Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Соціально-економічна та педагогічна ефективність профорієнтації та кар’єрного консультування здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти як елемент державної кадрової політики(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Ваніна Наталія Миколаївна; Vanina Nataliia MykolaivnaУ дослідженні проаналізовано ефективність системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування здобувачів професійної (професійнотехнічної) та фахової передвищої освіти як інструменту державної кадрової політики. Застосовано комплексний підхід до оцінки соціально-економічної та педагогічної ефективності профорієнтаційної діяльності. Визначено ключові показники професійного самовизначення та доведено їх вплив на якість підготовки і адаптацію молоді до ринку праці. Обґрунтовано, що інтеграція профорієнтаційних заходів у систему освіти сприяє оптимізації трудових ресурсів, зміцненню зв’язків між освітою, роботодавцями та державою, а також формуванню конкурентоспроможного кадрового потенціалу.Документ Формування методології оцінки людського капіталу в інноваційній діяльності закладу освіти(ФОП Цьома, 2025) Дєнєжніков Сергій Сергійович; Dieniezhnikov Serhii SerhiiovychУ статті розкрито сутність людського інтелектуального капіталу як економічної категорії в галузі освіти, що інтегрує дві взаємопов'язані складові – інтелектуальний потенціал та результати інтелектуально-інноваційної діяльності. Виявлено структурно-змістовні особливості людського інтелектуального капіталу на індивідуальному, мікро- та мезорівні. Сформульовано концептуальні положення, загальнометодологічні підходи та принципи оцінки людського інтелектуального капіталу, що враховують об'єктивні потреби соціально-економічних систем в інноваційному розвитку закладу освіти. Представлено сутнісно-змістовну характеристику методології оцінки в інноватиці, що розкриває семантику предметної галузі дослідження, цілі, принципи, функції, методи, види та моделі оцінки. Проаналізовано уявлення про інтелектуальний потенціал працівника на основі багатокомпонентної моделі інтелекту, що інтегрує сенсорну, емоційну, розумово-логічну, креативноінтуїтивну, соціально-культурну та економічну складові. Уточнено, з позицій значущості для інноватики, зміст зазначених складових та описано їхню функціональну взаємодію в інноваційній діяльності закладу освіти.Документ Педагогічний інструментарій протидії деструктивному інформаційно-психологічному впливу на професійні спроможності прикордонників України(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Дяков Святослав Іванович; Diakov Sviatoslav Ivanovych; Кречко Микола; Krechko Mykola; Бакалов Володимир; Bakalov VolodymyrУ статті проведено аналіз наукових праць, щодо ролі і місця форм, методів та способів інформаційно-психологічного впливу у сучасній системі соціальних комунікацій, як одного з факторів, що впливає на формування та розвиток професійних спроможностей особового складу сектору оборони та національної безпеки. Виявлено сучасні підходи та узагальнено результати попередніх досліджень, що стосуються питань інформаційної боротьби, її концептуальних, теоретичних і технологічних аспектів. З’ясовано, що в умовах повномасштабної війни противник здійснював деструктивний інформаційнопсихологічний вплив на прикордонників України різними способами, основними з яких є: дезінформація, пропаганда, диверсифікація громадської думки, психологічний тиск та поширення чуток. Обґрунтовано, що забезпечити інформаційно-психологічну безпеку прикордонників України можливо шляхом застосування ефективного педагогічного інструментарію протидії деструктивному інформаційно-психологічному впливу на їх професійні спроможності. Узагальнено першочергові заходи педагогічної протидії деструктивному інформаційно-психологічному впливу на формування та розвиток професійних спроможностей прикордонників України. Визначено педагогічний інструментарій (комплекс методів: «Відхід», «Вигнання», «Ігнорування», «Блокування», «Управління», «Затаювання») протидії деструктивному інформаційно-психологічному впливу, на основі рекомендацій розроблених вченими Євросоюзу, які дозволяють запобігти або нейтралізувати його дію у мас-комунікаційних (отримання інформації через ЗМІ), контакткомунікаційних (отримання інформації під час масових видовищних заходів, на мітингах, зборах тощо) та міжособистісних (отримання інформації під час спілкування з людьми, що перетинають державний кордон, під час особистих бесід, зустрічей тощо) ситуаціях. Визначено напрями подальших наукових пошуків щодо протидії деструктивному інформаційно-психологічному впливу на особистість: організаційні форми з синергічною взаємодією педагогічного, медичного, соціального та психологічного векторів.Документ Реалізація сучасних педагогічних умов формування здоров’язбережувальної компетентності учнів у закладах загальної середньої освіти на уроках фізичної культури(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Жижанов Олексій Юрійович; Zhyzhanov Oleksii YuriiovychМета статті полягає у визначенні сучасних педагогічних умов формування здоров’язбережувальної компетентності учнів та їх реалізації у закладах загальної середньої освіти на уроках фізичної культури. Використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження. Установлено результати, котрі визначають три основні педагогічні умови дослідження. Практичне значення дослідження доводить, що забезпечення ефективного здоров’язбереження в умовах сучасної школи є однією із ключових освітніх задач. Висновки та перспективи подальших наукових розвідок встановлюють потребу подальшого вивчення педагогічних умов, які найбільш ефективно впливають на формування здоров’язбережувальної компетентності саме у шкільному середовищі, зокрема на уроках фізичної культури.Документ Штучний інтелект і академічна доброчесність: запитання без відповідей(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Заболотна Оксана Адольфівна; Zabolotna Oksana Adolfivna; Загоруйко Людмила Олексіївна; Zahoruiko Liudmyla OleksiivnaСтаттю присвячено дослідженню того, як провідні міжнародні академічні видавництва розробили та вдосконалили свою політику щодо використання штучного інтелекту в наукових публікаціях. Дослідники проаналізували веб-сайти п'яти великих академічних видавництв (визначених шляхом консультацій зі ШІ), щоб дослідити їхні підходи до регулювання ШІ. У дослідженні було проведено два аналізи з різницею у два роки, щоб відстежити еволюцію політики щодо використання ШІ. Результати показали, що всі видавці погодилися з тим, що ШІ ніколи не повинен генерувати текст, опублікований під авторством людини, що, по суті, суперечить основній меті генеративного ШІ. Порівняльний аналіз виявив фундаментальні зміни в підходах видавців. У дослідженні наголошується, що самі по собі технологічні методи виявлення не можуть вирішити фундаментальні проблеми доброчесності. Жодне програмне забезпечення не може замінити моральну відповідальність та етичну усвідомленість, яких дослідники повинні особисто дотримуватися. Дослідження робить висновок, що інструменти штучного інтелекту, такі як ChatGPT, повинні функціонувати як допоміжні засоби для досліджень, а не як замінники рукописів.Документ Цифрові платформи для проєктної діяльності у вищій освіті: шлях до формування компетентностей XXI століття(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Захаревич Микола Анатолійович; Zakharevych Mykola Anatoliiovych; Жмуд Оксана Василівна; Zhmud Oksana Vasylivna; Владислав Григоренко; Vladyslav HryhorenkoУ статті досліджується потенціал проєктного навчання з використанням цифрових платформ (Trello, Notion, Miro, Slack, GitHub) для формування ключових компетентностей XXI століття. На прикладі міждисциплінарного проєкту в УДПУ показано, як інтеграція цих інструментів підвищує мотивацію, ефективність навчання та готує студентів до викликів цифрової економіки. Дослідження підкреслює необхідність подальшої розробки педагогічних стратегій та методичного супроводу для максимального використання потенціалу цих інструментів у формуванні професійно мобільних та адаптивних фахівцівДокумент Використання методів ситуативного навчання у процесі професійної підготовки майбутніх економістів в університетах США(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Качан Сергій; Kachan SerhiiУ статті на прикладі методу кейсів розкрито особливості використання методів ситуативного навчання у процесі професійної підготовки майбутніх економістів в університетах США. Внаслідок аналізу наукової літератури зʼясовано, що застосування методу кейсів у навчальному процесі американських університетів сприяє всебічному розвитку когнітивних навичок студентів відповідно до рівнів таксономії Блума. Завдяки поетапному підходу – від формування базових знань і розуміння до розвитку навичок аналізу, синтезу й оцінювання – студенти поступово опановують складніші форми мислення. Включення тематичних кейсів, зокрема новинних вирізок, у лекційні та семінарські заняття створює сприятливі умови для активного навчання, критичного осмислення матеріалу та практичного застосування знань у змодельованих ситуаціях. Така методика не лише підвищує якість засвоєння навчального матеріалу, а й забезпечує ефективну перевірку сформованих когнітивних умінь через відповідні методи оцінювання. Отже, структурований підхід на основі тематичних досліджень може слугувати потужним інструментом формування навичок вищого порядку у студентів економічних спеціальностей.Документ Впровадження українознавчих дисциплін в освітній процес вищої школи: ретроспективний аналіз(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Корж-Усенко Лариса Вікторівна; Korzh-Usenko Larysa ViktorivnaВажливими передумовами модернізації освітнього процесу у вищій школі України на початку ХХ ст. була реалізація принципу народності і культуровідповідності в навчанні й вихованні студентської молоді, потреба наближення освіти до потреб та інтересів рідного народу, узгодження навчального матеріалу з можливістю використання рідної мови та необхідністю поглиблення українознавчої спрямованості змісту освіти. За часів Російської імперії спроби викладачів, студентів і громадськості щодо поглиблення українознавчого компоненту змісту освіти нейтралізувалися державними структурами, проте набутий позитивний досвід упровадження українознавчих дисциплін у вищій школі було використано в Україні в наступні історичні періоди та в умовах сьогодення.Документ Аналіз форм організації фізкультурно-оздоровчої діяльності у закладах загальної середньої освіти сільської місцевості(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Кравченко Ігор Миколайович; Kravchenko Ihor Mykolaiovych; Деменков Денис Вікторович; Demenkov Denys ViktorovychУ статті визначені завдання фізкультурно-оздоровчої діяльності. Проаналізовано форми організації занять фізичною культурою і спортом. Розглянуті сучасні тенденції, які суттєво впливають на стан і розвиток сільської освіти. Уточнено поняття «фізкультурно-оздоровча діяльність».Документ Педагогічні умови формування ігрової компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі мистецької діяльності(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna; Федоряка Єлизавета; Fedoriaka YelyzavetaУ статті обґрунтовано педагогічні умови формування ігрової компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі мистецької діяльності. Гра розглядається як вид креативної діяльності людини, у процесі якої в уявній формі відтворюються способи дій з предметами, стосунки між людьми, норми соціального життя та культурні надбання людства, які характеризують історично досягнутий рівень суспільства. Ігрову компетентність трактовано як здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі. Виокремлено три компоненти ігрової компетентності дітей старшого дошкільного віку: емоційний, пізнавальний і практичний. На основі розробленої структури виокремлено такі педагогічні умови формування ігрової компетентності дітей старшого дошкільного віку в процесі мистецької діяльності в закладі дошкільної освіти. Доцільним є паралельне впровадження розроблених умов, що забезпечуватиме одночасний вплив на емоційний, пізнавальний та практичний компоненти, а відповідно й емоційно-ігровий, пізнавально-ігровий та практично-ігровий критерії оцінювання ігрової компетентності дітей старшого дошкільного віку. Перспективним уважаємо створення цілісної організаційно-педагогічної моделі формування досліджуваної якості дітей в закладах дошкільної освіти.Документ До проблеми професійного співробітництва вчителя початкової школи та асистента вчителя(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Литвин Інна Миколаївна; Lytvyn Inna Mykolaivna; Зубрицький Ігор Ярославович; Zubrytskyi Ihor Yaroslavovych; Смеречак Леся Іванівна; Smerechak Lesia IvanivnaУ статті узагальнено підходи до дефініції «професійне співробітництво», розкрито її особливості як важливої складової інклюзивного навчання в умовах початкової освіти; виокремлено основні ознаки професійного співробітництва. Визначено, що асистент учителя забезпечує соціальнопедагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, разом з учителем класу проводить різні заходи (як в умовах класної, так і позакласної діяльності); допомагає дитині при виконанні навчальних завдань; бере участь у розробці та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує/модифікує дидактичні матеріали з урахуванням визначеного ІРЦ рівня підтримки та індивідуальних особливостей освітньої діяльності учня з особливими освітніми потребами. Акцентовано увагу на тому, що лише спільна праця вчителя та асистента над розробленням індивідуальних завдань, дидактичного матеріалу, індивідуальної освітньої траєкторії тощо дасть змогу досягнути ефективності в роботі з учнями з особливими освітніми потребами. Наголошено, що професійне співробітництво вчителя початкової школи та асистента вчителя є запорукою успішного інклюзивного навчання, оскільки саме вони зумовлюють реалізацію індивідуального підходу до дитини з особливими освітніми потребами.Документ Сучасні підходи до викладання українського народного танцю: традиції та інновації(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Максименко Анатолій Іванович; Maksymenko Anatolii IvanovychУ статті висвітлено актуальні питання викладання українського народного танцю в закладах вищої освіти України. Здійснено комплексний аналіз інноваційних підходів до поєднання традиційної методики з сучасними освітніми технологіями. На основі застосування загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) та конкретно-наукових (порівняльнозіставний аналіз) методів дослідження проаналізовано стан розвитку викладання українського народного танцю та ідентифіковано сучасні освітні практики, які сприяють ефективному навчанню студентів. Зокрема, акцентовано увагу на використанні мультимедійних презентацій, відеоаналізу рухів, інтерактивного середовища, а також віртуальної реальності, що забезпечують доступність навчального контенту, підвищують якість засвоєння технічного матеріалу та стимулюють творчу активність здобувачів освіти. Особливу увагу приділено мультидисциплінарному підходу у викладанні, що дозволяє поглибити розуміння естетичної та емоційної природи народного танцю, а також забезпечує більш широкі можливості професійної підготовки майбутніх хореографів. Визначено перспективи подальшого розвитку системи викладання українського народного танцю в університетській освіті, які передбачають розширення спектру цифрових освітніх інструментів, адаптацію навчальних програм до потреб сучасного мистецького середовища та підготовку фахівців із високим рівнем творчої та педагогічної компетентності.Документ Готовність педагогів до інноваційної діяльності як управлінська проблема(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Мармаза Олександра Іванівна; Marmaza Oleksandra IvanivnaВідповідно до поставленої мети у статті розкрито зміст готовності педагога до інноваційної діяльності, визначено ефективні засоби та сприятливі умови її формування. Методами аналізу, порівняння, систематизації, синтезу, узагальнення опрацьовано джерельну базу з означеної проблеми, що дало змогу визначити структурні компоненти готовності педагога до інноваційної діяльності (особистісний, мотиваційний, інформаційний, діяльнісний); з’ясувати шляхи та засоби управлінського впливу на її формування (підвищення кваліфікації педагогів з інноватики, удосконалення інформаційно-комунікаційної діяльності, розроблення системи нагородження та визнання, управління інноваціями та змінами). Встановлено, що важливим є цілеспрямоване управління процесом формування готовності педагогів до інновацій, що передбачає заохочення педагогів до співуправління, залучення до процесу розробляння інноваційних ідей та цільових проєктів їх реалізації, допомога педагогам у адаптації до змін.Документ Методичне забезпечення адаптивної фізичної культури: інноваційний підхід до формування компетентностей майбутніх фахівців(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Хоменко Павло Віталійович; Khomenko Pavlo Vitaliiovych; Бондаренко Віктор Петрович; Bondarenko Viktor Petrovych; Сукач Олександр Володимирович; Sukach Oleksandr Volodymyrovych; М'якота Олександр Григорович; Miakota Oleksandr HryhorovychУ статті комплексно досліджено методичні засади викладання адаптивної фізичної культури як важливої складової професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Розкрито теоретичні основи дисципліни, її місце в освітньо-професійній програмі, функціональне та аксіологічне значення для формування фахових і загальнокультурних компетентностей студентів. Встановлено, що адаптивна фізична культура має міждисциплінарний характер, базується на поєднанні знань з фізичної реабілітації, педагогіки, медицини, психології та соціальної роботи, і виконує гуманістичну місію інтеграції осіб з особливими потребами у соціум засобами фізичної активності. Проаналізовано сучасний стан методичного забезпечення дисципліни, виокремлено його структурні компоненти, зокрема навчальні програми, методичні рекомендації, електронні ресурси та практичні посібники. Аргументовано доцільність впровадження інноваційних технологій навчання, таких як проєктна діяльність, кейс-метод, ситуаційне моделювання, цифрові платформи та віртуальні тренажери, що дозволяють ефективно розвивати критичне мислення, комунікативну гнучкість, емоційну компетентність і готовність до роботи в інклюзивному середовищі. Особлива увага приділена визначенню інтерактивних форм організації навчання, які сприяють формуванню стійкої професійної мотивації, здатності до прийняття відповідальних рішень та індивідуалізації освітнього процесу. Обґрунтовано перспективні напрями удосконалення методичної бази з урахуванням сучасних викликів вищої освіти, цифровізації, соціальної мобільності та інтернаціоналізації педагогічної діяльності. Стаття містить теоретичні положення, що можуть стати основою для подальших емпіричних досліджень і практичного впровадження в освітній процес факультетів фізичного виховання.Документ Досвід країн Балтії з упровадження локально орієнтованої освіти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Перевознюк Вікторія Вадимівна; Perevozniuk Viktoriia VadymivnaУ статті осмислено впровадження локально орієнтованої освіти у країнах Балтії в аспекті подальшої імплементації в українську освіту. Обґрунтовано, що локально орієнтована освіта, яка побудована на міцному зв’язку з територіальною громадою, на залученні школярів до розв’язання реальних місцевих проблем, надає широкі можливості для виховання патріотизму, турботи про рідний край, любові до рідної мови, національної культури і мистецтва. Виявлено причини популярності локально орієнтованої освіти, які полягають, передусім в тому, що вона максимально враховує національне, регіональне і ментальне розмаїття, адже учні навчаються на тому матеріалі, який їх безпосередньо оточує. Показано, що локально орієнтована освіта має низку позитивних ефектів, серед яких головним є підвищення мотивації завдяки актуалізації навчального матеріалу. З’ясовано, що кожна з країн Балтії обрала власний шлях упровадження локально орієнтованої освіти. Вибір залежав від тих проблем, які країна вважала найбільш актуальними. Для Естонії ними стали необхідність інноваційного розвитку та екологічні проблеми, Литва додала ще проблему з демографією. Латвія обрала як найважливіші проблеми суттєві відмінності в якості життя різних регіонів і зникнення регіональних мов. Доведено, що для української освітньої системи осмислення і врахування досвіду країн Балтії в аспекті імплементації педагогічного підходу локально орієнтованої освіти є дуже важливим. Наша країна стикнулася з усіма тими викликами, що і балтійські країни. Освітні втрати, спричинені бойовими діями, повітряними тривогами, руйнуванням закладів освіти, потребують на системне подолання. Локально орієнтована освіта має необхідний інструментарій для вирішення цих проблем. Зазначено, що упровадження цього педагогічного підходу має позитивний вплив на територіальну громаду в цілому.Документ Критична медіаграмотність як освітня категорія(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Богомаз Оксана Юріївна; Bohomaz Oksana YuriivnaУ статті розглядається критична медіаграмотність як важлива освітня категорія в сучасному інформаційному суспільстві. Обґрунтовується її актуальність у контексті зростання обсягів медіаконтенту, поширення дезінформації та необхідності формування в громадян здатності до усвідомленого споживання, аналізу та оцінки медіаповідомлень. Розкрито сутність поняття критичної медіаграмотності, її ключові компоненти та зв'язок з іншими освітніми дисциплінами. Проаналізовано різні підходи до інтеграції принципів критичної медіаграмотності в освітній процес на різних рівнях. Особливу увагу приділено практичним аспектам розвитку критичного мислення щодо медіа, включаючи методи аналізу джерел, виявлення маніпулятивних технік та створення власного медіаконтенту. Стаття підкреслює важливість формування критичної медіаграмотності як невід'ємної складової всебічно розвиненої особистості, здатної ефективно функціонувати в інформаційному просторі та протистояти негативним впливам медіа.Документ Conceptual Foundations for Integrating Artificial Intelligence Technologies in Developing Personalized Learning Pathways for Students with Special Educational Needs(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Hereha Bohdan; Герега БогданConceptual foundations for integrating artificial intelligence technologies in developing personalized learning pathways for students with special educational needs. The article explores the potential of integrating artificial intelligence (AI) technologies into the design and implementation of individualized educational trajectories (IETs) for children with special educational needs (SEN). The research focuses on the analysis of theoretical approaches to personalized learning, a review of current international and national studies in the fields of inclusive education and AI, and the development of a conceptual model that incorporates digital analytical tools across all stages of the IET – from data collection and interpretation to the monitoring and adjustment of the educational process. The methodological framework is grounded in general scientific methods of analysis, synthesis, induction, deduction, interpretiveanalytical and structural-functional approaches, which enabled a comprehensive study of academic sources and a systematic generalization of research outcomes. The results indicate that AI can serve as an effective tool at every stage of IET development, particularly in identifying learners’ needs, setting educational goals, selecting appropriate pedagogical strategies, and designing assessment instruments. A generalized model has been developed for AI integration into the six core stages of the IET, enhancing the adaptability of instruction, increasing the accuracy of pedagogical decisions, and improving the responsiveness of feedback mechanisms. Special attention is given to the risks and limitations associated with AI use, including ethical considerations, algorithm interpretability, and the need to maintain human pedagogical support as a central component of the educational process. The practical significance of the study lies in establishing a foundation for the implementation of innovative technologies within the framework of personalized learning in inclusive educational settings. The conclusions emphasize the importance of ethical regulation, interdisciplinary collaboration among specialists, and the need for further empirical research on the effectiveness of the proposed approaches in realworld educational environments.Документ Модель розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша(2025) Бутенко Віта Григорівна; Butenko Vita Hryhorivna; Петренко Катерина; Petrenko KaterynaУ статті обґрунтовано наукові підходи до моделювання розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша. Розглянуто основні складові моделі: цільову, організаційно-педагогічну, контрольно-оцінювальну та результативну. Цільова складова містить мету та завдання розробленої моделі. Організаційно-педагогічна складова – окреслює принципи, які сприяють залученню дітей у процес дослідження, аналізу та творчості; етапи ефективного використання блоків Дьєнеша; педагогічні умови для її практичної реалізації. Контрольно-оцінювальна складова містить елементи діагностування розвитку компонентів дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку – критерії та їх показники. Визначено рівні відстеження динаміки розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку – початковий, оптимальний, творчий. Результативна складова віддзеркалює очікуваний результат від реалізації моделі – позитивну компонентну динаміку розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша.Документ Critical Thinking Through ESP Debates: Enhancing Argumentation Skills of Diplomacy Students(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Zatserkovnyi Oleh Anatoliiovych; Зацерковний Олег АнатолійовичThis study explores the pedagogical value of structured debates integrated into English for Specific Purposes (ESP) instruction, specifically within the context of diplomacy education. Grounded in a quasi-experimental research design, the investigation involved 31 undergraduate students of International Relations at the State University of Trade and Economics, divided into an experimental group (𝑛 = 17) and a control group (𝑛 = 14). The study employed a mixed-methods approach, collecting quantitative and qualitative data to assess the impact of debate-based instruction on four key areas: academic performance, learner motivation, rhetorical proficiency, and engagement in diplomatically relevant communicative tasks. The experimental group followed a debate-enhanced ESP curriculum incorporating formal debate formats (Lincoln-Douglas and Parliamentary) and communicative techniques aligned with students' multiple intelligences and learning styles. Results indicated statistically significant improvements in all measured outcomes for the experimental group. Academic performance and rhetorical proficiency showed large effect sizes, while learner motivation also improved substantially compared to the control group. Qualitative data from journals, teacher observations, and peer evaluations further revealed enhanced engagement, confidence, and communicative authenticity in the experimental group’s interaction with diplomatic themes. These findings align with prior research emphasising the role of debates in fostering critical thinking, collaborative learning, and active engagement. Furthermore, the study extends the discourse by demonstrating how debate-based ESP instruction, when personalised to students’ cognitive styles, can serve as an effective model for vocational language education in diplomacy. The research contributes to the growing emphasis on skills-based, interactive methodologies in ESP and calls for broader implementation and longitudinal studies to assess long-term communicative competence in professional diplomatic settings.Документ Особливості підготовки майбутніх офіцерів до протидії негативного інформаційно-психологічного впливу агресора(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Галус Олександр Мар'янович; Halus Oleksandr Marianovych; Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr Serhiiovych; Зданевич Лариса Володимирівна; Zdanevych Larysa VolodymyrivnaРозглянуто особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів до протидії негативному інформаційно-психологічному впливу агресора в умовах інформаційного протиборства. Аналіз академічних джерел, присвячених питанню тлумачення підготовки майбутніх офіцерів до протидії негативного інформаційного-психологічного впливу агресора, Аналіз продемонстрував розмаїття методик та суперечливість позицій дослідників стосовно його трактування. Виявлено єдність думки науковців про те, що запропоноване тлумачення слугує своєрідною «сполучною ланкою» між теоретичними положеннями та їх практичним втіленням. Воно, виступаючи уособленням методологічних принципів формування конкретного феномену, забезпечує досягнення заздалегідь окреслених освітніх завдань шляхом впровадження нововведень у процес навчання і виховання. На підставі узагальнення наукових праць, присвячених даній проблематиці, встановлено, що автори під час розкриття сутності підготовки офіцерів до протидії негативного інформаційного-психологічного впливу агресора, широко використовують такі підходи, як фахове оцінювання, обговорення та впорядкування за пріоритетами. В процесі аналізу визначено передумови, що потрібні для навчання майбутніх військовослужбовців з метою результативного протистояння негативному інформаційно-психологічному впливу агресора у контексті інформаційного протиборства. Аргументовано важливість вдосконалення механізму забезпечення державної безпеки України з огляду на особливості війни сучасного типу. Досліджено окремі концепції щодо формування готовності майбутніх військових керівників до нейтралізації ворожого інформаційно-психологічного впливу, а також типові ознаки гібридного конфлікту; здійснено аналіз актуальних викликів у сфері захисту державних інтересів в умовах широкомасштабної агресії.