Актуальні питання мистецької освіти та виховання

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 257
  • Документ
    Роль мистецької освіти у процесі духовного оновлення суспільства
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Шрамко Оксана Іллівна; Shramko Oksana Illivna
    У статті розглядаються актуальні питання ролі та призначення мистецької освіти в процесі розбудови сучасного суспільства. Використовуючи культурфілософські й культурологічні методологічні принципи, автор акцентує увагу на тих функціях мистецької освіти, які окреслюють сьогодні стратегічні напрями осмислення вирішального значення залучення особистості до мистецтва як визначального чинника впливу на духовний світ людини й ефективності педагогіки мистецтва в процесі духовного оновлення суспільства.
  • Документ
    Поняття національної культури особистості в контексті сучасної музично-педагогічної освіти
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Чен Хань; Chen Khan
    У статті розглянуто дослідження, які присвячено розкриттю феномену «культура». Здійснено аналіз методологічних підходів щодо осмислення світу культури в площині таких наук, як філософія, культурологія, соціологія кроскультурної психології та педагогіка. Узагальнено погляди науковців щодо розкриття поняття «національна культура». Висвітлено взаємовплив національної культури на особистість та внеску творчої особистості на розвиток національної культури. Визначено національний аспект музично-педагогічної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Розглянуто поняття національної культури особистості через призму основних завдань музично-педагогічної освіти та сучасних тенденцій підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.
  • Документ
    Інклюзивна музична освіта: теоретико-аналітичний аспект
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Овчаренко Наталія Анатоліївна; Ovcharenko Nataliia Anatoliivna; Богяну Катерина Олександрівна; Bohianu Kateryna Oleksandrivna
    У статті розглянуто актуальну проблему вітчизняної мистецької освіти – теоретико-аналітичний аспект інклюзивної музичної освіти. Здійснено ретроспективний аналіз означеного питання та з’ясовано етапи розвитку інклюзивної освіти в Україні. Визначено сутність понять «інклюзія», «інклюзивне навчання», «інклюзивна музична освіта». Виявлено специфіку інклюзивної музичної освіти й окреслено її загальні принципи, як: недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення і включення до освітнього процесу (середовища) всіх його учасників та специфічні принципи, а саме: культуровідповідності, аксіологічності, мистецько-особистісної толерантності, гармонізації.
  • Документ
    Theoretical-Methodological Foundations of the Use of Song “Schlager” in Vocal Training of Future Musical Art Teachers
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Ніколаї Галина Юріївна; Nikolai Halyna Yuriivna
    Methodological approaches and theoretical ideas of scientists in order to substantiate the peculiarities of the use of song schlager in vocal training of future musical art teachers are revealed in the article. The article outlines the features of the variety song: its leading role in the system of show business; professionalism of creators and performers of song schlager; version nature of the genre; its stage representation. The author argues that of great importance for future musical art teachers is the children’s schlager, the search of which should be added to the tasks for students for the period of pedagogical practice.
  • Документ
    Формування в майбутніх учителів музичного мистецтва навичок аранжування пісенних мелодій
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Мельниченко Віталій Григорович; Melnychenko Vitalii Hryhorovych; Кьон Наталя Георгіївна; Kon Natalia Heorhiivna
    У статті розкрито типову для сучасного вчителя музики творчу форму діяльності – упорядкування пісенних мелодій та наведено рекомендації щодо формування навичок аранжування пісенних мелодій. Стаття ґрунтується на досвіді авторів викладання факультативного курсу «Аранжування та імпровізація», який було впроваджено в освітній процес факультету музичної та хореографічної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Розвиток цього курсу був обумовлений тим, що оволодіння майбутніми вчителями музичного мистецтва навичок аранжувати твори шкільного пісенного репертуару стало одним із нагальних завдань музичної педагогіки. Зрештою, фахівець, який працює в сучасній освітянській системі, повинен навчати учнів музиці на основі врахування їхніх музичних інтересів та уподобань, тому він / вона повинен мати можливість зацікавити студентів музичним мистецтвом з урахуванням особливостей сучасної ситуації, зокрема – музичне мовлення, яке наповнене музично-розважальними творами, доступність музичної інформації для школярів завдяки поширенню Інтернету, наявності різноманітних інформаційно-пізнавальних можливостей, поширенню гаджетів та їх незалежності у визначенні власних музичних уподобань.
  • Документ
    „Kolorowe muzykowanie” formą kontaktu dziecka w polskiej przestrzeni edukacyjnej
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Кісєль Мірослав; Kisiel Miroslav
    Aktualnie młode pokolenie coraz częściej staje się biernym odbiorcą muzyki niż działa aktywnie w jej obszarze. Ze społeczeństwa muzykującego stajemy się cywilizacją konsumpcyjną, nastawioną jedynie na odbiór sztuki. W publikacji przedstawiono pomysł użycia kolorowych instrumentów jako rodzaju inspiracji dziecka do aktywnego muzykowania. Zamysł „kolorowego muzykowania” dedykowany został dziecięcym grupom przedszkolnym i uczniom z młodszych klas szkoły podstawowej, nauczycielom edukacji elementarnej, wychowawcom świetlic oraz instruktorom rytmiki. Dzięki identycznemu schematowi kolorów nut, dzwonków, sztabek i tub dzieci oraz ich opiekunowie bez problemu mogą zagrać na kolorowych instrumentach ulubione melodie. Nauczyciele stosujący w swojej pracy tego typu instrumenty odnotowują u podopiecznych wzmożone zainteresowanie aktywnością muzyczną. Wysoki stopień zaciekawienia kolorem, dźwiękiem i sposobem jego wydobycia oraz możliwością gry indywidualnej i zespołowej sprawiają, że muzykowanie staje się dla dzieci źródłem szczerej radości. Prostota odczytu zapisu utworu, jak również atrakcyjność instrumentów i w pewnym stopniu spektakularność wykonania umiejscawia zaprezentowane instrumenty muzyczne z grupy „Boomwhackers” w gronie polecanych pomocy dydaktycznych do wykorzystania w procesie edukacji muzycznej. Zmieniająca się rzeczywistość oraz postępująca przemiana społecznokulturowa wymusza poszukiwanie nowych rozwiązań w zakresie uprzystępniania muzyki najmłodszym. Aktywizacja muzyczna z udziałem dostępnych środków przekazu, poliestetycznego doznania, ograniczania barier w zakresie notacji muzycznej, jak również łatwości wykonania mogą zachęcić kolejne pokolenia ludzi młodych do radosnego muzykowania. Z czasem może ono przekształcić się w trwałe zainteresowanie muzyką lub rozwinąć się w pasję, dla której warto poświęcić czas wolny w życiu dorosłym. Pielęgnowane w środowisku rodzinnym, edukacyjnym i hobbistycznym muzykowanie bez wątpienia będzie aktywizować jednostki, jednocześnie sprzyjając ich harmonijnemu rozwojowi. Uświadomione korzyści osobiste, społeczne i przeciw nudzie sprawią, że życie muzykujących nabierze z czasem innego wymiaru, zostanie wzbogacone o trwałe wartości, wsparte przeżyciem emocjonalnym. Zaprezentowany opis kolorowych instrumentów-zabawek może stanowić przyczynek do zainicjowania badań ukazujących skuteczność zastosowanej metody „Chroma-Notes” w edukacji muzycznej. Jest także zapowiedzią kontynuowania rozważań nad skutecznością wprowadzania młodych odbiorców w nurt aktywnego muzykowania z użyciem „kolorowych instrumentów”.
  • Документ
    Формування сценічно-виконавської компетентності магістрів музичного мистецтва: теоретичний аспект
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
    Актуалізовано проблему формування сценічно-виконавської компетентності магістрів музичного мистецтва. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс методів дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, що забезпечили висвітлення теоретичного аспекту означеної проблеми. Доведено, що підвищення якості підготовки магістрів музичного мистецтва передбачає орієнтацію навчального процесу на систематичне й послідовне їх залучення до самореалізації в мистецтві, зокрема у виконавській діяльності. Констатовано, що специфіка сценічновиконавської діяльності полягає в художньо-творчому тлумаченні музики з урахуванням художньо-естетичних і соціально-культурних факторів. Встановлено, що процес формування сценічно-виконавської компетентності передбачає надбання художньої інформації як мотиваційного стимулу до художньо-практичних дій. Під таким кутом зору, формування сценічно-виконавської компетентності магістрів музичного мистецтва забезпечується спрямуванням освітнього процесу на взаємодію мистецько-фахових надбань та музично-естетичних і практично-художніх дій у процесі самореалізації студентів магістратури.
  • Документ
    Психолого-педагогічні, реабілітаційні та методичні аспекти функціонування соціального танцю в Україні
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Дончак Андрій Михайлович; Donchak Andrii Mykhailovych
    У статті розкрито сутність соціального танцю та з’ясовано його психолого-педагогічні та реабілітаційні аспекти. На відміну від бального танцю, соціальний танець зазвичай не має складних схем (послідовностей), натомість вони імпровізовані. Визначено основні функції соціального танцю, зокрема: комунікативні, самоідентифікуючі, експресивні, катартичні, гедоністичні, оздоровчі, рекреаційні та реабілітаційні. Представлено етапи організації уроків хореографічного соціального танцю (сальса, бачата та кізомба): вивчення основних танцювальних рухів у групі в танцювальній залі; практичні заняття в танцювальній залі в парі зі зміною партнерів; виконання танців у соціальних центрах, на вечірках під відкритим небом тощо.
  • Документ
    Методичні засоби оптимізації соціокультурної адаптації китайських студентів – майбутніх викладачів музичного мистецтва
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Го Яньжань; Ho Yanzhan
    У статті репрезентовано методичні засоби оптимізації соціокультурної адаптації іноземних студентів у проекції на їхню підготовку до діяльності вчителів музичного мистецтва в педагогічних ЗВО. Обґрунтовано добір сукупності методів, що складають такі комплекси: групу вербально-комунікативних методів, спрямованих на поширення музично-педагогічного лексикону, методологічного тезаурусу, термінологічного глосарію; групу організаційно-інтенціональних методів, спрямованих на визначення та впровадження сприятливих умов створення інкультурного середовища; групу методів рефлексійно-ідентифікаційної спрямованості, які мають сприяти розвитку в китайських студентів професійної самосвідомості, почуттєвої сфери, здатності до емпатії та уяви.
  • Документ
    Педагогічна підтримка артистично обдарованої учнівської молоді: досвід європейських країн
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Бойченко Марина Анатоліївна; Boichenko Maryna Anatoliivna; Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna
    У статті з’ясовано особливості педагогічної підтримки артистично обдарованої учнівської молоді в європейських країнах. Висвітлено досвід надання педагогічної підтримки артистично обдарованій учнівській молоді в Польщі та Німеччині. Окреслено структуру артистичної обдарованості. Подано характеристику мистецьких шкіл, у межах яких надається педагогічна підтримка обдарованих учнів у сфері музичного, образотворчого та балетного мистецтва в Польщі та Німеччині.
  • Документ
    Інновації у практичній підготовці майбутнього вчителя хореографії в системі хореографічно-педагогічної освіти в Україні
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Андрощук Людмила Михайлівна; Androshchuk Liudmyla Mykhailivna
    У статті розглянуто інновації у практичній підготовці студентів у системі хореографічно-педагогічної освіти в Україні. Представлено досвід підготовки інноваційних творчих проектів майбутніми вчителями хореографії в педагогічних ЗВО під час проходження практики. В результаті дослідження: 1) проаналізовано види практик та особливості організації практичної підготовки студентів у педагогічних ЗВО; 2) висвітлено мету та зміст практик студентів спеціальності «Хореографія», які передбачені освітньо-професійними програмами педагогічних ЗВО; 3) розглянуто інноваційні творчі проекти, які готують студенти під час проходження педагогічної практики в педагогічних ЗВО.
  • Документ
    Наукові підходи до формування виконавської майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання естрадного співу
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Мамикіна Олена Адольфівна; Mamykina Olena Adolfivna
    У статті відображено зміст і компонентну структуру виконавської майстерності майбутніх учителів музики в контексті навчання естрадного співу. Автором висвітлена актуальність і специфіка вокально-естрадної підготовки студентів з урахуванням педагогічного аспекту навчання. На основі узагальнення теоретичних концепцій обґрунтовано перелік методологічних підходів, орієнтація на які в процесі вокальної підготовки майбутніх фахівців буде сприяти ефективному формуванню їхньої виконавської майстерності.
  • Документ
    Сутність та стукутура художньо-мовленнєвих умінь у хормейстерській підготовці майбутнього вчителя музики
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Лесник Олена Степанівна; Lesnyk Olena Stepanivna
    У статті розглядається сутність та структура художньо-мовленнєвих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в ракурсі їх хормейстерської діяльності. Визначено, що хормейстерська діяльність є багатогранною та характеризується складною структурую. Окреслено зміст художньо-мовленнєвих умінь із позицій педагогічної майстерності та художнього спілкування, який представляє комплекс засобів трансляції художньої інформації хоровому колективу. Відповідно до змісту художньо-мовленнєвих умінь виявлено компонентну структуру, яка уявляє собою конгломерат таких компонентів: мовленнєво-коммунікативного, вербально-інтерпретаційного, мануально-технічного, творчо-виконавського.
  • Документ
    Артистизм майбутнього вчителя музичного мистецтва як компонент готовності до хормейстерської діяльності
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Клубкова Світлана Анатоліївна; Klubkova Svitlana Anatoliivna
    У статті розглядається артистизм майбутнього вчителя музичного мистецтва з орієнтацією на хормейстерську діяльність. Визначено, що артистизм складне й багатогранне поняття й у житті проядвляється на різних рівнях: особистісному, побутовому, педагогічному, мистецькому та ін. Артистизм учителя музичного мистецтва проявляється у творчій діяльності й характеризує його професіоналізм і майстерність, служить показником ефективності та фахової зрілості в хормейстерській роботі. Інновації в хоровому мистецтві здійснюють вплив на функції та способи функціонування артистизму, що потребує привернення уваги до того, що формування артистизму повинно здійснюватися системно під керівництвом педагогів на основі сучасного методичного забезпечення.
  • Документ
    Шляхи оптимізації процесу підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до хормейстерської роботи з дітьми
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Іригіна Світлана Олександрівна; Iryhina Svitlana Oleksandrivna
    У статті актуалізовано проблему вдосконалення теорії та методів навчання майбутніх педагогів-хормейстерів. Охарактеризовано зміст основних напрямів роботи й підходів щодо організації процесу вивчення й освоєння ними шкільного пісенного репертуару. Викладено зміст стандарту знань і вмінь (у галузі музично-співочої діяльності), якими повинні оволодіти учні до закінчення початкової школи; критерії добору вокально-хорового репертуару для роботи з дітьми та оцінювання творчих проявів студентів. Значну увагу приділено розкриттю змісту діяльності майбутнього вчителя-хормейстера щодо використання у вокально-хоровій роботі прийомів театралізації музичних творів.
  • Документ
    Педагогічні принципи розвитку вокального мислення майбутніх учителів музичного мистецтва
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Бітько Наталiя Георгіївна; Bitko Nataliia Heorhiivna
    У статті розкрито актуальність модернізації вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Визначено сутність і зміст вокального мислення в контексті специфіки фахової підготовки з педагогічною направленістю. Окреслено атрибутивні характеристики та структурні компоненти досліджуваного феномену. Розглянуто особливості вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Обґрунтовано принципи, на основі яких будується вокальна підготовка, спрямована на ефективний розвиток вокального мислення.
  • Документ
    Сутність поняття «пізнавальна активність майбутнього викладача вокалу» та його структура
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Чжу Юньжуй; Chzhu Yunzhui
    У статті уточнено сутність поняття пізнавальної активності та специфіку її прояву в діяльності майбутнього викладача вокалу. Розглянуто основні види прояву пізнавальної активності, притаманні вокально-викладацькій професії: критичне сприйняття та вербально-педагогічна інтерпретація творів, їх розучування й виконання, науково-методична та викладацько-практична пошуково-творча діяльність. Обґрунтовано структуру пізнавальної активності в єдності орієнтаційно-спонукального, індивідуально-характерологічного, когнітивно-операційного та творчо-діяльнісного компонентів.
  • Документ
    Методичні шляхи вдосконалення вербальних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті музично-презентаційної діяльності
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Чень Чень; Chen Chen
    У статті окреслено важливість проблеми формування презентаційних умінь в межах професійної діяльності вчителя. Мета статті полягає у виявленні методичних шляхів активізації розвитку й саморозвитку всіх аспектів презентаційних умінь майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах педагогічного вишу. Розроблено методику, яка передбачає вирішення таких завдань: забезпечити знання студентів про специфіку презентаційних умінь учителя музичної культури, актуалізувати наявні знання й уміння майбутніх учителів музики з використання вербальних і невербальних засобів мовленнєвої поведінки (виразність, нормативність і лексичне багатство), сприяти розвитку в студентів музичного мислення, емоційної чуйності, стійкого інтересу, а також умінь підтримувати увагу слухачів і зворотній зв’язок з аудиторією.
  • Документ
    Методика формування інтегральної компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Хмелевська Інга Олексіївна; Khmelevska Inha Oleksiivna
    У статті висвітлено перебіг та результати експериментального впровадження методики формування інтегральної компетентності майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. Презентовано основні елементи означеної методики, розроблені на ґрунті інтегрального, системного, фахово-ментального та герменевтичного наукових підходів. Надано оглядовий опис процесу інтеграції педагогічних умов формування досліджуваного конструкту, який реалізовувався протягом компетентнісно-об’єктиваційного, проектувально-компетентнісного, практично-апробаційного етапів. Висвітлено процедуру застосування відповідних методів. Ознайомлено з основними результатами експериментальної перевірки ефективності розробленої методики.
  • Документ
    Емоційно-інтелектуальний потенціал у розвитку творчої особистості вчителя музики
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Мозгальова Наталія Георгіївна; Mozhalova Nataliia Heorhiivna; Барановська Ірина Георгіївна; Baranovska Iryna Heorhiivna
    У статті обґрунтовано роль емоційно-інтелектуального потенціалу в розвитку творчої особистості вчителя музики. Представлено різні наукові трактування категорій «потенціал», «інтелект», «емоції». Схарактеризовано низку емоційних законів, що мають вагоме значення для підготовки вчителів музики, а саме: закон сенсомоторної цілісності, закон емоційного узагальнення, закон спрямовуючої сили первинної емоційної реакції, закон переживання переживань, закон розгляду емоції як психологічної дії. Представлено авторську методику інтелектуально-емоційного впливу, що складається з декількох практикумів. Їх зміст спрямовано на поетапний розвиток асоціативного мислення, інтелектуальних здібностей, формування емоційних якостей та актуалізацію набутих музичних знань. До напрямів подальших наукових пошуків віднесемо вивчення потенціалу різних музичних дисциплін у формуванні інтелектуально-почуттєвої сфери студентів, створення інноваційних методик фахового зростання майбутніх учителів музики.