Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Візуальне мислення як основа медіаграмотності та критичного ставлення до контенту, згенерованого штучним інтелектом(2026) Вороб’йов Олександр; Vorob’iov Oleksandr; Дубницький Олександр; Dubnytskyi OleksandrУ статті обґрунтовано значення візуального мислення як когнітивної основи медіаграмотності в умовах стрімкого поширення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Показано, що сучасне цифрове середовище дедалі більше функціонує через візуальні форми подання інформації, а тому критичне ставлення до медіаконтенту вже не може обмежуватися аналізом тексту, джерела чи фактичної точності повідомлення. Не менш важливим стає вміння здобувача освіти аналізувати зображення, інфографіку, відео, візуальні символи, композиційні рішення та мультимодальні ефекти, через які формується довіра до повідомлення. Уточнено, що візуальне мислення варто розглядати не як допоміжну здатність, а як інтелектуальний механізм, який забезпечує уважне спостереження, зіставлення деталей, інтерпретацію візуальних структур, виявлення суперечностей між формою і змістом, а також перевірку правдоподібності контенту. На цій підставі доведено, що розвиток медіаграмотності в сучасній освіті має включати системну роботу з візуальним аналізом, оскільки саме візуальна переконливість часто стає інструментом маніпуляції в синтетичному контенті. Залучення праць українських і зарубіжних дослідників дало змогу показати, що візуалізація, цифрові моделі, дашборди, вебтехнології та інші форми візуального подання знань можуть бути не лише засобом навчання, а й підґрунтям для формування критичного мислення, аналітичної культури та стійкості до дезінформації. Особливу увагу приділено освітнім ризикам, пов’язаним із deepfake-матеріалами, синтетичними зображеннями, візуально привабливими, але змістово хибними інфографіками, а також автоматично згенерованими пояснювальними схемами. На прикладах і контрприкладах показано, що без розвиненого візуального мислення здобувач освіти може приймати за достовірне те, що лише стилізоване під доказ або підсилене ефектом візуальної правдоподібності. Отже, візуальне мислення визначено як одну з передумов відповідальної взаємодії з ШІ-контентом, а його розвиток як важливий напрям оновлення медіаосвіти в закладах освіти.Документ Педагогічні умови формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами ІКТ(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2026) Дерун Єгор Григорович; Derun Yehor HryhorovychУ статті розглянуто проблему формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами інформаційнокомунікаційних технологій. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком інформаційного суспільства, зростанням ролі медіа та цифрових технологій у житті людини, необхідністю забезпечення інформаційної безпеки й розвитку критичного мислення здобувачів освіти. Наголошено, що інфомедійна грамотність є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога та необхідною умовою його ефективної діяльності в умовах цифровізації освіти. Проаналізовано наукові підходи до трактування понять «медійно-інформаційна грамотність», «інфомедійна грамотність», визначено їхній зв’язок із медійною, інформаційною та цифровою компетентностями. Обґрунтовано доцільність використання системного, компетентнісного, інформаційного, герменевтичного та ресурсного методологічних підходів у процесі дослідження проблеми. Встановлено, що ефективність цього процесу забезпечується завдяки інтеграції інфомедійної проблематики у зміст професійної підготовки педагогів, використанню інноваційних форм і методів навчання, організації практичної діяльності студентів у сучасному інформаційно-медійному середовищі, розвитку критичного мислення та навичок інформаційної безпеки, а також створенню відповідного цифрового освітнього середовища у закладі вищої освіти. У статті визначено та охарактеризовано педагогічні умови формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами ІКТ. До них віднесено: інтеграцію інфомедійної проблематики у зміст професійної підготовки; використання інноваційних форм, методів і цифрових засобів навчання; організацію практичної діяльності студентів у сучасному інформаційно-медійному середовищі; розвиток критичного мислення та навичок інформаційної безпеки; створення цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти. Доведено, що використання ІКТ у професійній підготовці майбутніх педагогів сприяє розвитку в них умінь аналізувати, оцінювати, інтерпретувати та відповідально використовувати інформацію, а також формує готовність до ефективної професійної діяльності в сучасному медійному просторі.Документ Роль неформальної освіти у розвитку соціальної відповідальності молоді в США(2026) Пугач Віталіна Миколаївна; Puhach Vitalina Mykolaivna; Пугач Сергій; Puhach SerhiiУ статті здійснено теоретичне обґрунтування ролі позашкільної освіти США у формуванні громадянської активності учнівської молоді в умовах сучасних соціальних трансформацій. Проаналізовано зміни у моделях демократичної участі молоді, зокрема перехід від традиційних інституційних форм до неформальних, мережевих і децентралізованих практик активізму. Встановлено, що такі трансформації зумовлені розвитком цифрового середовища, кризою довіри до політичних інститутів та прагненням молоді до безпосереднього впливу на вирішення актуальних соціальних проблем. Особливу увагу приділено феномену «third spaces» як альтернативних освітніх середовищ, що функціонують поза межами формальної освіти, але тісно взаємодіють із нею. Обґрунтовано, що ці простори забезпечують інтеграцію формального та неформального навчального досвіду, створюють умови для розвитку критичного мислення, громадянської свідомості, соціальної відповідальності та навичок колективної дії. Визначено, що саме у межах таких середовищ відбувається формування нової моделі громадянської участі – «громадянина-активіста», який характеризується постійною залученістю до суспільних процесів. Доведено, що позашкільна освіта США виступає важливим ресурсом розвитку молодіжного активізму та підготовки соціально активної особистості, здатної ефективно реагувати на виклики сучасного глобалізованого суспільства. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення освітніх практик у сфері громадянського виховання молоді та розроблення інноваційних підходів до організації позашкільної діяльності. Трансформація сучасних молодіжних рухів зумовлює суттєві зміни у традиційному розумінні громадянської активності, що має безпосереднє значення для осмислення виховного потенціалу позашкільної освіти. У межах таких рухів відбувається формування громадянської свідомості, розвиток критичного мислення та набуття практичного досвіду колективної дії.Документ The Establishment of Military Settlements and the Reform of Primary Military Education(2026) Yachmenikhin Kostiantyn Mykhailovych; Ячменіхін Костянтин МихайловичThe purpose of this study is to examine the impact of the introduction of military settlements in Russia on the institution of military cantonists, particularly with regard to their education and military training. Additionally, the research seeks to identify the distinctive features of autocratic policy in the sphere of army reserve training during the period of functioning military settlements in various regions of the country. The complexity and multifactorial nature of their history necessitated additional analysis of both individual periods of their existence and specific regions of their deployment. The research methodology was based on the principal parameters of the contemporary historical paradigm, including structural anthropology, the «linguistic turn», the «global» and «structural» methodologies of the Annales School, microhistory, the incorporation of components from related and humanities disciplines, methods of verification, and the problem-chronological method. The primary source base of the study consists of materials from several collections of the Russian State Military Historical Archive, as well as certain published sources. The scientific novelty of the research lies in the attempt to adapt materials related to the stated topic to the existing historiographical problem of the functioning of the institution of military settlements. An interdisciplinary approach was applied, which made it possible to identify specific features of the functioning of the educational system within military settlements. Based on the processing and analysis of data from various sources, the key aspects of the history of the formation of the school system for cantonists in military settlements were elucidated. Further development was achieved in the study of the time and circumstances surrounding the establishment of the system of school education for military cantonists in different regions of the country. On the basis of the analysis of sources, the following conclusions can be drawn. During the specified period, the formation of special training units, initiated as early as 1808, continued. At this time, the procedure for assigning cantonists to service in army units was altered. With the introduction of military settlements, a portion of cantonists was assigned to settlement troops. Prior to the subordination of military cantonists to Count A.A. Arakcheev, their inclusion in settlement troops had been insignificant. From 1824 onward, the situation changed considerably: annually, no fewer than 25% of the cantonists assigned to military service were directed to reinforce settlement troops. Throughout this period, the government repeatedly attempted to improve the living conditions of soldiers’ children housed in cantonist departments. However, these efforts were not achieved through increasing staff positions, expanding the number of departments, or raising allocations, but rather through reducing the number of cantonists enrolled in these educational institutions. На основі аналізу джерел можна зробити наступні висновки. В зазначений період продовжується формування спеціальних учбових підрозділів, початий ще у 1808 р. В цей час змінюється порядок розподілення кантоністів на службу в армійських підрозділах. У зв’язку з введенням військових поселень частина кантоністів направлялася в поселені війська. До підпорядкування військових кантоністів О.А. Аракчеєву, їх включення у поселенні війська було незначним. З 1824 р. картина значно змінюється: щорічно не менше 25% кантоністів, що направлялися на службу у війська, поступало на укомплектування поселених військ. На протязі вказаного періоду уряд неодноразово намагався покращити життя солдатських дітей, що знаходилися у відділеннях військових кантоністів. Однак, робилося це не за рахунок збільшення штатної чисельності місць, збільшення численності відділень та асигнувань, а шляхом зменшення кількості кантоністів, що навчалися в цих учбових закладах.Документ The Imposition of Martial Law in Poland as a Means of Preserving the Communist Regime (1981–1983)(2026) Mykhtunenko Viktoriia Viktorivna; Михтуненко Вікторія Вікторівна; Yuliia Petrushenko; Юлія ПетрушенкоThe article is dedicated to a comprehensive analysis of the processes that took place in the Polish People’s Republic on the eve of and during the period of martial law (1981–1983).The aim of the study is to reveal the causes, prerequisites, course, consequences, and the role of the USSR in the imposition of martial law in the Polish People’s Republic. The main methodological principles applied in the research are the principles of historicism and scholarly objectivity. The study employs information analysis, structural-system, chronological, and comparative-historical methods. The author focuses on the complex socio-economic and political situation on the eve of and during the martial law period. The role of the Catholic Church and of the Pope personally in the socio-political life of the Polish People’s Republic in the early 1980s is explored. The controversial nature of General Wojciech Jaruzelski is emphasized. The external pressure exerted by the USSR on the Polish leadership is highlighted. The scientific novelty of the article lies in the attempt to conduct a comprehensive analysis of the events of the 1981-1983 martial law period in Poland from the perspective of Ukrainian historical scholarship. The practical significance of the work lies in its exposition of the mechanisms of functioning of totalitarian regimes, their methods of power preservation, and the societal consequences of such actions. The Polish experience may be valuable for analyzing current authoritarian tendencies and for developing strategies to counter them. It contributes to an understanding of the cost of freedom and the importance of civic resistance. In the conclusions, the artificial nature of the communist regime in Poland and its chronic instability due to economic problems and the rejection of faith – central to Polish national identity – are substantiated. Attention is drawn to the significant role of the USSR in the emergence and functioning of the Polish People’s Republic and the Polish United Workers’ Party. The inevitability of forceful intervention by either the Polish or Soviet army is argued. The role of General Jaruzelski in the imposition and outcomes of martial law is also examined. Thus, martial law in Poland (1981-1983) appears as an inevitable result of internal and external political miscalculations by the Polish and Soviet leadership.Документ Педагогічні умови формування культурної компетентності учнів 1 класу закладів загальної середньої освіти(2026) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna; Тесленко Юлія; Teslenko YuliiaСтаттю присвячено актуальній проблемі формування ключової культурної компетентності учнів початкових класів. Мета статті – визначити та обґрунтувати педагогічні умови формування культурної компетентності учнів 1 класу закладів загальної середньої освіти. Формування культурної компетентності дітей в початковій школі розглядається як стратегічний пріоритет мистецької освіти. Зазначений феномен трактовано як інтегровану якість особистості, що дозволяє дитині не лише оперувати знаннями в культурній сфері, а й емоційно відгукуватися на мистецтво та успішно реалізовувати свій творчий потенціал у реальному житті. Для ефективного формування культурної компетентності учнів 1 класу закладів загальної середньої освіти запропоновано застосовувати такі педагогічні умови як спеціально створені обставини для більш ефективного формування зазначеної компетентності дітей на уроках мистецтва: 1) системний розвиток і підтримка мотивації та культурно-ціннісних орієнтацій дітей у мистецькій діяльності; 2) застосування комплексу методів і прийомів організації пізнавальної діяльності дітей в галузі культури та мистецтва; 3) забезпечення різноманітної і привабливої для учнів культурнопрактичної діяльності в різних видах мистецтва. Обґрунтовано методичні засади ефективного розвитку культурної компетентності першокласників. До них належать: побудова позитивного мікроклімату на заняттях, акцент на емоційному сприйнятті мистецтва, впровадження інтерактивних та ігрових технік. Окрему роль відведено варіативності творчих завдань, що забезпечують учням право вибору, а також інтеграції сучасних інформаційно-комунікаційних засобів у навчальний процес.Документ Розвиток електронної музики й музичної освіти в США та Україні у другій половині XX ст.(2026) Ількаєв Олександр; Ilkaiev OleksandrСтаттю присвячено розвитку електронної музики й музичної освіти у США та України у другій половині XX ст. Розкрито особливості впливу технічного прогресу на формування нових підходів до музичної освіти, зокрема створення електронних студій при університетах США та оновлення навчальних програм. Висвітлено політичні, культурні та технологічні чинники, що впливали на розвиток електронної музики та музичної освіти в цей період. Порівняльний аналіз дозволив виявити ключові відмінності у підходах до музичної освіти та підкреслити актуальність подальших досліджень для осмислення історичної спадщини й вдосконалення сучасних методик викладання електронної музики.Документ Концептуалізація сутності управління дослідницькими проектами у вищій школі: системний та інституційний підхід(2026) Сидорович Олена Юріївна; Sydorovych Olena YuriivnaУ статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування ролі стратегічного управління дослідницькими проєктами як фундаментального детермінанта інституційної спроможності та конкурентоспроможності закладів вищої освіти у глобальному науковому просторі. На засадах системного підходу проаналізовано архітектоніку проєктної діяльності, де дослідницький проєкт постає як цілісна динамічна система з чіткою структурою «вхід – процес – вихід», що потребує високого рівня прогностичної адаптивності та інтеграції інтелектуальних, фінансових і матеріальних ресурсів. Окрему увагу приділено інституційному аналізу, у межах якого управління дослідженнями розглядається через призму «правил гри» — взаємодії формальних регламентів та неформальних академічних інститутів. Обґрунтовано, що критичним фактором ефективності менеджменту є мінімізація трансакційних витрат науковців та створення сприятливого інституційного середовища для капіталізації інтелектуальних активів. У роботі верифіковано прикладний інструментарій системноінституційної організації проєктної діяльності на прикладі досвіду провідних світових дослідницьких центрів. Доведено, що функціонування спеціалізованих офісів стратегічних досліджень та центрів трансферу технологій становить підґрунтя для оптимізації фінансово-інвестиційної політики ЗВО та прийняття стратегічних управлінських рішень. Зроблено висновок, що саме якість управління науковим пошуком безпосередньо детермінує міжнародні рейтингові позиції університету, його фінансову стабільність та здатність до продукування валідного, конкурентоспроможного інтелектуального продукту.Документ Розвиток професійної майстерності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей(2026) Філоненко Оксана Володимирівна; Filonenko Oksana VolodymyrivnaУ статті здійснено аналіз особливостей розвитку професійної майстерності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Встановлено, що розвиток професійної майстерності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей є складним і багатогранним процесом, що передбачає інтеграцію знань, практичного досвіду, творчих здібностей і особистісно-професійних якостей. Формування професійної майстерності забезпечує підготовку конкурентноздатних інженерів, здатних до інноваційної діяльності, професійного зростання та успішної реалізації в умовах динамічного розвитку суспільства. Професійна майстерність майбутнього інженера формується у процесі навчально-професійної діяльності, яка передбачає засвоєння фундаментальних і спеціальних знань, розвиток технічного мислення, здатність до аналізу та синтезу інформації, а також формування практичного досвіду. Ефективність цього процесу залежить від мотивації студентів, якості освітнього середовища, використання сучасних педагогічних технологій та активної взаємодії з виробничою сферою. Особливістю інженерної освіти є поєднання теоретичної підготовки з практичною діяльністю, що дозволяє студентам не лише отримувати знання, а й застосовувати їх у реальних або змодельованих виробничих ситуаціях. Саме така інтеграція сприяє формуванню професійної компетентності як основи майстерності.Документ Феномен наукових шкіл у педагогічних університетах України повоєнного періоду на прикладі Полтавського педагогічного інституту(2026) Даниско Оксана Володимирівна; Danysko Oksana Volodymyrivna; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr MykolaiovychСтаттю присвячено історико-педагогічному аналізу феномену наукових шкіл у системі вищої педагогічної освіти України повоєнного періоду (1945–1991 рр.). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення істориконаукового досвіду розвитку педагогічних університетів у контексті сучасних трансформацій національної системи освіти і науки, викликів воєнного та повоєнного розвитку держави, а також потребою збереження академічної пам’яті й тяглості наукових традицій. У статті наукові школи розглядаються як важливий соціокультурний та інституційний феномен, що забезпечує формування науково-педагогічних кадрів, інтеграцію наукових досліджень в освітній процес і стійкий розвиток університетської науки. Метою статті є з’ясування сутнісних характеристик та організаційних особливостей становлення і функціонування наукових шкіл у педагогічних університетах України повоєнного періоду шляхом ретроспективного аналізу діяльності наукового осередку органічної хімії професора Андрія Потаповича Каришина у Полтавському педагогічному інституті (нині – Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка) як спільноти дослідників, об’єднаної методологією, тематикою наукового пошуку, наставницькою моделлю підготовки кадрів та наступністю поколінь. Методологічну основу роботи становить поєднання загальнонаукових, теоретичних та спеціально-історичних методів: проблемно-хронологічний метод дозволив простежити динаміку формування наукових шкіл у контексті повоєнної відбудови; біографічно-персоналістичний метод використано для аналізу науковоорганізаційної діяльності А. П. Каришина, а історико-системний – для розгляду наукової школи як цілісного інституційного утворення з власною структурою, механізмами комунікації та відтворення науково-педагогічних кадрів. У результаті дослідження встановлено, що у повоєнний період педагогічні інститути України трансформувалися з переважно навчальних закладів у повноцінні навчально-наукові осередки, в межах яких сформувалися стійкі наукові школи. На прикладі школи А. П. Каришина виявлено типову для другої половини ХХ століття організаційну модель «кафедра–лабораторія», що передбачала тісну інтеграцію фундаментальних наукових досліджень із професійною підготовкою майбутніх учителів. Характерною рисою діяльності школи стало поєднання теоретичних досліджень у галузі органічного синтезу з прикладною орієнтацією на потреби регіональної економіки та освітньої практики, що забезпечувало суспільну значущість наукових результатів. Уперше на основі біографічних матеріалів схарактеризовано модель «кафедра-лабораторія» як ефективний механізм інтеграції фундаментальної науки та професійної підготовки вчителів в умовах обмежених ресурсів повоєнного часу. Доведено, що стійкість і життєздатність наукових шкіл забезпечувалися наставницькою моделлю підготовки науково-педагогічних кадрів, системною публікацією результатів досліджень, залученням молодих дослідників до реальних наукових проєктів та розвитком матеріально-технічної бази. Зазначені чинники сприяли перетворенню окремих кафедральних ініціатив на цілісні наукові осередки з довготривалим впливом на розвиток університетської науки та професійної педагогічної підготовки. Ретроспективний аналіз досвіду організаційного становлення наукових шкіл у педагогічних університетах України другої половини ХХ століття засвідчує доцільність збереження й розвитку цієї моделі в сучасних умовах повоєнної відбудови. Розвиток науки саме у форматі наукових шкіл є найбільш дієвою стратегією для кризових періодів. Такий підхід дозволяє закладам вищої освіти акумулювати інтелектуальний капітал, ефективно мобілізувати ресурси для відновлення інфраструктури та спрямувати дослідницькі зусилля на вирішення нагальних завдань повоєнної відбудови держави з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної університетської науки.Документ Modern Scientific Approaches to the Digitalisation of Professional Training for Future Music Teachers(2026) Krychkivska Oksana; Кричківська Оксана; Tsaryk Olha Mykhailivna; Царик Ольга Михайлівна; Pysarchuk Oksana Tarasivna; Писарчук Оксана ТарасівнаThe article analyses contemporary scientific approaches to the digitalisation of professional training for future music teachers in the context of the transformation of the educational environment. The relevance of the study is determined by the active introduction of digital technologies into the education system, the challenges of the pandemic, martial law in Ukraine, and the implementation of the New Ukrainian School reform, which requires updating the content, methods, and forms of organisation of teacher training. The essence of digitalisation as a complex transformation of the educational process, which involves the integration of information and communication technologies into the content of education, pedagogical methods and the organisation of the educational environment, is revealed. The results of Ukrainian and foreign scientific research on the formation of the readiness of future music teachers for professional activity in the conditions of blended and distance learning are summarised. The main components of such readiness are identified, including pedagogical, activity-based and digital. Particular attention is paid to the development of information and communication competence as an important component of the professional training of future music teachers. The possibilities of using modern digital tools in arts and teacher education are analysed, in particular learning management systems, multimedia resources, music software, online platforms and services for the implementation of creative educational projects. The didactic conditions for the effective implementation of digital technologies in the training of future music teachers are outlined. The experience of digitisation of music and pedagogical education in Ukraine, European Union countries and China is considered in a comparative aspect. The need for a systematic approach to the integration of digital technologies into the professional training of future music teachers is emphasised in order to improve the quality of education and train competitive specialists who are able to work effectively in the modern digital educational environment. The results can be used to update university programmes.Документ Роль батьків у навчанні дітей з інтелектуальними труднощами аналізу мультфільмів(2026) Золотарьова Тетяна Вікторівна; Zolotarova Tetiana ViktorivnaУ статті запропоновано запитання для здійснення системного аналізу мультфільму як відео-історії з прихованим змістом. Запитання поділено на групи: загальна характеристика мультфільму, відповідність мультфільму реальності та сучасному рівню філософії, науки та культури, психологопедагогічний вплив мультфільму, персонажі мультфільму, чарівні предмети, прикінцеві запитання. Відповідаючи на запитання, батьки можуть самостійно проаналізувати мультфільм і навчити такому аналізу дитину з інтелектуальними труднощами, підібрати засоби і способи опрацювання з дитиною інформації, запропонованої авторами мультфільму, зробити висновок про найбільш імовірний вплив конкретного мультфільму на дитину. У ході підготовки статті нами були застосовані загальнонаукові методи (дедукція й індукція, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування й конкретизація, мисленнєвий експеримент, метод мисленнєвого моделювання тощо), евристичні методи (метод евристичних питань, метод синектики, метод інверсії, метод аналогії), філософський, психологічний, педагогічний аналіз мультфільмів. У подальшому необхідно проаналізувати українські мультфільми, визначити інформаційні бар’єри, які заважають дітям кожної нозологічної групи повноцінно опанувати зміст мультфільму та з’ясувати шляхи перетворення виявлених бар’єрів на ресурси.Документ Організаційно-педагогічні механізми подолання впливу стресу на студентську молодь(2026) Козаченко Юлія Сергіївна; Kozachenko Yuliia Serhiivna; Новікова Мирослава; Novikova MyroslavaСтаттю присвячено аналізу організаційно-педагогічних механізмів подолання впливу стресу на студентську молодь. У статті досліджено фізіологічні механізми взаємозв'язку між стресом і функціями імунної системи студентів в контексті медицини, психології та педагогіки. На основі сучасних наукових джерел розглянуто нейроендокринні шляхи стресової відповіді, вплив гострого та хронічного стресу на здоров’я студентів, а також способи зниження рівня стресу. Окрему увагу приділено результатам власного соціологічного дослідження, проведеного серед студентів закладу вищої освіти (ЗВО), яке виявило критично високий рівень суб'єктивного навантаження і тривоги серед учасників. Обґрунтовано комплексний підхід до профілактики: психологічні техніки регуляції стресу, фізична активність і раціональне харчування розглядаються як взаємодоповнювальні інструменти педагогічного супроводу здоров'я студентської молоді. Досліджено основні організаційнопедагогічні механізми подолання впливу стресу на студентську молодь.Документ Ідея українського університету: генеза та сучасні виклики(2026) Корж-Усенко Лариса Вікторівна; Korzh-Usenko Larysa ViktorivnaУ статті здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз генези ідеї українського університету в інтелектуальному просторі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Розкрито передумови формування концепції національної вищої школи, схарактеризовано позиції чільних представників української інтелігенції щодо різних моделей університетотворення, з’ясовано роль членів наукових товариств, парламентського представництва, приватної та громадської ініціативи в консолідації зусиль інтелектуалів задля обґрунтування ідеї українського університету та її популяризації в суспільстві. Доведено, що ідея створення національної вищої школи стала важливим чинником соборизації українського інтелектуального простору та складником державотворчої стратегії в часи правління українських урядів. Розкрито актуальність історичного досвіду університетотворення для сучасного етапу розвитку вищої освіти України в умовах європейської інтеграції, глобальних викликів та необхідності зміцнення національної ідентичності.Документ Сучасні проблеми професійної та дослідницько інноваційної діяльності у сфері фізичної культури і спорту в Україні в умовах військового стану(2026) Носко Микола Олексійович; Nosko Mykola Oleksiiovych; Довгань Надія Юріївна; Dovhan Nadiia YuriivnaУ статті здійснено комплексний теоретико-аналітичний розгляд сучасних проблем професійної та дослідницько-інноваційної діяльності у сфері фізичної культури і спорту в Україні. Обґрунтовано актуальність дослідження в умовах суспільних трансформацій, євроінтеграційних процесів та воєнного стану. Проаналізовано історичні передумови розвитку галузі та сучасний інституційний стан системи фізичної культури і спорту. Визначено основні напрями професійної діяльності фахівців, зокрема педагогічний, тренерський, управлінський і реабілітаційний та адаптивний компоненти. Розглянуто ключові проблеми кадрового забезпечення, зниження престижу професії, професійного вигорання та недостатнього рівня підготовки фахівців до роботи в умовах цифровізації . Виявлено недоліки матеріально-технічного забезпечення галузі, що стримують впровадження сучасних технологій та інновацій. Значну увагу приділено проблемам дослідницької діяльності, зокрема розриву між науковими дослідженнями та практикою спортивної підготовки. Проаналізовано стан інноваційного розвитку, рівень впровадження цифрових технологій, систем моніторингу та спортивної аналітики. Окремо розглянуто вплив воєнного стану на функціонування галузі, зокрема руйнування інфраструктури, міграцію кадрів та розвиток адаптивного і ветеранського спорту. Обґрунтовано перспективні напрями розвитку, серед яких модернізація системи освіти, інтеграція науки і практики, цифровізація,розвиток міжнародного співробітництва та популяризація здорового способу життя. Доведено, що ефективний розвиток галузі фізичної культури і спорту можливий лише за умови системного підходу, державної підтримки та впровадження інноваційних стратегій.Документ Наукова спадщина швейцарського педагога Фріца Озера: до 5-річчя вшанування пам’яті(2026) Тарабан Юрій Валентинович; Taraban Yurii ValentynovychУ статті розглядається наукова спадщина швейцарського теоретика освіти та практикуючого педагога Фріца Озера. Відзначено його вплив на сучасне розуміння професіоналізму вчителя, морального виховання та педагогічного значення людської помилковості. Окреслено основні етапи інтелектуальної біографії Фріца Озера. Підкреслюється, що його багаторічні наукові проєкти в Університеті Фрібурга (Швейцарія) сприяли формуванню міждисциплінарного підходу, який інтегрує психологію розвитку, філософію, теологію та педагогічну науку. Особливу увагу приділено аналізу концепції «професійної моралі» Фріца Озера, яку він трактував як дотримання чітких нормативних принципів у поєднанні зі здатністю до рефлексивного судження, відповідальних дій і педагогічно виважених рішень. У дослідженні також розглянуто теорію компетентності у роботі з помилками, розроблену Фріцем Озером, відповідно до якої помилки інтерпретуються не як ознака недоліків, а як конструктивний освітній ресурс. Його емпіричні та концептуальні дослідження довели, що робота з помилками сприяє розвитку когнітивної гнучкості, посиленню саморегуляції та поглибленню професійних знань. У статті ця ідея розглядається в контексті ширших дискусій сучасної європейської педагогіки, де показано, як модель Фріца Озера вплинула на дослідження розвитку вчителя та сприяла впровадженню практичних інновацій у програми підготовки педагогічних кадрів. У статті проаналізовано епістемологічну та педагогічну цінність навчання на основі помилок. Фріца Озера представлено як науковця, який суттєво переорієнтував педагогічну думку на більш гуманістичне розуміння навчання, професійної відповідальності та динаміки розвитку педагогічної освіти. Його ідеї й надалі впливають на розвиток порівняльної педагогіки, особливо у сферах професійної етики, морального розвитку та формування рефлексивної компетентності вчителів. Ознайомлення з науковою спадщиною Фріца Озера дозволяє стверджувати, що вчений зробив вагомий внесок у розвиток сучасної педагогічної науки, зокрема у сфері теорії навчання, морального та релігійного виховання. Його наукові досягнення охоплюють багатовимірні дослідження, методологічні розробки та практичні аспекти педагогічної діяльності, які й сьогодні активно використовуються у шкільній, університетській та професійній освіті.Документ Обґрунтування цифрової трансформації футбольних клубів в Україні та за її межами(2026) Чхайло Микола Борисович; Chkhailo Mykola Borysovych; Максименко Людмила Михайлівна; Maksymenko Liudmyla MykhailivnaРозглянуто цифровізацію як один із ключових драйверів розвитку сучасної економіки та важливий чинник цифрової трансформації професійних спортивних організацій. Проаналізовано підходи до розуміння цифрової трансформації, зокрема концепцію трансформації клієнтського досвіду, операційних процесів і бізнес-моделей. Метою дослідження є визначення особливостей цифровізації професійних футбольних клубів в Україні та за її межами. З метою виявлення реальних бар’єрів і перспектив цифрової трансформації в умовах конкретного національного чемпіонату проаналізовано дані сезону 2024/2025 трьох футбольних клубів VBET Української Прем’єр-ліги 2024–2025 («Динамо», «Олександрія», «Шахтар»). Результати дослідження свідчать про наявність суттєвих відмінностей у рівні цифрової зрілості між клубами та виявляють низку проблем, зокрема відсутність довгострокових стратегій цифрової трансформації й обмеженість інвестиційних ресурсів. Водночас встановлено, що ФК «Шахтар» загалом демонструє найвищий рівень цифровізації, тоді як ФК «Динамо» є лідером за напрямом бізнес-процесів. Обґрунтовано доцільність використання стартап-проєктів як ефективного інструменту прискорення цифрових інновацій у футбольній індустрії України та підвищення конкурентоспроможності клубів і залученості вболівальників.Документ Підприємницький університет як драйвер формування конкурентоспроможності економіки знань у контексті сталого розвитку: теоретико-методологічні засади та інституційні механізми розвитку(2026) Ажажа Марина Андріївна; Azhazha Maryna Andriivna; Несторенко Тетяна Петрівна; Nestorenko Tetiana Petrivna; Пеліова Яна; Peliova YanaПерехід до економіки знань, зумовлений цифровізацією, прискореною циркуляцією знань і зростанням ролі людського капіталу, змінює функції університетів: від «освітньо-наукових» установ до активних агентів інноваційної екосистеми. У межах моделі Triple Helix університет виступає актором взаємодії «університет–індустрія–уряд», що забезпечує трансфер знань у виробництво, комерціалізацію результатів досліджень і розвиток підприємницьких компетентностей. Додаткового виміру проблемі надає інтеграція принципів сталого розвитку та орієнтація інновацій на соціально-екологічний ефект. Мета. Теоретично обґрунтувати сутність підприємницького університету та систематизувати механізми його впливу на конкурентоспроможність економіки знань у контексті інноваційної трансформації та сталого розвитку. Методи. Застосовано теоретичне узагальнення і наукову абстракцію для формування понятійно-категоріального апарату; аналіз і синтез для виокремлення ключових елементів підприємницької трансформації; порівняльний метод для зіставлення зарубіжних і вітчизняних підходів; системний і структурно-функціональний аналіз для дослідження університету як інституції інноваційної екосистеми; інституційний аналіз для оцінювання нормативно-правових передумов та бар’єрів; моделювання та логікоаналітичний метод для формалізації каналів впливу та формування висновків. Результати. Обґрунтовано, що підприємницький університет є цілісною організаційною моделлю, яка поєднує управлінську автономію, диверсифікацію фінансування, інноваційну інфраструктуру та підприємницьку культуру. Запропоновано розглядати його внесок у конкурентоспроможність економіки знань через чотири взаємопов’язані канали: 1) формування людського капіталу та підприємницьких компетентностей; 2) комерціалізація НДДКР і капіталізація знань; 3) інноваційно-активна модель управління та інституційна стійкість; 4) екосистемна взаємодія в логіці Triple Helix із включенням критеріїв сталих інновацій. Показано, що в Україні наявні базові нормативні передумови, однак практичну імплементацію стримують інституційна фрагментарність, слабка кооперація науки, бізнесу та обмежена фінансова автономія. Висновки. Підприємницький університет доцільно трактувати як системний чинник модернізації економіки знань і реалізації цілей сталого розвитку за умови синергії організаційної трансформації, інструментів комерціалізації та екосистемних партнерств; оцінювання результативності має враховувати не лише економічні, а й соціально-екологічні ефекти.Документ Наукове становлення здобувачів вищої освіти в контексті методологічної підготовки(2026) Ляшкевич Антоніна; Liashkevych Antonina; Терентьєва Наталія Олександрівна; Terentieva Nataliia OleksandrivnaУ статті розглянуто проблему наукового становлення здобувачів вищої освіти як ключового чинника їхньої професійної та особистісної реалізації. Здійснено аналіз ролі методологічної підготовки у формуванні дослідницької культури, розвитку критичного та аналітичного мислення, здатності до самостійного наукового пошуку. Підкреслено, що дисципліни методологічного спрямування виступають інтелектуальною основою освітнього процесу, забезпечуючи формування в здобувачів вищої освіти системного бачення наукового пізнання, усвідомлення його ціннісних, етичних і соціальних засад. Обґрунтовано необхідність інтеграції методологічних курсів із практичною науково-дослідницькою діяльністю студентів як ефективного засобу формування компетентностей, передбачених сучасними стандартами вищої освіти. Зазначено, що така взаємодія сприяє становленню молодого дослідника, здатного до інноваційного мислення, академічної автономії та творчого саморозвитку. Наголошено, що на сучасному етапі переорієнтації поглядів і добору підходів з означеного питання важливим є розвиток у здобувачів soft skills: впровадження інтерактивних методів навчання, які сприяють активній участі здобувачів у навчальному процесі та розвитку їхніх м'яких навичок; створення сприятливого освітнього середовища, яке стимулює здобувачів до спілкування, співпраці, творчого мислення та саморозвитку; проведення інформаційнопросвітницької роботи серед учасників освітнього процесу щодо важливості soft skills для успішної професійної діяльності; залучення здобувачів до участі в проєктах, конкурсах, стажуваннях та інших видах діяльності, які дозволяють їм розвивати і вдосконалювати м'які навички. Ефективними вбачаємо «researchbased learning» та інші активні методики, які інтегрують практичну науководослідницьку діяльність в освітній процес – наприклад, робота з проєктами, менторські дослідницькі семінари, розробка міні-досліджень тощо.Документ Педагог як ключовий об’єкт моніторингу якості надання освітніх послуг(2026) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Зварич Ганна Володимирівна; Zvarych Hanna VolodymyrivnaУ статті на теоретичному рівні обґрунтовано значення педагога як ключового об’єкта моніторингу якості надання освітніх послуг у ЗЗСО. Проаналізовані сучасні підходи до розуміння ролі вчителя, зокрема в контексті реалізації концепції НУШ та орієнтації на європейські освітні стандарти. Зазначено, що сучасний педагог є багатогранною, креативною та професійно гнучкою особистістю, яка здатна швидко реагувати на зміни в освіті, результативно використовувати інноваційні педагогічні технології та забезпечувати формування ключових компетентностей учнів. Наголошено, що вчитель у сучасному освітньому процесі виступає як джерелом знань, так і фасилітатором, тьютором, наставником і організатором освітньої діяльності, здатний формувати у здобувачів освіти індивідуальну освітню траєкторію та повноцінно розвивати їхні інтелектуальні, соціальні і творчі здібності. У роботі проаналізовано наукові підходи до трактування поняття «якість освітніх послуг» й визначено його як комплексну характеристику освітнього процесу, що відображає рівень організації навчання, ефективність педагогічної діяльності, результати навчання учнів ЗЗСО та відповідність освітніх результатів потребам особистості й суспільства. Висвітлено наукові погляди українських учених щодо проблеми якості освіти та ролі педагогічної компетентності у її забезпеченні. Особливу увагу приділено моніторингу якості надання освітніх послуг як важливому інструменту оцінювання педагогічної діяльності. Розглянуто основні методи моніторингу та обґрунтовано, що його результати є підґрунтям для підвищення професійної майстерності вчителя, удосконалення освітнього процесу та прийняття ефективних управлінських рішень. Дійшли висновку, що педагог виступає центральною фігурою освітнього процесу, ключовим об’єктом моніторингу якості надання освітніх послуг, оскільки саме від рівня його фаховості і особистісних якостей залежать навчальні досягнення учнів, результативне функціонування освітнього процесу та закладу освіти в цілому.