Освіта. Інноватика. Практика

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12503

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 323

ChatGPT як інструмент оптимізації самостійної роботи та розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii; Полторацька Ганна; Poltoratska Hanna; Насонкіна Олена; Nasonkina Olena; Марченков Михайло; Marchenkov Mykhailo; Алексєнко Яна; Aleksienko Yana
Поява потужних цифрових засобів масового вжитку сприяє переосмисленню форм організації навчального процесу майбутніх спеціалістів. Існують побоювання щодо фальсифікації навчання через широке застосування студентами великих мовних моделей. Мета – дослідити потенційні можливості застосування Генеративного попередньо навченого перетворювача (ChatGPT) у освітньому процесі вищої школи. Методологія. Для вирішення дослідницького питання було застосовано релевантні методи педагогічного дослідження теоретичної спрямованості. Результати. Встановлено, що ChatGPT є новітньою великою мовою моделлю, яка дозволяє вести багатораундовий діалог людською мовою. Функції даного інструмента передбачають його використання у освітньому процесі в якості підкажчика або консультанта, включаючи креативне оброблення та переклад текстів, а також перевірку правопису. ChatGPT дозволяє: оптимізувати процес підготовки та презентації навчальних матеріалів; проводити підготовку до тестування; здійснювати контроль виконаних робіт студентами. Обговорення. Проведене дослідження продовжує поточну дискусію щодо доцільності впровадження ChatGPT у освітній процес як інноваційної технології роботи з текстом. Встановлено, що існують перестороги щодо застосування цього інструменту студентами, через можливі порушення доброчесності; зниження ініціативності та мотивації у навчанні. Зазначено, що сучасна версія ChatGPT, зважаючи на встановлені переваги, може з успіхом керовано використовуватися педагогами та студентами для оптимізації роботи з текстами та дослідницькими даними, особливо для їх узагальнення, критичного осмислення та презентації. В цілому, застосування ChatGPT в освіті може стати передумовою модифікації цифрової та комунікативної компетентності, які формуються та розвиваються у процесі навчання та професійної діяльності. Висновки. Проведене дослідження узагальнює можливі переваги, які ChatGPT здатен привнести у освітній процес. Даний інструмент активно використовується як студентами, так і педагогами. Означені переваги ChatGPT можна розглядати в контексті застосування інших великих мовних моделей. Подальше їх використання в освіті на різних рівнях буде посилюватися, а алгоритми їх роботи змінюватися. Отримані результати надають можливість їх використання у практичній діяльності та подальших теоретико-практичних дослідженнях можливостей ChatGPT для освіти. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку рекомендацій щодо використання ChatGPT у організації самостійної роботи здобувачів освіти.
Cosmetic Aesthetology as the Necessity of Modern Life
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Авраменко Надія; Костирко Діана; Avramenko Nadiia; Kostyrko Diana
У статті розкрито елементи теорії, логіки та понятійного апарату сучасної косметології. Проаналізовано назви основних напрямів косметології та їхні дефініції. Розглянуто особливості застосування різних методик в сучасній естетичної косметології, представлено механізми впливу факторів і їх сумісність і схеми проведення різних процедур
Digital Tools in Foreign Language Teaching
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Юніна Ольга; Yunina Olha
The article considers the opportunity of practical use of digital tools in foreign language teaching and learning in educational institutions of different types. The primary task of language education today is improving the quality of education. The use of digital tools in foreign language teaching is of particular importance. Practice has shown that language learning software have many advantages over traditional teaching methods. Language learning software and other digital tools contribute to the individualization and intensification of training, increase cognitive activity, motivation and broaden horizons, create conditions for self-study activities. Information and communication technologies allow students to set their own learning rhythm, which is a basic indicator of motivation. Some researchers think that students can work at their own pace and in accordance with their needs through such digital tools. Foreign language teaching outside the language environment significantly reduces the motivation to master the language. Digital tools are one of the main means of increasing motivation. In language classrooms digital tools help solve a number of didactic tasks: to form reading skills, using the materials of the global network; to improve writing skills; to upgrade students’ vocabulary; to form sustainable motivation to learn a foreign language. Digital tools include educational websites, programs for editing audio and video materials, platforms for cooperating and sharing information and resources. Language learning software programs provide the introduction of educational material, the simulation of communication situations, game tasks, control and assessment. Digital tools organize students’ self-study activities and manage them, especially in the process of training with language and speech material. This determines the nature of the exercises and teaching methods used. Digital tools in foreign language teaching provide an opportunity to enthuse students.
Enhancing ELS Students’ Language Proficiency Through Spaced Repetition
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Kriukova Yelyzaveta; Крюкова Єлизавета; Yamshynska Nataliia; Ямшинська Наталія; Kutsenok Neonila; Куценок Неоніла; Meleshko Inna; Мелешко Інна
In language learning, the method of spaced repetition has gained significant importance. It is undoubtedly a learning technique that can greatly enhance students' vocabulary and grammar acquisition. Spaced repetition allows to improve students' long-term retention of the language content they study enhancing language learning through active engagement, repetition, and visual aids. The effectiveness of spaced repetition as a method of improving English language acquisition was investigated by the authors of the paper. The participants of the research were students at the National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute." The experiment involved 76 students, who were divided into two groups: an experimental group and a control group. The experimental group applied spaced repetition to their vocabulary and grammar learning, while the control group continued their studies according to the traditional syllabus without the use of spaced repetition. To assess the impact of spaced repetition, both groups took the same test before and after the experiment. The pre-test served to establish a baseline measurement of each student's vocabulary and grammar proficiency, allowing for a direct comparison of progress made during the study. The post-test, conducted at the end of the experiment, aimed to evaluate the effectiveness of the spaced repetition method by measuring any improvements in language skills. Data was collected through a combination of online surveys and a Likert scale questionnaire. The results demonstrated that the majority of students in the experimental group, who consistently used spaced repetition, reported significant improvements in their language skills, as evidenced by higher scores on the postexperiment test. In contrast, the control group showed less pronounced progress, highlighting the added value of spaced repetition in language learning. The findings underline the versatility and effectiveness of spaced repetition, especially when integrated into the daily learning process. This method not only proved its effectiveness for memorization but also enhanced the practical application of language skills, leading to more confident and accurate communication in English. Additionally, students in the experimental group reported positive impacts on their motivation and time management, further supporting the potential of spaced repetition as a powerful tool for language education across various linguistic fields.
Eсоlogical and Mathematical Modeling Tools Usage in Natural Sciences Teachers Training
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Степанюк Алла Василівна; Stepaniuk Alla Vasylivna; Гуменюк Галина; Humeniuk Halyna; Гарматій Наталія; Harmatii Nataliia; Грубінко Василь Васильович; Hrubinko Vasyl Vasylovych
The article deals with the the state of applying the modelling method in training future Natural Sciences teachers. The peculiarities of modelling and forecasting as methods of teaching and research activity in training future Natural Sciences teachers (Biology, Ecology, Chemistry, Natural Sciences) are explored. The expediency of their application as means of introduction into the educational process the principle of "learning through research", which ensures the organization of educational process on the basis of research activities and the involvement of students in scientific work is substantiated. Examples of using ecological and mathematical modelling tools in the organization of education and scientific work of postgraduate students in the field of 014 Secondary Education, Biology, Natural Sciences, 101 Ecology and Rational Use of Natural Environment are provided. Modelling the state and forecasting the development of hydroecosystems by means of fuzzy sets on the basis of input and output parameters, presented both quantitatively and qualitatively, are highlighted. Forecasting the development of ecosystems is realised based on the theory of stochastic processes and the theory of chains by Markov tools usage. The method of developing students' competence to use ecological-mathematical modeling is offered. It involves a combination of students' academic and research activities, their classroom and independent work. A list of the disciplines in which it is expedient to familiarize students with the indicated method is singled out. The mentioned methodology enables integration of biological, ecological and mathematical disciplines and information technologies in the complex study of natural processes. It stimulated the development of master students’ ability to integrate the perception (vision) of environmental problems, the formation of strategic research skills.
Lifelong Learning in the Context of European Vector of Pedagogical Science
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Білоцерківець Ірина; Bilotserkivets Iryna
Глобалізаційні та інтеграційні тенденції, світові освітні процеси, які поширюються у соціумі та висувають нові вимоги до педагогічної науки і практики, зорієнтовують освітню спільноту на стрижневі концептуальні ідеї, принципи та підходи, характерні для європейської освіти. На основі аналізу української і міжнародної документації в галузі освіти, освіти упродовж життя, постійного навчання, освіти дорослих (Меморандум щодо освіти упродовж життя, Копенгагенська декларація, Болонська декларація, Міжнародна стандартна класифікація освіти, інші законодавчі акти та документи), аналізу та вивчення здобутків академіків НАПН України та зарубіжних науковців із тематики дослідження, авторкою здійснено спробу представити різні погляди на тлумачення сучасного наукового терміна «освіта упродовж життя» та пов’язаних із ним понять; розкрито основні положення, в яких відображені необхідні вимоги сучасності до поширення певних освітніх явищ і тенденцій, зокрема «безперервної освіти», «освіти дорослих», та інше. Стисло представлено функції освітньої діяльності для кращого розуміння її значущості за нинішніх умов; розкрито роль і значення освіти упродовж життя для особистісного і професійного розвитку особистості. Актуальність представленого аналітичного дослідження зумовлена також тим, що основою глобалізованого світу стає «суспільство знань», в якому провідну роль починає відігравати інформація, володіння нею та знаннями, які підвищуватимуть конкурентоспроможність як окремих індивідуумів, так і країн, нададуть можливість дати ефективну відповідь на актуальні виклики сучасності. Реформування освітньої галузі та її модернізація дали змогу визначити нові напрями освітньої науки, нові підходи у психології та педагогіці, посилили дослідницький потенціал, збагатили науковий понятійний апарат досліджень у царині освіти, тому авторка вважала за доцільне детальніше розглянути новітні терміни, що увійшли у понятійне поле едукаційної науки, глибше розкрити їхній зміст, розкрити та актуалізувати потребу упровадження тих явищ і процесів, що їх позначають
Means of Forming the Competence of the Person in Information Society in the Process of Studying Physics
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Шабля Василь; Shablia Vasyl
In the article from the position of realization of the competence approach to studying the problem of formation of the key competences necessary for each modern person for his life in the process of studying physics is considered. Proposed means of forming key Competences of students on the example of an integrated "tractor" lesson on the topic "Thermal machines. The principle of operation of heat machines. Cycle of heat machines. EFFICIENCY of heat machines. Tractor Engines".
Steam Education and Music: a Comparative Analysis of Practices
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Semenikhina Olena Volodymyrivna; Семеніхіна Олена Володимирівна; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Юрченко Артем Олександрович; Ostroha Mariia Mykhailivna; Острога Марія Михайлівна; Shamonia Volodymyr Hryhorovych; Шамоня Володимир Григорович
STEM education is becoming more and more relevant today due to society's demand for developing critical thinking and creativity in young people. Such education combines science, technology, engineering, art, and mathematics, contributing to developing innovative solutions in education. Studying music within the framework of STEAM is no exception. Music stimulates spatial thinking and helps to learn other disciplines through interdisciplinary connections. A comparative analysis of successful STEM implementation practices allows us to identify effective methods, adapt them to local conditions, and improve educational programs based on evidence-based approaches. The article raises the problem of enhancing music education by identifying the best educational practices of STEM education and music. A comparative analysis of scientific results identifies similarities and differences in approaches to integrating music into STEAM education in different countries. What is detected is an emphasis on interdisciplinary learning that promotes critical thinking and creativity. Countries with arts education programs, like Finland and Canada, demonstrate higher student engagement and achievement. Regions where the arts are not a priority, such as parts of the United States, need help in student achievement. The cultural context significantly impacts music integration; countries with solid musical traditions often view music as a fundamental aspect of education that enriches the learning experience. Several strategies are recommended to enhance STEAM education through music. Educators should develop interdisciplinary lesson plans that combine music with math and science concepts, using project-based learning to create engaging experiences. In addition, educational institutions should adopt supportive policies that prioritize the arts alongside STEM disciplines and provide professional development opportunities for teachers. Collaborative efforts between arts and STEM teachers can facilitate sharing resources and innovative teaching strategies, enriching the educational experience.
STEM освіта як ефективний напрям реалізації ключових положень концепції нової української школи
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Дрокіна Аліна; Drokina Alina
У даній роботі здійснено аналіз STEM-освіти як ефективного напряму реалізації ключових положень Концепції Нової української школи. Перед сучасною сферою освіти постає завдання розвитку і виховання всебічно розвиненої, освіченої, інноваційної особистості згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Природничо-математична освіта має стати одним з пріоритетів розвитку сфери вітчизняної освіти, забезпечуючи унікальні можливості для підготовки здобувачів освіти до успішного майбутнього в епоху швидких змін і технологічного прогресу. Адже саме STEM-освіта створює унікальні можливості для розвитку та підготовки майбутніх STEMфахівців (фахівці біо-, нанотехнологій, ІТ-спеціалісти та ін.), які зможуть здійснити значний внесок у розвиток українського суспільства. STEM-освіта виступає ефективним напрямом реалізації ключових положень Концепції Нової української школи. Зосереджуючись на інтеграції предметів природничо-математичного циклу та розвитку компетентностей здобувачів освіти у галузі природничих наук, технологій, інженерії та математики, STEM-освіта забезпечує створення ефективних умов для сучасної та якісної освіти. На основі ґрунтовного аналізу науково-педагогічних джерел з’ясовано, що STEM-освіта є невіддільною частиною Концепції Нової української школи, адже спрямована не лише на здобуття знань, умінь та навичок, а й на одержання ключових компетентностей. Багато вітчизняних вчених сходяться в думці у тому, що інтеграція та дослідницько-проєктна діяльність є провідними принципами STEM-освіти, які співзвучно переплітаються з орієнтирами НУШ. Визначено, що упровадження STEMзаходів у освітній процес Нової української школи сприятиме розвитку здобувачів освіти у багатьох аспектах: підвищення пізнавального інтересу до STEM, ефективне залучення до дослідницької діяльності, освіченість в сфері ІКТ, уміння їх використовувати, розвиток критичного та інноваційного мислення, формування комунікативних навичок, стимулювання творчості тощо. Важливо підкреслити і те, що STEM-навчання має потужний потенціал для розвитку не лише знань, але й різноманітних навичок, якостей та цінностей здобувачів освіти.
Training of Computer Science Teachers for the Formation of Cybersecurity Skills in Students: Actualization of Problems and their Possible Solutions
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Dubynskyi Vitalii; Дубинський Віталій
The article presents an analysis of the problem of preparing computer science teachers for the formation of cybersecurity skills in students. The generalization of the available scientific results gives an idea of the general trends and problems in this field: the need for constant updating of the curriculum in computer science and cybersecurity is emphasized to keep pace with the development of technologies and standards; emphasizes the need to combine practical skills with fundamental knowledge in cybersecurity education; stresses the importance of pedagogical and methodological knowledge along with subject knowledge in the training of computer science teachers; mastering innovative digital strategies for teaching and learning computer science; a mixed way of teaching courses (face-to-face, hybrid or online) and a variety of teaching methods; development of methodological competence of computer science teachers through different approaches to such development (special courses, internship programs, mentoring, joint lesson planning and reflective practice, etc.). Based on the results of the analysis, recommendations were formulated for the modernization of teacher training programs for the formation of students' cybersecurity skills: integration of content modules on cybersecurity into courses on methods of teaching computer science; development and implementation of specialized cybersecurity courses in educational and professional teacher training programs; use of digital tools and simulation technologies; promoting the continuous professional development of teachers in the field of cybersecurity; promoting cooperation and knowledge exchange with cybersecurity practitioners; bringing computer science teacher training curricula in line with international standards in the field of cybersecurity. We consider further research to be promising in studying the content of educational programs for training computer science teachers and analyzing the effectiveness of various teaching methods for developing cybersecurity skills in future computer science teachers.
Understanding and Addressing Students’ Fears in esl Speaking Classes: Insights from Students.
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Pysarchyk Olena; Писарчик Олена; Yamshynska Nataliia; Ямшинська Наталія; Kutsenok Neonila; Куценок Неоніла
There has been significant progress in understanding and addressing students' speaking fears in language teaching and learning. Nevertheless, there are still several issues that need to be addressed. The article explores students’ fears in ESL classrooms and suggests strategies to manage those fears as impediments to learning progress. A survey was conducted with the aim of getting a comprehensive understanding of the most common fears of students, namely fear of making mistakes and being corrected, fear of speaking in class, and fear of falling behind in studies. The survey consisted of questions focused on gathering insights from the students regarding their learning experience and fears related to speaking. The survey findings showed that students have different fears and stressed the importance and need to explore effective strategies to address those issues. Overall, the results suggest that the students struggle emotionally in ESL speaking lessons, as well as recognize the significance of feelings and emotions for their academic and personal growth. The study results provided useful insights into students’ prevalence of fears in ESL classrooms, which included fear of making mistakes, fear of speaking in front of a teacher and peers, fear of negative evaluation, and fear of falling behind. Considering that students’ fears have a negative effect on learning outcomes and impede advancement in language learning, it is extremely important to examine effective teaching strategies to alleviate students’ fears and help them build confidence in their speaking skills. The article reviews several strategies for teachers to support their students and develop their confidence in ESL speaking lessons. Among the suggested strategies are implementing delayed correction to deal with the fear of speaking and making mistakes, peer interaction, and feedback to help students gain confidence and promote a supportive learning atmosphere.
Views on Professional Development Issues from the Perspective of Esl Teachers
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Крюкова Єлизавета; Kriukova Yelyzaveta; Чугай Оксана; Chuhai Oksana; Ямшинська Наталія; Yamshynska Nataliia; Свиридова Лариса; Svyrydova Larysa
It is indeed true that, teachers are the most important elements of education who constantly need professional development (PD) activities, targeted to improve their pedagogical and teaching practice. Considering this, many educational systems worldwide have paid special attention to designing courses by which the quality of teaching and learning increases considerably. This paper presents a comprehensive examination of English as a Second Language (ESL) teachers' perceptions regarding professional development (PD). With the dual objectives of understanding teachers' recognition of PD necessity and gauging their willingness to engage in PD activities, the study identifies key motivations, effective PD practices, and prevalent challenges. The research employs a survey-based approach, targeting teachers with varying teaching experience, genders, and levels of professional satisfaction. The data gathered from the survey was processed and analyzed through descriptive statistics and Likert scale was employed for outcome assessments on some survey questions. . The results obtained, when compared with the results of other scholars, involved in the relevant investigation, coincided considerably, although some inconsistencies were observed. The findings reveal that a vast majority of ESL teachers appreciate the value of PD and demonstrate a strong willingness to participate in activities aimed at enhancing their teaching effectiveness and English competency. However, the study also highlights significant barriers such as time constraints due to heavy workload and the need for better access to high-quality PD resources. Most teachers associate their PD involvement directly with positive student outcomes, reflecting a clear link between teacher development and student academic achievements. The research uncovers a pronounced interest in the use of interactive tools in education among ESL practitioners, collaborative learning with AI, lesson planning, and feedback provision. Lastly, the paper delves into the factors impacting motivation for PD and underscores the importance of knowledge sharing and an adequate reward system to foster a thriving PD environment for ESL teachers.
Volleyball as a Means of Professionally Applied Physical Training in Higher Education Institutions for Students Specializing in 141 «Electric Power, Electrical Engineering, and Electromechanics»
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Cherednychenko Inna Anatoliivna; Чередниченко Інна Анатоліївна; Chukhlantseva Nataliia; Чухланцева Наталія; Lutsenko Serhii; Луценко Сергій
Higher education institutions train qualified and competitive specialists who not only possess a certain level of knowledge, skills, and abilities but can also apply them practically to achieve their professional goals. According to the Standard of Higher Education of Ukraine, a bachelor’s degree requires 240 ECTS credits, of which at least 25% must be elective courses aimed at developing general and specific competencies in the speciality. One of the general competencies for the speciality 141 "Electric Power, Electrical Engineering, And Electromechanics" is the ability to use various types and forms of physical activity for active recreation and a healthy lifestyle. To support this competency, the elective course "Professional and Applied Physical Training (using volleyball)" was offered to senior students. The article theoretically substantiates and presents a program for bachelor's degree students aimed at developing professionally applied physical qualities and psychophysical functions, the levels of which determine the quality of a future specialist's duties. The developed program assumes students possess a foundational mastery of basic volleyball techniques, which served as a prerequisite for enrolling in the course. The content of the program takes into account the specifics of professional activity, which is characterized by a heavy load on visual, auditory, musculoskeletal, and tactile analyzers. The discipline 'Professional and Applied Physical Training (using volleyball)' is designed for 180 hours, including 14 hours of lectures, 60 hours of practical classes, 96 hours of independent work, and 10 hours of individual assignments and consists of five content modules. The main criteria for assessing the quality of mastering the discipline 'Professional and Applied Physical Training (using volleyball)' were recommended to be the dynamics of indicators of the development of physical qualities and abilities by the speciality.
Адаптація майбутніх фахівців до міждисциплінарної підготовки як основа формування фахової мобільності
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Артюшенко Андрій; Artiushenko Andrii
У статті розглянуто перспективи реалізації системних змін у підготовці майбутніх фахівців в умовах динамічного інформаційно-освітнього середовища. Наголошено на важливому значенні формування фахової мобільності майбутніх фахівців в умовах європейського освітнього простору, що відкриває нові можливості не тільки для здобуття освіти, а й для розвитку європейського ринку праці. Вказано на необхідності суттєвих трансформаційних змін в сучасній парадигми вищої освіти. Висвітлено як суттєві переваги, так і проблеми, що виникають у процесі адаптації студентів до міждисциплінарної підготовки у закладах вищої освіти. Зауважено, що забезпечення міждисциплінарних зв’язків – одне з основних завдань сучасної системи навчання. Наголошено, що найуспішнішими на ринку праці будуть фахівці, що здатні швидко адаптуватися до нових обставин, спроможні шукати і вдало реалізовувати нестандартні рішення та нести відповідальність за них. Акцентовано, що проблема адаптації є міждисциплінарною та займає важливе місце серед досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців у закладах вищої освіти. Досліджено, що міждисциплінарність дозволяє підвищити навчальний процес на якісно новий рівень мислення та безпосередньо зумовлює кооперацію різних наукових областей, циркуляцію загальних понять для розуміння якогось явища. Зокрема, вказується, що міждисциплінарний підхід слід розуміти як спосіб взаємодії між науками, коли пізнання досягається лише при поєднанні зусиль окремих наук. Проаналізовано фактори оптимізації процесу підготовки фахівців на основі комплексного бачення, підходу та вирішення складних проблем реальної дійсності, усвідомлення нових завдань у царині міждисциплінарності, які актуалізують адаптацію студентів до міждисциплінарної підготовки.
Адаптація та модифікація навчання учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Бобер Анна Володимирівна; Bober Anna Volodymyrivna
У статті висвітлено питання адаптації та модифікації навчального процесу учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу. Розкрито поняття «адаптація» та «модифікація», наголошено на специфіці психічного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями. Підкреслено необхідність використання при адаптації навчання учнів означеної категорії в інклюзивному класі додаткових засобів і обладнання, ефективних методів і засобів формування теоретичних знань і практичних умінь. Наведено приклади дієвої адаптації навчального процесу учнів з порушеннями інтелекту в умовах інклюзії (застосування актуальних компонентів уроків для цієї категорії дітей, зміна видів навчальної діяльності, застосування фізкультпауз, поділ об’ємного матеріалу на менші складові, звернення до життєвого досвіду школярів, використання наочних посібників, орієнтація на практичну діяльність тощо). Наголошено на важливій ролі асистента вчителя в особистісному розвитку дитини з інтелектуальними порушеннями, створенні умов для соціалізації таких осіб. Розкрито авторське бачення модифікації навчання учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах освітньої інклюзії. Наведено приклади модифікації навчального процесу для дітей означеної категорії (зміна модельних навчальних програм, скорочення змісту теоретичного матеріалу, який необхідно засвоїти дитині, врахування індивідуальних можливостей кожного учня, використання індивідуального підходу, збільшення часу на виконання завдань, використання додаткових засобів і матеріалів, систематичне повторення вивченого матеріалу тощо). Здійснено аналіз модельних навчальних програм (на прикладі курсу «Історія України» для 7 класу) для закладів загальної середньої освіти та спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку. Визначено спільні риси та відмінності. На прикладі визначених критеріїв («знання хронологічних дат», «володіння історичними поняттями», «робота з історичною картою» та «виконання індивідуальних письмових завдань») проведено порівняння вказаних модельних навчальних програм та запропоновано шляхи модифікації навчання учнів з інтелектуальними порушеннями в інклюзивному класі.
Активне музикування як засіб формування уявлень про музикув дітей дошкільного віку
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Пушкар Лариса Вікторівна; Pushkar Larysa Viktorivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna; Акалович Марина; Akalovych Maryna
У статті висвітлено сутність активного музикування та його значення в формуванні уявлення про музику в дітей дошкільного віку. Наголошено на впливовості музичного мистецтва на цілісний і всебічний розвиток особистості дитини дошкільного віку; окреслено його полі функціональність, а саме: навчальні, виховні та розвивальні функції (засіб естетичного виховання та естетичного розвитку, засіб формування морального обличчя дитини; розширення кругозору вихованців; засіб активізації розумових здібностей; засіб фізичного розвитку; засіб емоційного розвиток дітей; удосконалення творчих здібностей та уяви; розвиваються універсальні здібності); комунікативна, реабілітаційна, корекційна, компенсаторна, психогігієнічна, релаксаційна, драматургічні функції. Конкретизовано характеристику термінів «активність», «активна особистість» та «музикування». Активне музикування у дослідженні схарактеризовано як манеру музичної комунікації, процес озвучення музичного твору через активне залучення дітей до комплексної музичної діяльності (рецептивного й активного слухання музики, виконання нескладних музичних творів, пісень, до музично-рухової інтерпретації музичних творів тощо) з метою формування духовного потенціалу особистості, ціннісних орієнтацій та уявлень про музику, а також задоволення потреб у музично-художньому переживанні. Серед завдань активного музикування визначено такі: формування уявлень про музику дітей дошкільного віку, виховання любові та інтересу дітей до музики; сприяння виникненню і формуванню музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику; ознайомлення дітей з елементарними музичними поняттями; сприяння розвитку навичок активного слухання музики, співів, гри на елементарних музичних інструментах, музично-ритмічного руху;розвиток творчої активності в усіх доступних дітям видах музичної діяльності.
Актуальні управлінські механізми реалізації ідей концепції «Нова українська школа»
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Куриш Наталія; Kurysh Nataliia
Реформа Нової української школи визначає нові вимоги та завдання для керівників закладів загальної середньої освіти, що окреслюють актуальні управлінські механізми прийняття менеджерських рішень та дій. Автором обґрунтовано актуальність проведених досліджень та проаналізовано трактування ключових понять «Нова українська школа», «механізми», «управлінські механізми», «фінансова автономія», «академічна автономія», «кадрова автономія», «організаційна автономія». Проведено дослідження видів механізмів управління (організаційного, адміністративного, структурного, технічного, економічного, державного, інформаційного) та їх практичні прояви в управлінні закладом нової української школи. Визначено характеристики актуальних управлінських механізмів реалізації ідей Нової української школи та охарактеризовано діяльність керівників закладів загальної середньої освіти, що узагальнено у Таблиці 1 «Актуальні управлінських механізмів реалізації ідей Нової української школи: практичний аспект». Презентовані практичні аспекти реалізації управлінських механізмів керування закладом освіти в умовах запровадження Концепції «Нова українська школа», дасть можливість сформувати імідж установи, забезпечить надання якісних освітніх послуг та допоможе досягнути очікуваних ефективних результатів реформування освітньої галузі. Модернізовані управлінські механізми з переходом реформи на наступний рівень – базової середньої освіти, дає можливість керівникам закладів використовувати їх із врахуванням етапів запровадження реформи, оновлення змісту освіти, вікових особливостей здобувачів освіти, готовності вчителів до змін та сучасного стану в суспільстві.
Актуальність здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii; Крайник Ярослав; Krainyk Yaroslav; Федорина Тетяна; Fedoryna Tetiana; Петренко Валерій; Petrenko Valerii; Фоменко Вікторія; Fomenko Viktoriia; Казак Володимир; Kazak Volodymyr
Розвиток знань та умінь щодо збереження здоров’я здобувачів освіти є одним з ключових завдань навчального процесу в сфері фізкультурно-спортивної освіти. Необхідно формувати в майбутніх тренерів у процесі навчання розуміння важливості збереження власного та здоров’я молодих спортсменів. Мета: обґрунтувати значення здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Матеріал і методи: теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. Підготовка сучасного тренера з виду спорту не буде якісною без сформованості в структурі професійної компетентності орієнтації на збереження здоров’я. Уявлення про здоров’язбережувальну компетентність тренера з виду спорту та її формування в процесі навчання залишається недостатньо розробленим. Її структура мусить включати характеристики, які забезпечують втілення здоров’язбереження як на особистісному рівні спортивного тренера, а також які будуть сформовані в процесі підготовки вихованців. Основою здоров’язбережувальної компетентності тренера з виду спорту є розуміння сутності спорту як діяльності спрямованої на формування, збагачення та збереження здоров’я тих, хто займаються, а не тільки на досягнення найвищого результату у змаганнях. Відповідно до цієї мети мусить будуватися спеціалізована фахова підготовка майбутніх спортивних тренерів. Висновки. Виявлено, що недостатньо уваги приділяється процесу розвитку уявлень майбутніх тренерів з виду спорту щодо оздоровчої спрямованості майбутньої професійної діяльності. Встановлені напрямки, які слід розвивати в процесі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Визначено, що першочергове значення у якісній фаховій діяльності спортивного тренера мають теоретичні знання та практичні навички щодо забезпечення здоров’я атлетів на різних етапах багаторічної підготовки. Вони спираються на особистісний рівень прихильності до ведення здорового способу життя, а також володіння стратегіями формування здоров’язбережувального середовища навчально-тренувального процесу. Подальше формулювання чітких вимог до здоров’язбережувальної компетентності спортивних тренерів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх спеціалістів.
Алгоритм роботи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку з історичними писемними джерелами
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Сіденко Юлія Олександрівна; Sidenko Yuliia Oleksandrivna
У статті запропоновано алгоритми роботи школярів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з писемними пам’ятками, здійснено аналіз адаптованих уривків історичних писемних джерел, які розміщені в підручниках «Історія України» для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку; проведено диференціацію писемних пам’яток, заповнено відповідні таблиці. Встановлено зв'язок між віком дітей, рівнем їхнього інтелектуального розвитку та кількістю й видом історичних писемних джерел. Зазначено, що в 7 класі діти знайомляться з 26 писемними історичними джерелами, у 8 класі школярі опрацьовують 36 писемних свідчень, у 9 класі учні вивчають 44 документи. У порівнянні з 7 класом, у 8 класі кількісний показник писемних пам’яток збільшується на 15 %, а в 9 класі на 22 %. Відзначено зміну співвідношення між видами історичних писемних джерел, зокрема наголошено на тому, що в 7 класі діти з інтелектуальними порушеннями знайомляться, переважно, з оповідними історичними пам’ятками (62 % від всіх джерел складають літописи, 23 % – мемуаристика і лише 12 % – документалістика), а в наступних класах показники описових писемних пам’яток зменшуються, а відсоток документалістики збільшується (у 8 класі – до 22 %, а в 9 класі – до 48 %). Визначено критерії відбору історичних писемних джерел для дітей з порушеннями інтелекту (рівень пізнавального розвитку учня, структура дефекту, кількість учнів у класі, їх комбінація, сформованість навичок читання, темп роботи на уроці тощо); описано ефективні прийоми роботи з історичними джерелами (самостійне читання, поділ тексту на частини та їх опрацювання, пошук дітьми відповіді у тексті історичного документа, складання плану, виділення основної думки, порівняння поглядів різних авторів); запропоновано алгоритм опрацювання писемної історичної пам’ятки (читання тексту (з візуалізацією (унаочненням) ключових понять, визначення виду писемного джерела, встановлення авторства тексту, з’ясування часу створення документа, підведення підсумку); висвітлено етапи роботи з писемним історичним джерелом (отримання тексту, знайомство з документом, аналіз, виконання завдання тощо).
Аналіз готовності педагогів базової середньої освіти до запровадження інтегративного підходу в освітній процес
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Васильченко Лілія; Vasylchenko Liliia; Шацька Наталія; Shatska Nataliia
На сучасному етапі розвитку суспільства з’являється розуміння того, що реалізація інтеграційних процесів, яка відбувається в усіх царинах життєдіяльності людини, має базуватися на новій освітній парадигмі, суть якої полягає в досягненні принципово нових цілей підготовки здобувача освіти. Будучи загальнонауковою категорією, інтеграція функціонує в педагогіці особливим чином, відповідно до канонів педагогічних систем. Сутність педагогічної інтеграції полягає у протіканні об'єднавчих дій усіх елементів освітнього процесу, а саме, змісту, форми, методів для її досягнення, що має прояв у розширенні функцій освіти (інтегративна функція), інноваційному навчанні (інтегроване навчання); модернізації освіти (інтегративні технології навчання); результаті освіти (цілісна особистість). Здійснений аналіз дозволив констатувати, що серед учителів мовно-літературної галузі переважають ті, які навчають учнів пілотних класів українській мові й літературі (33% педагогів), таке поєднання є традиційним для українських філологів. Водночас 12,2% респондентів зазначили, що викладають у п’ятикласників різні інтегровані курси: курс літератур і мовно-літературний курс. Загалом серед респондентів дослідження частка учителів природничої галузі складає 9,4%, серед них 95,5% указали, що викладають у пілотному /-их класі /-ах інтегрований курс «Пізнаємо природу». Під час розгляду питання було з’ясовано, що такий підхід до викладання предметів має свої переваги, але має й застереження. Серед переваг – зменшення кількості предметів за рахунок інтегрування, паралельне одержання знань, застосування сучасних форм і методів проведення уроку, здатність критично осмислювати подане явище з різних кутів наукового надбання, співпраця учитель-учень та інші. Серед пересторог – підготовка кадрів щодо викладання таких курсів, готовність педагогів до перекваліфікації, до збільшення об’єму навантажень на їх знаннєву парадигму, враховуючи кількість годин щотижневого навантаження, збільшення часу на підготовку до уроків тощо. Ці питання потребують додаткового дослідження.

Переглянути

Перегляд Освіта. Інноватика. Практика за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування