Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Педагогічні умови формування управлінської компетентності майбутніх керівників закладів освіти за змішаного навчання(2025) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Цибульський Назар; Tsybulskyi NazarУ статті обґрунтовано педагогічні умови формування управлінської компетентності (ФУК) майбутніх керівників закладів освіти в умовах змішаного навчання (ЗН). Актуальність дослідження зумовлена сучасними трансформаційними процесами в освіті, зокрема цифровізацією, інтеграцією до європейського освітнього простору та зростанням вимог до ПП управлінських кадрів. Наголошено, що управлінська компетентність (УК) розглядається як інтегративна характеристика особистості, яка поєднує знання, уміння, навички, ціннісні орієнтації та особистісні якості, необхідні для ефективної управлінської діяльності. Проаналізовано підходи науковців до визначення сутності УК та її ролі у підвищенні якості освітнього процесу. Визначено сутність педагогічних умов як сукупності організаційно-змістових і процесуальних факторів, що забезпечують ефективність ПП. Виокремлено ключові педагогічні умови ФУК: створення інтегрованого освітнього середовища на засадах поєднання очного та дистанційного навчання; забезпечення мотиваційно-ціннісної складової ПП; використання інтерактивних і цифрових технологій; індивідуалізація та диференціація навчального процесу; рефлексивно-аналітичний супровід здобувачів освіти; міждисциплінарна інтеграція змісту ПП. Доведено, що реалізація окреслених умов сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхньої мотивації, формуванню індивідуального стилю управління, здатності до самоаналізу та прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Особлива увага приділяється ролі цифрового освітнього середовища та технологічних умов, які забезпечують гнучкість, доступність і безперервність навчання, а також формування цифрової складової УК. З’ясовано, що інтеграція педагогічних і технологічних умов у межах ЗН створює цілісну систему ПП майбутніх керівників ЗЗСО. У результаті формується компетентний, мотивований, рефлексивний фахівець, здатний ефективно діяти в умовах освітніх змін. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у розробці моделей ФУК з урахуванням інноваційних цифрових технологій.Документ Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до педагогічної діяльності в умовах цифрової трансформації освіти(2025) Богуш Максим; Bohush MaksymУ статті теоретично обґрунтовано необхідність системного оновлення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи з урахуванням викликів і можливостей цифрової трансформації освіти. Аргументовано необхідність модернізації змісту фахової підготовки у закладах вищої освіти відповідно до вимог цифрового суспільства та нормативно-правових орієнтирів освітньої політики. Розкрито сутність професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи як цілісного, системного й безперервного процесу формування професійної компетентності. Проаналізовано професійну компетентність учителя початкової школи як багатокомпонентне утворення, у структурі якого цифрова компетентність посідає інтегративне місце, задіюючи предметно-методичну, психолого-педагогічну, комунікативну, організаційно-управлінську та рефлексивну складові. Цифрова компетентність розглядається як здатність майбутнього педагога ефективно, критично й безпечно використовувати цифрові технології у професійній діяльності, дотримуючись принципів цифрової етики та академічної доброчесності. Встановлено, що реалізація ефективної підготовки майбутніх учителів до діяльності в умовах цифрової трансформації потребує дотримання відповідних наукових підходів і принципів, які визначають логіку побудови освітнього процесу, його змістове наповнення та способи практичної реалізації. Принципи професійної підготовки виконують регулятивну функцію, сприяють інтеграції цифрової складової в усі етапи фахового навчання та забезпечують формування готовності студентів до інноваційної педагогічної діяльності. Аналіз особливостей професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах цифрової трансформації освіти дає можливість розглядати її як цілісну, динамічну та системно-організовану систему, що дозволяє формувати у ЗВО компетентнісного, мобільного й технологічно грамотного педагога, здатного ефективно реалізовувати освітні завдання в сучасному цифровому середовищі.Документ Формування готовності майбутніх тренерів до професійної реабілітаційної діяльності засобами кінезотерапії як проблема педагогічної теорії та практики(2025) Гончар Микита; Honchar MykytaУ статті розглянуто проблему формування готовності майбутніх тренерів до професійної реабілітаційної діяльності засобами кінезотерапії як важливий і актуальний напрям сучасної педагогічної теорії та практики. Особливу увагу приділено необхідності підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно поєднувати тренерську діяльність із реабілітаційною, що відповідає сучасним вимогам суспільства та ринку праці. Обґрунтовано актуальність зазначеної проблематики в умовах зростання потреби у відновленні фізичного здоров’я різних категорій населення, зокрема спортсменів. У дослідженні визначено сутність поняття «готовність до реабілітаційної діяльності», уточнено його зміст та розкрито структурні компоненти, серед яких виокремлено мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і особистісний аспекти. Здійснено аналіз наукових підходів до формування професійної готовності майбутніх тренерів, що дозволило виявити основні тенденції та недоліки у сучасній системі їх підготовки. Проаналізовано сучасний стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці, окреслено ключові суперечності між потребою суспільства у фахівцях нового типу та недостатнім рівнем їх професійної підготовленості. Визначено перспективні напрями вдосконалення освітнього процесу у закладах вищої освіти. Запропоновано педагогічні умови ефективного формування готовності майбутніх тренерів до використання засобів кінезотерапії, серед яких інтеграція теоретичної та практичної підготовки, впровадження інноваційних методик навчання та посилення практико-орієнтованого підходу. Розроблено модель формування готовності, яка відображає взаємозв’язок її складових і може бути використана у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері фізичної культури і спорту.Документ Особливості розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання(2025) Долинна Анна; Dolynna AnnaУ статті обґрунтовано актуальність проблеми розвитку моральноетичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання, що стало однією з провідних форм організації освітнього процесу у закладах вищої освіти в умовах цифровізації та суспільних трансформацій. З’ясовано, що моральноетична культура майбутнього вчителя історії є інтегральною характеристикою особистості, яка поєднує систему моральних цінностей, моральну свідомість, етичну поведінку, професійну відповідальність, здатність до рефлексії та дотримання принципів академічної доброчесності. Визначено, що специфіка професійної діяльності вчителя історії полягає у роботі з ціннісно насиченим змістом, історичною пам’яттю, суперечливими подіями минулого та формуванням громадянської позиції учнів, що посилює значення морально-етичного компоненту його професійної підготовки. Проаналізовано потенціал змішаного навчання для розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії, зокрема через використання цифрових платформ, онлайн-дискусій, проєктної діяльності, електронних освітніх ресурсів, віртуальних музеїв і джерел, а також виявлено ризики, пов’язані з анонімністю цифрового середовища, інформаційними маніпуляціями, зниженням якості міжособистісної взаємодії та порушенням норм академічної доброчесності. Обґрунтовано педагогічні умови ефективного розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії в умовах змішаного навчання: інтеграцію морально-етичної проблематики в зміст фахових дисциплін, організацію суб’єкт-суб’єктної взаємодії, створення морально безпечного цифрового освітнього середовища, використання рефлексивних та проблемнопошукових методів, системну підтримку ціннісного самовизначення студентів. Зроблено висновок, що змішане навчання не лише змінює технологічні умови професійної підготовки, а й актуалізує потребу в цілеспрямованому розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя історії як важливої складової його професійної компетентності.Документ Експериментальна перевірка ефективності аудіовізуальних засобів, адаптованих для майбутніх перекладачів(2025) Домаренко Максим Володимирович; Domarenko Maksym VolodymyrovychУ межах статі надано узагальнений огляд розроблених рекомендацій щодо адаптування аудіовізуальних засобів (надалі - АВЗ) для майбутніх перекладачів. Метою статті є здійснення експериментальної перевірки ефективності таких АВЗ. Для цього було проведено експеримент, у межах якого з’ясовано, що експериментальна група, яка переглядала адаптований АВЗ, краще зрозуміла та запам’ятала нову інформацію, а також доклала для цього менше когнітивних зусиль, ніж контрольна, яка переглядала не адаптований АВЗ. Проведене дослідження уточнило методику розробки навчальних матеріалів для формування професійної компетентності майбутніх перекладачів. Перспективи подальших досліджень полягають у проведенні подальших перевірок адаптованих АВЗ.Документ Методологічні засади підготовки рядового та сержантського складу інженерних військ Збройних Сил України(2025) Павленко Олег Анатолійович; Pavlenko Oleh Anatoliiovych; Зіборєва Ольга Борисівна; Ziborieva Olha BorysivnaУ статті обґрунтовано методологічні засади підготовки рядового та сержантського складу інженерних військ Збройних Сил України в умовах триваючої збройної агресії рф проти України та трансформації системи військової освіти. Метою статті є визначення й теоретичне обґрунтування комплексу методологічних засад, що забезпечують цілісність і практичну спрямованість навчально-тренувального процесу. Дослідження ґрунтується на застосуванні системного, діяльнісного, аксіологічного, ресурсно-середовищного та компетентнісного підходів, методів теоретичного аналізу, систематизації та узагальнення наукових джерел. Встановлено, що їх інтеграція сприяє формуванню професійних компетентностей, морально-психологічної стійкості та готовності військовослужбовців до виконання інженерних завдань у складних і динамічних умовах. Зроблено висновок про доцільність представлення методологічних засад підготовки рядового та сержантського складу інженерних військ як функціонально-ієрархічної моделі, що забезпечує цілісність навчально-тренувального процесу та формування професійної готовності військовослужбовців до виконання службово-бойових завдань.Документ Психомoторний розвиток дітей молодшого віку засобами фізичного виховання(2025) Плачинда Тетяна; Plachynda TetianaУ даному дослідженні розглянуто теоретичні засади психомоторного розвитку дітей дошкільного віку та визначено роль засобів фізичного виховання у формуванні ключовий психомоторних функцій. Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо розуміння психомоторики як інтегративного феномену, що поєднує сенсорні, моторні та когнітивні процеси. На основі опрацювання праць вітчизняних і зарубіжних авторів охарактеризовано основні компоненти психомоторного розвитку, зокрема координацію рухів, рівновагу, дрібну моторику, просторову орієнтацію, сенсорну інтеграцію, швидкість реакції та моторне планування. У межах роботи визначено педагогічний потенціал рухливих ігор, координаційних вправ, сенсомоторних комплексів, музично-рухової діяльності й елементів спортивних ігор як ефективних засобів стимуляції психомоторного розвитку дошкільників. Представлено узагальнену таблицю засобів фізичного виховання, їхньої мети, очікувані результати та приклади вправ, що може бути використано педагогами у практичній діяльності. Висновлено про необхідність системного, комплексного й індивідуального підходу до організації фізичної активності дітей, спрямованої на гармонійний психомоторний розвиток.Документ Експериментальна перевірка ефективності психологопедагогічних умов формування екологічної культури студентів медичних коледжів(2025) Пасічник Іван; Pasichnyk IvanМета роботи полягає у висвітленні результатів експериментальнодослідної роботи щодо перевірки ефективності психолого-педагогічних умов формування екологічної культури студентів медичних коледжів. У дослідженні взяли участь 231 студент чотирьох медичних коледжів України. Застосовано комплексний підхід до діагностики за п'ятьма критеріями (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний, емоційновольовий) та чотирма рівнями сформованості екологічної культури. Методологічну основу становив двоступінчастий дизайн (камерний та основний етапи) з внутрішньогруповим порівнянням показників «до–після». Статистичний аналіз даних (критерій χ² Пірсона) підтвердив достовірність позитивних змін. Зокрема, частка студентів із високим рівнем екологічної культури зросла на 20,8%, а питома вага здобувачів із низьким рівнем зменшилась на 29,01%. Результати дослідження підтверджують доцільність впровадження розроблених психолого-педагогічних умов у освітній процес закладів фахової передвищої медичної освіти. В подальшій дослідницькій роботі перспективним напрямом є порівняльний аналіз практик формування екологічної культури в закладах освіти різних країн та імплементація європейських стандартів екологічної освіти у медичну підготовкуДокумент Проблеми фахової підготовки педагогів професійного навчання в умовах сучасної вищої освіти України(2025) Самусь Тетяна Володимирівна; Samus Tetiana Volodymyrivna; Опанасенко Віталій Петрович; Opanasenko Vitalii PetrovychУ статті проаналізовано сучасний стан і проблеми фахової підготовки майбутніх педагогів професійного навчання в умовах сучасної вищої освіти України, які зумовлені соціально-економічними змінами та викликами воєнного й повоєнного періодів. На основі аналізу наукових джерел узагальнено підходи вітчизняних дослідників до оновлення змісту, форм і методів фахової підготовки та виявлено ключові суперечності між вимогами ринку праці й реальним рівнем здатності випускників до професійно-педагогічної діяльності. Визначено, що основними проблемами підготовки педагогів професійного навчання є фрагментарність оновлення змісту професійно-педагогічної освіти, недостатня інтеграція педагогічної, фахової та практичної складових освітнього процесу, обмежене впровадження компетентнісного й практикоорієнтованого підходів. Враховуючи сучасні напрями модернізації вищої педагогічної і професійної освіти закцентовано увагу на компетентнісній парадигмі, орієнтованої на цілісний розвиток особистості майбутнього педагога професійного навчання та його здатність до безперервного професійного розвитку. Окреслено основні шляхи вдосконалення фахової підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, зокрема оновлення змісту й методик навчання на засадах практико-орієнтованості та дуальної освіти, забезпечення модульності й гнучкості освітніх програм у взаємодії зі стейкхолдерами, а також залучення міжнародних донорів і партнерів для модернізації матеріально-технічної бази закладів вищої освіти. Доведено, що комплексна реалізація запропонованих напрямів сприятиме підвищенню якості професійнопедагогічної підготовки та формуванню педагогів професійного навчання нової формації, здатних ефективно реагувати на потреби сучасного й повоєнного ринку праці України.Документ Симуляційні технології в практичній підготовці майбутніх лікарів-стоматологів: педагогічний потенціал та дидактичні можливості(2025) Рибалко Ліна; Rybalko LinaУ статті здійснено теоретико-методологічний аналіз симуляційних технологій у системі практичної підготовки майбутніх лікарів-стоматологів. Обґрунтовано їх педагогічний потенціал у формуванні професійної компетентності, клінічного мислення та мануальних навичок здобувачів вищої медичної освіти. Розроблено механізм впровадження симуляційного навчання у процес професійної підготовки стоматологів. Визначено педагогічні умови ефективної реалізації симуляційних технологій та критерії оцінювання їх результативності.Документ Цифрові ресурси як чинник формування професійної культури майбутніх реставраторів у закладах вищої освіти(2025) Такіров Тімур; Takirov TimurУ статті здійснено ґрунтовний теоретико-педагогічний аналіз цифрових ресурсів як вагомого чинника формування професійної культури майбутніх реставраторів у закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена процесами цифровізації освітнього й культурного простору, зростанням ролі цифрових технологій у сфері охорони культурної спадщини, а також загостренням проблеми її збереження в умовах воєнних руйнувань. Зазначені обставини актуалізують потребу в підготовці фахівців-реставраторів із високим рівнем професійної культури, відповідальності, етичної свідомості та здатності до науково обґрунтованої професійної діяльності. У статті обґрунтовано, що цифрові ресурси – електронні архіви, цифрові музейні колекції, бази даних пошкоджених об’єктів культурної спадщини, засоби цифрової фото- та відеофіксації, 3D-моделювання, віртуальні освітні платформи та навчальні середовища – виконують не лише інструментальну або інформаційну функцію, а виступають повноцінним педагогічним засобом формування професійної культури майбутніх реставраторів. Доведено, що їх цілеспрямоване використання в освітньому процесі сприяє розвитку професійної відповідальності, культури наукового документування реставраційної діяльності, аналітичного та критичного мислення, а також усвідомленню цінності автентичності об’єктів культурної спадщини й меж допустимого реставраційного втручання. Показано, що залучення цифрових ресурсів до професійної підготовки майбутніх реставраторів забезпечує інтеграцію теоретичних знань із практичними уміннями, формує навички професійної саморефлексії, здатність до оцінювання результатів власної діяльності та дотримання етичних норм реставраційної практики. Наголошено, що цифрові ресурси сприяють вихованню усвідомленого ставлення майбутніх фахівців до соціальної та культурної значущості професії реставратора. Зроблено висновок, що інтеграція цифрових ресурсів у систему професійної підготовки майбутніх реставраторів відповідає сучасним соціокультурним викликам, підвищує якість фахової освіти та є важливою педагогічною умовою формування їх професійної культури.Документ Використання STEAM-технологій у навчанні інформатики учнів базової школи в Польщі(2025) Бойченко Марина Анатоліївна; Boichenko Maryna Anatoliivna; Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton ViktorovychУ статті схарактеризовано особливості використання STEAMтехнологій у навчанні інформатики учнів базової школи в Польщі. Розкрито потенціал міждисциплінарного STEAM-підходу як засобу формування ключових компетентностей, розвитку дослідницького, інженерного та креативного мислення школярів. Узагальнено польський досвід реалізації проєктноорієнтованого навчання з використанням цифрових інструментів, робототехніки та 3D-моделювання. Показано значення інституційної підтримки, підготовки педагогів і створення мережі інноваційних шкіл для ефективного впровадження STEAM-освіти. Обґрунтовано доцільність адаптації польських освітніх практик до умов української школи. Визначено перспективи використання STEAM-кейсів у контексті реалізації ідей Нової української школи та модернізації навчання інформатики.Документ Інтеграція мультимедійних технологій у навчальні курси з іноземних мов для формування полікультурної компетентності майбутніх педагогів(2025) Багмет Андрій; Bahmet AndriiУ статті обґрунтовано актуальність і педагогічну доцільність інтеграції мультимедійних технологій у навчальні курси з іноземних мов як умови формування полікультурної компетентності майбутніх педагогів. Полікультурну компетентність трактовано як інтегральну професійну якість, що поєднує знання про культурне різноманіття та норми міжкультурної взаємодії, ціннісні установки (відкритість, повага, недискримінація), комунікативно-поведінкові вміння (уточнення смислів, аргументація, деескалація напруження, партнерська взаємодія) і рефлексивну усвідомленість. Показано, що мультимедійні ресурси (онлайн-платформи, автентичні відеоматеріали, інтерактивні симуляції, віртуальні тури, формати віртуальних обмінів) створюють можливості для керованого міжкультурного контакту та моделювання типових ситуацій професійної комунікації вчителя: пояснення культурних норм, робота з різними комунікативними стилями, реагування на ціннісні розбіжності, подолання стереотипів. Виокремлено дидактичні можливості мультимедіа: актуалізація культурних смислів через аудіовізуальні контексти; розвиток критичного аналізу медіатекстів; тренування емпатійного слухання й інтерпретації прагматики висловлювання; формування стратегій керування невизначеністю та тривожністю у міжгруповій комунікації; організація рефлексії та самокорекції на основі зворотного зв’язку. Запропоновано підхід до проєктування занять, що поєднує сценарне моделювання, практикоорієнтовані завдання та оцінювання результативності за критеріями комунікативної чутливості, толерантності, готовності до співпраці й здатності вести міжкультурний діалог. Зроблено висновок, що системна інтеграція мультимедійних технологій підвищує практичну спрямованість мовної підготовки, підтримує формування ціннісно орієнтованих компетентностей і сприяє готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності в багатокультурному освітньому середовищі.Документ Вплив академічної доброчесності на професійний імідж і кар’єру науковця(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Оніщук Лариса Миколаївна; Onishchuk Larysa Mykolaivna; Остапов Андріан Васильович; Ostapov Andrian VasylovychУ статті розкрито сутність академічної доброчесності як ключової цінності сучасної науково-освітньої діяльності. Проаналізовано її вплив на формування професійного іміджу науковця, кар’єрне зростання, міжнародну мобільність і конкурентоспроможність у глобальному науковому просторі. Особливу увагу приділено взаємозв’язку академічної етики, наукової репутації та довіри до результатів досліджень. Окреслено ризики порушення принципів доброчесності та перспективи їх дотримання в умовах цифровізації науки.Документ Позаурочне навчання історії старшокласників: трансформація форм і методів в умовах дистанційної освіти та Нової української школи(2025) Моцак Світлана Іванівна; Motsak Svitlana IvanivnaУ статті досліджено особливості позаурочного навчання історії старшокласників у сучасних умовах розвитку освіти, зокрема в контексті дистанційного навчання та реалізації концепції Нової української школи. Проаналізовано трансформацію традиційних форм і методів позаурочної діяльності, окреслено їх адаптацію до цифрового освітнього середовища. Визначено потенціал інтерактивних, проєктних, дослідницьких та інформаційнокомунікаційних технологій у підвищенні пізнавального інтересу учнів і розвитку їхніх ключових компетентностей. Особливу увагу приділено питанням індивідуалізації навчання, формуванню критичного мислення та забезпеченню активної навчально-пізнавальної діяльності старшокласників у позаурочний час. Обґрунтовано доцільність використання змішаних та дистанційних форм організації освітнього процесу як ефективного інструменту модернізації історичної освіти.Документ Musical Interpretation in the Context of Forming Pianistsbeginners’ Performance-Interpretation Skills(2025) Chzhen Lin; Чжен ЛіньThe article substantiates the necessity of considering the problem of performanceinterpretation skills through the prism of musical interpretation to develop these skills in pianists-beginners. It has been established that the phenomenon of performanceinterpretation skills has an interdisciplinary character and is examined within the framework of interpretation theory, music pedagogy, performance psychology, cultural studies, and the theory of pianism. It is argued that interpretation in the humanities discourse is understood as an active process of comprehension and creative reproduction of the content of a work of art, which involves not only conveying the composer’s intention but also personal emotional involvement, analytical reflection, and individualized artistic embodiment. In musical art, interpretation appears as a process of isomorphic reflection of the artistic structure of a composition through performance activity while preserving the logic, imagery system, and stylistic features of the original. Based on the analysis of scholarly sources, it has been determined that the theory of pianism, as a specialized field of musicology, integrates historical, anatomicalphysiological, psychological, technical-methodological, and artistic-interpretative aspects of performance. It provides a methodological foundation for understanding the regularities of the formation of performance mastery, particularly in the context of primary music education. The content of the concept “performance-interpretation skills of junior schoolchildren” has been clarified. Within the scope of this study, it is interpreted as an integrative personal and activity-based formation that combines technical performance abilities, analytical and interpretation skills, emotional and imagery-based perception, and artistic-communicative characteristics of a pupil’s musical activity in the process of piano playing. It has been determined that the specificity of piano instruction in children’s music schools lies in the integration of technical training with the formation of aesthetic consciousness, artistic taste, value orientations, and the spiritual potential of the individual. It is demonstrated that the process of piano learning functions not only as a means of mastering instrumental technique but also as a holistic artistic and educational space in which musical creativity develops, interpretative thinking is formed, and the ability for creative self-realization is cultivated.Документ Психомoторний розвиток дітей молодшого віку засобами фізичного виховання(2025) Плачинда Тетяна; Plachynda TetianaУ даному дослідженні розглянуто теоретичні засади психомоторного розвитку дітей дошкільного віку та визначено роль засобів фізичного виховання у формуванні ключовий психомоторних функцій. Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо розуміння психомоторики як інтегративного феномену, що поєднує сенсорні, моторні та когнітивні процеси. На основі опрацювання праць вітчизняних і зарубіжних авторів охарактеризовано основні компоненти психомоторного розвитку, зокрема координацію рухів, рівновагу, дрібну моторику, просторову орієнтацію, сенсорну інтеграцію, швидкість реакції та моторне планування. У межах роботи визначено педагогічний потенціал рухливих ігор, координаційних вправ, сенсомоторних комплексів, музично-рухової діяльності й елементів спортивних ігор як ефективних засобів стимуляції психомоторного розвитку дошкільників. Представлено узагальнену таблицю засобів фізичного виховання, їхньої мети, очікувані результати та приклади вправ, що може бути використано педагогами у практичній діяльності. Висновлено про необхідність системного, комплексного й індивідуального підходу до організації фізичної активності дітей, спрямованої на гармонійний психомоторний розвиток.Документ Multidimensional Digital Transformation of Higher Education in the Context of the Evolution of Specialist Training Models(2025) Danysko Oksana Volodymyrivna; Даниско Оксана Володимирівна; Kononets Nataliia Vasylivna; Кононец Наталія Василівна; Petrenko Lesia Mykolaivna; Петренко Леся Миколаївна; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Oksana Ivanivna; Мокляк Оксана ІванівнаThe article presents a conceptual and analytical review of the multidimensional digital transformation of higher education and analyzes its influence on the evolution of specialist training models. The authors systematize the key digitalization trends shaping the contemporary educational space: massification and democratization, dynamism and diversification, personalization and differentiation, adaptability and flexibility, practiceoriented learning, convergence and dialogicity, technological and resource intensity. The novelty of the research lies in the integrative structuring of these trends within a unified analytical framework that reveals their interconnections and cumulative impact on evolutionary changes in specialist training systems. Based on a systematic analysis, the main results of the digital transformation of higher education are determined: standardization, mediatization, virtualization, intellectualization, and gamification. These processes encompass the development of standards for various fields of knowledge, taking into account the requirements of the digital era and the individual characteristics of learners, alongside the active use of media to form information culture and interaction. Furthermore, they entail the widespread application of digital technologies to facilitate and automate the educational process, the integration of game elements to increase learner motivation, and the enhancement of the intellectual potential of society through the use of the latest technologies. Particular attention is devoted to comparative analysis, which has revealed differences in the vectors of educational model evolution: while the Anglo-American tradition focuses on technological efficiency, learning analytics, and a pragmatic orientation toward the labor market, European scientific schools emphasize social inclusion, dialogicity, and the humanistic dimension of transformations. It is proven that the evolution of professional training models is a context-dependent phenomenon, where digitalization acts not merely as a tool but as a driver of change in value orientations and institutional missions. The study argues that digital transformation represents not only the implementation of technologies but also a profound shift in educational paradigms and organizational models. These processes are interpreted as mechanisms for increasing the accessibility, inclusiveness, and effectiveness of education, as well as improving its quality. The findings emphasize the necessity of implementing innovations in higher education to meet the demands of a rapidly developing digital society. The study concludes that the application of digital technologies is critically important for the sustainable development of the higher education system, ensuring its ability to meet the challenges of the digital age. The results of the study will contribute to the development of the information society in Ukraine, the integration of Ukrainian higher education into the global educational space, the modernization of support programs for professional education in higher education institutions, the establishment of cooperation between universities and business, and raising public awareness of the importance of the digital transformation of education.Документ Self-Management of Students' Learning in an Inclusive Educational Environment as a Factor in Increasing Their Competitiveness in the Labor Market(2025) Artemenko Anna; Артеменко Анна; Shafranova Kateryna Volodymyrivna; Шафранова Катерина Володимирівна; Bataieva Kateryna; Батаєва Катерина; Cherneha Kateryna; Чернега КатеринаThe changing nature of the higher education systems is demanding that students acquire self-management capabilities to enable them to learn independently, flexibly, and competitively in the professional markets in the long term. Inclusive learning spaces can help foster and enable diverse learning requirements, at the same time promoting autonomy, responsibility and participation in the learning process. Although the idea of inclusive education has gained popularity, there is little research that studies the role of self-management of learning by students to make them competitive in the labor market. The paper examines the interconnection between self-management competencies that were achieved in the inclusive learning setting and graduate employability in Ukraine in the period 2020-2024. The methodology of the research consists of the analysis of secondary statistical data on the national education report, labor market monitoring sources, and institutional data on the description of the development of inclusive education. The methodological part incorporates the descriptive statistical analysis, correlation analysis, and econometric regression modeling to determine the relationship between the main educational and labor market indicators. The econometric model estimates the effect of self-management competencies of students, the application of inclusive education, use of digital learning platform, and the involvement in mentoring on employment outcomes of graduates. The findings show a consistent increase in the self-management competencies of students in Ukrainian universities over the period in question. The independent learning capability in 2020 was 52% and in 2024, it was 75, and the time management competencies in 2020 was 54 and in 2024, it was 74. There was also the growth of inclusive learning practices, as the proportion of universities that adopt inclusive education programs ranged between 38% in 2020 and 64% in 2024. Simultaneously, the rate of graduate employment in six months also grew with 61 to 77, at the same time the employer satisfaction with the competencies of the graduates reached 81% in 2024. The results prove that inclusive educational settings do play a key role in ensuring development of self-management skills that enhance adaptability and competitiveness of graduates in the workplace. The analysis shows that inclusive policies, digital learning technologies, and student-centered approaches will boost employability among graduates under the circumstances of setting up a dynamic labor market.Документ Штучний інтелект у формуванні комп’ютерної компетентності майбутніх спеціалістів у вищих політехнічних коледжах КНР(2025) Дуншен Бай; Dunshen BaiУ статті на основі аналізу наукових джерел схарактеризовано сутність сучасного застосування штучного інтелекту у контексті формування комп’ютерної компетентності майбутніх спеціалістів у вищих політехнічних коледжах КНР. Узагальнено, систематизовано та змодельовано компоненти ШІ-компетентності як складника комп’ютерної компетентності студентів (спеціальні усвідомлення, знання, уміння, здатності та готовності). Виокремлено та змодельовано педагогічні умови застосування штучного інтелекту з метою формування комп’ютерної компетентності майбутніх спеціалістів у вищих політехнічних коледжах КНР (цифрова трансформація вищої освіти; модернізація матеріально-технічної бази ЗВО; дидактична підготовка викладачів до педагогічно доцільного застосування штучного інтелекту в освітньому процесі; діагностика рівня сформованості комп’ютерної компетентності та зміна підходів до оцінювання навчальних досягнень майбутніх спеціалістів у вищих політехнічних коледжах КНР).