Кафедра логопедії
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра логопедії за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 100
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Differential Diagnosis of Motor Alalia(2016) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaThe special interest to the diagnosis and correction of speech disorders, namely, to the motor alalia, at the present stage of development of correctional pedagogy is highlighted in the article. The issues of alalia diagnosis at an early age are pretty difficult. The alalia is often confused with similar conditions in other forms of speech disorders: gluconat, a severe degree of hearing loss with the delay on this background, speech development, speech and language disorders with mental retardation, deaf syndrome, with aphasia and etc. While exanimating children with alalia speech therapy should be guided by all the principles that allow to identify possible causes and mechanisms of the disorder, its dynamics, symptoms, and eventually the correct diagnosis and determine the prognosis. Diagnostics of child with alalia consist of the child examination by the psychological-medical-pedagogical commission specialists and a survey of teacher-pathologist. It can be divided five stages of examination of child with alalia in a special group: an evaluation, diagnostic, analytical, and forecasting information. The final diagnosis is made only after a careful study and comparison of the totality of the results of the survey. In diagnosis it is necessary to fix the shape of the disorder, it’s possible causes, characteristic manifestations and degrees of severity.Документ Modernization of Education in the Context of Informatization and Automation(2021-04-30) Moroz Liudmyla; Shabelnyk Tetiana; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Varakuta Volodymyr; Push Olena; Vysochan Lesia; Blahun Nataliia; Мороз Людмила Василівна; Шабельник Тетяна; Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Варакута Володимир; Пуш Олена; Височан Леся; Благун НаталіяThe article studies the implementation of automation in the education process as a convenient interface of a document management system, on the one hand, which makes it easy to navigate the program, requiring from the user only a small amount of any special skills in working with electronic computers, on the other hand, it provides to the user operational information about all the data of interest to him, taking into account the access rights given to this or that information, stored in the enterprise database.Документ Opганiзацiйнo-змiстoвний аспект пpoфесiйнoї дiяльнoстi асистента вчителя закладу загальнoї сеpедньoї oсвiти з iнклюзивнoю фopмoю навчання(2018-11) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaУ cтаттi кoнкpетизoванo opганiзацiйнo-змicтoвнi oсoбливoстi пpoфеciйнoї дiяльнocтi аcиcтента вчителя закладу загальнoї сеpедньoї oсвiти в умoвах iнклюзивнoгo навчання. Утoчненo вимoги дo пpoфесiйнoї дiяльнoстi асистента вчителя в iнклюзивнoму класi, щo забезпечить oкpеслення стpатегiчних opiєнтиpiв для удoскoналення їх фахoвoї пiдгoтoвки, та пpoфесiйнoї самopеалiзацiї.Документ Urrent Realities of Cooperation with Parents of Children with Disorders of Psycho-Physical Development at a Preschool Educational Institution(2024-05-19) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaУ статті визначено, що в сучасних умовах підхід до роботи з батьками дітей має бути індивідуальним, визначатись потребами кожної сім'ї та залежати від конкретної ситуації. Найефективнішими формами роботи визначено індивідуальні консультації: консультації-діалоги; консультативно-навчальні теоретичні заняття; практичні заняття. Консультації-діалоги у статті розглядаються як спосіб двосторонньої взаємодії, головною метою якої є налагодження індивідуального контакту, створення комфортної атмосфери між батьками і фахівцем, забезпечення впевненості в конфіденційності.Документ Активізація словника дітей з тяжкими порушеннями мовлення(2020) Подлєсна Світлана Сергіївна; Podliesna Svitlana Serhiivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaДипломне дослідження присвячено вивченню проблеми активізації словника дітей. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та перевірні ефективності експериментальної методики активізації словника дітей із тяжкими порушеннями мовлення. У першому розділі роботи представлені теоретичні основи активізації словника дітей з тяжкими порушеннями мовлення, а саме - особливості розвитку словника дітей в онтогенезі, особливості розвитку словника дітей із порушеннями мовлення, визначені поняття словника та слова. Розділ другий дипломної роботи присвячений опису методики вивчення сформоввності словника дітей з тяжкими порушеннями мовлення (для дослідження використано тестову методику Фотехової Т. А.), представленню результатів констатувального етапу дослідження. У третьому розділі роботи представлено методику активізації словника дітей з тяжкими порушеннями мовлення, описані основні методичні підходи та принципи щодо використання LCD-панелі, дидактичні ігри, а також представлені результати впровадження розробленої методики.Документ Актуальні проблеми спеціальної педагогіки, психології та фізичної терапії(ФОП Цьома, 2023-05-25)У статтях розглядаються актуальні проблеми наукових пошуків студентів з питань теоретичних та експериментальних досліджень у галузях спеціальної педагогіки, психології та фізичної терапії.Документ Аналіз складових компонентів рухової активності молодших школярів з дитячим церебральним паралічем(Аксіома, 2010) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla Vasylivna; Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliya MykolayivnaУ статті визначено та представлено основні компоненти довільної рухової активності дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем, здійснено детальний аналіз їх особливості у дітей означеної нозології.Документ Бінарне заняття як одна з форм підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладах дошкільної освіти(НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017-11) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaЛогопедична практика доводить, що запорукою успішного подолання порушень мовленнєвого розвитку дошкільників є системна організація корекційно-розвивальної роботи. Модернізація процесу навчання сприяє пошуку педагогами таких педагогічних технологій, що викликатимуть у дітей бажання дізнаватися, міркувати, діяти, опановувати тощо. Сьогодні змінюються завдання дошкільної освіти, розробляються нові підходи до відображення змісту через інтеграцію знань, нові плани навчально-розвивальної роботи. Оновлення системи освіти вимагає використання нетрадиційних методів та форм під час організації корекційно-розвивального процесу в закладах дошкільної освіти, зокрема, інтегративних, під час використання яких у дітей формується діяльнісний підхід до процесу отримання та закріплення набутих знань, умінь та навичок. Однією з форм інтеграції предметів та реалізації міжпредметних зв’язків є бінарне заняття, проведення якого є доцільним в групах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення.Документ Вдосконалення зв’язного мовлення у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Биваліна Катерина Олексіївна; Byvalina Kateryna Oleksiivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaФормування зв’язного мовлення в дітей з затримкою психічного розвитку залишається одним із найсуперечливіших питань у спеціальній педагогіці, що, у свою чергу, залежить від ступеня розвитку наочно-образного мислення, вміння встановлювати суттєві ситуаційні зв’язки між предметами та правильно висловлюватися. Отже, питання удосконалення зв’язного мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку набувають особливої актуальності. Низький рівень сформованості зв’язного мовлення ускладнює можливість вільного спілкування дитини з дорослими та однолітками, викликає негативні емоційні стани, сприяє формуванню своєрідних психологічних особливостей. Саме зв’язне мовлення має соціальну значущість у формуванні особистості, а також в ньому реалізується комунікативна функція мови та мовлення. Тому, розвиток зв’язного мовлення дітей із затримкою психічного розвитку потребує пошуку ефективних підходів і засобів корекційної роботи, одним з яких є техніка сторітелінгу.Документ Взаємодія учителя-логопеда закладу дошкільної освіти з сім’єю дітини з порушеннями мовленнєвого розвитку як вагомий засіб досягнення корекційної мети(«Видавничий дім «Гельветика», 2017-11) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaУ статті висвітлюється проблема взаємодії учителя-логопеда закладу дошкільної освіти з сім’єю дитини, яка відвідує групу компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення. Проблема корекції мовленнєвих порушень та розвитку мовлення викликають у батьків низку питань. На деякі з них вони шукають та знаходять відповіді самі, а інші питання потребують поради педагогів. Взаємодія педагогів і батьків є необхідною умовою ефективного корекційного процесу та повноцінного мовленнєвого розвитку дошкільників, так як найкращі результати спостерігаються там, де вчителі-логопеди та батьки діють узгоджено.Документ Вивчення стану сенсорних умінь дошкільників із мовленнєвими порушеннями(ФОП Цьома С. П., 2018-05) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena Volodymyrivna; Басевич Катерина Олександрівна; Basevych Kateryna OleksandrivnaУ статті подано аналіз особливостей сенсорного розвитку дошкільників з порушеннями мовлення.Документ Використання настільно-друкованих ігор у корекційному процесі для дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення(ФОП Цьома С. П., 2018-05) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena Volodymyrivna; Степанченко Жанна Олександрівна; Stepanchenko Zhanna OleksandrivnaУ статті розглядається використання ігор у корекційному процесі для дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.Документ Використання ігрових вправ у корекції мовлення дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення(2020) Бездрабко Анастасія Дмитрівна; Bezdrabko Anastasiia Dmytrivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaУ магістерській роботі висвітлюються особливості використання ігрових вправ в корекційно-розвитковій роботі з подолання фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у в дітей передшкільного віку .Документ Генетична обумовленість моторної алалії(Lublin: Izdevnieciba «Baltija Publishing, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті описані генетичні чинники моторної алалії. Розглянуто можливості профілактики цього мовленнєвого порушення.Документ Генетичні чинники етіології моторної алалії(Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaСтаття містить аналіз сучасних генетичних досліджень, спрямованих на вивчення проблеми етіології моторної алалії. Спираючись на класифікацію мовленнєвих порушень, запропоновану американською асоціацією мови, мовлення та слуху у статті висвітлено поняття «апраксія мовлення в дитинстві», що є синонімом моторної алалії. У викладі матеріалу розглянуто генетичну теорію виникнення зазначеного мовленнєвого порушення, яка заснована на вивченні мутації гена FOXP2. Дослідження показують, що всі повʼязані з FOXP2 мовні та мовленнєві порушення, незалежно від основної генетичної зміни, мають явний фенотип: апраксію мовлення в дитинстві, порушення рухового програмування мовлення або планування, яке впливає на продукування, послідовність, час і вимову звуків, складів і слів. Описане є результатом порушення частин мозку, які планують і координують рухи губ, рота і язика. Враховуючи сучасні дослідження дитячої апраксії, зазначено, що ця проблема й до теперішнього часу залишається недостатньо вивченою. Неоднозначність результатів, які отримують різні автори, а також потреба у діагностиці та корекції зазначеного мовленнєвого порушення свідчать про необхідність подальших наукових пошуків у цьому напрямі.Документ Динаміка стану артикуляційної та мімічної моторики у дошкільників зі стертою формою дизартрії протягом корекційно-логопедичної роботи(2013) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla Vasylivna; Мимоход Яна Володимирівна; Mymokhod Yana VolodymyrivnaУ роботі висвітлені результати корекційно-логопедичної роботи щодо покращення моторного компоненту мовлення в дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.Документ До питання гуманістичного напряму фахової підготовки вчителів-логопедів(2018-05) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla VasylivnaУ статті окреслено пріоритетні задачі навчального закладу, які полягають не тільки в розвитку, а й у формуванні позитивних особистісних якостей педагога-логопеда.Документ Діагностика зв’язного мовлення у дітей із тяжкими порушеннями мовлення засобами пізнавальних завдань(2016) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaУ статті схарактеризовано особливості використання лінгвістичних пізнавальних завдань у процесі діагностики зв’язного мовлення дошкільників із загальним недорозвитком мовлення. Автором подано інформацію щодо визначення поняття «пізнавальні завдання» та існуючих класифікацій означеного засобу; запропоновано узагальнені кількісні показники, що констатують різницю стану зв’язного мовлення у осіб зі звичайним мовленнєвим розвитком і загальним недорозвитком мовлення та ініціюють використання апробованих у процесі діагностики лінгвістичних пізнавальних завдань для підготовки дітей означеної категорії до навчання в школі.Документ Діагностика мисленнєвих операцій старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення(Суми : ФОП Цьома С.П., 2018, 2018-05) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena Volodymyrivna; Соловйова Анастасія Андріївна; Soloviova Anastasiia AndriivnaУ статті представлено аналіз експериментальних даних, що демонструють стан сформованості мисленнєвих операцій старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення.Документ Діагностика моторної алалії: зарубіжний досвід(ПП Медобори-2006, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ ході викладу матеріалів статті, спираючись на зарубіжний досвід, висвітлено проблему діагностики моторної алалії. У статті зазначено, що питання про диференціацію моторної алалії за специфічними порушеннями мовлення є досить складним. Аналіз наукових джерел свідчить, що й на сьогоднішній день жоден тест або поведінкова характеристика не були підтверджені для диференціальної діагностики моторної алалії. У статті висвітлено специфічні загальноприйняті характеристики моторної алалії, які можна розділити на шість основних областей: неспецифічні моторні порушення, виробництво мовлення, просодика, сприймання мовлення, вимова та грамотність. У кожному з цих компонентів робиться посилання на основні недоліки синхронізації, програмування і сенсомоторної координації. Однак через відсутність остаточного діагностичного маркера моторної алалії висновки досліджень обмежені питаннями відбору та обʼєднання учасників дослідження. Отже, однозначних результатів виникнення та проявів цього мовленнєвого порушення на сьогодні немає.