Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Мистецька освіта в педагогічному дискурсі: сутність і структура(2026) Бокшан Анна Миколаївна; Bokshan Anna MykolaivnaУ статті досліджується сутність мистецької освіти як складного педагогічного феномену, розкриваються її теоретико-методологічні засади та структурні компоненти в контексті сучасного педагогічного дискурсу. Проаналізовано наукові підходи до трактування поняття «мистецька освіта», визначено її місце в системі педагогічних наук та роль у формуванні творчої особистості. Обґрунтовано, що мистецька освіта є важливим чинником розвитку художньо-естетичної культури, творчих здібностей, ціннісних орієнтацій і професійних компетентностей здобувачів освіти. Вона охоплює саму освітню систему та процес виховання особистості різними видами мистецтва. Крім того, це поняття позначає мережу профільних закладів освіти та комплекс відповідних навчальних дисциплін. Охарактеризовано основні структурні компоненти мистецької освіти, що об’єднує в собі організаційні, змістові та процесуальні компоненти. Зроблено висновок про значущість мистецької освіти як складової всебічного розвитку особистості та важливого напряму сучасної педагогічної теорії і практики.Документ Формування конкурентоспроможної системи освіти засобами інновацій та проєктної діяльності(2026) Большая Оксана; Bolshaia Oksana; Жданова-Неділько Олена Григорівна; Zhdanova-Nedilko Olena Hryhorivna; Бабенко Ірина Василівна; Babenko Iryna VasylivnaУ статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти впровадження освітніх інновацій і проєктної діяльності в умовах сучасних трансформацій з акцентом на формування конкурентоспроможності закладів вищої освіти. Обґрунтовано, що освіта є стратегічним ресурсом розвитку суспільства економіки знань і людського капіталу, а її інноваційний розвиток безпосередньо впливає на позиції закладів вищої освіти у національному та міжнародному освітньому просторі. Визначено, що освітні інновації забезпечують оновлення змісту навчання, удосконалення методів викладання та модернізацію управлінських практик, що підвищує якість освітніх послуг як важливий чинник конкурентоспроможності. Розкрито сутність інноваційної діяльності в освіті та особливості управління інноваційними процесами в закладах вищої освіти, ефективність їх функціонування визначається здатністю до адаптації в умовах змін, інституційною гнучкістю та рівнем впровадження інноваційних управлінських технологій. Конкурентоспроможність закладів вищої освіти формується як інтегральна характеристика, яка охоплює якість освітніх програм, рівень наукової діяльності, інноваційний потенціал, цифрову зрілість та ефективність взаємодії із зовнішніми стейкхолдерами, зокрема бізнесом і державними інституціями. Особливу увагу приділено проєктній діяльності як механізму реалізації освітніх інновацій, що сприяє формуванню у здобувачів освіти критичного мислення, підприємницьких навичок, професійної мобільності та здатності до інноваційної діяльності. Заклади вищої освіти є важливим чинником формування інноваційної економіки та забезпечення конкурентних переваг держави в умовах глобалізації. У Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року заклади вищої освіти визначено як базові елементи національної інноваційної екосистеми. Значення цифрової трансформації, управління знаннями та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій розкривається як умова підвищення конкурентоспроможності університетів. Сучасні інструменти управління закладами вищої освіти спрямовані на підвищення ефективності стратегічного розвитку, оптимізацію ресурсів та зміцнення позицій на ринку освітніх послуг. Конкурентоспроможність закладів вищої освіти визначається комплексною взаємодією інноваційних, управлінських, освітніх і наукових чинників.Документ Pedagogical Conditions and Methods for the Formation of Performance Culture in Pop Vocal Music Among Future Vocal Arts Teachers(2026) Chzhan Fan; Чжан ФанThe development of the post-information society and cultural globalization has expanded the role of art education in training future vocal teachers in China and Ukraine, particularly in shaping pop-vocal performance culture. The study substantiates effective pedagogical conditions and methods for this process. Pedagogical conditions are defined as a set of internal and external factors influencing learning outcomes and the development of performance culture as a key professional competence. Based on theoretical and empirical analysis, a set of pedagogical conditions and implementation methods is proposed. Three interrelated conditions are identified: enhancing motivation for self-development and self-assessment; fostering reflective understanding of artistic and emotional content; and developing the ability to integrate artistic interpretation with teaching methodology. Their implementation involves socio-pedagogical stimulation modeling, recursive exemplification, aesthetic code analysis, and praxeological artistic analysis. The proposed set ensures the holistic formation of pop-vocal performance culture in future vocal teachers.Документ Використання мобільних застосунків для адаптивного тестування на уроках інформатики базової середньої освіти(2026) Чорна Ольга Анатоліївна; Chorna Olha Anatoliivna; Герасименко Лариса Віталіївна; Herasymenko Larysa Vitaliivna; Чорний Олексій Петрович; Chornyi Oleksii Petrovych; Кобилянський Борис Борисович; Kobylianskyi Borys BorysovychУ статті обґрунтовано доцільність використання мобільних застосунків для реалізації адаптивного тестування на уроках інформатики на рівні базової середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення об’єктивності, індивідуалізації та технологічної доступності контролю знань в умовах цифровізації освіти, дистанційного та змішаного навчання. Встановлено, що традиційні фіксовані тести не враховують індивідуальних особливостей учнів, їхнього темпу навчання та потребують значних часових витрат, що знижує ефективність освітнього процесу. Проаналізовано сучасні моделі адаптивного тестування та визначено, що для шкільної практики найбільш доцільними є алгоритмічно прості, методично прозорі та технологічно доступні підходи. Обґрунтовано потенціал мобільних застосунків як ефективного інструменту індивідуалізації контролю знань, що забезпечує оперативний зворотний зв’язок, гнучкість, інтерактивність і підвищення навчальної мотивації учнів, а також сприяє зниженню емоційної напруги під час оцінювання. Запропоновано модель адаптивного тестування з трьома рівнями складності та порогом переходу 80 % правильних відповідей, запропоновано авторський алгоритм оцінювання, який передбачає можливість дострокового завершення тесту, що дозволяє оптимізувати кількість завдань без втрати точності оцінювання результатів. Описано структуру тесту, принципи оцінювання та логіку переходу між рівнями складності. Розроблено мобільний застосунок із використанням мови програмування Kotlin, середовища розробки Android Studio, фреймворку Spring Boot та архітектури REST API; визначено мінімальні технічні вимоги: ОС Android 7.0 і вище, тактова частота процесора – від 1,2 ГГц, оперативна пам’ять – від 1 ГБ, вільне місце у внутрішньому сховищі – понад 100 МБ.. Отримані результати рекомендовано для практичного використання під час проведення поточного, тематичного та підсумкового контролю знань з інформатики.Документ Процес підготовки сучасних фахівців у сфері академічного співу(2026) Соболева Олена Дмитрівна; Soboleva Olena DmytrivnaСтаття актуалізує питання підготовки майбутніх співаків у сфері академічного академічного співу. Розглянуто важливість підготовки фахівців саме до академічного співу. Висвітлено основні методи і прийоми роботи над становленням голосу, і покращенням його звучання в процесі навчання вокальному мистецтву. У статті проаналізовано найбільш ефективні методи роботи над голосоутворенням. Зокрема зауважимо, що важливо правильно вибрати тип голосу у здобувача освіти.Документ Педагогічні умови інтеграції природничо-наукової та професійно-практичної підготовки тренерів у закладах вищої освіти(2026) Согоконь Олена Анатоліївна; Sohokon Olena AnatoliivnaУ поданій статті визначено педагогічні умови природничо-наукової і професійно-практичної підготовки майбутніх тренерів закладів вищої освіти. Визначення педагогічних умов неперервної інтеграції цих компонентів є принципово важливим етапом даного дослідження, оскільки саме на цьому рівні відбувається перехід від методологічного обґрунтування інтеграційних процесів до конкретизації механізмів їх практичної реалізації в освітньому процесі закладів вищої освіти. Актуальність звернення до педагогічних умов зумовлена тим, що інтеграція природничо-наукової та професійно-практичної підготовки не може бути досягнута виключно за рахунок змістових змін або декларування міждисциплінарних зв’язків. За відсутності спеціально створених педагогічних умов інтеграційні процеси набувають епізодичного, формального або фрагментарного характеру й не забезпечують формування цілісної професійної компетентності майбутніх тренерів. Саме тому в межах даного дослідження педагогічні умови розглядаються як необхідна передумова реалізації неперервної інтеграції у системі професійної підготовки. Інтеграція міждисциплінарних знань об’єднує знання з різних дисциплін для формування цілісного розуміння професійної діяльності. Рекомендуємо створювати міждисциплінарні навчальні модулі та програми, залучувати викладачів з різних факультетів до спільного викладання дисциплін. У навчальному процесі необхідно використовувати сучасні інформаційні технології для організації навчального процесу та оцінювання результатів навчання. Застосовувати онлайн-платформи, віртуальні лабораторії та симуляцій для розвитку цифрової грамотності у здобувачів вищої освіти, що формує інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій.Документ Формування позитивного іміджу керівника хореографічного колективу: педагогічні умови та практичні аспекти(2026) Ткаченко Ірина Олександрівна; Tkachenko Iryna OleksandrivnaУ статті розглянуто проблему формування позитивного іміджу керівника хореографічного колективу як важливого чинника ефективного управління творчо-освітнім процесом та розвитку сучасної хореографічної освіти. Подано авторське визначення поняття «імідж керівника хореографічного колективу» та виокремлено ключові компоненти його позитивного іміджу, зокрема професійну та хореографічно-педагогічну компетентність, лідерські якості, комунікативну культуру, естетичний вигляд і культуру сценічної та управлінської поведінки, морально-етичний авторитет. Обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують формування позитивного іміджу керівника хореографічного колективу: безперервний професійний розвиток у сфері хореографії та педагогіки, організація партнерської взаємодії в колективі, використання сучасних освітніх і комунікаційних технологій, створення позитивного творчо-освітнього середовища, активна публічна та мистецька діяльність. Визначено практичні аспекти реалізації зазначених педагогічних умов у діяльності керівників хореографічних колективів різних типів. Зроблено висновок, що позитивний імідж керівника хореографічного колективу є не лише показником його особистого авторитету, а й важливим ресурсом розвитку колективу, підвищення його мистецького рівня, конкурентоспроможності та суспільного визнання.Документ Соціальний та освітній контекст штучного інтелекту (ШI)(2026) Ворналкевич Владислав; Vornalkevych VladyslavУ статті розглянуто соціальний та освітній контекст розвитку штучного інтелекту (AI), його вплив на сучасне суспільство та систему освіти. Проаналізовано сутність поняття AI, основні напрями його застосування, зокрема у сфері комунікації, навчання, управління та автоматизації процесів. Особливу увагу приділено функціонуванню чат-ботів як інструментів взаємодії людини з цифровим середовищем, а також їх ролі у формуванні нових освітніх практик. Висвітлено можливості використання AI у науково-дослідній діяльності, зокрема для пошуку інформації та моделювання процесів. Окреслено соціальні ризики впровадження AI, пов’язані зі змінами на ринку праці та трансформацією професійної діяльності. Зроблено висновок про необхідність критичного осмислення впливу штучного інтелекту на розвиток інформаційного суспільства та освіти.Документ Методологічні підходи формування музичномультимедійної компетентності учнів дитячих музичних шкіл(2026) Сечін Андрій; Sechin AndriiУ статті актуалізовано необхідність розгляду проблеми мультимедійних засобів у проєкції формування в учнів музично-мультимедійної компетентності. В умовах суперечливого, нерідко деструктивного впливу сучасної музичної ситуації на духовний розвиток учнів формування музично-мультимедійної компетентності виступає важливим стимулом становлення таких особистісних якостей, як емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва і явищ життя, уміння слухати й розуміти інших, власне усвідомлення світу, здатність до творчого пошуку, а також формування оцінювальних підходів до критичного сприйняття культурних феноменів. Доведено, що застосування мультимедійних навчальних засобів (МНЗ), які тлумачимо як інформаційні технології, що використовують різні програмні та технічні засоби для найбільш ефективного впливу на учня, сприяє підвищенню інтенсивності й ефективності процесу музичного навчання, зокрема розвитку музично-мультимедійної компетентності школярів. Методологічними підходами формування музично-мультимедійної компетентності визначено компетентнісний та інформаційно-процесуальний підходи. Компетентнісний підхід розглядається як сукупність загальних принципів визначення цілей освіти, відбору змісту навчання, організації освітнього процесу та оцінювання освітніх результатів. Його структура визначається такими елементами, як знання, уміння, навички, досвід діяльності та досвід ціннісного ставлення, що в сукупності забезпечують формування особистісних якостей учнів. Інформаційно-процесуальний підхід передбачає активне використання цифрових і мультимедійних технологій у процесі музичного навчання, що забезпечує інтерактивність, наочність, емоційну насиченість і доступність художнього матеріалу. Наголошено, що інтеграція мультимедійних засобів у музичну освіту створює умови для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх творчого потенціалу, художнього мислення та здатності до самостійної інтерпретації мистецьких образів.Документ Формування цифрової компетентності майбутніх дизайнерів на основі інтеграції цифрових технологій(2026) Радкевич Олександр Петрович; Radkevych Oleksandr PetrovychУ статті теоретично обґрунтовано роль інтеграції цифрових технологій у процесі формування цифрової компетентності майбутніх дизайнерів у закладах вищої освіти. На основі системного, компетентнісного та технологічного підходів розкрито сутність цифрової компетентності як інтегральної якості фахівця, що охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний компоненти. Визначено складники професійної підготовки та педагогічні умови, що забезпечують ефективне опанування сучасними інструментами (Adobe Creative Cloud, Figma, Blender, AR/VR, штучний інтелект). Доведено, що системна інтеграція цифрових технологій у зміст фахових дисциплін та орієнтація на практико-орієнтовані проєкти сприяє зростанню мотивації студентів, якості виконання творчих завдань та їхньої конкурентоздатності. Виявлено позитивну динаміку показників сформованості цифрових навичок в умовах імерсивного освітнього середовища. Окреслено перспективи подальших розвідок щодо впровадження моделей штучного інтелекту в дизайн-освіту.Документ Формування гендерної культури майбутніх офіцерів прикордонників на засадах принципу диференціації(2026) Романишина Людмила; Romanyshyna Liudmyla; Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr Serhiiovych; Тафінцева Світлана Ігорівна; Tafintseva Svitlana IhorivnaУ статті розкрито теоретико-методичні засади формування гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників на засадах принципу диференціації. Обґрунтовано сутність гендерної культури як інтегративного особистіснопрофесійного утворення, що включає систему знань про гендерну рівність, ціннісні орієнтації, установки на недискримінаційну поведінку та здатність до ефективної професійної взаємодії у змішаних колективах. Визначено роль принципу диференціації як ключової дидактичної основи, що забезпечує врахування індивідуальних особливостей курсантів, їхнього рівня підготовленості, мотивації та соціального досвіду в процесі професійного навчання. Реалізація запропонованого принципу передбачає варіативність змісту, форм і методів навчання, використання інтерактивних технологій (ділових ігор, дискусій, тренінгів), а також гендерно орієнтованого просвітництва, спрямованого на подолання стереотипного мислення. Висунуто припущення, що принцип диференціації сприяє ефективнішому формуванню складників гендерної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, розвитку їх критичного мислення, комунікативної компетентності та професійної готовності до діяльності в умовах демократичного та багатокультурного середовища.Документ Performing Activity of Adolescents: Methodological Basis for its Formation in Vocal-Choral Activities(2026) Hai Miniao; Гай МіняоThe purpose of the article is to substantiate the main methodological approaches to the formation of performing activity among adolescent students in the process of vocalchoral activities. The publication emphasizes the importance of vocal-choral singing as an effective means of developing students’ performing activity. Education through vocal-choral art is regarded not merely as the accumulation of knowledge, abilities, and perfected skills, but also as a powerful means of developing the spiritual sphere of the personality. The significance of vocal-choral activities for the development of self-expression abilities is highlighted. It is noted that providing opportunities for vocal-choral activities for adolescents is of particular importance because this period is characterized by the formation of attitudes toward spiritual values and artistic phenomena. Adolescents are in the process of searching for their own identity and attempting to find an image that corresponds to their inner self. It is substantiated that the methodological basis for the formation of adolescents’ performing activity in vocal-choral practice consists of interconnected humanistic, culturological, competence-based, and creative approaches.Документ Формування економічної компетентності здобувачів освіти у цифровому освітньому середовищі(2026) Галагуза Олександр; Halahuza OleksandrУ статті узагальнено теоретичні засади формування економічної компетентності здобувачів освіти в умовах цифрового освітнього середовища та обґрунтовано значення цифровізації як системного чинника модернізації професійної підготовки. Розкрито сутність цифрового освітнього середовища як інтегрованої платформи навчальних ресурсів, технологій та педагогічних підходів, що забезпечує підвищення якості освітнього процесу. Визначено структуру економічної компетентності, яка охоплює когнітивний, діяльнісний, мотиваційний і ціннісний компоненти, та показано її взаємозв’язок із цифровою грамотністю. Наголошено, що цифрові технології створюють умови для індивідуалізації навчання, розвитку аналітичного мислення, підприємницьких навичок і здатності до прийняття обґрунтованих економічних рішень. Окреслено роль сучасних цифрових платформ і сервісів у забезпеченні практикоорієнтованого навчання та формуванні професійних компетентностей. З’ясовано, що інтеграція цифрових інструментів в освітній процес підвищує ефективність підготовки фахівців економічного профілю та сприяє їхній адаптації до умов цифрової економіки. Обґрунтовано, що ключовим результатом є формування конкурентоспроможного фахівця з високим рівнем економічної та цифрової компетентності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням моделей цифрової економічної освіти та розширенням інноваційних підходів до професійної підготовки.Документ Теоретичні засади формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами ІКТ(2026) Дерун Єгор Григорович; Derun Yehor HryhorovychУ статті здійснено теоретичний аналіз проблеми формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрового інформаційного простору, поширенням медіаманіпуляцій, фейкової інформації та необхідністю підготовки педагогів, здатних ефективно працювати в умовах сучасного інформаційного суспільства. Обґрунтовано значення інфомедійної грамотності як важливої складової професійної компетентності майбутнього вчителя суспільствознавчих дисциплін. Проаналізовано наукові підходи до розв’язання означеної проблеми, представлені у працях сучасних науковців. Встановлено, що інформаційноцифровий підхід спрямований на розвиток цифрової компетентності та інтеграцію ІКТ в освітній процес; медіаосвітній – на формування критичного сприйняття медіаконтенту; компетентнісний – на розвиток ключових професійних компетентностей; медіапсихологічний – на забезпечення психологічної стійкості до інформаційних впливів; професійно-педагогічний – на підготовку майбутнього вчителя до використання медіа та цифрових технологій у професійній діяльності. Застосування ІКТ у цьому процесі є важливою умовою, адже цифрові платформи, онлайн-ресурси, інтерактивні сервіси, освітні медіа та інструменти перевірки інформації дають змогу ефективно розвивати критичне мислення, інформаційну культуру, навички фактчекінгу й безпечної поведінки в медіапросторі. Зазначено, що застосування ІКТ у процесі професійної підготовки сприяє розвитку критичного мислення, навичок фактчекінгу, аналізу інформації, безпечної поведінки в медіапросторі та здатності протидіяти маніпулятивним впливам. Визначено, що формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін має комплексний і міждисциплінарний характер.Документ Практики інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовці майбутніх бакалаврів середньої освіти(2026) Дубницький Олександр; Dubnytskyi Oleksandr; Литвиненко Олександр; Lytvynenko OleksandrУ статті розглянуто можливості інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовку майбутніх бакалаврів середньої освіти. Актуальність теми зумовлена зміною характеру цифрового освітнього середовища, у якому майбутній учитель інформатики має не лише володіти програмними засобами, а й уміти працювати з візуальними формами подання знань, критично аналізувати медіаповідомлення, розпізнавати маніпулятивний і штучно згенерований контент, а також проєктувати власні цифрові продукти для освітніх цілей. Мета статті полягає в теоретичному узагальненні практик інтеграції візуалізації та медіааналізу в ІТ-підготовці майбутніх бакалаврів середньої освіти та в окресленні рекомендацій щодо їх системного впровадження в освітній процес закладів вищої освіти. Методологічну основу становлять аналіз наукових джерел, порівняння, узагальнення, систематизація й інтерпретація результатів сучасних досліджень з проблем цифрової, інформаційної та медійної підготовки майбутніх педагогів. Установлено, що найпродуктивнішими є практики, які поєднують візуальне моделювання, роботу з цифровими медіа, аналітичні інструменти, проєктні завдання, засоби штучного інтелекту та рефлексивне оцінювання результатів. Показано, що візуалізація в ІТ-підготовці виконує не лише ілюстративну, а й когнітивну, операційну та комунікативну функції, тоді як медіааналіз розширює підготовку майбутнього вчителя до критичної роботи з інформацією, цифрового громадянства й методично виваженого використання медіаресурсів у школі. У результаті запропоновано групи практик, доцільних для інтеграції в освітній процес: візуальне моделювання алгоритмів і процесів, аналітика медіаконтенту, створення власних навчальних медіапродуктів, використання інформаційних панелей та цифрових слідів навчання, а також критичне застосування генеративного штучного інтелекту. Обґрунтовано, що ефективність такої інтеграції зростає за умов поетапності, міждисциплінарності, опори на професійні задачі майбутнього вчителя та поєднання технічної, педагогічної і медіаграмотнісної складових підготовки.Документ Сучасні цифрові освітні платформи та перспективи їх розвитку(2026) Дєнєжніков Сергій Сергійович; Dieniezhnikov Serhii Serhiiovych; Моцак Світлана Іванівна; Motsak Svitlana IvanivnaЦифрова освітня платформа – це інноваційний інструмент, який надає можливість навчання та обміну знаннями в онлайн-форматі. Вона дозволяє здобувачам освіти отримати доступ до освітніх матеріалів у будь-який зручний час та з будь-якої точки світу. Цифрова освітня платформа пропонує широкий спектр можливостей для навчання: від онлайн-курсів та вебінарів до інтерактивних завдань та тестів. Завдяки використанню новітніх технологій, таких як штучний інтелект та адаптивне навчання, платформа може адаптуватися до потреб кожного здобувача освіти та пропонувати персоналізований підхід до навчання. Важливою перевагою цифрової освітньої платформи є доступність навчання для всіх категорій користувачів: від школярів та студентів до професіоналів, які бажають підвищити свою кваліфікацію. Завдяки різноманітності представлених курсів та матеріалів, кожен користувач може знайти відповідний йому освітній контент.Документ Використання нових медіа у формуванні професійнокреативного мислення майбутніх учителів(2026) Збаращук Олег; Zbarashchuk OlehУ статті обґрунтовано актуальність використання нових медіа у формуванні професійно-креативного мислення майбутніх учителів в умовах цифровізації освіти. Визначено, що сучасне освітнє середовище потребує підготовки педагогів, здатних до творчого мислення, інноваційної діяльності, ефективного використання цифрових ресурсів та адаптації до швидких змін інформаційного суспільства. Розкрито сутність професійно-креативного мислення як інтегративної характеристики особистості майбутнього педагога, що виявляється у здатності генерувати нові ідеї, приймати нестандартні педагогічні рішення, творчо використовувати медіатехнології та створювати інноваційний освітній контент. Встановлено, що використання цифрових платформ, соціальних мереж, мультимедійних ресурсів, блогів, подкастів, відеотехнологій та інтерактивних сервісів сприяє розвитку творчого мислення, медіакомпетентності, професійної гнучкості та здатності до самовираження. Визначено, що нові медіа забезпечують інтерактивність навчання, активізують пізнавальну діяльність студентів, підтримують проєктну діяльність, професійну комунікацію та розвиток навичок цифрової творчості. Особливу увагу приділено ролі медіатехнологій у розвитку професійної креативності майбутніх педагогів. Доведено, що використання нових медіа створює умови для формування інноваційного стилю педагогічного мислення, розвитку самостійності, творчої ініціативності та готовності до професійної діяльності в сучасному цифровому освітньому середовищі. Обґрунтовано, що нові медіа виступають важливим засобом модернізації професійної підготовки майбутніх учителів та підвищення їхньої конкурентоспроможності.Документ Підготовка бакалаврів з музичного бізнесу в Коледжі музики Берклі та школі Стайнґардт Нью-Йоркського університету з інтеграцією проєктно-студійних практик(2026) Ількаєв Олександр; Ilkaiev OleksandrУ статті проаналізовано моделі підготовки бакалаврів програми «Музичний бізнес» на прикладі Коледжу музики Берклі та Школі Стайнґардт Нью-Йоркського університету. Визначено ключові механізми проєктностудійного навчання: автентичні проєкти, студійні сесії та індустріальні партнерства. З’ясовано, що в Україні відсутня цілісна бакалаврська програма «Музичний Бізнес», а наявні освітні програми лише частково охоплюють цю сферу. Запропоновано концептуальну модель підготовки фахівців музичного бізнесу, яка передбачає компетентнісний підхід, інтеграцію дисциплін, портфоліо та співпрацю з індустрією. Практичне значення розвідки полягає у наданні рекомендацій для розробки й модернізації освітніх програм у сфері музичного бізнесу в Україні.Документ Сучасні тенденції впровадження громадянської освіти в Німеччині(2026) Ігнатова Олена Миколаївна; Ihnatova Olena MykolaivnaУ статті досліджено сучасні тенденції розвитку та впровадження громадянської освіти (politische Bildung) у Федеративній Республіці Німеччина. Проаналізовано інституційну структуру системи громадянської освіти, роль Федерального центру політичної освіти (Bundeszentrale für politische Bildung, bpb) та земельних центрів у формуванні демократичної свідомості громадян. Охарактеризовано інституційну структуру системи громадянської освіти Німеччини; проаналізовано нормативно-правове підґрунтя громадянської освіти у ФРН; виявлено ключові тенденції та інновації у сфері громадянської освіти: цифровізацію освітнього процесу, посилення медіаграмотності, інтеграцію міжкультурного компонента, упровадження компетентнісного підходу, а також активізацію позашкільної та дорослої громадянської освіти; визначено можливості використання німецького досвіду в Україні. Характерною рисою сучасного етапу є законодавче закріплення громадянської освіти як пріоритету державної політики. У ФРН функціонує розгалужена мережа інституцій, де діяльність земельних центрів громадянської освіти синергічно поєднується з роботою Федерального центру, який відповідає за координацію міжрегіональних ініціатив. Особливістю німецької моделі є активне залучення неурядових організацій; завдяки дотриманню принципів політичного плюралізму та високій якості послуг вони отримують суттєве державне фінансування. Фундаментальним методичним принципом є заборона індоктринації: освітній процес будується на висвітленні суперечливих поглядів, що стимулює учня до самостійного формування критичних суджень. Встановлено, що в умовах зростання популізму та кризи демократії Німеччина суттєво посилила державну підтримку програм демократичного виховання. Система громадянської освіти Німеччини є однією з найбільш розвинених у світі та характеризується чіткою інституційною структурою, стабільним державним фінансуванням та концептуальною єдністю, забезпеченою Бойтельсбахським консенсусом. Результати дослідження можуть бути використані при реформуванні системи громадянської освіти в Україні.Документ Проєктно-дослідницька діяльність учнів основної школи як засіб формування цифрової компетентності на уроках технологій із використанням освітньої робототехніки(2026) Кашуба Сергій; Kashuba Serhii; Хоменко Любов; Khomenko LiubovСтаттю присвячено дослідженню можливостей проєктно-дослідницької діяльності як ефективного засобу формування цифрової компетентності учнів 7– 9 класів на уроках технологій із використанням освітньої робототехніки. Розглянуто сутність та структуру цифрової компетентності відповідно до Європейської рамки DigComp 2.2 та Державного стандарту базової середньої освіти України. Проаналізовано педагогічний потенціал освітньої робототехніки як інтегративного інструменту формування цифрових, технологічних та дослідницьких умінь учнів основної школи. Розкрито особливості організації проєктно-дослідницької діяльності на уроках технологій із застосуванням платформ Arduino, LEGO Mindstorms та Scratch у взаємодії з сучасним цифровим освітнім середовищем. Обґрунтовано етапи реалізації навчального робототехнічного проєкту, визначено критерії та показники сформованості цифрової компетентності учнів. Представлено результати педагогічного спостереження та методи діагностики рівня цифрових умінь учнів основної школи у процесі виконання проєктних завдань із робототехніки. Сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження проєктно-дослідницької діяльності з використанням освітньої робототехніки в практику роботи вчителя технологій.