Переглянути
Нові надходження
Документ Застосування елементів сенсорної інтеграції в логопедичній роботі з дітьми дошкільного віку(2021) Стахова Лариса Львівна; Мороз Людмила Василівна; Stakhova Larysa Lvivna; Moroz Liudmyla VasylivnaУ статті висвітлюється проблема включення елементів сенсорної інтеграції в логопедичну роботу з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Зазначено, що сенсорний та мовленнєвий розвиток відбуваються в тісній взаємодії, та, що до причин, які викликають порушення мовленнєвого розвитку дітей, відносяться порушення, що пов’язані з переробкою сенсорної інформації, тому одним із засобів корекції даних порушень може бути метод сенсорної інтеграції. Висвітлюються результати обстеження мовлення дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення за методикою обстеження мовлення дітей 4-7 років О. Зайцевої та В. Шептунової на констатувальному та контрольному етапах дослідження. Визначено принципи, на реалізації яких має базуватися включення елементів сенсорної інтеграції в систему логопедичної роботи: розвитку, індивідуального підходу, довіри та співробітництва, активності дитини, наочності, гуманізму і педагогічного оптимізму. Подано зразки використання обладнання Сенсорного центру (сенсорні доріжки, крупи, сухий басейн, пісок, балансир) на логопедичних заняттях з метою корекції порушень мовлення та його розвитку. Зазначено, що використання обладнання Сенсорного центру дає можливість дітям виконувати різноманітні предметно-практичні та ігрові дії, що сприяють розвитку дрібної моторики пальців рук, удосконаленню просодичних компонентів мовлення, розвитку слухового сприймання та фонематичних процесів, формуванню лексико-граматичних категорій, корекції порушень звуковимови, розвитку зв’язного мовлення, а також стимуляції сенсорних функцій, рухової активності, зняття м’язового та психоемоційного напруження, створення позитивного емоційного фону, активізації когнітивних процесів, підвищенню мотивації до спільної з дорослим та самостійної діяльності дошкільнят.Документ Формування фразового мовлення в дітей, які не розмовляють(2021) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Кравцова Ірина; Kravtsova IrynaУ статті представлено методику формування мовлення в дітей дошкільного віку, які мають загальне недорозвинення мовлення І рівня або затримку мовленнєвого розвитку. Визначено основні принципи корекційно-розвиткової роботи (принцип системного підходу, наочності, послідовності, врахування провідного виду діяльності, доступності, врахування структури мовленнєвого порушення, емоційності) та основні напрями (формування активного словника, формування граматичних категорій мовлення, формування фразового мовлення на основі засвоєної лексики). Зазначено, що реалізація зазначених напрямів відбувається за допомогою картинного, дрібного іграшкового та буквеного матеріалу, а формування активного словника базується на поступовому й поетапному засвоєнні складової будови лексем. Під час створення даної методики за основу взята послідовність у роботі над складовою будовою слів, що розроблена А. К. Марковою, яка частково доповнена та змінена; відповідно до цієї послідовності добираються слова, що дозволяє за умови наявності навіть мінімальної кількості слів в активному словнику дитини формувати елементарне фразове мовлення. Визначено послідовність корекційно-розвиткової роботи за означеними напрямами: проспівування голосних звуків та ознайомлення з буквами, що їх позначають, які в подальшому використовуватимуться як замінники прийменника У, сполучників І, А; введення в активне мовлення займенників Я, ТИ, МИ та частки НА в значенні наказового способу дієслова взяти та одночасне формування первинних навичок діалогічного мовлення; ознайомлення з двоскладовими словами з однаковими відкритими складами та двоскладовими словами з різними відкритими складами та введення прислівників, що позначають місце знаходження предмета (ось, тут, там) і дієслова дай; формування граматичної будови мовлення з використанням букви У як замінника прийменника У в поєднанні з особовими займенниками я, ти в родовому відмінку (у мене, у тебе); поширення фрази через введення сполучника І, який позначається відповідною буквою; введення до структури речення дієслова Є, яке в схемі замінюється буквою Є; введення прийменника З, який позначається буквою З; закріплення вживання сполучника І та введення сполучника А, які позначаються відповідними буквами; введення прийменників НА, БІЛЯ, ЗА, НАД, ПІД, які під час складання схематичних речень з використанням предметних картинок або дрібних іграшок позначаються відповідними друкованими словами. Зазначено, що всі малюнки або іграшки та зображення букв обов’язково розташовуються в один ряд.Документ Спеціальна освіта (Логопедія) – напрямок навчання в Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка(2021) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii Ivanovych; Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna ViktorivnaОстанніми роками в нашій країні спостерігається модернизація системи спеціальної освіти, що передбачає її вихід на принципово новий рівень функціонування. Саме тому на перший план виступає проблема підготовки фахівців, які розроблятимуть систему освіти та зможуть ефективно в ній працювати.Документ Значення природничо-наукової складової в професійній діяльності вчителя-дефектолога(Library of Congress Cataloging-in-Publication, 2021-03-04) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaПідготовка конкурентноспроможного, кваліфікованого, компетентного фахівця завжди залишається актуальною для теорії та практики професійної освіти. В мінливих умовах сьогодення заклади вищої освіти зобов'язані вчасно реагувати на нові виклики суспільства, забезпечуючи належний рівчень підготовки до фахової діяльності майбутніх працівників галузі спеціальної освіти - вчителів-дефектологів.Документ Корекція звуковимови у студентів спеціальності спеціальна освіта (Логопедія. Спеціальна психологія)(2020-12-30) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychУ статті актуалізовано проблему нормативності звуковимови майбутніх фахівців-логопедів у контексті їх професійної мовленнєвої компетентності. Наголошено, що порушення звуковимови у майбутнього вчителя-логопеда є неприпустимою професійною невідповідністю. Виявлено, що майже третина студентів-першокурсників мають певні порушення звуковимови і це можна розцінювати як перешкоду до подальшої професійної діяльності на посаді вчителя-логопеда. Авторами здійснено опис особливостей реалізації організаційних, етапних, змістовних та методичних компонентів корекційно-логопедичної роботи з дорослими людьми (студентами), а також представлено результати експериментальної системи корекційно-логопедичної роботи щодо корекціїї звуковимови у студентів спеціальності Спеціальна освіта (Логопедія) в умовах закладу вищої освіти. Результативність покращення звуковимови автори пояснюють специфікою "перенавчання" дорослої людини та відношенням до корекційно-логопедичної роботи самих студентів.Документ Методичне об'єднання в системі неперервної освіти учителя-логопеда закладу дошкільної освіти(2019-09-30) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna ViktorivnaУ статті висвітлюється проблема організації роботи методичного об'єднання учителів-логопедів закладів дошкільної освіти, що є центром надання освітніх послуг та забезпечення професійного розвитку педагогів. Зазначається, що методичне об'єднання є однією з організаційних форм колективної методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогів, основним завданням якого є формуванняінноваційного методичного освітнього середовища. Висвітлюються функції, що їх виконує методична служба (компенсаторно-освітня, консультаційна, науковометодична, моделююча, діагностико-прогностична), цілі психолого-педагогічного супроводу учителів-логопедів в умовах методичного об'єднання, завдання, що вирішуються на засіданнях методичного об’єднання учителів-логопедів закладівдошкільної освіти. Зазначається, що теми, які обговорюються на засіданнях методичного об’єднання, мають сприяти формуванню сучасних педагогічних позицій у галузі корекційної педагогіки, збагачувати зміст корекційно-розвиткової роботи новими теоретичними знаннями та методиками, що, як наслідок, підвищуватиме ефективність логопедичного впливу на дитину дошкільного віку загалом. З огляду на це, виправдовує себе така форма організації' методичного об'єднання як семінар, основною метою якого є удосконалення теоретичних знань та впровадження теоретичної моделі в практичну діяльність логопедів. Наведено приклади семінару, що поєднує теоретичний виклад матеріалу з демонстрацією практичних видів діяльності, та ігрових методів роботи з педагогічними кадрами (учителями-логопедами). Підкреслено, що доцільним у межах методичного об'єднання є створення та функціонування творчої групи, метою роботи якої є апробація новітніх технологій, творення рекомендацій для педагогів та батьків щодо організації логопедичної роботи з дітьми, напрацювання ідей вдосконалення корекційно-розвиткового процесу загалом.Документ Логоритміка в системі нейропсихологічної реабілітації після інсульту(2020) Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna Viktorivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaВисвітлено нейропсихологічний напрям реабілітації після інсульту пацієнтів з вираженими порушеннями когнітивних функцій (мовлення, пам’яті, уваги, сприймання і мислення). Описано зміст і особливості проведення логоритмічних занять із особами, які перенесли інсульт, на базі Навчально-наукового центру кафедри логопедії СумДПУ імені А. С. Макаренка. Узагальнено досвід роботи з пацієнтами у віці від 53 до 66 років упродовж раннього відновлювального періоду. Наголошено, що групові заняття логоритмічними вправами посутньо сприяють активації уражених зон головного мозку і налагодженню комунікації між пацієнтами.Документ Розвиток фонетико-фонематичних процесів у дітей із порушеннями мовлення засобами музики(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaПредставлено аналіз останніх досліджень із вивчення питання використання музичних засобів із метою формування та розвитку мовленнєво-комунікативних навичок, просодичних компонентів мовлення, фонематичних процесів, корекції звуковимови, профілактики мовленнєвих порушень. Висвітлено роль музики як ефективного засобу корекційно-розвиткового процесу, що викликатиме у дітей почуття емоційних змін, бажання діяти, опановувати; вплив музики на процес корекції наявних порушень мовленнєвого розвитку, а саме порушень фонетико-фонематичних процесів; особливості використання засобів музики в корекційній роботі в групах компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти. Зазначено, що одним із провідних напрямів мовленнєвого розвитку дітей дошкіль¬ного віку є своєчасно організована робота щодо виховання звукової культури мовлення та розвитку фонематичного слуху і фонематичного сприймання, що стане основою подальшого успішного навчання читання та письма дітей у процесі шкільного навчання. Визначено корекційні завдання, разе 'язанню яких сприяють музичні засоби; дидактичні принципи, на яких грунтується методика використання музики в корекційній роботі з подолання порушень фонетико-фонематичного складника мовлення (принципи системності, гуманізації, індивідуального підходу, послідовності та ускладнення матеріалу, наочності); основні напрями використання засобів музики під час корекційно-розвиткової роботи (слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах тощо); завдання, що їх пропонують дітям для виконання під час слухання музики (з метою розвитку слухової уваги і пам 'яті та слухового контролю), співу (як складного процесу звукоутворення з метою корекції порушень артикуляції, дихання, звуковимови, дикції), гри на музичних інструментах (з метою розвитку чуття ритму, дихання). У статті представлено музичні вправи, що спрямовані на розвиток слухового сприймання та фонематичних процесів, закріплення правильної вимови звуків дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення.Документ Професійна компетентність майбутнього магістра-логопеда(2020-02-27) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Крот Галина Вікторівна; Krot Halyna ViktorivnaСтрімкий розвиток суспільства спричинює постійне підвищення вимог щодо підготовки компетентного фахівця. Переорієнтація вітчизняної системи на передові світові освітні досягнення та стандарти зумовила зміну поглядів щодо підготовки майбутніх магістрів-логопедів, що відбувається, наразі, шляхом упровадження компетентнісного підходу як сучасної парадигми розвитку освіти. Висока соціальна значимість професії логопеда, постійна потреба у висококваліфікованих вчителях-логопедах, здатних вирішувати різнопланові фахові завдання визначає актуальність теми дослідження. Педагогічна компетентність стала предметом наукових розвідок багатьох дослідників: І. Беха, 0. Бондаревської. І. Зязюна, Н. Кузьміної, А. Маркової, Е. Рогова, А. Щербакова та ін. Проблеми професійної компетентності майбутніх учителів розглядались у роботах 0. Абдуліної, С. Архангельського, В. Береки. З Васильєва, В. Євдокимова, А. Кірсанова, В. Сластьоніна та ін. Різним питанням підготовки майбутніх спеціальних педагогів, зокрема й логопедів, присвячнні доробки провідних українських вчених В. Бондаря, І. Дмітрієвої, С. Миронової, Н. Пахомової, Т. Сак, В. Синьова, Є. Синьової, В. Тарасун, Л. Фомічової, О. Хохліної, М. Шеремет та ін. Проблеми професійної підготовки та професійної компетентності майбутніх вчителів- логопедів визначались у дослідженнях Т. Корнійченко, О. Кузенко, 0. Марченко, Ю. Пінчук, Ю. Ріюцун, Н. Сінопальникової, О. Жукатинської, Л. Федорович та ін.Документ Opганiзацiйнo-змiстoвний аспект пpoфесiйнoї дiяльнoстi асистента вчителя закладу загальнoї сеpедньoї oсвiти з iнклюзивнoю фopмoю навчання(2018-11) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaУ cтаттi кoнкpетизoванo opганiзацiйнo-змicтoвнi oсoбливoстi пpoфеciйнoї дiяльнocтi аcиcтента вчителя закладу загальнoї сеpедньoї oсвiти в умoвах iнклюзивнoгo навчання. Утoчненo вимoги дo пpoфесiйнoї дiяльнoстi асистента вчителя в iнклюзивнoму класi, щo забезпечить oкpеслення стpатегiчних opiєнтиpiв для удoскoналення їх фахoвoї пiдгoтoвки, та пpoфесiйнoї самopеалiзацiї.Документ Аналіз складових компонентів рухової активності молодших школярів з дитячим церебральним паралічем(Аксіома, 2010) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla Vasylivna; Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliya MykolayivnaУ статті визначено та представлено основні компоненти довільної рухової активності дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем, здійснено детальний аналіз їх особливості у дітей означеної нозології.Документ Застосування засобів рефлексотерапії у корекційно-логопедичній роботі при стертій дизартрії(Медобои-2006, 2017) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla VasylivnaУ ході викладу матеріалів статті обґрунтовується необхідність застосування засобів рефлексотерапії у комплексі з іншими засобами в корекційно-логопедичній роботі при стертій дизартрії. Стерта дизартрія відноситься до складних мовленнєвих порушень, що характеризуються різноманітністю проявів, складністю та глибиною порушень, тривалістю настання корекційного ефекту. Автор наголошує, що складність та різноманітність симптомів при стертій дизартрії вимагають тривалої (наполегливої, систематичної) та комплексної корекційно-логопедичної роботи із обов'язковим залученням у цей процес засобів рефлексотерапії. У статті зазначено, що при стертій формі дизартрії логопедичні заняття ефективно поєднувати із сеансами точкового масажу за методикою А. Уманської, Су-Джок терапією та голчастими аплікаціями. Автором доведено, що означені засоби рефлексотерапії доповнюють та посилюють психолого-педагогічні, медичні засоби, природно впливають на основні патогенетичні механізми стертої дизартрії, що виступає запорукою ефективності корекційно-логопедичного процесу. Тому в статті значну увагу приділено їх теоретико-методичній характеристиці та особливостям застосування.Документ Динаміка стану артикуляційної та мімічної моторики у дошкільників зі стертою формою дизартрії протягом корекційно-логопедичної роботи(2013) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla Vasylivna; Мимоход Яна Володимирівна; Mymokhod Yana VolodymyrivnaУ роботі висвітлені результати корекційно-логопедичної роботи щодо покращення моторного компоненту мовлення в дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.Документ Особливості життєдіяльності молодших школярів з порушенням постави в сучасних умовах(2009) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla Vasylivna; Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliya MykolayivnaВисвітлені у статті особливості життєдіяльності молодших школярів характеризується тотальним порушенням за всіма досліджуваними показниками, що не сприяє їх оздоровленню та виступає потужним чинником відхилення постави від норми.Документ Differential Diagnosis of Motor Alalia(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaThe special interest to the diagnosis and correction of speech disorders, namely, to the motor alalia, at the present stage of development of correctional pedagogy is highlighted in the article. The issues of alalia diagnosis at an early age are pretty difficult. The alalia is often confused with similar conditions in other forms of speech disorders: gluconat, a severe degree of hearing loss with the delay on this background, speech development, speech and language disorders with mental retardation, deaf syndrome, with aphasia and etc. While exanimating children with alalia speech therapy should be guided by all the principles that allow to identify possible causes and mechanisms of the disorder, its dynamics, symptoms, and eventually the correct diagnosis and determine the prognosis. Diagnostics of child with alalia consist of the child examination by the psychological-medical-pedagogical commission specialists and a survey of teacher-pathologist. It can be divided five stages of examination of child with alalia in a special group: an evaluation, diagnostic, analytical, and forecasting information. The final diagnosis is made only after a careful study and comparison of the totality of the results of the survey. In diagnosis it is necessary to fix the shape of the disorder, it’s possible causes, characteristic manifestations and degrees of severity.Документ Теоретичний аналіз досліджень проблеми мовленнєвої діяльності(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті висвітлено теоретичний аналіз питання мовленнєвої діяльності. Обґрунтовано пріоритетне значення означеної проблеми на сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів в освіті. У ході викладу матеріалу статті зазначено різні аспекти мовленнєвої діяльності, які досліджувались філософами, соціологами, психологами, лінгвістами, педагогами. Висвітлено роль діяльності в організації та розвитку мовленнєвого спілкування людей, що отримала методологічне й експериментальне обґрунтування в теорії діяльнісного опосередкування міжособистісних стосунків. Проблема мовленнєвої діяльності розкривається у тексті статті як одна з найважливіших у сучасному процесі навчання, зокрема, у логопедичній корекції, необхідна для удосконалення процесу логопедичного впливу.Документ Історичний аспект вивчення проблеми локалізації уражень мовленнєвої системи при моторній алалії(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті розглядається історичний аспект вивчення проблеми локалізації уражень мовленнєвої системи при моторній алалії. Наголошується, що не у всіх дітей виявляються видимі пошкодження нервової системи, що може свідчити або про наявність у них якихось своєрідних порушень, які виявляються сучасними методами дослідження, або про зникнення, компенсації певних порушень, що існували в ранні періоди життя дитини. У більшості дітей є різноманітна патологія в функції або структурі мозку. У одних вона носить дифузний характер. У інших на тлі дифузних уражень відзначаються і локальні, які, як правило, охоплюють кілька зон. У статті обґрунтовано думку низки дослідників про те, що для дітей із алалією характерні ураження і лівої і правої півкуль головного мозку, оскільки такий характер ураження перешкоджає компенсаторним перебудовам і призводить до розладу оволодіння мовленням. Зазначено, що відмінності в кількісних і якісних показниках ураження мозку у дітей із алалією і неоднозначність результатів, які отримують різні автори навіть в односпрямованих дослідженнях, говорять про необхідність подальших наукових пошуків.Документ Теоретичні засади вивчення проблеми моторної алалії: історичний аспект(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті висвітлені питання вивчення моторної алалії в історичному аспекті. Обґрунтована потреба різностороннього міждисциплінарного наукового дослідження питань етіології, патогенезу та корекції моторної алалії, зумовлена недостатнім рівнем теоретико-методологічної розробленості даної наукової проблеми й ускладненням диференціальної діагностики моторної алалії. Подано характеристику моторної алалії як первинного недорозвинення експресивного мовлення центрального органічного генезу, спричинене порушенням одного з двох специфічних психологічних механізмів мовлення, пов’язаного з діяльністю центральних кіркових відділів мовленннєво-рухового аналізатора. Висвітлено погляди науковців різного часу на проблему походження та корекції моторної алалії. Описано дослідження симптомокомплексу мовленнєвих і немовленнєвих розладів дітей із алалією. Подано відомості про «моторні», «психологічні» та «мовленнєві» концепції алалії. Висвітлено суперечності в оцінці механізму алалії та методів її подолання. Охарактеризовано загальні недоліки мовлення дітей із моторною алалією: зовнішні прояви порушень артикуляції та немовленнєві розлади, своєрідність будови та функціонування немовленнєвих і мовленнєвих процесів, а також їх відносин у психічній діяльності. Констатовано, що у звʼязку зі складністю цієї мовленнєвої вади її дослідження представляє великі труднощі та потребують подальших наукових розвідок.Документ Роль елементів театральної діяльності у подоланні комунікативної дезадаптації молодших школярів із розумовою відсталістю(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті проаналізовано відомості загальної та спеціальної психолого-педагогічної й методичної вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблем сформованості й розвитку мовлення та комунікативних умінь у дітей із розумовою відсталістю. Доведено, що розвиток комунікативних умінь дітей молодшого шкільного віку зазначеної категорії є одним із важливих передумов їх соціалізації. Особливості мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей перешкоджають здійсненню повноцінного спілкування, і як наслідок, приводять до зниження потреби у комунікації та несформованості її форм, незацікавленості у контакті, невміння орієнтуватися в ситуації спілкування тощо. У статті представлено огляд основних переваг театральної діяльності у плані розвитку комунікації дітей цієї категорії, та висвітлено напрями театралізації, які можна застосувати під час корекційно-розвивального процесу з розумово відсталими молодшими школярами.Документ Фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті висвітлено питання дослідження фізіологічних механізмів мовленнєвої діяльності; обґрунтовано необхідність розгляду даної проблеми у ракурсі корекційної педагогіки. У ході викладу матеріалу статті подано аналіз наукових розвідок питань мовленнєвої діяльності з позицій фізіології, нейрофізіології, нейробіології, корекційної педагогіки; подано відомості дослідження фізіологічних аспектів у процесі онто- та дизонтогенезу мовлення. У статті розглянуто патофізіологічну структуру мовленнєвих порушень; висвітлено мультифункціональні звʼязки мовлення та мозкових систем.