Статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 73
  • Документ
    Psychological and Pedagogical Principles of the Organization of Distance Learning of Primary School-Aged Children with Cognitive Development Disorder
    (2022) Sosnich Yuliia; Torop Kristina; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Omelchenko Iryna; Соснич Юлія; Тороп Крістіна; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Колишкін Олександр Володимирович; Косенко Юрій Миколайович; Омельченко Ірина
    The research involved children and parents of primary school-aged children with cognitive development disorder, as well as scientific and pedagogical workers who organized the psychological and pedagogical principles for organizing distance learning. The purpose of the research lies in establishing how effectively children, parents and their teachers cope with online distance learning during the pandemic, as well as investigating the extent to which such educational technology affects the emotional and behavioural state of the child. The research methodology is based on complexity. In the course of the research, the method of pedagogical experiment was used; observation and questionnaire methods were also introduced; the descriptive method, analysis and synthesis were used to review the theoretical material. The hypothesis lies in the fact that distance online education increases academic difficulties, changes the behavioural and emotional picture of a child with cognitive development disorder; consequently, the behaviour and emotional background will be limited by certain parameters, and this requires the active involvement of parents and teachers in the distance work process. The results of the research have revealed that distance education causes a number of restrictions for children with cognitive development disorder, namely: concentration of attention has decreased, anxiety has increased, and sleep has worsened. Behavioural changes predicted increased restlessness and aggression. Parents and teachers have had methodological, academic and everyday difficulties; all participants in the educational process have been more limited in the conditions of online distance learning. A complex of psychological and pedagogical fundamentals of education, additional classes with parents, and consultations with teachers help to cope with negative changes. In the future, it is worth continuing the study of the impact of the using psychological and pedagogical measures in the conditions of distance education, their impact on eliminating difficulties and improving the behaviour and emotional states of all participants in the educational process.
  • Документ
    Prerequisites for Creating Textbooks for Auxiliary Schools: Correctional Psychopedagogy for Children with Intellectual Disabilities
    (2021-07-19) Chepurna Liudmyla; Bondarenko Yuliia Anatoliivna; Lisovets Oleg; Kuzava Iryna; Odynchenko Larysa; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Чепурна Людмила; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Лісовець Олег; Кузава Ірина; Одинченко Лариса; Дегтяренко Тетяна Миколаївна
    The history of the use of school textbooks as a special teaching tool dates back more than two centuries. Throughout its existence, the textbook has played a significant role in teaching students. It records the amount of knowledge, skills and abilities to be acquired in the learning process. The textbook is a special didactic object, which is both a carrier of the content of education, forms of recording its various elements and a project of the educational process. It implements the substantive and procedural aspects of learning in their organic unity, because the content of education and the learning process are closely interrelated, without each other impossible. One of the important areas of research in the history of pedagogy is the study of the history of school textbooks, a phenomenon that has come a long way in history, and at the present stage is an important tool for learning. The didactic functions of the school textbook are determined: informational, consolidation and control, systematization, self-education, integrating, coordinating, reference, developmental and educational. It is established that foreign and domestic correctional pedagogy has accumulated some experience in the practical creation of textbooks for the auxiliary school. Most of all in Ukraine it concerns textbooks on native language and reading. It was found that the formation and development of textbooks for children with intellectual disabilities in Ukraine were not the subject of a comprehensive analysis that would overcome the fragmentary historical and pedagogical knowledge to understand the historical experience gained in Ukraine and help identify the most progressive ideas and provide useful material for use by authors of textbooks in modern conditions.
  • Документ
    Сучасні тенденції модернізації підготовки педагогів до професійної діяльності в Україні
    (Чернівецький національний університет, 2011) Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Дегтяренко Татьяна Николаевна; Дегтяренко Татьяна Николаевна
    В статті автором визначаються сучасні тенденції модернізації підготовки педагогів за спеціальністю «Корекційна освіта (за нозологіями)» до професійної діяльності в Україні у відповідності до сучасних підходів до навчання дітей з психофізичними порушеннями та/або з інвалідністю.
  • Документ
    Система спеціальної освіти: проблеми та перспективи
    (2014) Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Дегтяренко Татьяна Николаевна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna
    У статті зроблена спроба порушити питання, чи буде виконана якісно суспільством та державою місія, яку раніше покладали на систему спеціальної освіти: формування гармонійної особистості та підготовки її до соціального інтеграції, у тому числі і трудової. Автором розглянуто сучасні законодавчі акти щодо реалізації корекційно-реабілітаційної допомоги особам з порушеннями зору впродовж життя. Зроблено висновки про роль та значення участі тифлопедагогів у її реалізації. Дослідивши проблему, автор статті робить висновок, що якість надання освітніх послуг дітям з порушеннями зору в останні часи значно знизилася у наслідок впровадження сучасних форм навчання дітей, відсутності фахівців з відповідною (дефектологічною) підготовкою у штатному розкладі закладів, які здійснюють надання освітніх послуг, у тому числі, і педагогічний патронат на дому дітей з порушеннями зору.
  • Документ
    Creating the Correctional Environment for Personality Development of Children with Autistic Disorders
    (2022) Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Дегтяренко Татьяна Николаевна; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Bazyma Nataliia; Mamicheva Olena; Korhun Larysa; Krykunenko Yuliia; Rozina Iryna; Базима Наталія; Мамічева Олена; Корхун Лариса; Крикуненко Юлія; Розіна Ірина
    A sign of the humanization of the modern pedagogical process is a profound change in its organization, primarily in creating conditions for the formation of a holistic personality of the child. The method of forming speech activity of children with autistic disorders of senior preschool age can act as an organizational and pedagogical system, which includes the functioning of specific conditions: organizational and pedagogical (the main of which - the creation of educational and corrective and communicative environment); general didactic (continuity, stages, system in the content of the formation of speech activity); technological (pedagogical and speech therapy diagnosis - starting and finishing - of the child as a basis for organizing the formation of speech activity of children with autistic disorders of older preschool age). Among the auxiliary conditions can be distinguished cognitive, creative, and communicative. Taking into account the peculiarities of mental, emotional, communicative, and speech development, we anticipate that the level of speech activity in children with autistic disorders will increase under the conditions of implementation of our methodology, and providing selected psychological and pedagogical conditions will accelerate and optimize this process
  • Документ
    Стан шкільної суспільствознавчої освіти в Україні в 60-х – 90-х роках ХХ століття
    (2020) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    Досліджено процес розвитку шкільної суспільствознавчої освіти в 60-х – 90-х роках минулого століття, вивчено змістове наповнення навчальних суспільствознавчих курсів, досліджено процес реформування шкільних предметів цієї галузі, зміну методологічних, ідеологічних та організаційно-дидактичних підходів у навчанні школярів суспільствознавчим предметам.Висвітлено авторське бачення розвитку шкільного суспільствознавства за трьома змістовими лініями – історичною, правознавчою та власне суспільствознавчою (філософською, релігієзнавчою, економічною, морально-етичною та іншими). У роботі описано процес формування методології шкільного суспільствознавства, спроби реформування існуючих курсів та впровадження нових підходів відповідно до політичних викликів і змін у суспільстві в УРСР у зазначений період. Описані нові для того часу організаційні форми й методи навчання школярів суспільствознавчим дисциплінам – конференції, рольові ігри, диспути, зустрічі з партійними та державними діячами, ветеранами, депутатами, передовими працівниками підприємств, співробітниками міліції, прокуратури, суду тощо. Автором досліджена суспільно важлива діяльність учнів у позаурочний час – участь в усних журналах, проведення лекторіїв, екскурсій, робота в гуртках, шефська діяльність тощо. Наголошено на ідейному значенні суспільствознавчих курсів у 60-ті – 90-ті роки ХХ століття, підкреслено головне завдання шкільного суспільствознавства – формування в старшокласників стійких ідейних переконань на основі марксистсько-ленінських постулатів. Підкреслено важливість шкільного суспільствознавства, яке попри велику заідеологізованість, сприяло розвитку пізнавальної активності, формувало інтерес і мотивацію до вивчення зазначених предметів та забезпечувало самостійну роботу школярів на всіх етапах навчального процесу.
  • Документ
    Розвиток правової освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в Україні з початку ХХ століття до 1991 року
    (2020) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    У статті досліджено процес розвитку шкільної правової освіти дітей з порушеннями інтелекту з початку ХХ століття до моменту виходу України зі складу Радянського Союзу, вивчено змістове наповнення правознавчих курсів допоміжних шкіл, досліджено процес реформування шкільних предметів цього профілю, зміну методологічних, ідеологічних та організаційно-дидактичних підходів у навчанні школярів цим предметам. Наголошено на важливості шкільних предметів «Конституція СРСР і УРСР», «Бесіди про наше радянське суспільство», «Радянське суспільство», «Основи радянської держави і права» (які викладалися учням допоміжних шкіл УРСР у різний часовий проміжок) у соціальній інтеграції старшокласників з порушеннями інтелектуального розвитку. Підкреслено важливість шкільних правознавчих курсів, які попри велику заідеологізованість, сприяли розвитку пізнавальної активності, формували правову культуру дітей з порушеннями інтелекту, сприяли розвитку інтересу та мотивації до вивчення зазначених предметів та забезпечували усвідомлення морально-етичних категорій.
  • Документ
    Ретроспектива шляхів підвищення ефективності навчання історії дітей із порушеннями інтелекту: 70-ті рр. ХХ ст.
    (2020) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna
    У статті досліджується проблема підвищення ефективності навчання історії дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, яка у 70-х рр. минулого століття набула значної актуальності в колах науковців-дефектологів. Пропонується авторський погляд на процес розвитку суспільствознавчої освіти у спеціальних (допоміжних) навчальних закладах України в зазначений історичний період. Здійснено аналіз наукових робіт М. Арнольдова, К. Баранова, І. Єременка, О. Зогіної, А. Капустіна, Л. Костянтинової, Ю. Кузнєцова, В. Лапшина, К. Муратової, Г. Плешканівської, Б. Пузанова, Т. Шабаліної та інших вчених, які у 70-х рр. ХХ ст. проводили активну дослідницьку діяльність, встановили низку закономірностей і розробили методичні рекомендації для підвищення свідомого засвоєння історичного матеріалу школярами з порушеннями інтелектуального розвитку. Висвітлено найбільш розповсюджені методи, прийоми, засоби формування історичних знань в учнів спеціальних навчальних закладів. Описано популярні форми навчання історії дітей означеної категорії. Вивчено погляди вчених-дефектологів цього періоду щодо підвищення якості засвоєння навчального матеріалу школярами з порушеннями інтелекту на уроках історії. З’ясовано, що з метою ефективного формування історичних понять у дітей цієї категорії вчені пропонували проводити дидактичні ігри, використовувати художнє слово, наочні посібники, краєзнавчий матеріал, позитивні емоції, проблемні запитання, контрастне порівняння, індивідуальні картки-завдання, вправи на визначення причинно-наслідкових зв’язків між історичними подіями тощо. Зазначено, що саме у 70-х рр. ХХ ст. науковою спільнотою було звернено увагу на правове виховання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку, яке значною мірою відбувалося на уроках історії у спеціальних (допоміжних) школах. Наголошувалося на активному використанні змістовного наповнення курсу історії, врахуванні пізнавальних можливостей школярів цієї категорії, об’єднанні зусиль школи та сім’ї у цьому напрямі
  • Документ
    Становлення шкільної правознавчої освіти в Україні: початок ХХ століття – кінець 1970-х років
    (2021) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna
    У статті висвітлено комплексний історико-ретроспективний аналіз становлення й розвитку шкільної правознавчої освіти в період із початку ХХ століття – до кінця 1970-х років, розкрито спроби організації навчання дітей основам правознавства в рамках курсу “Законодавство” в дореволюційний період, зазначено провідні дидактичні методи і прийоми, які використовували вчителі правознавчих курсів до 1917 року. Описано еволюцію шкільного правознавства в радянській системі освіти, розкрито завдання та змістовне наповнення правознавчих курсів (“Конституція СРСР і УРСР”, “Бесіди про наше радянське суспільство”, “Радянське суспільство”, “Основи радянської держави і права”), зазначено кількість годин, провідні теми цих курсів, найбільш ефективні форми, методи і прийоми формування предметних знань і вмінь у школярів того часу, підкреслено значну ідеологізацію шкільних навчальних дисциплін правознавчого змісту в період Радянського Союзу. Наголошено на певних складнощах опрацювання учнями правознавчого матеріалу, на недостатньому дидактичному забезпеченні навчальних предметів “Конституція СРСР і УРСР”, “Бесіди про наше радянське суспільство”, “Радянське суспільство”, “Основи радянської держави і права”. Зазначені спроби тогочасних науковців А. Безуглова, П. Гурєва, М. Карєвої, Е. Спіріна, В. Шевцова та інших дослідників у розробленні перших посібників до правознавчих курсів. Аналіз деяких із них свідчить про зміну концепції, нетрадиційний підхід до навчання основ правознавства школярів і дуалістичний підхід у висвітленні навчального матеріалу. Висвітлено пошуки підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу правознавчого змісту шляхом знайомства дітей молодшого шкільного віку із загальними ознаками держави, основними положеннями Конституції СРСР і УРСР, правами та обов’язками радянських громадян у рамках навчального предмета “Суспільствознавство” для учнів молодших класів.
  • Документ
    Альтернативна комунікація як засіб розвитку мовленнєвої діяльності дітей із комплексними порушеннями
    (2021) Боряк Оксана Володимирівна; Косенко Юрій Миколайович; Boriak Oksana Volodymyrivna; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    У статті представлено результати дослідження визначення поняття «альтернативна комунікація» в спеціальній освіті, обґрунтовано її вплив на розвиток мовлення дітей з комплексними порушеннями розвитку – тяжкими порушеннями мовлення, зумовленими інтелектуальними порушеннями помірного ступеня тяжкості. Мета статті – дослідити та обґрунтувати доцільність використання альтернативних засобів комунікації як ефективного засобу розвитку мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Під час дослідження було з’ясовано, що альтернативна комунікація – це спосіб навчити і, за можливістю, компенсувати постійні чи тимчасові порушення, які призводять до обмеження суспільного життя і соціальної взаємодії осіб з комплексними порушеннями розвитку, за яких фіксуються порушення сприймання і відтворення мови і мовлення, як усного, так і писемного. Альтернативні засоби комунікації розглядаються в спеціальній освіті як засоби первинної комунікації для дітей різного віку, які знаходяться в домовленнєвому періоді розвитку; засоби комунікації, які частково або повністю замінюють усне мовлення. Було виявлено, що сьогодні в спеціальній освіті не розглядалось питання розвитку комунікативних навичок у дітей, які мають комплексні (комбіновані) порушення розвитку, а саме – порушення інтелектуального розвитку та мовлення. Визначити особливості комунікативного розвитку цієї категорії дітей є необхідним, оскільки порушення мовлення в подальшому детермінуватиме проблеми соціалізації та адаптації дитини в суспільстві, що своєю чергою є необхідною умовою для повноцінного розвитку і розкриття можливостей кожної особистості. Аналіз існуючих методик по виявленню альтернативної комунікації немовленнєвих дітей продемонстрував відсутність уніфікованої професійної діагностичної методики виявлення рівня оволодіння дитиною комунікативними навичками, а також у зв’язку із потребою педагогів, батьків, інших фахівців у методичних рекомендаціях щодо опанування ААС. Перспектива подальшого дослідження вбачається в розробці та обґрунтуванні відповідних методичних матеріалів з включенням діагностичних і корекційно-розвивальних методик, розробці та апробації програми розвитку мовлення відповідно до наявних особливостей психофізичного розвитку обраної категорії дітей та віковими періодами.
  • Документ
    Застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні історії школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного класу
    (2020) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Король Олена Миколаївна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna; Korol Olena Mykolaivna
    У статті проаналізовано методичні й організаційні аспекти застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного освітнього середовища. Висвітлено можливості сервісу LearningApps.org у розробленні навчальних ігор на історичну тематику для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наголошено на особливостях пізнавальної діяльності дітей цієї категорії: нерівномірному темпі визрівання вищих психічних функцій, недорозвитку емоційно-особистісної і мотиваційно-вольової сфери, сповільненому розвитку мовлення, низькій працездатності, які призводять до слабкого засвоєння історичних знань учнями з порушеннями інтелектуального розвитку. Визначено критерії, на основі яких були розроблені комп’ютерні дидактичні ігри для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наведено приклади розроблених ігор, спрямованих на активізацію нервовопсихічних процесів, мотивацію та швидку адаптацію школярів з порушеннями інтелекту до розумової праці, на оволодіння учнями нових знань і вмінь, на реалізацію закладеного в них виховного і корекційно-розвивального потенціалу, на вторинне сприйняття і подальше усвідомлення вивченого матеріалу, допомогу учням з порушеннями інтелекту в міцному засвоєнні фактів, дат, імен, історичних понять і зв’язку нового матеріалу з раніше вивченим, на застосування учнями нових знань і вмінь в інших навчальних ситуаціях, формування власних висновків і ставлення до історичних подій, на перевірку історичних знань і предметних умінь у школярів з порушеннями інтелекту та їх корекцію. Розроблені на основі сервісу LearningApps.org комплекси комп’ютерних дидактичних ігор історичного змісту дозволяють учителю інклюзивного класу одночасно й успішно навчати історії дітей з типовим розвитком та з порушеннями інтелекту, враховуючи особливості навчальних програм для дітей цих категорій, рівень інтелектуального розвитку та темп навчальної діяльності на уроці.
  • Документ
    Цифрові технології як інструмент формування абстрактних понять в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку
    (2021) Косенко Юрій Миколайович; Супрун Микола Олексійович; Боряк Оксана Володимирівна; Король Олена Миколаївна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Suprun Mykola Oleksiiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna; Korol Olena Mykolaivna
    У статті проаналізовано методичні йорганізаційні аспекти формування абстрактних понять у школярів із порушеннями інтелектуального розвитку з використаннямцифрових технологій. Висвітлено можливості програм «ArcGIS» та «Google Earth» у розробцінавчального матеріалу з формування абстрактних понять, розширення та поглиблення їхніхознак удітей означеної категорії. Наголошено на специфіці сприйняття навчального матеріалу учнями з порушеннями інтелекту, звернуто увагу на особливості пізнавальної діяльності таких школярів: нерівномірному темпі визрівання вищих психічних функцій, уповільненому розвитку мислення й мовлення, низькій працездатності, порушенні мотиваційно-вольової сфери,які призводять до слабкого засвоєння абстрактних понять дітьми зпорушеннями інтелектуального розвитку.Підкреслено ефективністьзасвоєння абстрактних понять дітьми означеної категоріїза умовінтердисциплінарногопідходу, який уможливлюєпоєднання данихз історії, географії, природознавства, основ правознавства, соціально-побутового орієнтування, музичного та образотворчого мистецтва.Наголошено на потребівсебічноговізуалізованоговивченняабстрактних понять, якесприяє усвідомленню дітьмиїх глобально, без прив’язки до конкретного навчального предмету.Описано можливості основних інструментів «ArcGIS-online» та «Google Earth», які дозволяють педагогу здійснювати візуалізацію місцевостіза допомогою інтерактивних карт, 3D-сцен, діаграм, таблиць, що забезпечує більшу ефективність процесуформування абстрактних понять у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Виокремленокілька груп навчально-корекційнихмодулівмультимедійного матеріалу з формування абстрактних понять: вправи з актуалізації раніше сформованих уявлень, організації сприймання ознак, властивостей, предметів, явищ та формування уявлень про них;завдання з виділення істотних ознак понять, яківивчаються;вправи з узагальнення та словесного визначення сутності понять, позначення їх відповідними термінами;вправи із закріплення сформованих понять на основі репродуктивного їхвідтворення;завдання із застосування засвоєних понять у подібних і нових ситуаціях.Визначено та описано етапи формування абстрактних понять в учнів з порушеннями інтелектуального розвиткув умовахвикористання цифрових технологій. Наведено приклади розробленого інформаційного матеріалу, дидактичних завдань з використанням комп’ютернихпрограм «ArcGIS-online» та «Google Earth», описано особливості їх використання на різних типах уроків. Експериментально доведено ефективність програм «ArcGIS-online» та «Google Earth» у навчанні школярів цієїкатегорії.
  • Документ
    Language and Speech Functional System under Development Pathologies (Mental Retardation)
    (2015) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
    This paper is devoted to the problem of developmental speech disorders among mentally retarded children. The solution of the problem is impossible without the study of all aspects of language and speech development. The psycholinguistic approach was taken as the basis, which, in author’s opinion, reveals peculiarities of learning sign-speech system as fundamental. The author of the article briefly characterized the psycholinguistic aspect of language and speech functional system (LSFS) in general and levels of semiotic subsystem in particular. LSFS is the highest sign level of communication and speech skills complex that ensures the formation of language units, learning and the use of conventional set of rules as well as their application in the process of speaking.
  • Документ
    Аналіз результатів логопедичного обстеження мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку
    (2016-06) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
    Проблема логопедичної корекції порушень мовлення розумово відсталих дітей залишається однією з невирішених проблем сучасної логопедичної галузі. Це зумовлено наступними чинниками: - сьогодні в літературі відсутня диференціація розумово відсталих дітей за якісно різними типами порушень мовленнєвого розвитку; - не визначена структура, рівні, критерії системного мовленнєвого недорозвинення дітей цієї нозології; - не з’ясований механізм порушень мовлення в учнів спеціальної школи; - до сьогодні в логопедичній літературі не визначені в повній мірі завдання, програми та зміст логопедичної роботи в спеціальній школі, не розроблена науково обґрунтована методика корекції системного недорозвинення мовлення у розумово відсталих дітей в комплексі впливів на всі рівні мовленнєвої діяльності, на всі компоненти мовлення, в тісному взаємозв'язку з розвитком аналітико-синтетичної діяльності.
  • Документ
    Концептуально-стратегічний модуль функціональної системи формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів із інтелектуальними порушеннями
    (2018) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
    У статті обґрунтовується концептуально-стратегічний модуль експериментальної системи формування та корекції мовленнєвої діяльності дітей із інтелектуальними порушеннями (легким та помірним ступенем розумової відсталості) молодшого шкільного віку. Зазначається, що цілісний аналіз стану проблеми діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності дітей із інтелектуальними порушеннями (ДІП) молодшого шкільного віку в науково-теоретичній та емпіричній площині, а також одержаний арсенал результатів констатувального дослідження дозволяє охарактеризувати цей стан як недостатній. Автором презентовано функціональну систему формування й корекції мовленнєвої діяльності ДІП молодшого шкільного віку, яка заснована на комплексному підході й інтеграції всіх ланок процесу супроводу дитини з інтелектальними порушеннями у закладах освіти спільно із сім’єю. Система ґрунтується на використанні інноваційних педагогічних засобів, що сприяє формуванню й корекції мовленнєвої діяльності школярів зазначеної категорії та підвищенню успішності їх соціальної адаптації та інтеграції в суспільство. Систему забезпечують пріоритетні напрями: діагностичний, логопедичний, психолого-педагогічний.
  • Документ
    Теоретико-методологічна основа цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку
    (2018) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
    У дослідженні вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено теоретико-методологічні засади цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку. Представлено науково-теоретичні основи вивчення порушень мовлення, зумовлених розумовою відсталістю (РВ), визначено та обґрунтовано теоретико-методологічні основи цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності обраній категорії дітей в умовах сучасного освітнього простору: як спеціальних, так і інклюзивних навчальних закладів.
  • Документ
    Підготовка та підвищення кваліфікації фахівців до роботи з розвитку мовлення дітей із інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку
    (2018) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
    Статтю присвячено проблемі підготовки та підвищення кваліфікації фахівців до роботи з розвитку мовлення дітей із інтелектуальними порушеннями (легким та помірним ступенем розумової відсталості) молодшого шкільного віку. У статті зазначається, що аналіз сучасного стану здійснення прикладної корекційно-розвивальної роботи з розвитку мовлення (діагностики, розвитку, формування та корекції мовленнєвої діяльності) молодших школярів із інтелектуальними порушеннями засвідчив існування певного кола проблем; наявність суттєвих протиріч щодо використання відповідної логопедичної термінології, відсутності відповідного програмово-методичного забезпечення процесу формування та корекції мовленнєвої діяльності в учнів СЗЗСО. Це зумовлює необхідність здійснення аналізу актуального стану підготовки та підвищення кваліфікації фахівців до роботи з розвитку мовлення дітей із ІП молодшого шкільного віку. Вивчення відповідної документації підтвердило необхідність введення в навчальні плани циклу вибіркових дисциплін професійно-практичної підготовки майбутніх психокорекційних педагогів та логопедів відповідної дисципліни (ми пропонуємо – «Спеціальна методика розвитку мовлення»), чи включення окремих її модулів (розділів) до інших споріднених дисциплін. Аналіз навчальної документації засвідчив існування проблеми цілеспрямованої підготовки фахівців до роботи з розвитку мовлення з дітьми з інтелектуальними порушеннями як в спеціальних закладах загальної середньої освіти (школах, школах-інтернатах) так і в закладах з інклюзивною/інтегрованою формою навчання. Реальні шляхи вирішення цієї проблеми ми вбачаємо у введенні в навчальні плани в цикл вибіркових дисциплін (спеціальні методики) професійно-практичної підготовки майбутніх психокорекцій них педагогів, логопедів спеціальної навчальної дисципліни (за нашою пропозицією – «Спеціальна методика розвитку мовлення») або включення окремих її розділів до інших споріднених дисциплін. Альтернативою є організаціє студентської проблемної групи за цим напрямом.
  • Документ
    Характеристика когнітивного компоненту мовленнєвої діяльності у розумово відсталих дітей
    (2015) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
    У статті розглянута одна з актуальних проблем логопедії – прояви взаємодії інтелекту та мовних здібностей в мовленнєвому розвитку дітей. Мета статті – дослідити, визначити та обґрунтувати специфіку особливостей прояву взаємодії мислення та мовлення у дітей з розумовою відсталістю. Оволодіння закономірностями мови вимагає достатньо високого рівня сформованості процесів аналізу, синтезу, узагальнення, диференціації, що при розумовій відсталості набуває ознаки порушеного, недостатнього рівня розвитку.
  • Документ
    Становлення та розвиток шкільної суспільствознавчої освіти в Україні (друга половина ХІХ – середина 30-х років ХХ століть)
    (Класичний приватний університет, 2019) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    У статті проаналізовано процес становлення та розвитку шкільної у спільствознавчої освіти з другої половини ХІХ – до середини 30-х років ХХ століть, досліджено організаційно-педагогічні засади викладання дисциплін суспільствознавчого змісту, розкрито змістове наповнення та методи навчання зазначених дисциплін у дореволюційний період. У дослідженні пропонується авторський погляд на процес викладання суспільствознавчих предметів у школах України в період національно-визвольних змагань 1917–1921 років, висвітлено заходи та діяльність діячів освіти часів Української Народної Республіки та Української держави Павла Скоропадського, які були спрямовані на формування в українських школярів національної картини світу на основі вивчення минулого й сьогодення Батьківщини, його економічних стосунків, традицій, релігії в школах на уроках суспільствознавчого змісту. У статті описано складний процес створення підручників суспільствознавчого змісту для українських учнів, зазначено дефіцит навчальних книг для тодішніх початкових і середніх навчальних закладів України, підкреслено значення діяльності М. Грушевського, С. Єфремова, І. Крип’якевича у патріотичному вихованні й формуванні правдивих знань про минуле українського народу й активної громадської позиції в української молоді. Вказано на кардинально нові підходи в навчанні дітей предметів суспільствознавчого змісту після встановлення більшовицької влади в Україні. Зазначено, що у перші десятиліття радянської влади в школах України було запроваджено альтернативні класно-урочній системі нові форми організації та методи викладання суспільних дисциплін. У статті наголошується на скасуванні таких суспільствознавчих предметів, як Закон Божий, історія, в радянських школах і впровадженні комплексного навчання, яке складалося із двох концентрів. Під час навчання в першому концентрі діти знайомилися із суспільствознавчою інформацією комплексно – разом із темами природничого змісту та працею, а в другому концентрі суспільствознавство викладалося як окрема навчальна дисципліна, завданням якої було формування нового, побудованого на іншій ідеологічній платформі, світогляду радянських учнів
  • Документ
    Розвиток шкільного суспільствознавства в Україні з середини 30-х до початку 60-х років ХХ століття
    (Virtus, 2019) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    У статті висвітлено процес розвитку шкільної суспільствознавчої освіти з 1934 року до початку 60-х років ХХ століття, досліджено організаційно-педагогічні засади викладання дисциплін суспільствознавчого змісту