Освіта. Інноватика. Практика
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Візуальне моделювання блок-схем у професійній підготовці вчителів інформатики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Момот Роман Анатолійович; Юрченко Артем Олександрович; Семеніхіна Олена Володимирівна; Momot Roman Anatoliyovych; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Semenikhina Olena VolodymyrivnaФормування алгоритмічного мислення як ключового компоненту професійної підготовки майбутніх учителів інформатики є фундаментальним для їх подальшого успішного оволодіння програмуванням та викладанням цієї дисципліни. Незважаючи на те, що алгоритмічний підхід складає основу програмної діяльності та вимагає вміння аналізувати задачі, мислити структурно та візуалізувати логіку рішень, сучасна університетська освіта часто демонструє фрагментарність у його розвитку. Це призводить до того, що навчання зводиться до механічного розв’язування вправ або заучування синтаксису без глибокого розуміння принципів побудови алгоритмів. У статті досліджено педагогічний потенціал побудови блок-схем як інструмента розвитку алгоритмічного мислення у процесі професійної підготовки майбутніх учителів інформатики. Особливу увагу приділено окресленню педагогічних умов, за яких візуальне моделювання алгоритмів сприяє осмисленому формуванню логіко-структурного мислення студентів, а також аналізу цифрових середовищ, придатних для реалізації такого підходу в навчальному процесі. Аргументовано, що блок-схема виступає проміжною ланкою між вербальним описом задачі та програмною реалізацією, дозволяючи студентам не лише формалізувати алгоритм, а й розвивати здатність до його пояснення в педагогічному контексті. У результаті дослідження виокремлено три групи умов ефективного застосування блок-схем: когнітивно-методичні, організаційно-технологічні та професійно-орієнтовані. Проведено порівняльний аналіз функціоналу цифрових інструментів (Flowgorithm, Visual Paradigm Online, diagrams.net, Blockly, EduBlocks), за результатами якого сформульовано рекомендації щодо їх доцільного використання на різних етапах навчання алгоритмів. Підкреслено необхідність поєднання технічного освоєння середовищ з розвитком педагогічної рефлексії у студентів, що дозволяє сформувати методичну готовність до викладання основ алгоритмізації в умовах шкільної інформатики.Документ Застосування комплексу інтерактивних групових методів навчання у процесі формування готовності ІТ-фахівців до професійної діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Нужин Олексій; Nuzhyn OleksiiУ статті досліджено ефективність застосування інтерактивних групових методів навчання у підготовці ІТ-фахівців із дотриманням сучасної освітньої парадигми, що вимагає від здобувачів освіти не лише глибоких теоретичних знань, а й розвитку практичних, міжособистісних та аналітичних умінь і навичок, необхідних для ефективної командної роботи в ІТ-сфері. У теоретичній частині проаналізовано сутність методів інтерактивного навчання, їх зв’язок із груповими формами роботи та основні дидактичні переваги таких методів. Зокрема, визначено основні завдання інтерактивних методів навчання, серед яких: формування вмінь самостійного пошуку, аналізу інформації, розвиток навичок командної роботи, навчання формуванню власної позиції на основі достовірних фактів і аргументованих висновків. На прикладі міжнародних досліджень доведено, що групове навчання є ефективнішим для розвитку когнітивних здібностей. У практичному аспекті подано результати анкетного опитування 33 респондентів, серед яких були студенти, викладачі та ІТ-фахівці. Дослідження охопило досвід участі в групових методах навчання, типи інтерактивних методик, характер взаємодії між учасниками, розподіл ролей, виявлені проблеми та загальну ефективність таких підходів. Визначено основні тенденції застосування інтерактивних групових методів навчання, виявлено поширені форми взаємодії, ролі учасників, оптимальний склад груп і типові труднощі, що виникають у процесі навчання. Зазначено, що інтерактивні групові методи навчання отримали високу оцінку ефективності від респондентів, а низьке стандартне відхилення засвідчило про узгодженість їхніх відповідей. Доведено, що ефективна реалізація інтерактивних групових методів навчання у процесі формування готовності ІТ-фахівців до професійної діяльності вимагає не лише формального об’єднання студентів у групи, а й цілісного педагогічного підходу.Документ Основні чинники сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Поліщук Віра; Цегельник Тетяна; Чайковська Ганна; Малик Наталія; Polishchuk Vira; Tsehelnyk Tetiana; Chaikovska Hanna; Malyk NataliiaВ статті обґрунтовано основні чинники сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти. Показано, що у процесі сенсорної інтеграції дітей з аутизмом в умовах закладу дошкільної освіти важливу роль відіграють як індивідуально-психологічні, так і організаційні чинники. Виявлено, що індивідуальні чинники (унікальні особливості сенсорної чутливості, порушення сенсорної обробки, взаємодія між сенсорами, рухова координація, а також схильність до сенсорного перевантаження) вимагають специфічного підходу в навчанні та вихованні дитини з розладом аутистичного спектра. Описано, що успішній сенсорній інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра сприяють організаційні чинники (соціальна взаємодія, емоційна підтримка, адаптоване освітнє середовище, підготовка кваліфікованих педагогів та індивідуалізація). Визначено, що підтримка з боку вихователів та однолітків сприяє емоційному комфорту дитини з аутизмом, полегшуючи її здатність до соціальної адаптації, а створення структурованого й безпечного освітнього середовища дає змогу зосередитися на розвитку сенсорних навичок. Визначено необхідність врахування педагогами рівня чутливості до стимулів кожної дитини та забезпечення індивідуального підходу для зниження у неї стресу та тривоги, що виникають через сенсорні перевантаження. Важливою умовою ефективної сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти визначено підвищення кваліфікації педагогічного персоналу. З’ясовано, що врахування виокремлених сприяє створенню сприятливих умов для розвитку дітей з розладами аутистичного спектра, що забезпечує їх успішну адаптацію та розвиток сенсорних навичок. Перспективами подальшого дослідження визначено підготовку вихователів до сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти.Документ Ігрова діяльність як засіб реалізації освітньо-корекційного процесу в ортопедагогіці: принципи, методи і форми в різних освітніх середовищах(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Пустовалов Віталій; Усатова Ірина; Король Тетяна; Супрунович Вікторія; Халявка Роман; Pustovalov Vitalii; Usatova Iryna; Korol Tetiana; Suprunovych Viktoriia; Khaliavka RomanУ статті проаналізовано теоретико-методичні основи використання спортивних та рухливих ігор як ефективного засобу реалізації освітньо-корекційного процесу в ортопедагогіці. Встановлено, що ігрова рухова активність сприяє не лише фізичному розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, а й формуванню соціальних навичок, емоційної стійкості та адаптаційного потенціалу. Визначено ключові принципи організації спортивно-ігрової діяльності в умовах спеціальних та інклюзивних закладів освіти. Виокремлено провідні методи та організаційні форми впровадження рухливих ігор у корекційно-розвивальне середовище з урахуванням психофізичних особливостей дітей з ОРА. Вмотивовано доцільність індивідуалізації навантаження, варіативності ігрових завдань і використання елементів командної взаємодії для розвитку моторних функцій. Вивчено фактори, що впливають на ефективність спортивно-ігрових занять, зокрема рівень мотивації, безпечність рухового простору та готовність педагогів до інноваційних підходів. Порівняно підходи до організації рухливих ігор у різних типах освітніх середовищ, з акцентом на специфіку корекційної спрямованості. Розроблено модель інтеграції спортивних ігор у систему фізичного виховання дітей з ОРА. Спроєктовано алгоритм добору рухливих ігор відповідно до корекційних завдань і рівня функціональних можливостей дитини. Запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності фізкультурно-ігрових занять. Узагальнено дані, що підтверджують позитивний вплив рухової активності на покращення фізичного та психоемоційного благополуччя дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Рекомендовано системне впровадження спортивних та рухливих ігор як обов’язкового компонента освітньо-корекційної діяльності в ортопедагогічній практиці. Підсумовано, що рухова ігрова діяльність є дієвим інструментом комплексного розвитку та соціалізації дітей з ОРА, що вимагає науково обґрунтованого підходу до її організації та дидактичного забезпечення.Документ Студентська науково-дослідницька робота з теорії та методики навчання математики: зміст та критерії оцінювання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Прус Алла; Швець Василь; Prus Alla; Shvets VasylПроведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з теорії та методики навчання математики наражається на ряд труднощів, пов'язаних з відсутністю чітких вимог до змісту, структури та критеріїв оцінювання поданих робіт. Дослідження спрямоване на розв'язання проблеми об'єктивного та прозорого конкурсного відбору через розробку системи критеріїв оцінювання студентських науково-дослідницьких робіт. Використано теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення наукових джерел і нормативних документів щодо фахової підготовки вчителя математики; аналіз студентських науково-дослідницьких робіт минулих років; аналіз досвіду конкурсного відбору. Емпіричні методи включали інтерв'ювання викладачів вишів та студентів бакалаврату і магістратури. Експериментальною базою слугував багаторічний досвід проведення конкурсів студентських робіт. Визначено орієнтовний зміст і структуру науково-дослідницької студентської роботи, що включає вступ, мету і завдання, теоретичні засади, представлення результатів, висновки, анотацію та список джерел. Розроблено систему критеріїв оцінювання робіт (актуальність теми, новизна, практична значущість, дослідницький характер, рівень використання літератури, самостійність, якість оформлення) та критерії оцінювання захисту робіт. Систематизовано типові помилки студентів: методичні, змістові, структурні та технічні. Обґрунтовано доцільність продовження конкурсів як інструменту розвитку дослідницьких компетентностей майбутніх педагогів. Підтверджено необхідність уніфікації вимог до конкурсних робіт для забезпечення об'єктивного відбору. Запропоновані критерії потребують широкого обговорення у науково-педагогічному середовищі. Незважаючи на низьку участь студентів, освітня цінність конкурсів залишається високою.Документ Advancing Ukrainian Phd Education Through the Integration of European Scientific Values: Key Principles and Practices(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Semenoh Olena Mykolaivna; Kapranov Yan Vasylovych; Семеног Олена Миколаївна; Капранов Ян ВасильовичThis article examines the integration of European scientific values into the training of Doctor of Philosophy (Ph.D.) students in Ukraine, a process that has become particularly relevant in the context of European integration and wartime challenges. It argues that academic integrity, interdisciplinarity, open science, the development of transversal competences, and social responsibility constitute the core of the modern European model of doctoral education, as reflected in the European Higher Education Area (EHEA) and the European Research Area (ERA). The study focuses on the educational-scientific program of Educational and Pedagogical Sciences and the course “Ethics of Scientific Inquiry: Philosophical and Linguistic Aspects” at Sumy State Pedagogical University. A mixed-methodology approach was employed, combining theoretical methods (analysis of European policy frameworks, EUA-CDE reports, and scholarly publications) with empirical methods (observation of the doctoral process, roundtables, and semi-structured interviews with PhD students, supervisors, and program guarantors). The findings indicate that Ukrainian doctoral programs are progressively converging with European standards by embedding academic culture, adopting digital tools and open science practices, reinforcing ethical norms, and developing socially relevant competences. Particular attention is given to the resilience of Ukrainian PhD education under wartime conditions, which reflects a new culture of shared responsibility and adaptability. The article concludes that the integration of European values is not only a precondition for modernizing Ukrainian doctoral education but also a significant contribution to the development of the broader European scientific and educational space.Документ Цифровий зворотний зв’язок у циклічних видах спорту як ключ до якісного навчання та тренувань(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Сидорова Тетяна; Горіна Вікторія; Гриньова Тетяна; Пруднікова Марина; Єфременко Андрій; Sydorova Tetiana; Horina Viktoriia; Hrynova Tetiana; Prudnikova Maryna; Yefremenko AndriiШвидкий розвиток технологій зумовлює вдосконалення методології навчання та тренування у спорті, де цифровий зворотний зв’язок є наріжним каменем, надаючи об’єктивну інформацію для покращення процесу підготовки спортсменів. Незважаючи на широке впровадження цифрових інструментів в підготовці спортсменів циклічних видів спорту, існує потреба у цілісному розумінні та систематизації оптимального використання зворотного зв’язку, оскільки швидке поширення технологій випереджає їхнє осмислення, а спортсмени та тренери часто стикаються з перевантаженням даними та труднощами в інтерпретації. Метою дослідження стало виявлення ключових напрямків застосування цифрового зворотного зв’язку в підготовці спортсменів циклічних видів спорту. Дослідження проводилося шляхом бібліометричного аналізу публікацій з бази даних Web of Science за період 2015-2025 років, з використанням розширеного пошукового запиту. Були включені лише рецензовані статті та огляди. Картування за ключовими словами за допомогою VOSviewer (v.1.6.19) дозволило кластеризувати досліджуване поле. Із 206 знайдених публікацій, після перевірки та фільтрації за критеріями включення/виключення, до подальшого аналізу було відібрано 53 релевантних джерела. Результати кластеризації зосереджені на виокремленні 6 взаємопов’язаних кластерів, що відображають різні напрямки застосування цифрового зворотного зв’язку: фізіологічний моніторинг, показники продуктивності та силові тренування, біомеханіка та оптимізація техніки, профілактика травм та управління ризиками, енергетична ефективність та серцево-судинна діяльність, а також управління тренувальним навантаженням та відновленням. Цифровий зворотний зв’язок виявився центральним елементом моніторингу та оптимізації тренування у видах на витривалість, відіграє важливу роль у процесі контролю втоми та покращенні ефективності силового тренування, надає об’єктивні дані для корекції техніки руху, допомагає моніторити тренувальне навантаження для профілактики травм та забезпечує визначення оптимального співвідношення навантаження і відновлення. Загалом, цифровий зворотний зв’язок у циклічних видах спорту є ключовим фактором як для якісного навчання через можливості корекції техніки руху, так і для якісних тренувань у контексті оптимізації адаптації та відновлення спортсменів. Перспективи подальших досліджень включають подальшу інтеграцію різних типів цифрових даних, розробку інтуїтивно зрозумілих інтерфейсів та вдосконалення алгоритмів штучного інтелекту для більш точних та індивідуалізованих рекомендацій, а також проведення довгострокових досліджень впливу цифрового зворотного зв’язку.Документ Підготовка майбутніх учителів початкової школи до використання конструкторів як сучасних засобів STEM-навчання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Дрокіна Аліна; Drokina AlinaСтаття присвячена питанню підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання конструкторів як сучасних засобів STEM-навчання. На основі ґрунтовного аналізу науково-педагогічних джерел з’ясовано, що нині конструктори виступають одним із засобів, які можна ефективно використовувати при STEM-навчанні в початковій школі. Адже саме вони надають учням можливість активно взаємодіяти з матеріалом, розвиваючи просторове мислення та формуючи навички розв'язання проблем. Завдяки можливості створювати різноманітні моделі та конструкції, здобувачі освіти можуть проявляти свою творчість та уяву. У даній роботі описано можливості використання різних конструкторів у межах STEM-уроків для формування в учнів навичок моделювання, аналізу, узагальнення, класифікації, вимірювання, а також реалізації пізнавальних і дослідницьких завдань. Запропоновано приклади ефективних STEM-завдань із використанням конструктора LEGO для молодших школярів, зокрема «Геометричний світ із LEGO», «Таблиця множення», «Сортуємо і класифікуємо», «Пори року», «Лабіринт для кульки» тощо. З’ясовано, що популярності в нашій країні набувають електронні конструктори, які можуть виступати ефективними помічниками в STEM-навчанні. Ефективними прикладами для початкової школи є «Конструктор Znatok. Перші кроки в електроніці», «Конструктор Znatok. Світло і колір» тощо. Також особливої уваги в аспекті розгляду даного питання приділено використанню робототехнічних конструкторів (LEGO Education WeDo, LEGO Education SPIKE Essential, Robot Master тощо). Адже саме вони допомагають учням розуміти принципи побудови, механіки та інших технічних аспектів, таких як механіка, електрика, робототехніка тощо. Доведено, що ефективність використання конструкторів у напрямі реалізації STEM-освіти в початковій школі значною мірою залежить від рівня професійної підготовки вчителя. Майбутній педагог має володіти не лише загальнодидактичними й методичними вміннями, але й бути обізнаним у напрямі STEM-освіти, інженерного мислення, основах робототехніки, мати навички роботи з технічними засобами та ІКТ.Документ Психосоціальна підтримка студентів, які постраждали внаслідок війни(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Котломанітова Галина; Kotlomanitova HalynaУ статті розглядається проблема психосоціальної підтримки студентів, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Проаналізовано ключові виклики для системи вищої освіти, зумовлені війною, зокрема зростання психоемоційного навантаження, поширення тривожних і депресивних станів, симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та зниження адаптаційного потенціалу студентів. Наголошено на необхідності комплексного підходу до організації допомоги, що поєднує психологічний супровід, освітню гнучкість, розвиток навичок саморегуляції та забезпечення підтримуючого середовища. Метою дослідження є комплексний аналіз підходів до психосоціальної підтримки студентів, які постраждали внаслідок війни, з обґрунтуванням напрямів її організації у закладах вищої освіти на основі систематизації актуальних практик, типологізації потреб здобувачів та виявлення чинників ефективності їх підтримки в умовах воєнного стану. На основі теоретичного та емпіричного аналізу виокремлено три основні категорії студентів за рівнем стресостійкості, для кожної з яких запропоновано диференційовані підходи до допомоги. Розглянуто потенціал психологічної служби, роль викладачів, методи кризового консультування, психоедукації, арттерапії та техніки саморегуляції. Обґрунтовано значення гнучких освітніх форматів, асинхронного доступу до ресурсів, підвищення психологічної компетентності учасників освітнього процесу. Наукова новизна дослідження полягає в міждисциплінарному обґрунтуванні психосоціальної підтримки як багаторівневої моделі, що охоплює взаємодію психологічної служби, викладацького складу, адміністрації та студентського самоврядування. Уперше запропоновано типологізацію психоемоційних реакцій студентів залежно від стресостійкості з відповідними стратегіями реагування. Також уперше обґрунтовано необхідність інтеграції формалізованих (структурних) і творчих (гнучких) форматів підтримки в освітній простір. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення політик психічного здоров’я у ЗВО, підготовки тренінгових програм для персоналу та створення освітніх ініціатив з психосоціального супроводу.Документ Вплив занять стрілецьким хортингом на вправність поводження зі зброєю(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Мазін Василь; Єлін Сергій; Шило Олексій; Чередниченко Інна; Mazin Vasyl; Yelin Serhii; Shylo Oleksii; Cherednychenko InnaУ статті представлено результати дослідження ефективності занять стрілецьким хортингом в аспекті формування технічної вправності при поводженні зі зброєю в дітей та підлітків. Стрілецький хортинг позиціонується як національна прикладна система підготовки, що поєднує фізичну, тактичну й технічну складову, спрямовану на розвиток навичок самооборони та безпечного володіння стрілецькою зброєю. Метою дослідження було встановлення впливу систематичних занять стрілецьким хортингом на рівень технічної вправності поводження зі зброєю, зокрема пістолетом, автоматом Калашникова та помповою рушницею. У дослідженні взяли участь 30 осіб віком від 10 до 17 років, які протягом навчального року займалися за авторською навчальною програмою в Запорізькому осередку Національної федерації стрілецького хортингу України. Дослідницький дизайн включав проведення контрольних вправ на початку та в кінці навчального періоду. Як інструмент вимірювання використовувалися стандартизовані вправи з розбирання та збирання зброї на час, що фіксувалися з високою точністю. Результати показали статистично достовірне покращення у виконанні всіх трьох вправ. Середній час виконання вправи з пістолетом зменшився з 46,05 с до 34,82 с, з автоматом Калашникова – з 49,31 с до 39,98 с, а з помповою рушницею – з 40,19 с до 24,92 с. Статистичний аналіз, зокрема використання критерію Вілкоксона, підтвердив значущість виявлених змін (p < 0,01). Отримані дані свідчать про ефективність навчальної програми стрілецького хортингу, яка сприяє формуванню точності, технічних навичок, моторної координації та підвищенню рівня безпеки при поводженні зі зброєю. Найбільше покращення зафіксовано у вправі з помповою рушницею, що, ймовірно, пов’язане зі складністю її конструкції та потребою у високій моторній точності. Зважаючи на успішні результати в усіх вікових групах, програма виявилась універсальною й адаптованою до особливостей дітей і підлітків. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для впровадження стрілецького хортингу в позашкільну освіту, зокрема у військово-патріотичному вихованні.Документ Особливості викладання фізики для майбутніх вчителів природничих наук(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Месарош Лівіа; Когут Ержебет; Mesarosh Livia; Kohut ErzhebetСучасні освітні цілі потребують нових підходів до підготовки майбутніх учителів. Виявлено, що через надмірне навантаження на молоде покоління погіршилися показники їхнього навчання, інтеграція природничих наук постала ефективною можливістю змінити таку ситуацію. Дана трансформація об'єднала фізику, хімію, біологію та географію у єдину природничу науку, з метою виховання всебічно розвиненої особистості. Згідно очікувань, майбутній вчитель природничих наук, завдяки своїй підготовці, матиме широкий спектр знань, умінь і навичок. З·ясовано, що майбутні вчителі природничих наук отримують глибокі знання одночасно з декількох предметів, та успішно формують цілісне уявлення про природні явища, розвивають міждисциплінарне мислення та здобувають ширший спектр професійних компетентностей, необхідних для ефективного викладання та реалізації сучасних освітніх підходів. Особливе місце у формуванні природничого світогляду посідає фізика, яка слугує основою для розуміння багатьох явищ природи та технічних розробок. Встановлено, що фізичні задачі та досліди є ефективним інструментом для привернення уваги студентів, адже саме зацікавленість сприяє, формуванню мотивації до самостійного пізнання та активній участі в навчальному процесі, глибшому розумінню матеріалу і може підвищувати інтерес до природничих наук. У процесі розв’язування фізичних задач та виконання дослідів розвивається логічне та критичне мислення студентів й одночасно формується природничо-наукової картини світу, що і є завданням розпорядження Кабінету Міністрів України про Концепцію розвитку природничо-математичної освіти в контексті його реформування. Вищеперераховані, знання уміння і навички, яких набули при вивченні фізики в подальшому знадобляться не лише в науці, але і в будь-якій сфері сучасного життя гарно слугуватимуть при вивченні інших предметів природничого циклу.Документ Фрактальні підходи у технологіях цифрової візуалізації часу під час 3D моделювання астрономічного обладнання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Мислінчук Володимир; Фещук Юрій; Myslinchuk Volodymyr; Feshchuk YuriiНа підставі теоретико-емпіричних досліджень визначено, що у контексті часу та його візуалізації фрактали допомагають відобразити складні, багаторівневі процеси, які повторюються у різних часових масштабах. У процесі 3D моделювання є можливість симулювати циклічні й самоподібні часові зміни (схід-захід, зміни сезонів), використовувати фрактальні алгоритми для генерації складних, але передбачуваних змін тіней і світла. Під час моделювання астрономічного обладнання (сонячні годинники, телескопи, планетарії тощо) фрактальні підходи допомагають розробити структури, які максимально точно розподіляють або спрямовують світло. У статті робиться акцент на 3D моделюванні в процесі виготовлення саморобного обладнання з астрономії, а саме сонячного годинника. Встановлено, що цифровий сонячний годинник це сучасна інтерпретація традиційного сонячного годинника, який, замість простого положення тіні, показує час у вигляді справжніх цифрових цифр, як на електронному дисплеї. Пропонується така послідовність 3D моделювання: створення набору координат для розташування кожної цифри відповідно до позиції Сонця у певний час; створення базового об'єму у вигляді нахиленої 3D-платформи; формування маленьких виступів або отворів (своєрідних 3D-пікселів), які або блокують, або пропускають світло; створення 3D-цифр, кожна з яких (0-9) розбивається на фрагменти (пікселі), які відкидатимуть правильну тінь у відповідний час; накладення всіх позицій у єдину модель; усунення зайвих виступів, що можуть давати неправильні тіні в інший час; моделювання шляху Сонця і перевірка, як проектуються цифри у різні години; експорт моделі у формат .stl для 3D-друку; 3D-друк. Встановлено, що інтеграція фрактального підходу у процес розробки астрономічного обладнання не лише розширює межі традиційної технічної думки, а й формує нову методологію цифрової візуалізації на основі математичної естетики. Подальші дослідження у цьому напрямку можуть полягати у створенні функціональних, візуально привабливих і освітньо значущих приладів, що поєднують точність, красу та наукову інноваційність.Документ Кроссенс як прийом технології розвитку критичного мислення на уроках математики у початковій школі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Андрєєва Анастасія; Дригач Тетяна; Andrieieva Anastasiia; Dryhach TetianaСтаття присвячена дослідженню кроссенсу як інноваційного прийому технології розвитку критичного мислення на уроках математики в початковій школі. У роботі здійснено аналіз теоретичних основ критичного мислення, яке розглядається як ключова компетентність, що забезпечує здатність учнів аналізувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та приймати обґрунтовані рішення. Особливу увагу приділено кроссенсу як головоломці нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. сприяючи розвитку аналітичних здібностей і системного мислення. У статті описано методичні аспекти впровадження кроссенсу в освітній процес, зокрема етапи підготовки учнів, організацію групової взаємодії та рефлексію результатів. Визначено основні переваги цього прийому, серед яких підвищення мотивації учнів, стимулювання їхньої пізнавальної активності, розвиток навичок самоконтролю та співпраці. Водночас виявлено обмеження, пов’язані з необхідністю адаптації завдань до рівня математичної підготовки учнів і додатковими зусиллями вчителя для підготовки матеріалів. На основі проведеного аналізу запропоновано практичні рекомендації для педагогів, які включають використання простих прикладів на початковому етапі, поступове ускладнення завдань і комбінацію кроссенсу з іншими формами навчання для забезпечення різноманітності. У роботі підкреслюється відповідність кроссенсу принципам конструктивістського підходу, який акцентує на активній ролі учня в процесі пізнання, а також віковим особливостям молодших школярів, що робить цей прийом особливо ефективним у початковій школі. Окреслено перспективи подальшого вивчення кроссенсу, зокрема його адаптацію до інших навчальних дисциплін і розробку цифрових версій для використання на інтерактивних платформах. Наголошується на важливості інтеграції інноваційних методів у освітній процес для формування критичного мислення як основи сучасної освіти.Документ Exploring Ecological Responsibility Education Through Fundamental, Intermediate and Academic Perspectives(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Bartosh Olena; Бартош ОленаEcological responsibility education represents a transformative approach that addresses the urgent challenges of our time while fostering a deep awareness of the necessity for environmental stewardship. Its content and objectives emphasize motivation, interdisciplinary connections, and actions at both local and global levels. By encouraging collective ecological behaviors and promoting sustainable lifestyles, we can inspire responsible conduct at every stage of education. This approach not only responds to the pressing ecological issues but also empowers individuals of all ages with the knowledge and skills needed to develop ecological responsibility and become active advocates for ecological sustainability. The article aims to introduce the principles of ecological responsibility education through foundational, intermediate, and academic perspectives. Research methods applied: analysis and synthesis of scientific literature (to clarify the key concepts of the study), systematization (to identify existing scientific approaches to solving the problem under consideration), and theoretical generalization (to formulate conclusions). Ecological responsibility education is comprehensive, encompassing a broad spectrum of topics, including natural resources, social dynamics, cultural influences, religious considerations, economic factors, and technological advancements. Its interdisciplinary nature allows it to connect and integrate various fields and disciplines, making it a powerful catalyst for transformative change. Ecological responsibility education equips future professionals with essential skills that not only enhance productivity but also promote the conservation and maintenance of our natural environment. This education can be implemented through various approaches and often manifests in individual and voluntary efforts to improve environmental quality. Ultimately, environmental education plays a vital role in raising awareness about ecological issues and in protecting our invaluable natural resources and ecosystems.Документ Дотримання здорового способу життя здобувачами вищої освіти: харчування, сон, рухова активність(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Батрона Даніела; Латишев Микола; Петрова Наталя; Савка Маргарита; Цімболинець Надія; Batrona Daniela; Latyshev Mykola; Petrova Natalia; Savka Marharyta; Tsimbolynets NadiiaУ статті представлено результати емпіричного дослідження, присвяченого аналізу дотримання принципів здорового способу життя здобувачами вищої освіти. Основну увагу зосереджено на трьох ключових складових, що мають вирішальний вплив на фізичне, психоемоційне та соціальне благополуччя студентської молоді: раціональному харчуванню, режимі сну та рівні рухової активності. Дослідження проводилося у форматі онлайн-анкетування серед студентів Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, участь у якому взяли 162 особи різного віку, статі та освітніх напрямів. Опитування дозволило виявити особливості моделей поведінки, що проявляються у повсякденних звичках, режимі дня та ставленні до фізичної активності як важливої складової здорового стилю життя. Отримані результати засвідчили, що частина студентів дотримується базових елементів здорового способу життя: харчується регулярно, підтримує належний рівень щоденної рухової активності та вдається до помірних фізичних навантажень. Водночас було виявлено низку поширених порушень: значна частка респондентів систематично нехтує сніданком, має нерегулярний або недостатній сон, а також не включає фізичні вправи до свого щотижневого графіка. Такі відхилення несуть потенційні ризики для працездатності, стресостійкості, адаптаційних можливостей організму та загального стану здоров’я студентської молоді, що знижує якість її життя. На основі отриманих результатів зроблено висновок про актуальність посилення профілактичної, освітньої та мотиваційної діяльності в закладах вищої освіти. Наголошується на важливості впровадження системного підходу до формування здорового способу життя, що сприятиме підвищенню рівня відповідальності студентів за власне благополуччя, формуванню свідомого ставлення до здоров’я та забезпеченню стабільного розвитку молодого покоління в сучасних умовах.Документ Thesaurus of the Problem of Training Future Educators to Organize Innovative Activities of Preschool Children(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Butenko Vita Hryhorivna; Бутенко Віта ГригорівнаThe article conducts a terminological analysis of the key concepts of the study ("innovation", "educational innovation", "innovative educational process", "innovative pedagogical activity") and forms a thesaurus of the problem of training future educators to organize innovative activities of preschool children. Two scientific approaches to the interpretation of the concept of "innovation" are considered – procedural-modification and result-methodological, their features and significance for education are highlighted. Attention is paid to the distinction between the concepts of "novation" and "innovation", which allows avoiding terminological confusion in pedagogical discourse. The approaches of domestic and foreign researchers to determining the essence of educational innovations are analyzed, their role as a factor in the modernization of the education system is emphasized. It is established that educational innovations act as a driver of the transformation of the education system in conditions of constant change, contributing to the formation of a new quality of teaching and upbringing that meets the needs of modern society. It is determined that the innovative educational process is a multi-level and integrated system that covers all aspects of educational activity – from the personal initiative of an individual teacher to large-scale reforms in the field of education – and is aimed at dynamically updating the content, forms and technologies of education in accordance with the requirements of modern society and the achievements of scientific and technological progress. At the same time, innovative pedagogical activity is interpreted as a purposeful, scientifically motivated and creative activity of a teacher, which involves the search, development, implementation and adaptation of the latest ideas, methods, pedagogical technologies and forms of organization of the educational process. It is noted that future educators’ readiness to organize innovative activities is an important component of their professional competence and implies acquiring the appropriate knowledge, skills and attitudes towards innovative activities.Документ Проектування змісту методичної системи підготовки майбутніх учителів інформатики до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Вербівський Дмитрій; Verbivskyi DmytriiУ статті обґрунтовано актуальність проєктування змісту методичної системи підготовки майбутніх учителів інформатики до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності. Підкреслено, що сучасні умови цифровізації освіти потребують перегляду традиційних підходів до підготовки педагогічних кадрів. Зазначено, що існуючі методичні системи часто є фрагментарними, недостатньо інтегрованими і обмеженими у створенні умов для контекстного моделювання професійних ситуацій. У дослідженні використано комплекс теоретичних методів (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, моделювання, експертне оцінювання), що дозволило визначити структурні й функціональні компоненти системи й основні принципи її побудови. Розкрито сутність педагогічного проєктування як послідовного процесу, що включає етапи орієнтації, аналізу, моделювання, конструювання, реалізації й оцінювання. Запропонована модель методичної системи охоплює концептуально-цільовий, змістовий, інструментально-діяльнісний і рефлексивно-оцінний компоненти. Концептуально-цільовий компонент визначає мету підготовки – формування готовності майбутніх учителів інформатики до усвідомленого застосування інноваційних технологій. Змістовий компонент передбачає інтеграцію знань про сучасні цифрові інструменти й освітні платформи для розвитку професійних компетентностей. Інструментально-діяльнісний компонент включає активні, контекстні та особистісно-орієнтовані методи і форми навчання (проєктну діяльність, перевернуте навчання, дистанційні модулі), а також використання технологій віртуальної та доповненої реальності, штучного інтелекту, Інтернету речей. Рефлексивно-оцінний компонент забезпечує моніторинг сформованості готовності здобувачів вищої освіти до інноваційної діяльності через портфоліо, тестування, кейс-методи, самооцінювання та рефлексію. Структурні елементи системи – цілі, зміст, методи, засоби й організаційні форми – доповнені принципами цілеспрямованості, взаємозв’язності, повноти й наступності, що забезпечує комплексність підготовки. Наукова новизна дослідження полягає у створенні моделі, яка поєднує традиційні елементи навчального плану з гнучким модулем інноваційної підготовки, орієнтованим на розвиток мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-технологічного та рефлексивного компонентів професійної готовності.Документ Розробка стратегії розвитку закладу освіти: ключові аспекти та підходи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Лодатко Євген; Lodatko YevhenУ статті розглядаються основні аспекти та підходи до розробки стратегії розвитку закладів освіти в Україні. Зокрема, приділяється увага важливості стратегічного планування в контексті сучасних освітніх реформ та вимог до забезпечення якості освіти. Стратегія розвитку закладу освіти розглядається як інструмент довгострокового управлінського процесу, що сприяє підвищенню ефективності роботи освітнього закладу через оптимальне використання ресурсів, інноваційних підходів та інтеграцію новітніх технологій у навчальний процес. Підкреслено, що дотепер стратегічне планування в освіті здійснюється переважно на державному рівні, а методи управління закладами загальної середньої освіти остаточно не сформовано, що актуалізує посилення інноваційного контексту управлінської діяльності без чого неможливе творення майбутнього. Враховано, що більшість дослідників акцентують увагу на тому, що стратегічне планування пов’язане з процесом розробки місії, стратегічних цілей освітнього закладу, що являють собою систему доволі формалізованих планів, зорієнтованих на виконання поставлених завдань з урахуванням тих змін, які відбуваються в соціумі та всередині організації. Тому ключові аспекти розробки стратегії розвитку закладу освіти мають охоплювати аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, формування місії, бачення та цінностей закладу освіти, визначення стратегічних напрямків та цілей, розробка стратегії реалізації та плану дій, моніторинг і оцінка ефективності стратегії. У статті також обговорюється роль адміністрації закладу освіти як основного координатора стратегічного процесу. Зокрема, акцентується увага на необхідності адаптації стратегії до змін в законодавстві, економічних та соціальних умовах із залученням усіх учасників освітнього процесу та стейкхолдерів до розробки даного документу. Проаналізовано важливість розробки та реалізації стратегії розвитку закладу освіти, забезпечення комплексного підходу та постійного моніторингу виконання стратегічних планів для досягнення високих результатів в освіті, покращення якості освітнього процесу, створення відкритого, модернізованого, безпечного, інклюзивного закладу освіти в умовах реформування української освіти.Документ Методичні основи навчання співу дітей 6-річного віку в контексті формування їх культурної компетентності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Лобова Ольга Володимирівна; Вридник Альона; Lobova Olha Volodymyrivna; Vrydnyk AlonaСтаттю присвячено розкриттю методичних основ (зокрема етапів, методів і особливостей) навчання співу дітей 6-річного віку, що розглядається як важливий складник формування культурної компетентності особистості. Для підготовки та проведення дослідження застосовано методи теоретичного аналізу та порівняння наукових джерел і навчальної літератури, а також узагальнення практичного досвіду роботи з дітьми відповідної вікової групи. Розкрито значення співочої діяльності для виховання та розвитку дитячої особистості; виокремлено деякі розбіжності і проблеми у вокальній підготовці та сформованості загальних музичних і власне вокальних здібностей дітей 6-річного віку (порушення координації між слухом і голосом, неволодіння основними навичками співу тощо). Проаналізовано основні етапи навчання дітей співу (опанування співочої постави та диригентських жестів педагога; засвоєння дітьми навичок співочого дихання та інших правил співу; вдосконалення вокально-технічних навичок; робота над емоційно-образними аспектами виконання та збагачення співу творчими видами діяльності) та відповідні словесні, наочні та практичні, репродуктивні та творчі методи їх реалізації. Деякі етапи проілюстровано наочними прикладами з сучасної навчальної літератури. Виокремлено особливості застосування зазначених етапів навчання співу дітей 6-річного віку: 1) відсутність чітких меж між етапами, які можуть збігатися, накладатися й поєднуватися; 2) доцільність поєднувати на всіх етапах словесні, наочні і практичні, репродуктивні та творчі методи навчання; 3) обов’язкове використання під час навчання співу мотиваційних і ігрових елементів; застосування та чергування різних форм співу – сольного, ансамблевого, хорового, «ланцюжком» тощо; 4) важливість домінування емоційних початків над «технічними» аспектами вокального навчання для формування в дітей любові й інтересу до співу.Документ Розвиток інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення курсу «Основи СУБД»(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Лукашова Тетяна Дмитрівна; Пипка Олександр; Удовиченко Ольга Миколаївна; Шишенко Інна Володимирівна; Lukashova Tetiana Dmytrivna; Pypka Oleksandr; Udovychenko Olha Mykolaivna; Shyshenko Inna VolodymyrivnaВивчення баз даних сприяє розвитку аналітичного, алгоритмічного та критичного мислення, уміння моделювати інформаційні процеси, будувати логічні схеми, аналізувати великі масиви даних та застосовувати їх для розв’язання практичних завдань. Опанування таких компетентностей готує майбутніх учителів до роботи у середовищі STEM- та data-driven освіти, де основою навчання є реальні дані та цифрові технології. Крім того, формування інформаційно-цифрової компетентності під час вивчення курсу СУБД забезпечує здатність майбутнього педагога створювати власні освітні ресурси (навчальні бази даних, електронні журнали, інформаційні системи для шкільної аналітики) і тим самим сприяє розвитку інноваційного освітнього середовища. Курс «Основи СУБД» має високий потенціал для розвитку цієї компетентності, адже студенти вчаться створювати структури баз даних і налагоджувати зв’язки між таблицями; працювати з запитами, формами та звітами; використовувати SQL для аналітичної обробки даних; застосовувати хмарні та веб-орієнтовані СУБД (наприклад, Google Cloud SQL, PostgreSQL, SQLite); розробляти навчальні міні-проєкти, пов’язані з управлінням інформацією в освітніх системах. Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення дисциплін, пов’язаних із обробленням даних, відбувається шляхом поєднання теоретичної підготовки з практичною діяльністю у цифровому середовищі. Важливу роль відіграє практико-орієнтоване навчання, яке передбачає виконання студентами реальних завдань із проєктування, оброблення, зберігання та аналізу даних у сучасних системах управління базами даних (MySQL, PostgreSQL, SQLite). Використання хмарних платформ, таких як Google Cloud чи Azure Data Studio, забезпечує набуття досвіду роботи з розподіленими системами та актуальними цифровими інструментами. Важливим компонентом є проєктна діяльність, під час якої студенти розробляють власні навчальні бази даних або інформаційні системи, що формує в них уміння співпрацювати, управляти інформаційними ресурсами та інтегрувати цифрові технології у навчальний процес. Особливу увагу приділено формуванню критичного мислення та інформаційної культури, зокрема в аспекті оцінки достовірності, якості та етичності використання даних.