Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Методичний потенціал соціально‐емоційного навчання в організації позакласної роботи з англійської мови школярів 5–6 класів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Подосиннікова Ганна Ігорівна; Нецмеха Галина; Podosynnikova Hanna Ihorivna; Netsmekha HalynaСтаттю присвячено дослідженню методичного потенціалу реалізації соціально‐емоційного навчання (СЕН) у процесі позакласної роботи з англійської мови (АМ) учнів 5‐6 класів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Розглянуто місце СЕН у сучасній освітній парадигмі, проаналізовано зміст нормативних документах базової середньої освіті та навчанні АМ у ЗЗСО України. За результатами аналізу та синтезу даних актуальних досліджень і публікацій з проблематики СЕН подано визначення СЕН, соціально‐етичної компетентності, охарактеризовано компоненти і вміння СЕН; розглянуто структурні моделі емоційного (соціального) інтелекту в контексті предмету дослідження. Запропоновано класифікацію інструментів СЕН для організації позакласної роботи з АМ учнів 5‐6 класів ЗЗСО в актуальних умовах змішаного навчання, розглянуто відповідні групи інструментів, надано приклади вправ.Документ Пріоритет контент-орієнтованої іншомовної комунікації для магістрів нефілолологічних спеціальностей(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Алексахіна Тетяна; Aleksakhina TetianaСтаття присвячена обґрунтуванню пріоритету контент-орієнтованої іншомовної комунікації як педагогічної умови формування іншомовної компетентності магістрів нефілологічних спеціальностей. Актуальність теми зумовлюється потребами глобалізованого освітнього простору, у якому від випускників вимагається здатність не лише до загального володіння іноземною мовою, а й до її практичного застосування у професійній діяльності, науковій комунікації та міжкультурній взаємодії. У дослідженні підкреслено, що традиційні підходи, зосереджені на граматичних вправах і засвоєнні базової лексики, не відповідають сучасним викликам, адже вони не формують уміння працювати з автентичними професійними текстами чи здійснювати ефективну іншомовну співпрацю. Натомість інтеграція іноземної мови із фаховим змістом на основі моделей CLIL (Content and Language Integrated Learning) та CBI (Content-Based Instruction) відкриває нові можливості для розвитку критичного мислення, академічного письма, умінь усної комунікації та професійно значущих навичок. Емпірична частина дослідження була реалізована у формі анкетування студентів магістратури нефілологічних спеціальностей та викладачів, залучених до курсів з іноземної мови за професійним спрямуванням. Результати засвідчили високий рівень затребуваності контентно-орієнтованих завдань: 65% студентів віддали перевагу роботі з автентичними матеріалами у своїй сфері, тоді як менш ніж 20% назвали традиційні граматичні вправи професійно корисними. Значущим виявилося й використання цифрових платформ (Google Docs, Padlet, Miro), які створювали умови для інтерактивної співпраці англійською мовою, що наближало навчальні ситуації до реалій міжнародної професійної взаємодії. Водночас було виявлено проблемні моменти: нестача систематизованих автентичних ресурсів і недостатня увага до розвитку усного мовлення. У статті доведено, що пріоритет контентно-орієнтованої іншомовної комунікації є чинником підвищення ефективності підготовки магістрів нефілологічних спеціальностей, оскільки він забезпечує органічне поєднання мовних та фахових знань і вмінь, сприяє зростанню мотивації, формує готовність до міжкультурної взаємодії та інтеграції у міжнародне академічне середовище.Документ Structure of Religious Organizations in Poland and Ukraine(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Shulha Yuliia; Шульга ЮліяStructure of religious organisations in Poland and Ukraine. The article analyses the structure of religious organisations in Poland and Ukraine. The paper examines the peculiarities of the hierarchy of religious organisations, their legal status and impact on society. The main religious denominations that dominate in each country, including the Roman Catholic and Orthodox Churches, as well as the activities of Protestant and Greek Catholic communities, are studied. Differences in the centralisation of governance, the interaction of the state with religious institutions and their social role are highlighted. Special attention is paid to the differences between the two countries, in particular the influence of historical and cultural factors on the formation of the religious environment. Religious organisations play an important role in public life in Poland and Ukraine, influencing cultural, political and social processes. However, their structure, interaction with the state and society, as well as the level of centralisation differ significantly. In Poland, the Roman Catholic Church dominates, with a clear hierarchical structure and significant influence on public policy. In Ukraine, however, the religious landscape is more diverse, and the issue of church autonomy, especially in the Orthodox environment, remains a subject of public and political debate. The purpose of this study is to analyse the structure of religious organisations in Poland and Ukraine, to identify their peculiarities, mechanisms of functioning and interaction with state institutions. The study is aimed at identifying the main differences in the religious life of the two countries, the impact of historical, legal and socio-cultural factors on the development of religious organisations, and their role in shaping social processes.Документ Розвиток критичного мислення учнів через інтеграцію німецької мови та біології в умовах Нової української школи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Василега Павло; Vasyleha Pavlo; Паляниця Володимир; Palianytsia VolodymyrУ статті розглянуто міжпредметну інтеграцію навчальних змістів, що забезпечує розвиток критичного мислення здобувачів освіти. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних засад розвитку критичного мислення учнів шляхом інтеграції німецької мови та біології у межах моделі Content and Language Integrated Learning. Для досягнення мети застосовано методи: аналізу, педагогічне спостереження, елементи експериментального навчання, узагальнення та систематизація досвіду інтегрованого викладання. В результаті визначено дидактичні можливості міжпредметного навчання для формування критичного мислення.Документ Моделювання процесу розвитку кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Крячек Олександр; Kriachek OleksandrСучасний ринок праці висуває нові вимоги до професійної підготовки фахівців економічного профілю, зокрема до формування в них здатності до ефективного кар’єрного саморозвитку. Розвиток кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства є важливим чинником підвищення їхньої конкурентоспроможності, професійної мобільності та готовності до динамічних змін у сфері праці. Це зумовлює потребу в науковому обґрунтуванні педагогічної моделі, що забезпечує цілісність і результативність процесу формування кар’єрної компетентності у вищій школі. Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити модель формування та розвитку кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі фахової підготовки. Методи. У дослідженні використано комплекс теоретичних (аналіз, синтез, узагальнення, моделювання) і емпіричних методів (спостереження, анкетування, педагогічний експеримент), що забезпечили об’єктивність і наукову обґрунтованість отриманих результатів. Результати. Проведений теоретичний аналіз наукових джерел та узагальнення результатів педагогічного досвіду дозволили визначити методологічні засади побудови моделі розвитку кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства. Основою її розроблення стали положення компетентнісного, системного, аксіологічного та діяльнісного підходів, що забезпечують цілісність, структурну впорядкованість і динамічність процесу формування кар’єрної компетентності. Врахування соціального замовлення, професійних вимог та особистісних потреб студентів зумовило виокремлення ключових компонентів і педагогічних умов ефективного розвитку зазначеної компетентності у процесі фахової підготовки. Розроблено модель формування та розвитку кар’єрної компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства, яка є цілісною, відкритою та динамічною системою, що охоплює взаємопов’язані цільовий, змістовий, технологічний і діагностичний блоки. Її реалізація відбувається поетапно, забезпечуючи поступове зростання рівня кар’єрної компетентності студентів та формування їхньої готовності до професійного саморозвитку й кар’єрного зростання у сфері економіки підприємства. Висновки. Реалізація запропонованої моделі забезпечує системність і цілеспрямованість процесу розвитку кар’єрної компетентності майбутніх економістів. Перспективи подальших досліджень вбачаються у вдосконаленні педагогічних технологій підтримки кар’єрного зростання випускників економічних спеціальностей.Документ Синергія здоров’язбережувальної та цифрової компетентності в професійній підготовці майбутніх педагогів: міждисциплінарний підхід(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Усатова Ірина Анатоліївна; Usatova Iryna Anatoliivna; Ведмедюк Артем Дмитрович; Vedmediuk Artem Dmytrovych; Усатов Богдан Станіславович; Usatov Bohdan Stanislavovych; Шмиголь Роман; Shmyhol RomanУ статті розглянуто проблему інтеграції здоров’язбережувальної та цифрової компетентностей у професійну підготовку майбутніх педагогів у контексті сучасних трансформацій освіти. Обґрунтовано актуальність синергетичного підходу, що поєднує можливості цифрових технологій із пріоритетом формування ціннісного ставлення до збереження здоров’я. Акцентовано увагу на міждисциплінарному характері означеної проблематики, яка поєднує педагогіку, психологію, інформаційні технології та валеологію. Окреслено сутність здоров’язбережувальної компетентності як інтегративної характеристики, що забезпечує здатність майбутнього педагога підтримувати та зміцнювати власне здоров’я й формувати здоровий спосіб життя учнів. Розкрито зміст цифрової компетентності як здатності ефективно використовувати цифрові ресурси й інструменти в освітньому процесі, зокрема з метою оптимізації навчального навантаження, моніторингу фізичного стану та забезпечення індивідуалізації навчання. Проаналізовано потенціал синергії зазначених компетентностей у формуванні готовності педагогів до інноваційної професійної діяльності.Документ Музично-імпровізаційні уміння підлітків: науковий погляд(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Сюй Бінцзе; Siui BintszeУ статті висвітлено особливості музично-імпровізаційних умінь підлітків та розглянуто можливі підходи до заохочення дітей музичною імпровізацією. На основі загальнонаукових та конкретно-наукових методів дослідження виявлено психологічні аспекти заохочення підлітків до музично-імпровізаційної діяльності (зменшенні страху перед помилками, психотерапевтична підтримка). Сконцентровано увагу на соціальні фактори та соціальне оточення, котрі відіграють особливу роль у розвитку музично-імпровізаційних умінь дітей підліткового віку. Узагальнено педагогічні підходи до заохочення підлітків музичною імпровізацією, котрі прослідковуються завдяки інтеграції музичної імпровізації в освітній процес (створення безпечного середовища, поступове введення музичної імпровізації, використання різних жанрів музики) та використанню сучасних технологій (музичні програми та додатки, онлайн-платформи).Документ Проектування навчальних дисциплін методологічного характеру (прикладний аспект)(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Терентьєва Наталія Олександрівна; Terentieva Nataliia OleksandrivnaСтаття репрезентує авторські напрацювання в напрямі викладання дисциплін методологічного характеру для спеціальності Фізична культура і спорт. Метою розвідки визначаємо репрезентацію логіки викладення навчальної дисципліни методологічного характеру професійного вектору фізична культура і спорт задля формування стандартизованих компетентностей і програмних результатів навчання. Акцентовано увагу на індивідуальних завданнях, що є ключовим для опанування дисциплін методологічного характеру, оскільки передбачає реальну наукову роботу – підготовку тез, матеріалів конференцій, публікацій у періодичних фахових виданнях, публічні виступи тощо – із авторським градуйованим переліком. Зазначено мету, блоки завдань, контент змістових модулів навчальної дисципліни для вступників ОПП Фізична культура і спорт 2024 і 2025 років вступу в НУБіП України. Наголошено, що викладачем-практиком для дисциплін методологічного характеру має бути доктор наук, професор, який є керівником наукових досліджень докторантів, аспірантів, магістрантів, переможців наукових конкурсів; має додаткові дипломи (сертифікати) про другу (третю) вищу освіту, підвищення кваліфікації, стажування; продовжує проводити різновекторні наукові дослідження та скеровує наукові пошуки здобувачів, створюючи нові, та активно розбудовуючі наявні наукові школи; є запрошуваним гостьовим лектором (visiting professor) та активним доповідачем на публічних наукових заходах. Зроблено висновок, що вдале опанування здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти дисциплін методологічного характеру забезпечується сукупністю таких складових: логікою представлення інформаційного контенту освітньої компоненти; адекватними завданнями з урахуванням основних напрямів здійснення наукової діяльності; комплексним контролем, який ґрунтується на різнорівневому підході. Також значущим для вдалого опанування студентами дисциплін методологічного характеру вбачаємо особистість, кваліфікаційні характеристики та досвідченість викладача, який забезпечує їх викладання.Документ Лідерство і командна взаємодія як чинники ефективного управління хореографічними проєктами в освітньому просторі(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Ткаченко Ірина Олександрівна; Tkachenko Iryna OleksandrivnaУ статті розглянуто особливості управління хореографічними проєктами в освітньому просторі з акцентом на лідерство та командну взаємодію як ключові чинники їх ефективної реалізації. Здійснено порівняльнозіставний та структурний аналіз основних етапів управлінського процесу: планування, організації, реалізації, контролю та оцінки результатів. Виокремлено специфіку хореографічного проєктування, зокрема його синтетичний характер, залежність від людського чинника, динамічність, міждисциплінарність і часову обмеженість. Обґрунтовано, що ефективне керівництво хореографічними ініціативами потребує розвинених управлінських, комунікативних і педагогічних компетентностей. Показано, що поєднання лідерства та злагодженої командної роботи створює умови для формування творчо активного освітнього середовища та розвитку професійних якостей учасників хореографічних проєктів.Документ Сучасні педагогічні технології підготовки фахівців у фахових медичних коледжах(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Шквир Оксана Леонідівна; Shkvyr Oksana Leonidivna; Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychУ статті узагальнено потенціал сучасних інноваційних педагогічних технологій у підготовці фахівців у фахових медичних коледжах. Підкреслено, що у сучасній системі медичної освіти ключовим завданням є формування компетентностей студентів та професійно значущих якостей майбутніх медичних сестер, що забезпечує інтеграцію теоретичних знань, практичних умінь та гуманістичних цінностей. Особлива увага приділяється впровадженню симуляційних технологій, технологій проблемного та кейсового навчання, проєктних та командних підходів, що створюють активне, практикоорієнтоване середовище навчання. Розглянуто роль цифровізації та медичних інформаційних систем у забезпеченні якісної підготовки фахівців та формуванні індивідуальних траєкторій розвитку студентів. Висвітлено приклади застосування віртуальних симуляторів, цифрових ігор та віртуальної реальності для розвитку клінічного мислення, практичних навичок та комунікативних компетенцій. Узагальнено, що впровадження сучасних педагогічних технологій сприяє активізації навчальної діяльності, підвищенню мотивації студентів, розвитку практичних умінь у безпечних умовах та забезпечує ефективну підготовку майбутніх медичних сестер до професійної діяльності. Висловлено припущення, що перспективним напрямом подальших досліджень є системне обґрунтування потенціалу симуляційних технологій у професійній підготовці студентів медичних коледжів.Документ Pedagogical Conditions for the Formation of Communication Abilities (Soft Skills) in Future Nursing Professionals on the Basis of a Personality-Oriented Approach(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Borak Iryna; Борак ІринаThe article is devoted to the characteristics of pedagogical conditions for the formation of communicative abilities (soft skills) of future nursing specialists based on a personality-oriented approach. The relevance of the study is determined by dynamic changes in the healthcare system, the rapid development of medical science and technologies, which impose new requirements on the professional training of students, in particular their ability to adapt, demonstrate communicative flexibility, develop an individual professional thesaurus, and interact effectively with various subjects of professional activity. The article analyzes scientific sources on the use of interactive technologies, situational learning, volunteer and extracurricular activities, as well as the actualization of the communicative content of humanitarian disciplines as a means of developing communicative abilities of future healthcare professionals. It is generalized that the pedagogical conditions for the formation of communicative abilities of future nursing specialists include: the creation of a personality-oriented communicative environment in vocational medical colleges through the integrated use of interactive technologies; actualization of the communicative content of professional training (humanitarian disciplines) to develop the individual professional thesaurus of future nursing specialists; enrichment of lectures and practical classes with situational, communicative-oriented tasks to expand the experience of future nursing specialists in establishing communicative interactions with various subjects of professional activity; organization of self-directed communicative activities of future nursing specialists. The implementation of these pedagogical conditions promotes the development of communicative tolerance, emotional resilience, and assertiveness in future healthcare professionals, forms readiness for effective communication in conditions of professional uncertainty and conflict, and integrates the development of communicative abilities into the professional training process, thereby enhancing the quality of education and the competitiveness of graduates in the global healthcare arena.Документ Проблемно-аналітичний підхід до формування професійної компетентності здобувачів вищої освіти під час вивчення цитології, гістології та ембріології(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Генкал Світлана Едуардівна; Genkal Svitlana EduardivnaСтаттю присвячено розкриттю сутності проблемно-аналітичного підходу як засобу формування професійної компетентності у процесі викладання цитології, гістології та ембріології. Аналіз наукових джерел та практичний досвід підтверджують, що традиційні методи і підходи не забезпечують ефективного опанування дисциплінами, що позначається на рівні загальної підготовки здобувачів вищої освіти до професійної діяльності. У статті наголошується, що проблема формування професійної компетентності актуалізує пошук підходів, які б забезпечили набуття студентами глибоких знань, умінь критичного осмислення та аналізу змісту під час вивчення біологічних дисциплін. Запропоновано методику впровадження проблемно-аналітичного підходу до формування професійної компетентності здобувачів освіти, яка включає мотиваційний, змістовий, комунікативний, процесуальний та результативний компоненти, а також комплекс форм, методів та засобів навчання. Застосування проблемно-аналітичного підходу сприятиме формуванню професійної компетентності, а саме, її знаннєвому, дослідницькому, технологічному аспектам та готовності здобувачів вищої освіти до ефективної фахової діяльності.Документ Сучасний стан професійної підготовки фахівців у галузі біомедичної інженерії в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Авеніров Микола; Avenirov MykolaУ статті висвітлено сучасний стан професійної підготовки фахівців у галузі біомедичної інженерії в закладах вищої освіти країн Європейського Союзу на прикладі Польщі та Німеччини. Окреслено особливості реалізації проєкту BIOMEDEA, у межах якого було розроблено рекомендації та настанови, що стали каталізатором створення нових освітніх програм і трансформації структур вищої освіти. Доведено, що досвід Польщі та Німеччини демонструє успішну імплементацію моделей професійної підготовки фахівців у галузі біомедичної інженерії у структурі Болонського процесу. Показано, що Польща зберігає традиції інженерної освіти в біомедичній сфері, вдало інтегруючи сучасні стандарти EHEA. Німеччина активно проводить освітні реформи, що підвищують прозорість, якість та мобільність, а університетські мережі й програми підсилюють академічну співпрацю й міжнародне визнання.Документ Фахова практика майбутнього вчителя: європейські цінності й адаптація до сучасних викликів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia Viktorivna; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena MykolaivnaСтаття присвячена аналізу стану організації фахової практики майбутніх учителів в Україні з урахуванням європейських цінностей та сучасних викликів. Зосереджено увагу на педагогічній практиці як наскрізному компоненту професійної підготовки. Практику означено як дієвий інструмент формування й розвитку ключових компетентностей, засобами якого здобувачі вищої освіти опановують певну систему норм, правил, соціальних ролей, навчаються втілювати європейські цінності. На основі аналізу нормативних документів, відомостей про самооцінювання освітніх програм, опитувань підтверджено необхідність оновлення положень щодо проведення практики студентів та відповідності сучасним вимогам. Опитування студентів (2024-2025 н.р.) показало необхідність удосконалення змісту й організації щодо адаптації та психологічної підтримки в умов воєнного стану, а також відповідності європейським цінностям. Вивчення досліджень вчених щодо європейського досвіду практичної підготовки вчителів (Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Велика Британія, Польща) засвідчило тенденції до практикоорієнтованості, гнучкості навчальних планів, розвитку дослідницьких компетентностей, інклюзії й мультикультурності. Для удосконалення програм фахової практики в ЗВО України запропоновано оновити нормативно-правову базу, враховуючи цифрову трансформацію, воєнний стан та європейські стандарти, інтегрувати до програм практичної підготовки модулі з інклюзії, психологічної підтримки, роботи з внутрішньо переміщеними дітьми, з батьками й учнями у складних ситуаціях; підготовки супервізорів, тренінги з емпатії, безпеки, кейс-методи для розвитку критичного мислення, управління стресом, розвитку емоційної стійкості. Акцентовано увагу на необхідності гармонізації української педагогічної освіти з європейськими стандартами для підготовки конкурентоспроможних учителів.Документ Удосконалення методики проведення онлайн-занять за умов дистанційного навчання: теоретико-практичний аспект(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Кайдалова Лідія Григорівна; Kaidalova Lidiia HryhorivnaУ статті розглянуто удосконалення методики проведення онлайн-занять за умов дистанційного та змішаного навчання; виокремлено принципи онлайн- освіти. Виявлено, що науковці досліджують особливості читання лекцій онлайн, порівнюючи їх з традиційними методиками; запроваджують цифрові інструменти у дистанційному та змішаному навчанні при проведенні онлайн-занять.У процесі дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів (аналіз наукових праць, порівняння, системне узагальнення результатів,) для дослідження організації та проведення онлайн-занять, розробки рекомендацій для викладачів. Наведено приклад онлайн-заняття з навчальної дисципліни «Методика професійного навчання» із застосуванням цифрових ресурсів використання цифрових ресурсів Zoom, Google Meet та Microsoft Teams. Узагальнено цифрові ресурси, що можуть бути використані викладачами при проведенні онлайн-занять за умов дистанційного навчання.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці рекомендацій для викладачів щодо вдосконалення методики онлайн- занять з використанням цифрових ресурсів та інноваційних педагогічних технологій у підготовці майбутніх фахівців в умовах дистанційного навчання.Документ Кейс-метод у підготовці майбутніх лікарів: шлях до розвитку креативної компетентності(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Макаренко Володимир Іванович; Makarenko Volodymyr IvanovychСтаття присвячена проблемі формування креативної компетентності у майбутніх лікарів, яка є актуальною для сучасної медичної освіти. Вона включає теоретичний аналіз кейс-методу як інструменту розвитку креативності у здобувачів освіти та узагальнення досвіду його застосування на заняттях з медичної і біологічної фізики. Автор зазначає, що теоретичний аналіз досліджень констатує зростаючу потребу в лікарях з високим рівнем креативної компетентності та використання кейс-методу як ефективного інструменту для аналізу клінічних ситуацій, але відсутні системні наукові підходи до її розвитку. Дослідження підтверджує дієвість кейс-методу стосовно формування креативної компетентності майбутніх лікарів. На основі його результатів, рекомендується ширше застосовувати цей метод у викладанні як фундаментальних, так і клінічних дисциплін. Автор наголошує на необхідності розробки комплексних методик, що покращать навчання та якість підготовки майбутніх лікарів.Документ Теорії засвоєння іноземної мови(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Коробов Дмитро; Korobov DmytroУ статті висвітлено ключові психолого-педагогічні теорії засвоєння мови (зокрема біхевіоризм, нативізм, когнітивізм, інтеракціонізм), їхні провідні ідеї та представники. Проаналізовано роль соціальної взаємодії (Л. Виготський), афективних чинників (С. Крашен), культурного контексту та виклики міжкультурної комунікації в умовах глобалізації. Окрему увагу приділено впливу цифрових технологій – насамперед автоматичного перекладу – на процеси мовного навчання й міжкультурного порозуміння. У роботі акцентується увага також на необхідності комплексного підходу, що поєднує психологічні теорії, культурну обізнаність і цифрову грамотність.Документ Модернізація практико-методичної підготовки майбутніх учителів математики до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Сильман Олександр; Sylman OleksandrУ статті порушується актуальна проблема сьогодення щодо змін у практико-методичної підготовки майбутніх учителів математики. Автор зосереджує увагу на особливостях професійної діяльності вчителя математики в умовах інклюзивної освіти, його здатності адаптувати та модернізувати навчальний матеріал відповідно до потреб учня з особливими освітніми потребами. Всі перелічені особливості викликають необхідність модернізувати практико-методичну підготовку як складника професійної підготовки майбутніх учителів математики в ЗВО: розширення змісту методики навчання математики щодо особливостей адаптації й модернізації навчального математичного контенту відповідно індивідуальних особливостей учня (із порушенням слуху, інтелектуального розвитку та ін.), посилення практичної підготовки, зокрема, включення у зміст курсів моделювання педагогічних ситуацій та кейсів, формування практичних умінь і навичок використання цифрових платформ і ресурсів для організації ефективного навчання математики учнів з ООП, організація виробничих педагогічних практик в інклюзивних класах тощо. У статті автор на основі проведеного аналізу психолого-педагогічних, методичних джерел окреслює основні напрями змін у практико-методичної підготовки майбутніх учителів математики і відповідно формування у них діяльнісно-операційного та рефлексивного компонентів інклюзивної компетентності.Документ Роль інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх правознавців в умовах змішаного навчання(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Філоненко Оксана Володимирівна; Filonenko Oksana VolodymyrivnaУ статті здійснено аналіз ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у підготовці майбутніх правознавців в умовах змішаного навчання та обґрунтовано доцільність їх впровадження в освітній процес для підготовки конкурентноздатних фахівців юридичної сфери.Встановлено, що формат змішаного навчання уможливлює створення оптимальних умов (дидактичних, організаційно-методичних, психолого- педагогічних) для удосконалення інформаційно-ресурсного забезпечення закладів освіти для оволодіння студентами змістом освітньо-професійних програм, стимулює викладачів до розширення спектру засобів навчання за рахунок цифрових, проєктування авторських педагогічних технологій, котрі можна успішно застосовувати в освітньому процесі та досягати визначених програмами результатів навчання.Виявлено, що ІКТ у змішаному навчанні створюють широкі можливості для якісної підготовки майбутніх правознавців. Вони сприяють поєднанню академічних знань із практичними навичками, що є ключовою умовою ефективної юридичної освіти. Застосування ІКТ дозволяє студентам не лише краще засвоювати матеріал, а й розвивати професійні компетентності, необхідні для роботи у сучасному правовому середовищі. Змішане навчання у поєднанні з ІКТ забезпечує підготовку конкурентоздатних фахівців- правознавців, здатних діяти в умовах складних суспільних і правових викликів.Документ Смарт-технології в освітньому процесі: досвід країн Європи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Сидоренко Олена Леонідівна; Sydorenko Olena Leonidivna; Клочко Лариса Іванівна; Klochko Larysa IvanivnaТрадиційні форми та зміст навчання як найважливіших соціальних інститутах часто не відповідають зростаючим вимогам учнів щодо їхньої якості, доступності, вартості та актуальності. Але соціальним завданням сучасних навчальних закладів є підготовка молодих людей до майбутнього життя в соціумі та професійної діяльності відповідно до рівня культури, моральних цінностей та передових ідей свого часу. Тому стрімкі соціальні зміни зажадали відповідних змін у системі навчання та заміни традиційної (репродуктивної) освітньої інноваційної парадигми з креативними методами навчання, орієнтованими на підвищення мотивації, індивідуальну траєкторію їх навчання, мобільність і доступність освіти завдяки різним джерелам інформації, вільно розміщеним у мережі Internet. У статті розглядаються практики впровадження смарт-технологій у школах та вишах Європи. Проаналізовано ключові документи Єврокомісії (Digital Education Action Plan), а також конкретні приклади Фінляндії, Естонії, Іспанії, Італії та інших країн. Показано механізми оцінки цифрової компетентності (SELFIE, eTwinning), застосування інтерактивних панелей та планшетів, робототехніки та систем адаптивного навчання. Виявлено переваги та обмеження поточних підходів, надано рекомендації щодо подальшого розвитку смарт-освіти.