Кафедра психології

Постійне посилання на фонд

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/300

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 126

Characteristics of the Relationship in the «Mother-Child» Dyad and the «Mother Image» Dynamics in the Psychoanalytic Pedagogy of Donald Winnicott
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
The article explains the concept of the British psychoanalyst, pediatrician and teacher Donald Winnicott regarding the special functions of the mother in early relations with the baby. Together with Anna Freud and Melanie Klein, he is considered to be the most influential representative of the European psychoanalytic pedagogy. A conceptual model of the earliest emotional development of a child is presented. It is shown that in the early stages after birth, the baby cannot be considered as an independent subject, but only in the «mother-child» dyad. In this regard, D. Winnicott introduces the concepts of «ideal» mother, «bad» mother, and «good enough» mother, which are very important for pedagogy. In the first months after the birth of a child, a «good enough» mother is in a state of «primary maternal anxiety» – this is a state of excessive, hyperbolized sensitivity, which creates conditions for the comprehensive disclosure of the child’s developmental tendenciesand stimulates the first emotional impulses. It has been proved that a «good enough» mother should not only protect, satisfy basic (vital) needs, show care and love, but also allow the child to feel the effects of frustrations (special emotional states when the child, facing any obstacles, cannot achieve their goals and satisfy desires or needs), which are a prerequisite for normal child development. Only by facing frustrations does the child learn the reality of the outside world. It is shown that the mother not only creates the physical body of the child, bearing it in the womb, but also fundamentally influences the development of the «Ego»/«Self» of her newborn child. The process of personalization takes place thanks to maternal care, special support – «holding». Unlike the «good enough» mother, the «ideal» and «bad» mother form a false «Ego»/«Self» structure in the child. A «bad» mother does not establish a holding, thus forcing the child to prematurely adapt to a reality for which the child is not yet ready – he needs support. The «ideal» mother also contributes to the creation of a false «Ego»/«Self», she establishes a holding, but then does not let the child go, this forms infantilism in the child. Using D. Winnicott’s psychoanalytical concept, we offer psychological and pedagogical recommendations that will help to establish a relationship with the child. The recommendations will be useful not only for young parents and teachers, but also to pediatricians.
John Bowlby’s Attachment Theory as an Alternative to Psychoanalytic Concepts of the Early Social-Emotional Development of a Child
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
In modern pedagogy, attachment is one of the key concepts that describes a child’s attitude towards an adult. The phenomenon of attachment is a deep emotional bond that arises between a child and an adult as a result of communication and close interaction. Attachment is an individually directed stable emotional attitude, the basis of which is the experience of an affectively saturated relationship of a child with a close adult (usually a mother or a person who replaces her). As a result of interaction with parents, the child forms cognitive ideas about himself and others, an internal working model, patterns of interaction. It is shown that the primary working model, which is formed on the basis of primary attachment, is the basis of the personality development. The article analyzes in detail the methodological aspects of J. Bowlby’s theory of attachment, its relationship with psychoanalysis, ethology, systems theory and cybernetics. Special emphasis is placed on the psychoanalytic origins of psychoanalytic theory. The staged sequence of attachment formation in J. Bowlby’s concept is explained: 1) indecipherable reaction to people; 2) focusing attention on familiar people; 3) intense attachment and active search for closeness; 4) partnership behavior. Signs by which attachment disorders can be determined are identified. The significance of maternal deprivation and its negative impact on the child’s early social-emotional development is revealed. The staged sequence of the child’s experience of grief, which is a consequence of separation from the mother (or a person who replaces her), is presented. The article reveals the main reasons for the violation of attachment formation in orphans and children deprived of parental care: 1) deprivation (sensory, cognitive, emotional, social); 2) the experience of being in an antisocial (disadvantaged) family; 3) experienced violence; 4) neglecting the needs of the child; 5) separation. The importance of J. Bowlby’s attachment theory for social-behavioral sciences and pedagogy is shown.
Mary Ainsworth’s Attachment Theory And its Significance for Understanding a Child’s Early Social-Emotional Development
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
In the modern psychological and pedagogical discourse, attachment is a key concept that describes a child’s attitude towards an adult. The phenomenon of attachment is a deep emotional bond that arises between a child and an adult as a result of communication and close interaction. Attachment is an individually directed stable emotional attitude, which is based on the experience of an affectively rich relationship of a child with a close adult (usually the mother). As a result of communication with parents, the child forms cognitive ideas about himself and others, an internal working model, and patterns of interaction. The concept of attachment is closely related to the concept of relationships, but is not identical to it. Attachment is a separate type of emotional connection. Although attachment, being a deep connection, is not identical to interaction, it often influences interection and manifests itself in its characteristics. At the same time, we are talking, first of all, about the behavior of attachment, the study of which started a whole direction in modern development theory.Attachment theory is one of the most influential explanatory concepts in Western psychology and pedagogy. It arose on the basis of ethology, psychoanalysis and the theory of information processing. As in psychoanalysis, the focus of attachment theory is put on the child’s early relationship with a close adult (a mother or a person who replaces her). The experience of interaction with the mother in the first year of the child’s life creates attachment to her, which largely determines further mental and personal development. The article analyzes in detail M. Ainsworth’s experiment «Strange Situation», in which she studied the development of interaction between mothers and babies during the first year of life. Based on observations, three types of children’s reactions were described, which correspond to three types of attachment of the child to the mother (later a fourth type was proposed). M. Ainsworth called them safe and dangerous types of attachment. The classification system was named «ABC». The following types of attachment are distinguished: secure type of attachment «B», dangerous type of attachment «A», ambivalent type of dangerous attachment «C», disorganized type of attachment «D». Special attention is paid to the internal working model – a complex of internal mental images that are formed in a child during communication with one of the adults. With the help of this model, the child learns to predict the reactions of an adult in response to his own actions, this model will be the basis of interaction with other people in adulthood.
Methodological Disputes of Anna Freud and Melanie Klein and Their Influence on Psychoanalytic Pedagogy
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
The article is devoted to the topical and understudied issue of comparing two fundamental psychoanalytic concepts of A. Freud and M. Klein in the field of child psychoanalysis and psychoanalytic pedagogy. The methodological background and conceptual foundations of the Viennese and British schools of child psychoanalysis and psychoanalytic pedagogy are analyzed. Special attention is paid to the comparison of the methodological approaches of A. Freud and M. Klein. It is shown that the main category of children with whom A. Freud worked were older preschoolers who had already developed the speech function. The children M. Klein worked with were younger (approximately 2.5 to 3 years old). It was found that M. Klein’s views on children’s psychoanalysis and upbringing are in the plane of classical psychoanalysis of S. Freud, and in her practical activities she sought to find similar tools. On the contrary, the theory of A. Freud breeds, separates the adult and the child, puts the child in a dependent position on the parents and on the analyst. It has been proved that A. Freud was wary of the sexualized interpretation of the child’s behavior, as she believed that this kind of interpretation would harm the child and destroy family relationships. M. Klein tried to interpret the child’s behavior and ways of playing, just like A. Freud, she considered the deformation of relations in the parent-child system unacceptable, but emphasized the need to discuss and work out conflict situations in this system. Views on children’s play from the positions of A. Freud and M. Klein are explained. From the methodological position of A. Freud, children’s play is too difficult to interpret, because it is a reproduction of reality. Unlike A. Freud, M. Klein attached special importance to the interpretation of children’s play activities, considering a child’s play to be a place filled with symbolic manifestations. The pedagogical connotations of the psychoanalytic concepts of A. Freud and M. Klein are revealed. It is shown that A. Freud compares psychoanalysis and pedagogy, because the psychoanalyst replaces the «Super-Ego»/«Super-Self». M. Klein believed that the strengthening of the «Super-Ego»/«Super-Self» is not necessary, since it is already too developed and repressive in relation to the weak, underdeveloped child’s «Ego»/«Self». A. Freud emphasized cooperation with the child’s parents, M. Klein believed that cooperation with parents could be harmful and would not lead to positive results. It is proved that the main difference in the views of M. Klein and A. Freud regarding the child is that M. Klein sees the child as an independent subject, and A. Freud sees the child as not independent.
Methodology and Technology Research of Personality Self-Development Resources
(2017-12) Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna
The author's approach to the empirical study of the peculiarities of self-development of a person has been considered. The criteria of self-development as a subject activity have been characterized. Its indicators have been given. The psychological resources of personal self-development have been singled out: the need for self-development as its source and determinant; conditions that ensure its success; mechanisms as functional means and conditions for its implementation. Their essence has been revealed. The need for self-development has been determined by the actualization of the characteristics of self-development (self-activity, vital activity, development of self-consciousness) and has been occurred when the content structure of the individual consciousness and the transformation of semantic entities changed. Conditions of self-development has been defined by mature I of personality, openness, tolerance to the new, the presence of a conscious goal of self-realization and active life strategy. Reflection, self-regulation and feedback have been considered as mechanisms of self-development. The methodical approaches and means of studying the peculiarities and factors of the development of the subject of self-development in adolescence in the process of professional training have been offered, and the results of their integrated empirical research have been highlighted. Particular attention has been paid to the analysis of the level of actualization of self-development resources among students, discovered with the author's diagnostic method "DCPSD" (Dispositional Characteristic of Personality of Self-development). It has been proved that psychological resources as a set of possibilities of development already exist in the psychological reality of a person. It has been shown that the dominance of the level of self-development resources’ actualization of the individual (and their combination) can be correlated with the dimensions of the individual psychological space, indicating the individual peculiarity of the personal self-development organization. It has been noted that, at the same time, actualization, strengthening and harmonization of all psychological resources of a person self-development, enrichment of its relations with the environment and other people, and increasing spirituality is necessary for the implementation of progressive conscious personal self-development.
Psychological Support for Parents Bringing up Mentally Retarded Children
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015-10) Усик Дмитро Борисович; Usyk Dmytro Borysovych
The condition of psychological support of mentally retarded children issue study was analyzed, the necessity of psychological support for parents was reasoned, and the psychological approaches to the study of children with abnormal development adaptation were analyzed. The article examines parental relation to a child with developmental problems and determines the necessity of corrective measures development for families bringing up mentally retarded children.
The Concept of «New Man» and «New Society» in the Humanistic Psychoanalysis of Erich Fromm through the Prism Of Psychoanalytic Pedagogy
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
The article is devoted to pedagogical aspects of E. Fromm’s teachings. The article explains E. Fromm’s new universal ideal (the ideal of the «New Man» and «New Society»). It is shown that it is impossible to achieve radical changes in the consciousness of a modern person without a humanistically constructed enlightenment. One of the leading E. Fromm’s ideas was revealed – the need for a radical renewal of the entire education and upbringing system. It is shown that E. Fromm attached great importance to the methods of education, considered them as means by which the demands of society are transformed into personal qualities of people, therefore the study of upbringing methods is an important, if not the main component of a complex analysis of society. According to E. Fromm, the main task of upbringing and education is to form humanistic thinking in young people and an adequate idea of their environment, themselves and their calling.
The Order of Child in the Family and its Influence on Personality Development (Using the Psychoanalytic Pedagogy of Alfred Adler as an Example)
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
The article reveals the relationship between the birth order of a child in a family and his personal characteristics. The state of development of the investigated topic in pedagogical science is analyzed. It has been proved that this is a rather significant and relevant scientific problem of the research field of modern pedagogy. S. Freud also claimed that the position of a child among siblings is of great importance in later life, and older and younger children have a number of identical characterological traits. A. Adler indicated the connection between the order of a child’s birth and the formation of his personality, highlighting the ordinal positions of the child in the family. A. Adler discovered that people who occupy similar positions in the family in order of birth have very similar psychological characteristics. He argued that the order in which a child is born in a family is quite an influential factor for a person’s entire destiny, including his career and social relations. The dependence and interrelationship of birth order with such factors as biological differences, intelligence, peculiarities of personality development, mental illnesses are substantiated. The general characteristics of the positions of the only, first, middle and youngest child in the family are explained. Peculiarities of the family situation of development, typical problems and personal characteristics of each of the specified positions are considered. Our research is dictated by the need to develop such an approach to personality development, which considers it not only as formed under the influence of exclusively genetic factors, but also takes into account the social prerequisites of his development. Particular emphasis is placed on the fact that the influence of birth order should be studied through the prism of other factors, which involve taking into account the historical and cultural context of upbringing, as well as considering the family as a system.
Аналіз мовленнєвого відображення буття через риму
(2017) Бедлінський Олексій Іванович; Bedlinskyi Oleksii Ivanovych
Спираючись на особливості поетичного відображення світу, у статті подано спробу дослідження свідомості, як процесу взаємодії психічного і мовленнєво-рефлекторного відображень. Рідна мова розглядається як відображення свідомості народу. Поява слова пояснюється через проблиски свідомості зафіксовані в уявленнях з’єднаних зі словом, як результат дії орієнтувального рефлексу. Слово розглядається як орган відображення. У процесі поетичної творчості письменник доторкується до свідомості народу. Аналіз, що здійснює поет, спирається на власне несвідоме, яке є свідомістю народу, збуджує проблиски свідомості тисяч попередніх поколінь, зафіксовані у словах рідної мови, у зв’язках між нейронами, які не тотожні нейронним зв’язкам образів сприймання. Регуляція свідомості здійснюється психічними і мовленнєво-рефлекторними відображеннями, кожен з яких окремо може бути доступним свідомості лише як окремі здогадки, а разом можуть цілеспрямовано регулювати потоки психічних відображень відповідно до вимог активної спрямованої діяльності, забезпечують можливість усвідомлення буття. Механізмом регуляції є утримання у сфері свідомості одного з потоків (психічного чи мовленнєво-рефлекторного) за рахунок мінливості іншого, за постійного уподібнення сталого і змінного.
Взаємозв’язок образу фізичного "Я" та фізичного перфекціонізму
(2017) Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna
У статті визначено сутність феноменів «образ фізичного Я» та «фізичний перфекціонізм». Висвітлено особливості взаємозв’язку образу фізичного Я та фізичного перфекціонізму.
Взаємозв’язок прояву страху і самооцінки особистості у дітей 1–4 класів
(2020) Симоненко Людмила Іванівна; Symonenko Liudmyla Ivanivna; Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
В магістерській роботі досліджується вплив рівня самооцінки на прояви страхів та побоювань у дітей 1-4 класів. Проведений аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення поняття самооцінки. Розглянуто самооцінку як основу формування і розвитку особистості, що має значний вплив на життєдіяльність, рівень домагань та стиль поведінки особи. У роботі здійснено теоретичний аналіз поняття «страх» та визначення його сутності вітчизняними та зарубіжними науковцями. Наголошено, що проблема проявів страху та тривожності є актуальною для молодших школярів, бо початок навчання в школі сприяє їх збільшенню. Емпіричним шляхом встановлено взаємозв’язок самооцінки дітей молодшого шкільного віку з проявами страхів та тривожності. Підкреслена необхідність психологічної підтримки дітям з підвищеним рівнем страхів та побоювань зі сторони значущих для них дорослих (батьків, вчителів, психологів).
Визначення особливостей прояву емпатії у студентів творчих професій
(2017) Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna
У статті наведено результати дослідження особливостей прояву емпатії студентів творчих професій. Акцентується увага на актуальності вивчення феномену емпатії як універсальної здібності, що дозволяє не тільки успішно опановувати творчі спеціальності, але й краще адаптуватися в суспільстві знань. Показано, що існують статистично значущі відмінності у прояві компонентів емпатії у представників різних педагогічних спеціальностей. З’ясовано також, що існує взаємозв’язок між рисами особистості й показниками розвитку емпатії. Підкреслюється необхідність розробок технологій розвитку емпатії та їх включення в процес підготовки студентів педагогічного вишу.
Вплив творчості на розвиток самостійності
(Фенікс, 2011) Бедлінський Олексій Іванович; Бедлінський Володимир Олексійович; Bedlinskyi Oleksii Ivanovych; Bedlinskyi Volodymyr Oleksiiovych
У статті розглядається самостійність підлітка на основі системно-стратегіальної теорії творчості. Встановлено особливості розвитку самостійності у різних підліткових вікових періодах, взаємозв’язки автономності та самостійності підлітків. Виділено рівні розвитку творчих мисленнєвих стратегій та їх вплив на розвиток самостійності молодших та старших підлітків.
Депрессивные состояния и успешность обучения подростков
(2017) Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
В статье рассматривается проблема эмоционального неблагополучия подростков, раскрывается понятие депрессии. Анализируются основные психические факторы, влияющие на школьную успеваемость детей подросткового возраста.
Дослідження адаптаційних стратегій студентів закладів вищої освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Живицька Дар’я Віталіївна; Zhyvytska Dar’ia Vitaliivna; Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna
Анотація. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 053 «Психологія» на тему «Дослідження адаптаційних стратегій студентів закладів вищої освіти» виконала Живицька Дар’я Віталіївна під керівництвом доктора психологічних наук, професора Кузікової Світлана Борисівни. В магістерському дослідженні охарактеризовано аналіз проблеми адаптації та адаптаційних стратегій в сучасній психології. Проаналізовано показники та чинники адаптації у студентів закладів вищої освіти. Емпірично досліджено адаптаційні стратегії особистості та особистісні якості як умови успішної адаптації.
Дослідження особливостей саморегуляції поведінки дітей старшого дошкільного віку
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2013) Усик Дмитро Борисович; Usyk Dmytro Borysovych
У статті розглядається поняття «саморегуляція поведінки» та її компоненти. Наведені погляди вітчизняних та зарубіжних учених щодо даної проблематики. Представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку тривожності, довільності поведінки, самооцінки, авто- номності та орієнтації у часових інтервалах у старших дошкільників. Також представлені ре- зультати порівняння середніх показників хлопчиків та дівчаток за параметрами тривожності та автономності.
Духовний потенціал сімейного виховання
(2015) Щербакова Ірина Миколаївна; Shcherbakova Iryna Mykolaivna
У статті здійснено теоретичний аналіз духовного потенціалу сімейного виховання. Подано базові поняття, що розкривають сутність складових елементів духовного потенціалу сімейного виховання. Сутнісний зміст запропонованого психологічного аналізу досліджуваного феномену зводиться до авторського концепту, відповідно до якого духовний потенціал сімейного виховання визначається неповторними душевно-духовними характеристиками сім’ї, і є визначальною умовою формування відчуття духовної цілісності та духовної стійкості особистості, запорукою її повноцінного розвитку.
Емпіричне дослідження ургентної адикції у осіб юнацького віку
(2019) Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna; Усик Дмитро Борисович; Usyk Dmytro Borysovych
Стаття присвячена вивченню проблеми ургентної адикції у осіб юнацького віку. Вона висвітлює загострену проблему адиктивної поведінки, яка є однією з форм поведінки, що виражається у відході від реальності. Зазначаються особливості розвитку ургентної залежності та її впливу на психофізичний стан особистості. Обґрунтовується необхідність вивчення означеного феномену саме у юнацькому віці. Розкривається сутність ургентної адикції, як залежності від стану постійної нестачі часу, відчуття постійного страху «не встигнути». Виділено шість основних характеристик, які притаманні особистості з ургентною адикцією: гіперконтроль над часом; відмова від особистого часу; постійне прийняття всіх вимог, що стосуються роботи; хронічна фрустрація базових потреб; втрата здатності радіти життю в теперішньому часі; тривога за майбутнє, постійний страх не встигнути. Подано характеристики ургентного адикта як протилежні до характеристик особистості, що не відчуває тиск часу: квапливість; неспроможність жити теперішнім; низька самооцінка; неефективність у розпорядженні часом; недовіра до запланованого майбутнього; нездатність отримання користі зі свого минулого; використання часу в незначущих відносинах. Розглядаються типи ургентої адикції у відповідності з особливостями саморегуляції та особливостями її прояву: ургентна адикція за типом планування; ургентна адикція за типом відмови від моделювання; негнучка ургентна адикція. Представлено результати емпіричного дослідження, які доводять, що особи юнацького віку схильні до виникнення залежностей, серед яких найбільш вираженою є любовна. Підтверджено результатами двох методик, що ургентна залежність характерна для більшості осіб юнацького віку, але проявляється вона на середньому рівні. З’ясовано, що трудова адикція (як складова ургентної залежності) має середній рівень вияву. Констатовано, що у осіб юнацького віку переважає орієнтація на майбутнє: будуючи свої плани, вони враховують особливості сьогодення. Підтверджено результатами математичної статистики наявність оберненого взаємозв’язку рівня ургентної залежності та орієнтації часу.
Етнічна ідентичність. Основні аспекти
(2017-04) Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
У статті здійснено аналіз поняття «етнічна ідентичність» як етнопсихологічного феномену, розкрито основні види ідентичності, висвітлено особливості формування етнічної ідентичності у осіб, народжених у змішаних сім’ях, актуалізовано психологічні функції етнічної ідентичності та її особливості.
Ефективність спілкування як умова продуктивної професійної діяльності педагога
(2017) Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
У статті розглядається феномен ефективного спілкування та особливості його впровадження і активного використання в рамках професійної діяльності сучасного педагога. Окрему увагу приділено бар’єрам спілкування, що впливають на успіх комунікативної взаємодії педагога з учнями. Висвітлено фактори, що протидіють ефективному спілкуванню вчителя. Наголошується на вагомості активного слухання в ході професійної взаємодії, розглядаються рівні активного слухання та можливості використання типів слухання в процесі спілкування педагога зі школярами.

Переглянути

Перегляд Кафедра психології за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування