Освіта. Інноватика. Практика
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Наративні сценарії як форма гейміфікованої моделі викладання літературознавчих дисциплін(2026) Яременко Наталія; Yaremenko Nataliia; Кравцова Інна; Kravtsova InnaУ статті досліджено педагогічний потенціал наративних сценаріїв як інноваційної форми гейміфікованої моделі викладання літературознавчих дисциплін у закладах вищої освіти. У центрі уваги авторок концепція «читач як персонаж» («reader as character»), що спрямована на зміну ролі студента з пасивного спостерігача на активного учасника художнього світу твору. Обґрунтовано, що застосування наративної гри, як-от: «входження в образ» та «доданий персонаж», сприяє розвитку емпатійного та інтерпретаційного читання, формує здатність моделювати мотивації персонажів, активізує критичне мислення й забезпечує емоційно-когнітивне занурення в структуру тексту. Теоретичною основою дослідження є сучасні підходи до гейміфікації, наративної педагогіки та теорії рецепції. Показано, що наративні сценарії відповідають принципам діяльнісно орієнтованого навчання та дозволяють реалізувати механізми автономної мотивації студентів через вибір ролі, ситуаційність, сюжетні рішення та рефлексивні завдання. Окреслено дидактичні умови створення ефективних сценаріїв: сюжетна логіка, ігрова механіка, послідовність дій, психологічна й стилістична відповідність художньому тексту. У статті представлено приклади використання наративних сценаріїв у викладанні історії української та зарубіжної літератур. Розгорнутий емпіричний компонент дослідження підтверджує ефективність наративних сценаріїв у формуванні інтерпретаційних, аналітичних та комунікативних компетентностей, а також у зростанні внутрішньої мотивації та залученості здобувачів до роботи із художнім текстом. Зроблено висновок, що наративні сценарії є результативною педагогічною технологією модернізації літературної освіти та перспективним напрямом подальших науково-методичних розвідокДокумент Педагогічна деонтологія як етична норма підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в інклюзивному середовищі(2026) Зданевич Лариса Володимирівна; Zdanevych Larysa Volodymyrivna; Фроленкова Надія Олександрівна; Frolenkova Nadiia Oleksandrivna; Цегельник Тетяна Миколаївна; Tsehelnyk Tetiana Mykolaivna; Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia ViktorivnaСтаття присвячена аналізу педагогічної деонтології як ключової етичної норми, що забезпечує якісну підготовку вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Метою дослідження є розкриття педагогічної деонтології як етичної норми підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в інклюзивному середовищі, що передбачає поєднання теоретичних засад професійної етики та практичних аспектів організації освітнього процесу. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, порівняння, систематизація, узагальнення та логіко-теоретичне моделювання. Результати дослідження показують, що педагогічна деонтологія та етика становлять основу професійної діяльності вихователя закладу дошкільної освіти, оскільки саме вони визначають систему обов’язків, правила поведінки та моральну відповідальність перед дитиною, колективом і суспільством у цілому. У процесі дослідження зроблено висновок, що поєднання традиційних гуманістичних цінностей із сучасними педагогічними підходами формує комплекс професійних орієнтирів, завдяки чому забезпечується гармонія між знаннями, переконаннями та практичними діями вихователя. Показано, що дотримання етичних норм сприяє становленню педагога як морального прикладу для вихованців і водночас виступає важливим чинником розвитку його професійної культури. У дослідженні доведено, що діяльність вихователя в умовах інклюзивного середовища має низку специфічних особливостей, зумовлених як нормативно-правовими вимогами, так і реальними освітніми потребами дітей. Показано, що вихователь повинен розробляти індивідуальні програми розвитку, поєднувати групові та індивідуальні форми роботи, застосовувати диференційований підхід, організовувати співпрацю з батьками та фахівцями команди супроводу. Досліджено, що інклюзивна освіта потребує створення психологічно комфортного та безбар’єрного середовища, застосування спеціальних методик, які забезпечують інтеграцію дитини в колектив і сприяють її всебічному розвитку. Практичне значення дослідження полягає у визначенні педагогічної деонтології як дієвого механізму професійного зростання вихователів і підвищення якості інклюзивної дошкільної освіти.Документ Потенціал мотиваційних промов у навчанні майбутніх офіцерів-прикордонників англійської мови(2026) Шевчук Олександра; Shevchuk OleksandraУ статті досліджено потенціал використання мотиваційних промов військових командирів як інструмента формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у процесі вивчення англійської мови у вищих військових навчальних закладах. Наголошено, що звернення українських командирів, зокрема промови, спрямовані на мобілізацію особового складу, підсилення психологічної стійкості та консолідацію підрозділу, становлять цінний дидактичний ресурс, який дозволяє поєднати лінгвістичну, лідерську й морально-ціннісну підготовку курсантів. Обґрунтовано, що автентичні мотиваційні звернення містять приклади сучасної військової риторики, відображають принципи місійного командування, міжкультурної взаємодії та стратегічної комунікації, а також інтегрують психологічні механізми впливу, що сприяють зміцненню внутрішньої мотивації та згуртованості колективу. Показано, що використання таких промов у мовній підготовці забезпечує розвиток навичок аудіювання, аналітичного читання, засвоєння професійної англомовної термінології, моделювання командирських звернень та участі у дискусіях морально-етичного змісту. Виокремлено навчальні формати, які найбільш ефективно інтегрують мотиваційні промови у заняття: ситуативні кейси, риторичний аналіз, переклад, порівняння англомовних і україномовних текстів, підготовка власних виступів курсантів. Підкреслено значення міжкультурного компонента через залучення промов командирів НАТО, що поглиблює розуміння загальновійськових цінностей та сприяє інтеграції українських офіцерів у багатонаціональне середовище. Зазначено, що перспективними напрями подальших досліджень є аналіз використання бойових наративів та історій з реальних операцій як джерела для розвитку стратегічного мислення; вивчення впливу емоційно забарвлених текстів на формування психологічної стійкості майбутніх офіцерів; розроблення комплексних навчальних модулів що поєднують мотиваційні промови, лідерські кейси та англомовні симуляції службових ситуацій. Стверджено, що системне впровадження таких матеріалів у освітній процес сприятиме формуванню офіцерів, здатних ефективно комунікувати лідирувати та приймати рішення в умовах динамічного та багатонаціонального оперативного середовища.Документ Дистанційні підготовчі курси з української мови для вступників у заклад фахової передвищої освіти(2026) Русакова Ольга; Rusakova Olha; Волощук Галина; Voloshchuk HalynaУ статті розглянуто особливості організації та проведення дистанційних підготовчих курсів для вступників для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра на основі базової середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання освітніх втрат, спричинених пандемією COVID-19 та тривалою російсько-українською війною, а також потребою якісної мовної підготовки здобувачів освіти до вступу. У статті представлено структуру, зміст та результати тримісячних підготовчих курсів з української мови в онлайн-форматі, які відбувалися протягом квітня-червня 2025 року для вступників на освітньо-професійні програми Івано-Франківського фахового коледжу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (тепер – Карпатського національного університету імені Василя Стефаника). Обсяг навчальної роботи становив 75 академічних годин (60 годин аудиторної роботи на платформі Zoom, 15 годин самостійної роботи). Особливу увагу зосереджено на методичних аспектах побудови таких курсів, на опрацюванні найскладніших для засвоєння тем з фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, фразеології, граматики української мови, а також на виборі методів та засобів дистанційного навчання. Досить ефективним для організації курсів з мови виявилося проведення діагностувального (на першому занятті) та підсумкового тестування слухачів (на останньому занятті) у синхронному режимі. Завдяки діагностувальному тесту вдалося виявити рівень знань з української мови та визначити найбільш поширені помилки, над якими варто працювати згодом. Підсумковий тест довів, що рівень знань з української мови в здобувачів освіти значно підвищився. 96% слухачів курсів вступили на різні освітньо-професійні програми обраного закладу фахової передвищої освіти. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення методики дистанційного навчання української мови і створення електронних курсів на базі освітніх платформ у системі мовної підготовки.Документ Особливості впровадження формувального навчання в ході вивчення курсу «українська мова (за професійним спрямуванням)»(2026) Ротова Наталія; Rotova Nataliia; Чуєшкова Оксана; Chuieshkova OksanaУ статті висвітлено теоретичні засади та сучасні підходи до формувального навчання як ключового напрямку розвитку сучасної освіти. Розглянуто сутнісні характеристики, педагогічні принципи, механізми реалізації та значення формувального навчання в контексті компетентнісного підходу. Особливу увагу приділено ролі здобувача вищої освіти як активного суб’єкта навчального процесу. Курс «Українська мова (за професійним спрямуванням)» спрямований на конкретні професійні потреби, тому важливо, щоб навчальний процес був гнучким і практикоорієнтованим. Саме формувальне навчання забезпечує динаміку набуття знань та коригувати траєкторії формування необхідних навичок. Формувальне навчання спрямоване на допомогу студенту в досягненні результатів діяльності, саме таке навчання дозволяє коригувати процес навчальної діяльності за рахунок постійного зворотного зв'язку, у такий спосіб сприяючи індивідуалізації в навчанні та реалізації особистісно-орієнтованого підходу. У методології курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» основний акцент робиться на застосуванні активних та інтерактивних форм навчання: комп'ютерної симуляції (використання мультимедійних технологій у процесі занять, присвячених мовленнєвим ситуаціям професійного дискурсу); ділових та мовленнєвих іграх (створення мовленнєвих ситуацій професійного офіційно-ділового спілкування); аналіз конкретних ситуацій (аналіз студентських виступів, повідомлень тощо); тренінгах (тестування в ракурсі перевірки отриманих під час вивчення курсу умінь та навичок). Проаналізовано перспективи впровадження формувального навчання в українській освітній системі, доведено, що технологія формувального оцінювання дозволяє мотивувати студентів активніше включитися в навчальну роботу, сприяє розвитку навичок самооцінки, запускає механізм зворотного зв'язку щодо результатів оцінювання та можливостей покращення процесу навчання. The article highlights the theoretical foundations and modern approaches to formative learning as a key direction in the development of modern education. The essential characteristics, pedagogical principles, implementation mechanisms, and the significance of formative learning within the competency-based approach are considered. Particular attention is paid to the role of the higher education student as an active subject of the educational process. The course "Ukrainian Language (Professional Orientation)" is aimed at specific professional needs; therefore, it is important that the educational process is flexible and practice-oriented. It is formative learning that shapes the dynamics of knowledge acquisition and corrects the trajectories of skill development. Formative learning aims to help the student achieve the outcomes of their activity. It is such learning that allows you to improve the educational process through continuous feedback, thereby contributing to individualized learning and the implementation of a personality-oriented approach. In the methodology of the course "Ukrainian Language (for professional purposes)" the main emphasis is on the use of active and interactive forms of learning: computer simulation (use of multimedia technologies in the process of classes dedicated to language situations of professional discourse); business and language games (creation of language situations of professional official business communication); analysis of specific situations (analysis of student speeches, messages, etc.); trainings (testing in the perspective of checking the skills and abilities obtained during the course). The prospects for implementing formative learning in the Ukrainian educational system are analyzed. It is proven that formative assessment technology motivates students to become more actively involved in educational work, promotes the development of self-assessment skills, establishes a feedback mechanism regarding assessment results, and provides opportunities to improve the learning process.Документ Методичні засади організації та проведення інтенсивного курсу з вивчення іноземної мови у військових закладах вищої освіти(2026) Нанівський Роман; Nanivskyi Roman; Жукова Анна; Zhukova Anna; Сергієнко Тетяна; Serhiienko TetianaСтаття присвячена розгляду методичних засад організації й проведення інтенсивного курсу з вивчення іноземної мови у військових закладах вищої освіти України в контексті численних викликів і стандартів НАТО. У роботі наголошується, що ефективне іншомовне навчання військовослужбовців є провідною умовою розвитку міжнародного співробітництва, інтеграції у євроатлантичний простір та підвищення професійної готовності особового складу. На базі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного було проведено науковий експеримент, де організовано 574-годинний інтенсивний курс англійської мови із використанням комунікативних, лексичних та інтегрованих підходів. Дане дослідження передбачало анкетування 20 викладачів інтенсивних курсів, що дозволило виявити реальний стан, труднощі й переваги впровадження інтенсивної методики. Результати дослідження продемонстрували високий професійний рівень викладачів, їхню гнучкість у доборі навчальних матеріалів, здатність адаптувати підручники до потреб групи та активно використовувати цифрові інструменти. Головним навчальним комплексом курсу визначено «New English File (4th edition)», що забезпечує розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності та формування комунікативної компетентності курсантів. Виявлено, що найбільш ефективними для інтенсивного навчання є завдання на говоріння, аудіювання, рольові ігри, комунікативні симуляції та лексичні ігри, які сприяють подоланню мовного бар’єру та швидкому прогресу курсантів. Водночас респонденти вказали на необхідність доповнення підручника військовою термінологією, автентичними матеріалами та розширення завдань на аудіювання. У роботі обґрунтовано, що успішність інтенсивного навчання забезпечується поєднанням чіткої організації освітнього процесу, системності у формуванні мовних навичок і створенням мотиваційного середовища, у якому курсанти постійно залучені до активної мовної діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у глибшому аналізі особливостей інтенсивного вивчення англійської мови курсантами, а також у виявленні їхнього ставлення до такого формату навчання, його основних переваг і можливих недоліків.Документ Науково-дослідницька діяльність як складник формування комунікативної та міжкультурної компетентності здобувачів нефілологічних спеціальностей(2026) Купчик Лариса Євгенівна; Kupchyk Larysa YevhenivnaThe article examines research activity as an effective component in developing communicative and intercultural competences of non-philological students. The author investigates the theoretical foundations and contemporary methodological approaches to integrating research work into the educational process, particularly competence-, activity-, and project-based approaches, which simultaneously foster the development of professional, communicative, and intercultural skills in students. The study analyzes recent domestic and international scientific sources, European Union recommendations, and European language education standards, emphasizing the importance of communicative and intercultural competencies for lifelong learning and professional practice. Examples of forms and methods of organizing research activity in higher education for non-philological disciplines are provided, including individual and group research projects, case studies, role-playing games, international and interdisciplinary projects, participation in conferences and scientific clubs, as well as the use of digital and AI tools for data collection, analysis, and presentation. The pedagogical conditions for effective student engagement in research activity are identified: phased involvement in the research process, creation of student research groups, integration of research tasks into academic courses, and provision of international and intercultural research contexts. The study demonstrates that active student participation in research activity contributes to the development of academic writing, oral communication, presentation skills, critical thinking, intercultural sensitivity, and readiness for professional interaction in a global environment. The conclusions highlight that research activity serves as an integrative mechanism that combines theoretical knowledge with practical skills in communication and intercultural interaction, while also fostering transversal competencies essential for a modern, competitive non-philological specialist.Документ Теоретичні аспекти формування рефлексивно-аналітичної компетентності здобувачів початкової ланки освіт(2026) Акімова Олена; Akimova Olena; Кузнецова Оксана Вікторівна; Kuznetsova Oksana Viktorivna; Одарченко Вероніка; Odarchenko Veronika; Оробченко Тетяна; Orobchenko TetianaУ статті узагальнено теоретичні дослідження щодо формування рефлексивно-аналітичної компетентності у здобувачів початкової ланки освіти. Розкрито роль рефлексії як результату усвідомленої самостійної систематизації знань та навичок, що трансформуються в рефлексивну-аналітичну компетентність із розумінням змісту, необхідних умов, важливих інструментів та отриманих результатів внаслідок обраних методів, засобів, способів їх отримання та використання у власній навчальній діяльності здобувачем початкової ланки освіти. Представлено зміст процесу формування рефлексивно-аналітичної компетентності у здобувачів початкової ланки освіти як інтегральний складник всіх ключових компетентностей, що має на меті сформувати особисту готовність та здатність молодших школярів оцінювати власні здобутки та співставляти опанований рівень із запланованими результатами, корегувати власні подальші навчальні дії відповідно отриманих результатів, характеризувати власні сильні та слабкі сторони власної діяльності. Сформованість рефлексивно-аналітичної компетентності здобувачів початкової ланки освіти схарактеризована в показниках: індивідуальна вираженість властивості рефлексивності та критичність мислення. Презентовано потенціал використання цифрових інструментів в умовах офлайн, онлайн, змішаних форм реалізації освітнього процесу, що дають можливість отримати миттєвий зворотній зв'язок, визначити власний рівень, повідомити про труднощі у опануванні дидактичним матеріалом, а саме: LearningApps.or, Kahoot!, Padlet, Wordwall, Mentimeter, Equity Maps, Classcraft, Canva. Схарактеризовано вправи рефлексивного змісту: «Таблиця де Боно», прийом на заключному етапі уроку, передбачає оцінювання здобувачами власних результатів уроку за допомогою таблиці «Плюс, мінус, цікаво», де познаки мають значення поруч із кожним ключовим аспектом етапу, види роботи на уроці уроку; вправа «П‘ять відкриттів уроку» для самостійного визначення відкриттів для себе на уроці за допомогою доповнення незакінчених вербальних конструкцій; вправа «Три-два-один» для самостійного формулювання тез про нові, цікаві, нецікаві факти на уроці, та ті, що потребують поглиблення; вправа «Навчаючи – учусь» для оцінки цінності власного внеску в загальний рівень виконання завдання.Документ Соціально-комунікативна функція ігрових видів спорту в освітньому процесі ЗВО(2026) Бородіна Оксана; Borodina Oksana; Гусаревич Олександр; Husarevych Oleksandr; Бурковський Валентин; Burkovskyi Valentyn; Усатенко Олексій; Usatenko Oleksii; Варивода Олександр; Varyvoda OleksandrУ статті досліджується вплив ігрових видів спорту на розвиток соціально-комунікативних компетентностей студентів закладів вищої освіти. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних концепцій соціального навчання та структурних особливостей ігрових видів спорту дозволив виділити ключові механізми формування комунікативних навичок: моделювання та ротацію соціальних ролей, немедійоване навчання у реальних ігрових ситуаціях, отримання емоційного зворотного зв’язку, формування довіри та групової ідентичності, а також тренування вербальних і невербальних каналів комунікації. У межах експериментального дослідження 60 студентів факультету фізичного виховання і спорту пройшли цикл із 10 колективних ігрових тренувань. Результати показали підвищення загального рівня комунікативних навичок на 28%, причому найвищий приріст спостерігався у формуванні довіри та групової ідентичності (+33%). На основі отриманих даних запропоновано методику впровадження ігрових вправ в освітній процес, яка поєднує фізичну активність з навчально-виховними завданнями та передбачає дотримання принципів релевантності меті, психологічної безпеки, рефлексії, ротації ролей та інтеграції фізичного й вербального компонентів. Встановлено, що систематичне використання колективних ігрових вправ сприяє розвитку емоційного інтелекту, здатності до співпраці, лідерських якостей, адаптивності та ефективної міжособистісної взаємодії. Практичне значення дослідження полягає у впровадженні результатів у навчальні програми фізичного виховання, організації тренінгів з командоутворення та формуванні здоров’язбережувального освітнього середовища. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою ефективності конкретних програм ігрових вправ у різних групах студентів і визначенням оптимальної структури вправ для розвитку соціально-комунікативних компетентностей.Документ Сенсорні маршрути як одна з інноваційних форм організації простору та діяльності дітей з розладами аутистичного спектру(2026) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті розглянуто проблему впровадження інноваційних форм організації освітнього простору та діяльності дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) в умовах розвитку інклюзивної освіти в Україні. Автор акцентує увагу на необхідності створення доступного, комфортного й водночас стимулюючого середовища, яке сприяє розвитку пізнавальної, емоційної та соціальної сфер дитини. Визначено, що ефективне освітнє середовище має враховувати індивідуальні сенсорні профілі дітей з аутизмом, забезпечуючи баланс між активними та спокійними зонами, контроль звуку, світла, кольору та тактильних стимулів. Теоретичною основою дослідження виступають положення сенсорної інтеграції A. Jean Ayres, концепції сенсорного простору О. Bogdashina, а також підходи до організації дитячого середовища, запропоновані R. Sebba та H. Hussein. Обґрунтовано доцільність використання сенсорних маршрутів як однієї з інноваційних форм організації простору для дітей з РАС. Сенсорні маршрути визначено як спеціально спроєктовані траєкторії руху, що інтегрують різні види сенсорної стимуляції – тактильну, вестибулярну, пропріоцептивну, зорову, слухову тощо. Вони створюють можливості для активної взаємодії дитини з навколишнім середовищем, сприяють розвитку моторики, координації, уваги, саморегуляції та просторової орієнтації Підкреслено, що сенсорні маршрути можуть бути адаптовані для різних закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів як засоби профілактичного впливу. Особливу увагу приділено проявам сенсорних дисфункцій у дітей з РАС, які можуть мати гіпо- або гіперчутливість у різних сенсорних системах – вестибулярній, пропріоцептивній, слуховій, зоровій, тактильній, нюховій та смаковій. Виявлено, що порушення сенсорної інтеграції ускладнює навчання та соціальну адаптацію дітей, тому структуроване сенсорне середовище є необхідною умовою їх розвитку. Запропоновано принципи побудови сенсорних маршрутів – індивідуалізація прогнозованість, регуляція інтенсивності стимулів, безпека, ергономіка та функціональність. Автором виокремлено основні компоненти маршруту (станції): стартову, вестибулярну, пропріоцептивну, тактильну, слухову, візуальну та релаксаційну.Документ Інтеграція універсального дизайну навчання в уроки: стан обізнаності вчителів, принципи та практики застосування(2026) Бабкова Олена; Babkova Olena; Стадниченко Кіра; Stadnychenko KiraУ матеріалах статті представлено результати дослідження готовності педагогів закладів загальної середньої освіти до впровадження принципів універсального дизайну навчання (UDL) у сучасний урок. За результатами аналізування вітчизняних та зарубіжних наукових праць узагальнено еволюцію концепції UDL, визначено її зміст як підходу до проєктування освітнього середовища та матеріалів, що забезпечують доступність, варіативність і гнучкість навчання для всіх здобувачів освіти. Розкрито методичні аспекти організації навчання на основі UDL, серед яких: множинні способи залучення представлення інформації та дій і вираження; принципи побудови доступного освітнього середовища; урахування природної варіативності учнів та їхніх сенсорних, когнітивних і соціально-емоційних потреб. Висвітлено результати експрес-опитування вчителів закладів освіти Запорізької області, учасників воркшопу «Безпечна школа для кожного: як інтегрувати принципи універсального дизайну в уроки». Опитування засвідчило обмежений рівень обізнаності педагогів із концепцією UDL. Водночас зафіксовано фрагментарне, здебільшого підсвідоме застосування окремих елементів UDL – використання різних форматів подання матеріалу, врахування темпу навчання, часткове надання варіативних завдань і можливостей вираження результатів. Деталізовано прояви епізодичної реалізації принципів UDL у плануванні уроків, способах представлення навчальних матеріалів та організації залучення учнів. Виокремлено бар’єри, що перешкоджають системному впровадженню підходу: нестача знань і методичних умінь, обмеженість часу, недостатня технологічна підтримка. Представлено адаптовані приклади дидактичних матеріалів і методичних рішень, розроблених відповідно до сучасних керівних принципів UDL, з описом можливостей їх застосування на різних етапах уроку. Визначено залежність перспектив подальшого поширення практик UDL у закладах загальної середньої освіти від необхідності підвищення професійної компетентності педагогів та розбудови інклюзивного освітнього середовища.Документ Алгоритми людино-машинної взаємодії з ChatGPT для вирішення прикладних задач освітнього процесу(2026) Буряк Олена; Buriak OlenaУ статті розглянуто специфіку людино-машинної взаємодії з інтелектуальними чат-ботами, зокрема ChatGPT, у процесі розв’язування прикладних освітніх задач. На основі аналізу сучасних досліджень показано, що попри значний потенціал генеративного штучного інтелекту, у науковій літературі відсутні алгоритми, здатні забезпечити структурований, адаптивний і педагогічно вмотивований діалог між учителем, учнем та інтелектуальною системою. Виявлено ключові виклики, зокрема хибне трактування логічних складових у умовах задач, неправильну інтерпретацію намірів користувача, залежність від якості запиту та дисбаланс між освітньою метою і згенерованими відповідями. Доведено, що ефективність взаємодії залежить від точності визначення ролі користувача, логіки побудови запиту та здатності як системи, так і людини-користувача підтримувати послідовну інтелектуальну модель задачі. Запропоновано методичний підхід до формування алгоритмів людино- машинної взаємодії, який передбачає поділ запиту на смислові блоки, фільтрацію другорядної інформації, уточнення наміру та побудову навчальної послідовності у вигляді сесії «умова – аналіз – обчислення – пояснення». На основі прикладу простої математичної задачі продемонстровано, як зміна ролі користувача й алгоритму взаємодії призводить до появи різних підходів формування кінцевої відповіді. Показано, що ChatGPT виконує низку когнітивно орієнтованих операцій – аналіз, семантичне структурування, логічне перетворення. Проте якість результату повністю залежить від правильно організованого діалогу з урахуванням ролей вчитель-користувач або учень-користувач. Отримані результати мають практичну цінність для освітньої сфери: вони дозволяють формувати в учнів навички структурування інформації, критичного читання умов задач і свідомого керування цифровими інструментами. Обґрунтовано перспективу створення спеціалізованого додатку для автоматизації взаємодії вчителя з ChatGPT під час розроблення навчальних задач, тестів та інструктивно-методичних матеріалів, що забезпечить адаптацію контенту до ролі користувача та рівня підготовки учня.Документ Фізична витривалість прикордонника як ключова умова професійної діяльності(2026) Гнидюк Олександр; Hnydiuk Oleksandr; Євсєєв Владислав; Yevsieiev VladyslavУ статті проаналізовано зміст і значення фізичної витривалості прикордонників у контексті сучасних вимог оперативно-службової діяльності. Метою дослідження є визначення ключових характеристик фізичної витривалості військовослужбовців Державної прикордонної служби України та узагальнення сучасних підходів до її розвитку з урахуванням умов воєнного стану. Встановлено, що витривалість інтегрує фізіологічні, психоемоційні та професійно-прикладні компоненти визначаючи здатність прикордонника діяти ефективно у тривалих і стресових умовах служби. Наукова новизна полягає в уточненні структури витривалості як комплексної професійної якості та в систематизації тренувальних засобів, релевантних до сучасних оперативних завдань. У межах дослідження узагальнено результати українських і зарубіжних наукових праць нормативних документів та даних попередніх емпіричних досліджень щодо фізичної підготовленості військовослужбовців. Виокремлено три базові складові витривалості: загальну, силову та спеціальну, кожна з яких має безпосереднє прикладне значення у підготовці майбутніх офіцерів і курсантів. Показано, що ефективними засобами розвитку витривалості є аеробні циклічні вправи, силові комплекси з великою кількістю повторень, інтервальні навантаження високої інтенсивності, вправи у бойовому спорядженні, а також тренування, що поєднують фізичні та психоемоційні навантаження. Доведено, що системна робота над витривалістю підвищує стійкість до стресу, сприяє збереженню працездатності в екстремальних умовах і забезпечує готовність до виконання бойових завдань.Документ Формування проактивності майбутніх фахівців сфери бізнесу на заняттях із ділової української мови в університеті(2026) Климова Катерина Яківна; Klymova Kateryna YakivnaУ статті проаналізовано поняття проактивності з погляду психології, педагогіки та лінгводидактики Спираючись на праці українських та зарубіжних учених, автор порівнює проактивність та реактивність як особистісні якості носія мови на основі психологічного, поведінкового та мовленнєвого критеріїв. Наголосивши на актуальності окремого лінгвометодичного дослідження проблеми формування проактивності майбутніх бакалаврів сфери бізнесу, автор ставить за мету визначити ефективні методи навчання української ділової мови здобувачів факультету економіки та менеджменту і формулює ряд завдань, вирішення яких сприяє досягненню цієї мети. Аналіз наукової джерельної бази та результати стартового діагностування рівня сформованості проактивності першокурсників галузі знань D «Бізнес, адміністрування та право» засвідчили занепокоєння невизначеністю умов навчання в період пандемії та війни в Україні, недооцінювання ролі ораторської компетентності та володіння нормами літературної мови у роботі бізнесмена, а також ігнорування аудіювання та письма у мовленнєвій діяльності. Керуючись діяльнісно-комунікативним та особистісно орієнтованим підходами, автор виокремлює традиційні та інноваційні методи фронтального, групового й індивідуального навчання ділової української мови, серед яких чільне місце посідають метод проблемних ситуацій, метод проєктів, традиційні лексичні вправи, зразки яких наведено у статті. Також увагу приділено інноваційним підходам до конспектування лекцій, написання зразків документів, структури контрольної роботи. Акцент зроблено на професійній спрямованості завдань та формуванні проактивного мислення і мовлення. Підсумкове діагностування, результати якого наведено у статті, свідчить про досягнення автором поставленої мети. Окреслені перспективи досліджуваної проблеми передбачають створення методики формування проактивності здобувачів нефілологічних спеціальностей університетів на заняттях з курсу «Ділова українська мова».Документ Способи комунікації в контексті формування професійно орієнтованої англомовної комунікативної компетентності майбутніх іт фахівців у технічних університетах(2026) Король Тетяна Григорівна; Korol Tetiana Hryhorivna; Синекоп Оксана; Synekop Oksana; Литовченко Ірина Миколаївна; Lytovchenko Iryna MykolaivnaФормування професійно орієнтованої англомовної комунікативної компетентності є ключовим стратегічним завданням викладачів іноземної мови в технічних університетах, орієнтованим на розвиток здатності до результативної іншомовної комунікації у фахових реаліях. У статті проаналізовано досвід науковців щодо формування професійно орієнтованої англомовної комунікативної компетентності; з’ясовано сутність трьох способів комунікації, необхідних для навчання іншомовного говоріння, аудіювання, читання і письма майбутніх ІТ фахівців; розглянуто специфіку інтерперсональної, інтерпретативної та презентаційної комунікацій англійською мовою крізь призму видів діяльності та стратегій їх реалізації в ІТ секторі. Інтерперсональна комунікація реалізується у таких видах діяльності майбутніх ІТ фахівців: проведення консультацій з клієнтом; співпраця над розробкою проєкту; надання технічної підтримки; обговорення обсягу проєкту з клієнтами; аналіз зворотного зв'язку та критики; участь у тренінгах; вирішення конфліктів, обговорення на конференціях співбесідах під час прийому на роботу. Визначено відповідні стратегії для реалізації інтерперсональної комунікації. Інтерпретативна комунікація майбутніх ІТ фахівців здійснюється через різноманітні види діяльності: читання технічної документації, статей; аналіз вихідного (або шкідливого) коду або алгоритмів чи поведінки; інтерпретування візуалізацій даних; перегляд навчальних курсів або вебінарів; перегляд звітів, зокрема звітів про помилки; вивчення нових технологій або оновлень програмного забезпечення; інтерпретація відгуків клієнтів або користувачів; моніторинг мережевого трафіку та журналів аудиту; оцінка вразливостей та звітів. Визначено відповідні стратегії для реалізації інтерпретативної комунікації. Презентаційна комунікація реалізується у таких видах діяльності: підготовка технічних презентацій для стейкхолдерів; пояснення складних понять нетехнічним користувачам; демонстрація нового програмного забезпечення або інструментів; написання технічної документації та звітів; проведення тренінгів або семінарів; представлення оновлень або пропозицій керівництву проєкту; працевлаштування на роботу. Визначено відповідні стратегії для реалізації презентаційної комунікації.Документ Індивідуалізація процесу підготовки гандболістів у річному тренувальному період(2026) Кунпан Максим Олександрович; Kunpan Maksym Oleksandrovych; Чхайло Микола Борисович; Chkhailo Mykola BorysovychСучасний гандбол – динамічна, атлетична та доволі інтенсивна командна гра, діалектика якої має перманентний вектор щодо оптимізації її регламенту з метою збільшення глядацької та аудиторії вболівальників, через забезпечення для неї фактору видовищності. Удосконалюючи правила, оптимізуючи технічні та тактичні ігрові компоненти для вирішення, указаної проблеми, сучасна ігрова практика, вимагає від спортсменів відмінної фізичної підготовки: витривалості швидкості, спритності та координації, та адекватного функціонування когнітивних здібностей – тактичного і стратегічного мислення. Враховуючи вище зазначене, у даній науковій статті, ми спробували інтегрувати зміни регламенту проведення змагань у гандболі та навчально-тренувальний процес з урахуванням індивідуалізації усіх аспектів підготовки гравців, розробити і перевірити експериментальним шляхом авторський план, мета якого передбачала обумовленість формування індивідуального змагального стилю спортсменів, як формотворчого фактору тактичного стилю гандбольної команди. Мета статті: презентувати інформацію експериментальної перевірки ефективності річного плану індивідуалізації підготовки гандболістів дитячо-юнацьких спортивних шкіл у річному тренувальному періоді. Методологія: проєктування алгоритму вирішення указаної проблеми, з урахуванням рекомендацій науково-методичної літератури українських науковців та презентація інформації перевірки ефективності річного тренувального плану шляхом публікації наукової статті. Результати наукового експерименту підтвердили його прогностичні завдання щодо рівнозначності усіх аспектів індивідуалізації підготовки спортсменів у ігрових видах спорту та можуть використовуватись наставниками гандболістів дитячо-юнацьких спортивних шкіл. На основі даних, одержаних емпіричним шляхом, ми отримали достовірне підтвердження ефективності плану індивідуалізації підготовки гандболістів у річному тренувальному періоді.Документ Напрями розвитку здоров’язбережувальної компетентності педагогічних працівників щодо створення безпечного освітнього середовища(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Бабкова Олена; Васильченко Лілія; Стадниченко Кіра; Babkova Olena; Vasylchenko Liliia; Stadnychenko KiraУ статті розглянуто наукові праці щодо формування та розвитку здоров'язбережувальної компетентності педагогів; здійснено аналіз сутності понять «здоров'язбережувальна компетентність учителя», «безпечне освітнє середовище». На підставі метааналізу результатів моніторингового дослідження «Професійна компетентність педагогічних працівників щодо створення безпечного і здорового освітнього середовища в закладах освіти Запорізької області» зроблено припущення про рівень сформованості у педагогів системи знань, умінь та навичок щодо створення безпечного середовища в закладі освіти. Актуалізовано питання безпеки учасників освітнього процесу в сучасних реаліях, зокрема в умовах воєнного стану. Досліджено основні аспекти здоров’язбережувальної діяльності педагогів початкової та базової школи, проаналізовано рівень їхньої поінформованості щодо грантових можливостей, командної взаємодії у реалізації антибулінгових програм, організації освітнього процесу в умовах дистанційного та очного навчання. Виявлено низьку обізнаність педагогів щодо трансформації освітнього середовища; моделювання та проведення онлайн-уроків з гнучкою структурою, дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, активною взаємодією суб'єктів освітнього процесу. Авторами запропоновано варіанти вдосконалення освітнього процесу в контексті безпеки та здоров’язбереження. Зокрема, обґрунтовано необхідність підвищення рівня обізнаності педагогів щодо грантової діяльності, впровадження системних тренінгів із реалізації компетентнісного підходу, активного навчання, онлайн-викладання та командної взаємодії. Визначено перспективні напрями подальших досліджень: з'ясування ефективності запропонованих заходів; вивчення мотивації педагогів до реалізації активного навчання, можливостей розвитку їхньої здоров’язбережувальної компетентності в системі післядипломної освіти, а також розроблення стратегій із формування безпекової культури учасників освітнього процесу в умовах сучасних викликів.Документ Цілісна природничо-наукова картина світу та цілісний світогляд в контексті реалізації STEM-освіти: філософське підґрунтя розуміння сутності цих понять(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Гребінь Світлана; Hrebin SvitlanaМетою статті є переосмислення педагогічних аспектів формування цілісної природничо-наукової картини світу та цілісного світогляду школярів у контексті реалізації STEM-освіти, установлення зв’язку даної проблематики з філософією, акцентування уваги на філософському підґрунті розуміння сутності цих понять. Розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена на період до 2027 року. STEM-освіта – це популярний напрям в освіті, який охоплює природничі науки, технології, технічну творчість та математику. Одним з основних завдань у процесі цього є формування цілісної природничо-наукової картини світу та цілісного світогляду у здобувачів освіти. Ці завдання займають не останнє місце в контексті реформування української освіти. Реалізація STEM-освіти відбувається на чотирьох рівнях (початковий, базовий, профільний, вищий / професійний), залежно від вікових особливостей дітей. Провідний принцип STEM-освіти – це інтеграція, яка дозволяє здійснювати технологізацію освітнього процесу, трансформацію змісту, обсягу, методологічних засад навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу, сприяє баченню цілісної природничо-наукової картини світу та формуванню цілісного наукового світогляду здобувача освіти. Основні підходи в контексті реалізації STEM-освіти – інтегративний і трансдисциплінарний; велика роль відводиться якісному викладанню математики – ґрунтовному і послідовному; інтегруються всі види освіти – формальна, неформальна, інформальна. Поняття «цілісна природничо-наукова картина світу» та «цілісний світогляд» не нові в науковому знанні, філософія давно розкрила їх сутність, ці поняття мають глибоке філософське підґрунтя. Філософія допомагає збагачувати та уточнювати світоглядні погляди, формує високу філософсько-світоглядну культуру особистості.Документ Коучинговий підхід до формування meta-skills «співпраці» зі штучним інтелектом(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Миценко Валерій; Стежко Юрій; Mytsenko Valerii; Stezhko YuriiПотужні зрушення у галузі інформаційних технологій постали перед університетською освітою України проблемою формування покоління, спроможного до етичного керівництва штучним інтелектом. Нова технологічна реальність потребує й навичок більш масштабного ґатунку, ніж soft skills. Такі навички цілком виправдано дефінюються як «meta-skills нової епохи». У статті здійснені теоретичні та методичні дослідження з формування meta-skills за коучинговою технологією. Освітній коучинг визнаний ефективним за результатами піднесення людських чеснот на рівень, недоступний жодній технології. Методично коучинг відбувається через діалоги на кшталт сократівських, в процесі яких встановлюються довірчі стосунки між коучем та здобувачем знань. За фахово організованого тренінгу студент на ментальному рівні постає ситуативним однодумцем коуча в орієнтації на певну конкретну мету та набуває професійних рекомендацій з нетворкінгу як способу її досягнення. Коучинг в більшій мірі стосується не теоретичної фахової підготовки, а формування лідерських якостей, похідних від п’яти «талантів», визначених фундатором концепту meta-skills М. Ноймайером. За освітнього коучингу meta-skills формуються в парадигмі переваг автентичного інтелекту над машинним, зверхності людини над технологіями. Фахова освіта сполучається з навичками етичного керівництва технологічними помічниками, асистентами у сфері діяльності. П’ять «талантів» meta-skills, які покликані гармонізувати стосунки студента зі штучним інтелектом, дозволять оптимально розподілити функції штучного та автентичного інтелектів, за функціонального поєднання яких досягається ефект синергії в соціальній та професійній самореалізації. Відзначається відповідність коучингової технології принципу персоналізації траєкторії студентоцентрованого навчання. Виказані положення мають сприяти практичній реалізації коучингу як засобу формування meta-skills в університетській освіті. У висновках зазначається необхідність поновлення досліджень meta-skills, здобутих за технологією коучингу на основі узагальнення практик їх застосування.Документ Відкриті освітньо-наукові інформаційні системи як засіб моніторингу вебсайту наукової установи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Новицька Тетяна; Іванова Світлана; Кільченко Алла; Novytska Tetiana; Ivanova Svitlana; Kilchenko AllaУ статті здійснено процес добору освітньо-наукових інформаційних систем відкритого доступу і виокремлено їхні основні наукометричні показники щодо проведення моніторингу наукової установи. Мета дослідження – визначення засобів відкритих освітньо-наукових інформаційних систем і аналіз їх можливостей використання для проведення моніторингу вебсайту наукової установи щодо розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників. Завданням дослідження є здійснення моніторингу вебсайту наукової установи на прикладі Інституту цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України з використанням відкритих освітньо-наукових інформаційних систем: вітчизняної наукометричної бази «Бібліометрика української науки», міжнародного сервісу Scilit, електронної соціальної мережі LinkedIn та популярного відеохостингу YouTube. Здійснений моніторинг засвідчує, що комплексне застосування обраних вебсистем забезпечує отримання різних ключових показників, таких як: кількість і типи публікацій, кількість цитувань, індекс Гірша (h-index) у системах Google Scholar, Scopus і WoS, ранжування наукових установ та авторів, а також статистичні дані щодо кількості користувачів і переглядів сторінок вебресурсів наукових установ та ін. Розглянуті системи можуть бути рекомендовані для моніторингу вебресурсів вітчизняних наукових установ з метою відстеження показників впливовості і цитованості наукової продукції, а також для формування позитивного іміджу освітніх організацій. Висновки статті акцентують на важливості розвитку цифрової компетентності наукових працівників для продуктивної діяльності наукових установ. Подальші дослідження повинні фокусуватися на створенні сучасних навчальних програм та аналізі міжнародного досвіду в цій сфері. Отримані результати можуть стати в нагоді працівникам наукових установ, які прагнуть покращити свою діяльність в цифровому середовищі.