Освіта. Інноватика. Практика

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12503

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 254

Cosmetic Aesthetology as the Necessity of Modern Life
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Авраменко Надія; Костирко Діана; Avramenko Nadiia; Kostyrko Diana
У статті розкрито елементи теорії, логіки та понятійного апарату сучасної косметології. Проаналізовано назви основних напрямів косметології та їхні дефініції. Розглянуто особливості застосування різних методик в сучасній естетичної косметології, представлено механізми впливу факторів і їх сумісність і схеми проведення різних процедур
Digital Tools in Foreign Language Teaching
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Юніна Ольга; Yunina Olha
The article considers the opportunity of practical use of digital tools in foreign language teaching and learning in educational institutions of different types. The primary task of language education today is improving the quality of education. The use of digital tools in foreign language teaching is of particular importance. Practice has shown that language learning software have many advantages over traditional teaching methods. Language learning software and other digital tools contribute to the individualization and intensification of training, increase cognitive activity, motivation and broaden horizons, create conditions for self-study activities. Information and communication technologies allow students to set their own learning rhythm, which is a basic indicator of motivation. Some researchers think that students can work at their own pace and in accordance with their needs through such digital tools. Foreign language teaching outside the language environment significantly reduces the motivation to master the language. Digital tools are one of the main means of increasing motivation. In language classrooms digital tools help solve a number of didactic tasks: to form reading skills, using the materials of the global network; to improve writing skills; to upgrade students’ vocabulary; to form sustainable motivation to learn a foreign language. Digital tools include educational websites, programs for editing audio and video materials, platforms for cooperating and sharing information and resources. Language learning software programs provide the introduction of educational material, the simulation of communication situations, game tasks, control and assessment. Digital tools organize students’ self-study activities and manage them, especially in the process of training with language and speech material. This determines the nature of the exercises and teaching methods used. Digital tools in foreign language teaching provide an opportunity to enthuse students.
Eсоlogical and Mathematical Modeling Tools Usage in Natural Sciences Teachers Training
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Степанюк Алла Василівна; Stepaniuk Alla Vasylivna; Гуменюк Галина; Humeniuk Halyna; Гарматій Наталія; Harmatii Nataliia; Грубінко Василь Васильович; Hrubinko Vasyl Vasylovych
The article deals with the the state of applying the modelling method in training future Natural Sciences teachers. The peculiarities of modelling and forecasting as methods of teaching and research activity in training future Natural Sciences teachers (Biology, Ecology, Chemistry, Natural Sciences) are explored. The expediency of their application as means of introduction into the educational process the principle of "learning through research", which ensures the organization of educational process on the basis of research activities and the involvement of students in scientific work is substantiated. Examples of using ecological and mathematical modelling tools in the organization of education and scientific work of postgraduate students in the field of 014 Secondary Education, Biology, Natural Sciences, 101 Ecology and Rational Use of Natural Environment are provided. Modelling the state and forecasting the development of hydroecosystems by means of fuzzy sets on the basis of input and output parameters, presented both quantitatively and qualitatively, are highlighted. Forecasting the development of ecosystems is realised based on the theory of stochastic processes and the theory of chains by Markov tools usage. The method of developing students' competence to use ecological-mathematical modeling is offered. It involves a combination of students' academic and research activities, their classroom and independent work. A list of the disciplines in which it is expedient to familiarize students with the indicated method is singled out. The mentioned methodology enables integration of biological, ecological and mathematical disciplines and information technologies in the complex study of natural processes. It stimulated the development of master students’ ability to integrate the perception (vision) of environmental problems, the formation of strategic research skills.
Lifelong Learning in the Context of European Vector of Pedagogical Science
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Білоцерківець Ірина; Bilotserkivets Iryna
Глобалізаційні та інтеграційні тенденції, світові освітні процеси, які поширюються у соціумі та висувають нові вимоги до педагогічної науки і практики, зорієнтовують освітню спільноту на стрижневі концептуальні ідеї, принципи та підходи, характерні для європейської освіти. На основі аналізу української і міжнародної документації в галузі освіти, освіти упродовж життя, постійного навчання, освіти дорослих (Меморандум щодо освіти упродовж життя, Копенгагенська декларація, Болонська декларація, Міжнародна стандартна класифікація освіти, інші законодавчі акти та документи), аналізу та вивчення здобутків академіків НАПН України та зарубіжних науковців із тематики дослідження, авторкою здійснено спробу представити різні погляди на тлумачення сучасного наукового терміна «освіта упродовж життя» та пов’язаних із ним понять; розкрито основні положення, в яких відображені необхідні вимоги сучасності до поширення певних освітніх явищ і тенденцій, зокрема «безперервної освіти», «освіти дорослих», та інше. Стисло представлено функції освітньої діяльності для кращого розуміння її значущості за нинішніх умов; розкрито роль і значення освіти упродовж життя для особистісного і професійного розвитку особистості. Актуальність представленого аналітичного дослідження зумовлена також тим, що основою глобалізованого світу стає «суспільство знань», в якому провідну роль починає відігравати інформація, володіння нею та знаннями, які підвищуватимуть конкурентоспроможність як окремих індивідуумів, так і країн, нададуть можливість дати ефективну відповідь на актуальні виклики сучасності. Реформування освітньої галузі та її модернізація дали змогу визначити нові напрями освітньої науки, нові підходи у психології та педагогіці, посилили дослідницький потенціал, збагатили науковий понятійний апарат досліджень у царині освіти, тому авторка вважала за доцільне детальніше розглянути новітні терміни, що увійшли у понятійне поле едукаційної науки, глибше розкрити їхній зміст, розкрити та актуалізувати потребу упровадження тих явищ і процесів, що їх позначають
Means of Forming the Competence of the Person in Information Society in the Process of Studying Physics
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Шабля Василь; Shablia Vasyl
In the article from the position of realization of the competence approach to studying the problem of formation of the key competences necessary for each modern person for his life in the process of studying physics is considered. Proposed means of forming key Competences of students on the example of an integrated "tractor" lesson on the topic "Thermal machines. The principle of operation of heat machines. Cycle of heat machines. EFFICIENCY of heat machines. Tractor Engines".
STEM освіта як ефективний напрям реалізації ключових положень концепції нової української школи
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Дрокіна Аліна; Drokina Alina
У даній роботі здійснено аналіз STEM-освіти як ефективного напряму реалізації ключових положень Концепції Нової української школи. Перед сучасною сферою освіти постає завдання розвитку і виховання всебічно розвиненої, освіченої, інноваційної особистості згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Природничо-математична освіта має стати одним з пріоритетів розвитку сфери вітчизняної освіти, забезпечуючи унікальні можливості для підготовки здобувачів освіти до успішного майбутнього в епоху швидких змін і технологічного прогресу. Адже саме STEM-освіта створює унікальні можливості для розвитку та підготовки майбутніх STEMфахівців (фахівці біо-, нанотехнологій, ІТ-спеціалісти та ін.), які зможуть здійснити значний внесок у розвиток українського суспільства. STEM-освіта виступає ефективним напрямом реалізації ключових положень Концепції Нової української школи. Зосереджуючись на інтеграції предметів природничо-математичного циклу та розвитку компетентностей здобувачів освіти у галузі природничих наук, технологій, інженерії та математики, STEM-освіта забезпечує створення ефективних умов для сучасної та якісної освіти. На основі ґрунтовного аналізу науково-педагогічних джерел з’ясовано, що STEM-освіта є невіддільною частиною Концепції Нової української школи, адже спрямована не лише на здобуття знань, умінь та навичок, а й на одержання ключових компетентностей. Багато вітчизняних вчених сходяться в думці у тому, що інтеграція та дослідницько-проєктна діяльність є провідними принципами STEM-освіти, які співзвучно переплітаються з орієнтирами НУШ. Визначено, що упровадження STEMзаходів у освітній процес Нової української школи сприятиме розвитку здобувачів освіти у багатьох аспектах: підвищення пізнавального інтересу до STEM, ефективне залучення до дослідницької діяльності, освіченість в сфері ІКТ, уміння їх використовувати, розвиток критичного та інноваційного мислення, формування комунікативних навичок, стимулювання творчості тощо. Важливо підкреслити і те, що STEM-навчання має потужний потенціал для розвитку не лише знань, але й різноманітних навичок, якостей та цінностей здобувачів освіти.
Views on Professional Development Issues from the Perspective of Esl Teachers
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Крюкова Єлизавета; Kriukova Yelyzaveta; Чугай Оксана; Chuhai Oksana; Ямшинська Наталія; Yamshynska Nataliia; Свиридова Лариса; Svyrydova Larysa
It is indeed true that, teachers are the most important elements of education who constantly need professional development (PD) activities, targeted to improve their pedagogical and teaching practice. Considering this, many educational systems worldwide have paid special attention to designing courses by which the quality of teaching and learning increases considerably. This paper presents a comprehensive examination of English as a Second Language (ESL) teachers' perceptions regarding professional development (PD). With the dual objectives of understanding teachers' recognition of PD necessity and gauging their willingness to engage in PD activities, the study identifies key motivations, effective PD practices, and prevalent challenges. The research employs a survey-based approach, targeting teachers with varying teaching experience, genders, and levels of professional satisfaction. The data gathered from the survey was processed and analyzed through descriptive statistics and Likert scale was employed for outcome assessments on some survey questions. . The results obtained, when compared with the results of other scholars, involved in the relevant investigation, coincided considerably, although some inconsistencies were observed. The findings reveal that a vast majority of ESL teachers appreciate the value of PD and demonstrate a strong willingness to participate in activities aimed at enhancing their teaching effectiveness and English competency. However, the study also highlights significant barriers such as time constraints due to heavy workload and the need for better access to high-quality PD resources. Most teachers associate their PD involvement directly with positive student outcomes, reflecting a clear link between teacher development and student academic achievements. The research uncovers a pronounced interest in the use of interactive tools in education among ESL practitioners, collaborative learning with AI, lesson planning, and feedback provision. Lastly, the paper delves into the factors impacting motivation for PD and underscores the importance of knowledge sharing and an adequate reward system to foster a thriving PD environment for ESL teachers.
Адаптація майбутніх фахівців до міждисциплінарної підготовки як основа формування фахової мобільності
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Артюшенко Андрій; Artiushenko Andrii
У статті розглянуто перспективи реалізації системних змін у підготовці майбутніх фахівців в умовах динамічного інформаційно-освітнього середовища. Наголошено на важливому значенні формування фахової мобільності майбутніх фахівців в умовах європейського освітнього простору, що відкриває нові можливості не тільки для здобуття освіти, а й для розвитку європейського ринку праці. Вказано на необхідності суттєвих трансформаційних змін в сучасній парадигми вищої освіти. Висвітлено як суттєві переваги, так і проблеми, що виникають у процесі адаптації студентів до міждисциплінарної підготовки у закладах вищої освіти. Зауважено, що забезпечення міждисциплінарних зв’язків – одне з основних завдань сучасної системи навчання. Наголошено, що найуспішнішими на ринку праці будуть фахівці, що здатні швидко адаптуватися до нових обставин, спроможні шукати і вдало реалізовувати нестандартні рішення та нести відповідальність за них. Акцентовано, що проблема адаптації є міждисциплінарною та займає важливе місце серед досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців у закладах вищої освіти. Досліджено, що міждисциплінарність дозволяє підвищити навчальний процес на якісно новий рівень мислення та безпосередньо зумовлює кооперацію різних наукових областей, циркуляцію загальних понять для розуміння якогось явища. Зокрема, вказується, що міждисциплінарний підхід слід розуміти як спосіб взаємодії між науками, коли пізнання досягається лише при поєднанні зусиль окремих наук. Проаналізовано фактори оптимізації процесу підготовки фахівців на основі комплексного бачення, підходу та вирішення складних проблем реальної дійсності, усвідомлення нових завдань у царині міждисциплінарності, які актуалізують адаптацію студентів до міждисциплінарної підготовки.
Актуальні управлінські механізми реалізації ідей концепції «Нова українська школа»
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Куриш Наталія; Kurysh Nataliia
Реформа Нової української школи визначає нові вимоги та завдання для керівників закладів загальної середньої освіти, що окреслюють актуальні управлінські механізми прийняття менеджерських рішень та дій. Автором обґрунтовано актуальність проведених досліджень та проаналізовано трактування ключових понять «Нова українська школа», «механізми», «управлінські механізми», «фінансова автономія», «академічна автономія», «кадрова автономія», «організаційна автономія». Проведено дослідження видів механізмів управління (організаційного, адміністративного, структурного, технічного, економічного, державного, інформаційного) та їх практичні прояви в управлінні закладом нової української школи. Визначено характеристики актуальних управлінських механізмів реалізації ідей Нової української школи та охарактеризовано діяльність керівників закладів загальної середньої освіти, що узагальнено у Таблиці 1 «Актуальні управлінських механізмів реалізації ідей Нової української школи: практичний аспект». Презентовані практичні аспекти реалізації управлінських механізмів керування закладом освіти в умовах запровадження Концепції «Нова українська школа», дасть можливість сформувати імідж установи, забезпечить надання якісних освітніх послуг та допоможе досягнути очікуваних ефективних результатів реформування освітньої галузі. Модернізовані управлінські механізми з переходом реформи на наступний рівень – базової середньої освіти, дає можливість керівникам закладів використовувати їх із врахуванням етапів запровадження реформи, оновлення змісту освіти, вікових особливостей здобувачів освіти, готовності вчителів до змін та сучасного стану в суспільстві.
Алгоритм роботи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку з історичними писемними джерелами
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Сіденко Юлія Олександрівна; Sidenko Yuliia Oleksandrivna
У статті запропоновано алгоритми роботи школярів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з писемними пам’ятками, здійснено аналіз адаптованих уривків історичних писемних джерел, які розміщені в підручниках «Історія України» для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку; проведено диференціацію писемних пам’яток, заповнено відповідні таблиці. Встановлено зв'язок між віком дітей, рівнем їхнього інтелектуального розвитку та кількістю й видом історичних писемних джерел. Зазначено, що в 7 класі діти знайомляться з 26 писемними історичними джерелами, у 8 класі школярі опрацьовують 36 писемних свідчень, у 9 класі учні вивчають 44 документи. У порівнянні з 7 класом, у 8 класі кількісний показник писемних пам’яток збільшується на 15 %, а в 9 класі на 22 %. Відзначено зміну співвідношення між видами історичних писемних джерел, зокрема наголошено на тому, що в 7 класі діти з інтелектуальними порушеннями знайомляться, переважно, з оповідними історичними пам’ятками (62 % від всіх джерел складають літописи, 23 % – мемуаристика і лише 12 % – документалістика), а в наступних класах показники описових писемних пам’яток зменшуються, а відсоток документалістики збільшується (у 8 класі – до 22 %, а в 9 класі – до 48 %). Визначено критерії відбору історичних писемних джерел для дітей з порушеннями інтелекту (рівень пізнавального розвитку учня, структура дефекту, кількість учнів у класі, їх комбінація, сформованість навичок читання, темп роботи на уроці тощо); описано ефективні прийоми роботи з історичними джерелами (самостійне читання, поділ тексту на частини та їх опрацювання, пошук дітьми відповіді у тексті історичного документа, складання плану, виділення основної думки, порівняння поглядів різних авторів); запропоновано алгоритм опрацювання писемної історичної пам’ятки (читання тексту (з візуалізацією (унаочненням) ключових понять, визначення виду писемного джерела, встановлення авторства тексту, з’ясування часу створення документа, підведення підсумку); висвітлено етапи роботи з писемним історичним джерелом (отримання тексту, знайомство з документом, аналіз, виконання завдання тощо).
Аналіз готовності педагогів базової середньої освіти до запровадження інтегративного підходу в освітній процес
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Васильченко Лілія; Vasylchenko Liliia; Шацька Наталія; Shatska Nataliia
На сучасному етапі розвитку суспільства з’являється розуміння того, що реалізація інтеграційних процесів, яка відбувається в усіх царинах життєдіяльності людини, має базуватися на новій освітній парадигмі, суть якої полягає в досягненні принципово нових цілей підготовки здобувача освіти. Будучи загальнонауковою категорією, інтеграція функціонує в педагогіці особливим чином, відповідно до канонів педагогічних систем. Сутність педагогічної інтеграції полягає у протіканні об'єднавчих дій усіх елементів освітнього процесу, а саме, змісту, форми, методів для її досягнення, що має прояв у розширенні функцій освіти (інтегративна функція), інноваційному навчанні (інтегроване навчання); модернізації освіти (інтегративні технології навчання); результаті освіти (цілісна особистість). Здійснений аналіз дозволив констатувати, що серед учителів мовно-літературної галузі переважають ті, які навчають учнів пілотних класів українській мові й літературі (33% педагогів), таке поєднання є традиційним для українських філологів. Водночас 12,2% респондентів зазначили, що викладають у п’ятикласників різні інтегровані курси: курс літератур і мовно-літературний курс. Загалом серед респондентів дослідження частка учителів природничої галузі складає 9,4%, серед них 95,5% указали, що викладають у пілотному /-их класі /-ах інтегрований курс «Пізнаємо природу». Під час розгляду питання було з’ясовано, що такий підхід до викладання предметів має свої переваги, але має й застереження. Серед переваг – зменшення кількості предметів за рахунок інтегрування, паралельне одержання знань, застосування сучасних форм і методів проведення уроку, здатність критично осмислювати подане явище з різних кутів наукового надбання, співпраця учитель-учень та інші. Серед пересторог – підготовка кадрів щодо викладання таких курсів, готовність педагогів до перекваліфікації, до збільшення об’єму навантажень на їх знаннєву парадигму, враховуючи кількість годин щотижневого навантаження, збільшення часу на підготовку до уроків тощо. Ці питання потребують додаткового дослідження.
Аналіз досвіду роботи використання потенціалу соціальних мереж у реалізації концепції національно-патріотичного виховання
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Собченко Тетяна; Sobchenko Tetiana; Кін Олена; Kin Olena
У статті акцентовано увагу на то, що в сучасних умовах протистояння російської агресії, боротьби за територіальну цілісність, національний суверенітет нашої держави особливої актуальності набувають питання посилення національно-патріотичного виховання молодого покоління, формування громадянина та патріота, який зможе обстоювати національні інтереси та цінності та ефективно діяти та працювати в міжнародному ціннісному просторі. Представлено та проаналізовано основні ідеї Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Авторами з’ясовано, що в сучасних умовах пріоритетності форматів онлайн-комунікацій серед молоді, важливим засобом інформаційного забезпечення здійснення національно-патріотичного виховання є Інтернет- ресурси, зокрема соціальні мережі. У статі репрезентовано досвід роботи викладачів кафедри освітології та інноваційної педагогіки ХНПУ імені Г. С. Сковороди щодо здійснення національно-патріотичного виховання студентської молоді засобами інтернет-ресурсів. Зокрема, представлено зміст та особливості проведення заходів до Дня науки, який було присвячено 300-річчю від дня народження відомого філософа Г. С. Сковороди: бінарної лекції на тему «Цифрова компетентність майбутнього фахівця», яка супроводжувалася виконанням творчих завдань для здобувачів: «Діджиталізація Г. С. Сковороди» (створення блогу або сторінки Г. С. Сковороди у соціальних мережах Facebook або Instagram). У статті проаналізовано виховне значення проведеного заходу, який сприяв: прояву креативності, творчості, неординарності, талантів здобувачів; імплементації європейських та національних цінностей; заохоченню здобувачів до вивчення творчості Г. C. Сковороди; переосмисленню філософської, творчої спадщини Г. С. Сковороди, його ідей та світогляду. Авторами було доведено, що використання засобів інтернет-комунікації, зокрема cсоціальних мереж має досить потужний потенціал реалізації завдань національно-патріотичного виховання, формування у здобувачів національних почуттів, інтересів та цінностей.
Аналіз компетентнісної орієнтації змісту навчання геометрії на прикладі вивчення теми «трикутники»
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Стеценко Каріна; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Юрченко Артем Олександрович; Stetsenko Karina; Khvorostina Yurii Viacheslavovych; Yurchenko Artem Oleksandrovych
У педагогічній теорії немає одностайного підходу до розуміння компетентнісного підходу і шляхів його впровадження в освітню діяльність, тому ця проблема є предметом дискусій і досліджень, у т.ч. в контексті методики навчання математики. Формування математичної компетентності в учнів основної школи на уроках геометрії передбачає різною мірою формування процедурної, логічної, технологічної, дослідницької і методологічної її складових. Тому мета статті: привести результати аналізу компетентнісної орієнтації змісту навчання геометрії на прикладі вивчення теми «Трикутники». Для досягнення мети використовуються такі теоретичні методи дослідження як: аналіз наукової та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз змісту навчальних планів, програм та підручників, узагальнення досвіду роботи вчителів математики. Нами проаналізовано завдання з теми «Трикутники» у підручниках сьомих класів та наведено порівняльні таблиці кількості завдань, які спрямовані на розвиток тієї чи іншої компоненти математичної компетентності. Зроблено висновок, що найбільшу частку завдань становлять завдання, спрямовані на формування процедурної компетентності, найменшу – методологічної компетентності. А от завдань спрямованих на формування технологічної компетентності не представлено в жодному з підручників. За аналізом підручників з п’ятого по дев’ятий класи закладів загальної середньої освіти та закладів з поглибленим вивченням математики виявлено, що всі автори намагаються спрямувати кожне зі своїх завдань на розвиток певного компоненту математичної компетентності. Однак кількість таких завдань, відповідно до класифікації компонентів, відрізняється. А кількість завдань з кожного компонента математичної компетентності визначається ще й віковими особливостями учня.
Аналіз навчання вибіркового модуля «Веб-технології» у 10-11 класах ЗЗСО
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Яцько Оксана; Yatsko Oksana
Методична система навчання інформатики, зокрема і вибіркового модулю «Веб-дизайн», як складової предмету «Інформатика» у 10-11 класах ЗЗСО, формулюється як підсистема, функціонування якої визначається певними чинниками. Основними з яких є: соціальне замовлення на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства, інформатичні компетентності, яких має набути здобувач освіти, мета, принципи та зміст навчання та виховання тощо. Створення та розвиток методичної системи навчання інформатики відіграє ключову роль у становленні шкільною курсу інформатики. Тому актуальним є аналіз елементів методичної системи, виявлення найвужчих місць і проблем, без розв’язання яких неможливий її подальший розвиток. У статті проведено порівняльний аналіз навчальних програм та підручників з інформатики для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти профільного рівня та рівня стандарт; визначено особливості навчання вибіркового модуля "Веб-технології". Проведений аналіз методики навчання вибіркового модуля «Веб-технології» у 10-11 класах ЗЗСО дозволяє виділити основні моменти побудови уроків, такі як розподіл часу на уроці, побудова самого уроку, розробка практичних завдань тощо. Так виділяється матеріал, який був відомий і його варто повторити, та новий матеріал, що варто опрацювати більш детально.
Аналіз показників техніко-тактичних дій тенісистів 10-12 років з урахуванням властивостей темпераменту і моніторингу показників частоти серцевих скорочень
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Євтифієва Ірина; Yevtyfiieva Iryna; Донець Юрій; Donets Yurii; Євтифієв Андрій; Yevtyfiiev Andrii; Хірний Сергій; Khirnyi Serhii
Підготовка тенісистів віком 10-12 років охарактеризована акцентом на техніко-тактичну підготовленість, високий рівень розвитку фізичних та психофізіологічних якостей, формуванням індивідуального стилю гри, проте спостерігається недостатня саморегуляція психічного стану та контролю психологічної готовності спортсменів. Метою дослідження є проаналізувати показники техніко-тактичних дій тенісистів 10-12 років з урахуванням властивостей темпераменту і моніторингу показників частоти серцевих скорочень. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні прийняли участь 36 тенісиста віком 10-12 років, які займаються у секції тенісу спортивного клубу «Політехнік» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Для визначення властивостей темпераменту тенісистів застосовували методику професора Г.Ю. Айзенка з використанням опитувальника версії EPQ (Eysenck Personality Questionnaire). Показники частоти серцевих скорочень фіксувались за допомогою нагрудних кардіодатчиків Polar Team 2. Результати. Проведено дослідження властивостей темпераменту серед тенісистів 10-12 років. Відзначено прояви всіх типів темпераменту, але більшою мірою виявлено приналежність досліджуваних спортсменів до групи холериків (46,9%) та сангвініків (34,4%). Зазначено, що у тенісистів з типом темпераменту «холерик» виконано більшу кількість технічних дій за гру – 193 удари, «сангвініки» - 161 удар, «меланхоліки» - 120 ударів, а у «флегматиків» - 90 ударів. Показники ЧСС у тенісистів відрізнялись залежно від типу темпераменту. Висновки. Представлені результати проведеного дослідження дозволяють підібрати найефективніші технічні дії для тенісистів 10-2 років з урахуванням типів темпераменту. Вони дозволяють провести індивідуалізацію процесу фізичної, функціональної та психологічної підготовки з урахуванням типу темпераменту, підвищити ігрову активність тенісистів, підібрати засоби регуляції психічного стану для контролю над стомлюваністю в ігровій діяльності, оцінити ігрові ситуації, обсяг та інтенсивність фізичних навантажень з урахуванням типу темпераменту гравців, оцінити стан психічної готовності до змагальної діяльності.
Аналіз проблеми формування цифрової компетентності керівника закладу загальної середньої освіти в системі неформальної освіти в дослідженнях українських науковців
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Засімович Олена; Zasimovych Olena
У статті обґрунтовано необхідність підвищення рівня цифрової компетентності керівників ЗЗСО в умовах цифрових трансформацій суспільства. Проведено аналіз останніх робіт науковців із проблеми вивчення проблеми формування цифрової компетентності керівника закладу загальної середньої освіти в системі неформальної освіти. Окрема увага звертається на нормативно-правову документацію щодо розкриття даного питання. Опис цифрової компетентності педагогічних працівників та їх керівників зокрема розроблено відповідно до Концепції розвитку цифрових компетентностей та Плану заходів з її реалізації. Охарактеризована необхідність формування та розвитку цифрової компетентності освітян (як керівних кадрів, так і вчителів) та здобувачів освіти, яка підкреслюється у державних нормативних документах України та програмних документах світових освітніх та загальногуманітарних організацій. У статті співставляються трактування поняття «цифрова компетентність» різними науковцями. У статті доведено, що цифрова компетентність є базовою професійною компетентністю керівника закладу освіти та потребує постійного вдосконалення протягом всієї його професійної діяльності. Визначено умови формування цифрової компетентності керівників закладів освіти у системі післядипломної педагогічної освіти: цифровізацію освіти, наявність нормативно-правових документів щодо стандартів та вимог до цифрової компетентності вчителя, необхідність розробки та впровадження критеріїв розвитку цифрової компетентності вчителя, готовність післядипломної освіти забезпечити формування цифрової компетентності вчителів, розвинута ІТ-інфраструктура закладів освіти. Крім того, важливою умовою визначено мотивацію педагогів різних кваліфікаційних рівнів до неперервного професійного розвитку та самооцінювання ним рівня своєї цифрової компетентності.
Аналіз розвитку ІТ в контексті ризиків, які вони несуть
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Руденко Юлія Олександрівна; Rudenko Yuliia Oleksandrivna
У статті досліджено історичний розвиток інформаційних технологій (ІТ) у контексті можливих негативних наслідків. Вона висвітлює позитивний вплив ІТ на розвиток суспільства, але водночас підкреслює проблеми, пов'язані з появою негативних впливів, таких як інформаційна війна, гібридна війна та кіберзагрози. Акцентовано увагу на тому, що оперативна готовність у протидії цим викликам може бути досягнута лише через розуміння розвитку епохи, зумовленої ІТ-технологіями, характеру їх поширення та специфіки застосування. Обґрунтовано необхідність формування членів суспільства розуміння комплексного впливу розвитку ІТ на громадську безпеку. Стаття визнає ранніх вчених, які намагалися проаналізувати генезис розвитку ІТ та його історичні та соціальні наслідки, зокрема Е. Тоффлера, Б. Кастельса та Д. Белла. У ній акцентується увага на думках Е. Месснера щодо можливостей ведення інформаційної війни за допомогою різних інформаційно-психологічних прийомів і засобів, наголошується на важливості розуміння розвитку епохи. Дослідження заглиблюється у феномен інформаційної війни, яка охоплює різні форми інформаційної війни у сфері Інтернету. Визначено загрози, які несуть інформаційні війни. У статті описано генезис поняття «інформаційна війна» та встановлено домінуючу роль інформаційної складової, яка за допомогою різних інформаційно-психологічних прийомів і засобів впливає на світогляд, цінності та суспільну свідомість, створюючи реальну загрозу для націй, особистостей і людства. Окреслено основні елементи інформаційної війни, серед яких контроль над світовим інформаційним простором, вплив на громадську думку, формування суспільного світогляду, дезінформація, маніпуляції, пропаганда та кібератаки, спрямовані на викриття конфіденційної інформації та дестабілізацію критичної інфраструктури. Обґрунтовується небезпека «гібридних війн», що характеризуються нетрадиційними методами ведення війни (такими як терористичні акти, хакерські атаки, маніпулювання громадською думкою) та потужною інформаційно-пропагандистською складовою.Встановлено, що дослідження в контексті визначеної проблеми, концентруючись на розумінні історико-філософського осмислення проблеми та її наслідків, дає змогу з високим ступенем ймовірності прогнозувати майбутні події, ефективно реагувати на негативні впливи та професійно керувати процесом. У статті визначено перспективні напрями досліджень, зокрема аналіз психологічних, соціальних, педагогічних аспектів розвитку ІТ для утвердження безпечного існування в інформаційному просторі як держави, так і молодої особистості.
Аналіз цифрових інструментів для створення віртуальних екскурсій в освітньому процесі коледжів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Лобова Валентина; Lobova Valentyna; Лобов Сергій; Lobov Serhii; Лобов Євгеній; Lobov Yevhenii
У статті актуалізується проблема застосування віртуальних екскурсій у освітньому процесі. Обґрунтовується роль віртуальної наочності у сучасних цифрових умовах навчання. Виділені важливі для формування знань якості віртуальних екскурсій: зручність сприйняття інформації, розвиток творчого потенціалу, розширення світогляду, закріплення знань. Віртуальна екскурсія у загальному сенсі у статті трактується як змодельована допомогою комп’ютерних технологій уявна модель, яка відповідає дійсному, реальному явищу, педагогічній площині - організаційна форма навчання, що характеризується віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів з метою створення умов для самостійного спостереження, збереження і аналізу необхідних фактів тощо Поставлена і виконана мета розгляду і аналізу теоретичних і практичних аспектів створення віртуальної екскурсії для навчання студентів коледжів. Розглянуті способи створення віртуальних екскурсій з технічної точки зору. Серед них: створення інтерактивних презентацій (програми Prezi, Canva, Crello, Piktochart, Slides, Google презентації); створення спеціалізованих сайтів ( програми Wix, Google Sites, WordPress); використання геоінформаційних систем (програми Mapillary, Tour Builder, Historypin, Tour Creator, Nearpod); створення моделі об’єкта, 3D-моделювання (програми Tinkercad, 3D Slash, SolidWorks, Creo); застосування панорамних композицій (програми Image Composite Editor, Photo Gallery, Autostitch, Hugin Hugin, Dermandar Dermandar, Google Photos). Наведені характеристики програм, особливості використання, завдання, які здатні виконувати віртуальні екскурсії в зазначених програмах. Підкреслено, що більшість програм реалізовані в інтернет-просторі як онлайн-сервіси і мають платну і безплатну версії. Для сервісів, призначених для створення панорамних екскурсій представлена їх порівняльна характеристика за показниками: простота використання, функціонал, якість результату. Доведено, що різноманітність технічних способів, можливості програмного забезпечення, цифрова компетентність і мотивація педагога до використання передових методів і технологій навчання створюють ідеальні умови використання віртуальних екскурсій для будь-якої дисципліни. Серія ознайомчих зі створенням віртуальних екскурсій майстер-класів засвідчила збільшення частоти їх використання у навчальному матеріалі дисциплін коледжів.
Астрономические задачи с нестандартной ситуацией как средство развития исследовательской компетентности
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Дорошева Лілія; Dorosheva Liliia
Исследовательская компетенция педагога является составной частью профессиональной компетентности, и обеспечивает ее эффективность. В статье рассмотрены проблемы развития исследовательской компетентности студентов в процессе обучения, в частности, астрономии. Приведены примеры астрономических задач с нестандартной ситуацией.
Атлетичне пластичне образотворче мистецтво у роботах античних скульпторів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Лазоренко Сергій Анатолійович; Lazorenko Serhii Anatoliiovych; Чхайло Микола Борисович; Chkhailo Mykola Borysovych; Власенко Антон Петрович; Vlasenko Anton Petrovych
Пластичне образотворче мистецтво Античних цивілізацій підпадало під вплив політеїстичних теософських аспектів їхньої релігії. Характерними ознаками останньої були: велика кількість божественних субстанцій, які нічим не відрізнялися від звичайних людей, за виключенням лише божественної гіпертрофовано-м’язової тілесності, яка відзначалася досконалістю і до якої прагнув кожен Античний еллін, слідуючи давньогрецькому естетичному принципу – калокагатії, яку сповідували і небожителі з Олімпу. Тому митці, які обробляли мармур, намагалися як найкраще передати божественну естетику досконалої тілесності не тільки небожителів, а і звичайних атлетів і героїв Стародавньої Еллади та Риму. Скульптори тієї пори, у неживий кам’яний матеріал вдихали реалістичні риси, передаючи емоції людей, що робило їхні шедеври максимально наближеними до живих істот. Історію становлення Античного образотворчого мистецтва, з повною впевненістю, можна назвати педагогікою давньогрецького буття. Ключовим нюансом цієї педагогіки був факт возвеличення людської тілесності, яка формувалася за божественною подобою. Матеріал даної статті, є результатом аналізу науково-методичної літератури, який дозволив виокремити еволюційні періоди розвитку Грецької і Римської спортивної скульптури від архаїки до початку нашої ери. Інформацію цього допису, можна використовувати, як нетрадиційні форми вивчення тем фізична культура Античної Греції та Риму навчальної дисципліни «Історія фізичної культури». Кожна окремо взята скульптура, або ж скульптурний комплекс, який зображає героїв і переможців змагань стародавнього олімпійського чотириріччя, має власну і неповторну історію, яку у мистецькому шедеврі, намагалися зберегти для нащадків стародавні скульптори. І вивчаючи культурні артефакти, тієї доби, ми відтворюємо: по-перше – атмосферу Античної агоністики; по-друге – відзначаємо високу майстерність скульпторів щодо реалістичності відображення людської тілесності і по-третє – намагаємось втілити у нашу педагогіку естетичні принципи навчання Античного періоду.

Переглянути

Перегляд Освіта. Інноватика. Практика за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування