Methodological Disputes of Anna Freud and Melanie Klein and Their Influence on Psychoanalytic Pedagogy
Ескіз недоступний
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article is devoted to the topical and understudied issue of comparing two fundamental psychoanalytic concepts of A. Freud and M. Klein in the field of child psychoanalysis and psychoanalytic pedagogy. The methodological background and conceptual foundations of the Viennese and British schools of child psychoanalysis and psychoanalytic pedagogy are analyzed. Special attention is paid to the comparison of the methodological approaches of A. Freud and M. Klein. It is shown that the main category of children with whom A. Freud worked were older preschoolers who had already developed the speech function. The children M. Klein worked with were younger (approximately 2.5 to 3 years old). It was found that M. Klein’s views on children’s psychoanalysis and upbringing are in the plane of classical psychoanalysis of S. Freud, and in her practical activities she sought to find similar tools. On the contrary, the theory of A. Freud breeds, separates the adult and the child, puts the child in a dependent position on the parents and on the analyst. It has been proved that A. Freud was wary of the sexualized interpretation of the child’s behavior, as she believed that this kind of interpretation would harm the child and destroy family relationships. M. Klein tried to interpret the child’s behavior and ways of playing, just like A. Freud, she considered the deformation of relations in the parent-child system unacceptable, but emphasized the need to discuss and work out conflict situations in this system. Views on children’s play from the positions of A. Freud and M. Klein are explained. From the methodological position of A. Freud, children’s play is too difficult to interpret, because it is a reproduction of reality. Unlike A. Freud, M. Klein attached special importance to the interpretation of children’s play activities, considering a child’s play to be a place filled with symbolic manifestations. The pedagogical connotations of the psychoanalytic concepts of A. Freud and M. Klein are revealed. It is shown that A. Freud compares psychoanalysis and pedagogy, because the psychoanalyst replaces the «Super-Ego»/«Super-Self». M. Klein believed that the strengthening of the «Super-Ego»/«Super-Self» is not necessary, since it is already too developed and repressive in relation to the weak, underdeveloped child’s «Ego»/«Self». A. Freud emphasized cooperation with the child’s parents, M. Klein believed that cooperation with parents could be harmful and would not lead to positive results. It is proved that the main difference in the views of M. Klein and A. Freud regarding the child is that M. Klein sees the child as an independent subject, and A. Freud sees the child as not independent.
Стаття присвячена актуальній та малодослідженій темі порівняння двох фундаментальних психоаналітичних концепцій А. Фройд та М. Кляйн у сфері дитячого психоаналізу та психоаналітичної педагогіки. Проаналізовано методологічне підґрунтя та концептуальні засади віденської та британської школи дитячого психоаналізу та психоаналітичної педагогіки. Особлива увага приділяється порівнянню методологічних підходів А. Фройд та М. Кляйн. Показано, що основною категорією дітей, з якими працювала А. Фройд були старші дошкільники, у яких вже була сформована мовленнєва функція. Діти з якими працювала М. Кляйн були меншого віку (приблизно від 2,5 до 3 років). З’ясовано, що погляди М. Кляйн на дитячий психоаналіз і виховання знаходяться у площині класичного психоаналізу З. Фройда і у практичній діяльності вона прагнула пошуку схожих інструментів. А теорія А. Фройд розводить, розділяє дорослого і дитину, ставить дитину в залежну позицію від батьків і від аналітика. Доведено, що А. Фройд, обережно ставилась до сексуалізованої інтерпретації поведінки дитини, оскільки вважала, що такого роду інтерпретації зашкодять дитині та зруйнують внутрішньосімейні стосунки. М. Кляйн намагалась інтерпретувати поведінку та способи гри дитини, як і А. Фройд вона вважала неприпустимим деформацію стосунків у системі батьки-дитина, але наголошувала на необхідності обговорення та опрацювання конфліктних ситуацій у цій системі. Експліковано погляди на дитячу гру з позицій А. Фройд і М. Кляйн. З методологічної позиції А. Фройд, дитячу гру надто складно інтерпретувати, тому що вона є відтворенням реальності. На відміну від А. Фройд, М. Кляйн надавала особливого значення інтерпретації ігрової діяльності дітей, вважаючи гру дитини – місцем яке наповнене символічними проявами. Розкрито педагогічні конотації психоаналітичних концепцій А. Фройд і М. Кляйн. Показано, що А. Фройд порівнює психоаналіз і педагогіку, тому що психоаналітик заміщує собою «Super-Ego»/«Super-Self». М. Кляйн вважала що, посилення «Super-Ego»/«Super-Self» не потрібне, оскільки воно і так занадто розвинене та репресивне стосовно слабкого, нерозвиненого дитячого «Ego»/«Self». А. Фройд наголошувала на співпраці з батьками дитини, М. Кляйн вважала, що співпраця з батьками може бути шкідливою і не призведе до позитивних результатів. Доведено, що основна різниця у поглядах М. Кляйн та А. Фройд щодо дитини – М. Кляйн бачить дитину самостійним суб’єктом, а А. Фройд бачить дитину не самостійною.
Стаття присвячена актуальній та малодослідженій темі порівняння двох фундаментальних психоаналітичних концепцій А. Фройд та М. Кляйн у сфері дитячого психоаналізу та психоаналітичної педагогіки. Проаналізовано методологічне підґрунтя та концептуальні засади віденської та британської школи дитячого психоаналізу та психоаналітичної педагогіки. Особлива увага приділяється порівнянню методологічних підходів А. Фройд та М. Кляйн. Показано, що основною категорією дітей, з якими працювала А. Фройд були старші дошкільники, у яких вже була сформована мовленнєва функція. Діти з якими працювала М. Кляйн були меншого віку (приблизно від 2,5 до 3 років). З’ясовано, що погляди М. Кляйн на дитячий психоаналіз і виховання знаходяться у площині класичного психоаналізу З. Фройда і у практичній діяльності вона прагнула пошуку схожих інструментів. А теорія А. Фройд розводить, розділяє дорослого і дитину, ставить дитину в залежну позицію від батьків і від аналітика. Доведено, що А. Фройд, обережно ставилась до сексуалізованої інтерпретації поведінки дитини, оскільки вважала, що такого роду інтерпретації зашкодять дитині та зруйнують внутрішньосімейні стосунки. М. Кляйн намагалась інтерпретувати поведінку та способи гри дитини, як і А. Фройд вона вважала неприпустимим деформацію стосунків у системі батьки-дитина, але наголошувала на необхідності обговорення та опрацювання конфліктних ситуацій у цій системі. Експліковано погляди на дитячу гру з позицій А. Фройд і М. Кляйн. З методологічної позиції А. Фройд, дитячу гру надто складно інтерпретувати, тому що вона є відтворенням реальності. На відміну від А. Фройд, М. Кляйн надавала особливого значення інтерпретації ігрової діяльності дітей, вважаючи гру дитини – місцем яке наповнене символічними проявами. Розкрито педагогічні конотації психоаналітичних концепцій А. Фройд і М. Кляйн. Показано, що А. Фройд порівнює психоаналіз і педагогіку, тому що психоаналітик заміщує собою «Super-Ego»/«Super-Self». М. Кляйн вважала що, посилення «Super-Ego»/«Super-Self» не потрібне, оскільки воно і так занадто розвинене та репресивне стосовно слабкого, нерозвиненого дитячого «Ego»/«Self». А. Фройд наголошувала на співпраці з батьками дитини, М. Кляйн вважала, що співпраця з батьками може бути шкідливою і не призведе до позитивних результатів. Доведено, що основна різниця у поглядах М. Кляйн та А. Фройд щодо дитини – М. Кляйн бачить дитину самостійним суб’єктом, а А. Фройд бачить дитину не самостійною.
Опис
Ключові слова
Psychoanalysis, psychoanalytic pedagogy, upbringing, children’s play, interpersonal interaction, «Ego»/«Self. «Super-Ego»/«Super-Self», «It»/«Id», психоаналіз, психоаналітична педагогіка, виховання, дитяча гра, міжособистісна взаємодія, «Его»/«Я», «Супер-Его»/«Над-Я». «Воно»/«Id»
Бібліографічний опис
Vertel A. Methodological Disputes of Anna Freud and Melanie Klein and Their Influence on Psychoanalytic Pedagogy [Text] / А.Vertel // Інноваційна педагогіка. – Одеса, 2023. – Випуск 63, том 1. – С. 14–19. – DOI: 10.32782/2663-6085/2023/63.1.2