Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Development of Creative Thinking: From Improvisation to Self-Realization(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Rudenko Oleksandr Fedorovych; Руденко Олександр ФедоровичThe purpose of the article is to study modern approaches to the development of creative thinking in the educational process and to identify effective methods for forming a creative student personality. The article proposes research methods: analysis of scientific and pedagogical literature, synthesis and generalization of theoretical positions, comparative analysis of traditional and innovative teaching methods, and pedagogical observation. The result of the study is the identification of key factors that influence the development of creative thinking, including: practical approach, learning through activity, the role of a creative teacher, the use of problem-solving methods, and improvisation. The necessity of combining traditional and innovative methods for the effective formation of a creative personality is substantiated. Conclusions and prospects for further scientific research indicate the need to introduce practical methods that stimulate students' independence and creativity. Further research may be aimed at developing specific pedagogical technologies that promote the development of improvisation and self-realization of students in various subject areas.Документ Trends in Updating the Content of Future Teachers’ Training in Ukrainian Language and Literature at Higher Pedagogical Education Institution(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Vovk Myroslava Petrivna; Вовк Мирослава ПетрівнаThe article summarises the sociocultural mission of the Ukrainian language and literature teacher, who serves as a transmitter of innovative changes implemented in the language and literature field within lower secondary and upper secondary schools, in accordance with the New Ukrainian School Concept, the State Standard for Basic Secondary Education, and the State Standard for Upper Secondary Education. In the context of modern educational reforms in higher pedagogical education, the need to update the content of training for contemporary Ukrainian language and literature teachers becomes increasingly relevant. These teachers are expected to possess a high level of professional competencies, engage in research activities, act as custodians of the nation's linguistic culture, and guide the axiological and cultural development of citizens and the state as a whole. The study highlights key trends in the professional training of future Ukrainian language and literature teachers, including the structuring of course content based on interdisciplinarity, the implementation of a competency- based approach, and the alignment of training content with changes in the language and literature field in both lower and upper secondary education. This involves enriching educational modules and topics within core pedagogical and methodological disciplines with content reflecting the specifics of teaching Ukrainian language and literature according to the new state standards. The article presents the experience of training future Ukrainian language and literature teachers, considering contemporary educational changes.Документ Розвиток швидкості легкоатлетів 14-15 років засобами рухливих ігор(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Бабак Олександр; Babak Oleksandr; Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliia MykolaivnaУ статті представлено методику розвитку швидкості легкоатлетів 14- 15 років засобами спортивних ігор. У представлену методику ввійшли рухливі ігри для розвитку швидкості легкоатлетів і комплекс вправ із елементами рухливих ігор. Для перевірки ефективності впровадження методики розвитку швидкості засобами рухливих ігор проведено педагогічний експеримент. На початку та в кінці експерименту здійснено контрольне тестування фізичної підготовленості легкоатлетів 14-15 років за наступними тестами: біг 30 метрів із ходу, біг 30 метрів із місця. Проведено порівняльний аналіз даних першого та другого контрольного тестування на основі якого здійснено аналіз ефективності впровадження методики розвитку швидкості легкоатлетів засобами рухливих ігор. Результати дослідження показують динаміку зростання показників фізичної підготовки легкоатлетів за всіма контрольними тестами. Висновки: включення рухливих ігор у тренувальні заняття легкоатлетів 14–15 років є ефективним засобом розвитку швидкісних характеристик, що сприяє покращенню їхніх спортивних результатів та загальної фізичної підготовленості. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці та впровадженні комплексних програм, що поєднують рухливі ігри та спеціальні швидкісні вправи.Документ Роль педагогічних знань у формуванні військово-технічної компетентності курсантів(2025) Корносенко Оксана Костянтинівна; Kornosenko Oksana Kostiantynivna; Даниско Оксана Володимирівна; Danysko Oksana VolodymyrivnaУ статті розглянуто роль педагогічних знань у процесі формування військово-технічної компетентності курсантів, що є ключовим аспектом їхньої професійної підготовки. В умовах сучасних військових конфліктів, які характеризуються високою технологічною інтенсивністю, зростає потреба не лише у фізичній підготовці військовослужбовців, але й у розвитку їхніх технічних знань та аналітичних здібностей. Аналіз наукових досліджень засвідчив необхідність комплексного підходу до формування військово-технічної компетентності, що передбачає інтеграцію технічної підготовки, психолого- педагогічних аспектів та адаптацію до сучасних військових реалій. Метою цієї статті є обґрунтування ролі педагогічних знань у формуванні військово-технічної компетентності курсантів шляхом аналізу сучасних методологічних підходів до військової освіти, визначення ефективних педагогічних методів та технологій навчання, які сприяють розвитку технічних знань, практичних навичок і аналітичного мислення майбутніх офіцерів. У дослідженні використано аналіз та узагальнення наукової літератури, порівняльний аналіз методів навчання, анкетування курсантів і викладачів, педагогічне спостереження. Результати дослідження показали, що педагогічні знання дозволяють викладачам ефективно застосовувати методи активного навчання, технології змішаного навчання, а також розробляти навчальні програми, що відповідають актуальним вимогам військової освіти. Застосування педагогічних знань сприяє формуванню військово- технічної компетентності курсантів, підвищенню мотивації, розвитку критичного мислення, здатності до самостійного навчання та адаптації до змін оперативно-тактичної обстановки. Висновки підкреслюють важливість педагогічної компетентності викладачів закладів вищої військової освіти для ефективного формування військово-технічної компетентності майбутніх офіцерів. Інтеграція педагогічних методів у навчальний процес дозволяє оптимізувати процес передачі знань та створити сприятливе навчальне середовище, що сприяє професійному розвитку курсантів та підвищенню обороноздатності країни. This article examines the role of pedagogical knowledge in the formation of cadets' military-technical competence, a crucial aspect of their professional training. In the context of modern military conflicts characterized by high technological intensity, there is a growing need not only for the physical training of military personnel but also for the development of their technical knowledge and analytical skills. An analysis of scientific research has demonstrated the necessity for a comprehensive approach to the formation of military-technical competence, which involves the integration of technical training, psycho-pedagogical aspects, and adaptation to modern military realities. The purpose of this article is to substantiate the role of pedagogical knowledge in the formation of cadets' military-technical competence by analyzing contemporary methodological approaches to military education, identifying effective pedagogical methods and teaching technologies that contribute to the development of future officers' technical knowledge, practical skills, and analytical thinking. The study employed an analysis and synthesis of scientific literature, a comparative analysis of teaching methods, surveys of cadets and instructors, and pedagogical observation. The research findings revealed that pedagogical knowledge enables instructors to effectively implement active learning methods, blended learning technologies, and develop curricula that meet the current requirements of military education. The application of pedagogical knowledge contributes to the formation of cadets' military-technical competence, enhances motivation, develops critical thinking, promotes the ability for independent learning, and facilitates adaptation to changes in the operational and tactical environment.. The integration of pedagogical methods into the educational process optimizes the knowledge transfer process and creates a conducive learning environment, thereby fostering cadets' professional development and strengthening the country's defense capabilities.Документ Особливості застосування методів літературознавчих досліджень у контексті дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Лілік Ольга Олександрівна; Lilik Olha OleksandrivnaАктуальність: необхідність визначення особливостей застосування методів літературознавчого дослідження в межах науково-дослідницької роботи здобувачів середньої освіти в наукових ліцеях зумовлена процесами, спрямованими на реформування освітньої галузі загалом і впровадження профільного навчання в старших класах, що безпосередньо пов’язане з дослідно- орієнтованим навчанням. Мета: схарактеризувати особливості застосування методів літературознавчих досліджень у контексті дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях. Методи: у процесі дослідження використано комплекс емпіричних і теоретичних методів наукового пізнання, зокрема методи аналізу й синтезу було застосовано з метою опрацювання наукової літератури з обраної проблеми. Окрім того, метод аналізу задіяно під час роботи з текстами учнівських науково-дослідницьких робіт Попелюх А.С., виконаних і захищених у системі Малої академії наук із секції «Українська література», за одну з яких («Особливості жіночого портретування в романі «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко») авторка здобула диплом другого ступеня на всеукраїнському етапі конкурсу-захисту в 2023-24 н.р., а за другу («Хронотоп як спосіб конструювання нової реальності в романі М. Кідрука «Колонія»») диплом першого ступеня на обласному етапі в 2024-25 н.р. З метою збору даних щодо учнівської науково-дослідницької роботи було використано також метод спостереження за дослідно-орієнтованим навчанням у науковому ліцеї. Для формулювання висновків, а також рекомендацій щодо формування в учнів старших класів навичок застосування методів літературознавчого дослідження використано методи узагальнення й систематизації. Усі методи наукового пошуку було застосовано на основі принципів взаємодоповнюваності й відповідності меті дослідження. Це забезпечило об’єктивність і вірогідність отриманих результатів. Результати: у статті схарактеризовано загальні й спеціальні методи літературознавчих досліджень у контексті виконання здобувачами середньої освіти науково-дослідницьких робіт у межах дослідно-орієнтованого навчання в наукових ліцеях. Зокрема описано особливості використання загальнонаукових методів (емпіричних і теоретичних), передусім аналізу й синтезу, індукції й дедукції, абстрагування, узагальнення, спостереження. Проаналізовано особливості використання деяких спеціальних методів літературознавчого дослідження, зокрема біографічного, герменевтичного, міфологічної критики, порівняльно-зіставного, культурно-історичного, психоаналітичного тощо. У процесі опису кожного із зазначених методів автор статті стисло характеризує історію його формування, а також називає літературознавців, що сформулювали теоретичні засади його застосування, умови його ефективного використання в літературознавчому дискурсі. Висновки: Доведено, що особливості відбору старшокласниками загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання для виконання навчальних проєктів і науково-дослідницьких робіт із української літератури в контексті дослідно-орієнтованого навчання зумовлюються обраною темою, сформульованою метою і завданнями. У контексті проаналізованих у статті науково-дослідницьких робіт, підготовлених і захищених Попелюх А.С., з’ясовано, що деякі із методів наукового дослідження були домінувальними (спостереження, аналіз і синтез, системний підхід; порівняльно-зіставний, психологічний, психоаналітичний, культурно-історичний тощо), інші виконували допоміжну роль. Закцентуємо, що від оптимального підбору здобувачем середньої освіти методів дослідження залежить ефективність його виконання, а також об’єктивність і вірогідність отриманих результатів. Доведено, що формування в учнів старших класів наукових ліцеїв навичок застосування загальнонаукових і літературознавчих методів дослідження потребує від учителя-словесника цілеспрямованої й системної роботи.Документ Розвиток дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії: технологічний підхід(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Лузан Петро; Luzan Petro; Тітова Олена; Titova OlenaУ статті розглянуто проблему розвитку дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії у процесі вивчення дисципліни «Методологія і методика наукових педагогічних досліджень». Увагу зосереджено на проблемі теоретичної і практичної підготоаки майбутніх докторів філософії до розроблення і реалізації програми та інструментарію для виконання науково- педагогічного дослідження. Використано комплекс теоретичних і емпіричних методів, включаючи аналіз наукових джерел, педагогічне спостереження, анкетування. Запропонованована педагогічна технологія забезпечує системне оволодіння методологією наукового пошуку, дозволяє поетапно сформувати у майбутніх докторів філософії уміння застосовувати теоретичні та емпіричні методи наукового пошуку, аналізувати й інтерпретувати отримані результати, а також набути навички кількісної та якісної обробки отриманих даних, оформлення результатів наукового дослідження, що сприяє підвищенню якості наукових робіт. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування розробленої технології поетапного опанування компетентностями в галузі методології і методики виконання педагогічного дослідження для підвищення рівня підготовки науковців, гарантованого досягнення освітніх цілей з урахуванням індивідуальних особливостей кожного здобувача ступеня доктора філософії. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням педагогічної системи формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії.Документ Експериментальне дослідження процесу формування соціально-емоційних навичок молодших школярів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Мороз Євген Вадимович; Moroz Yevhen VadymovychСтаття присвячена результатам експериментального дослідження процесу формування соціально-емоційних навичок у молодших школярів. Дослідження було проведене в навчальних закладах Сумської ОТГ, де було впроваджено систематичне методичне забезпечення, спрямоване на розвиток ключових соціально-емоційних компетенцій учнів. У процесі експерименту було оцінено зміни в таких аспектах, як самоконтроль, емоційна стабільність, комунікаційні навички та здатність до конструктивного розв’язання конфліктів. Також досліджено вплив інтерактивних методик на формування толерантності, товариськості та взаємодії серед учнів. Результати експерименту показали значне покращення рівня сформованості соціально- емоційних навичок після застосування педагогічних підходів, що підтверджує ефективність запропонованих методик для підвищення емоційної грамотності та соціальної адаптації молодших школярів. Стаття містить рекомендації щодо використання інтерактивних вправ у навчальному процесі для розвитку соціально-емоційних компетенцій учнів.Документ Формування освітньої автономності учнів старшої школи з проєкцією на забезпечення якості освіти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Опалюк Тетяна Леонідівна; Opaliuk Tetiana LeonidivnaСтаття присвячена проблемі формування освітньої автономності учнів старшої школи та її впливу на забезпечення якості освіти. У сучасних умовах здатність учнів управляти власним навчанням й приймати самостійні рішення стає ключовою для їхнього особистісного розвитку та академічних досягнень. У статті розглядаються переваги освітньої автономності, такі як підвищення мотивації, покращення освітніх результатів та розвиток критичного мислення. Авторка пропонує шляхи формування освітньої автономності через диференціацію, індивідуалізацію і персоналізацію змісту навчально-пізнавальної діяльності. Стаття підкреслює, що освітня автономність не лише підвищує відповідальність учнів, але й готує їх до викликів сучасного суспільства та ринку праці, що, у свою чергу, підвищує загальний рівень якості освіти. Метою статті є дослідження та аналіз процесу формування освітньої автономності в учнів старшої школи, а також визначення її впливу на якість освіти. Методи: аналіз наукової літератури; системний підхід до визначення чинників, що впливають на ефективність формування освітньої автономності учнів старшої школи та її впливу на забезпечення якості освіти; узагальнення, систематизація. Результати дослідження продемонстрували, що освітня автономність визначається як здатність учнів брати активну участь у власній освітній діяльності, формувати власні цілі, обирати методи та засоби досягнення цих цілей. Вона сприяє розвитку критичного мислення, самостійності, творчості та відповідальності. Висновки. Згідно з результатами дослідження, освітня автономність учнів старшої школи стає все більш актуальною у сучасному світі, де знання та навички швидко змінюються. Здатність учнів управляти своїм навчанням, приймати самостійні рішення та нести відповідальність за своє навчання є ключовими компонентами, які сприяють не лише їхньому особистісному розвитку, але й загальному рівню якості освіти.Документ Особливості організації дозвіллєвої діяльності учнів початкової школи в умовах Нової української школи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr Serhiiovych; Шоробура Інна Михайлівна; Shorobura Inna Mykhailivna; Максимчук Лариса Володимирівна; Maksymchuk Larysa VolodymyrivnaУ статті висвітлено загальні особливості забезпечення ефективної дозвіллєвої діяльності учнів початкової школи в умовах НУШ. Проаналізовано потенціал дозвіллєвої діяльності з опорою на ключові характеристики молодшого шкільного віку. Узагальнено, що В дозвілля є простором активного спілкування, який задовольняє потребу дітей у неформальних міжособистісних контактах, які принципово відрізняються від спілкування та взаємодії в освітньому процесі. Згідно ідей НУШ дозвіллєву діяльність молодших школярів доцільно спрямовувати в такі напрями: рекреаційно-оздоровчий – дозволяє забезпечувати активні дії спрямовані на зміцнення та збереження здоров’я учнів; спортивний – дає можливості розвивати фізичні здібності учнів, зміцнювати здоров’я, покращувати імунітет тощо; туристичний – один із найрізноманітніших видів дозвіллєвої діяльності; розважальний – спрямований на побудову позитивної взаємодії в системах «вчитель-учні», «учні-батьки», «вчитель-батьки» та ін.; пізнавальний – вид дозвілля, що набирає популярності, й передбачає активне пізнання нового (проєктна та дослідницька діяльність); художньо-естетичний –заняття цим видом дозвілля дають змогу засвоїти культурні цінності та ідеали суспільства, збагатити картину світу школярів, розкрити творчі здібності через заняття музикою, танцями, малювання та інше. Установлено, що організація активної, змістовної та цікавої дозвіллєвої діяльності учнів початкової школи в умовах НУШ корелює з дотриманням таких ідей: забезпечення тісного зв’язку із психологічним, фізіологічним, соціальним розвитком особистості молодшого школяра; нерегламентованість та неформальність вільної діяльності учнів в умовах дозвілля, його творчий характер; апелювання до надання можливостей для самовираження, самоактуалізації, самоствердження, саморозвитку особистості через обрану діяльність; створення умов для реалізації потреби здобувачів у самостійності та незалежності; трансляція корисного суспільного досвіду, що набуває особистісної значущості; задоволення індивідуальних потреб особистості; зорієнтованість на формування соціально значущих потреб особистості та еталонів соціальної поведінки.Документ Філософсько-педагогічний погляд на вплив Християнської віри у процесі виховання майбутнього молодого покоління(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Фазан Віталій Васильович; Fazan Vitalii Vasylovych; Дешко Богдан Сергійович; Deshko Bohdan SerhiiovychУ статті проаналізовано філософсько-педагогічний вплив Християнської віри на виховання молодого покоління. Авторами наголошено на важливості християнських цінностей як основи морального та духовного формування особистості. Зауважено, що християнське виховання ґрунтується на заповідях, які сприяють гармонійному розвитку особистості та суспільства. Зокрема, аналізується значущість християнських цінностей як основи морального та духовного формування особистості. Наголошується на необхідності виховання молоді відповідно до віри предків, що сприяє формуванню стійкості до життєвих труднощів, моральної відповідальності та духовної самосвідомості. Автори підкреслюють, що християнське виховання сприяє розбудові сильного та процвітаючого суспільства, орієнтованого на традиційні духовні засади.Документ Роль педагогічної практики у формуванні творчих навичок майбутніх учителів початкових класів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2023) Якименко Поліна В'ячеславівна; Yakymenko Polina ViacheslavivnaУ статті розглядається роль педагогічної практики у формуванні творчих навичок майбутніх учителів початкових класів. Акцентується увага на важливості практичного досвіду для розвитку професійних компетентностей, творчого підходу до навчального процесу та здатності до інноваційних методів викладання. Педагогічна практика розглядається як невід'ємна складова підготовки вчителя, що дозволяє застосовувати теоретичні знання на практиці, розвивати творчі здібності студентів та готувати їх до роботи в умовах сучасної освітньої реальності. Окремо виділено значення індивідуального підходу до кожного учня та використання сучасних методів і технологій для стимулювання творчості в навчанні. Педагогічна практика дає студентам можливість реалізувати себе в педагогічній діяльності, мотивуючи працювати з учнями початкової школи. Важливо, щоб майбутній учитель був готовий працювати в цифровому просторі.У статті також розглядається роль педагогічної практики у формуванні творчих навичок майбутніх учителів початкових класів, зокрема в умовах цифрового простору. Педагогічна практика є важливою складовою професійної підготовки, яка дозволяє студентам застосовувати теоретичні знання на практиці, розвивати творчі здібності, педагогічну ерудицію, інтуїцію, здатність до імпровізації та адаптації до умов реального навчального процесу. Зокрема, акцентується на значенні різних видів практик (ознайомча, пропедевтична, педагогічна та ін.), що сприяють формуванню цифрових навичок та здатності ефективно застосовувати інноваційні методи навчання. Окремо розглядаються завдання, які виконують студенти під час практики, що сприяють розвитку мотивації, когнітивних та операційно‐ діяльнісних компонентів, необхідних для досягнення педагогічних цілей. Педагогічна практика є важливим інструментом для підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, зокрема в умовах цифровізації освіти.Документ Роль педагогічної практики у формуванні творчих навичок майбутніх учителів початкових класів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2023) Якименко Поліна В'ячеславівна; Yakymenko Polina ViacheslavivnaУ статті розглядається роль педагогічної практики у формуванні творчих навичок майбутніх учителів початкових класів. Акцентується увага на важливості практичного досвіду для розвитку професійних компетентностей, творчого підходу до навчального процесу та здатності до інноваційних методів викладання. Педагогічна практика розглядається як невід'ємна складова підготовки вчителя, що дозволяє застосовувати теоретичні знання на практиці, розвивати творчі здібності студентів та готувати їх до роботи в умовах сучасної освітньої реальності. Окремо виділено значення індивідуального підходу до кожного учня та використання сучасних методів і технологій для стимулювання творчості в навчанні. Педагогічна практика дає студентам можливість реалізувати себе в педагогічній діяльності, мотивуючи працювати з учнями початкової школи. Важливо, щоб майбутній учитель був готовий працювати в цифровому просторі.У статті також розглядається роль педагогічної практики у формуванні творчих навичок майбутніх учителів початкових класів, зокрема в умовах цифрового простору. Педагогічна практика є важливою складовою професійної підготовки, яка дозволяє студентам застосовувати теоретичні знання на практиці, розвивати творчі здібності, педагогічну ерудицію, інтуїцію, здатність до імпровізації та адаптації до умов реального навчального процесу. Зокрема, акцентується на значенні різних видів практик (ознайомча, пропедевтична, педагогічна та ін.), що сприяють формуванню цифрових навичок та здатності ефективно застосовувати інноваційні методи навчання. Окремо розглядаються завдання, які виконують студенти під час практики, що сприяють розвитку мотивації, когнітивних та операційно‐ діяльнісних компонентів, необхідних для досягнення педагогічних цілей. Педагогічна практика є важливим інструментом для підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, зокрема в умовах цифровізації освіти.Документ Європейський досвід формування життєвих навичок учнів початкової школи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2023) Філоненко Оксана Володимирівна; Filonenko Oksana VolodymyrivnaУраховуючи сучасні запити освіти на вивчення європейського досвіду потребує уваги вивчення проблеми формування життєвих навичок учнів початкової школи. У статті розкрито особливості формування життєвих навичок учнів початкових класів згідно з європейським досвідом. Для вирішення поставленої мети було використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз педагогічної літератури, нормативних документів, матеріали періодичних видань із теми дослідження; структурно-логічний аналіз та систематизація; зіставлення різних поглядів на проблему; узагальнення. Встановлено, що розвиток життєвих навичок учнів початкових класів, згідно з європейським досвідом, є насамперед дослідженням і практичним застосуванням підходів, спрямованих на комплексний розвиток особистості дитини. Європейський досвід у цій області базується на тривалих педагогічних дослідженнях та інноваційних програмах, які акцентують увагу на важливості не лише когнітивного, а й емоційного та соціального розвитку учнів. Одним з ключових аспектів є поєднання теоретичних знань з практичними навичками, які сприяють формуванню життєвих компетентностей. Це включає розвиток емоційного інтелекту, навичок саморегуляції, уміння працювати в команді, розвиток критичного мислення та прийняття рішень. Європейський підхід акцентує увагу на важливості виховання громадянських якостей,таких як повага до прав людини, толерантності тощо. Подальшим напрямом досліджень вбачаємо визначення напрямів творчого застосування європейського досвіду підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування життєвих навичок учнів.Документ Особливості свідомого відношення студентів закладів фахової передвищої освіти до занять фізичною культурою(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2023) Харченко Сергій; Kharchenko Serhii; Химченко Олександр Вікторович; Khymchenko Oleksandr Viktorovych; Кравченко Ігор Миколайович; Kravchenko Ihor Mykolaiovych; Гончаренко Володимир Іванович; Honcharenko Volodymyr IvanovychДане дослідження спрямоване на вивчення й удосконалення фізичного виховання студентів у процесі навчання у закладі фахової передвищої освіти та обґрунтовуються педагогічні умови свідомого відношення до фізкультурно- спортивної діяльності на основі взаємодії між викладачами і студентам. Фахова передвища освіта зорієнтована переважно на надання професійних знань та прикладних професійних умінь і меншою мірою на формування навичок збереження власного здоров’я, що здійснюється зазвичай засобами ППФП (виконання фізичних вправ, здійснення рухової активності, спортивні ігри тощо) на заняттях з фізичної культури і обмежене обсягами навчальних планів освітніх програм та відповідними освітніми стандартами для закладів фахової передвищої освіти. Роботи полягає у впровадженні у програму занять фізичною культурою студентів закладів фахової передвищої освіти, в межах якої: динамічна витривалість, стійкість до несприятливих факторів, вольові якості розвиваються за допомогою тривалих аеробних вправ; силова витривалість розвивається вправами для м’язів спини, для м’язів хребта, для м’язів ніг, для розвитку рухливості суглобів плечового поясу, для черевного пресу, для м’язів рук; точність рухів, просторова орієнтація, м’язова чуттєвість розвивається за допомогою вправ у парах з м’ячом на місці і в русі; рухливість у суглобах, сила, спритність розвивається за допомогою як активних, так і пасивних вправи з великою амплітудою рухів; спритність, точність, координація; рішучість, уміння працювати в команді, активність, наполегливість, емоційна стійкість розвиваються через спортивні естафети з предметами та спортивні ігри. Удосконалено зміст програми занять фізичною культурою питаннями: збереження здоров’я та значення фізичної культури (підготовки) у професійній діяльності майбутніх фахівців фахової перед вищої освіти, профілактиці захворюваності й реабілітації; особливостями фізичної підготовки фахівців; системи медичних знань з оздоровчими технологіями.Документ Формування навичок дослідницької діяльності в молодших школярів при вивченні природознавства(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Нінова Тетяна Степанівна; Ninova Tetiana Stepanivna; Здір Дарина Русланівна; Zdir Daryna Ruslanivna; Пакушина Людмила Зіновіївна; Pakushyna Liudmyla Zinoviivna; Гуйван Людмила Вікторівна; Huivan Liudmyla ViktorivnaУ статті розглянуто особливості поетапного формування навичок дослідницької діяльності у молодших школярів під час вивчення природознавства. Визначено, що формування навичок дослідницької діяльності є важливою складовою частиною освітнього процесу, оскільки сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, формуванню критичного мислення та самостійності. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення дослідницької діяльності. Схарактеризовано етапи організації дослідницької діяльності учнів початкової школи: постановка проблеми, формулювання гіпотези, проведення експерименту, аналіз результатів та висновки. Розкрито значення групової та індивідуальної роботи під час виконання дослідницьких завдань, які сприяють розвитку в учнів аналітичного мислення, креативності та здатності до самостійної роботи. Особливу увагу приділено використанню проблемних та творчих завдань, що допомагають зацікавити дітей у процесі навчання, розвиваючи їхню уяву та мотивацію до пізнання. Встановлено, що для ефективного формування навичок дослідницької діяльності молодших школярів важливо створити сприятливе педагогічне середовище, яке сприятиме розвитку активності учнів і підтримуватиме їхнє бажання до пізнання. Висвітлено роль вчителя як координатора дослідницької діяльності учнів початкової школи, що включає підтримку та орієнтацію учнів на процес пошуку, а не лише на кінцевий результат.Документ The Impact of Displaced Universities on Society: Social and Economic Transformations(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Sychikova Yana; Сичікова Яна; Nestorenko Tetiana; Несторенко Тетяна; Cherniakova Zhanna Yuriivna; Чернякова Жанна Юріївна; Kaplunovska Alla; Каплуновська Алла; Koinash Maryna; Койнаш МаринаThe article examines displaced universities as a response to external threats, such as military conflicts and political repression. The study analyzes historical cases from World War II and modern examples in Europe, including the European Humanities University in Lithuania and Ukrainian universities relocated after 2014. The research employs historical-comparative analysis and socio-economic modeling. Findings highlight the role of displaced universities in local economic growth, entrepreneurship, and community development. Challenges include social tensions and ecological concerns. Practical recommendations focus on improving state policies, digitalization, and financial support. Future research should explore long-term socio-economic effects and integration strategies.Документ Роль інформаційно‐комунікаційних технології (ІКТ) у формуванні риторичної компетентності здобувачів освіти старшої школи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Венюкова Єлизавета; Veniukova YelyzavetaУ статті визначено значення та потенціал інформаційно‐ комунікаційних технологій (ІКТ) у процесі формування риторичної компетентності учнів старшої школи. Проаналізовано сучасні підходи до використання цифрових інструментів для розвитку мовленнєвих навичок, комунікативної культури та вміння впевнено презентувати свої думки. Визначено риторичну компетентність як сукупність знань, навичок і вмінь, необхідних для створення ефективного публічного виступу. ІКТ розглядаються як інструмент для підвищення ефективності освітнього процесу.Документ Роль цифрових технологій в розвитку тактичних та оперативних навичок військових курсантів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Зайцев Артур Анатолійович; Zaitsev Artur AnatoliiovychУ статті розглядається роль цифрових технологій у розвитку тактичних та оперативних навичок військових курсантів. Аналізується вплив сучасних цифрових інструментів, таких як симулятори, віртуальна реальність, програмне забезпечення для аналізу даних та мобільні додатки, на підвищення ефективності військового навчання. Досліджуються переваги та недоліки використання цифрових технологій у підготовці військових кадрів, а також перспективи їх подальшого впровадження у навчальний процес. Стаття також висвітлює необхідність адаптації військової освіти до сучасних вимог інформаційного суспільства та розвитку цифрової компетентності військових курсантів. Розглядаються питання використання цифрових технологій для моделювання тактичних ситуацій, відпрацювання оперативних навичок та аналізу результатів навчальних дій. Цифровізація вимагає модернізації підготовки офіцерів ЗСУ. Необхідно розвивати цифрові компетенції, використовуючи STEM-технології, та посилити координацію між ІТ-сектором та освітою. Дослідження підтверджує потребу офіцерів у знаннях управління ІТ-проєктами, розвитку цифрових навичок у сферах інформаційної грамотності, комунікації, створення контенту та кібербезпеки. STEM-освіта сприяє професійному розвитку офіцерів через міждисциплінарний підхід, що поєднує робототехніку, ІТ та програмування. Пропонується розвивати навички у сферах штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних технологій, планування проєктів, обробки даних та захисту інформації. Сучасна цифрова епоха вимагає від військових фахівців не лише традиційних військових навичок, але й високого рівня цифрової компетентності. Цифрові технології відіграють ключову роль у розвитку тактичних та оперативних навичок військових курсантів, забезпечуючи ефективне навчання, моделювання ситуацій та аналіз даних. Впровадження STEM-освіти, яка поєднує науку, технології, інженерію та математику, є необхідним кроком для модернізації військової освіти, що дозволить курсантам розвинути критичне мислення, навички вирішення проблем та здатність до інновацій.Документ Прояви посттравматичного стресового розладу в українських студентів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Ашихмин Олександра; Ashykhmyn OleksandraСтаття присвячена дослідженню проявів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед українських студентів у контексті сучасних соціально-політичних викликів. Мета дослідження полягала у визначенні основних симптомів ПТСР, аналізі факторів, що сприяють його розвитку, та оцінці впливу пережитих травматичних подій на психоемоційний стан молоді. У роботі застосовано методи анкетування, інтерв’ювання та психодіагностичні інструменти, зокрема шкалу ПТСР (PCL-5). Результати дослідження свідчать про високу поширеність симптомів ПТСР, таких як рекурентні спогади, емоційна нестабільність та проблеми з концентрацією уваги, серед студентів, які безпосередньо або опосередковано постраждали від військових дій, економічної нестабільності чи втрати близьких.Документ Методика експериментального дослідження результативності індивідуальної підготовки військових фахівців у навчальних центрах Збройних Сил України(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Світак Василь; Svitak VasylУ статті охарактеризовано мету та зміст основних етапів педагогічного експерименту, на основі чого зроблено висновок, що педагогічна авторська модель індивідуальної підготовки військових фахівців суттєво впливає на сформованість фахової компетентності осіб, які вчаться у навчальних центрах Збройних Сил України засобами інноваційних технологій навчання. Ключовими характеристиками педагогічного експерименту досліджуваного феномена є такі: внесення змін до освітнього процесу відповідно до розробленого плану та гіпотези дослідження; створення таких педагогічних умов, за яких стають більш помітними взаємозв’язки між різними аспектами навчального процесу щодо організації індивідуальної підготовки військових фахівців; фіксація результатів навчальної діяльності. Впроваджено у програму індивідуальної фахової підготовки «сапер» навчальні посібники «Сапер» рівень 1; розроблено та затверджено контрольну смугу оцінювання військових фахівців за військово‐обліковою спеціальністю «Сапер» 1‐2 рівнів, які відповідають стандартам НАТО.