Кафедра логопедії
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра логопедії за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 97
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості життєдіяльності молодших школярів з порушенням постави в сучасних умовах(2009) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla Vasylivna; Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliya MykolayivnaВисвітлені у статті особливості життєдіяльності молодших школярів характеризується тотальним порушенням за всіма досліджуваними показниками, що не сприяє їх оздоровленню та виступає потужним чинником відхилення постави від норми.Документ Аналіз складових компонентів рухової активності молодших школярів з дитячим церебральним паралічем(Аксіома, 2010) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla Vasylivna; Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliya MykolayivnaУ статті визначено та представлено основні компоненти довільної рухової активності дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем, здійснено детальний аналіз їх особливості у дітей означеної нозології.Документ Динаміка стану артикуляційної та мімічної моторики у дошкільників зі стертою формою дизартрії протягом корекційно-логопедичної роботи(2013) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla Vasylivna; Мимоход Яна Володимирівна; Mymokhod Yana VolodymyrivnaУ роботі висвітлені результати корекційно-логопедичної роботи щодо покращення моторного компоненту мовлення в дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.Документ Роль елементів театральної діяльності у подоланні комунікативної дезадаптації молодших школярів із розумовою відсталістю(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті проаналізовано відомості загальної та спеціальної психолого-педагогічної й методичної вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблем сформованості й розвитку мовлення та комунікативних умінь у дітей із розумовою відсталістю. Доведено, що розвиток комунікативних умінь дітей молодшого шкільного віку зазначеної категорії є одним із важливих передумов їх соціалізації. Особливості мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей перешкоджають здійсненню повноцінного спілкування, і як наслідок, приводять до зниження потреби у комунікації та несформованості її форм, незацікавленості у контакті, невміння орієнтуватися в ситуації спілкування тощо. У статті представлено огляд основних переваг театральної діяльності у плані розвитку комунікації дітей цієї категорії, та висвітлено напрями театралізації, які можна застосувати під час корекційно-розвивального процесу з розумово відсталими молодшими школярами.Документ Особенности психологической коррекции личности осужденных с отклонениями психического развития(Издательский дом "Белгород" "БелГУ", 2015-03) Харченко Тамара Григорівна; Kharchenko Tamara HryhorivnaРассматриваются личностные особенности осужденных с отклонениями психического развития, особенности применения в работе с ними методов когнитивной, поведенческой психологической коррекции, позитивной психотерапии, арт-терапии. Обосновывается необходимость специального психологического сопровождения данной категории осужденных в процессе ресоциализации их личности.Документ Діагностика зв’язного мовлення у дітей із тяжкими порушеннями мовлення засобами пізнавальних завдань(2016) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaУ статті схарактеризовано особливості використання лінгвістичних пізнавальних завдань у процесі діагностики зв’язного мовлення дошкільників із загальним недорозвитком мовлення. Автором подано інформацію щодо визначення поняття «пізнавальні завдання» та існуючих класифікацій означеного засобу; запропоновано узагальнені кількісні показники, що констатують різницю стану зв’язного мовлення у осіб зі звичайним мовленнєвим розвитком і загальним недорозвитком мовлення та ініціюють використання апробованих у процесі діагностики лінгвістичних пізнавальних завдань для підготовки дітей означеної категорії до навчання в школі.Документ Теоретичні засади вивчення проблеми моторної алалії: історичний аспект(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті висвітлені питання вивчення моторної алалії в історичному аспекті. Обґрунтована потреба різностороннього міждисциплінарного наукового дослідження питань етіології, патогенезу та корекції моторної алалії, зумовлена недостатнім рівнем теоретико-методологічної розробленості даної наукової проблеми й ускладненням диференціальної діагностики моторної алалії. Подано характеристику моторної алалії як первинного недорозвинення експресивного мовлення центрального органічного генезу, спричинене порушенням одного з двох специфічних психологічних механізмів мовлення, пов’язаного з діяльністю центральних кіркових відділів мовленннєво-рухового аналізатора. Висвітлено погляди науковців різного часу на проблему походження та корекції моторної алалії. Описано дослідження симптомокомплексу мовленнєвих і немовленнєвих розладів дітей із алалією. Подано відомості про «моторні», «психологічні» та «мовленнєві» концепції алалії. Висвітлено суперечності в оцінці механізму алалії та методів її подолання. Охарактеризовано загальні недоліки мовлення дітей із моторною алалією: зовнішні прояви порушень артикуляції та немовленнєві розлади, своєрідність будови та функціонування немовленнєвих і мовленнєвих процесів, а також їх відносин у психічній діяльності. Констатовано, що у звʼязку зі складністю цієї мовленнєвої вади її дослідження представляє великі труднощі та потребують подальших наукових розвідок.Документ Історичний аспект вивчення проблеми локалізації уражень мовленнєвої системи при моторній алалії(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті розглядається історичний аспект вивчення проблеми локалізації уражень мовленнєвої системи при моторній алалії. Наголошується, що не у всіх дітей виявляються видимі пошкодження нервової системи, що може свідчити або про наявність у них якихось своєрідних порушень, які виявляються сучасними методами дослідження, або про зникнення, компенсації певних порушень, що існували в ранні періоди життя дитини. У більшості дітей є різноманітна патологія в функції або структурі мозку. У одних вона носить дифузний характер. У інших на тлі дифузних уражень відзначаються і локальні, які, як правило, охоплюють кілька зон. У статті обґрунтовано думку низки дослідників про те, що для дітей із алалією характерні ураження і лівої і правої півкуль головного мозку, оскільки такий характер ураження перешкоджає компенсаторним перебудовам і призводить до розладу оволодіння мовленням. Зазначено, що відмінності в кількісних і якісних показниках ураження мозку у дітей із алалією і неоднозначність результатів, які отримують різні автори навіть в односпрямованих дослідженнях, говорять про необхідність подальших наукових пошуків.Документ Теоретичний аналіз досліджень проблеми мовленнєвої діяльності(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті висвітлено теоретичний аналіз питання мовленнєвої діяльності. Обґрунтовано пріоритетне значення означеної проблеми на сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів в освіті. У ході викладу матеріалу статті зазначено різні аспекти мовленнєвої діяльності, які досліджувались філософами, соціологами, психологами, лінгвістами, педагогами. Висвітлено роль діяльності в організації та розвитку мовленнєвого спілкування людей, що отримала методологічне й експериментальне обґрунтування в теорії діяльнісного опосередкування міжособистісних стосунків. Проблема мовленнєвої діяльності розкривається у тексті статті як одна з найважливіших у сучасному процесі навчання, зокрема, у логопедичній корекції, необхідна для удосконалення процесу логопедичного впливу.Документ Розвиток мовленнєвої діяльності у дошкільників в умовах онто- та дизонтогенезу("Медобори-2006", 2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті висвітлено проблему мовленнєвої діяльності дітей із порушеннями мовлення, що набула пріоритетного значення на сучасному етапі розвитку корекційної педагогіки. Це повʼязано зі збільшенням кількості дітей із вадами мовленнєвого розвитку, що можуть призвести до виникнення труднощів під час засвоєння навчального матеріалу та порушень особистісної сфери дитини в цілому. У ході викладу матеріалів статті зазначено, що проблема мовленнєвої діяльності вивчається сьогодні в науці в кількох аспектах: нейролінгвістичному, психофізіологічному, онтолінгвістичному, психологічному, педагогічному та психолінгвістично-діяльнісному аспекті. Під час викладу матеріалу статті наголошується, шо у розвитку мовлення дитини дошкільного віку виокремлюють домовленнєвий та мовленнєвий періоди. Домовленнєвий період характеризується розвивитком зорового та слухового сприймання, формуванням перших предметної та ігрової діяльності, появою гуління та лепету, можливістю наслідувати звуки мовлення оточуючих, розвивитком перших шляхів довербального спілкування дитини з навколишнім світом. У мовленнєвий період спостерігається збільшення активного словника дитини, відзначається поява перших простих речень, поступове засвоєння мовленнєвих норм і правил, оволодіння граматичною будовою мовлення, формування умінь правильно вживати відмінки та дієслівні форми. У цей період звуковимова більшості дітей набуває нормативності. У статті зазначено, що володіння мовленням в дітей дошкільного віку в умовах дизонтогенезу відбувається повільно та своєрідно. На кожному кроці розвитку вони випробовують свої певні труднощі в засвоєнні тих чи інших одиниць мовлення. Порушення етапу домовленнєвого розвитку носять зазвичай малоспецифічний характер. У процесі переходу від домовленнєвого до мовленнєвого етапу розвитку, дитина опановує формами звукової комунікації. Проте на ранніх етапах розвитку граматичної будови простежується грубий аграматизм, а на більш пізніх, обмежена кількість граматичних форм. У тексті статті наголошено, що результати аналізу наукових літературних джерел з даної проблеми доводять необхідність подальших досліджень особливостей мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку в нормі та патології, які дозволять побудувати ефективну систему логопедичної корекції.Документ Differential Diagnosis of Motor Alalia(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaThe special interest to the diagnosis and correction of speech disorders, namely, to the motor alalia, at the present stage of development of correctional pedagogy is highlighted in the article. The issues of alalia diagnosis at an early age are pretty difficult. The alalia is often confused with similar conditions in other forms of speech disorders: gluconat, a severe degree of hearing loss with the delay on this background, speech development, speech and language disorders with mental retardation, deaf syndrome, with aphasia and etc. While exanimating children with alalia speech therapy should be guided by all the principles that allow to identify possible causes and mechanisms of the disorder, its dynamics, symptoms, and eventually the correct diagnosis and determine the prognosis. Diagnostics of child with alalia consist of the child examination by the psychological-medical-pedagogical commission specialists and a survey of teacher-pathologist. It can be divided five stages of examination of child with alalia in a special group: an evaluation, diagnostic, analytical, and forecasting information. The final diagnosis is made only after a careful study and comparison of the totality of the results of the survey. In diagnosis it is necessary to fix the shape of the disorder, it’s possible causes, characteristic manifestations and degrees of severity.Документ Фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті висвітлено питання дослідження фізіологічних механізмів мовленнєвої діяльності; обґрунтовано необхідність розгляду даної проблеми у ракурсі корекційної педагогіки. У ході викладу матеріалу статті подано аналіз наукових розвідок питань мовленнєвої діяльності з позицій фізіології, нейрофізіології, нейробіології, корекційної педагогіки; подано відомості дослідження фізіологічних аспектів у процесі онто- та дизонтогенезу мовлення. У статті розглянуто патофізіологічну структуру мовленнєвих порушень; висвітлено мультифункціональні звʼязки мовлення та мозкових систем.Документ Генетичні чинники етіології моторної алалії(Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaСтаття містить аналіз сучасних генетичних досліджень, спрямованих на вивчення проблеми етіології моторної алалії. Спираючись на класифікацію мовленнєвих порушень, запропоновану американською асоціацією мови, мовлення та слуху у статті висвітлено поняття «апраксія мовлення в дитинстві», що є синонімом моторної алалії. У викладі матеріалу розглянуто генетичну теорію виникнення зазначеного мовленнєвого порушення, яка заснована на вивченні мутації гена FOXP2. Дослідження показують, що всі повʼязані з FOXP2 мовні та мовленнєві порушення, незалежно від основної генетичної зміни, мають явний фенотип: апраксію мовлення в дитинстві, порушення рухового програмування мовлення або планування, яке впливає на продукування, послідовність, час і вимову звуків, складів і слів. Описане є результатом порушення частин мозку, які планують і координують рухи губ, рота і язика. Враховуючи сучасні дослідження дитячої апраксії, зазначено, що ця проблема й до теперішнього часу залишається недостатньо вивченою. Неоднозначність результатів, які отримують різні автори, а також потреба у діагностиці та корекції зазначеного мовленнєвого порушення свідчать про необхідність подальших наукових пошуків у цьому напрямі.Документ Діагностика моторної алалії: зарубіжний досвід(ПП Медобори-2006, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ ході викладу матеріалів статті, спираючись на зарубіжний досвід, висвітлено проблему діагностики моторної алалії. У статті зазначено, що питання про диференціацію моторної алалії за специфічними порушеннями мовлення є досить складним. Аналіз наукових джерел свідчить, що й на сьогоднішній день жоден тест або поведінкова характеристика не були підтверджені для диференціальної діагностики моторної алалії. У статті висвітлено специфічні загальноприйняті характеристики моторної алалії, які можна розділити на шість основних областей: неспецифічні моторні порушення, виробництво мовлення, просодика, сприймання мовлення, вимова та грамотність. У кожному з цих компонентів робиться посилання на основні недоліки синхронізації, програмування і сенсомоторної координації. Однак через відсутність остаточного діагностичного маркера моторної алалії висновки досліджень обмежені питаннями відбору та обʼєднання учасників дослідження. Отже, однозначних результатів виникнення та проявів цього мовленнєвого порушення на сьогодні немає.Документ Генетична обумовленість моторної алалії(Lublin: Izdevnieciba «Baltija Publishing, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті описані генетичні чинники моторної алалії. Розглянуто можливості профілактики цього мовленнєвого порушення.Документ Застосування засобів рефлексотерапії у корекційно-логопедичній роботі при стертій дизартрії(Медобои-2006, 2017) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla VasylivnaУ ході викладу матеріалів статті обґрунтовується необхідність застосування засобів рефлексотерапії у комплексі з іншими засобами в корекційно-логопедичній роботі при стертій дизартрії. Стерта дизартрія відноситься до складних мовленнєвих порушень, що характеризуються різноманітністю проявів, складністю та глибиною порушень, тривалістю настання корекційного ефекту. Автор наголошує, що складність та різноманітність симптомів при стертій дизартрії вимагають тривалої (наполегливої, систематичної) та комплексної корекційно-логопедичної роботи із обов'язковим залученням у цей процес засобів рефлексотерапії. У статті зазначено, що при стертій формі дизартрії логопедичні заняття ефективно поєднувати із сеансами точкового масажу за методикою А. Уманської, Су-Джок терапією та голчастими аплікаціями. Автором доведено, що означені засоби рефлексотерапії доповнюють та посилюють психолого-педагогічні, медичні засоби, природно впливають на основні патогенетичні механізми стертої дизартрії, що виступає запорукою ефективності корекційно-логопедичного процесу. Тому в статті значну увагу приділено їх теоретико-методичній характеристиці та особливостям застосування.Документ Особливості корекційно-розвивального навчання і виховання дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення(Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2017-10) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaДля формування особистості у дітей велике значення має корекція мовленнєвих порушень. Завдяки цій корекції вдається попередити формування багатьох небажаних рис особистості. Практика свідчить, що своєчасний логопедичний вплив є одним з превентивних засобів попередження неуспішності дітей у школі та одночасно ефективним способом стимуляції психічного розвитку дитини в цілому.Документ Взаємодія учителя-логопеда закладу дошкільної освіти з сім’єю дітини з порушеннями мовленнєвого розвитку як вагомий засіб досягнення корекційної мети(«Видавничий дім «Гельветика», 2017-11) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaУ статті висвітлюється проблема взаємодії учителя-логопеда закладу дошкільної освіти з сім’єю дитини, яка відвідує групу компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення. Проблема корекції мовленнєвих порушень та розвитку мовлення викликають у батьків низку питань. На деякі з них вони шукають та знаходять відповіді самі, а інші питання потребують поради педагогів. Взаємодія педагогів і батьків є необхідною умовою ефективного корекційного процесу та повноцінного мовленнєвого розвитку дошкільників, так як найкращі результати спостерігаються там, де вчителі-логопеди та батьки діють узгоджено.Документ Бінарне заняття як одна з форм підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладах дошкільної освіти(НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017-11) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaЛогопедична практика доводить, що запорукою успішного подолання порушень мовленнєвого розвитку дошкільників є системна організація корекційно-розвивальної роботи. Модернізація процесу навчання сприяє пошуку педагогами таких педагогічних технологій, що викликатимуть у дітей бажання дізнаватися, міркувати, діяти, опановувати тощо. Сьогодні змінюються завдання дошкільної освіти, розробляються нові підходи до відображення змісту через інтеграцію знань, нові плани навчально-розвивальної роботи. Оновлення системи освіти вимагає використання нетрадиційних методів та форм під час організації корекційно-розвивального процесу в закладах дошкільної освіти, зокрема, інтегративних, під час використання яких у дітей формується діяльнісний підхід до процесу отримання та закріплення набутих знань, умінь та навичок. Однією з форм інтеграції предметів та реалізації міжпредметних зв’язків є бінарне заняття, проведення якого є доцільним в групах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення.Документ Розвиток професійної компетентності учителя-логопеда закладу дошкільної освіти як умова ефективної організації корекційно-розвивального процесу(ПП Медобори-2006, 2017-11) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaСтаття присвячена проблемі розвитку професійної компетентності учителя-логопеда закладу дошкільної освіти як однієї з умов ефективної організації корекційно-розвивального процесу. Тенденція збільшення числа дітей з різними мовленнєвими порушеннями визначає потребу у фахівцях, здатних забезпечити кваліфіковану допомогу дітям дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку і консультативну допомогу їх батькам. Професійна компетентність лежить в основі підвищення кваліфікації педагогів і доповнюється методичною, соціальною та особистісною компетентністю. Підвищення кваліфікації педагогів – це постійний процес оновлення професійних знань, умінь і навичок. В сучасних умовах розвитку освіти – це тенденція переходу від знань до навичок і педагогічної майстерності, тому необхідний обмін знаннями, перенесення їх в життєві, робочі ситуації, їх перетворення, тобто впровадження їх у педагогічну практику. Зважаючи на те, що професійна діяльність учителя-логопеда полягає в створенні оптимальних умов для розвитку особистості або відновлення здатності особи з вадами мовлення брати участь в активній соціальній діяльності, потребує пильної уваги завдання відповідності професійної компетентності логопедів закладів дошкільної освіти сучасним вимогам суспільства та освіти.