Перегляд за Автор "Vovk Myroslava Petrivna"
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Folklor Studies In the Canadian-Ukrainian Educational Space: Trends of Development(Вежа-Друк, 2018) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaThe presentation analyzes the main achievements of the development of folklore in universities of Ukraine and Canada in the first decades of the XXI century. The innovative and traditional tendencies of the study of folklore traditions in the Canadian-Ukrainian educational space are outlined: humanization, differentiating of the content of the training of folklorists-researchers, systematization, etc. It is determined that the leading trends in the development of folklore are interdisciplinarity and the use of context and functional approaches to the study of folklore phenomena and processes. The achievements of folklore training of specialists in the context of university education are characterized. Attention is paid to the achievements of folklore studies in university center of Ukraine and Canada, in particular, the innovative activity of the faculty of folklore of the University of Memory. The faculty received international recognition for field ethnographic research. The Folklore Students' Association of the University organize a number of annual events, including holidays, collection and thematic film festivals, enabling students to get acquainted with the folkloric culture of culture better, to attract students to discuss academic topics on research methods, career opportunities, publications.Документ Trends of Development of Folklor Studies in the Canadian-Ukrainian Educational Space(2018) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaThe presentation analyzes the main achievements of the development of folklore in universities of Ukraine and Canada in the first decades of the XXI century. The innovative and traditional tendencies of the study of folklore traditions in the Canadian-Ukrainian educational space are outlined: humanization, differentiating of the content of the training of folklorists-researchers, systematization, etc. It is determined that the leading trends in the development of folklore are interdisciplinarity and the use of context and functional approaches to the study of folklore phenomena and processes. The achievements of folklore training of specialists in the context of university education are characterized. Attention is paid to the achievements of folklore studies in university center of Ukraine and Canada, in particular, the innovative activity of the faculty of folklore of the University of Memory. The faculty received international recognition for field ethnographic research. The Folklore Students' Association of the University organize a number of annual events, including holidays, collection and thematic film festivals, enabling students to get acquainted with the folkloric culture of culture better, to attract students to discuss academic topics on research methods, career opportunities, publications.Документ Академічна культура дослідника в освітньо-культурному просторі університету(Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ монографії окреслено підходи до академічної культури як основи культури дослідницького навчання в університеті, здійснено ретроспективний аналіз академічних традицій університетів, особливостей формування академічної культури студента-дослідника у процесі фольклористичної підготовки, у наукових товариствах і гуртках, під час збиральницько-практичної діяльності та фольклорної практики. На прикладі професійної діяльності викладачів університетів України другої половини ХІХ – початку ХХІ ст. акцентовано увагу на культурі наукової праці, культурі спілкування наукових наставників та студентів. В основу дослідження покладено ідею професійного розвитку, саморозвитку і самореалізації дослідника. Видання адресоване науковцям, викладачам класичних і педагогічних університетів, учителям-словесникам, студентам і магістрантам, аспірантам, усім, хто цікавиться проблемами академічної культури.Документ Досвід вивчення фольклорної традиції в університетах англомовних країн(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012) Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ статті розглядаються провідні тенденції вивчення фольклорної традиції в університетах США та Англії. Аналізується досвід структурування змісту дисциплін культурологічно-фольклористичного спрямування та застосування практичних форм засвоєння фольклористичної інформації в умовахуніверситетської освіти цих країн.Документ Курс «Український фольклор» у змісті професійної підготовки майбутніх філологів(2013) Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ статті аналізується специфіка вивчення базового курсу «Український фольклор» у процесі підготовки майбутніх філологів у класичних та педагогічних університетах. Акцентується на позитивних тенденціях оновлення змісту фахової дисципліни, інтенсивності розробки нових форм і методів засвоєння фольклористичної інформації майбутніми словесниками в межах фундаментального курсу. Акцентується на необхідності вивчення фольклорної традиції крізь призму комплексного підходу, що дозволить ґрунтовно аналізувати, досліджувати, інтерпретувати усну народну творчість у контексті суміжних лінгвістичних, літературознавчих, культурологічних дисциплін.Документ Педагогічне партнерство в умовах воєнних реалій: Досвід взаємодії Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України і Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка(2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaАнотація. У статті схарактеризовано досвід педагогічного партнерства Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка в умовах воєнних реалій (лютий — жовтень 2022 р.). Схарактеризовано результати онлайн-заходів з академічної культури, медіаграмотності, мовної культури для викладачів, студентів, магістрантів, аспірантів, учителів закладів загальної середньої освіти, проведених спільно з Державною службою якості освіти, центрами професійного розвитку педагогів, об’єднаними територіальними громадами, Українським мовно-інформаційним фондом НАН України. Представлено цінні практики співпраці науково-дослідної лабораторії «Академічна культура дослідника» СумДПУ імені А.С. Макаренка з Кафедрою ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» задля популяризації цінностей культурної ідентичності в освітньо-науковому середовищі. Окреслено фахово-методичний напрям діяльності відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літератури СумДПУ імені А.С. Макаренка з метою вдосконалення змісту й методичного інструментарію організації педагогічної практики майбутніх учителів НУШ. Висвітлено результати волонтерських ініціатив з метою професійної підтримки освітян, науковців в умовах воєнного стану.Документ Педагогічне партнерство як пріоритет сучасної педагогічної освіти(Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2021-11) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ статті схарактеризовано педагогічне партнерство як пріоритет сучасної педагогічної освіти в контексті забезпечення якості підготовки сучасного вчителя. Представлено досвід педагогічного партнерства Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України і Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка у процесі багаторічної творчої, наукової, освітньої співпраці. Узагальнено результати експериментальної роботи, проведеної з метою підвищення якості підготовки майбутніх учителів-філологів та професійного розвитку викладачів у межах діяльності ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літера-тури, науково-дослідних лабораторій «Академічна культура дослідника» та «Медіакультура вчителя-словесника» СумДПУ імені А.С.Макаренка; схарактеризовано досягнення у здійсненні професійної комунікації науковців і викладачів; проаналізовано специфіку партнерської взаємодії у межах реалізації освітніх проєктівДокумент Педагогічне партнерство як пріоритет сучасної педагогічної освіти(2021) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ статті схарактеризовано педагогічне партнерство як пріоритет сучасної педагогічної освіти в контексті забезпечення якості підготовки сучасного вчителя. Представлено досвід педагогічного партнерства Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України і Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка у процесі багаторічної творчої, наукової, освітньої співпраці. Узагальнено результати експериментальної роботи, проведеної з метою підвищення якості підготовки майбутніх учителів-філологів та професійного розвитку викладачів у межах діяльності ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літера-тури, науково-дослідних лабораторій «Академічна культура дослідника» та «Медіакультура вчителя-словесника» СумДПУ імені А.С. Макаренка; схарактеризовано досягнення у здійсненні професійної комунікації науковців і викладачів; проаналізовано специфіку партнерської взаємодії у межах реалізації освітніх проєктів.Документ Педагогічне партнерство як чинник якісної практичної підготовки майбутніх педагогів в умовах воєнних реалій (досвід узаємодії Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка)(2023-09-29) Лук’янова Лариса Борисівна; Lukianova Larysa Borysivna; Лянной Юрій Олегович; Liannoi Yurii Olehovych; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ статті представлено досвід педагогічного партнерства Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка в організації практичної підготовки майбутніх педагогів упродовж 2021-2023 рр., насамперед в умовах воєнних реалій. Проаналізовано законодавчо-нормативну складову практичної підготовки майбутніх вчителів; представлено навчально-методичний супровід практичної підготовки майбутніх педагогів, укладений фахівцями Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка; означено основні змістові напрями проведення фахової практики майбутніх учителів української мови і літератури в умовах воєнних реалій; представлено спільні заходи партнерів, проведені у межах практики бакалаврів та магістрантів спеціальності «014 Середня освіта. Українська мова і література», аспірантів спеціальності «011 Освітні, педагогічні науки». За результатами партнерської взаємодії рекомендовано активізувати партнерську взаємодію закладів вищої педагогічної освіти і стейкхолдерів (роботодавців, експертів та ін.) з метою залучення студентів, магістрантів, аспірантів до інтерактивних форм практичної, дослідницької діяльності у межах практик; налагодити ефективну взаємодію закладів вищої педагогічної освіти з Центрами професійного розвитку педагогів у регіонах, з Державною службою якості з метою залучення досвідчених фахівців у процес практичної підготовки майбутніх педагогів; оновити зміст освітньо-професійних й освітньо-наукових програм підготовки майбутніх педагогів з метою реалізації концентрованої моделі практичної підготовки; здійснювати адаптацію освітніх програм до реалій воєнного часу, до умов дистанційного і змішаного навчання; розробляти інтерактивні форми і методи проходження практик у реальному і цифровому форматі; створювати електронні платформи для проходження практики, висвітлення основних етапів її проходження.Документ Підготовка докторів філософії в галузі освіти в контексті української мовленнєвої культури(2021) Вовк Мирослава Петрівна; Семеног Олена Миколаївна; Кондрицька Оксана Іванівна; Vovk Myroslava Petrivna; Semenoh Olena Mykolaivna; Kondrytska Oksana IvanivnaУ статті узагальнено концептуальні підходи щодо реалізації освітньо-наукових програм здобувачів ступеня доктора філософії у галузі 01 «Освіта / педагогіка» за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки»: цілі, підходи до навчання і викладання, методи, предметні результати у контексті формування наукової мовної культури аспірантів.Документ Текст у дослідницьких парадигмах: теорія і практика(СумДПУ імені А. C. Макаренка, 2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Кравець Лариса Вікторівна; Kravets Larysa Viktorivna; Статівка Валентина Іванівна; Stativka Valentyna Ivanivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Natalia Viktorivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olga Mykolayivna; Широков Володимир Анатолійович; Shyrokov Volodymyr Anatoliyovych; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksim Viktorovych; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta VolodymyrivnaУ колективній монографії віддзеркалено дослідницьку тему кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах». Тема наукової роботи передбачає вивчення специфіки текстових категорій у дослідницьких парадигмах сучасної філології та освітній парадигмі на основі міждисциплінарного підходу. Текст є вагомим змістовим компонентом, закладеним у теоретико-практичні курси, які читають викладачі кафедри. До співавторів книги долучилися українські дослідники, з якими кафедру пов’язує плідна і результативна наукова та викладацька взаємодія. Пропоновані розвідки укладені як статті монографічного видання за тематичними розділами. У першому розділі розкрито актуальність і перспективність дослідження проблеми тексту в антропоцентричній та освітній парадигмах. З’ясовано основні ознаки тексту, специфіку зв’язності тексту як передумову для цілісності тексту і результат інтелектуальної і творчої роботи автора і читача. Виокремлено та схарактеризовано основні принципи зв’язності. Доведено, що зв’язність забезпечує розуміння тексту читачем. Сприяють цьому змістова, комунікативна та стилістична єдність, а також спільність фонових знань адресанта і адресата. Другий розділ присвячено розгляду тексту в об’єктиві мовознавчих та літературознавчих досліджень. Вивчення мови Пантелеймона Куліша залишається актуальним завданням вітчизняного мовознавства. Слушно зауважує мовознавець Павло Гриценко, зіставлення тексту рукопису та його видань різного часу переконує в тому, що для вивчення, наприклад, фонетичних рис, як і пізнання ідіолекту письменника загалом, вибір тексту з-поміж можливих варіантів (рукописних і друкованих) є визначальним; тож важливою умовою одержання об’єктивних висновків у галузі ідіолектології є опертя дослідників на автентичні тексти як надійні джерела «реальної авторської мовотворчості». Дослідження ідіолекту Пантелеймона Куліша включає як текстологічний складник, так і цілеспрямоване спостереження над східнополіським оточенням письменника. І. Франко надавав провідного значення соборній мові. Дослідження допустових конструкцій, які функціонують у наукових і науково-популярних текстах І. Франка з різних галузей (історичні, культурологічні, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні, театрознавчі, мистецтвознавчі праці тощо, написані українською мовою), засвідчує їх високу синтаксичну організацію й дає підстави стверджувати, що вони репрезентують сформований і викристалізуваний у кінці ХІХ ст. науковий стиль української літературної мови. Вивчення мови художньої літератури, зокрема поезії, є одним із важливих напрямків розвитку української лінгвістики. Метою дослідження є структурно-морфологічний, семантичний та функціональний аналізи складних слів, виявлених у поетичних текстах Ліни Костенко. Джерельною базою дослідження послужили збірки поетичних творів Ліни Костенко «Вибране» та «Триста поезій». Здійснено аналіз сутності феномену фольклоризму літератури з позиції структурно-семіотичної концепції культури, що дозволяє цілісно охарактеризувати це явище з урахуванням ідей, поглядів теоретиків означеної концепції культури в українському і зарубіжному дискурсі. Саме через словесний вид мистецтва, який втілює етико-естетичні особливості світовідчуття, характеру нації, зберігається стійкість механізму колективної пам’яті народу, його етнічного коду, культурної ідентичності. У третьому розділі розглянуто текст у контексті освітньої парадигми. Розкрито особливості вербалізації концепту освіта в українському і польському освітньому дискурсах, проаналізовано мовні та педагогічні словники, законодавчо-нормативні документі, визначено лексеми на позначення учасників освітнього процесу та нові поняття в освітньому дискурсі. Окреслено наукові засади роботи над текстом у курсі методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Поняття мовлення та мовленнєвої діяльності визначено як базові у методиці роботи над текстом та текстотворенням у шкільному курсі української мови. Закцентовано увагу на засвоєнні школярами мовленнєвих понять та способів дії як підґрунтя в роботі над текстотворенням. Запропоновано модель роботи над текстом на поняттєвій основі, яка передбачає єдність змістово-композиційного, типологічного та мовно-стильового аналізу тексту. Проаналізовано концептуальні засади комунікативного (тексто–твірного у його складі) підходу у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів до формування у здобувачів початкової освіти текстотвірних умінь. Обґрунтовано можливості кейсів або ситуаційних вправ, що допомагає глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; виявити закономірності, взаємозв’язки, активізувати мислення та дискусію, отримати додаткову інформацію, поглибити знання, розвинути й застосувати аналітичне та стратегічне мислення. У четвертому розділі представлено проєкт «Віртуальні лабораторії у професійній комунікації лінгвістів». Зроблено висновок, що у мережецентричному світі природна людська мова визначається і технологічним чинником. Технологічний статус мови значною мірою визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації у найближчий період, а разом із цим – і ієрархію мов, яка демонструватиме спроможність тієї чи іншої національної мови до успішної конкуренції серед усього кола світових мов. Означено потребу створення сучасної системи національних лінгвістичних ресурсів та національної лінгвістичної інфраструктури як складову інформаційної безпеки держави. Практична цінність полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу тексту у процесі викладання освітніх компонентів, у розробленні науково-методичного забезпечення формування у студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей культури роботи із публіцистичним, медійним, науковим, художнім текстом на заняттях із культуромовних, медіа- та лінгводидактичних дисциплін. Сподіваємося, що книга стане в нагоді викладачам-мовознавцям, учителям-словесникам, аспірантам, студентам у відкритті багатьох феноменів тексту.Документ Технології навчання дорослих в умовах неформальної освіти(2021) Семеног Олена Миколаївна; Вовк Мирослава Петрівна; Semenoh Olena Mykolaivna; Vovk Myroslava PetrivnaСхарактеризовано дослідницькі позиції стосовно сутності понять «технологія навчання», «педагогічна технологія», «освітня технологія», доцільності їх використання у неформальній освіті дорослих. На основі дефінітивного аналізу доведено, що технологія навчання вирізняється з-поміж інших форм організації освітнього процесу в умовах формальної і неформальної освіти системністю, алгоритмом реалізації, що підпорядковано вирішенню конкретного завдання (сформувати певну якість, збагатити знання, удосконалити уміння, набути чи розвинути певну компетентність), передбачає добір найбільш ефективних форм і методів, що застосовуються на кожному конкретному етапі за забезпечують якісне опанування матеріалу, формування чи розвиток здатностей, компетентностей тощо. З’ясовано, що про системність технології навчання свідчать її структурні складові: методологічні орієнтири (принципи і закономірності), зміст навчання, спектр форм і методів, що в сукупності підпорядковані конкретній цілі навчання. Представлено спільні проєкти відділів змісту і технологій навчання дорослих, а також теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літератури, науково-дослідної лабораторії «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка щодо мовнокомунікативних технологій навчання.Документ Українсько-Польське партнерство в галузі освіти: академічний дискурс(2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna; Фаст Ольга Леонідівна; Fast Olga LeonidivnaСхарактеризовано українсько-польське партнерство як пріоритет інтернаціоналізації у сфері сучасної освіти й науки, як чинник поступу педагогічної науки на основі конструктивної взаємодії українських і польських закладів освіти і наукових установ. Доведено, що українсько-польське партнерство уможливлює формування і розвиток цінностей наукової діяльності в освітньо-науковому просторі, академічної культури, утвердження пріоритетних академічних традицій у європейському дискурсі. Представлено досвід педагогічного й освітнього партнерства двох європейських країн у системі взаємодії «педагогічний коледж – університет – наукова установа» крізь призму багаторічної творчої, наукової, освітньої, дослідницької співпраці. Узагальнено результати українсько-польського партнерства у межах діяльності закладів освіти різних регіонів України і наукових установ під егідою Національної академії педагогічних наук України. Схарактеризовано найвагоміші здобутки у поступі українсько-польського партнерства, результати професійної комунікації науковців і викладачів, що підтверджено проведенням українсько-польських / польсько-українських форумів у співпраці з польськими дослідницькими і освітніми установами. На сучасному етапі розвитку й інтенсивного саморозвитку педагогічної науки, що базується на процесах інтеграції та диференціації, активізується поява нових галузей педагогічного знання, педагогічні субдисципліни (порівняльна педагогіка, педагогіка праці, педагогіка дорослих, соціальна педагогіка, медійна педагогіка та ін.). Водночас педагогіка залишається цілісною, оскільки педагогічні субдисципліни розвиваються у контексті єдиного об’єкта вивчення, об’єднані основними загальнопедагогічними поняттями. Перспективним є вивчення факторів та механізмів саморозвитку педагогіки як науки на основі міждисциплінарного підходу, проблеми професійної підготовки і діяльності вчителя в міждисциплінарному просторі. Вирішення цих проблем потребують спільних творчих зусиль та плідних наукових пошуків українських і польських учених.Документ Фахова практика вчителя: національний досвід та європейські цінності(2023) Лук'янова Лариса Борисівна; Lukianova Larysa Borysivna; Лянной Юрій Олегович; Liannoi Yurii Olehovych; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ посібнику узагальнено термінологічний дискурс проблеми практичної підготовки педагогів; схарактеризовано законодавчо-нормативні регулятиви організації практик; окреслено компетентнісні засади проходження практик з урахуванням євроінтеграційних процесів у закладах вищої педагогічної освіти. Представлено специфіку організації практик на бакалаврському і магістерському освітніх рівнях на прикладі досвіду організації практик майбутніх учителів-філологів. Розроблено рекомендації до проведення викладацької практики на докторському освітньому рівні у галузі 01 Освіта/педагогіка. Висвітлено досвід проведення фахових практик в умовах воєнного часу на засадах партнерства. Окреслено сучасні виклики щодо запровадження педагогічної інтернатури як форми післядипломної практики молодого вчителя, а також узагальнено досвід організації інтернатури у зарубіжних країнах. Запропоновано практикум з метою якісного проходження різних видів практик. Адресовано студентам, магістрантам, аспірантам, викладачам, керівникам практик у підготовці майбутніх педагогів у закладах вищої педагогічної освіти з метою якісних змін у змісту, форм, методів організації практик на бакалаврському, магістерському та докторському освітніх рівнях.