Алгоритм роботи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку з історичними писемними джерелами
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
У статті запропоновано алгоритми роботи школярів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з писемними пам’ятками, здійснено аналіз адаптованих уривків історичних писемних джерел, які розміщені в підручниках «Історія України» для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку; проведено диференціацію писемних пам’яток, заповнено відповідні таблиці. Встановлено зв'язок між віком дітей, рівнем їхнього інтелектуального розвитку та кількістю й видом історичних писемних джерел. Зазначено, що в 7 класі діти знайомляться з 26 писемними історичними джерелами, у 8 класі школярі опрацьовують 36 писемних свідчень, у 9 класі учні вивчають 44 документи. У порівнянні з 7 класом, у 8 класі кількісний показник писемних пам’яток збільшується на 15 %, а в 9 класі на 22 %. Відзначено зміну співвідношення між видами історичних писемних джерел, зокрема наголошено на тому, що в 7 класі діти з інтелектуальними порушеннями знайомляться, переважно, з оповідними історичними пам’ятками (62 % від всіх джерел складають літописи, 23 % – мемуаристика і лише 12 % – документалістика), а в наступних класах показники описових писемних пам’яток зменшуються, а відсоток документалістики збільшується (у 8 класі – до 22 %, а в 9 класі – до 48 %). Визначено критерії відбору історичних писемних джерел для дітей з порушеннями інтелекту (рівень пізнавального розвитку учня, структура дефекту, кількість учнів у класі, їх комбінація, сформованість навичок читання, темп роботи на уроці тощо); описано ефективні прийоми роботи з історичними джерелами (самостійне читання, поділ тексту на частини та їх опрацювання, пошук дітьми відповіді у тексті історичного документа, складання плану, виділення основної думки, порівняння поглядів різних авторів); запропоновано алгоритм опрацювання писемної історичної пам’ятки (читання тексту (з візуалізацією (унаочненням) ключових понять, визначення виду писемного джерела, встановлення авторства тексту, з’ясування часу створення документа, підведення підсумку); висвітлено етапи роботи з писемним історичним джерелом (отримання тексту, знайомство з документом, аналіз, виконання завдання тощо).
The article proposes algorithms for the work of schoolchildren with intellectual disabilities in history lessons with written notes, analyzes adapted excerpts of historical written sources, which are placed in the «History of Ukraine» textbooks for students with a breach of intellectual development; the differentiation of written records was carried out, the corresponding tables were filled. The relationship between the age of children, the level of their intellectual development and the number and type of historical written sources is established. It is noted that in the 7th grade, children get acquainted with 26 written historical sources, in the 8th grade, students study 36 written testimonies, in the 9th grade, students study 44 documents. Compared to the 7th grade, in the 8th grade the quantitative indicator of written records increases by 15%, and in the 9th grade by 22%. A change in the ratio between types of historical written sources was noted, in particular it was emphasized that in the 7th grade, children with intellectual disabilities get to know, mainly, narrative historical monuments (62% of all sources are chronicles, 23% – memoirs, and only 12% – documentary studies), and in the following grades the indicators of descriptive written records decrease, and the percentage of documentary studies increases (in the 8th grade – up to 22%, and in the 9th grade – up to 48%). The criteria for the selection of historical written sources for children with intellectual disabilities have been defined (the level of the student's cognitive development, the structure of the defect, the number of students in the class, their combination, the formation of reading skills, the pace of work in the lesson, etc.); effective methods of working with historical sources are described (independent reading, division of the text into parts and their processing, children's search for an answer in the text of a historical document, drawing up a plan, highlighting the main idea, comparing the views of different authors); an algorithm for processing a written historical monument is proposed (reading the text (with visualization (visualization) of key concepts, determining the type of written source, establishing the authorship of the text, finding out the time of creation of the document, summarizing); the stages of working with a written historical source are highlighted (receiving the text , familiarization with the document, analysis, task performance).
The article proposes algorithms for the work of schoolchildren with intellectual disabilities in history lessons with written notes, analyzes adapted excerpts of historical written sources, which are placed in the «History of Ukraine» textbooks for students with a breach of intellectual development; the differentiation of written records was carried out, the corresponding tables were filled. The relationship between the age of children, the level of their intellectual development and the number and type of historical written sources is established. It is noted that in the 7th grade, children get acquainted with 26 written historical sources, in the 8th grade, students study 36 written testimonies, in the 9th grade, students study 44 documents. Compared to the 7th grade, in the 8th grade the quantitative indicator of written records increases by 15%, and in the 9th grade by 22%. A change in the ratio between types of historical written sources was noted, in particular it was emphasized that in the 7th grade, children with intellectual disabilities get to know, mainly, narrative historical monuments (62% of all sources are chronicles, 23% – memoirs, and only 12% – documentary studies), and in the following grades the indicators of descriptive written records decrease, and the percentage of documentary studies increases (in the 8th grade – up to 22%, and in the 9th grade – up to 48%). The criteria for the selection of historical written sources for children with intellectual disabilities have been defined (the level of the student's cognitive development, the structure of the defect, the number of students in the class, their combination, the formation of reading skills, the pace of work in the lesson, etc.); effective methods of working with historical sources are described (independent reading, division of the text into parts and their processing, children's search for an answer in the text of a historical document, drawing up a plan, highlighting the main idea, comparing the views of different authors); an algorithm for processing a written historical monument is proposed (reading the text (with visualization (visualization) of key concepts, determining the type of written source, establishing the authorship of the text, finding out the time of creation of the document, summarizing); the stages of working with a written historical source are highlighted (receiving the text , familiarization with the document, analysis, task performance).
Опис
Ключові слова
діти з інтелектуальними порушеннями, історичні писемні джерела, алгоритм роботи, підручники для осіб з особливими освітніми потребами, children with a breach of intellectual development, historical written sources, work algorithm, textbooks for persons with special educational needs
Бібліографічний опис
Косенко, Ю. Алгоритм роботи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку з історичними писемними джерелами [Текст] / Ю. Косенко, Ю. Сіденко // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редакційна рада: О. В. Боряк, М. Воскоглу, Л. О. Петриченко та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2023. – Т.11, № 4 – С. 43–49. – DOI: 10.31110/2616-650X-vol11i4-006