Переглянути
Нові надходження
Документ Tools for the Development of Emotional Intelligence: Cognitive Native Language Teaching(Modestum Ltd, 2024) Hrona Nataliia Viktorivna; Khomych Tetiana; Semenoh Olena Mykolaivna; Kharchenko Inna; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Грона Наталія Вікторівна; Хомич Тетяна; Семеног Олена Миколаївна; Харченко Інна; Юрченко Артем Олександрович; Семеніхіна Олена ВолодимирівнаThe article is devoted to the problem of developing the emotional intelligence of young people. It has been proven that Ukrainian language teaching is a tool that positively affects the development of emotional intelligence. The authors describe the method of cognitive learning of the Ukrainian language, which is based on the integration of cognitive and communicative activities of students. Three hundred twelve students and 16 teachers from various educational institutions in Ukraine were involved in the experiment. Hall's method and conversations with teachers and students were used to assess the impact of the methodology on students' emotional intelligence. Empirical data were subjected to statistical analysis at a significance level of 0.05: the Pearson test was used to confirm the normality of the obtained distributions in groups, and the student's test to evaluate the means separately for each scale. The analysis of empirical data proved a statistically significant positive impact of the cognitive learning method of the Ukrainian language on various parameters of emotional intelligence (emotional awareness, managing one's emotions, self-motivation, empathy, and recognition of other people's emotions).Документ Cloud Technologies in Education: the Bibliographic Review(Politechnika Lubelska, 2023) Yurchenko Artem Oleksandrovych; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Rozumenko Anatolii; Momot Roman; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Юрченко Артем Олександрович; Розуменко Анжела Оурелянівна; Розуменко Анатолій; Момот Роман; Семеніхіна Олена ВолодимирівнаThe paper considers the use of cloud technologies in education through the prism of bibliographic analysis. The article characterizes the current state of cloud technologies in education, summarizes the trends, and forecasts the directions of recent scientific research. The leading research methods were bibliographic (visual and quantitative) analysis of keyword networks and qualitative discussion. The bibliographic analysis is based on publications indexed by the scientometric database Web Of Science over the past 20 years. The sample for analysis was formed by searching for the words cloud technology, education, learning, and teaching. The results of the study showed: a significant increase in the popularity of cloud technologies in education in recent years; an increase in the number of studies related to various aspects of educational activities under the influence of Industry 4.0; a gradual increase in the number of studies on the virtualization of the educational process and the use of artificial intelligence in education; dissemination of research on the effectiveness of various types of training using cloud services and teaching methods based on artificial intelligence; the relevance of the trend of visualization of educational material and visual analysis in education. The qualitative discussion provided grounds to identify general trends regarding future research directions.: development of mass online courses and learning technologies (immersive, the use of virtual, augmented, and mixed reality, gaming learning technologies, BYOD approach); further virtualization of universities; development of inclusive education, educational analytics, and assessment (formative and adaptive computer assessment); early training of teachers to use cloud technologies and specialized services in subject learning; research related to visualization (big data, design, simulation, simulation of various processes, etc.) and the designing of relevant new academic disciplines; research of STEM and STEAM education.Документ Using Bloom’s Taxonomy to Assess Information Hygiene Skills(STUDIO NOA, 2023) Rudenko Yuliia; Proshkin Volodymyr; Naboka Olha; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Руденко Юлія; Прошкін Володимир; Набока Ольга; Юрченко Артем Олександрович; Семеніхіна Олена ВолодимирівнаThe article raises the problem of assessing young people’s information hygiene skills. The authors emphasize that despite the massive introduction of special courses on information hygiene, and the popularization of open educational resources on media literacy, Ukrainian society remains sensitive to informational influences, which is confirmed by hybrid military aggression. The authors consider a change in approaches to the evaluation of the results as one of the possible solutions to the situation. The article substantiates the appropriateness of using Bloom’s taxonomy to assess the formation of youth information hygiene skills. The authors use theoretical (analysis of practices in the application of Bloom’s taxonomy in the educational process, modelling of the evaluation process) and empirical (observation, expert evaluations, pedagogical experiment) research methods. A pedagogical experiment is described, the idea of which is to compare two methods of assessing the formation of information hygiene skills: an online test for checking the level of media literacy and a comprehensive test of information hygiene skills based on Bloom’s taxonomy. The research model involved a double assessment of the formation of information hygiene skills in both ways. The first check took place after half of the course, and the second – at the end of the course. The evaluation results were compared. Based on the comparison of the results, the authors concluded that using Bloom’s taxonomy for assessment provided advantages, as it allowed for the analysis of failure and ways to correct gaps in learning outcomes, while online tests gave higher skill assessmentsДокумент Критерії і показники готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності(Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, 2023) Мулеса Павло Павлович; Mulesa Pavlo Pavlovych; Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ статті представлено вирішення проблеми розроблення діагностичного апарату для визначення готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Вирішення про блеми представлено з використаннямтеоретичних методів наукового пізнання: термінологічний аналіз понять показник і критерій; аналіз наукових публікацій стосовно оцінки рівня готовності фахівця, узагальнення і систематизація одержаних результатів. Узагальнено підходи до тлумачення понять «критерій» і «показник». Наведено короткий аналіз критеріїв і показників, які стали мірилом для визначення готовності вчителів до певного виду професійної діяльності. Представлено міркування авторів щодо критеріальної основи, яка уможливлює відслідковуваннядинаміки сформованості компонентів готовності майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Обґрунтовано, що критеріальнуоснову складають: ціннісно-орієнтаційний критерій (показник – ціннісні орієнтації на використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності); пізнавальний критерій (показник –цифрова обізнаність у засобах віртуальної наочності); технологічнийкритерій (показник – уміння використовувати засоби віртуальноїнаочності для створення дидактичних матеріалів); професійно-діяльнісний критерій (показники – уміння розробляти уроки з використанням засобів; уміння критично оцінювати засоби віртуальної наочності з урахуванням потреб організації освітньої діяльності); особистісний критерій (показники – здатність до критичного аналізу; здатність до самоосвіти; рефлексія). Подальші дослідження спрямовуються на характеристику рівнів такої готовності.Документ Інформаційна гігієна та інформаційний шум(2023) Острога Марія Михайлівна; Юрченко Артем Олександрович; Коровай Алла Олегівна; Ostroha Mariia Mykhailivna; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Korovai Alla OlehivnaУ статті обґрунтовано проблему виявлення інформаційного шуму для пересічного члена суспільства крізь призму потреби в дотриманні інформаційної гігієни. Схарактеризовані можливі джерела інформаційного шуму: мережева реклама (медійна, контекстуальна, продакт-плейсмент тощо), спам (електронною поштою, в коментарях, особистих повідомленнях та у інший спосіб), результати пошукової оптимізації (SEO – біла, сіра і чорна оптимізація), репост і рерайт. У статті описано джерела інформаційного шуму й окремі параметри, від яких залежить його вплив на споживачів інформації в мережі: довжина повідомлення, частота появи повідомлень, оформлення повідомлень, «звучання» повідомлення, адресат повідомлення.Документ Diagnostic Apparatus of Researching the Results of Preparing Teachers to Use Virtual Visibility Tools in Professional Activities(Uzhhorod National University, 2023) Mulesa Pavlo Pavlovych; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Мулеса Павло Павлович; Семеніхіна Олена Володимирівна; Юрченко Артем ОлександровичTo define the pedagogical system effectiveness, it is necessary to develop the criteria and indicators of its effectiveness and characterize the learning subjects by levels. The article aim: to develop criteria and indicators for teachers' readiness to use virtual visualization tools in professional activities. Theoretical analysis of scientific sources was used to clarify the possible diagnostic apparatus of the study, generalization of scientific approaches to define essential criteria and indicators, structural and logical analysis of the concept of "teacher's readiness to use the tools of virtual visibility in professional activities" to clarify the links between the components of readiness, the criteria and indicators of their formation, comparison for characterization teacher's readiness levels to use virtual visibility tools in professional activities. To determine the effectiveness of the system of training future teachers of mathematics and computer science to use the means of virtual visibility in professional activities, the criteria and indicators have been developed: value-orientation criterion (indicator – value orientations on virtual visibility use in professional activities); cognitive criterion (indicator – digital awareness in virtual visual aids); technological criterion (indicator – skill use virtual visualization tools to create didactic materials); professional activity criterion (indicators - the ability to develop lessons using tools; the ability to critically evaluate the means of virtual visibility, involving the needs of the educational activities organization); personal criterion (indicators – the ability to critical analysis, self-education, reflection). The developed diagnostic apparatus allows to empirically confirm the effectiveness of the developed pedagogical system for training of future mathematics and computer science teachers to use virtual visibility in professional activities.Документ Побудова індивідуального навчального плану для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії(2024) Юрченко Артем Олександрович; Острога Марія Михайлівна; Козолуп Олександр Олександрович; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Ostroha Mariia Mykhailivna; Kozolup Oleksandr OleksandrovychУ статті розглянуто проблему реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Її розробка і супровід реалізується через асинхронний формат навчання і стає все більш затребуваним, оскільки уможливлює в майбутньому самостійно побудувати власну кар’єру. Водночас науковці відзначають, що молодь часто стикається з проблемою відсутності сформованих навичок самостійної навчальної діяльності, постановки досяжних цілей, умінь добирати методи, форми і засоби навчання, здатність рефлексувати щодо особистих досягнень та брати відповідальність за прийняті рішення. Тому метою дослідження є деталізація побудови індивідуального навчального плану для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Для досягнення мети використано теоретичні методи наукового пізнання: термінологічний аналіз для уточнення тезаурусу дослідження, контент-аналіз і зіставлення для деталізації побудови індивідуального плану навчання для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Констатовано фрагментарність наукових результатів, що роз’яснюють побудову індивідуального навчального плану. Автори описують поняття індивідуального плану і наголошують на вмінні вчителів\ викладачів ставити досяжні цілі. У статті наведені узагальнені рекомендації для коректного цілепокладання при побудові індивідуального навчального плану, а також поради щодо його створення. Деталізовано особливості побудови індивідуального навчального плану для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Уточнено поняття SMART-цілей (цілі, які є конкретними, вимірюваними, послідовними, релевантними та обмеженими в часі). Наголошено, що вони мають включати спостережувані заходи, виважені часові рамки для їх досягнення та критерії вимірювання досягнень студента. Як висновок, автори рекомендують наслідувати ідею індивідуалізованого навчання, що сприятиме формуванню навичок самостійної діяльності, а також усвідомленню цілей навчання, підвищенню відповідальності за власні навчання та розвиток, розвитку впевненості в собі через усвідомлення власних сильних і слабких сторін.Документ Introduction of Didactic Games in the Educational Process(2019-12) Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha Mykolaivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych; Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Khvorostina Yurii ViacheslavovychThe relevance of the introduction of didactic games into the educational process consists of modern, effective methods of stimulating pupils' educational and cognitive activity, equipping them with new knowledge, skills, and preparing students for independent life. The use of didactic games in the study of mathematics in elementary school is one of the methods of activating the cognitive activity of students during learning. In reality, didactic games are rarely used in mathematics lessons. The purpose of the article is to substantiate the concept of didactic game and its peculiarities in teaching mathematics. Research Methods: terminological analysis to interpret key research definitions; generalization of scientific sources for determining directions of development and application of didactic games in the educational process. Results. The article substantiates the use of didactic games in mathematics lessons for acquainting pupils with new material, for its consolidation, for repeating previously acquired ideas and concepts, for a fuller and deeper understanding of their learning, formation of computational skills, and formation of outlook. It has been shown that the systematic use of games increases the effectiveness of learning. Lessons of generalization and systematization of knowledge give the greatest opportunities for introduction of game elements in educational process of mathematics. The peculiarities of conducting a mathematics lesson in the 7th grade during the study of the theme "Identical transformations of whole expressions" using didactic game are considered. The conclusions are drawn that in the process of didactic game, pupils learn to solve problems, to compare and summarize, to make their own conclusions and to justify them, to prove their own opinion. Use of didactic games at different stages of the lesson is a good and effective way of activating pupils’ educational and cognitive activity, which has a good effect on improving the level of knowledge in mathematics, the development of mental activity.Документ Навчання програмувати в старшій школі крізь призму чинних навчальних програм(2019-06) Юрченко Артем Олександрович; Семеніхіна Олена Володимирівна; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Удовиченко Ольга Миколаївна; Петренко Сергій Іванович; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Khvorostina Yurii Viacheslavovych; Udovychenko Olha Mykolaivna; Petrenko Serhii IvanovychФормулювання проблеми. Усвідомлення потреби якісної підготовки учнів з програмування для України відбувається не лише на державному рівні, а й на рівні обласних, районних, міських адміністрацій, які започатковують олімпіади з програмування, усілякі конкурси та школи програмування. Зазначене актуалізує проблему навчання учнів програмувати. Програми навчання інформатики у школі кожного року оновлюються, а їх аналіз дає підстави говорити про неоднозначність бачення стратегії вивчення програмування у закладах загальної середньої освіти, зокрема, вивчення мов програмування не завжди передбачено у старшій школі. Матеріали і методи: термінологічний аналіз для уточнення сутності і структури ключових термінів; узагальнення і систематизація наукових і методичних джерел для визначення стану розробленості проблеми. Результати. Вивчення мов програмування відбувається у 10 класі як за рівнем стандарту, так і профільним рівнем, про що свідчать відповідні навчальні програми з інформатики для учнів старших класів. Вивчення програмування на рівні стандарту передбачається у розділі «Креативне програмування» і відноситься до вибіркового модуля, тобто не всі учні (школи, класи) обирають даний модуль для вивчення, а тому в окремих школах вивчення мови програмування може не передбачатися. На рівні стандарту програмування вивчається у вибірковому модулі «Креативне програмування». На профільному рівні вивчення програмування пов’язане з розділами: «Мова програмування та структури даних», «Алгоритми», «Парадигми та технології програмування». У стандарті не зазначено конкретної мови програмування для вивчення. Висновки. Вибір тієї чи іншої мови залишається за вчителем, і вже він розробляє конспекти уроків та інструкції до лабораторних робіт відповідно до обраної мови та змісту навчального матеріалу, який зазначено у навчальних програмах і передбачає вивчення алфавіту, основних алгоритмічних конструкцій, методів сортування і пошуку. У більшості сучасних підручників з інформатики програмування зводиться в основному до навчання складати алгоритми і не передбачає розуміння парадигм програмування, що вимагає часу.Документ Відкриті освітні ресурси у галузі ІТ: кількісний аналіз(2020-02) Семеніхіна Олена Володимирівна; Юрченко Артем Олександрович; Сбруєва Аліна Анатоліївна; Кузьмінський Анатолій Іванович; Кучай Олександр Володимирович; Біда Олена Анатоліївна; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Sbruieva Alina Anatoliivna; Kuzminskyi Anatolii Ivanovych; Kuchai Oleksandr Volodymyrovych; Bida Olena AnatoliivnaСтаття описує результати кількісного аналізу відкритих освітніх ресурсів у галузі інформаційних технологій. Дослідження ґрунтується на вивченні вмісту десяти платформ, що надають доступ до відкритих ОР. Проведено аналіз та узагальнення інтернет-джерел для визначення популярності освітніх платформ та ресурсів на них. Здійснено кількісний аналіз даних для визначення відносної частки курсів галузі ІТ за різними параметрами: відносна частка курсів галузі ІТ загалом і на кожній платформі зокрема, мова викладання, кількісний вміст за тематичними напрямами. Кількісний аналіз проведено для окремих платформ, де передбачено доступ до відкритих освітніх ресурсів: Coursera, Edx, Udemy, MIT OpenCourseWare, OpenLearn, Intuit, Prometheus, UoPeople, OpenLearningInitiative, Відкритий Університет Майдану (ВУМ). Коротко описані вказані платформи та загальна характеристика їх вмісту. За аналізом назв курсів та анотацій до них визначено 10 узагальнених тематичних напрямів, які пропонуються платформами для галузі ІТ: програмування та розробка програмного забезпечення; алгоритми та структури даних; комп’ютерна безпека та мережі; комп’ютерна графіка, дизайн та візуалізація даних; Веб-дизайн та інтернет-технології; СКБД та SQL; штучний інтелект та робототехніка; блокчейн і криптографія; операційні системи. Доведено популярність курсів з програмування та розробки програмного забезпечення та курсів з комп’ютерної графіки, дизайну й візуалізації даних. Надано загальну характеристику українським платформам Prometheus і ВУМ. Сформульовано висновок про перспективність їх розвитку. Серед відомих освітніх платформ найбільш заповненими різними курсами є закордонні Coursera, EdX, MIT OpenCourseWare, OpenLean та Intuit. Очевидними є лідерські позиції ресурсу Udemy щодо кількості курсів загалом – 82943 та кількості курсів з галузі ІТ – 35727. Надано пропозиції щодо вдосконалення професійної підготовки фахівців ІТ-галузі: організацію самостійної роботи, проходження відкритих ОР як курсів підвищення кваліфікації, поширення авторських методик при розробці власних курсів та просуванні їх на відкриті платформи.Документ Особливості формування інформаційно-цифрової компетентності учнів середньої школи під час вивчення редактора презентацій(2019) Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ статті розглянуто проблему формування інформаційно-цифрової компетентності учнів під час навчання на уроках інформатики. Показано, що формування інформаційно-цифрової компетентності учнів середніх шкіл є однією з важливих компетентностей для сучасної особистості, що дозволить їй реалізуватися в сучасному суспільстві як професійно, так і соціально. Відзначається, що на сьогодні формування інформаційно-цифрової компетентності школярів є актуальним у багатьох країнах, у тому числі в Україні, як зазначається в концепції Нової української школи (НУШ). Розкрито зміст поняття «презентація» та «комп’ютерна презентація». У сучасній науці традиційно існують дві інтерпретації поняття «презентація». З одного боку, презентація розглядається як публічна презентація для широкої аудиторії, що включає в себе здатність переконувати і впливати на аудиторію, або як повідомлення, що містить нову ідею, її пояснення, свіжу інформацію, демонструє матеріал для подальшого обговорення та усвідомлення. З іншого боку, презентація являє собою набір мультимедійних слайдів, призначених для демонстрації за допомогою комп’ютера. Пояснюються етапи представлення теоретичного та практичного матеріалу під час вивчення комп’ютерних презентацій у середніх школах та роль вчителя під час засвоєння учнями матеріалу. Розглянуто процес формування інформаційно-цифрової компетентності учнів на уроці інформатики. Відзначено, що ефективним методом поточної перевірки знань з предмету є тестування, що підтверджено експериментально. Експериментальну роботу з перевірки ефективності та доцільності застосування розроблених авторських тестів під час вивчення теми «Редактор презентацій» було проведено серед учнів 9-х класів різних шкіл Сумщини. Загалом у експерименті взяли участь 49 учнів. В результаті експериментального дослідження доцільності та ефективності використання тестів для перевірки знань встановлено, що: у поточному комп’ютерному тестуванні з використанням розроблених тестів можна оперативно реагувати на прогалини у формуванні відповідних знань та навичків; підсумкове тестування дає можливість об’єктивно оцінити навчальні досягнення учнів.Документ On the Importance of the Formation of Skills to Use Methods of Mathematical Statistics in the Formation of Analytical Competence of Future Masters of Education(2018-12) Vakal Yuliia Serhiivna; Вакал Юлія СергіївнаThe article deals with the problem of the importance of the formation of skills to use methods of mathematical statistics in the formation of analytical competence of future masters of education. The ability to analyze a certain type of activity or pedagogical process to solve a range of professional tasks using a variety of methods of mathematical statistics is the essence of analytical competence. Analytical competence is necessary for solving qualification professional tasks as one of the key components of professional competence of masters of education. It is the main component of the ability to theorize, to find cause-effect relations between phenomena. It is the basis of general abilities and is necessary for the successful development of the student-master of various types of activities. In conducting pedagogical research future masters of education should use the methods that can show a deep and comprehensive description of the phenomenon under study. That is why the formation of analytical competence of masters of education is an urgent problem in the modern educational space and requires further research.Документ Про шляхи формування навичок аналізу у фахівців сфери освіти(2019-06) Вакал Юлія Сергіївна; Vakal Yuliia Serhiivna; Стома Валентина Миколаївна; Stoma Valentyna MykolaivnaСтаттю присвячено опису ефективних шляхів формування навичок аналізу у фахівців сфери освіти. Відзначено, що важливу роль у процесі розвитку професійної компетентності відіграє рівень сформованості у майбутнього фахівця аналітичних умінь і навичок. Встановлено, що у майбутніх фахівців освіти за результатами професійної підготовки недостатньо сформовані навички аналізу педагогічної діяльності, аналізу педагогічних ситуацій, аналізу результатів проведеного педагогічного експерименту тощо. Висвітлено тлумачення навичок аналізу та їх структурний склад. Наведено приклади використання інформаційних технологій для формування навичок аналізу з використанням інфографіки та спеціальних завдань. Представлено головні переваги інфографіки, серед яких стислість, креативність, візуалізація, прозорість, точність, простота, самостійний зміст, властивості аналітичності, схематичність, практичність. Наведено приклад завдань, що сприяє формуванню аналітичного мислення, яке пов’язане зі створенням інфографіки. Представлено технологію спеціальних завдань, які мають спонукати до роздумів, спостережень, пошуку, висуненню ідей, висловлення своєї точки зору, до творчості в її різних проявах. Показано, що такі завдання стимулюють освітній процес та підвищують загальну активність і мотивацію студентів. Наведено завдання різного типу складності: перший тип – самостійне виконання серії завдань за типовим прикладом, що вже розв’язувався; другий тип – використання операцій аналізу і синтезу (у завданнях передбачено відомі ситуації, алгоритми реалізації і способи вирішення проблеми); третій тип завдань – самостійний пошук способу розв’язання (завдання припускають застосування знань у традиційних ситуаціях, але алгоритм їх розв’язання невідомий); четвертий тип – самостійне дослідження (передбачає використання знань різного рівня узагальненості, що вказують напрямок діяльності, але не позначають конкретно способи її реалізації).Документ Динаміка розвитку ІК-компетентності майбутніх учителів фізики: когнітивний критерій(2019-05) Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ статті обґрунтовано, що одним із ключових завдань підготовки майбутнього вчителя фізики є формування в нього інформаційно-комунікативної компетентності як необхідної умови його професійної стабільності, орієнтації в широкому арсеналі інноваційного руху, наукових розробок і якісної організації навчального процесу. Дано тлумачення інформаційно-комунікативної компетентності у єдності трьох компонентів: знаннєвого, процесуального і особистісного. Зазначено, що когнітивний критерій як інструмент визначення рівня сформованості знаннєвого компоненту інформаційно-комунікативної компетентності визначається як наявність знань з фізики та інформаційних технологій і здатність застосовувати їх у професійній діяльності майбутнього вчителя фізики. Описано показники когнітивного критерію: «повнота знань», що визначається кількістю всіх знань про досліджуваний об’єкт і характеризує рівень володіння теоретичними знаннями; «глибина знань» – число усвідомлених зв’язків даного знання з іншими, що показує, як вправно вчитель фізики може застосовувати набуті теоретичні знання в своїй практичній діяльності. Описано результати педагогічного експерименту, пов’язаного з визначенням рівнів сформованості інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики засобами електронних інтернет-технологій за когнітивним критерієм. Наведено методики розрахунку результатів за одержаними даними. Проведено якісний статистичний аналіз одержаних результатів експерименту з позитивним висновком про ефективність формування інформаційно-комунікативної компетентності за показниками «повнота знань» та «глибина знань» когнітивного критерію.Документ Regional Computer Graphics Competition as a Tool Of Influence on the Profession Choice: Experience of Sumy Region of Ukraine(2019-05) Yurchenko Artem Oleksandrovych; Udovychenko Olha Mykolaivna; Rozumenko Anatolii; Chkana Yaroslav Olehovych; Ostroha Mariia Mykhailivna; Юрченко Артем Олександрович; Удовиченко Ольга Миколаївна; Розуменко Анатолій; Чкана Ярослав Олегович; Острога Марія МихайлівнаRecently, the IT-industry has become increasingly popular in Ukraine. Young people are aware of the prospects of their own realisation as programmers, system administrators, web designers, etc. At the same time, the prestige of teachers’ work decreases. Pedagogical universities face the problem of small recruitment for pedagogical specialties, where the specialty of a computer science teacher is not an exception. The article describes the experience of the regional computer graphics competition “Colour Your Life” as one of the solutions to the problem of professional orientation of young people in the computer science teaching profession in Sumy region of Ukraine. The authors studied the following problems: 1) confirmation of the competition status as a regional level competition by determining the geography of the participants; 2) determining the most popular graphic editors among youth; 3) determining the preferences of the competition participants for the future profession choice; 4) confirmation of the relationship between the number of participants and the number of applications for the specialty “014 Secondary Education. Computer science” (results are illustrated with infographics). Based on correlation analysis, a direct relationship between the total number of participants and the number of applicants to Makarenko Sumy State Pedagogical University was confirmed.Документ Особливості туристсько-краєзнавчої роботи у дитячих організаціях: комплексний підхід(НАДПСУ, 2019-06) Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ статті розглянуто теоретичні та методичні аспекти організації та проведення туристсько-краєзнавчої роботи у дитячих організаціях. Обґрунтовано поняття дитячої організації, під яким розуміється одна зі структур у різноманітті молодіжних рухів, форма організації дитячої самодіяльності, соціальної активності, самореалізації; особливе педагогічно-організоване середовище життєдіяльності дитини; педагогічно перетворений соціум. Визначити організаційні та виховні особливості краєзнавчо-туристичної роботи дитячих організацій у комплексному підході. Описано особливості комплексного підхіду щодо туристсько-краєзнавчої роботи дитячих організацій, що визначається як процес одночасного вирішення великої кількості виховних завдань, змістовно поєднаних у спільну виховну форму. Описано форми туристсько-краєзнавчої роботи у дитячих організаціях: таборування, піший похід, мандрівка на човнах, наукові експедиції, дослідження. Краєзнавчо-туристична робота дитячих організацій відзначається як найбільш вдалий комплексний напрямок, який вирішує велику кількість завдань естетичного, екологічного, патріотичного та фізичного розвитку особистості. Незалежно від характеристик та класифікацій дитячих організацій їх місце зустрічі найбільш ефективно відбувається під час спільних таборувань, експедицій, досліджень. Розглянуто досвід чотирьох дитячих організації дитячого соціально-педагогічного Центру «Сигнал» як громадської організації Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, що склали розгалужену систему, яка з часом сформувалась у традиційну систему краєзнавчо-туристичної роботи громадського ліцею «Сузір’я», скаутського об’єднання ЕСкО, юних футболістів аматорів Сумщини та юних рятівників «Соколята».Документ Формування інформаційно-комунікативної компетентності при вивченні дисциплін фізичного змісту на прикладі використання лекцій-демонстрацій(УжНУ «Говерла», 2018-11) Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ статті розглядаються приклади використання лекцій-демонстрацій для формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики при вивченні дисциплін суто фізичного змісту з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Актуальність статті зумовлена інноваціями в системі вищої освіти, а саме тим, що одним із процесів, які характеризують сучасне суспільство, є його інформатизація, а однією з умов успішної реалізації завдань інформатизації освіти є розв’язання проблеми формування компетентності у галузі інформаційно-комунікаційних технологій для впровадження у професійну діяльність. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування використання лекцій-демонстрацій під час навчання фізики при формуванні інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики. У статті наведені фрагменти лекцій-демонстрацій з відповідним поясненням до них, що підтримуються розробленими електронними мультимедійними презентаціями. Саме лекція-демонстрація є актуальною і сучасною формою для теоретичного підґрунтя формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх вчителів фізики.Документ Формування інформаційно-комунікативних компетентностей майбутніх вчителів фізики засобами електронних інтернет-технологій(2018) Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ статт ірозкрито теоретичні засади формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики засобами електронних інтернет-технологій, обґрунтовано модель формування інформаційно-комунікативної компетентності як складової професійної освіти.Уточненопоняття «формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх вчителів фізики засобами електронних інтернет-технологій» як цілеспрямований процес впливу на суб’єктів навчання, майбутніх учителів фізики, який передбачає формування в нихздатності вирішувати типові професійні завдання на основі використання електронних інтернет-технологій.Розкрито структуру інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики через сукупність взаємопов’язаних компонентів: знаннєвого, процесуального та особистісного.Описано модель формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики засобами електронних інтернет-технологій, яка містить чотири взаємопов’язані блоки(мотиваційно-цільовий, організаційно-педагогічний, контрольно-оцінювальний та результативний). Надано статистичні дані, що підтверджують ефективність моделі формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики засобами електронних інтернет-технологій на рівні значущості 0,05.Документ Організації та проведення гурткової роботи з інформатики в основній школі(УжНУ «Говерла», 2019-03) Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychАктуальність проблеми. В сучасній школі більшою мірою відображені широкі можливості для особистого вибору людини, реалізації її професійних та інших потреб, але популярною і ефективною формою організації життєдіяльності дитини у освітньому процесі є гурткова робота. Саме її розглядаємо як ефективний шлях формування особистості та її творчого потенціалу у контексті своєчасного виявлення інтересів, здібностей і нахилів дітей. Мета дослідження. Ознайомлення з організацією та проведенням гурткової роботи з інформатики основної школи та презентація методичних особливостей розробленого гуртка «Основи комп’ютерної анімації». Методи дослідження. Для реалізації поставленої мети було використано теоретичні (аналіз і систематизація наукової літератури за якими визначено поняттєво-категоріальний апарат та проведено для узагальнення різних поглядів) та емпіричні (вивчення й узагальнення вітчизняного та закордонного педагогічного досвіду, опитування, бесіди з вчителями й викладачами для перевірки ефективності розробленого гуртка як позаурочного заняття учнів з інформатики). Результати дослідження. У статті зазначено переваги гурткової роботи та її особливості організації та проведення. Зазначено, що позаурочна діяльність для учнів є важливою сферою, у якій є досить широкими можливості для вияву самоактивності, а також для особистісного самовизначення та самореалізації. Розглядаючи гурткову роботу з інформатики, роботі за комп’ютером можна легко надати цікавого ігрового характеру, тому такі гурткові заняття особливо приваблюють учнів. Нами виділено основні напрями гурткової роботи з інформатики серед яких напрям вивчення комп’ютерної графіки та анімації. Запропоновано розробку організації та проведення гуртка «Основи комп’ютерної анімації» у якій розглядаються теоретичні основи анімації та практичні вміння розробляти динамічні зображення за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з анімацією.Документ Особливості когнітивно-візуального підходу при візуалізації навчального матеріалу з математики(2019-06) Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ статті розглядається проблема візуального подання навчального матеріалу на уроках математики. Визначено поняття „візуалізація” та „когнітивно-візуальний підхід”. Обґрунтовано, що візуалізація навчальної інформації може бути досягнута різними методичними прийомами, і відповідно до цього виділені різноманітні схемо-знакові моделі представлення знань, а саме: логічна структура навчальної інформації у формі графа, продуктивна модель, логічна модель, когнітивно-графічні елементи, фреймова модель, конспект-схема, опорний конспект та карта пам’яті. У статті зазначено, що уміле використання візуалізації у процесі навчання сприяє розвитку самостійності, активності, творчої пізнавальної діяльності учнів, що значною мірою забезпечує підготовку їх до самостійної практичної роботи.