Переглянути
Нові надходження
Документ Естетико-філософські принципи бароко у розвитку художньої культури і освіти України ХІХ – початку ХХ ст.(Видавничий центр КНЛУ, 2019) Никифоров Андрій Михайлович; Nykyforov Andrii MykhailovychУ статті розглянуто застосування і зміст терміну «бароко», його сутність та основні завдання як стилю в образотворчому мистецтві. Основну увагу приділено автором висвітленню естетико-філософських принципів бароко задля визначення їх подальшого впливу на становлення концептуальних засад вітчизняної культури і художньої освіти. Зроблено висновок щодо проявів принципів бароко у художньо-ремісничому русі України ХІХ – початку ХХ століття.Документ Світоглядні ретроспекції українського музикознавства: до пам’ятних дат 2019(2020) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Стахевич Олександр Григорович; Zavialova Olha Kostiantynivna; Stakhevych Oleksandr HryhorovychУ статті здійснено спробу узагальнити теоретичний доробок видатних представників української музичної науки, пам’ятні дати яких відзначались у 2019 році. Розглянуто світоглядні позиції І.Ф. Белзи, Г.Г. Гесса де Кальве, М. Дилецького, С.П. Людкевича, Ю.В. Малишева, О.С. Оголевця, О.В. Сокола, що знайшли відображення у їх теоретичних пошуках і здобутках. Відзначено, що напрями діяльності цих митців були прямо пов’язані із світоглядними тенденціями свого часу й визначали провідні дослідницькі вектори, за якими відбувався розвиток музикознавства в Україні.Документ Сутність, структура та зміст регіонально-орієнтованої комунікативної компетенції майбутніх фахівців туристичного супроводу(Класичний приватний університет, 2021-07) Коваленко Олександр Вікторович; Єпик Лариса Іванівна; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Yepyk Larysa IvanivnaСтаттю присвячено аналізу та розкриттю сутності, структури та змісту регіонально-о- рієнтованої комунікативної компетенції майбутніх фахівців туристичного супроводу. У роботі зазначено, що комунікативна компетентність – одна з базових характеристик професійної компетентності, тому її формування відбувається в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців туристичного супроводу. Вона проявляється у здатності і готовності осіб, які комунікують, до обміну інформацією та є інструментом врегулювання взаємовідносин людей як у повсякденній, так і у професійній діяльності. Визначено, що для підготовки фахівця туристичного супроводу на іноземній мові важливим завданням є не тільки вивчення іноземної мови, а й вивчення культури мови, особливостей національної культури, міжкультурного спілкування, міжкультурної комунікації. Виявлено, що міжкультурна комунікація майбутнього фахівця туристичного супроводу (гіда-екскурсовода) представляє собою процес комунікації з іноземними партнерами та клієнтами, спрямований на вирішення професійних завдань: розробка нових туристичних напрямків, нових екскурсійних маршрутів, вирішення питань розміщення та харчування туристів і т.д. Доведено, що регіонально-орієнтована комунікативна компетенція майбутніх фахівців туристичного супроводу (гідів-екскурсоводів) є складовою частиною комунікативної компетентності, спрямована на професійну міжкультурну комунікацію фахівця туристичної індустрії, що формується в процесі вивчення однієї або декількох іноземних мов та базується на сукупності компетенцій: регіонально-мовної, регіонально-мовленевої та регіонально-соціокультурної. Також у даній статі зазначено, що тематичний зміст навчання іноземним мовам або наповнення мовного матеріалу грає важливу роль у формуванні регіонально-орієнтованої комунікативної компетенції майбутніх фахівців туристичного супроводу. Навчання повинно містити інформацію, що розкриває особливість регіону професійної діяльності: історію, культуру, соціальні особливості, економіку, політику та інші сфери діяльності. Тематичне наповнення змісту навчання іноземних мов може здійснюватися шляхом встановлення міжпредметних зв’язків із дисциплінами професійного циклу, а також із дисциплінами, що відображають специфіку регіону професійної діяльності.Документ Віртуальний музей як освітня технологія(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021-06) Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychВ даній роботі зазначено, що нові музейні технології, по-перше, адаптують музеї до насиченої інформаційної діяльності, що охоплює багато видів діяльності людини; по-друге, дозволяють по-новому реалізувати базові функції музею та розкрити його роль у сфері освіти. Перспективи розвитку віртуального музею визначаються рухом всієї системи освіти до онлайн курсів, які заявлені як пріоритетні на рівні держави. Чи ефективний цей шлях модернізації? - питання дискусійне. Але, в будь-якому випадку, віртуальний музей може виступити креативним засобом в кластері науково-освітніх та просвітницьких лекцій. Як перспектива розвитку теми цього дослідження слід також відзначити, що віртуальний музей буде портібний як зручний адаптивний ресурс в аспекті соціалізації людей з обмеженими можливостями, що дасть імпульс до вивчення феномена в інклюзивній освіті.Документ Краєзнавчі аспекти при розробці програм підготовки гідів-екскурсоводів в Україні(НВВ КЗ СОІППО, 2021-04-21) Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychВ даній роботі зазначено, що що туризм і краєзнавство в системі підготовки гідів-екскурсоводів покликані вирішувати завдання підготовки всебічно розвиненої особистості: формувати духовно і фізично здорову особистість, розвивати моральні якості, одночасно розв’язувати питання навчання, виховання, оздоровлення, професійної орієнтації. Особливістю виховного процесу в туристсько-краєзнавчій роботі гіда-екскурсовода є, по-перше, використання об’єктів культурної та природної спадщини в якості наочного посібника, наявного на малій батьківщині; по-друге, відсутність примусу дозволяє використовувати внутрішню зацікавленість людини, її прагнення до знань, до ведення здорового способу життя з метою досягнення необхідних результатів. Туризм, краєзнавство та екскурсії є дієвим засобом для раціонального використання вільного часу, розвитку пізнавальної активності, виховання вольових якостей, прояву ініціативи та самостійності. Краєзнавчі аспекти підготовки гідів-екскурсоводів допомагають надати слухачам, які ще не втратили природної допитливості, додаткову інформацію з географії, екології, історії, культури, природи рідного краю та зв’язати, об’єднати отримані знання зі знаннями, які були одержані в основній школі чи іншому навчальному закладі, навчити орієнтуватися у світі інформації, обмінюватися набутим досвідом і знаннями.Документ Принципи та механізми формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців з музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021-05) Коваленко Олександр Вікторович; Єпик Лариса Іванівна; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Yepyk Larysa IvanivnaМетою написання даної статті є розгляд й аналіз принципів та механізми формування міжкультурної компетентності у студентів, майбутніх фахівців музичного мистецтва. У статті зазначено, що формування міжкультурної компетентності студента університету відбувається досить ефективно при реалізації університетом його полікультурної місії, яка полягає в підготовці майбутнього фахівця до виконання завдань у сфері міжкультурної комунікації в умовах культурного різноманіття світової спільноти. Також у роботі визначено що формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців сфери музичного мистецтва передбачає використання креативно-ціннісних технологій, при яких ціленаправлено вибудовується ціннісна взаємодія «викладач-студент» на основі методик розвитку критичного мислення, тренінгів толерантності.Документ Семіотичний потенціал професійної підготовки фахівців туристичного супроводу (гідів-екскурсоводів)(2021-04) Коваленко Олександр Вікторович; Єпик Лариса Іванівна; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Yepyk Larysa IvanivnaДану статтю присвячено виявленню та аналізу перспектив семіотичного потенціалу професійної підготовки фахівців туристичного супроводу (гідів-екскурсоводів) в нашій державі. Відзначено, що теоретичним фундаментом в професійному навчанні майбутніх фахівців туристичного супроводу може стати семіотика. Виявлено, що педагогічних досліджень, присвячених професійній підготовці фахівців гідів-екскурсоводів, надзвичайно мало, а роботи, пов’язані з професійним навчанням саме цих фахівців, практично відсутні. В даній статті доведено, що розробка теоретичних основ професійної підготовки фахівців туристичного супроводу (гідів-екскурсоводів) з позицій семіотичного підходу дозволяє виявити певні умови для формування професійно-значущої семіотичної компетенції. Такий підхід сприяє збагаченню теоретичної й емпіричної бази підготовки майбутніх фахівців шляхом інтеграційного характеру наукових областей знання. В роботі також зазначено, що семіотична компетенція є професійно-значущою компетенцією в професійній підготовці майбутніх фахівців туристичного супроводу (гідів-екскурсоводів) і являє собою комплекс ціннісно-смислових орієнтацій, семіотичних знань, умінь, навичок, пов’язаних з кодуванням і декодуванням знаків, що дозволяють реалізовувати їх в професійній сфері. В ході дослідження було виявлено, що впровадження семіотичного компонента в професійну підготовку фахівців туристичного супроводу (гідів-екскурсоводів) дозволяє виділити дві педагогічні стратегії: 1) дисципліна «Семіотика» узагальнює та систематизує в науково-семіотичному аспекті отримані раніше знання, вміння, навички, досвід; 2) дисципліна «Семіотика» задає базові поняття, орієнтири та принципи семіотичного підходу до вивчення дисциплін туристського циклу. Семіотика виділена як база, що дозволяє створити передумови для загально семіотичного підходу до професійної підготовки фахівців туристичного супроводу (гідів-екскурсоводів), а також сприяти подоланню концептуальної роз’єднаності гуманітарних дисциплін туристського профілю. Саме семіотичний підхід дозволить сформувати у студентів, орієнтованих на роботу в туристській індустрії, специфічні розумові установки, що сприяють більш глибокому розумінню етнокультурних особливостей регіонів, привабливих для відвідування туристами.Документ Особливості формування ділової культури в процесі фахової підготовки майбутніх гідів-екскурсоводів(Видавництво Уманського державного педагогічного університету, 2021-04) Коваленко Олександр Вікторович; Єрьоменко Андрій Юрійович; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Yeromenko Andrii YuriiovychВ статті розглянуто особливості формування ділової культури в процесі фахової підготовки майбутніх гідів-екскурсоводів. В даній статті визначено поняття ділової культури, її аспекти та компетенції. В даній роботі також визначено, що формування ділової культури майбутнього гіда-екскурсовода під час фахової підготовки знаходить більш повне відображення в інтеграції культурологічного та компетентнісного підходів, оскільки саме в рамках останнього ми отримуємо конкретну форму результату – компетентність майбутнього гіда-екскурсовода в області ділової культури.Документ Вплив об’єктивних та суб’єктивних факторів у ЗВО України на музичну підготовку хореографів(2021-04) Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychУ даній статті розглянуто особливості впливу об’єктивних та суб’єктивних факторів у закладах вищої освіти України на музичну підготовку хореографів. У статті зауважено, що сьогоднішній день пред’являє суспільству високі вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців, до організації навчально-творчого процесу у підготовці висококваліфікованих кадрів, до якості обслуговування населення та надання освітніх послуг. У роботі відзначено, що до об’єктивних чинників організації та функціонування навчального процесу з підготовки хореографів і формуванню їх музичної майстерності у закладах вищої освіти України можна віднести єдність теорії і практики (в тому числі сценічної), що є досить рідкісним явищем на місцях. Спостереження і аналіз за навчальним процесом виявив нерівномірність функціонування двох форм проведення занять. Навчання зазвичай схиляється або в більшій мірі до теорії, або до практики. Також відмічається, що до об’єктивних чинників відноситься рівень навчально-методичної бази закладах вищої освіти за спеціальністю «Хореографія». Також у статті зазначено, що розвиток наукової думки в хореографічному мистецтві і хореографічній педагогіці – явище своєчасне, характерне не тільки для України, але і для інших країн. Воно обґрунтоване потребами практики навчання хореографічним дисциплін, а також збільшеними інтелектуальними потребами викладачів і студентів, що накопичився методичним і великим професійним досвідом, який природним чином створює передумови для формування науково-методичної теорії, наукових концепцій і моделей навчання хореографічному мистецтву у закладах вищої освіти України. В даній роботі також визначається значення системного підходу, а саме, що він дозволяє розглянути музичну підготовку як єдність загального і професійного розвитку та як цілісну систему, що має певну структуру – три взаємозв’язані групи компонентів (підсистем): технологічні або організаційно-педагогічні, соціально-психологічні, психолого-педагогічні. У даній статті підкреслюється, що об’єктивним фактором функціонування навчального процесу у закладах вищої освіти України щодо музичної підготовки майбутніх хореографів є взаємодія навчального і творчого процесу.Документ Підготовка майбутнього гіда-екскурсовода для міжкультурної комунікативної взаємодії(Center of Modern Pedagogy «Learning Without Borders», Montreal, Canada, 2021-03) Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychВ даній роботі зазначено, що застосування культурологічного підходу щодо професійної підготовки фахівця туристичної супроводу (гіда-екскурсовода), є важливим. Це, у свою чергу, зумовлює потребу наповнення навчальних програм професійної підготовки фахівців туристичної галузі культурологічним змістом та актуалізує необхідність створення відповідного навчально- методичного забезпечення цього процесу щодо набуття майбутніми фахівцями професійно важливих якостей, необхідних для успішної професійної діяльності й відповідних умінь для якісної комунікативної взаємодії з представниками інших культур.Документ Дидактичні основи музичної підготовки майбутніх фахівців з хореографії у вітчизняних ЗВО(Візаві, 2021-03) Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychВ статті розглянуто дидактичні умови музичної підготовки хореографів у закладах вищої освіти нашої держави. В даній роботі визначено структурно дидактичні особливості музичної компетентності хореографів такі, як: особливість планування професійної діяльності; способи і прийоми виконання професійної діяльності; прийоми спілкування; організаторські здібності фахівців-хореографів; особливості танцювально-рухової моторики. В статі також визначено, що ефективним методом музичної підготовки хореографів у ЗВО України автор вважає індивідуальний підхід, що враховує шляхи пристосування властивостей нервової системи студентів до вимог професійної діяльності.Документ Особливості естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку(СГ НТМ «Новий курс», 2021-02) Коваленко Олександр Вікторович; Лян Цзи; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Lian TszyСтаття присвячена аналізу особливостей естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку. В даній роботі визначено поняття естетичного виховання, яке органічно пов’язане з терміном естетика. Також у роботі зазначено, що процес формування основ естетичної свідомості та естетичної діяльності у молодших школярів розвивається на якісно новому рівні, що сприяє переходу особистості дитини від уміння сприймати і відчувати прекрасне до вміння творити «за законами краси». У цьому дослідженні даний феномен розглядається як цілеспрямований і організований процес впливу засобами мистецтва на внутрішній світ дитини, який здійснюється в освітньому процесі школи на уроках гуманітарно-естетичного циклуДокумент Роль національного музичного мистецтва у вихованні учнів старшого шкільного віку(СГ НТМ «Новий курс», 2021-02) Коваленко Олександр Вікторович; Тао Є; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Tao YeСтаття присвячена визначенню ролі національного музичного мистецтва у вихованні школярів старшого шкільного віку. В даній роботі проаналізовано питання та можливості естетичного виховання школярів засобами музичного мистецтва. Визначено, що освоєння національного музичного мистецтва регіону в навчально-виховному процесі учнів старшого шкільного віку буде сприяти оволодінню різнобічних знань про музичну культуру, розвитку естетичних і музичних інтересів і потреб, широті національної самосвідомості, будучи важливим фактором формування музичної культури школярів, зростання духовних потреб та ідеалів молодого покоління в умовах сучасної освіти.Документ Historical and Philosophical Approach to Teaching Disciplines in High School(MAGNANIMITAS Assn., 2021-02) Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Moser Maiia; Homan Yurii; Shaparenko Khrystyna; Tishechkina Kateryna; Коваленко Олександр Вікторович; Мосер Майя; Гоман Юрій; Шапаренко Христина; Тішечкіна КатеринаThe aim of this research is to clarify the conceptual content of the historical and philosophical principle of teaching and determine its relevance in the context of realities of modern higher education. Such scientific methods as the method of observation, description, generalization method were used. This study is characterized by the representation of philosophy in a concrete historical manifestation and understanding of history in a philosophical way and as determinants of the philosophical development of mankind. Effective and fruitful application of the historical and philosophical approach to teaching other disciplines in the structure of higher education is possible only through a full, sufficient prior mastering of philosophy as a separate self-sufficient disciplineДокумент Гастро-фест «Слобожанські смаки»: особливості проведення та рекомендації щодо вдосконалення організації фестивалю(Київський національний університет культури і мистецтв, 2021-03-25) Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychУ даній роботі розглянуто особливості проведення гастрономічного фестивалю «Слобожанські смаки» у м. Суми, який є досить вагомим досягненням у культурному розвитку міста. Зазначено, що масовості та масштабності даний фестиваль так i не досягнув з багатьох причин. В роботі надано пропозиції організаторам фестивалю ввести деякі зміну у проведення гастрофесту «Слобожанські смаки», а саме: рекламне просування фестивалю до його початку та під час проведення, якісна розробка елементів бренду, особливо сайту, проведення розважальних заходів різної спрямованості. Також під час гастрономічного фестивалю ми вважаємо доцільним проведення гастрономічних майстер-класів, що допоможуть підвищити рівень проведення заходу та привернути додаткових відвідувачів. Гастрономічні екскурсії та квести є ще одним фактором для кращої реалізації можливостей фестивалю. Також запропоновані зміни у церемонію закриття фестивального заходу та анкета для відвідувачів, що допоможе покращити наступні проведення заходу.Документ Міжкультурна компетентність майбутніх культурологів як важливий компонент процесу їх професійної підготовки(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021-02-26) Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychУ даній статті детально розглянуто питання важливості формування міжкультурної компетентності майбутніх культурологів під час їх фахової підготовки. Також в роботі зазначено, що глобалізація ставить перед освітою завдання підготовки молоді до життя в полікультурному суспільстві, а культура стає домінуючим фактором суспільного розвитку. У статті визначено, що міжкультурна компетентність є істотною характеристикою особистості культуролога. При визначенні змісту міжкультурної компетентності майбутніх культурологів слід спиратися на функціональний підхід, де професійна діяльність розглядається як сукупність взаємопов’язаних професійних функцій.Документ Основні етапи становлення медіакомпетентності студентів під час навчання в університеті(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021-02-26) Коваленко Олександр Вікторович; Стрельцова Валерія Віталіївна; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Streltsova Valeriia VitaliivnaУ даній статті детально розглянуто такі поняття як «медіа», «медіаосвіта» та «медіакомпетентність». Також в роботі розкрито розуміння «медіакомпетентності студентів» як здатність особистості здійснювати культуросообразність видів діяльності на матеріалі засобів масової комунікації. У статті детально розглядаються основні етапи формування медіакомпетентності студентів у процесі навчання в університеті серед яких мотиваційно-діагностичний, аналітико-синтетичний, операційно – діяльнісний, оціночно-рефлексивний та професійно-ситуативнийДокумент Педагогічний потенціал «event-технології» як технології організації позанавчальної та дозвіллєвої діяльності молоді(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021-02-26) Коваленко Олександр Вікторович; Курило Олександр Анатолійович; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Kurylo Oleksandr AnatoliiovychУ даній статті детально розглянуто поняття «event-технології», а також її педагогічний потенціал як технології організації позанавчальної та дозвіллєвої діяльності молоді. Також в роботі визначено концепцію, керівні принципи, рівні застосування, основний фактор розвитку та орієнтацію «event-технології». У статті розглядаються ряд функцій зазначеної технології та умови організації позанавчальної та дозвільної діяльності молоді на основі «event-технології».Документ Педагогічний потенціал подієвості та його реалізація в екскурсійній діяльності(Cognum Publishing House. London, United Kingdom, 2021-03-12) Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychВ даній роботі розглянуто івент-технологію, яка є інструментом формування спеціальних подій, наповнених педагогічними процесами, розробленим для передачі цінностей та інформації. В статті детально висвітлено такі поняття як «подія», «івент-технологія», обґрунтувано педагогічний та культуротворчий потенціали івент-технологій. В роботі також зазначено, що на процес формування особистості досить вагомий вплив має розвиваючий педагогічний потенціал подієвості, в тому числі його необхідність. Реалізація педагогічного потенціалу подієвості припускає освоєння вищих верств подієвих комунікацій і суті співбуття, які на операційному рівні виявляються у вигляді освоєних івент-технологій.Документ Масова та елітарна культура: соціально-філософський аналіз сучасних тенденцій у контексті музичних явищ(Видавничий дім "Інтернаука", 2021-02) Коваленко Олександр Вікторович; Лященко Ірина Сергіївна; Муляр Павло Михайлович; Kovalenko Oleksandr Viktorovych; Liashchenko Iryna Serhiivna; Muliar Pavlo MykhailovychСучасне музичне мистецтво, як і культура загалом, переживають значні трансформації, що пов’язуються із глобалізаційними процесами, світоглядними домінантами постмодерної доби та експансією інформаційних технологій, що змінило всі сфери життя людини. Сьогодні масифікація суспільної свідомості ставить у беззаперечний пріоритет форми масової музичної культури, змушуючи її елітарний варіант, представлений академічними музичними традиціями, адаптовуватись до диктаторських вимог медіакультури, аби не нівелюватись на тлі розвою популярної музики. Серед тенденцій розвитку культури масової та елітарної в контексті музичних явищ помітні: домінування медіакультури як визначального фактору розвитку; вплив медіакультури на процес адаптаційних змін елітарної культури; міфологізація дійсності в музичних творах маскульту; звернення до фольклорних мотивів; подолання табу щодо масової музичної культури в перцептивних парадигмах сучасного; наростання толерантності в категоризації та оцінці явищ елітарного й масового в музичному мистецтві.