eSSPU Institutional Repository :: Перегляд за Автор "Korol Olena Mykolaivna"

Перегляд за Автор "Korol Olena Mykolaivna"

Зараз показуємо 1 - 20 з 70

Geographical Peculiarities of the Mortality Risk of the Population of Sumy Region from Cardiovascular Diseases
(Oles Gonchar Dnipro National University, 2020) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
Cardiovascular diseases (CVDs) are the main group of diseases from which the population of Sumy region suffers. They own not only high rates of primary morbidity and prevalence of diseases, but also have leading role among the causes of mortality in the region. The aim of the article is clarification of the geographical features of Sumy region mortality population from circulatory system diseases. In 2018 compared to 2012 in the Sumy region the mortality of all population from this class of nosologies decreased by 1.17%, however, among the able-bodied population, it grew by 1.94%. The geographical differences of mortality (including separately group of able-bodied population) from various CVDs: coronary heart disease, acute myocardial infarction, cerebrovascular disease, cerebral strokes and strokes with hypertension were established. For determining the regional features of the population mortality from cardiovascular diseases was used integrated indicator «disease mortality risk assessment». This indicator takes into account the relationship between the primary morbidity, prevalence of diseases and the causes of mortality and give makes it possible to assess the state of the population heath to CVDs. It was found that a high risk of dying from diseases of the cardiovascular diseases have the inhabitants of Sumy, Romny, Nedryhailiv, Putyvl’ and Lypova Dolyna districts, where highest integrated indicator value was observed. At the same time for the city of Sumy, Bilopillia and Krasnopillia districts are characteristic low level of the mortality risk from CVDs. Among the able-bodied population of Sumy region, the highest mortality risk from CVDs have the inhabitants of Seredyna-Buda and Yampil’ districts. To forecasting of the population mortality of Sumy region the forecast before 2023 was made. The baseline scenario is showed a decrease of mortality from CVDs by 2.1 %. From the optimistic forecast (lower 95% confidence bound) the mortality rate from CVDs for 2023 will down by 19.4%, and pessimistic forecast (upper 95% confidence bound) shows an increasing of mortality rate by 13.3 %. As a result of ranking the values of the integrated indicator of mortality from cardiovascular diseases, it was found that the first place is the risk to die from a stroke, on the second place – from cerebrovascular diseases, and on third place – from strokes with hypertension. Next are the risks of dying from coronary heart disease and myocardial infarction. The results of the study can be used by local authorities to prevent the growth of morbidity and mortality from diseases of this nosological class, as well as for development of preventive measures and stabilization of the health status of the Sumy region population.
Modern State of Preschool Education in Different Parts of Ukraine
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Коновалов Микита Георгійович; Konovalov Mykyta Heorhiiovych; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
У сучасному суспільстві значно зросла роль соціальних факторів. Освіта необхідна для підвищення інтелектуального та культурного рівня жителів будь-якої країни. Мета статті – проаналізувати сучасний стан дошкільної освіти в різних регіонах України та вказати на регіональні відмінності в доступності послуг дошкільної освіти. У статті аналізується сучасний стан дошкільної освіти в різних регіонах України. Дослідження базувалося на кількох показниках, таких як кількість дітей, охоплених дошкільною освітою, кількість дошкільних закладів у різних регіонах України, рівень охоплення дошкільними закладами та кількість дітей, які фактично відвідують дошкільні заклади, на 100 наявних місць. У регіональному розрізі України досліджено рівень розвитку дошкільної освіти в містах і селі. Також розраховано соціальну щільність дошкільних закладів та індекси як територіальної концентрації, так і локалізації дошкільних закладів у країні. У дослідженні також було проаналізовано соціальну щільність дошкільних закладів. Найбільша соціальна щільність дошкільних закладів характерна для столиці України – міста Києва. Найнижча соціальна щільність послуг дошкільної сфери характерна для Полтавської, Сумської, Чернігівської та Луганської областей. Найбільша концентрація дошкільних закладів спостерігається у м. Києві, а низький індекс територіальної концентрації – у Сумській, Запорізькій, Донецькій та Кіровоградській областях, Херсонській, Чернігівській та Луганській областях. Високі значення індексу локалізації спостерігались у Хмельницькій та Тернопільській областях, Житомирській та Черкаській областях, Вінницькій області, Миколаївській, Закарпатській, Рівненській, Кіровоградській та Волинській областях, а найнижчі значення індексу локалізації – у місті Києві, Харківській області, Луганській та Донецькій областях. Регіони України проранжовано та згруповано за типами за рівнем розвитку дошкільної освіти. За результатами дослідження виділено три типи регіонів. Черкаська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Тернопільська та Закарпатська області віднесені до тиру першого типу (високий рівень розвитку дошкільної освіти). Другий тип (середній рівень розвитку дошкільної освіти) включає м. Київ та Житомирську, Рівненську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернівецьку, Сонячну, Херсонську, Кіровоградську, Полтавську та Харківську області. До третього типу (низький рівень розвитку дошкільної освіти) віднесені Волинська, Івано-Франківська, Чернігівська, Львівська, Одеська, Запорізька, Донецька та Луганська області.
Peculiarities of Using Geoinformation Systems in Training of Future Geography Specialists in Higher Education Institutions
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
У статті проаналізовано особливості використання геоінформаційних систем в освітньому процесі в закладах вищої освіти та обґрунтовано необхідність їх вивчення у підготовці бакалавра географії (спеціальність 106 Географія). Встановлено зв’язок геоінформаційних систем з іншими навчальними дисциплінами. Описано теми догеоінформаційних дисциплін, опанування якими допоможе студентам безперешкодно оволодіти ГІС-технологію. Проаналізовано ринок сучасних ГІС-пакетів. Наведена класифікація програмних продуктів (ГІС-пакет ArcGIS, MapInfoProfessional, «Панорама 11» («Карта 2011»), «Digitals», GeoDraw(Geograf), AutoCadMap3D, SAGAGIS, GRASSGIS, ILWIS, MapWindowGIS) із зазначенням функціоналу та інструментарію ГІС-пакетів. Також представлені можливості відкритих програм, що можуть бути використані в освітньому процесі (PhotoFiltre(побудова карт), XnView(перегляд), Picasa(додавання геотегів, за допомогою яких можна вказати місцевість зйомки будь-кого фото, використовуючи Google Earth і Google maps), QuantumGIS(може бути використана в якості основної платформи для навчання студентів як використовувати ГІС і як створювати найякісніші карти), мережеві сервіси GoogleEarth (електронний глобус), ArcGISOnline(використовується для управління і обміну картами і географічною інформацією), Golden SoftWare (Surfer) (універсальне картографічне ПО, що працює під управлінням ОС Microsoft Windows та використовується для швидкого і акуратного викреслення поверхонь карт і конвертації наданих даних у контурні, рельєфні або поштові карти, трьохвимірні поверхні, 3D-каркаси або векторну графіку)). Розглянуто основні моделі представлення даних, завдяки яким може реалізуватися робота ГІС. Зазначено основні переваги і недоліки застосування цих моделей. Визначено основні компетенції, які повинні набути майбутні географи під час вивчення навчальної дисципліни «Геоінформаційні системи та бази даних», що дасть підстави для формування достатнього рівня конкурентоспроможного фахівця географії.
Scientific and Methodological Foundations for the Formation of Industrial Clusters and Substantiation of the Cluster Concept for the Development of Industrial Complexes
(Institute of Economics of the Latvian Academy of Sciences, 2020) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
The theory of industrial clusters is able to provide interests of balanced spatial development, in particular in terms of determining the locations of localization of “growth poles” and the choice of such spheres of activity that are capable of ensuring the socio-economic growth of the regions (the so-called “smart specialization strategy”). Such “smart specialization” today is an important concept of cluster policy based on the competitive advantages of regions and their opportunities for innovation. Thus, clusters can serve as an important tool for regional development.
Simulation Model for Computerized Testing of Learning Success in Quality Management Systems
(2016-06) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
A computerized test successfully complements and enhances traditional methods for the assessment of knowledge. This article introduces a simulation model of computerized testing of learning success that is complementary to the existing methods used for knowledge evaluation. The simulation model combines possibilities of computerized testing with mathematical rationale in examiner’s decision-making during oral knowledge assessment. Application of the simulation model enables one to make mathematically precise decisions in the majority of standard procedures of test development, during computerized testing, and in the analysis of its results. The new features of computerized testing, introduced here within the framework of the simulation model, help diminish the limitations of computerized testing that arise from the impossibility of utilizing diagnostic potential of a human examiner in traditional testing procedures.
Traditional and New in the Content and Technique of Ukrainian Regional Nosogeographic Mapping
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Коновалов Микита Георгійович; Konovalov Mykyta Heorhiiovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
Метою статті є викласти традиційну класифікацію нозогеографічних карт і запропонувати доповнення до неї. Зазначені доповнення сформульовані з урахуванням змін, що відбулися в класифікації нозологій, джерельній базі і технічних можливостях картографування, а також в організації системи медичної допомоги населенню. Основний матеріал. У статті показано місце нозогеографічного картографування в сучасній структурі загального медико-географічного картографування. Проаналізовано особливості змісту й укладання нозогеографічних карт. Встановлено, що розвиток комп’ютеризації медичних установ, у т. ч. ланки первинної медицини, дозволяє проводити дуже детальні види нозогеографічного картографування з урахуванням більш досконалих методів обробки медико-статистичних даних, які є джерелами інформації при складанні таких карт. З’являється можливість створення нових нозогеографічних карт, у т. ч. з використанням даних індивідуального адресного обліку, з можливістю гнучкого вибору територіальних одиниць, за якими проводиться усереднення. Це дозволяє отримувати характеристики не тільки для адміністративних одиниць, а й для окремих будинків, їх груп, мікрорайонів тощо. Висновки і подальші дослідження. Картографічний метод має надзвичайно широкі можливості при проведенні нозогеографічного аналізу, оскільки кожна група хвороб має свою хорологічну і хронологічну специфіку. Його використання дозволяє прогнозувати наявність конкретних факторів (показників екологічної ситуації, рівня надання медичної допомоги, соціально-демографічних показників та ін.), що визначають рівень захворюваності. Картографічні моделі можуть бути використані при розробці стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, проведення спеціальних заходів, спрямованих на зниження рівня окремих видів захворювань, раціональну територіальну організацію системи надання медичної допомоги населенню. На наш погляд, класифікацію нозогеографічних карт і, відповідно, їх структуру, а також тематику картографічних сюжетів слід доповнити такими трьома різновидами. По-перше, це демографічні та нозогеографічні карти, які відображають відмінності захворюваності людей у зв’язку з демографічними і соціально-демографічними показниками населення. Ці карти призначені для аналізу статевої, вікової, національної та іншої сприйнятливості населення до певних захворювань. По-друге, це фізіолого-нозогеографічні карти, які, крім захворюваності жителів країни або регіону, передають окремі показники фізичного розвитку і здоров’я певних груп населення. І, по-третє, до числа нозогеографічних карт мають входити і карти дорожньо-транспортних пригод.
Адаптивні можливості імітаційної моделі тестового контролю знань
(2014) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Алексєєв Олександр Миколайович; Aleksieiev Oleksandr Mykolaiovych
Розглянуто особливості тестового контролю знань з використанням імітаційної моделі. Імітаційна модель базується на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях і наразі максимально спирається на традиції активної участі викладача в діагностиці успішності навчання студентів. Поєднання переваг комп'ютеризованого тестування з математичним обґрунтуванням процедур прийняття рішень екзаменатором розширює область ефективного застосування тестових форм контролю. Відзначено, що застосування імітаційної моделі дозволяє знизити вплив умов, у яких проходило навчання студентів, на достовірність результатів контролю. Описано процедури імітаційної моделі, що мають адаптивні можливості.
Альтернативні джерела енергії – європейський досвід і перспективи їх використання в Україні
(2024) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Ковальов Андрій Петрович; Kovalov Andrii Petrovych
Використання «зеленої» енергетики розповсюдилося по всьому світу і вийшла на пік своєї популярності. В першу чергу така популярність пояснюється тим, що у світі екологічний стан стає все більш вираженою проблемою, а «зелена» енергія це один з тих інструментів, який може покращити екологічні умови. В першу чергу це стосується забрудненості повітря і виникненню парникових газів.
Великі штучні водойми України, їх сучасний стан та перспективи подальшого використання
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Стригунов Ілля Андрійович; Stryhunov Illia Andriiovych
Штучні водойми України відіграють важливу роль в економіці та екосистемі України. Вони забезпечують водопостачання, гідроенергетику, рибне господарство та рекреацію. Однак, їх використання має і негативні наслідки: замулення, забруднення, втрата біорізноманіття та зміна екосистем. Для України важливо модернізувати існуючі водойми, таким чином, щоб зберегти їхню функціональність і водночас мінімізувати шкоду для довкілля.
Вертикальні агроферми як вирішення майбутніх та сьогоднішніх проблем у продовольчому забезпеченні світу
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Панченко О. В; Panchenko O. V.; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
Вивчення елементів програмування в умовах диференційованого навчання студентів педагогічних спеціальностей
(2017-06-26) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
У статті розглянуто диференційований підхід до вивчення елементів програмування студентами різних педагогічних спеціальностей в загальному потоці навчання. У зв’язку з цим розглянуті основні труднощі у процесі формуванні інформатичних компетентностей програмування спільного потоку навчання, а також запропоновано можливий варіант їх вирішення в рамках диференційованого навчання.
Використання Google Earth Pro як ключового інструмента цифровізації в шкільній географічній освіті
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2024) Глущенко Андрій Олександрович; Король Ольга Миколаївна; Glushchenko Andrii Oleksandrovych; Korol Olena Mykolaivna
У сучасному світі, де технології розвиваються стрімкими темпами, освітній процес також переживає значні зміни. Цифрові технології стають невід'ємною частиною навчального середовища, відкриваючи нові можливості для вчителів та учнів. Особливо це стосується шкільної географія, де використання інноваційних інструментів може значно підвищити ефективність навчання та зробити процес більш захоплюючим та взаємодійним. Цифрові технології на уроках географії відкривають широкі перспективи для вивчення світу. З їх допомогою можна здійснювати віртуальні подорожі до найвіддаленіших куточків планети, використовувати інтерактивні карти та глобуси, створювати проекти, що демонструють географічні процеси та явища в реальному часі. Використання інструментів ресурсу Google Earth Pro дає змогу глибше зануритися в предмет, розвиває критичне мислення та аналітичні навички учнів, дозволяючи їм не просто спостерігати, а й аналізувати та робити висновки. Освітній процес, збагачений цифровими технологіями, стимулює інтерес до вивчення географії, робить навчання більш актуальним та привабливим для покоління, яке виросло в цифрову еру. В цій статті ми розглянемо, як цифрові технології трансформують навчання географії в школі, а саме акцентуємо увагу на використанні ресурсу Google Earth Pro та обговорюємо його потенціал у забезпеченні більш ефективного та мотивуючого навчального досвіду
Використання геопорталів у підготовці майбутніх вчителів географії
(2021) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych
Аналізуються функції і можливості освітніх геоінформаційних порталів (геопорталів) як просторових електронних ресурсів з картографічною основою. Здійснюється порівняння досвіду діяльності національних геопорталів різних країн світу та геопорталів окремих освітніх закладів. Надаються рекомендації щодо використання таких геопорталів студентами географічних спеціальностей при вирішення завдань професійного спрямування на конкретному прикладі навчальної дисципліни «Геоекологія».
Використання геоінформаційних технологій під час підготовки майбутніх географів – міждисциплінарний аспект
(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna
Використовуючи платформу «ArcGIS-online» та сервіс «Google Earth» майбутні географи можуть самостійно створювати необхідні інтерактивні карти, які б дозволяли виділяти потрібний регіон, місто чи природний об’єкт, планувати віртуальні маршрути для глибшого усвідомлення програмного матеріалу і майбутньої професійної діяльності. «ArcGIS-online» та «Google Earth» є універсальними засобами, майстерне використання яких дозволить поєднувати вивчення певних тем різних дисциплін та можуть активно використовуватися в умовах дистанційного навчання під час пандемії коронавірусу.
Використання ГІС-технологій для визначення придатності території освітньої інфраструктури
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2023) Чжао Чаоян; Король Олена Миколаївна; Chzhao Chaoian; Korol Olena Mykolaivna
У зав’язку із продовженням процесу урбанізації в Україні, існує певна потреба у залучення ГІС-технологій до здійснення геопросторового аналізу щодо об’єктів соціальної інфраструктури. Як результат довоєнного економічного зростання і підвищення рівня народжуваності призвело до збільшення чисельності населення мегаполісів, що відбилося на зростанні житлового сектора великих міст. Але питання недорозвиненості освітньої інфраструктури та не відповідність її сучасним вимогам містян залишається невирішеним завданням як сьогодення так і майбутнього повоєнного часу. Невідповідність освітньої інфраструктури потребам жителів нових мікрорайонів та зміни демографічної ситуації мегаполісів призвело до дефіциту і перевантаження існуючих закладів освіти та визначило тему нашого дослідження.
Використання ГІС-технологій на уроках географії в старших класах
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Федосенко Юлія Андріївна; Fedosenko Iryna Yuriivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
Необхідність вивчення ГІС-технологій учнями старших класів з метою розширення переліку предметних компетентностей та професійних знань, умінь і навичок роботи з географічною інформацією є актуальним. Впровадження в освітню картографію сучасних ГІС-технологій забезпечить удосконалення навчально-виховного процесу, ефективну підготовку молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві.
Використання спеціалізованого програмного забезпечення на уроках географії у старших класах
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Король Олена Миколаївна; Бублик Анна Анатоліївна; Korol Olena Mykolaivna; Bublyk Anna Anatoliivna
Сьогодення ставить перед багатьма галузями економіки вимоги щодо чіткого переходу до широкого використання геоінформаційних систем (ГІС) для роботи з графічними та тематичними базами даних, що виконує функції моделювання і розрахунку, створення тематичних географічних карт і атласів. Тому шкільна географія не повинна стояти осторонь цих технологій і в старших класах треба вже закладати підґрунтя до вивчення ГІС спрямованого програмного забезпечення. Ресурсами спеціалізованого програмного забезпечення обрані: Google Earth, QGIS, ArcGIS. Впровадження геоінформаційного програмного забезпечення в освітній процес старшої школи при вивченні географії відкриває нові можливості для більш якісної підготовки школярів з географії. Однак, потрібно більше уваги приділяти формуванню змісту уроків географії та методики подання матеріалу. Слід ознайомлювати школярів з функціональними можливостями і продуктивністю існуючих на світовому ринку ГІС програмних пакетів та відкритими програмними продуктами, що можуть бути рекомендовані для використання в освітньому процесі. Необхідно навчити старшокласників представляти інформаційні дані у цифровому вигляді, опрацьовувати цю інформацію завдяки ГІС-технологіям, що допоможе їм зробити правильний вибір у обранні майбутньої професійної діяльності.
Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках географії в умовах дистанційного навчання
(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
В умовах карантину гостро постала потреба у впровадженні інформаційно-комунікативних технологій, які можна використовувати під час дистанційного навчання. Метою дослідження є розгляд особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках географії в умовах дистанційного навчання. У дослідженні використано набір методів наукового пізнання, а саме: порівняльний аналіз для з’ясування різних поглядів на проблему опанування інформаційно-комунікативними технологіями в умовах дистанційного навчання географії та визначення напрямку дослідження; визначення інформаційно-комунікативних технологій з метою зіставлення різних можливостей для застосування на уроках географії; систематизація та узагальнення для формулювання висновків та рекомендацій. Застосовувався диференційний підхід під час вибору професійно-спрямованих ресурсів для застосування на уроках географії. У дослідженні розглянуто дистанційні платформи, в яких закладені широкі можливості щодо використання ІКТ в освітній діяльності, бо саме ці технології дозволяють якісно змінити зміст географічної освіти та сприяють засвоєнню учнями нових знань, умінь та навичок. ІКТ можуть використовуватися як під час урочної, так і позаурочної діяльності, дистанційної, змішаної та очної форм навчання. Зазначені технології дають можливість проводити уроки географії в умовах дистанційного навчання, а саме: допомагають презентувати навчальний матеріал у зручній для сприйняття учнями формі; полегшують комунікацію, обмін даними; допомагають проводити контролюючі та перевірочні роботи та ін. Завдяки впровадженню цих технологій вчителі географії зможуть демонструвати географічні явища та процеси, а учні, відповідно, зможуть не тільки теоретично ознайомлюватися з навчальним матеріалом, але й опрацьовувати практично картографічний матеріал. Матеріали наукової роботи мають інтерес для майбутніх бакалаврів географії і вчителів географії, методистів, учителів та викладачів географії. У подальшому дослідженні планується розкриття можливостей роботи з сервісом ArcGIS Online.
Впровадження медіаграмотності як засобу протидії ворожій пропаганді
(2024) Король Олена Миколаївна; Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Данильченко Олена Сергіївна; Браславська Оксана Володимирівна; Korol Olena Mykolaivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Danylchenko Olena Serhiivna; Braslavska Oksana Volodymyrivna
У статті розкрито сутність та особливості медіаграмотності як способу протидії ворожій пропаганді. В дослідженні розглянуто основні складові медіаграмотності та проаналізовано основні її принципи. Досліджено інформаційні загрози у воєнний час та особливості пропаганди. Досліджено конкретні способи протидії пропаганді та інформаційним маніпуляціям, основним з яких є критичне мислення. Основне завдання для вчителів у воєнний час є не лише виявлення позитивної пропаганди, а й повернення дітям знань про медіа та інформаційну грамотність, які вони отримали до війни.
Впровадження ІТ та ГІС технологій у процес підготовки студентів географічних спеціальностей (на засадах диференційованого підходу)
(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
В монографії висвітлені загальні положення про теоретичні основи підготовки здобувачів географічної освіти в галузі ІТ та ГІС-технологій. Велику увагу приділено теоретичним в практичним аспектам формування ІТ та ГІС компетентності на основі диференційованого підходу. В монографії надається детальний опис догеоінформаційної підготовки. Також надано перелік програмного забезпечення та інтернет ресурсів геоінформаційного спрямування. Актуальність роботи визначається зростаючими обсягами геоінформаційної просторової інформації та потребою обробляти її засобами ІТ та ГІС-технологій. Матеріал монографії буде корисним як здобувачам освіти різних географічних спеціальностей так і для викладачів географії.

Перегляд за Автор "Korol Olena Mykolaivna"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування