Переглянути
Нові надходження
Документ Постмайнінгові геосистеми Стебницького хвостосховища: геоекологічний стан, умови формування і функціонування(Baltija Publishing, 2025) Іванов Євген Анатолійович; Ivanov Yevhen Anatoliyovych; Остап’юк Володимир Любомирович; Ostapyuk Volodymyr Lyubomyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychВ межах Стебницького хвостосховища відбувається процес формування постмайнінгових ландшафтів екстракційного походження, який супроводжує інтенсивне засолення поверхні. Серед геосистем домінують плоскі похилі поверхні першої секції хвостосховища, які обваловані дамбами та утворюють замкнені безстічні ділянки та потребують періодичного регулювання рівня остаточної водойми. Заповнення хвостосховища відіграє рельєфоутворювальну роль, наслідком чого є виникнення припіднятих ділянок. Власне в межах цих ділянок сформувалися природні умови для утворення рослинних угруповань різних стадій сукцесії. Дешифрування космознімків дало змогу виявити просторово-часові закономірності формування рослинних угруповань в межах першої секції хвостосховища. Виокремлено лучно-болотні, чагарниково-лучні і деревно-чагарникові угруповання на поверхнях із різним рівнем засолення.На основі аналізу показників солоності у досліджуваних водоймах першої секції хвостосховища виявлено суттєві відмінності між результатами. Найвищі значення спостерігаємо у пунктах відбору 1 (148,5 г/дм3) і 7 (83,7 г/дм3), де накопичено розсоли. Для інших пунктів відбору властиві дуже солоні води із показниками солоності від 25,3 до 43,8 г/дм3. Середньорічні значення солоності головної водойми становлять 33,25 г/дм3. У процесі наповнення водойми солоність води суттєво знижується – від розсолів (75 г/дм3) на початку наповнення й до слабосолоних вод (13г/дм3) на стадії максимального рівня, перед їх спуском. Умови формування та геоекологічний стан постмайнінгових геосистем першої секції хвостосховища зумовлений його періодичним затопленням. Для утворення сталого рослинного покриву слід не допускати підняття рівня головної водойми до критичних показників.Документ Картографо-географічний аналіз транспортної доступності центрів громад Сумської області на основі теорії графів(Baltija Publishing, 2025) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychРозглянуто проблематику транспортної доступності центрів територіальних громад Сумської області, як ключового чинника просторової організації регіону в умовах адміністративно-територіальної реформи. Об'єктом дослідження виступає транспортна мережа Сумськоїобласті, а основною метою є виявлення рівня зв’язності між центрами територіальних громад. Методологічною основою дослідження є апарат теорії графів, який дозволяє змоделювати транспортну мережу як неорієнтований граф, вузлами якого є центри громад, а ребрами – прямі транспортні зв’язки між ними. За допомогою геопросторових координат побудовано топологічну модель, на основі якої розраховано ключові показники: середню довжину найкоротшого шляху, щільність графа, коефіцієнт кластеризації, діаметр та ефективність мережі. Також оцінено ступеневу, близькісну, посередницьку та ейгенвекторну центральності вузлів. Отримані результати дали змогу виявити як центральні, так і периферійні територіальні громади, зокрема визначити найбільш інтегровані транспортні вузли (Суми, Путивль, Конотоп) та громади з обмеженою транспортною досяжністю (Грунь, Кириківка, Юнаківка). Дослідження може слугувати основою для просторового планування, удосконалення логістичних зв’язків і підвищення регіональної транспортної інтеграціїДокумент Розширення території природно-заповідного фонду України як запорука сталого розвитку держави(2025-03) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaРозділ монографії присвячений важливій та актуальній темі розширення території природно заповідного фонду України, заповідності її території, яка відбувається зі значним відставанням. Встановлено, що станом на 01.01.2024 в Україні нараховується 9002 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 4,569 млн. га, показник заповідності становить 6,93%, що значно нижче від показника заявленого у Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року, згідно якої, на 01.01.2025 р. заповідність мала бути 12,5%. Максимальні показники заповідності характерні для Закарпатської, Івано Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей, а також для м. Київ, мінімальні для Вінницької та Харківської областей. Розрахований індекс територіальної концентрації ПЗФ України корелюється із показником заповідності. Низька концентрація об’єктів ПЗФ характерна, в основному, для центральних, східних та частково південних областей, для яких показник заповідності території нижче 5%. Розраховані індекси територіальної концентрації природних територій та об’єктів встановили, що найвищою концентрація заповідників характеризується Київська область, найвища концентрація НПП розрахована для м. Київ та для Хмельницької області, максимальна концентрація РЛП обрахована для Чернівецької та Сумської області, найвищою концентрацією заказників характеризується м. Севастополь та м. Київ, пам’яток природи Івано Франківська область. З’ясовано, що природно заповідні об’єкти України потерпають від воєнних дій: 1426 об’єктів ПЗФ зазнали впливу російської агресії, потенційно забрудненими є 1,1 млн га земель ПЗФ, повністю чи частково окупованими залишаються 131 об’єкт. Встановлено, що основними проблемами внаслідок війни природно--заповідних територій та об’єктів стали: масштабні пожежі, мінування територій, активні бойові дії, що призвели до пошкодження ґрунтового покриву, місць існування цінних видів флори та фауни.Документ Гідроекологічний моніторинг деяких річок суббасейну Середнього Дніпра у межах Сумської області(2025-04-28) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SergiivnaМонографію присвячено гідроекологічному моніторингу деяких річок суббасейну Середнього Дніпра у межах Сумської області, аналізу динаміки їх водності й оцінці екологічного стану. Проаналізовано динаміку водності головних річок суббасейну Середнього Дніпра в межах Сумської області (Сули, Псла та Ворскли). З’ясовано зміну складових водного балансу басейну річки за два періоди (на прикладі річки Ромен). Удосконалено візуальну тест-методику оцінки екологічного стану малої річки, а також адаптовано її до середньої річки. Здійснено оцінку екологічного стану річок у ключових точках у межах регіону (Сули, Ворскли) і визначених ділянках (Ромен, Боромлі, Стрілки). Установлено екологічні проблеми річок і запропоновано водоохоронні заходи. Монографію розраховано на широкий загал людей, яких цікавлять проблеми вивчення, охорони, збереження річок. Особливий інтерес вона становитиме для студентів, аспірантів, викладачів закладів вищої освіти.Документ Сучасний стан землекористування і технології використання земель Куликівської територіальної громади Львівської області(Baltija Publishing, 2025) Войтків Петро Степанович; Іванов Євген Анатолійович; Корнус Анатолій Олександрович; Voitkiv Petro Stepanovych; Ivanov Yevhen Anatoliyovych; Kornus Anatolii OleksandrovychСучасний стан землекористування Куликівської територіальної громади наближається до критичного. Основні проблеми пов’язані з виснажливим використанням сільськогосподарських земель, забрудненням від промислових і аграрних підприємств, відсутністю меліоративних робіт, деградацією ґрунтів і розвитком ерозійних процесів. У структурі земельного фонду громади переважають сільськогосподарські землі (90,33%), тоді як забудовані, водно-болотні землі та ліси займають незначну частку. Більшість земель перебуває у користуванні громадян (77,30%), тоді як сільськогосподарські підприємства використовують лише 8,96%. Забезпеченість ресурсами становить 1,00га на одного користувача, а найбільшу площу на користувача мають сільськогосподарські підприємства (102,17га). Для покращення стану земель рекомендовано враховувати природні особливості ґрунтів, впроваджувати новітні агротехнології, забезпечити матеріально-технічну базу та активно боротися з деградацією земель. Також важливими є належний контроль, посилений моніторинг і правильне використання земельних ресурсів. Загальний висновок свідчить, що землекористування в межах громади є надзвичайно інтенсивним і потребує негайних заходів для забезпечення його сталого розвитку.Документ Соціальна інфраструктура Сумської області: суспільно-географічний аспект(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Лянной Юрій Олегович; Liannoi Yurii OlehovychМонографія присвячена аналізу та оцінці розвитку соціальної інфраструктури в регіоні. Вона охоплює ключові аспекти транспортного, медичного, освітнього та культурного обслуговування, акцентуючи на їхньому стані, викликах та можливостях вдосконалення в умовах сучасних соціально-економічних і воєнних викликів. Визначено значення соціальної інфраструктури як основи якісного життя населення. Розглянуто підходи до оцінки її рівня, включно зі статистичними, математичними моделями та експертними оцінками. Проаналізовано стан транспортно-дорожньої мережі, зокрема її роль у забезпеченні зв’язків між населеними пунктами. Висвітлено проблеми недостатнього фінансування та зношеності доріг. Досліджено мережу закладів охорони здоров’я, зокрема доступність первинної медичної допомоги. Особливу увагу приділено проблемам прифронтових територій. Розглянуто стан дошкільної, середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Досліджено мережу закладів культури, її територіальну організацію та вплив на соціальну стійкість громад. Монографія стане у нагоді фахівцям у сфері регіонального розвитку, географам, медикам, екологам, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, викладачів та здобувачів ЗВО.Документ Socio-Geographical Features of the Development of the Educational and Cultural Infrastructure of Sumy Region(Teadmus OÜ, 2024) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychСуспільно-географічне дослідження базової мережі місцевих закладів освіти та культури в територіальних громадах Сумської області виявило наступне: формування сучасної мережі в рамках реформи децентралізації загалом завершено; унікальні геопросторові особливості мережі закладів освіти та культури зумовлені конфігурацією території тієї чи іншої громади та особливостями поселенської мережі; компонентна структура сформована закладами шести типів; територіально-функціональна структура мережі представлена чотирма типами результати дослідження можуть бути використані при створенні та реалізації цільових програм розвитку культури і мистецтва для підвищення територіальної доступності надання послуг.Документ Нозогеографічний моніторинг стану здоров’я населення Сумської області(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Скиба Ольга Олександрівна; Лянной Юрій Олегович; Головань Анна Олександрівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Skyba Olha Oleksandrivna; Liannoi Yurii Olehovych; Holovan Anna OleksandrivnaУ монографії розглядаються теоретичні питання та методика дослідження нозогеографічного моніторингу стану здоров’я населення, аналізується сучасна демографічна ситуація в Сумській області. Основну увагу приділено територіальним відмінностям стану здоров’я населення регіону за основними класами хвороб. Здійснено прогноз стану здоров’я населення за основними класами хвороб до 2025 року. Монографія буде корисна для географів, медиків, екологів, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, викладачів та здобувачів ЗВО.Документ Tourism in Ukrainian Frontline Communities: Trends, Challenges and Development Prospects(Journal of Geology, Geography and Geoecology, 2023-10) Reimann Mart; Рейманн Март; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Олеся Григорівна; Patsiuk Viktoriia Serhiivna; Пацюк Вікторія Сергіївна; Venherska Natalia Serhiivna; Венгерська Наталя Сергіївна; Kholodok Valentyna Dmytrivna; Холодок Валентина Дмитрівна; Palang Hannes; Паланг ХаннесIn Ukraine, as a result of Russia's military aggression, tourism has suffered significant losses, and in regions close to or where hostilities are ongoing, it has ceased operations altogether. However, there are many examples in the world where countries have recovered quickly and successfully developed after armed conflicts. Given this, it is necessary to study foreign experience in restoring tourism and to develop the author's own scientific and practical recommendations for the further tourism development in wartime and post-war. The purpose of the article is to highlight new trends and peculiarities in the tourism sphere of the frontline communities of Ukraine (Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Sumy, Kharkiv and Donetsk regions) during the war and to develop the author's recommendations for its further development, taking into account the primary data of a sociological survey of tourism representatives. The study was based on the results of a sociological survey of tourism business owners, employees of tourist infrastructure and attractions, representatives of tourism NGOs and executive authorities coordinating tourism activities in the frontline territories of Ukraine. The respondents were 144 people from 5 regions of Ukraine: Dnipropetrovs'k, Donetsk, Zaporizhzhia, Sumy and Kharkiv regions. The sociological survey was conducted from February 2 to 15, 2023 by Estonian (Tallinn University) and Ukrainian scientists with the support of the Estonian Research Agency. The purpose of the survey was to identify the peculiarities of the state of Ukrainian frontline communities and the tourism business in the context of the war and prospects for the future. The sociological survey was conducted using the Google form tool on various areas of tourism business activity, such as the peculiarities of the tourism business before the war, the types of tourism practiced in the community before the outbreak of hostilities, changes in tourism after the outbreak of hostilities, problems and threats to the tourism business, prospects and opportunities for tourism development after the war, the greatest benefits for the community in terms of tourism business development during the war and the post-war period, participation in tourism clusters, and the development of tourism business in the community. The computer program Microsoft Excel 2010, Adobe Photoshop 2021 and the program SPSS Statistics V21.0 were used for calculations, computations and graphical constructions. Based on the results of the survey, we suggest ways to restore tourism in the frontline communities of Ukraine after the war.Документ Впровадження ІТ та ГІС технологій у процес підготовки студентів географічних спеціальностей (на засадах диференційованого підходу)(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Король Олена Миколаївна; Korol Olena MykolaivnaВ монографії висвітлені загальні положення про теоретичні основи підготовки здобувачів географічної освіти в галузі ІТ та ГІС-технологій. Велику увагу приділено теоретичним в практичним аспектам формування ІТ та ГІС компетентності на основі диференційованого підходу. В монографії надається детальний опис догеоінформаційної підготовки. Також надано перелік програмного забезпечення та інтернет ресурсів геоінформаційного спрямування. Актуальність роботи визначається зростаючими обсягами геоінформаційної просторової інформації та потребою обробляти її засобами ІТ та ГІС-технологій. Матеріал монографії буде корисним як здобувачам освіти різних географічних спеціальностей так і для викладачів географії.Документ Щодо питань фіксації наслідків військової агресії у Сумській області(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022-11-24) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Коваль Юлія Андріївна; Koval Yuliia AndriivnaУ статті розглянуто питання щодо відновлення зруйнованих об’єктів звільнених територій України на прикладі Сумської області. Підкреслена важливість ролі засобів дистанційного зондування Землі та геоінформаційних технологій. Вони не тільки використовуються для планування і проєктування нових об’єктів, а є засобом для фіксації і аналізу наслідків військової трагедії в Україні. Завдяки їх використанню є реальна можливість дати оцінку руйнуванням і в подальшому відновити пошкоджені об’єкти.Документ Щодо питань проблемного навчання у застосуванні кейс-технологій на уроках географії(2023) Яременко Вадим Павлович; Yaremenko Vadym Pavlovych; Король Олена Миколаївна; Korol Olena MykolaivnaКонцепція нової української школи вимагає створення для учнів нових інтерактивних моделей опрацювання навчального матеріалу, що корелює із їх інтелектуальними запитами та допомагає їм співпрацювати з іншими учнями на уроці при опануванні різних проблемних ситуацій. Це виклики, які стоять і перед вчителями географії. Одним із інструментів, який допомагає їм вибудовувати цікавий та інтерактивний процес на уроках географії є кейси. На сьогодні сучасні кейс-технології стали унікальним інструментом, що допомагає учням краще засвоювати складний теоретичний матеріал із географії.Документ Розвиток туристичного бізнесу прифронтових громад в умовах війни: зарубіжний та український досвід(2023) Рейманн Март; Корнус Олеся Григорівна; Венгерська Наталя Сергіївна; Холодок Валентина Дмитрівна; Пацюк Вікторія Сергіївна; Ханнес Паланг; Reimann Mart; Kornus Olesia Hryhorivna; Venherska Natalia Serhiivna; Kholodok Valentyna Dmytrivna; Patsiuk Viktoriia Serhiivna; Palang HannesДосліджено розвиток туристичного бізнесу в умовах війни та розроблено науково-практичні рекомендації щодо його відновлення в прифронтових громадах Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської, Донецької областей України в майбутньому. Проаналізовано зарубіжний досвід відновлення туристичної сфери, зокрема в Грузії, Албанії, Хорватії, Ізраїлі. Обґрунтовано, що для розроблення рекомендацій для прифронтових громад потрібно мати фактологічний матеріал про стан туризму на основі бачення представників туристичної сфери, що обумовило проведення авторами соціологічного опитування серед власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури та атракцій, представників громадських організацій туристичного спрямування та виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність на прифронтових територіях України (Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської, Донецької областей). На основі соціологічного опитування визначено стан, проблеми, виклики та можливості туристичної індустрії. Ураховуючи зарубіжний досвід і результати авторського дослідження, розроблено науково-практичні рекомендації щодо відновлення туризму прифронтових громад в Україні після війни. Документ Аналіз сучасних тенденційних змін мінімальної добової температури повітря на території України на фоні глобального потепління(Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка, Львівська політехніка, 2022) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaНаведено порівняльний аналіз повторюваності тропічних ночей по 13 метеостанціям України за період спостережень 1976-2019 рр. Обрані станції: Вінниця, Житомир, Львів, Полтава, Херсон, Івано- Франківськ, Київ, Ковель, Нікополь, Харків, Одеса, Суми, Чернігів відносяться до різних фізико-географічних областей України. Названі метеостанції обрані таким чином, аби мати можливість проаналізувати не лише секторні, а й міжширотні відмінності екстремальних температур повітря. Отримані результати підтверджують, що підвищення температури повітря призводить до зростання мінімальних температур практично по всій території країни, що призвело до появи влітку екстремально високих мінімальних температур (явище тропічних ночей). Слід зазначити, що інтенсивне збільшення їх повторюваності на півдні, сході та у центрі країни відбулося іще з середини 90-х років минулого століття. Впродовж останніх десятиліть явище тропічних ночей досить стабільно почало спостерігатись і на заході України.Документ Географія Сумської області: особливості природи, соціально-економічного розвитку та раціонального природокористування(СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Авхутська Світлана Олександрівна; Avkhutska Svitlana Oleksandrivna; Акулов Олександр Юрійович; Akulov Oleksandr Yuriiovych; Гоженко Людмила Петрівна; Hozhenko Liudmyla Petrivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Моцак Світлана Іванівна; Motsak Svitlana Ivanivna; Омельяненко Віталій Анатолійович; Omelianenko Vitalii Anatoliiovych; Пономарьов Олександр Миколайович; Ponomarov Oleksandr Mykolaiovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Удовиченко Ірина Віталіївна; Udovychenko Iryna VitaliivnaКолективна монографія підготовлена в межах виконання науково-дослідної теми «Географія Сумської області: особливості природи, соціально-економічного розвитку та раціонального природокористування» (державний реєстраційний номер 0117U004980). Видання орієнтоване на науковців, викладачів, аспірантів і студентів закладів вищої освіти, працівників органів державного управління та місцевого самоврядування, підприємців та іншими особами, які цікавляться цією проблематикою.Документ Нозогеографічний моніторинг регіону (на прикладі Сумської області, Україна)(2021) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Тонкопей Юлія Леонідівна; Tonkopei Yuliia LeonidivnaРівень захворюваності та смертності населення від тих чи інших хвороб є одним з показників соціально-економічного розвитку держави. Сьогодні спостерігається погіршення демографічних показників українського суспільства, зокрема зниження загальної чисельності населення, природне скорочення населення, зростання показників смертності, старіння населення тощо. Тому моніторинг цих негативних тенденцій, особливо стану здоров’я населення в регіональному розрізі, має чітко виражений практичний аспект та є необхідною умовою при розробці стратегічних напрямів розвитку системи охорони здоров’я. Нозогеографічний моніторинг передбачає спостереження за станом здоров’я населення з метою його оцінки, контролю, прогнозу рівня захворюваності та розробки науково обґрунтованих рекомендацій.Документ Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках географії в умовах дистанційного навчання(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaВ умовах карантину гостро постала потреба у впровадженні інформаційно-комунікативних технологій, які можна використовувати під час дистанційного навчання. Метою дослідження є розгляд особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках географії в умовах дистанційного навчання. У дослідженні використано набір методів наукового пізнання, а саме: порівняльний аналіз для з’ясування різних поглядів на проблему опанування інформаційно-комунікативними технологіями в умовах дистанційного навчання географії та визначення напрямку дослідження; визначення інформаційно-комунікативних технологій з метою зіставлення різних можливостей для застосування на уроках географії; систематизація та узагальнення для формулювання висновків та рекомендацій. Застосовувався диференційний підхід під час вибору професійно-спрямованих ресурсів для застосування на уроках географії. У дослідженні розглянуто дистанційні платформи, в яких закладені широкі можливості щодо використання ІКТ в освітній діяльності, бо саме ці технології дозволяють якісно змінити зміст географічної освіти та сприяють засвоєнню учнями нових знань, умінь та навичок. ІКТ можуть використовуватися як під час урочної, так і позаурочної діяльності, дистанційної, змішаної та очної форм навчання. Зазначені технології дають можливість проводити уроки географії в умовах дистанційного навчання, а саме: допомагають презентувати навчальний матеріал у зручній для сприйняття учнями формі; полегшують комунікацію, обмін даними; допомагають проводити контролюючі та перевірочні роботи та ін. Завдяки впровадженню цих технологій вчителі географії зможуть демонструвати географічні явища та процеси, а учні, відповідно, зможуть не тільки теоретично ознайомлюватися з навчальним матеріалом, але й опрацьовувати практично картографічний матеріал. Матеріали наукової роботи мають інтерес для майбутніх бакалаврів географії і вчителів географії, методистів, учителів та викладачів географії. У подальшому дослідженні планується розкриття можливостей роботи з сервісом ArcGIS Online.Документ Trends in the Formation of Snow Cover Against the Background of Global Climate Changes (According to Observations at the Ukrainian Antarctic Station “Academic Vernadsky”)(2021) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaДля того, щоб отримати характеристики снігового покриву, а також визначити його зміни та їх основні тенденції, у цій роботі з використанням математичних та статистичних методів ми проаналізували дані спостережень за снігом на метеорологічному майданчику української антарктичної станції «Академік Вернадський» за період 1997-2020 років. Отримані результати свідчать про значний зсув часових меж періоду залягання снігового покриву, а також структуру його відкладення, що може бути свідченням зміни характеру атмосферних процесів. Слід звернути увагу на той факт, що після 2005 р. відбулися зміни в структурі формування снігового покриву в районі української антарктичної станції «Академік Вернадський»: цей процес сповільнився, особливо в першій половині зими. Водночас загальна кількість опадів до кінця сезону накопичення снігу залишається відносно стабільною. В результаті дослідження вдалося виявити довгострокову складову висоти снігового покриву, період якої становить 11,03 року з обертонами 5 і 2,5 років, аналіз яких свідчить про можливий вплив на формування снігової маси в досліджуваній зоні явища Ель-Ніньо. Результати слід використовувати при розробці моделей прогнозу погоди.Документ Intra-annual and Long-periodic Components in the Changes of Precipitation over the Antarctic Peninsula and Their Possible Causes(2021) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii VolodymyrovychЗ метою виявлення і дослідження основних механізмів формування атмосферних опадів, у статті проаналізовано місячні та річні суми опадів за результатами спостережень на станціях Вернадський, Беллінсгаузен та Грютвікен. Для останньої станції виявлено невеликий лінійний тренд до збільшення опадів, тоді як на станціях Вернадський та Беллінсгаузен він практично відсутній. На наступному етапі дослідження були отримані характеристики внутрішньорічної складової мінливості опадів для цих станцій. У річному ході складова мінливості опадів представлена 3 піками, що припадають на березень, липень та жовтень (на станції Беллінсгаузен максимуми опадів лише у березні та липні), з чітко вираженою 4-річною періодичністю. Однак, дані зі станції Вернадський свідчать про зменшення сезонної складової в часі, на станції Грютвікен ця складова стабільна, тоді як на станції Беллінсгаузен сезонна складова мінливості опадів зростає в часі. Аналіз довготермінових компонентів мінливості опадів проведено за залишками даних, отриманих після аналізу внутрішньорічної складової. На станції Вернадський отримано п’ять статистично значущих гармонік, які відображені в періодах 6,8, 2,4, 4,0, 5,1 та 5,3 року. Для станції Грютвікен та Беллінсгаузен були отримані по 4 статистично значущих гармоніки, періоди яких становлять 4,2, 0,8, 1,7, 8,9 років і 1,5, 2,0, 2,8, 0,2 роки відповідно. Сьогодні добре відомі основні фази сонячної активності, яким близько 11 років. Довгострокові компоненти мінливості опадів, отримані в роботі для розглянутих станцій (до 10,3, 12 та 34,1 року), ідентичні (близькі) до згаданої фази сонячної активності. Це дозволило авторам зробити попередні висновки про вплив сонячної активності на умови утворення опадів у досліджуваному регіоні. Однак прямий кореляційний аналіз не підтвердив цього, як у випадку впливу Ель-Ніньо.Документ Traditional and New in the Content and Technique of Ukrainian Regional Nosogeographic Mapping(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Коновалов Микита Георгійович; Konovalov Mykyta Heorhiiovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena MykolaivnaМетою статті є викласти традиційну класифікацію нозогеографічних карт і запропонувати доповнення до неї. Зазначені доповнення сформульовані з урахуванням змін, що відбулися в класифікації нозологій, джерельній базі і технічних можливостях картографування, а також в організації системи медичної допомоги населенню. Основний матеріал. У статті показано місце нозогеографічного картографування в сучасній структурі загального медико-географічного картографування. Проаналізовано особливості змісту й укладання нозогеографічних карт. Встановлено, що розвиток комп’ютеризації медичних установ, у т. ч. ланки первинної медицини, дозволяє проводити дуже детальні види нозогеографічного картографування з урахуванням більш досконалих методів обробки медико-статистичних даних, які є джерелами інформації при складанні таких карт. З’являється можливість створення нових нозогеографічних карт, у т. ч. з використанням даних індивідуального адресного обліку, з можливістю гнучкого вибору територіальних одиниць, за якими проводиться усереднення. Це дозволяє отримувати характеристики не тільки для адміністративних одиниць, а й для окремих будинків, їх груп, мікрорайонів тощо. Висновки і подальші дослідження. Картографічний метод має надзвичайно широкі можливості при проведенні нозогеографічного аналізу, оскільки кожна група хвороб має свою хорологічну і хронологічну специфіку. Його використання дозволяє прогнозувати наявність конкретних факторів (показників екологічної ситуації, рівня надання медичної допомоги, соціально-демографічних показників та ін.), що визначають рівень захворюваності. Картографічні моделі можуть бути використані при розробці стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, проведення спеціальних заходів, спрямованих на зниження рівня окремих видів захворювань, раціональну територіальну організацію системи надання медичної допомоги населенню. На наш погляд, класифікацію нозогеографічних карт і, відповідно, їх структуру, а також тематику картографічних сюжетів слід доповнити такими трьома різновидами. По-перше, це демографічні та нозогеографічні карти, які відображають відмінності захворюваності людей у зв’язку з демографічними і соціально-демографічними показниками населення. Ці карти призначені для аналізу статевої, вікової, національної та іншої сприйнятливості населення до певних захворювань. По-друге, це фізіолого-нозогеографічні карти, які, крім захворюваності жителів країни або регіону, передають окремі показники фізичного розвитку і здоров’я певних груп населення. І, по-третє, до числа нозогеографічних карт мають входити і карти дорожньо-транспортних пригод.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »