Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Практики впровадження інформаційних систем в торговокомерційних підприємствах(2025) Чернуха Юрій Олександрович; Chernukha Yurii OleksandrovychУ статті розглядається особливості впровадження систем ERP (Enterprise Resource Planning) в торгово-комерційних підприємствах на основі методології Oracle AIM (Application Implementation Method), яка забезпечує максимальну ефективність використання ERP системи з урахуванням специфіки бізнесу та його галузі. Описано переваги використання таких систем та труднощі, з якими стикається бізнес під час їх впровадження з урахуванням багаторічного практичного досвіду та напрацювань у країнах східної Європи. Підкреслюються складності окремих етапів впровадження та рекомендації щодо їх можливих рішень. Детально розібрані основні етапи процесу цифрової трансформації бізнесу, визначено ключові моменти успішної інтеграції інформаційних технологій у бізнес процеси. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій різноманітних впроваджень ERP систем. Розглянуто ефективні практичні плани впровадження інформаційних систем, комплексні принципи з використанням методу концептуального дослідження, заснованого на вивченні літератури з інтеграції різних концепцій, управління проєктами на різних організаційних рівнях та стратегічних напрямах. Окрема увага приділена оформленню проєктних документів, вивчення та розуміння яких необхідне бакалаврам та магістрам галузі управляння та адміністрування, оскільки ці майбутні співробітники будуть задіяні при впровадженні системи ERP на підприємстві з боку замовника. Їхні основні обов'язки будуть безпосередньо пов'язані з описом існуючих бізнес-процесів, і від якості їх роботи залежать результати впровадження.Документ Інноваційні технології та методи формування правописної компетентності здобувачів вищої освіти(2025) Григоренко Тетяна Володимирівна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Гонца Ірина Семенівна; Hontsa Iryna SemenivnaДослідження спрямовано на обґрунтування необхідності формування правописної компетентності (ПК) майбутніх фахівців у системі вищої освіти, зумовленої зростанням ролі письмового мовлення і модернізації правописних норм. Констатовано, що ПК є інтегративною, функціональною здатністю, що критично впливає на професійний імідж і якість фахової діяльності, вийшовши за межі традиційного розуміння «грамотності». У межах проведеного дослідження уточнено структурну організацію ПК, що охоплює когнітивний, діяльнісний, мотиваційно-ціннісний і комунікативнопрагматичний компоненти. Визначено критерії її сформованості, серед яких домінантними є нормативність, свідомість, функціональність і здатність до самокорекції. Систематизовано інноваційні методи навчання, що утворюють цілісну дидактичну модель формування професійної компетентності: цифрові (ІКТ тренажери, автоматична перевірка), інтерактивні (кейс-метод, проєктна технологія) і контекстні (розвиток критичного мислення, міжпредметна інтеграція). Доведено, що ці технології забезпечують продуктивний, свідомий характер навчання і контекстуалізацію правописних завдань через орієнтацію на професійну термінологію (наприклад, у юридичних або фінансових документах). Ключові результати апробації підтвердили високу ефективність кейсметоду (засобу усвідомлення професійних ризиків мовленнєвих помилок), контекстного навчання (чинника підвищення внутрішньої мотивації здобувачів освіти), гейміфікації та онлайн-тренажерів (інструментів автоматизації орфографічних навичок). Встановлено, що синергія цих інновацій сприяє значному підвищенню функціонального критерію ПК. Подальші дослідження доцільно зосередити на проєктуванні інтелектуально-орієнтованих цифрових інструментів, здатних забезпечувати автоматизоване формування тренувальних завдань, релевантних фаховій термінології та рівню правописної компетентності здобувачів освіти.Документ Застосування інтерактивних методів навчання під час вивчення мілітарної прози в 11 класі(2025) Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna; Рудика Богдан Валентинович; Rudyka Bohdan ValentynovychВивчення прози про війну в школі є надзвичайно актуальним, особливо в умовах повномасштабної війни. Це не лише знайомство з літературними творами, а й можливість для учнів осмислити складні історичні події, розвинути громадянську позицію та емпатію. Мета дослідження полягає у розкритті особливостей використання інноваційних методів навчання під час вивчення мілітарної прози в 11 класі. Методи дослідження. Для дослідження специфіки інтерактивних методів використано теоретичний аналіз педагогічної літератури. Метод систематизації дозволив класифікувати інтерактивні методи. Для дослідження питання мотиву війни в українській прозі ХХ–ХХІ століть використано літературознавчий аналіз і порівняльно-історичний метод. Аналіз навчальних програм та методичних посібників використано при дослідженні питання використання інноваційних методів під час вивчення прози в 11 класі. Узагальнення і синтез використано при написанні висновків. Результати дослідження. Література про війну вчить критично мислити, аналізувати складні соціальні процеси та розуміти, як конфлікти впливають на суспільство. Це формує відповідальну громадянську позицію та вміння робити свідомий вибір у майбутньому. Застосування інтерактивних методів дозволяє перетворити вивчення мілітарної прози з пасивного сприйняття інформації на інтерактивний процес, що сприяє глибокому розумінню та емоційному переживанню учнями порушених проблем. У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування та розроблено методику використання інноваційних методів навчання саме для вивчення мілітарної прози в 11 класі; систематизовано й описано ефективні прийоми та вправи, що сприяють глибшому осмисленню учнями проблем, порушених у мілітарній прозі; обґрунтовано педагогічні умови ефективного впровадження інноваційних методів у процесі вивчення мілітарної прози. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути впроваджені в закладах загальної середньої освіти під час вивчення української літератури в 11 класі та слугувати основою для розробки навчальних посібників, спецкурсів та тренінгів для вчителів. Результати роботи можуть бути корисними для студентів філологічних спеціальностей у процесі підготовки до педагогічної діяльності. Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Проаналізовано особливості вивчення мілітарної прози та інтерактивні методи навчання. Аналіз підручників з української літератури для 11 класу, а також методичних розробок, демонструє, що вивчення мілітарної прози потребує інтегрованого та комплексного підходу. Традиційні методи, орієнтовані на переказ і пасивне сприйняття, не можуть повною мірою розкрити глибокий психологізм, моральні дилеми та історичну достовірність цих творів. Інтерактивні методи навчання дозволяють залучити учнів до активного осмислення складних тем, пов'язаних із війною, героїзмом, виживанням та втратами. Перспективи подальших досліджень: плануємо розробити методичні рекомендації для вивчення мілітарної літератури у старших класах.Документ Екосистеми освіти дорослих у країнах Балтії: політики, практики й цифрові трансформації(2025) Лук’янова Лариса Борисівна; Lukianova Larysa Borysivna; Ващенко Віктор; Vashchenko ViktorУ статті представлено результати комплексного аналізу освітніх політик і практик навчання дорослих у країнах Балтії (Естонія, Латвія, Литва) на державному, інституційному та регіональному рівнях. На основі зібраних даних встановлено, що системи освіти дорослих у трьох країнах наближаються до гнучкої, цифрової та компетентнісно орієнтованої моделі, у якій короткострокові програми (мікрокваліфікації) офіційно визнаються й інтегруються до національних рамок кваліфікацій. З’ясовано, що оновлення нормативно-правової бази у 2022–2025 роках сприяє зменшенню бар’єрів доступу, підтримує визнання результатів попереднього та неформального навчання (RPL/VNIL), а також забезпечує прозорість оцінювання досягнень. У ході дослідження виявлено, що поєднання традиційних форм із практикоорієнтованим, проєктним (PBL) та змішаним навчанням підвищує відповідність освітніх програм вимогам ринку праці та сприяє зростанню залученості дорослого населення. Цифрові платформи відіграють системоутворювальну роль: в Естонії освітні результати фіксуються в базі EHIS та підкріплюються мікрокваліфікаціями (5–30 ECTS); у Латвії персоналізація досягається через індивідуальні навчальні рахунки (ILA) та платформу VIAA; у Литві масштабування доступу забезпечується за допомогою платформи KURSUOK з електронною сертифікацією та системою «індивідуального навчального бюджету». Активне впровадження технологій критичного мислення, аналітики навчання та модульного підходу сприяє формуванню когнітивної автономії дорослих, підвищенню гнучкості освітніх траєкторій, можливості безперервного навчання без втрати результатів і пришвидшеній перекваліфікації без відриву від роботи. Отримані результати засвідчують, що балтійська модель поєднує правові реформи, цифрову інфраструктуру та сучасні дидактичні підходи в цілісну «екосистему навчання впродовж життя», яка забезпечує стійкість, масштабованість і якість підготовки кадрів у регіоні. З огляду на результати дослідження, підхід країн Балтії може розглядатися як ефективний інструмент швидкого розвитку навичок, прозорого визнання результатів навчання та розширення участі дорослого населення в освіті.Документ Модель гібридного навчання у фізичній підготовці майбутніх учителів: інтеграція прикладних видів спорту та ігрових методик у цифровому середовищі(2025) Семеніхіна Олена Володимирівна; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Красілов Андрій Дмитрович; Krasilov Andrii Dmytrovych; Осьмук Наталія Григорівн; Osmuk Nataliia HryhorivnaУ статті представлено теоретико-концептуальну модель гібридного навчання у фізичній підготовці майбутніх педагогів, що поєднує прикладні види спорту, ігрові методики та цифрові інструменти в єдиному освітньому середовищі. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування педагогічної моделі, яка інтегрує рухову активність і цифрову взаємодію як взаємодоповнювальні складові освітнього процесу. Використано теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, моделювання. На цій основі розроблено концепцію, що відображає взаємозв’язок між фізичною, когнітивною та цифрово-комунікаційною активністю здобувачів освіти. Модель має чотириблокову структуру (цільовий, змістовий, процесуальний, результативний блоки) і базується на принципах інтегративності, індивідуалізації, рефлексивності, варіативності та співпраці. У змістовому блоці визначено поєднання прикладних видів спорту з ігровими технологіями, ігровими завданнями та цифровими платформами. Процесуальний блок окреслює логіку гібридної взаємодії, що поєднує очні тренування, онлайн-заняття та самостійну активність. У результативному блоці конкретизовано три рівні ефектів: фізичний, педагогічний і ціннісний. Теоретичні висновки підтверджують, що гібридне навчання у фізичній підготовці вчителів забезпечує формування професійної мобільності, саморегуляції, критичного мислення та внутрішньої мотивації до рухової діяльності. Запропонована модель має потенціал для адаптації у системі підготовки вчителів різних спеціальностей, оскільки відображає синтез гуманістичних і цифрових засад сучасної освіти.Документ Особливості формування цифрової компетентності майбутніх педагогів(2025) Міщук Антон; Mishchuk AntonРозвиток сучасного суспільства, виражений у загальній цифровізації усіх аспектах життєдіяльності людини, передбачає зміну освітнього ландшафту, спрямовану на перенесення багатьох видів освітньої діяльності в глобальну мережу Інтернет. З урахуванням соціальних умов, сучасний конкурентоспроможний фахівець повинен володіти певним рівнем цифрової компетентності. Аналіз наукових робіт у галузі цифрової компетентності засвідчив, що це явище є маловивченим. У представленій статті, автором пропонується уточнення терміну «цифрова компетентність» у порівнянні з терміном «інформаційно-комунікативна компетентність», а також описуються компоненти цифрової компетентності. Цифрова компетентність є особистісносуб’єктним надбанням, оскільки вона стає результатом саморозвитку здобувача освіти, синтезу його діяльнісного та особистого досвіду. У статті висвітлено питання визначення ролі цифрової компетентності в процесі цифрової трансформації освіти, розглянуто проблему формування цифрової компетентності майбутнього педагога. Зазначено, що дана компетентність відіграє значну роль у професійному становленні педагога та розвитку його професійно-педагогічної культури. Автором у дослідженні аргументована думка про необхідність доповнити тлумачення цифрової компетентності, що це не тільки система відповідних знань, умінь, мотивації та відповідальності, але і ще сукупність особистісних якостей. Мета формування цифрової компетентності у вчителів – становлення цифрової грамотності та цифрової етики, а також формування здатності вести свою професійно-педагогічну діяльність з використанням цифрових технологій. У статті зроблено висновки про необхідність подолання розриву між рівнями володіння цифровими навичками, необхідними для цифрової трансформації освіти, шляхом розвитку цифрової компетентності педагогів, залучаючи для цього нові технології навчання.Документ Інноваційні підходи до організації та проведення уроків фізичної культури у старших класах ЗЗСО(2025) Томенко Олександр Анатолійович; Tomenko Oleksandr Anatoliiovych; Лисиціна Вікторія; Lysytsina ViktoriiaУ статті здійснено аналіз сучасного стану організації уроків фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах України та пошуку шляхів їх удосконалення через впровадження інноваційних технологій. Авторами статті акцентовано увагу на тому, що фізичне виховання відіграє ключову роль у формуванні здорового способу життя, фізичної підготовленості, соціальної активності та особистісного розвитку учнів. Разом з тим, у багатьох закладах загальної середньої освіти цей предмет залишається недооціненим через недоліки матеріально-технічної бази, обмеження у кількості годин, низький рівень методичної підготовки вчителів. Авторами статті визначено основну мету уроків фізичної культури – формування системи знань, умінь та навичок у сфері фізичного розвитку, збереження здоров’я та мотивації до регулярних занять фізичними вправами протягом усього життя. Зазначено важливість реалізації вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, який гарантує кожному учню право на якісну фізичну підготовку. У даній статті проаналізовано традиційні форми організації навчального процесу на уроках фізичної культури, виявлено їхні переваги та недоліки, особливо у старших класах, де потрібно враховувати індивідуальні особливості учнів. Зумовлено необхідність переходу до особистісно орієнтованого, індивідуалізованого підходу, який забезпечить більш високу мотивацію, ефективність та значущість уроків фізичної культури для учнів старших класів. Охарактеризовано різноманітні інноваційні технології: інтерактивні методи, модульне навчання, інтеграцію з іншими предметами, гейміфікацію, здоров’язберігальні технології. Наведено приклади їхнього використання на уроках фізичної культури, зокрема у старших класах, де важливо зберігати мотивацію учнів до занять спортом. Доведено, що використання мобільних додатків, тренувальних журналів, рейтингових систем, відео аналізу допомагає формувати в учнів старших класів навички самоконтролю, рефлексії, саморозвитку та усвідомлення фізичної культури як невід’ємної частини здорового способу життя.Документ Практики впровадження інформаційних систем в торговокомерційних підприємствах(2025) Чернуха Юрій Олександрович; Chernukha Yurii OleksandrovychУ статті розглядається особливості впровадження систем ERP (Enterprise Resource Planning) в торгово-комерційних підприємствах на основі методології Oracle AIM (Application Implementation Method), яка забезпечує максимальну ефективність використання ERP системи з урахуванням специфіки бізнесу та його галузі. Описано переваги використання таких систем та труднощі, з якими стикається бізнес під час їх впровадження з урахуванням багаторічного практичного досвіду та напрацювань у країнах східної Європи. Підкреслюються складності окремих етапів впровадження та рекомендації щодо їх можливих рішень. Детально розібрані основні етапи процесу цифрової трансформації бізнесу, визначено ключові моменти успішної інтеграції інформаційних технологій у бізнес процеси. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій різноманітних впроваджень ERP систем. Розглянуто ефективні практичні плани впровадження інформаційних систем, комплексні принципи з використанням методу концептуального дослідження, заснованого на вивченні літератури з інтеграції різних концепцій, управління проєктами на різних організаційних рівнях та стратегічних напрямах. Окрема увага приділена оформленню проєктних документів, вивчення та розуміння яких необхідне бакалаврам та магістрам галузі управляння та адміністрування, оскільки ці майбутні співробітники будуть задіяні при впровадженні системи ERP на підприємстві з боку замовника. Їхні основні обов'язки будуть безпосередньо пов'язані з описом існуючих бізнес-процесів, і від якості їх роботи залежать результати впровадження.Документ Використання системи управління навчанням «Google Classroom» для організації самостійної роботи з формування англомовної міжкультурної компетентності старшокласників(2025) Подосиннікова Ганна Ігорівна; Podosynnikova Hanna Ihorivna; Поліна Дериземля; Polina DeryzemliaУ статті висвітлено проблему формування англомовної міжкультурної комунікативної компетентності старшокласників у процесі самостійної роботи. Проаналізовано актуальні підходи до визначення міжкультурної компетеності та охарактеризовано її структурні компоненти: когнітивний, афективний та поведінковий. Обґрунтовано потенціал самостійної роботи, що сприяє автономії учнів та глибшому усвідомленню культурних складових, зокрема через використання цифрових засобів і автентичних матеріалів (відео, подкасти, міжкультурні проєкти). Проаналізовано методичні переваги застосування цифрової платформи Google Classroom як системи управління навчанням з метою організації самостійної роботи; систематизовано її потенціал за ключовими аспектами: організаційним, дидактико-методичним та психологічним. Окреслено основні складники методики формування міжкультурної компетентності старшокласників у процесі самостійної роботи з використанням Google Classroom: зміст навчання, підходи та принципи, методи, засоби, прийоми навчання. Виокремлено та охарактризовано етапи формування міжкультурної компетентності старшокласників у процесі самостійної роботи на базі Google Classroom з використанням автентичних матеріалів. Розглянуто інтерактивні технології та прийоми формування міжкультурної кометентності у контексті організації самостійної роботи, наведено відповідні приклади.Документ Міждисциплінарний підхід до викладання фахових хореографічних дисциплін: синергетика народного, класичного та бального танцю Interdisciplinary(2025) Замлинний Володимир; Zamlynnyi Volodymyr; Козачук Олег; Kozachuk Oleh; Кутузов Максим; Kutuzov MaksymМета статті полягає у дослідженні значення поєднання народної, класичної та бальної хореографії в професійній підготовці танцівників, а також підкреслити важливість комплексного підходу, що включає технічну, історико-культурну та гуманітарну підготовку у сфері хореографічної освіти. Запропоновано інтегративний підхід до викладання хореографії, що поєднує різні танцювальні техніки з гуманітарною освітою, що сприяє глибшому розумінню культурного контексту та розширює можливості творчого розвитку танцівників, а також сприяють розширенню можливостей їхнього подальшого професійного вдосконалення й кар’єрного зростання та різноманіття. Зокрема, на прикладах професійної діяльності та творчого спадку Василя Верховинця (Костіва), Василя Авраменка, Антоніо Гадеса, Джина Келлі продемонстровано важливість всебічного охоплення професійної підготовки танцівників та міждисциплінарного підходу як у навчанні, так і у подальшій професійній кар’єрі. Наголошено, що міждисциплінарний підхід є важливим чинником у формуванні висококваліфікованого танцівника, здатного адаптуватися до різних стилістичних і виконавських завдань. Опанування різноманітних технік і гуманітарних знань розширює перспективи професійної діяльності у сферах кіно, театру, моди та дизайну, сприяючи більш повному розкриттю творчого потенціалу, особливо в умовах глобалізованого світу та мінливого культурного ландшафту. Таким чином, інтеграція історико- культурного контексту і технічної майстерності є запорукою успішної творчої діяльності в умовах сучасного мистецького середовища.Документ Трансформація ролі вчителя в сучасному освітньому просторі: креативність, мотивація та діяльність(2025) Руденко Олександр Федорович; Rudenko Oleksandr FedorovychМетою статті є теоретичне обґрунтування та визначення практичних шляхів розвитку творчого потенціалу школярів засобами мистецтва через впровадження методів імпровізації та діяльнісного підходу в контексті завдань Нової української школи. У статті запропоновано розглядати сучасний урок мистецтва не як процес трансляції інформації, а як простір для креативної взаємодії, де вчитель виступає фасилітатором, а учень — активним суб’єктом творчості. Автором розроблено алгоритм впровадження імпровізації, що включає етапи наслідування, варіювання та створення власного художнього образу. Результатом дослідження є визначення психолого-педагогічних умов, необхідних для ефективного навчання: формування стійкої внутрішньої мотивації, майстерне управління увагою дітей та використання ігрових форм роботи. Обґрунтовано доцільність застосування проблемно-пошукових методів для досягнення ефекту «дидактичного резонансу» — стану максимальної емоційної та інтелектуальної єдності вчителя й учнів. Окремо підкреслено роль національного мистецтва як інструменту формування культурної ідентичності та психологічної стійкості дітей в умовах сьогодення. Висновки та перспективи можуть бути використані для вдосконалення методики викладання інтегрованого курсу «Мистецтво». Подальші наукові розвідки доцільно спрямувати на розробку конкретних методичних кейсів для організації творчої діяльності в умовах змішаного та дистанційного навчання.Документ Теоретичні основи дослідження особливостей рухової активності учнів у позанавчальний час(2025) Томенко Олександр Анатолійович; Tomenko Oleksandr Anatoliiovych; Галицький Роман; Halytskyi RomanУ статті здійснено аналіз особливостей рухової активності учнів у позанавчальний час – ключового аспекту сучасної здоров’язберігаючої освіти, що втрачає інтенсивність на тлі цифрової трансформації, зростанні сидячого способу життя та фрагментарності організаційних механізмів позашкільного простору. Автори статті формулюють інтегративну модель рухової активності як багатофакторного феномену, що включає біофізичні, когнітивно-мотиваційні, соціокультурні та середовищні виміри. Під час написання статті було використано концептуальні рамки теорії самовизначення (Deci & Ryan), моделей поведінкової регуляції фізичної активності (Brehm, Bandura, Fishbein-Ajzen), що дозволило розкрити механізми формування внутрішньої мотивації до руху та ролі зовнішніх стимулів у її підтримці. У даній статті детально розглянуто детермінанти рухової активності: доступність інфраструктури, гендерні та вікові особливості учнів, роль школи як механізму формування норм та цінностей, вплив цифрових платформ та медіасередовища. Зокрема, доведено, що вікові періоди (молодший, середній, старший шкільний вік) вимагають різних підходів до організації руху: від ігрової спонтанності до цілеспрямованої саморегуляції. Гендерні відмінності проявляються не лише в уподобаннях до певних видів рухової активності, а й у рівні самооцінки та страху соціальної оцінки, що впливає на залученість до рухової діяльності. Авторами статті встановлено, що ефективне підвищення рівня рухової активності учнів в позанавчальний час неможливе без системної взаємодії між школою, родиною, місцевими органами влади та спортивними організаціями; саме інституціональна інтеграція рухової активності в структуру позанавчальної діяльності, а не її фрагментарне впровадження, забезпечує тривалий позитивний ефект. Рух у позанавчальний час має стати невід’ємною, вимірюваною, педагогічно супроводжуваною складовою освітнього процесу, орієнтованого на формування здоров’язбережувальної особистості. Результати дослідження мають високу практичну значущість: вони формують базу для розробки рекомендацій щодо організації позанавчального рухового простору, стандартизації моніторингових процедур, модернізації програм фахової підготовки вчителів фізичної культури.Документ Формування професійної рефлексії майбутніх психологів(2025) Яшник Світлана; Yashnyk SvitlanaСтаття репрезентує наукові напрацювання, що відображають логіку проблеми формування професійної рефлексії, відбиваючи специфіку діяльності фахівця певної галузі як метадіяльності щодо формування стандартизованих компетентностей і програмних результатів підготовки майбутніх фахівців. Акцентовано увагу, що рефлексія визначається як інтегрована, поліфункційна категорія, яка розглядається у певних сферах реалізації метапроцесів особистості як мислення, самосвідомість, саморегуляція діяльності, а також комунікація та кооперація, що допомагають формувати уявлення про себе, світ та місце в ньому. Наголошено, що основними підходами до визначення рефлексії є такі: включення рефлексії в наявність самосвідомості (наголошення на вивченні структур особистісного знання за допомогою інтроспекції); рефлексія під кутом зору самореференції (зосередження уваги на стосунках «Я-інший» і підкреслення оціночного, а не критичного характеру рефлексії); самодослідження («епістемічний» інтерес до себе, що полягає у сумніві щодо припущень, які сприймаються як належне). Зроблено акцент на провідній ролі професійної рефлексії, яка є дієвим механізмом професіоналізації майбутнього психолога. Проаналізовано види рефлексії, що надало дало можливість здійснити наступні узагальнення: специфікація набору професійної рефлексії співідноситься з ціннісними уподобаннями та процесами метапізнання особистості, які задають мету, зміст і напрям діяльності фахівцям, які працюють у тій чи іншій професійній сфері, зокрема у царині психології. Послідовність викладення методологічних підходів, дало можливість дійти висновку, що професійна рефлексія майбутніх психологів є усвідомленим і самокерованим процесом, який базується на прагненні фахівця до пізнання себе, суб’єктивній зацікавленості професією, вмотивованості до набуття фахових компетентностей, прагненні займатися самоосвітою, потребою у професійному самовдосконаленні та самоздійсненні. Зроблено висновок, що формування професійної рефлексії майбутнього психолога полягає у поступовому оволодінні ієрархічних рівнів: усвідомленим оцінюванням мотиваційної, когнітивної, та операційно-діяльнісної сфери, що виражається в реалізації не лише цільової і покладальної функції психолога, а й комунікативної: побудові кооперативної сумісної діяльності, проектуванні духовної єдності, професійної підтримки, професійно-соціальної значущості; інтеграції загальнолюдських і професійних досягнень в сумісній роботі з Іншими.Документ Аналіз стану підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів(2025) Брехунець Анатолій; Brekhunets Anatolii; Пригодій Микола; Pryhodii MykolaЗдійснено аналіз стану підготовки майбутніх учителів технологій до реалізації профільного навчання учнів в умовах трансформації української освіти та впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до технологічної компетентності педагогів, необхідністю оновлення змісту освітніх програм, посиленням практичної підготовки та цифровізації освітнього процесу. Метою є визначення сильних і слабких сторін підготовки та обґрунтування напрямів її вдосконалення відповідно до викликів Нової української школи та тенденцій STEM- освіти. Методологія включає аналіз нормативних документів і наукових джерел, а також анкетування 105 здобувачів освіти. Отримані результати засвідчили високий рівень загальнопедагогічної готовності та здатності застосовувати інноваційні методики, але виявили недостатність цифрових компетентностей, умінь 3D-моделювання, робототехніки й роботи з сучасним обладнанням. Сформульовано рекомендації щодо модернізації змісту та посилення практико орієнтованої і цифрової складових підготовки майбутніх учителів технологій, зокрема через дуальну освіту та практичну орієнтованість навчання.Документ Формування креативності в учнів основної школи засобами української мови та літератури(2025) Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna; Бабінець Лілія; Babinets Liliia; Осьмук Наталія Григорівна; Osmuk Nataliia HryhorivnaУ статті окреслено та схарактеризовано методи формування креативності учнів основної школи засобами української мови та літератури. Констатовано, що уроки української мови та літератури мають значний потенціал для формування креативності в учнів основної школи. Креативність розглядається як інтегральна якість особистості, що включає здатність до ініціювання ідей, асоціативного мислення, гнучкості, оригінальності та самостійного створення продукту діяльності. Обґрунтовано, що ефективне формування креативності можливе за умови системного застосування творчих методів і прийомів навчання, таких як: інтерполяція, комбінування сюжетів, метафоричне моделювання тексту, спрямована фантазія (візуалізація) та ін. Доведено, що систематичне використання креативних завдань на уроках української мови та літератури (створення альтернативних фіналів, комбінованих сюжетів, поетичних імпровізацій, діалогів між персонажами різних творів, візуалізацій образів, текстових трансформацій) підвищує пізнавальну активність школярів, розвиває їхню уяву, гнучкість мислення, здатність до самовираження.Документ Неформальна освіта у підготовці здобувачів вищої освіти(2025) Доценко Інна; Dotsenko Inna; Овод Лариса; Ovod LarysaУ статті розглянуто актуальні аспекти інтеграції формальної та неформальної освіти в сучасному освітньому просторі України. Доведено, що традиційна система формальної освіти, попри її систематизованість та урегульованість, характеризується застарілими методами навчання та викладання, які не відповідають сучасним вимогами. Проаналізовано вітчизняні підходи до визначення сутності формальної й неформальної освіти. Узагальнено досвід країн ЄС, зокрема Франції, щодо визнання результатів навчання, здобутих у межах неформальної освіти. Зроблено висновок, що інтеграція формальної та неформальної освіти є стратегічним напрямом модернізації вищої освіти, який сприятиме підготовці фахівців нового покоління – мобільних, адаптивних, креативних, здатних до безперервного навчання та ефективної професійної діяльності в умовах динамічного розвитку суспільства економіки.Документ Процес формування іншомовної компетентності магістрів нефілологічних спеціальностей як цілісна система іншомовної підготовки(2025) Алексахіна Тетяна; Aleksakhina TetianaАктуальність теми зумовлена потребою у підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних до ефективної професійної та міжкультурної комунікації в умовах глобалізованого освітнього і наукового простору. Традиційні методи іншомовної підготовки, орієнтовані переважно на граматику та переклад, виявилися недостатніми для розвитку сучасних комунікативних умінь, що спонукає до пошуку нових системних рішень. У статті підкреслюється, що інформаційно- цифровий підхід забезпечує інтеграцію цифрових технологій, автентичних матеріалів і компетентнісно орієнтованих методик у єдину модель, яка охоплює цільовий, методологічно-дидактичний, змістово-практичний і контрольно- аналітичний компоненти. Метою дослідження є наукове обґрунтування та опис організаційно-педагогічної системи формування іншомовної компетентності магістрів нефілологічних спеціальностей в умовах інформаційно-цифрового підходу. У результаті дослідження представлено модель організаційно-педагогічної системи, яка поєднує автентичні матеріали з цифровими технологіями (мобільними додатками, освітніми платформами, мультимодальними ресурсами та інструментами штучного інтелекту). Доведено, що така система має потенціал сприяти поліпшенню іншомовної освіти, формує уміння працювати з професійним контентом, розвиває іншомовну компетентність і підвищує мотивацію студентів до навчання іноземної мови. Разом із тим наголошується на необхідності подолання викликів, пов’язаних із рівнем цифрової культури викладачів та ресурсним забезпеченням університетів. Перспективи подальших досліджень охоплюють апробацію розробленої системи в різних освітніх середовищах та оцінку її впливу на окремі компоненти іншомовної компетентності магістрів.Документ Європейський дослідницький простір: інтеграційний рух України(2025) Локшина Олена; Lokshyna Olena; Джурило Аліна; Dzhurylo AlinaСтаттю присвячено аналізу інтеграційного руху України до Європейського дослідницького простору у контексті сучасних викликів, трансформацій та стратегічних завдань національної наукової сфери. Автори розглядають еволюцію політичних, законодавчих та інституційних передумов інтеграції, починаючи від підписання Угоди про асоціацію з ЄС і до формування дорожніх карт євроінтеграції у сфері науки після надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС. Значну увагу приділено впливу повномасштабної війни на стан наукової системи, зокрема руйнуванню інфраструктури, скороченню фінансування, старінню кадрів та втраті людського потенціалу. У статті представлено результати опитування освітян, яке було проведено під час реалізації проєкту «Європейський дослідницький простір як орієнтир розвитку педагогічної науки в Україні: інформаційний хаб». Проєкт імплементувався науковцями Інституту педагогіки НАПН України упродовж 2022 – 2023 років. Результати демонструють суперечливий стан інтегративної готовності: з одного боку, більшість респондентів визнає важливість ЄДП для розвитку української науки; з іншого – спостерігається недостатній рівень обізнаності щодо концепту ЄДП і програм «Горизонт 2020/Європа». Респонденти вважають найбільш важливими такі напрями розвитку як поширення відкритої науки, підвищення результативності національної дослідницької системи, забезпечення можливостей для академічної мобільності та професійного зростання дослідників, а також підтримка екологічної та цифрової модернізації. Серед найсерйозніших викликів вони називають руйнівні наслідки війни, нестачу фінансування науки, слабкий рівень інноваційності та застарілу матеріально-технічну базу. Висновки, розроблені на основі відповідей респондентів, окреслюють ідеї щодо актуальності Європейського дослідницького простору для українських дослідників. Автори доходять висновку, що успішна інтеграція до Європейського дослідницького простору потребує системних реформ, спрямованих на зміцнення інституційної спроможності, модернізацію інфраструктури, розвиток культури відкритої науки та розширення участі України в європейських програмах досліджень і інновацій.Документ Дистанційне навчання майбутніх фізичних терапевтів: можливості та недоліки(2025) Кукса Наталія Вікторівна; Kuksa Nataliia Viktorivna; Лянной Юрій Олегович; Liannoi Yurii OlehovychУ статті здійснено комплексний аналіз можливостей і недоліків дистанційного навчання у підготовці майбутніх фізичних терапевтів в умовах сучасних трансформацій української системи вищої освіти. Показано, що пандемія COVID-19 та повномасштабна війна стали факторами стрімкої цифровізації освітнього процесу, що зумовило переорієнтацію змісту й форм навчання. Проаналізовано результати вітчизняних і міжнародних досліджень, які свідчать про ефективність дистанційного формату для формування теоретичних знань і клінічного мислення, але недоліки у формуванні практичних навичок і клінічної комунікації. Обґрунтовано необхідність змішаних моделей (blended learning), що забезпечують баланс між віртуальними та очними компонентами.Документ Цифровізація освітнього середовища: інструменти, перспективи та проблеми(2025) Міщук Антон; Mishchuk AntonОсновні напрями цифровізації освітнього середовища закладу освіти пов’язані з розвитком ресурсів і матеріально-технічної бази закладу освіти. У статті представлено перспективи використання цифрового освітнього середовища. як інструменту підвищення рівня навчання та якості освіти. Розглянуто основні переваги та недоліки цифровізації освіти, описано можливості використання цифрового контенту в освітньому процесі. Сьогодні цифрові технології оточують людину з усіх боків: вони присутні в кожному сучасному будинку, установі, компанії, заводі, школі, лікарні та університеті. Цифровізація в освіті – це перехід до системи електронного навчання. Всі навчальні матеріали (методичні розробки, підручники, зошити), а також журнали і щоденники мають можливість існувати в електронному вигляді, в мережі. Замість звичайних підручників студенти будуть виконувати завдання на комп’ютерах і планшетах. Здобувачі освіти зможуть самостійно вивчати матеріал в освітніх програмах, які перевіряють, як засвоюються ці знання. На основі аналізу позитивного і негативного досвіду створення цифрового освітнього середовища закладу освіти та характеристики його функціоналу визначені основні проблеми цифровізації освіти та можливі способи їх вирішення; діагностовані потенційні ризики та загрози реалізації освітнього процесу цифровому середовищі. Цифрове освітнє середовище позиціонується неодмінним атрибутом формування цифрової грамотності здобувачів освіти, середовищем їхньої цифрової соціалізації. У статті визначено перспективи цифрового освітнього середовища закладу освіти, виявлено наявні проблеми та способи їх розв’язання, обґрунтовано потенціал цифрового освітнього середовища закладу освіти у підготовці майбутніх фахівців. У статті розкрито, що цифровізація полегшує освітній процес, завдяки його комфортності та доступності для викладачів та здобувачів освіти. Щодо вищої освіти можна стверджувати, що практика використання цифрових технологій впливає на модернізацію дослідницької діяльності.