Перегляд за Автор "Chobanian Anna Varuzhanivna"
Зараз показуємо 1 - 20 з 26
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Актуалізація соціального партнерства в процесі психолого-педагогічного супроводу: понятійно-категоріальний аспект(2015) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ cтатті стверджується доцільність актуалізації ролі соціального партнерства фахівців державних організацій із сім’ями дітей з помірною розумовою відсталістю в процесі психолого-педагогічного супроводу. Автор, на основі аналізу наукової літератури і практики, визначає сучасну термінологію, що може бути застосована під час провадження сучасних підходів до реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з помірною розумовою відсталістю. Для збереження термінологічної однозначності застосування сучасних понять та категорій під час реалізації цього супроводу у статті доцільно окреслити сутність її ключових наукових категорій, а саме понять – „актуалізація”, „соціальне партнерство” і „державні організації”.Документ Аналіз теоретичних підходів до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями(Гельветика, 2024) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ статті проведено аналіз теоретичних підходів до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями. Розгля-нуто основні концепції та моделі, які визначають фактори впливу на психічне здоров’я цієї категорії молоді. Особлива увага приділена інноваційним стратегіям та інтервенціям, спрямованим на підтримку емоційного та соціального благополуччя. Описано роль емоційного інтелекту та соціальної адаптації у формуванні позитивного психічного стану, підкреслюючи їх важливість у загальному розвитку та інтеграції цих молодих людей у суспільство. Крім того, у статті обговорюється необ-хідність комплексного підходу, що включає мультидисциплінарні знання з психології, педагогіки, соціальної роботи та меди-цини. Аналіз спрямований на надання цілісного розуміння унікальних викликів, з якими стикається ця група, та пропонує інте-гровані рішення для покращення їхнього психічного здоров’я та якості життя.У статті розглянуто теоретичні підходи до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями, акцентуючи увагу на ключових концепціях та моделях, що визначають фактори впливу на їх психічне здоров’я. Особливу увагу приділено інноваційним стратегіям та інтервенціям, які спрямовані на підтримку емоційного та соціального благополуччя цієї категорії молоді. Автори досліджують роль емоційного інтелекту та соціальної адаптації у формуванні позитивного психічного стану, підкреслюючи їх важливість для загального розвитку та інтеграції цих осіб у суспільство.У статті також обговорюється необхідність застосування комплексного підходу, що включає мультидисциплінарні знання з психології, педагогіки, соціальної роботи та медицини. Висвітлено виклики, з якими стикається ця група, та запропо-новано інтегровані рішення для покращення їхнього психічного здоров’я та якості життя. Особлива увага приділяється роз-робці та впровадженню ефективних програм, що сприяють розвитку емоційного інтелекту та соціальних навичок, необхідних для успішної адаптації та соціалізації молоді з інтелектуальними порушеннями.Документ Використання методу «Майндуфлнес» як засобу розвитку мотиваційної сфери дітей з ООП(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Абрамчук Орися; Abramchuk Orysia; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaАвторкою статті розглянуто використання методу «Майндфулнес» в якості засобу розвитку мотиваційної сфери, зокрема мотивації до навчання дітей з ООП. Межами статті визначено, що успішність розвитку мотивації до навчання залежить від: спроможності концентрувати увагу, здатності регулювати власні емоційні стани, свідомо використовувати уміння вчитися. Теоретичний аналіз спеціальної психолого-педагогічної літератури дозволив з’ясувати, що за: концентрацію уваги відповідає передня поясна кора, префронтальна кора, смугасте тіло; за емоційну регуляцію – префронтальна кора, лімбічні ділянки; за усвідомлене ставлення до навчання: інсула, медійна префронтальная кора, кора задньої частини поясної звивини, частина верхньої тім’яної частки на медіальній поверхні півкуль. Метод «Майндфулнес» дозволяє ефективно пливати на вказані ділянки кори головного мозку дітей з ООП, що сприятливо позначиться на вмотивованості до навчання.Документ Дослідження стану взаємодії сімей дітей з помірною розумовою відсталістю із фахівцями галузі спеціальної освіти(2017-02) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ статті проаналізовано аспекти взаємодії сімей дітей з помірною розумовою відсталістю із фахівцями галузі спеціальної освіти. Автором обґрунтовано необхідність взаємодії батьків дітей з помірною розумовою відсталістю із фахівцями спеціальних дошкільних закладів щодо формування психологічної готовності до навчання у спеціальному загальноосвітньому закладі; наведено результати діагностики рівня взаємодії родин і спеціальних дитячих садків як головних учасників виховного й освітнього процесу.Документ Доцільність розвитку соціально-комунікативних навичок старших дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Ніора Кристина; Niora Krystyna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaВизначаючи серед пріоритетних напрямків роботи з дошкільниками з порушеннями інтелектуального розвитку, розвиток соціальної складової, яка зводиться по суті до соціально-комунікативних навичок. Дійсно, формування соціальних навичок (soft-skills) на сучасному етапі освіти підростаючого покоління на всіх етапах онтогенезу є дуже важливим ефектом. Приділено достатню увагу у теоретичному дослідженні іншим складовим культурного ростання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку - формування довільних форм активності (психічної, діяльності, спілкування), позитивного ставлення до школи.Документ Діагностика підготовленості майбутніх спеціальних психологів до роботи з сім’єю(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaАвтором, на підставі результатів теоретичного аналізу наукових праць за останні десятиліття з проблематики психологічної роботи із сім’єю дитини з особливостями інтелектуального розвитку та підготовки майбутніх спеціалістів до неї, зроблено висновки про доцільність розробки сучасних підходів щодо підготовки майбутніх спеціальних психологів до психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями інтелектуального розвитку та їх сімей. Статтю присвячено висвітленню критеріїв та показників підготовленості майбутнього спеціального психолога до роботи із сім’ями дітей з особливостями інтелектуального розвитку як процесу професійної спрямованості його особистості. Автор наводить змістовні характеристики критеріїв та рівнів підготовки майбутніх спеціальних психологів до роботі із сім’єю дитини з особливостями інтелектуального розвитку.Документ Застосування сенсорної інтеграції в розвитку комунікативних навичок у дітей з інтелектуальними порушеннями(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Чобанян Анна Варужанівна; Холошенко Маргарита; Chobanian Anna Varuzhanivna; Kholoshenko MarharytaУ контексті сучасних наукових досліджень, особливу увагу приділено вивченню сенсорної інтеграції як фундаментального процесу, необхідного для ефективного розвитку комунікативної компетентності у дітей з інтелектуальними порушеннями. Значення сенсорної інтеграції полягає не лише в обробці сенсорної інформації, але й у забезпеченні основи для розвитку мовлення, соціальної взаємодії та адаптивної поведінки. Розділ монографії аналізує, як сенсорно-інтегративні методи можуть використовуватися для поліпшення комунікативних навичок та соціалізації дітей, сприяючи їхньому більш ефективному включенню в соціальне середовище та подоланню існуючих бар'єрів у спілкуванні. Застосування інноваційних підходів, таких як арт-терапія та цілеспрямовані психомоторні вправи, в рамках сенсорно-інтегративної терапії, відкриває нові перспективи для розвитку індивідуальних потенціалів кожної дитини. Важливість інтегрованого підходу, що об'єднує сенсорну інтеграцію з іншими корекційно-розвивальними заходами, підкреслюється через демонстрацію позитивного впливу на комплексний розвиток дитини, зокрема на формування її мовленнєвих та комунікативних навичок. Таким чином, розділ спрямований на висвітлення потенціалу сенсорної інтеграції у якості ключового інструменту для підтримки та розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями в сучасному освітньому та соціальному контексті.Документ Здоров’язберігаючі технології в роботі вчителя-дефектолога із дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Телевна Інна Павлівна; Televna Inna Pavlivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaОб’єктом дослідження є процес впровадження здоров’язберігаючої технологій у роботі вчителя-дефектолога. Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології у роботі вчителя-дефектолога. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито специфіку професійної діяльності вчителя-дефектолога на основі застосування індивідуального, диференційованого підходів до дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, уточнено сутність поняття «здоров’язберігаючи технології», визначено сутність здоров’язберігаючих технологій в роботі вчителя-дефектолога в закладі дошкільної освіти, окреслено й обґрунтовано функції здоров'язберігаючих технологій. У другому розділі визначено критерії розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, відповідно до критеріїв розроблено показники і рівні розвитку емоційного інтелекту дошкільників зазначеної категорії, підібрано валідні методики, проаналізовано констатувальний етап дослідження. У третьому розділі висвітлено розроблені й апробовані відповідно до завдань дослідження організаційно-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології у роботі вчителя-дефектолога, надані психолого-педагогічні рекомендації щодо формування емоційного інтелекту дітей дошкільного віку. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (24 листопада 2021 року, м. Суми); Матеріали магістерського дослідження висвітлені в 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 89 сторінок, з них – 81 сторінки основного тексту, 6 рисунків, 7 таблиці, 82 джерела.Документ Змістова наповнюваність програми психологічного супроводу дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2020) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaАвтором статті представлено змістову наповнюваність програми психологічного супроводу з формування соціальної готовності до навчання в школі старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. Розроблена програма психологічного супроводу полягає в покомпонентному формуванні соціальної готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня до навчання в школі. Методичну основу реалізації програми становлять такі принципи проектування психологічних впливів: поваги до дитини, визнання її цінності незалежно від реальних досягнень і поведінки; реалізації першочергового права дитини на отримання освітніх послуг; індивідуального і диференційованого підходів до кожної дитини, кожної сім’ї з урахуванням їхніх потреб і особливостей; системності, комплексності, доступності психолого-педагогічних послуг; добровільності в прийнятті допомоги, активної участі сім’ї. Складається програма з таких блоків: організаційний блок, зміст якого становить діагностичне обстеження показників сформованості соціальної готовності та стану створення умов для її формування в родині; початковий блок, у межах якого формується позитивний емоційний контакт із дітьми старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня; практичний блок, що передбачає створення сімейних передумов формування соціальної готовності та безпосереднє формування її структурних компонентів через застосування серії згрупованих вправ для підвищення соціальної реактивності, наслідування ефективних моделей соціальної взаємодії, розвиток самостійності у використанні моделей соціальної взаємодії; завершальний блок, що передбачає моніторинг стану сформованості соціальної компетентності. Змістові блоки програми психологічного супроводу розроблено на засадах поліфункціональності, варіативності, мобільності забезпечення їх реалізації як автономних програм із формування окремих компонентів соціальної готовності (соціальної компетентності, комунікативної компетентності) дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. Розв’язання питання здійснюється в аспекті загального сприяння соціальному розвитку дітей зазначеної категорії, а саме формуванню соціальних навичок (soft-skills) у дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку.Документ Комплексна оцінка розвитку дошкільників із затримкою психічного розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Вирозуб Світлана; Чобанян Анна Варужанівна; Vyrozub Svitlana; Chobanian Anna VaruzhanivnaРозділ присвячений комплексній оцінці розвитку дошкільників із затримкою психічного розвитку (ЗПР) за допомогою різноманітних психодіагностичних методик. Описуються три основні підходи: використання шкали інтелекту для дітей Векслера (WISC-IV), лонгітюдні методи дослідження та проективні методики, такі як тест «Будинок- Дерево-Людина». Кожна з методик детально аналізується з точки зору її переваг і недоліків, а також можливості адаптації для дітей із ЗПР. Розглядаються принципи підготовки та проведення оцінки, інтерпретації результатів і розробки рекомендацій для педагогів та батьків. Використання цих методик у комплексі забезпечує глибоке розуміння когнітивних та емоційних аспектів розвитку дитини, що є основою для розробки ефективних корекційних програм та створення оптимальних умов для успішної соціалізації та освіти дітей із ЗПР.Документ Корекційно-реабілітаційна діяльність в сучасному освітньому просторі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019-12) Боряк Оксана Володимирівна; Колишкін Олександр Володимирович; Косенко Юрій Миколайович; Курєнкова Анна; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Стайко О. С.; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Скиба Тетяна Юріївна; Прядко Любов Олексіївна; Золотарьова Тетяна Вікторівна; Лопатинська Н. А.; Пахомова Наталія Георгіївна; Пахомова В. А.; Чобанян Анна Варужанівна; Дмитрієва І. В.; Іваненко А. С.; Кузікова Світлана Борисівна; Усик Дмитро Борисович; Boriak Oksana Volodymyrivna; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Kurienkova Anna; Bondarenko Yuliia Anatoliivna; Staiko O. S.; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Skyba Tetiana Yuriivna; Priadko Liubov Oleksiivna; Zolotarova Tetiana Viktorivna; Lopatynska N. A.; Pakhomova Nataliia Heorhiivna; Pakhomova V. A.; Chobanian Anna Varuzhanivna; Dmytriieva I. V.; Ivanenko A. S.; Kuzikova Svitlana Borysivna; Usyk Dmytro BorysovychУ монографії представлено теоретичні та прикладні результати наукових досліджень науковців, аспірантів щодо реалізації навчання, виховання та розвитку дітей з особливми освітніми потребами (за нозологіями) та взаємодії з їх батьками, наведено моделі сучасної системи допомоги цим дітям. Монографія адресована широкому колу фахівців, спеціалістам у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, аспірантам, студентам та батькам, які мають дітей з особливими освітніми потребами.Документ Молодший шкільний вік як сенситивний період розвитку соціально-комунікативної компетентності учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Батіг Катерина; Batih Kateryna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaМежами статті визначено, що сучасна система шкільної освіти орієнтована на дитиноцентричний підхід до дитини як особистості, що розвивається, потребує розуміння і поваги її інтересів і прав. На перший план висувається ідея створення оптимальних умов розвитку особистості молодшого школяра, формування його активності. Учень молодшого шкільного віку повинен відчувати себе активним суб’єктом, який постійно відкриває щось нове і таким чином долучається до соціокультурної спадщини. Авторкою визначено важливість розвитку соціально-комунікативної компетентності дітей молодшого шкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку.Авторка підкреслює, що вирішальною умовою становлення соціальнокомунікативної діяльності дітей є взаємодія дитини з дорослими та однолітками. Система міжособистісних відносин молодших школярів з ПІР обумовлена їхнім ставленням один до одного.Документ Організація психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в закладах освіти(2021) Остапенко Дарина Анатоліївна; Ostapenko Daryna Anatoliyivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaОб’єктом дослідження є процес психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – організаційні умови психолого-педагогічного супроводу розвитку «Я-образу» дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах закладу дошкільної освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити організаційні умови психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах закладу дошкільної освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено сутність організації психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах закладу дошкільної освіти, дано визначення основних понять, проаналізовано специфіку розвитку «Я-образу» дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, визначити фактори його розвитку. У другому розділі описано завдання та організацію дослідно-експериментальної роботи щодо виявлення стану та засобів розвитку «Я-образу» дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах закладу дошкільної освіти, проаналізовано констатувальний етап дослідження. У третьому розділі на основі розробки схематичного представлення організації психолого-педагогічного супроводу розвитку «Я-образу» дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Схарактеризовано принципи побудови, організації та етапи психолого-педагогічного супроводу. Обґрунтовано організаційні умови психолого-педагогічного супроводу розвитку «Я-образу» дитини дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку, визначено структуру, форму занять з розвитку «Я-образу». У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (24 листопада 2021 року, м. Суми); Матеріали магістерського дослідження висвітлені в 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 76 сторінок, з них – 66 сторінки основного тексту, 2 рисунків, 6 таблиці, 72 джерела.Документ Передумови мовленнєвого розвитку дитини з помірною розумовою відсталістю(Громадська організація "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів", 2015) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ статті здійснено теоретичний аналіз особливостей мовленнєвого розвитку дітей з помірною розумовою відсталістю. Зазначається, що однією передумовою для мовленнєвого розвитку, є наявність позитивного для них родинного середовища. Визначено, що спілкування батьків з дитиною з помірною розумовою відсталістю, є одним з провідних факторів психічного розвитку дитини.Документ Реалізація супроводу сімей в контексті особливостей дітей з помірною розумовою відсталістю(Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaВ статті стверджується доцільність реалізації психолого-педагогічного супроводу сімей з урахуванням особливостей психічного розвитку дітей з помірною розумовою відсталістю. Встановлено, що особливості психічного розвитку дітей з помірною розумовою відсталістю, зумовлюють труднощі в процесі соціалізації дітей і наголошують на залежності дітей з помірною розумовою відсталістю від дорослих впродовж життя. Проаналізовано питання підвищення якості та ефективності навчально-виховної роботи із залученням до неї батьків дітей з помірною розумовою відсталістю у процесі її планування та реалізації. Визначено що основною формою надання допомоги батькам, які виховують дітей з помірною розумовою відсталістю, повинен стати спеціально організований процес реалізації психологопедагогічного супроводу сімей дітей з помірною розумовою відсталістю. Проаналізовано зміни у підходах до реалізації права на освіту дітей з помірною розумовою відсталістю в останніх нормативно-правових документах. Зазначено, що процес супроводу набуває особливого значення на етапі підготовки дітей з помірною розумовою відсталістю до навчання в спеціальному або масовому загальноосвітньому закладі та в період психологічної та соціальної адаптації розумово відсталої дитини до умов загальноосвітнього закладу, обраного батьками для навчання дитини.Документ Розвиток асертивності в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Кравченко Ольга; Kravchenko Olha; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaРозуміючи потреби та спроможності учнів з порушеннями інтелектуального розвитку (ЗПР), фахівці галузі спеціальної / інклюзивної освіти здатні розробити стратегії, які допоможуть учням зазначеної категорії набути / опанувати навички, необхідні для того, щоб ефективно керувати своєю поведінкою, узгоджуючи її з вимогами соціальної дійсності. Авторкою статті підкреслено важливість зміцнення власної автономності учнів із порушеннями інтелектуального розвитку (ЗПР) й розвинення навичок асертивності – це один із підходів, який допомагає людям із порушеннями інтелектуального розвитку (ЗПР) контролювати свою поведінку та підвищити самооцінку.Документ Роль тайм-менеджменту у підвищенні соціальної компетентності учнів із ЗПР(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Настечик Анастасія; Nastechyk Аnastasiia; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ статті розглянуто проблему розвитку соціальних компетентностей учнів із затримкою психічного розвитку (далі – ЗПР ), зауважено на доцільності розвитку soft skills, зокрема спроможності до тайм-менеджменту дітей, зазначеної категорії. Визначено стратегії й основні принципи раціонального розподілу часу для учнів із ЗПР. Авторка статті, зазначає, що для учнів із ЗПР ефективні стратегії управління своїм часом (тайм-менеджмент) можуть зіграти важливу роль у забезпеченні результативності у виконанні завдань та досягненні поставлених цілей. Межами статті зазначається, що таймменеджмент є важливою складовою успіху для учнів із ЗПР. Зважаючи на численні вимоги повсякденного життя, для учнів початкової / середньої ланки із ЗПР важливо навчитися ефективне розподіляти свій час, щоб максимально розвинути власний потенціал і досягти академічних цілей. Раціональний розподіл часу дозволяє учням створити план, щоб збалансувати та узгодити вимоги кількох видів діяльності, визначити пріоритетність завдань і слідувати плану.Документ Соціальна готовність до навчання старших дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку в школі(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ навчально-методичному посібнику висвітлюються теоретичні основи специфіки соціальної готовності до навчання у школі дітей з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. Найбільш складним у плані соціальної адаптації дітей зазначеної категорії є перехід від дошкілля до школи, адже саме від сформованості у дитини готовності до навчання в школі залежить якість її освіти загалом. На цьому тлі надзвичайно вразливою є категорія старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку, особливо помірного ступеня, позаяк, їхнє основне ураження унеможливлює природний процес самостійного напрацювання моделей поведінки, що забезпечують їхнє ефективне адаптування до умов шкільного навчання як нової соціальної ситуації розвитку. Звідси виникає потреба в розробленні й упровадженні дієвої системи психологічного супроводу, що забезпечуватиме розвиток і формування механізмів адаптування старших дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку до подальшого шкільного навчання.Документ Соціальна компетентність дітей з порушенням інтелектуального розвитку як показник готовності до навчання(Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2018-02-01) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna; Колишкіна Алла Петрівна; Kolyshkina Alla PetrivnaУ статті розглядається питання готовності дітей старшого дошкільного віку з помірною розумовою відсталістю до навчання у школі. Автори особливу увагу приділяють саме соціальній компетентності, адже вона значно підвищує ефективність адаптації дітей з порушенням інтелектуального розвитку. Особливого значення соціальний розвиток дитини з помірною розумовою відсталістю набуває в аспекті залучення дитини до соціокультурного середовища. Так, орієнтація національної освіти на особистість дитини зумовлює нову стратегію виховання на основі гуманістичних засад – реалізацію прав дитини із помірною розумовою відсталістю на освіту та забезпечення умов для виявлення своїх можливостей у процесі спеціально організованого навчання і виховання й повноцінного суспільного життя.Документ Теоретичне обгрунтування моделі психологічного супроводу старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2020) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna; Колишкіна Алла Петрівна; Kolyshkina Alla PetrivnaУ статті зосереджено увагу на обґрунтуванні складників теоретичної моделі психологічного супроводу старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. На думку авторів, особливого значення психологічний супровід дітей зазначеної категорії набуває під час їхнього вступу до школи, адже саме від сформованості у дитини готовності до навчання в школі залежить якість її освіти загалом. В цьому аспекті надвразливими є старші дошкільники із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня, оскільки їхнє основне ураження унеможливлює природний процес самостійного напрацювання патернів поведінки, що забезпечують їхнє ефективне адаптування до умов шкільного навчання як нової соціальної ситуації розвитку. Звідси виникає потреба в розробленні й упровадженні дієвої системи психологічного супроводу, що забезпечуватиме розвиток і формування механізмів адаптування старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку до подальшого шкільного навчання. Авторами статті на основі теоретико-методичних засад психологічного супроводу теоретично обґрунтовано й розроблено модель психологічного супроводу дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня, що містить такі складники: науковий, що визначає наукові підходи, принципи, функції; цільовий, що конкретизує мету і завдання здійснення супроводу; організаційно-процесуальний, що містить умови, форми, методи, етапи психологічного впливу на процес формування соціальної готовності; результативний для оцінювання ефективності процесу формування. Встановлено, що організація психологічного супроводу має відповідати специфіці категорії тієї особистості, на допомогу якої він спрямований, що обґрунтовує доцільність емпіричного виявлення особливостей сформованості у дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня основного утворення старшого дошкільного віку – соціальної готовності.