Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Критична медіаграмотність як освітня категорія(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Богомаз Оксана Юріївна; Bohomaz Oksana YuriivnaУ статті розглядається критична медіаграмотність як важлива освітня категорія в сучасному інформаційному суспільстві. Обґрунтовується її актуальність у контексті зростання обсягів медіаконтенту, поширення дезінформації та необхідності формування в громадян здатності до усвідомленого споживання, аналізу та оцінки медіаповідомлень. Розкрито сутність поняття критичної медіаграмотності, її ключові компоненти та зв'язок з іншими освітніми дисциплінами. Проаналізовано різні підходи до інтеграції принципів критичної медіаграмотності в освітній процес на різних рівнях. Особливу увагу приділено практичним аспектам розвитку критичного мислення щодо медіа, включаючи методи аналізу джерел, виявлення маніпулятивних технік та створення власного медіаконтенту. Стаття підкреслює важливість формування критичної медіаграмотності як невід'ємної складової всебічно розвиненої особистості, здатної ефективно функціонувати в інформаційному просторі та протистояти негативним впливам медіа.Документ Conceptual Foundations for Integrating Artificial Intelligence Technologies in Developing Personalized Learning Pathways for Students with Special Educational Needs(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Hereha Bohdan; Герега БогданConceptual foundations for integrating artificial intelligence technologies in developing personalized learning pathways for students with special educational needs. The article explores the potential of integrating artificial intelligence (AI) technologies into the design and implementation of individualized educational trajectories (IETs) for children with special educational needs (SEN). The research focuses on the analysis of theoretical approaches to personalized learning, a review of current international and national studies in the fields of inclusive education and AI, and the development of a conceptual model that incorporates digital analytical tools across all stages of the IET – from data collection and interpretation to the monitoring and adjustment of the educational process. The methodological framework is grounded in general scientific methods of analysis, synthesis, induction, deduction, interpretiveanalytical and structural-functional approaches, which enabled a comprehensive study of academic sources and a systematic generalization of research outcomes. The results indicate that AI can serve as an effective tool at every stage of IET development, particularly in identifying learners’ needs, setting educational goals, selecting appropriate pedagogical strategies, and designing assessment instruments. A generalized model has been developed for AI integration into the six core stages of the IET, enhancing the adaptability of instruction, increasing the accuracy of pedagogical decisions, and improving the responsiveness of feedback mechanisms. Special attention is given to the risks and limitations associated with AI use, including ethical considerations, algorithm interpretability, and the need to maintain human pedagogical support as a central component of the educational process. The practical significance of the study lies in establishing a foundation for the implementation of innovative technologies within the framework of personalized learning in inclusive educational settings. The conclusions emphasize the importance of ethical regulation, interdisciplinary collaboration among specialists, and the need for further empirical research on the effectiveness of the proposed approaches in realworld educational environments.Документ Модель розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша(2025) Бутенко Віта Григорівна; Butenko Vita Hryhorivna; Петренко Катерина; Petrenko KaterynaУ статті обґрунтовано наукові підходи до моделювання розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша. Розглянуто основні складові моделі: цільову, організаційно-педагогічну, контрольно-оцінювальну та результативну. Цільова складова містить мету та завдання розробленої моделі. Організаційно-педагогічна складова – окреслює принципи, які сприяють залученню дітей у процес дослідження, аналізу та творчості; етапи ефективного використання блоків Дьєнеша; педагогічні умови для її практичної реалізації. Контрольно-оцінювальна складова містить елементи діагностування розвитку компонентів дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку – критерії та їх показники. Визначено рівні відстеження динаміки розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку – початковий, оптимальний, творчий. Результативна складова віддзеркалює очікуваний результат від реалізації моделі – позитивну компонентну динаміку розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша.Документ Critical Thinking Through ESP Debates: Enhancing Argumentation Skills of Diplomacy Students(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Zatserkovnyi Oleh Anatoliiovych; Зацерковний Олег АнатолійовичThis study explores the pedagogical value of structured debates integrated into English for Specific Purposes (ESP) instruction, specifically within the context of diplomacy education. Grounded in a quasi-experimental research design, the investigation involved 31 undergraduate students of International Relations at the State University of Trade and Economics, divided into an experimental group (𝑛 = 17) and a control group (𝑛 = 14). The study employed a mixed-methods approach, collecting quantitative and qualitative data to assess the impact of debate-based instruction on four key areas: academic performance, learner motivation, rhetorical proficiency, and engagement in diplomatically relevant communicative tasks. The experimental group followed a debate-enhanced ESP curriculum incorporating formal debate formats (Lincoln-Douglas and Parliamentary) and communicative techniques aligned with students' multiple intelligences and learning styles. Results indicated statistically significant improvements in all measured outcomes for the experimental group. Academic performance and rhetorical proficiency showed large effect sizes, while learner motivation also improved substantially compared to the control group. Qualitative data from journals, teacher observations, and peer evaluations further revealed enhanced engagement, confidence, and communicative authenticity in the experimental group’s interaction with diplomatic themes. These findings align with prior research emphasising the role of debates in fostering critical thinking, collaborative learning, and active engagement. Furthermore, the study extends the discourse by demonstrating how debate-based ESP instruction, when personalised to students’ cognitive styles, can serve as an effective model for vocational language education in diplomacy. The research contributes to the growing emphasis on skills-based, interactive methodologies in ESP and calls for broader implementation and longitudinal studies to assess long-term communicative competence in professional diplomatic settings.Документ Особливості підготовки майбутніх офіцерів до протидії негативного інформаційно-психологічного впливу агресора(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Галус Олександр Мар'янович; Halus Oleksandr Marianovych; Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr Serhiiovych; Зданевич Лариса Володимирівна; Zdanevych Larysa VolodymyrivnaРозглянуто особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів до протидії негативному інформаційно-психологічному впливу агресора в умовах інформаційного протиборства. Аналіз академічних джерел, присвячених питанню тлумачення підготовки майбутніх офіцерів до протидії негативного інформаційного-психологічного впливу агресора, Аналіз продемонстрував розмаїття методик та суперечливість позицій дослідників стосовно його трактування. Виявлено єдність думки науковців про те, що запропоноване тлумачення слугує своєрідною «сполучною ланкою» між теоретичними положеннями та їх практичним втіленням. Воно, виступаючи уособленням методологічних принципів формування конкретного феномену, забезпечує досягнення заздалегідь окреслених освітніх завдань шляхом впровадження нововведень у процес навчання і виховання. На підставі узагальнення наукових праць, присвячених даній проблематиці, встановлено, що автори під час розкриття сутності підготовки офіцерів до протидії негативного інформаційного-психологічного впливу агресора, широко використовують такі підходи, як фахове оцінювання, обговорення та впорядкування за пріоритетами. В процесі аналізу визначено передумови, що потрібні для навчання майбутніх військовослужбовців з метою результативного протистояння негативному інформаційно-психологічному впливу агресора у контексті інформаційного протиборства. Аргументовано важливість вдосконалення механізму забезпечення державної безпеки України з огляду на особливості війни сучасного типу. Досліджено окремі концепції щодо формування готовності майбутніх військових керівників до нейтралізації ворожого інформаційно-психологічного впливу, а також типові ознаки гібридного конфлікту; здійснено аналіз актуальних викликів у сфері захисту державних інтересів в умовах широкомасштабної агресії.Документ Концертмейстер як медіатор між музикою і тілом у процесі навчання хореографії(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Гламаздіна Олена Павлівна; Hlamazdina Olena Pavlivna; Ігнатовська Оксана Іванівна; Ignatovska Oksana Ivanivna; Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa FedorivnaУ статті здійснено комплексний аналіз ролі концертмейстера як медіатора між музикою і тілом у процесі навчання хореографії. На основі застосування широкого спектру методів наукового дослідження деталізовано основні аспекти діяльності концертмейстера в контексті навчання хореографії, а також охарактеризовано взаємодію концертмейстера з педагогом. Доведено, що ключовою функцією концертмейстера в хореографічному навчанні є медіація, або посередництво, яке охоплює не лише музичний супровід, а й тісну взаємодію з викладачем і здобувачами. Завдяки цьому створюються оптимальні умови для гармонійного розвитку професійних компетенцій майбутніх хореографів.Документ Педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі музичної діяльності(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna; Червяк Ірина; Cherviak Iryna; Шаповалова Ольга Віталіївна; Shapovalova Olha VitaliivnaСтаттю присвячено актуальній проблемі комунікативного виховання дітей дошкільного віку в закладі дошкільної освіти. Мета статті – обґрунтування педагогічних умов формування ключової комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі музичної діяльності. Ключову комунікативну компетентність трактовано як здатність дітей до ефективного спілкування, взаємодії з оточуючими, висловлення своїх думок, почуттів і потреб, формування якої є важливим для розвитку дитини старшого дошкільного віку, адже закладає основу для успішної соціалізації та навчання у школі. Продемонстровано, що різні види музичної діяльності дітей старшого дошкільного віку мають значні потенційні резерви щодо їх комунікативного виховання. Педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в музичній діяльності розглянуто як спеціально створені обставини, що мають позитивний вплив на формування зазначеної компетентності вихованців закладів дошкільної освіти в процесі їх занять музичним мистецтвом. Визначено такі педагогічні умови формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі музичної діяльності: 1) комплексне використання комунікативного потенціалу різних видів музичної діяльності дітей; 2) застосування музично-ігрової діяльності для розвитку комунікативних здібностей і навичок дітей; 3) забезпечення комунікативної спрямованості всіх форм музичної діяльності дітей.Документ Теоретичні засади формування художньо-творчої компетентності учнів на уроках музичного мистецтва з використанням здоров’язбережувальних технологій(2025) Міщанчук Вікторія Миколаївна; Mishchanchuk Viktoriia MykolaivnaУ статті досліджено теоретичні засади формування художньо-творчої компетентності учнів на уроках музичного мистецтва та обґрунтовано ефективність використання здоров’язбережувальних технологій для формування зазначеного феномена в закладах освіти. Використано методи дослідження, що включають аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікації та порівняльний аналіз підходів до формування художньо-творчої компетентності учнів з використанням здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва. У результаті дослідження було розглянуто поняття художньої, творчої та художньо-творчої компетентності, їхній зміст і взаємозв’язки, структуру та значення для гармонійного розвитку особистості в контексті сучасної музично-педагогічної освіти. Розглянуто класифікації здоров’язбережувальних технологій. Досліджено вплив казкотерапії, музикотерапії, вокалотерапії, танцювально-рухової терапії та сугестивних технологій на формування художньо-творчої компетентності учнів. Обґрунтовано значення імпровізації та композиторської діяльності для розвитку самостійного музичного мислення, творчої ініціативи та емоційної виразності учнів. Визначено роль сприятливого навчального середовища, яке забезпечує психоемоційний комфорт, знижує напруження та підвищує мотивацію учнів до творчої діяльності. Результати дослідження можуть бути застосовані для розробки та впровадження ефективних програм з музичного мистецтва, спрямованих на формування художньо-творчої компетентності учнів з використанням здоров’язбережувальних технологій. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок, які полягають у розробці нових методів впровадження здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва та моніторингу їхнього впливу.Документ Відеоаналіз як ефективний інструмент формування професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних колективів в умовах воєнного стану(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Нечіпоренко Олександр Вячеславович; Nechiporenko Oleksandr ViacheslavovychУ статті досліджено відеоаналіз як ефективний інструмент формування професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних колективів в умовах воєнного стану. Метою дослідження є визначення рівня готовності здобувачів хореографічної освіти до використання відеоаналізу та розробка методичних рекомендацій щодо його впровадження. Застосовано комплекс методів: теоретичні, емпіричні та статистичні. Виявлено нерівномірність розвитку компонентів готовності: високий рівень мотивації (72%) при середньому рівні когнітивних (58%) та діяльнісних (54%) навичок. Розроблено трирівневу систему навчальних завдань та визначено педагогічні умови ефективного використання відеоаналізу. Встановлено пряму кореляцію (r=0.78) між систематичним застосуванням відеоаналізу та розвитком професійної рефлексії. Перспективи подальших досліджень стосуються розробки системи критеріїв оцінювання групового виконання та методик асинхронної роботи з відеоматеріалами.Документ Забезпечення унікальності освітньо-професійних програм (прикладний аспект)(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Терентьєва Наталія Олександрівна; Terentieva Nataliia OleksandrivnaСтаття репрезентує авторське бачення забезпечення унікальності освітньо-професійних програм на прикладі спеціальності Фізична культура і спорт. Окреслено деякі специфічні моменти забезпечення особливості / унікальності освітньої (освітньо-професійної / освітньо-наукової) програми однієї й тієї ж спеціальності (на прикладі спеціальності Фізична культура і спорт). Метою визначено репрезентацію логіки визначення унікальності освітньої (освітньо-професійної / освітньо-наукової) програми (на прикладі спеціальності Фізична культура і спорт) в контексті сучасних вимог до їх розроблення. Виокремлено низку ключових векторів для визначення унікальності програми: регіональні особливості; кількісні та якісні параметри; наявна матеріально-технічна база та ресурсне забезпечення; співпраця з соціальними інституціями на вітчизняному та міжнародному рівнях; змістовий контент стратегії розвитку закладу вищої освіти; змінні фактори. До кожного напряму автором означено загальний контент та специфіку спеціальності Фізична культура і спорт та надано шляхи окреслення унікальності програми, реалізованої кафедрою фізичної культури та спорту НУБіП України, зокрема у контексті реалізації вітчизняної та міжнародної діяльності. Зауважено, що ОП/ОПП Фізична культура і спорт входить до галузі знань Освіта/Педагогіка (з 30 серпня 2024 року – Освіта), безпосередньо пов’язана з природничими та біологічними науками і забезпечую найбільш ефективну співпрацю з громадами (міськими, селищними, сільськими) через залучення усіх категорій населення до рухової активності, що забезпечує якість життя людини. The article represents the author's vision of ensuring the uniqueness of educational and professional programs using the example of the specialty Physical Culture and Sports. Some specific points of ensuring the peculiarity / uniqueness of the educational (educational and professional / educational and scientific) program of the same specialty (using the example of the specialty Physical Culture and Sports) are outlined. The goal is to represent the logic of determining the uniqueness of the educational (educational and professional / educational and scientific) program (using the example of the specialty Physical Culture and Sports) in the context of modern requirements for their development.Документ Постать Джованні Альдіні як одного із засновників експериментальної анатомії та електрофізіології(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Підпалий Ростислав Юрійович; Pidpalyi Rostyslav YuriiovychСтаття присвячена науковій та експериментальній діяльності Джованні Альдіні, одного з провідних учених Болонського університету кінця XVIII – початку XIX століття, який здійснив значний внесок у розвиток електрофізики, електрофізіології та експериментальної анатомії. Дж. Альдіні продовжив дослідження Луїджі Гальвані в галузі гальванізму та значно розширив експериментальну базу. Дослідження Дж. Альдіні, спрямовані на вивчення впливу електрики на м’язову активність померлих людей і тварин, викликали широкий резонанс у науковому світі та громадськості. Він отримав визнання не лише як науковець та експериментатор, але і як популяризатор науки, що ставив перед собою мету донести новітні відкриття до широкої освіченої маси людей. У статті детально розглядаються досягнення Джованні Альдіні, включаючи винайдення електрошокової терапії, яка стала важливим методом у сучасній медицині. Його інженерна діяльність охоплювала створення протипожежних систем, розробку маяків з електричним нічним освітленням. Особливу увагу приділено його філантропічній діяльності, зокрема заснуванню Школи природничих наук у Болоньї, завданням якої було застосування фізики та хімії в мистецтві й ремеслах. Дослідження підкреслює роль Дж. Альдіні у зміні освітніх пріоритетів Болонського університету. Завдяки його впливу університет перейшов до активного впровадження природничих наук, зокрема електрофізики, у свою навчальну програму. Водночас його діяльність сприяла зміцненню наукових зв’язків між Болонським та Оксфордським університетами, що розширило можливості академічної мобільності між країнами.Документ Вища хореографічна освіта в умовах воєнного стану: виклики, шляхи подолання та перспективи розвитку(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Ткаченко Ірина Олександрівна; Tkachenko Iryna OleksandrivnaУ статті висвітлено ключові проблеми та виклики, з якими стикається система вищої хореографічної освіти в умовах воєнного стану. Здійснено комплексний аналіз впливу кризової ситуації на організацію освітнього процесу, зокрема акцентовано увагу на дистанційному навчанні як ключовій формі забезпечення освітнього процесу. На основі застосування загальнонаукових та конкретно-наукових методів дослідження вивчено переваги дистанційного навчання (доступність, безперервність, можливості цифровізації), а також ідентифіковано основні труднощі, такі як технічні обмеження, відсутність фізичної взаємодії між учасниками освітнього процесу, зниження мотивації здобувачів освіти та обмеженість у відпрацюванні практичних навичок. Акцентовано увагу на інноваційних підходах до адаптації освітніх програм, зокрема інтеграції цифрових технологій, створенні інтерактивних навчальних матеріалів та вдосконаленні педагогічних методик у хореографії. Визначено перспективи подальшого розвитку галузі, зокрема необхідність впровадження нових освітніх підходів, інтеграції міжнародного досвіду, підготовки фахівців з міждисциплінарними компетенціями та розробки стратегій підтримки професійної підготовки майбутніх хореографів у поствоєнний період.Документ Розвиток швидкісно-силових якостей боксерів 15-16 років(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Ющук Крістіна; Yushchuk Kristina; Павленко Інна Олександрівна; Pavlenko Inna OleksandrivnaУ статті досліджено фізичну підготовку боксерів 15-16 років. Представлено методику розвитку швидкісно-силових якостей боксерів 15-16 років. У представлену методику ввійшли: план навчально-тренувальних занять, схема тренувального заняття, комплекс фізичних вправ у парах для розвитку швидкісно-силових якостей, комплекс спеціальних вправ для розвитку швидкісно-силових якостей, комплекс вправ із обтяженнями. Отримані дані розвитку швидкісно-силових якостей у боксерів 15-16 років експериментальної та контрольної груп на початку та в кінці педагогічного експерименту свідчать про поліпшення результатів за всіма показниками. Аналіз результатів отриманих у процесі експерименту дозволяє констатувати, що кращими виявилися показники спортсменів експериментальної групи. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вдосконаленні тренувальних методик для ефективного розвитку швидкісно-силових якостей боксерів на різних етапах підготовки.Документ Критерії та показники сформованості готовності майбутніх магістрів освіти до управлінської діяльності: обґрунтування діагностично-критеріальної системи педагогічного експерименту(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Яковенко Георгій; Yakovenko HeorhiiУ статті визначено та досягнуто мету дослідження - обґрунтовано діагностично-критеріальну систему вимірювання сформованості готовності майбутніх магістрів освіти до управлінської діяльності. Здійснено аналіз наукового доробку заданої та дотичної тематики та визначено ключові складові готовності, зокрема ціннісно-мотиваційний, когнітивний, процесуально-операційний і рефлексивно-оцінний компоненти. Акцентовано увагу на ролі особистісних якостей, психологічної стійкості та здатності до самоорганізації в ефективному прийнятті управлінських рішень майбутніми магістрами освіти. Обґрунтовано необхідність розвитку стратегічного мислення, самоконтролю та здатності до адаптації в умовах змін. Зазначено, що ефективне управління освітою потребує комплексного підходу до підготовки майбутніх магістрів освіти, що поєднує теоретичну, практичну та психологічну підготовку, що і є перспективами подальших наукових розвідок.Документ Цифрові платформи для дистанційного навчання військових спеціальностей: переваги та виклики(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Зайцев Артур Анатолійович; Zaitsev Artur AnatoliiovychВ Україні спостерігається активне впровадження інформаційних технологій та методів дистанційного та електронного навчання, що відповідає глобальним тенденціям і сприяє доступності та гнучкості освіти. В статті розглядаються цифрові платформи, що використовуються для дистанційного навчання військових спеціальностей, а також переваги та виклики, пов'язані з їх застосуванням. Зокрема, аналізується роль таких платформ у забезпеченні доступу до освіти для військових, що перебувають у різних регіонах, включаючи прифронтові та віддалені території. Окрема увага приділяється гнучкості навчального процесу, який дозволяє адаптувати навчання до індивідуальних потреб військових, а також економічним та безпековим перевагам цифрового навчання. Водночас, висвітлюються основні виклики, зокрема технічні проблеми, обмеження доступу до інтернет-ресурсів у віддалених зонах, а також питання якості контенту та мотивації учасників. Стаття підкреслює важливість розвитку цифрових платформ для підтримки професійного розвитку військових і вдосконалення їх підготовки в умовах сучасних загроз та бойових дій. Одним із важливих напрямів реформування вищої освіти є дистанційне навчання, що дає змогу здобувати знання в складних умовах і отримувати доступ до інформації у зручний час. Особливо важливим є дистанційне навчання військових спеціальностей, яке здійснюється за допомогою інформаційно- комунікаційних технологій, онлайн-платформ і цифрових інструментів, що дозволяє проходити навчання без фізичної присутності в навчальних закладах. Воєнний стан та надзвичайні умови освіти вимагали експериментальних методів для забезпечення ефективної підготовки військових. Дистанційне навчання стало одним з інструментів для розвитку компетентностей військових, зокрема культурних, професійних і спеціалізованих, що є необхідним для успішної служби. Основним завданням є підготовка висококваліфікованих військових фахівців через інтеграцію дистанційного навчання в освітньо-науковий процес, що вимагає створення ефективного електронного освітнього середовища, яке відповідатиме вимогам сучасності.Документ Development of Creative Thinking: From Improvisation to Self-Realization(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Rudenko Oleksandr Fedorovych; Руденко Олександр ФедоровичThe purpose of the article is to study modern approaches to the development of creative thinking in the educational process and to identify effective methods for forming a creative student personality. The article proposes research methods: analysis of scientific and pedagogical literature, synthesis and generalization of theoretical positions, comparative analysis of traditional and innovative teaching methods, and pedagogical observation. The result of the study is the identification of key factors that influence the development of creative thinking, including: practical approach, learning through activity, the role of a creative teacher, the use of problem-solving methods, and improvisation. The necessity of combining traditional and innovative methods for the effective formation of a creative personality is substantiated. Conclusions and prospects for further scientific research indicate the need to introduce practical methods that stimulate students' independence and creativity. Further research may be aimed at developing specific pedagogical technologies that promote the development of improvisation and self-realization of students in various subject areas.Документ Trends in Updating the Content of Future Teachers’ Training in Ukrainian Language and Literature at Higher Pedagogical Education Institution(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Vovk Myroslava Petrivna; Вовк Мирослава ПетрівнаThe article summarises the sociocultural mission of the Ukrainian language and literature teacher, who serves as a transmitter of innovative changes implemented in the language and literature field within lower secondary and upper secondary schools, in accordance with the New Ukrainian School Concept, the State Standard for Basic Secondary Education, and the State Standard for Upper Secondary Education. In the context of modern educational reforms in higher pedagogical education, the need to update the content of training for contemporary Ukrainian language and literature teachers becomes increasingly relevant. These teachers are expected to possess a high level of professional competencies, engage in research activities, act as custodians of the nation's linguistic culture, and guide the axiological and cultural development of citizens and the state as a whole. The study highlights key trends in the professional training of future Ukrainian language and literature teachers, including the structuring of course content based on interdisciplinarity, the implementation of a competency- based approach, and the alignment of training content with changes in the language and literature field in both lower and upper secondary education. This involves enriching educational modules and topics within core pedagogical and methodological disciplines with content reflecting the specifics of teaching Ukrainian language and literature according to the new state standards. The article presents the experience of training future Ukrainian language and literature teachers, considering contemporary educational changes.Документ Розвиток швидкості легкоатлетів 14-15 років засобами рухливих ігор(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Бабак Олександр; Babak Oleksandr; Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliia MykolaivnaУ статті представлено методику розвитку швидкості легкоатлетів 14- 15 років засобами спортивних ігор. У представлену методику ввійшли рухливі ігри для розвитку швидкості легкоатлетів і комплекс вправ із елементами рухливих ігор. Для перевірки ефективності впровадження методики розвитку швидкості засобами рухливих ігор проведено педагогічний експеримент. На початку та в кінці експерименту здійснено контрольне тестування фізичної підготовленості легкоатлетів 14-15 років за наступними тестами: біг 30 метрів із ходу, біг 30 метрів із місця. Проведено порівняльний аналіз даних першого та другого контрольного тестування на основі якого здійснено аналіз ефективності впровадження методики розвитку швидкості легкоатлетів засобами рухливих ігор. Результати дослідження показують динаміку зростання показників фізичної підготовки легкоатлетів за всіма контрольними тестами. Висновки: включення рухливих ігор у тренувальні заняття легкоатлетів 14–15 років є ефективним засобом розвитку швидкісних характеристик, що сприяє покращенню їхніх спортивних результатів та загальної фізичної підготовленості. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці та впровадженні комплексних програм, що поєднують рухливі ігри та спеціальні швидкісні вправи.Документ Роль педагогічних знань у формуванні військово-технічної компетентності курсантів(2025) Корносенко Оксана Костянтинівна; Kornosenko Oksana Kostiantynivna; Даниско Оксана Володимирівна; Danysko Oksana VolodymyrivnaУ статті розглянуто роль педагогічних знань у процесі формування військово-технічної компетентності курсантів, що є ключовим аспектом їхньої професійної підготовки. В умовах сучасних військових конфліктів, які характеризуються високою технологічною інтенсивністю, зростає потреба не лише у фізичній підготовці військовослужбовців, але й у розвитку їхніх технічних знань та аналітичних здібностей. Аналіз наукових досліджень засвідчив необхідність комплексного підходу до формування військово-технічної компетентності, що передбачає інтеграцію технічної підготовки, психолого- педагогічних аспектів та адаптацію до сучасних військових реалій. Метою цієї статті є обґрунтування ролі педагогічних знань у формуванні військово-технічної компетентності курсантів шляхом аналізу сучасних методологічних підходів до військової освіти, визначення ефективних педагогічних методів та технологій навчання, які сприяють розвитку технічних знань, практичних навичок і аналітичного мислення майбутніх офіцерів. У дослідженні використано аналіз та узагальнення наукової літератури, порівняльний аналіз методів навчання, анкетування курсантів і викладачів, педагогічне спостереження. Результати дослідження показали, що педагогічні знання дозволяють викладачам ефективно застосовувати методи активного навчання, технології змішаного навчання, а також розробляти навчальні програми, що відповідають актуальним вимогам військової освіти. Застосування педагогічних знань сприяє формуванню військово- технічної компетентності курсантів, підвищенню мотивації, розвитку критичного мислення, здатності до самостійного навчання та адаптації до змін оперативно-тактичної обстановки. Висновки підкреслюють важливість педагогічної компетентності викладачів закладів вищої військової освіти для ефективного формування військово-технічної компетентності майбутніх офіцерів. Інтеграція педагогічних методів у навчальний процес дозволяє оптимізувати процес передачі знань та створити сприятливе навчальне середовище, що сприяє професійному розвитку курсантів та підвищенню обороноздатності країни. This article examines the role of pedagogical knowledge in the formation of cadets' military-technical competence, a crucial aspect of their professional training. In the context of modern military conflicts characterized by high technological intensity, there is a growing need not only for the physical training of military personnel but also for the development of their technical knowledge and analytical skills. An analysis of scientific research has demonstrated the necessity for a comprehensive approach to the formation of military-technical competence, which involves the integration of technical training, psycho-pedagogical aspects, and adaptation to modern military realities. The purpose of this article is to substantiate the role of pedagogical knowledge in the formation of cadets' military-technical competence by analyzing contemporary methodological approaches to military education, identifying effective pedagogical methods and teaching technologies that contribute to the development of future officers' technical knowledge, practical skills, and analytical thinking. The study employed an analysis and synthesis of scientific literature, a comparative analysis of teaching methods, surveys of cadets and instructors, and pedagogical observation. The research findings revealed that pedagogical knowledge enables instructors to effectively implement active learning methods, blended learning technologies, and develop curricula that meet the current requirements of military education. The application of pedagogical knowledge contributes to the formation of cadets' military-technical competence, enhances motivation, develops critical thinking, promotes the ability for independent learning, and facilitates adaptation to changes in the operational and tactical environment.. The integration of pedagogical methods into the educational process optimizes the knowledge transfer process and creates a conducive learning environment, thereby fostering cadets' professional development and strengthening the country's defense capabilities.Документ Особливості застосування методів літературознавчих досліджень у контексті дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Лілік Ольга Олександрівна; Lilik Olha OleksandrivnaАктуальність: необхідність визначення особливостей застосування методів літературознавчого дослідження в межах науково-дослідницької роботи здобувачів середньої освіти в наукових ліцеях зумовлена процесами, спрямованими на реформування освітньої галузі загалом і впровадження профільного навчання в старших класах, що безпосередньо пов’язане з дослідно- орієнтованим навчанням. Мета: схарактеризувати особливості застосування методів літературознавчих досліджень у контексті дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях. Методи: у процесі дослідження використано комплекс емпіричних і теоретичних методів наукового пізнання, зокрема методи аналізу й синтезу було застосовано з метою опрацювання наукової літератури з обраної проблеми. Окрім того, метод аналізу задіяно під час роботи з текстами учнівських науково-дослідницьких робіт Попелюх А.С., виконаних і захищених у системі Малої академії наук із секції «Українська література», за одну з яких («Особливості жіночого портретування в романі «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко») авторка здобула диплом другого ступеня на всеукраїнському етапі конкурсу-захисту в 2023-24 н.р., а за другу («Хронотоп як спосіб конструювання нової реальності в романі М. Кідрука «Колонія»») диплом першого ступеня на обласному етапі в 2024-25 н.р. З метою збору даних щодо учнівської науково-дослідницької роботи було використано також метод спостереження за дослідно-орієнтованим навчанням у науковому ліцеї. Для формулювання висновків, а також рекомендацій щодо формування в учнів старших класів навичок застосування методів літературознавчого дослідження використано методи узагальнення й систематизації. Усі методи наукового пошуку було застосовано на основі принципів взаємодоповнюваності й відповідності меті дослідження. Це забезпечило об’єктивність і вірогідність отриманих результатів. Результати: у статті схарактеризовано загальні й спеціальні методи літературознавчих досліджень у контексті виконання здобувачами середньої освіти науково-дослідницьких робіт у межах дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях. Зокрема описано особливості використання загальнонаукових методів (емпіричних і теоретичних), передусім аналізу й синтезу, індукції й дедукції, абстрагування, узагальнення, спостереження. Проаналізовано особливості використання деяких спеціальних методів літературознавчого дослідження, зокрема біографічного, герменевтичного, міфологічної критики, порівняльно-зіставного, культурно-історичного, психоаналітичного тощо. У процесі опису кожного із зазначених методів автор статті стисло характеризує історію його формування, а також називає літературознавців, що сформулювали теоретичні засади його застосування, умови його ефективного використання в літературознавчому дискурсі. Висновки: Доведено, що особливості відбору старшокласниками загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання для виконання навчальних проєктів і науково-дослідницьких робіт із української літератури в контексті дослідно-орієнтованого навчання зумовлюються обраною темою, сформульованою метою і завданнями. У контексті проаналізованих у статті науково-дослідницьких робіт, підготовлених і захищених Попелюх А.С., з’ясовано, що деякі із методів наукового дослідження були домінувальними (спостереження, аналіз і синтез, системний підхід; порівняльно-зіставний, психологічний, психоаналітичний, культурно-історичний тощо), інші виконували допоміжну роль. Закцентуємо, що від оптимального підбору здобувачем середньої освіти методів дослідження залежить ефективність його виконання, а також об’єктивність і вірогідність отриманих результатів. Доведено, що формування в учнів старших класів наукових ліцеїв навичок застосування загальнонаукових і літературознавчих методів дослідження потребує від учителя-словесника цілеспрямованої й системної роботи.