищення вимог до якості підготовки керівних кадрів, здатних приймати зважені рішення, ефективно координувати діяльність команд та адаптуватися до змінних умов ринку. Автором обґрунтовано доцільність застосування компетентнісного підходу як базової парадигми, що зміщує акцент із механічного засвоєння знань на формування готовності до фахової діяльності. Розроблено дидактичну модель процесу становлення управлінської культури, яка включає визначення педагогічних умов, відбір засобів реалізації, створення комплексу практичних завдань, диференціацію навчальних форм, розробку критеріїв діагностики та механізму узгодження освітніх практик із соціокультурними трансформаціями. Особливу увагу приділено виокремленню структурних компонентів досліджуваного феномену (мотиваційно-ціннісного, змістово-когнітивного, практично-діяльнісного), у межах яких інтегруються теоретичні знання, практичні навички та професійно важливі якості майбутніх фахівців. Запропоновано інтегративну проєктну технологію навчання, що передбачає горизонтальну та вертикальну інтеграцію змісту дисциплін, а також впровадження вибіркової дисципліни «Управлінська культура фахівця». Доведено ефективність використання активних методів навчання: організаційно-діяльнісних ігор, тренінгових технологій, дискусій та ситуаційного проєктування, які сприяють розвитку лідерських якостей, комунікативної компетентності, саморегуляції та професійної рефлексії студентів. Отримані результати створюють методологічну основу для модернізації освітніх програм спеціальності «Менеджмент» та впровадження інноваційних педагогічних практик у закладах вищої освіти.Документ Позаурочна діяльність з історії як засіб реалізації полікультурної освіти(2026) Моцак Світлана Іванівна; Motsak Svitlana IvanivnaУ статті досліджено потенціал позаурочної діяльності з історії як ефективного засобу реалізації полікультурної освіти учнів. Розкрито сутність поняття «полікультурна освіта», визначено її структурні компоненти та обґрунтовано роль історичної освіти у формуванні полікультурної компетентності. Проаналізовано основні форми і методи позаурочної діяльності, що сприяють розвитку міжкультурної взаємодії, толерантності та громадянської свідомості учнів. Визначено педагогічні умови ефективної організації позаурочної роботи з історії в контексті полікультурного підходу.Документ Штучний інтелект у розвитку професійної культури менеджера підприємства поштово-логістичної сфери(2026) Пригодій Микола; Pryhodii MykolaУ статті здійснено теоретико-педагогічний аналіз штучного інтелекту як чинника розвитку професійної культури майбутніх менеджерів підприємств поштово-логістичної сфери в умовах цифрової трансформації. Обґрунтовано професійну культуру як інтегративне утворення, що охоплює ціннісно- мотиваційний, когнітивний і діяльнісний компоненти та визначає здатність діяти в інтелектуалізованому управлінському середовищі. Уточнено педагогічний потенціал технологій штучного інтелекту у формуванні професійної культури. Показано, що інтелектуальні системи, аналітичні платформи та цифрові симуляції сприяють персоналізації навчання, розвитку критичного мислення та управлінських компетентностей в умовах невизначеності. Визначено значення ціннісно-етичного виміру застосування штучного інтелекту. Окреслено особливості підготовки менеджерів поштово- логістичної сфери в умовах автоматизації та цифрових сервісів. Запропоновано напрями використання штучного інтелекту в освіті, зокрема адаптивні траєкторії та симуляції управлінських ситуацій. Практична значущість полягає у вдосконаленні освітніх програм підготовки управлінських кадрів.Документ Психопедагогічна роль лінгвістів у розвитку культурної ідентичності та психологічної стійкості особистості в міжкультурному освітньому середовищі(2026) Візнюк Інесса Миколаївна; Vizniuk Inessa Mykolaivna; Мельничук Тетяна Анатоліївна; Melnychuk Tetiana Anatoliivna; Киливник Вікторія Вікторівна; Kylyvnyk Viktoriia Viktorivna; Ромащук Ольга Ігорівна; Romashchuk Olha IhorivnaУ статті розглядається психопедагогічна роль лінгвістів у розвитку культурної ідентичності та психологічної стійкості особистості в міжкультурному освітньому середовищі. Обґрунтовано, що сучасна мовна освіта виконує не лише комунікативну, а й культуротворчу та психологічну функції, сприяючи формуванню усвідомлення власної культурної належності, розвитку толерантності до культурного різноманіття та здатності до ефективної міжкультурної взаємодії. Визначено, що діяльність лінгвістів і викладачів мов у сучасному освітньому просторі спрямована на формування міжкультурної компетентності, розвиток емпатії, діалогічного мислення та психологічної стійкості здобувачів освіти. Наголошено, що мова виступає важливим засобом соціалізації особистості, осмислення культурних цінностей та адаптації до умов полікультурного середовища. В статті підкреслено значення інтеграції психолого-педагогічних підходів у мовну освіту як чинника підтримки культурної ідентичності та розвитку психологічної стійкості особистості в умовах соціокультурних трансформацій.У статті обґрунтовано психопедагогічну роль лінгвістів у розвитку культурної ідентичності та психологічної стійкості особистості в міжкультурному освітньому середовищі. Розкрито взаємозв’язок мови й культури як важливого чинника соціалізації, формування ціннісних орієнтацій і розвитку міжкультурної комунікативної компетентності здобувачів освіти. Наголошено, що діяльність лінгвістів у сучасному освітньому просторі спрямована не лише на формування мовних знань і навичок, а й на розвиток soft skills-компетентностей, зокрема комунікативної взаємодії, емпатії, толерантності, критичного мислення, адаптивності та стресостійкості.За результатами емпіричного дослідження встановлено, що більшість студентів демонструють середній і високий рівень сформованості культурної ідентичності та міжкультурної комунікативної компетентності, що свідчить про позитивний вплив мовної освіти на розвиток міжкультурної свідомості та психологічної адаптації в полікультурному освітньому середовищі. Кореляційний аналіз підтвердив наявність позитивних зв’язків між культурною ідентичністю, soft skills-компетентностями та психологічною стійкістю особистості. Найвищі кореляційні показники зафіксовано між розвитком soft skills і психологічною стійкістю студентів, що дозволяє розглядати соціально-комунікативні навички як важливий ресурс їхньої адаптації та особистісного розвитку.Документ Діловодство як наукова складова управлінської діяльності(2026) Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov VasylivnaАктуальність даного дослідження полягає в тому, що основною умовою існування та розвитку суспільства, управління галуззю національної економіки, установою, закладом, підприємством чи організацією є процес отримання, фіксації, обробки, узагальненні і передачі інформації, а це – документно- комунікативна діяльність працівників, яка є незамінним елементом управлінської діяльності, а процес, який забезпечує виконання усіх цих функцій іменується – діловодство. В сучасному управлінні діловодство виступає як наука і як практична складова управлінської діяльності. Діловодство, як наука, вивчає розробку методологічних засад, нормативів, стандартів та ефективних технологій роботи з документами; принципи, які представляють фундаментальні засади забезпечення успішної організації роботи з документам та забезпечують їх реєстрацію, облік, контроль виконання та зберігання; технології, що охоплюють автоматизовані методи розробки, редагування та оформлення текстових матеріалів при створенні документів; раціональні способи їх руху в організації та в межах країни і світу.Діловодство, як практична складова управлінської діяльності, встановлює загальні правила документування управлінської діяльності, функціонує як інструмент, що перетворює інформацію на управлінські дії, забезпечуючи ефективність роботи відповідної структури, регламентуючи порядок роботи з документами з моменту їх створення, надходження, до відправлення, передачі до архіву, або знищення. Сучасне діловодство – це високотехнологічна система, що забезпечує оперативність, юридичну силу документів, швидку комунікацію, прозорість дій та безпеку викладених даних, високу культуру управління, ефективність та точність виконання управлінських функцій.Документ Адаптація бізнес-моделі «Performance-Based Budgeting» до освітнього середовища: генерація доданої вартості кінцевого продукту(2026) Соляр Вікторія Василівна; Soliar Viktoriia VasylivnaСтаття присвячена впровадженню моделі результативного бюджетування в управління освітою в умовах транснаціональних викликів, які зумовлюють критичну необхідність трансформації фінансового менеджменту у цій сфері. За допомогою системного підходу та фінансового моделювання розроблено та ієрархічно структуровано систему ключових показників ефективності (KPI), що охоплюють транснаціональну активність, цифрову продуктивність, фандрейзингову спроможність та рівень лояльності стейкголдерів. Доведено, що результативне бюджетування забезпечує трансформацію освітнього процесу в конкурентоспроможний продукт із високою доданою вартістю.