Освіта. Інноватика. Практика
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Мобільні застосунки для вивчення математики у початковій школі(2025) Андрєєва Анастасія Вікторівна; Andrieieva Anastasiia Viktorivna; Дригач Тетяна Григорівна; Dryhach Tetiana Hryhorivna; Припроста Катерина Павлівна; Pryprosta Kateryna PavlivnaУ статті висвітлені можливості та перспективи використання мобільних застосунків для вивчення математики в початковій школі. Проведено аналіз теоретичних даних, які окреслюють процеси застосування цифрових технологій в освітньому процесі, виокремлені вітчизняні та іноземні популярні мобільні застосунки та їх відповідність вимогам Нової української школи. Увагу приділено впливу мобільних технологій на ефективність навчання та досягнення учнів, а також виявлені технічні, методологічні та організаційні бар'єри. Також приділено увагу на важливості адаптації мобільних застосунків до роботи в офлайн-режимі, що є необхідним для дітей, які перебувають у регіонах з обмеженим доступом до Інтернету або змушені змінювати поточне місце проживання через зовнішні фактори впливу, зокрема бойові дії. Описані переваги мобільного навчання, серед яких інтерактивність, персоналізація освітнього процесу та можливість адаптації до індивідуальних потреб учнів. Спираючись на інформацію, викладену після аналізу теоретичних даних, сформульовані перспективні напрямки розвитку мобільних застосунків для формування математичної компетентності учнів молодшого шкільного віку, зокрема впровадження технологій штучного інтелекту, гейміфікації та елементів доповненої реальності, що сприяють підвищенню мотивації учнів. Сформовано висновок про необхідність комплексного підходу до впровадження мобільних технологій в навчальний процес, що включає співпрацю між державою, освітніми установами, розробниками та міжнародними партнерами для забезпечення доступності та ефективності цифровізації навчання в Україні. Виокремлені такі аспекти, як питання безпеки персональних даних учнів, необхідність підготовки педагогічних кадрів та розробки єдиних стандартів для інтеграції мобільних застосунків у структуру початкової освіти.Документ Освіта. Інноватика. Практика(2025)Метою журналу «Освіта. Інноватика. Практика» є висвітлення результатів досліджень у галузі освіти (за предметними спеціальностями), поширення сучасних науково-педагогічних практик і розробок, актуалізація наукових теоретичних і практичних проблем у галузі освіти. Основні завдання: поширення результатів наукових розвідок за різними спеціальностями галузі освіти (Науки про освіту; Початкова освіта; Середня освіта; Професійна освіта; Спеціальна освіта; Фізична культура і спорт); сприяння у розвитку відкритої науки в Україні через створення відкритого інформаційного середовища, що забезпечує взаємодію між провідними фахівцями та молодими вченими у галузі освіти; створення умов для публікації дискусійних матеріалів через об’єктивне рецензування та надання рекомендацій авторам щодо покращення текстового оформлення ідей та результатів; розвиток співробітництва науковців різних закладів освіти України та світу через фіксацію вихідних даних, у т. ч. цифрових профілів, авторів публікацій.Документ Цифрові технології в презентації освітньо-культурної спадщини:досвід та перспективи застосування в музейній педагогіці(2025) Гомотюк Олександр; Homotiuk Oleksandr; Кармаз Микола; Karmaz Mykola; Лебідь Тетяна; Lebid TetianaУ статті досліджено сучасний стан та перспективи використання цифрових технологій у презентації освітнього потенціалу музейної педагогіки. Автор розглядає цифровізацію як комплексний процес, що охоплює різні аспекти музейної діяльності, включаючи оцифрування колекцій, створення цифрових каталогів, аналітичну діяльність, освітні програми та цифровий маркетинг.У роботі проаналізовано міжнародний досвід впровадження інноваційних технологій у музейній справі, зокрема використання віртуальної та доповненої реальності, інтерактивних експозицій та мобільних додатків. Особлива увага приділяється еволюції концепції цифрової презентації освітніх музейних колекцій та її впливу на взаємодію з відвідувачами.На основі проведеного анкетування здобувачів освіти (учні і здобувачі вищої освіти), працівників музейних установ Тернопільщини автор оцінює поточний рівень цифровізації регіональних музеїв. Результати дослідження показують, що музеї активно впроваджують базові цифрові інструменти, такі як вебсайти та соціальні мережі, але дещо відстають у використанні більш складних технологій, як-от віртуальна реальність.Стаття висвітлює конкретні приклади успішного застосування цифрових технологій у музеях Тернопільщини, включаючи створення віртуальних експозицій та участь у міжнародних проєктах з оцифрування культурної спадщини. Автор підкреслює важливість розвитку цифрових компетенцій здобувачів освіти, музейного персоналу та необхідність створення цифрової стратегії для кожного музею, зокрема для взаємодії з представниками освітньої галузі. На основі проведеного аналізу, автор пропонує низку рекомендацій щодо покращення процесу цифровізації музеїв регіону та використання в освітньому процесі. Ці рекомендації охоплюютьметодику створення якісного цифрового контенту, розвиток аналітичних інструментів для оцінки ефективності онлайн-присутності, поступове впровадження інтерактивних елементів в експозиції та посилення співпраці між музеями для обміну досвідом та ресурсами.Дослідження підкреслює, що цифровізація відкриває нові можливості для музеїв у презентації освітньо-культурної спадщини, розширенні аудиторії та створенні більш захоплюючого досвіду для відвідувачів. Водночас, автор наголошує на важливості збалансованого підходу, який зберігає традиційні цінності музейної справи під час впровадження інноваційних технологій.Документ Наукові підходи у вивченні становлення та розвитку університетської освіти Польщі (ХХ – початок ХХІ століття)(2025) Корнійчук Михайло Валерійович; Korniichuk Mykhailo ValeriiovychУ статті аналізуються наукові підходи до вивчення становлення та розвитку університетської освіти в Польщі в період з ХХ століття до початку ХХІ століття. В умовах глобалізації та технологічних інновацій, які суттєво впливають на освітні системи, важливість порівняльного аналізу стає дедалі більш актуальною. Польська система вищої освіти зазнала численних трансформацій, що робить необхідним детальне дослідження її сильних і слабких сторін, а також адаптації до міжнародних стандартів. Дослідження підкреслює, що сучасна компаративна освіта має на меті опис навчальних систем, розвиток навчальних структур та практик, виявлення взаємозв’язків між освітою та суспільством, а також закономірностей, які можуть бути корисними для реформування освітніх систем. У статті розглядаються три основні типи компаративних досліджень: описові, дослідження розвитку та аналітичні дослідження відносин і процесів. Автор акцентує увагу на важливості аналізу національних освітніх систем у контексті глобальних тенденцій, зокрема вивчення впливу міжнародних освітніх стандартів, таких як Болонський процес, на польську систему освіти. Стаття також досліджує етапи розвитку університетської освіти в Польщі, починаючи з міжвоєнного періоду, до сучасності, коли польські університети активно інтегруються в міжнародний освітній простір. Висновки дослідження свідчать про те, що університетська освіта в Польщі переживає значні зміни, які потребують всебічного аналізу з урахуванням історичних і сучасних контекстів. Перспективи подальших досліджень включають глибший аналіз впливу глобалізації на адаптацію польської вищої освіти до міжнародних стандартів, а також вивчення ролі інноваційних технологій у навчальному процесі, що дозволить сформувати нові освітні стратегії, які враховують специфіку польської системи вищої освіти та її інтеграцію в європейський освітній простір.Документ Активізація мовленнєвої діяльності дітей дошкільного вікуз розладами аутистичного спектра методом сенсорної інтеграції(2025) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті висвітлено питання активізації мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектра (РАС) методом сенсорної інтеграції. Здійснено аналіз наукових досліджень щодо впливу методів сенсорної інтеграції на розвиток мовлення у дітей з особливими освітніми потребами. Підкреслено неоднорідність розвитку мовлення у дітей з РАС, названо найбільш типові порушення мовленнєвої діяльності в дошкільників означеної категорії, які проявляються у вигляді ехолалій, скандованій вимові складів і слів, специфічній інтонації тощо. Наголошено на проблемності використання усного мовлення близько 30-40 % дошкільниками з РАС. Названо типи дисфункцій сенсорної інтеграції у дітей з РАС. Описано види порушень модуляції сенсорних імпульсів, а саме –гіперчутливість і гіпочутливість. Наведено приклади поведінки дошкільників з РАС при гіперчутливості та гіпочутливості. Висвітлено рівні сенсорної інтеграції дітей цієї категорії. Вказано найбільш розповсюджені симптоми порушень сенсорної інтеграції в дітей з РАС. Описано найбільш ефективні вправи для розвитку сенсомоторної сфери в дітей дошкільного віку з РАС (на розвиток зорового, дотикового, слухового сприйняття, темпо-ритмічних відчуттів тощо). Наголошено на використанні натуральних предметів у якості наочних посібників, які можна нюхати, куштувати на смак, відчувати на дотик та інше. Розкрито методику використання сенсорних еталонів на корекційних заняттях. Виокремлено підготовчий і три основні етапи сенсорної інтеграції дітей з РАС. Наголошено на проведенні підсумкових занять по закінченню кожного етапу. Описано закономірності фразового онтогенезу та алгоритм процесу навчання зв'язних висловлювань дітей з РАС.Наголошено на ефективності сенсорно-інтегративної артикуляційної гімнастики в активізації мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку з РАС. Підкреслено значимість врахування інтересів, індивідуальних і вікових особливостей дітей зазначеної категорії. Наведено приклади вправ та ігор сенсорно-інтегративної артикуляційної гімнастики.Документ Обґрунтування комплексної оцінки фізичної підготовленості школярівсереднього шкільного віку в умовах постковідного та воєнного періодів(2025) Пустовалов Віталій Олександрович; Pustovalov Vitalii Oleksandrovych; Усатова Ірина Анатоліївна; Usatova Iryna Anatoliivna; Король Тетяна Анатоліївна; Korol Tetiana Anatoliivna; Супрунович Вікторія Олексіївна; Suprunovych Viktoriia Oleksiivna; Халявка Роман Миколайович; Khaliavka Roman MykolaiovychУ статті обґрунтовано підходи до комплексної оцінки фізичної підготовленості школярів середнього шкільного віку в умовах постковідного періоду та воєнного стану. Розглянуто вплив пандемії COVID-19, вимушеного дистанційного навчання, обмеження фізичної активності та стресових факторів війни на фізичний стан та рухову активність учнів віком 11–14 років. Окреслено основні виклики, з якими стикається сучасна система фізичного виховання в умовах кризи, зокрема зниження мотивації до занять фізичною культурою, зміни у режимі рухової активності та негативні наслідки психоемоційного напруження.На основі аналізу педагогічного тестування визначено стан фізичної підготовленості школярів, зокрема зафіксовано зниження рівня загальної витривалості, сили, гнучкості, швидкісно-силових якостей та координаційних здібностей. Виокремлено основні соціальні, психологічні та організаційні чинники, що впливають на фізичну підготовленість учнів у період нестабільності.Обґрунтовано необхідність упровадження адаптованих методик моніторингу фізичного стану школярів, які враховують сучасні виклики та обмеження. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання фізичної підготовленості, що поєднує педагогічне тестування, анкетування, моніторинг рухової активності та оцінку психофізіологічного стану учнів. Визначено ключові індикатори для оцінювання фізичної підготовленості, що дозволяють своєчасно реагувати на негативні зміни та коригувати освітній процес відповідно до актуальних потреб учнів.Окрему увагу приділено практичним рекомендаціям для вчителів фізичної культури щодо оптимізації навчального процесу в умовах воєнного стану, збереження здоров'я школярів та підвищення їхньої фізичної підготовленості. Розроблено алгоритм адаптації програм фізичного виховання з урахуванням індивідуальних можливостей учнів та умов навчального середовища. Окреслено перспективні напрями подальших досліджень у сфері адаптивного фізичного виховання, що сприятимуть удосконаленню методів оцінювання та сприятимуть підтримці фізичного здоров’я дітей у кризових умовах.Документ Наукова діяльність майбутніх вчителів-логопедів молодших курсівв умовах сучасного українського університету(2025) Пакушина Людмила Зіновіївна; Pakushyna Liudmyla ZinoviivnaМета статті –представити особливості долучення студентів молодших курсів майбутніх вчителів-логопедів до здійснення початкових етапів наукової діяльності у процесі професійної підготовки в умовах університету. Для її досягнення спочатку розкрито сутність поняття «науково-дослідницька діяльність студентів», її види, залежно від залучення студентів до творчого процесу здобування нових знань, та її форми. Зауважено, що у результаті науково-дослідницької діяльності студентів послідовно формуються навички їх творчої дослідницької діяльності та відповідні дослідницькі компетенції, що дозволяють їм самостійно розв’язувати складні завдання. Такі новоутворення досягаються завдяки інтегруванню досліджень у навчальний процес. Проте таке інтегрування буває різним і призводить до кардинально різних результатів. Для отримання результату у вигляді активної участі студентів у творчому науковому процесі, необхідно відповідно організувати усі складові навчального процесу. Тобто такого навчання при якому процес здобування знань активно взаємодіє із науковою діяльністю здобувача освіти. Оскільки існує думка, що для студентів гуманітарних спеціальностей це можливо здійснити вже на перших курсах навчання, зроблено спробу довести, що майбутні вчителі-логопеди належать саме до гуманітарних спеціальностей. Потім представлено особливості організації навчальної й наукової діяльності студентів при вивченні курсу «Вступ до спеціальності тапедагогічна деонтологія» у Черкаському національному університеті імені Богдані Хмельницького. Зазначено, що таканавчально-наукова діяльність студентів удосконалює їх вміння працювати із науковою літературою та вчить оформляти результати свого теоретичного пошуку. Тим самим сприяє поступовому формуванню у них відповідних наукових компетенцій, які надзвичайно необхідні для розвитку інтересів подальшої творчої наукової роботи молодих людей.Документ Динаміка колективного контролю м’яча в матчі Україна-Бельгія Чемпіонату Європи з футболу-2024(2025) Перевозник Володимир; Perevoznyk Volodymyr; Перепелиця Павло Євгенович; Perepelytsia Pavlo YevhenovychКолективна тактика атаки –один із основних та найважливіших компонентів гри у футбол. Під колективної тактикою слід розуміти організацію групових і командних взаємодій гравців для досягнення перемоги над суперником. Тобто, це взаємодія футболістів всередині командної схеми гри яка відбувається за певним планом, що дозволяє успішно вести тактичну боротьбу з суперником.Які б тактичні установки на матч не робив тренер, ці настанови здійснюються діями футболістів. Ось чому без індивідуальної тактичної майстерності немислимо проведення чітких групових та командних тактичних дій, які надають грі стрункості та злагодженості. Більшість тактичних завдань, що виникають у ході футбольного матчу, вирішуються саме груповими діями, саме тому під час матчу, команди активно використовують взаємодії двох, трьох та більше гравців на різних ділянках ігрового поля. Оскільки футбольний матч складається з багаторазових переходів від оборони до атаки, цілком очевидно, що атакуючі дії кожної команди мають бути організованими. У національних збірних командах будувати зміст гри, заснований на колективному контролі м’яча, дуже непросте завдання для будь-якого тренера. Провідні європейські збірні команди демонструючи високий рівень групової та командної взаємодії досить часто стають чемпіонами Європи та Світу. Команди, які володіють м’ячем 60% і більше часу, виграють у 2,5 рази частіше, ніж програють. Для побудови такої тактики грипотрібен не тільки хороший підбір висококваліфікованих гравців, але й мистецтво тренерської думки. Крім того, через малий часвідведений на підготовку гравців у складі національних збірних команд, тактику засновану на тотальному контролі м’яча реалізовувати набагато складніше. Аналізуючи доступну літературу ми з'ясували, що питанням колективної тактики гри приділяється велика увага. Але разом з тим залишається не до кінця вирішене питання щодо всіх закономірностей тактики, які певним чином впливають на позитивний результат в матчі.Документ Участь у наукових товариствах як інструмент розвиткуіншомовної компетентності здобувачів військових закладів освіти(2025) Нанівський Роман; Nanivskyi Roman; Жукова Анна; Zhukova Anna; Матіїв Юлія; Matiiv Yuliia; Дзюба Ярина; Dziuba YarynaСтаття присвячена дослідженню значення участі здобувачів військових закладів освіти у наукових товариствах як інструменту розвитку їх іншомовної компетентності. Розглядається роль наукових товариств як платформи для розвитку іншомовних комунікативних навичок, поглиблення знань з професійної термінології та підвищення загального рівня мовної компетентності. У межах дослідження було проведено опитування серед 50 курсантів, які беруть участь у діяльності наукових гуртків. Проведене опитування дозволило встановити основні тенденції щодо ефективності використання наукових гуртків у процесі іншомовної підготовки. Аналіз результатів опитування засвідчив, що більшість курсантів регулярно долучаються до засідань гуртків, але рівень залученості та робота з іншомовнимиджерелами залишаються нерівномірними. Водночас результати опитування продемонстрували, що систематична участь у таких гуртках сприяє не лише вдосконаленню мовних навичок, а й формуванню критичного мислення, здатності до аналізу та обговорення наукових питань іноземною мовою. Встановлено, що ефективна іншомовна компетентність є важливим складником професійної підготовки військовослужбовців, необхідним для успішної взаємодії в багатонаціональному середовищі. Особлива увага приділяється аналізу методів, що використовуються в наукових гуртках для покращення іншомовної підготовки, зокрема: презентацій наукових досліджень іноземною мовою, участі в міжнародних конференціях, виконання дослідницьких проєктів із застосуванням іншомовних джерел, а також роботи з професійною літературою. Здобуті результати дослідження демонструють потенціал наукових гуртків як платформи для інтеграції професійної іншомовної підготовки з науково-дослідницькою діяльністю та підтверджують, що наукові гуртки є ефективним інструментом розвитку іншомовної компетентності курсантів, оскільки вони створюють сприятливе середовище для застосування знань у реальних комунікативних ситуаціях, сприяють підвищенню академічної мобільності та інтеграції у міжнародний науковий простір. У статті також пропонуються рекомендації щодо вдосконалення роботи наукових гуртків для максимального використання їхнього потенціалу в процесі іншомовної підготовки курсантів.Документ Особистісно-психологічний вимір математичної компетентностіздобувачів освіти: структурно-математичне мислення(2025) Семенець Сергій Петрович; Semenets Serhii Petrovych; Семенець Лариса Миколаївна; Semenets Larysa MykolaivnaУ роботі студіюється структурно-математичне мислення здобувачів освіти як один із засадничих структурних компонентів особистісно-психологічного виміру математичної компетентності. З огляду на декартову реалізацію внутрішнього прояву математичної компетентності структурно-математичне мислення поєднується з пам’яттю на математичний матеріал, досвідом математичної діяльності, самосвідомістю (я-концепцією особистості) та математичними здібностями. Зроблено змістовий аналіз досліджуваного феномену, послуговуючись системним аналізом установлено його складники, окреслено типологічні характеристики. Установлено, що в понятійно-категоріальному сегменті структурно-математичне мислення є різновидом теоретичного, в якому втілюється специфіка математичного відображення дійсності, аксіоматичний і конструктивний методи побудови теорії. Обґрунтовано, що посутні структурно-функціональні характеристики структурно-математичного мислення репрезентують компоненти математичної структури. Так у роботі забезпечено відповідність дедуктивній суті математики, а також зроблено акцент на феноменологічній характеристиці структурно-математичного мислення –психічному процесі відображення дійсності відповідно до змістових компонентів математичної структури. З’ясовано, що впровадження такої логічної схеми в процес навчання математики передбачає використання структурно-математичного аналізу навчального матеріалу як змістово-теоретичної дії та водночас різновиду системного аналізу. Послуговуючись діяльнісним підходом, у дослідженні встановлено операційний склад, а також створено модель, що висвітлює перебіг структурно-математичного мислення здобувачів освіти. Його класифікаційною основою послугували окреслені в роботі змістово-теоретичні дії. Це дозволило виокремити такі різновиди структурно-математичного мислення: аналітичний, абстрагувальний, узагальнювальний, планувальний і рефлексивний. The paper delves into the students’ structural-mathematical thinking as a pivotal structural element of the personal-psychological dimension of mathematical competence. Given the Cartesian implementation of the internal manifestation of mathematical competence, structural-mathematical thinking is combined with retention for mathematical material, experience of mathematical activity, self-awareness (self-concept of the individual) and mathematical abilities. A content analysis of the phenomenon under study was carried out using systemic analysis, thus its components were established and typological characteristics were outlined. It was found that in the conceptual-categorical segment, structural-mathematical thinking is a type of theoretical thinking, which embodies the specifics of mathematical reflection of reality, axiomatic and constructive methods of theory construction. Further, it was substantiated that the essential structural-functional characteristics of structural-mathematical thinking represent the components of the mathematical structure. Thus, the work ensures compliance with the deductive essence of Mathematics, and also emphasizes the phenomenological characteristics of structural-mathematical thinking–the mental process of reflecting reality in accordance with the content components of the mathematical structure. The introduction of such a logical scheme into the process of teaching Mathematics involves the use of structural-mathematical analysis of educational material as a content-theoretical action and at the same time a type of systemic analysis. Drawing on the activity approach, the study established an operational structure, while also creating a model that highlights the course of students’ structural-mathematical thinking. Its classification basis was the content-theoretical actions outlined in the paper. This allowed us to distinguish the following types of structural-mathematical thinking: analytical, abstract, generalizing, planning and reflective.Документ Використання ігор у розвитку вербально-логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Цегельник Тетяна; Tsehelnyk Tetiana; Поліщук Віра; Polishchuk ViraПсихолого-педагогічне підґрунтя організації навчально-виховного процесу в межах молодшої школи має акцентувати зусилля на активному розвитку дітей, забезпеченні сприятливих умов для комунікації, опанування дітьми стійких навичок вербально-логічного мислення. Особливої ваги зазначене набуває в контексті психолого-педагогічного супроводу дітей із особливими освітніми потребами. Метою дослідження є аналіз потенціалу ігрових педагогічних технологій для розвиту вербально-логічного мислення у межах корекційно-розвивальної роботи з дітьми молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення. У дослідженні обґрунтовано, що феномен мислення позиціонується важливою психічною компонентою, що володіє тісним взаємозв’язком з усіма пізнавальними процесами та формує основу не лише інтелектуальному потенціалу дитини, але й її загального розвитку. Встановлено, що на відміну від дітей із нормотиповим психофізичним розвитком, для дітей із порушеннями мовлення характерними є зниження продуктивності мисленнєвих процесів у ході виконання вербальних завдань та безпосередня залежність процесів мисленнєвої діяльності від специфічних мовленнєвих порушень. Досліджено аспекти впливу психологічних чинників на мовленнєвий розвиток та логічне мислення дітей молодшого шкільного віку. У дослідженні проведено теоретичний аналіз сучасних наукових джерел із досліджуваної проблематики. Окреслено основні параметри та методи дослідження, що ідентифікують рівень розвитку вербально-логічного мислення у дітей. Встановлено, що розвиток вербальнологічного мислення спрямований на опанування дітьми вмінь класифікації, узагальнення слів за типовими ознаками предметів, а також відповідної аналітики та формування висновків. Досліджено роль ігор у розвитку вербально-логічного мислення. Доведено, що гейміфікація володіє значним потенціалом в контексті формування сприятливого психологічного середовища у процесі навчання, сприяє розвитку не лише вербально-логічних мисленнєвих процесів, але й комунікаційної компетентності дітей з порушеннями мовлення, що гарантує більш успішну їх соціалізацію.Документ Інформаційно-цифрова компетентність вчителя-логопеда як сучасна вимога цифрового суспільства(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Черніченко Людмила Анатоліївна; Chernichenko Liudmyla AnatoliivnaСучасне цифрове суспільство ставить перед педагогами нові виклики, зокрема щодо впровадження цифрових технологій у корекційно-розвивальну діяльність. У статті розглядається значення інформаційно-цифрової компетентності (ІЦК) вчителя-логопеда як важливої складової його професійної діяльності. Проаналізовано наукові дослідження, присвячені цій проблематиці, а також окреслено основні компоненти ІЦК, зокрема технічну, комунікаційну, методичну, аналітичну, етичну та самоосвітню компетентності. Визначено переваги застосування цифрових технологій у логопедичній практиці, серед яких – підвищення ефективності діагностики, розширення можливостей корекційної роботи, забезпечення доступності навчання та підвищення мотивації дітей. Висвітлено основні методи і прийоми використання інформаційно-комунікаційних технологій у логопедії. Зроблено висновок про необхідність безперервного професійного розвитку логопедів у сфері цифрових технологій для забезпечення якісної корекційної допомоги дітям з мовленнєвими порушеннями. У статті розглядається поняття інформаційноцифрової компетентності вчителя-логопеда як ключової вимоги сучасного цифрового суспільства. Автори аналізують значення цифрових технологій у корекційній педагогіці та їхню роль у професійній діяльності логопеда. Розглядаються основні складові інформаційно-цифрової компетентності, зокрема володіння цифровими інструментами, використання онлайн-ресурсів, розробка електронних дидактичних матеріалів і дотримання етичних норм у цифровому просторі. Також у статті наголошується на необхідності постійного професійного розвитку логопедів у сфері цифрових технологій для підвищення ефективності навчального процесу та корекційно-розвитковій роботи з дітьми. Обґрунтовується важливість інтеграції цифрових методів у логопедичну практику для вдосконалення комунікативних навичок дітей з мовленнєвими порушеннями.Документ Позашкільні програми в системи середньої освіти США: історичний контекст(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna; Латишев Володимир Сергійович; Latyshev Volodymyr SerhiiovychУ статті виокремлено й проаналізовано історичні етапи розвитку системи позашкільної освіти США (початковий –1800–1900-ті роки; популяризації –1950-1960-ті роки; поширення –1970-1980-ті роки; сучасний –1990-ті роки –сьогодення. Значні досягнення щодо організації позашкільної освіти має США, що уможливлює використання позитивного американського досвіду для реформування, удосконалення й модернізації позашкілля в Україні. Доведено, що позакласна діяльність, незалежно від того, як вона називається, є невід’ємною, життєво важливою та широкою складовою освіти в Америці. Розвиток умінь працювати в колективі, формування хобі та інтересів, створення шкільних щорічників, газет і театральних вистав, а також участь у міжшкільних змаганнях і внутрішкільних спортивнихзаходах відкривають учням багато можливостей для виявлення та розвитку талантів, що наближають їх до реального життя в дорослому суспільстві. Зазначено, що програми позашкільної освіти мають довгу та багату історію надання освітніх, розважальних та допоміжних послуг для дітей і підлітків поза звичайним шкільним часом. Ці програми відіграють важливу роль у житті мільйонів школярів у всьому світі, пропонуючи їм безпечне та контрольоване середовище для участі в різноманітних видах діяльності та навчання новимнавичкам. Визначено й окреслено фактори, які впливають на розвиток системи позашкільної освіти: зміни в американській системі працевлаштування (зростання участі жінок у оплачуваній праці та рівня зайнятості матерів), зміни соціального середовища в неблагополучних районах (занепокоєння щодо впливу злочинності та насильства в неблагополучних районах та згубний вплив такого середовища на академічний і соціальний розвиток дітей), занепокоєння щодо догляду за дітьми, які самостійно організовують своє позашкільне дозвілля (виникнення академічних і соціальних проблем адаптації дітей, які знаходяться в умовах самодогляду), соціально-економічна політика (участь уряду в розвитку системи позашкільної освіти).Документ Майбутні вчителі математики у цифровому середовищі:вміння пошуку, перевірки та використання інформації(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych; Пономаренко Владислав; Ponomarenko VladyslavУ статті досліджено особливості роботи майбутніх учителів математики з інформацією у цифровому середовищі: їхні навички пошуку, перевірки достовірності та критичного аналізу даних. Метою статті є аналіз взаємодії з інформацією майбутніх вчителів математики, визначення труднощів у критичному оцінюванні даних, а також зіставлення їхніх уявлень про інформаційно-цифрову компетентність і критичне мислення з фактичними практиками роботи з інформацією в цифровому середовищі.Для досягнення мети застосовано комплекс методів дослідження, зокрема, анкетування студентів фізико-математичного факультету щодо їхніх практик пошуку, перевірки та використання інформації; контент-аналіз курсових і кваліфікаційних робіт для оцінки рівня критичного осмислення та обґрунтованості використання джерел; порівняльний аналіз самооцінки студентів і фактичних результатів їхньої роботи з інформацією.Результати дослідження дозволили виявити особливості роботи студентів з інформацією у цифровому середовищі. Проаналізовано основні тенденції у виборі інформаційних ресурсів, способи оцінювання їхньої надійності та характер використання в навчальній і дослідницькій діяльності. Встановлено низку труднощів, пов’язаних із критичним осмисленням інформації, обґрунтуванням висновків і застосуванням цифрових технологій для аналізу даних. Отримані результати можуть слугувати основою для вдосконалення освітнього процесу, спрямованого на розвиток навичок критичного мислення та ефективної взаємодії з інформацією у професійній діяльності майбутніх учителівматематики.Результати дослідження показали, що студенти активно використовують цифрові ресурси для навчання, зокрема відеоуроки, освітні платформи та підручники, однак звернення до наукових статей і спеціалізованих баз даних є менш поширеним.Виявлено особливості перевірки достовірності інформації студентами, а також труднощі у систематичному порівнянні альтернативних підходів до розв’язання математичних задач. Аналіз академічних робіт засвідчив певні проблеми роботи студентів із джерелами, пов’язані з способами їх використання та аргументуванням висновків.Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення навчального процесу, спрямованого на розвиток критичного мислення та інформаційної грамотності студентів. Запропоновано рекомендації щодо розширення практичних завдань із перевірки достовірності інформації, формування навичок аргументованого аналізу та застосування цифрових технологій у процесі підготовки майбутніх учителів математики.Документ Готовність сучасних учителів до формування підприємницької компетентності молодших школярів як педагогічна проблема(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Шинкевич Денис; Shynkevych DenysСтаття присвячена розгляду проблеми професійної готовності сучасного педагога до формування підприємницької компетентності молодших школярів в умовах нової української школи. З’ясовано сутність поняття «ключові компетентності» та визначено, що однією із таких компетентностей особистості є підприємницька компетентність, формування якої набуває особливої актуальності з огляду на стрімкі соціально-економічні зміни. Підприємницька компетентність розглядається як складова загальної компетентності особистості, що включає в себе економічні знання, підприємницьку свідомість та підприємницьке мислення, а також характеризується ініціативністю та підприємливістю –провідними рисами конкурентоздатного працівника, що дозволяють успішно та ефективно вирішувати поставленізавдання діяльності. Встановлено, що підґрунтям формування підприємницької компетентності є економічна (фінансова) грамотність, основи якої закладаються саме в початковій школі, тому педагог початкової освіти має відзначатися високим рівнем готовності до реалізації завдань економічної освіти учнів.У статті готовність учителя до професійної діяльності, зокрема до здійснення економічної освіти молодших школярів, трактується як особистісне утворення, що передбачає сукупність професійних та економічних знань,умінь, навичок, стійких внутрішніх мотивів до реалізації завдань економічної освіти, та включає в себе наполегливість, підприємницьку самосвідомість,ініціативність, фінансову грамотність, підприємницьке мислення та здатність генерувати інноваційні підприємницькі ідеї. Охарактеризовано компоненти готовності сучасного вчителя до формування підприємницької компетентності молодших школярів, а саме: ціннісно-мотиваційний, змістовий, процесуальний, творчий. Здійснено аналіз рівневої підготовки педагогів до здійснення економічної освіти учнів в умовах нової української школи, зокрема, виділено такі рівні готовності: нормативно-репродуктивний, адаптивно-перетворювальний, творчо-пошуковий.Документ Готовність майбутніх учителів до формування іншомовної мовленнєвої компетентності молодших школярів: організаційно-змістовий аспект(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Шинкевич Юлія; Shynkevych YuliiaУ статті досліджено організаційно-змістовий аспект готовності майбутніх педагогів початкової школи до формування іншомовної мовленнєвої компетентності учнів. Зазначено, що вказана компетентність є однією із ключових компетентностей особистості, а її формування виступає провідним завданням сучасної початкової освіти. Визначено, що обов’язковою характеристикою готовності майбутнього педагога до формування іншомовної мовленнєвої компетентності молодших школярів є високий рівень сформованості зазначеної компетентності безпосередньо вчителя. Відтак подано характеристику поняття «іншомовна мовленнєва компетентність педагога» та охарактеризовано її складові.Готовність педагога початкової школи представлена як стійке цілісне новоутворення Зокрема розкрито сутність,зміст, структурні компоненти готовності, а також педагогічні умови її формування. Так, з’ясовано, що готовність майбутніх учителів початкових класів є частиною його професійної компетентності та містить такі компоненти готовності: мотиваційний (емоції, прагнення), змістовий (знання, результати діяльності), процесуальний (уміння, навички), креативний (творчість, нестандартність педагогічних впливів). З’ясовано, що усі компоненти готовності майбутнього вчителя початкової школи до формування іншомовної мовленнєвої компетентності учнів є взаємопов’язаними та доповнюють одне одного. Від них залежить індивідуальний стиль навчання іноземної мови, а також результати професійної діяльності майбутнього вчителя. Сформульовано вимоги до готовності майбутніх учителів уконтексті компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів іноземної мови. Запропоновано розвивати подальші дослідження зазначеної проблеми у напрямку розробки інноваційних методів розвитку готовності майбутніх педагогів до формування іншомовної мовленнєвої компетентності молодших школярів.Документ Освіта. Інноватика. Практика(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025)Метою журналу «Освіта. Інноватика. Практика» є висвітлення результатів досліджень у галузі освіти (за предметними спеціальностями), поширення сучасних науково-педагогічних практик і розробок, актуалізація наукових теоретичних і практичних проблем у галузі освіти. Основні завдання: поширення результатів наукових розвідок за різними спеціальностями галузі освіти (Науки про освіту; Початкова освіта; Середня освіта; Професійна освіта; Спеціальна освіта; Фізична культура і спорт); сприяння у розвитку відкритої науки в Україні через створення відкритого інформаційного середовища, що забезпечує взаємодію між провідними фахівцями та молодими вченими у галузі освіти; створення умов для публікації дискусійних матеріалів через об’єктивне рецензування та надання рекомендацій авторам щодо покращення текстового оформлення ідей та результатів; розвиток співробітництва науковців різних закладів освіти України та світу через фіксацію вихідних даних, у т. ч. цифрових профілів, авторів публікацій.Документ Аналіз контенту допоміжної класифікації базових фігур спортивних танців європейської програми(2025) Лисенко Альберт Олексійович; Lysenko Albert Oleksiiovych; Мішин Максим Володимирович; Mishyn Maksym Volodymyrovych; Горбенко Олена Володимирівна; Horbenko Olena Volodymyrivna; Широковська Олександра Михайлівна; Shyrokovska Oleksandra MykhailivnaУ даній статті авторами запропоновано систему критеріїв для формування допоміжної класифікації базових фігур і змагальних варіацій спортивних танців європейської програми. Отже, проведене дослідження підтверджує, що аналіз спеціальної літератури, рекомендованої найбільшими міжнародними спортивними і танцювальними організаціями, показує недостатність викладення логіки розподілу фігур за умовним рівням складності, які прийняті на змаганнях зі спортивних танців. Метою дослідження є схарактеризувати контент критеріїв для формування допоміжної класифікації базових фігур спортивних танців європейської програми з урахуванням просторових та ритмічних характеристик. У роботі були використані теоретичний аналіз і узагальнення методичної літератури, моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет, контентаналіз правил проведення змагань Міжнародної Асоціації спортивного танцю, Всесвітньої федерації танцювального спорту, Асоціації спортивного танцю України та Всеукраїнської федерації танцювального спорту. Результати здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок про основні компоненти кінематичної структури, які виступали ключовими чинниками класифікації технічних елементів і фігур, що відіграють важливу роль як у процесі технічної підготовки спортсменів, так і в подальшій оцінці суддями на змаганнях. Здійснене дослідження дає можливість зробити такі висновки: з огляду на основні біомеханічні характеристики техніки виконання кроків фігур Танго, розроблено алгоритм побудови візуальної таблиці критеріїв допоміжної класифікації базових фігур. Отже, є всі підстави зробити такий висновок: допоміжна класифікація, створена на основі цієї системи критеріїв, може бути адаптована для різних завдань підготовки, зокрема при розробці змагальних композицій та оцінюванні рівня складності танцювальних елементів.Документ Модель професійної компетентності вчителя інформатикив умовах інтеграції штучного інтелекту в освітній процес(2025) Балик Анатолій Володимирович; Balyk Anatolii VolodymyrovychСтаття присвячена актуальній проблемі трансформації професійної компетентності вчителя інформатики в умовах інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес. Стрімкий розвиток технологій ШІ та їх впровадження в освіту зумовлюють необхідність переосмислення традиційної моделі компетентностіпедагога та її адаптації до нових викликів цифрової епохи. У статті обґрунтовано авторську модель професійної компетентності вчителя інформатики, яка враховує вплив ШІ на структуру та зміст його професійної діяльності. Модель побудовано на основі аналізу сучасних досліджень у галузі педагогіки, психології та інформаційних технологій, а також з урахуванням положень існуючих рамок компетентностей, зокрема «Рамки цифрової компетентності для громадян України» (DigComp 2.1), «Європейських рамок цифрової компетентності педагогічних працівників» (DigCompEdu) та «Професійного стандарту вчителя» в Україні. Авторська модель містить чотири взаємопов’язані компоненти: методичну, цифрову, дослідницьку та особистісну-компетентності. Детально розкрито зміст кожного компонента з урахуванням специфіки використання ШІ в освітньому процесі. У статті проаналізовано вплив ШІ на структуру та зміст професійних компетентностей, зокрема, зміщення акценту з репродуктивних на творчі та дослідницькі аспекти, посилення ролі аналітичних навичок, підвищення вимог до цифрової грамотності та етичної відповідальності. Зроблено висновок, що запропонована модель є динамічною та може слугувати основою для оновлення програм підготовки та підвищення кваліфікації вчителів інформатики. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, серед яких розробка методик формування та розвитку окремих компонентів моделі, створення інструментів діагностики рівня їх сформованості, а також вивчення етичних та соціальних аспектів впровадження ШІ в освіту.Документ Медіаосвіта на уроках літератури: з досвіду німецьких дослідників(2025) Бартіш Світлана Володимирівна; Bartish Svitlana Volodymyrivna; Грицак Наталія Русланівна; Hrytsak Nataliia RuslanivnaСучасний навчальний процес у галузі літературної освіти все більше орієнтується на використання цифрових технологій, що дозволяє розширити традиційні підходи до викладання. У статті розглядається інтеграція нових медіа на уроках літератури на основі досліджень німецьких науковців, зокрема праць М.Кепсера, М.Шварца, Ф.Фредеркінга, Т.Курцрок. Аналізуються функції цифрових медіа у літературній освіті, зокрема їхня роль у процесах читання, письма, аналізу, інтерпретації та творчості учнів. Автори підкреслюють, що традиційні медіа, такі як книги, поступово доповнюються новими формами, включаючи фільми, подкасти та електронні ресурси. Цей розвиток дозволяє розширити межі сприйняття літератури та адаптувати навчальні методи до сучасних вимог.Окрему увагу приділено питанню медіаграмотності, яка є важливою складовою сучасної освіти. Досліджується, яким чином цифрові технології сприяють розвитку критичного мислення, уміння оцінювати інформацію з різних джерел та формуванню усвідомленого ставлення до медіа. Розглядається концепція медіаосвітнього підходу, що включає аналіз цифрового контенту, захист персональних даних, етичне використання медіа та соціальну взаємодію в цифровому просторі. Стаття акцентує на трьох основних підходах до використання цифрових медіа: технічному, фахово-дидактичному та медіаосвітньому. Технічний підхід зосереджується на формуванні базових навичок роботи з цифровими технологіями; фахово-дидактичний –на ефективній передачі навчального матеріалу; а медіаосвітній –на розвитку критичного мислення та етичного використання медіа.Визначено основні виклики, пов’язані з використанням цифрових технологій на уроках літератури, зокрема технічні обмеження, необхідність педагогічної адаптації цифрових інструментів та збереження балансу між традиційними та новими формами роботи з текстом. Обґрунтовано, що успішна інтеграція цифрових медіа у викладання літератури можлива лише за умови їх використання як засобу для досягнення навчальних цілей, а не як самоцілі.