Наукові видання
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові видання за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 28
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особенности психологической коррекции личности осужденных с отклонениями психического развития(Издательский дом "Белгород" "БелГУ", 2015-03) Харченко Тамара Григорівна; Kharchenko Tamara HryhorivnaРассматриваются личностные особенности осужденных с отклонениями психического развития, особенности применения в работе с ними методов когнитивной, поведенческой психологической коррекции, позитивной психотерапии, арт-терапии. Обосновывается необходимость специального психологического сопровождения данной категории осужденных в процессе ресоциализации их личности.Документ Діагностика зв’язного мовлення у дітей із тяжкими порушеннями мовлення засобами пізнавальних завдань(2016) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaУ статті схарактеризовано особливості використання лінгвістичних пізнавальних завдань у процесі діагностики зв’язного мовлення дошкільників із загальним недорозвитком мовлення. Автором подано інформацію щодо визначення поняття «пізнавальні завдання» та існуючих класифікацій означеного засобу; запропоновано узагальнені кількісні показники, що констатують різницю стану зв’язного мовлення у осіб зі звичайним мовленнєвим розвитком і загальним недорозвитком мовлення та ініціюють використання апробованих у процесі діагностики лінгвістичних пізнавальних завдань для підготовки дітей означеної категорії до навчання в школі.Документ Генетичні чинники етіології моторної алалії(Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaСтаття містить аналіз сучасних генетичних досліджень, спрямованих на вивчення проблеми етіології моторної алалії. Спираючись на класифікацію мовленнєвих порушень, запропоновану американською асоціацією мови, мовлення та слуху у статті висвітлено поняття «апраксія мовлення в дитинстві», що є синонімом моторної алалії. У викладі матеріалу розглянуто генетичну теорію виникнення зазначеного мовленнєвого порушення, яка заснована на вивченні мутації гена FOXP2. Дослідження показують, що всі повʼязані з FOXP2 мовні та мовленнєві порушення, незалежно від основної генетичної зміни, мають явний фенотип: апраксію мовлення в дитинстві, порушення рухового програмування мовлення або планування, яке впливає на продукування, послідовність, час і вимову звуків, складів і слів. Описане є результатом порушення частин мозку, які планують і координують рухи губ, рота і язика. Враховуючи сучасні дослідження дитячої апраксії, зазначено, що ця проблема й до теперішнього часу залишається недостатньо вивченою. Неоднозначність результатів, які отримують різні автори, а також потреба у діагностиці та корекції зазначеного мовленнєвого порушення свідчать про необхідність подальших наукових пошуків у цьому напрямі.Документ Діагностика моторної алалії: зарубіжний досвід(ПП Медобори-2006, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ ході викладу матеріалів статті, спираючись на зарубіжний досвід, висвітлено проблему діагностики моторної алалії. У статті зазначено, що питання про диференціацію моторної алалії за специфічними порушеннями мовлення є досить складним. Аналіз наукових джерел свідчить, що й на сьогоднішній день жоден тест або поведінкова характеристика не були підтверджені для диференціальної діагностики моторної алалії. У статті висвітлено специфічні загальноприйняті характеристики моторної алалії, які можна розділити на шість основних областей: неспецифічні моторні порушення, виробництво мовлення, просодика, сприймання мовлення, вимова та грамотність. У кожному з цих компонентів робиться посилання на основні недоліки синхронізації, програмування і сенсомоторної координації. Однак через відсутність остаточного діагностичного маркера моторної алалії висновки досліджень обмежені питаннями відбору та обʼєднання учасників дослідження. Отже, однозначних результатів виникнення та проявів цього мовленнєвого порушення на сьогодні немає.Документ Генетична обумовленість моторної алалії(Lublin: Izdevnieciba «Baltija Publishing, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті описані генетичні чинники моторної алалії. Розглянуто можливості профілактики цього мовленнєвого порушення.Документ Особливості корекційно-розвивального навчання і виховання дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення(Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2017-10) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaДля формування особистості у дітей велике значення має корекція мовленнєвих порушень. Завдяки цій корекції вдається попередити формування багатьох небажаних рис особистості. Практика свідчить, що своєчасний логопедичний вплив є одним з превентивних засобів попередження неуспішності дітей у школі та одночасно ефективним способом стимуляції психічного розвитку дитини в цілому.Документ Взаємодія учителя-логопеда закладу дошкільної освіти з сім’єю дітини з порушеннями мовленнєвого розвитку як вагомий засіб досягнення корекційної мети(«Видавничий дім «Гельветика», 2017-11) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaУ статті висвітлюється проблема взаємодії учителя-логопеда закладу дошкільної освіти з сім’єю дитини, яка відвідує групу компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення. Проблема корекції мовленнєвих порушень та розвитку мовлення викликають у батьків низку питань. На деякі з них вони шукають та знаходять відповіді самі, а інші питання потребують поради педагогів. Взаємодія педагогів і батьків є необхідною умовою ефективного корекційного процесу та повноцінного мовленнєвого розвитку дошкільників, так як найкращі результати спостерігаються там, де вчителі-логопеди та батьки діють узгоджено.Документ Бінарне заняття як одна з форм підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладах дошкільної освіти(НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017-11) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaЛогопедична практика доводить, що запорукою успішного подолання порушень мовленнєвого розвитку дошкільників є системна організація корекційно-розвивальної роботи. Модернізація процесу навчання сприяє пошуку педагогами таких педагогічних технологій, що викликатимуть у дітей бажання дізнаватися, міркувати, діяти, опановувати тощо. Сьогодні змінюються завдання дошкільної освіти, розробляються нові підходи до відображення змісту через інтеграцію знань, нові плани навчально-розвивальної роботи. Оновлення системи освіти вимагає використання нетрадиційних методів та форм під час організації корекційно-розвивального процесу в закладах дошкільної освіти, зокрема, інтегративних, під час використання яких у дітей формується діяльнісний підхід до процесу отримання та закріплення набутих знань, умінь та навичок. Однією з форм інтеграції предметів та реалізації міжпредметних зв’язків є бінарне заняття, проведення якого є доцільним в групах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення.Документ Розвиток професійної компетентності учителя-логопеда закладу дошкільної освіти як умова ефективної організації корекційно-розвивального процесу(ПП Медобори-2006, 2017-11) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaСтаття присвячена проблемі розвитку професійної компетентності учителя-логопеда закладу дошкільної освіти як однієї з умов ефективної організації корекційно-розвивального процесу. Тенденція збільшення числа дітей з різними мовленнєвими порушеннями визначає потребу у фахівцях, здатних забезпечити кваліфіковану допомогу дітям дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку і консультативну допомогу їх батькам. Професійна компетентність лежить в основі підвищення кваліфікації педагогів і доповнюється методичною, соціальною та особистісною компетентністю. Підвищення кваліфікації педагогів – це постійний процес оновлення професійних знань, умінь і навичок. В сучасних умовах розвитку освіти – це тенденція переходу від знань до навичок і педагогічної майстерності, тому необхідний обмін знаннями, перенесення їх в життєві, робочі ситуації, їх перетворення, тобто впровадження їх у педагогічну практику. Зважаючи на те, що професійна діяльність учителя-логопеда полягає в створенні оптимальних умов для розвитку особистості або відновлення здатності особи з вадами мовлення брати участь в активній соціальній діяльності, потребує пильної уваги завдання відповідності професійної компетентності логопедів закладів дошкільної освіти сучасним вимогам суспільства та освіти.Документ Теоретичні засади формування експресивного мовлення у безмовленнєвих дітей(НПУ імені М.П. Драгоманова, 2018) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaСтаття містить аналіз сучасних досліджень, спрямованих на вивчення теоретичних засад формування експресивного мовлення у безмовленнєвих дітей. Останнім часом в Україні логопедами відзначається збільшення кількості дітей, у яких відсутнє мовлення. Загальним для всіх цих дітей є відсутність мотивації до спілкування, невміння орієнтуватися в ситуації, підвищена емоційна виснаженість. У ході виклалу матеріалів статті зазначено, що на початкових етапах роботи із безмовленнєвими дітьми цілі та завдання її будуть подібними, незалежно від етіопатогенезу та механізмів мовленнєвого порушення (розвиток мовленнєвої ініціативи, створення мотивації до мовленнєвої діяльності одночасно зі збагаченням внутрішнього і зовнішнього лексикону; формування у дитини здатності до створення внутрішнього плану, програми висловлювання). Розширення та збагачення словникового запасу відбувається за рахунок засвоєння різних частин мови: іменників, дієслів, прикметників, прислівників. Метою наступних етапів мовленнєвого розвитку є формування фразового та звʼязного мовлення. Корекційну роботу з розвитку мовлення слід проводити поетапно з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.Документ Організація психолого-педагогічної роботи в Науково-практичному центрі кафедри логопедії СумДПУ імені А. С. Макаренка(ТОВ "ДІА", 2018) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaУ статті представлено специфіку надання логопедичної та психологічної допомоги дітям дошкільного та молодшого шкільного віку з порушеннями усного та писемного мовлення в умовах науково-практичного центру кафедри логопедії. Розкрито мету діяльності центру, завдання, які вирішуються в процесі корекційного та психологічного впливу.Документ Проблема подолання моторної алалії у дітей в умовах закладу освіти(«Педагогічна преса», 2018) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaНа основі аналізу статистичних даних та літературних джерел у статті висвітлено проблему розвитку та корекції моторної алалії. Зазначено, що в умовах сьогодення, особливо у світлі інклюзивного навчання, важливою умовою повноцінного розвитку дитини із моторною алалією, є своєчасна корекція її мовленнєвого порушення. Успішність формування мовленнєвої діяльності залежить від рівня оволодіння дитиною із моторною алалією фонетичною системою мови, яка залежить від взаємодії різних аналізаторів, що забезпечують полімодальну єдність мовленнєвої функціональної системи. При індивідуалізації плану корекції, заснованого на потребах і можливостях дитини, будь-який із методів корекції, який включає в себе принципи моторного навчання, може використовуватися для стимуляції правильних жестів та рухів мовлення.Документ Інформаційні технології в логопедичній роботі з дошкільниками(ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2018-03) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaАвтором описане використання комп’ютерних програмно-технічних продуктів, що на сьогодні дозволяє проектувати принципово нові педагогічні технології; означені засоби сприяють активізації та ефективному функціонуванню компенсаторних механізмів та використовуються із метою корекції порушень мовлення різної етіології.Документ Психолого-педагогічні рекомендації батькам, що виховують дитину з вадами слуху(БДПУ, 2018-04) Мороз Людмила Василівна; Рудих Алла Борисівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Rudykh Alla BorysivnaАктуальність даної роботи полягає в тому, що сім'ям необхідно допомогти виробити загальну стратегію діяльності, надати впевненості, що систематична і комплексна робота може забезпечити високий рівень загального і мовленнєвого розвитку їх дитини.Документ Рухлива гра як засіб корекції порушень мовлення на логопедичних заняттях(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018-04) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaУ статті висвітлено роль ігрової діяльності в дитячому віці та її вплив на процес корекції наявних порушень мовленнєвого розвитку, значення та особливості використання рухливих ігор та вправ у корекційно-розвивальній роботі в групах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти. Визначено завдання рухливих ігор, які використовують на логопедичних заняттях: пробудження у дитини бажання брати активну участь у корекційно-розвивальному процесі, підвищення пізнавальної активності та працездатності дітей, активізація процесів сприймання, уваги та пам’яті, розширення діапазону ігрових умінь та навичок, збільшення обсягу корекційного впливу. У статтю включено перелік рухливих ігор, що спрямовані на збагачення словника дитини іменниками, прикметниками, дієсловами, розвиток фонематичного сприймання, закріплення правильної вимови звуків, вміння складати речення, розвиток дрібної моторики пальців рук дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення.Документ Вивчення стану сенсорних умінь дошкільників із мовленнєвими порушеннями(ФОП Цьома С. П., 2018-05) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena Volodymyrivna; Басевич Катерина Олександрівна; Basevych Kateryna OleksandrivnaУ статті подано аналіз особливостей сенсорного розвитку дошкільників з порушеннями мовлення.Документ Діагностика мисленнєвих операцій старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення(Суми : ФОП Цьома С.П., 2018, 2018-05) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena Volodymyrivna; Соловйова Анастасія Андріївна; Soloviova Anastasiia AndriivnaУ статті представлено аналіз експериментальних даних, що демонструють стан сформованості мисленнєвих операцій старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення.Документ До питання гуманістичного напряму фахової підготовки вчителів-логопедів(2018-05) Мороз Людмила Василівна; Moroz Lyudmyla VasylivnaУ статті окреслено пріоритетні задачі навчального закладу, які полягають не тільки в розвитку, а й у формуванні позитивних особистісних якостей педагога-логопеда.Документ Використання настільно-друкованих ігор у корекційному процесі для дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення(ФОП Цьома С. П., 2018-05) Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena Volodymyrivna; Степанченко Жанна Олександрівна; Stepanchenko Zhanna OleksandrivnaУ статті розглядається використання ігор у корекційному процесі для дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.Документ Історія вивчення можливостей використання комп’ютерних ігор у логопедичній роботі з дітьми(ПП Медобори -2006, 2018-09) Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna ViktorivnaУ статті представлені погляди на компʼютерну гру як соціокультурний феномен, носій певних суспільних цінностей, фактор підвищення ефективності логопедичних занять із дітьми. Вивчення найбільш відомих теоретичних досліджень, присвячених грі в історичному аспекті, дозволяє констатувати різноманітність наукових підходів, які доповнюють один одного або ж, навпаки, містять серйозні протиріччя. Компʼютерна гра не тільки виконує низку важливих соціальних функцій, але і є носієм певних суспільних цінностей, активно впливаючи на соціально-культурні процеси. Погляди вчених на компʼютерну гру досить різні. Одні визначають її як художню форму віртуальної реальності, що є новою формою соціального й особистого життя. У той же час інші дослідники в компʼютерній грі бачать серйозну небезпеку як для фізичного, так і психологічного здоровʼя людини. Особливу значущість компʼютерні ігри набувають в системі навчання і виховання дітей із особливими освітніми потребами, у тому числі з мовленнєвими порушеннями. У статті розкриваються основні підходи до розробки компʼютерних логопедичних ігор та їх застосування в корекційно-педагогічному процесі.