Наукові видання

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 97
  • Документ
    Озокеритотерапія як допоміжний засіб впливу на здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna; Бутенко Наталія; Butenko Nataliia
    Здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями є важливим аспектом, що потребує уваги та підтримки. Інтелектуальні порушення включають широкий спектр станів, від легких до важких, і можуть бути зумовлені різними причинами, такими як генетичні аномалії, травми головного мозку, інфекції, недостатність живлення під час вагітності або після народження та інші фактори. Війна, яка триває в Україні вже другий рік, негативно впливає в першу чергу на психічне здоров’я людей усіх вікових категорій без виключення. Це стосується як осіб з нормо типовим так і порушеним розвитком. Саме особи із порушеннями психофізичного розвитку (ППФР) потребують комплексної як психологічної так і фізичної допомоги. У ході дослідження розроблено, поглиблено та уточнено: показники та критерії психічного здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; фізіотерапевтичні процедури, як допоміжний засіб впливу на психічне здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями; обґрунтовано: схему використання озокеритотерапії, як допоміжного засобу впливу на осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; умови використання озокеритотерапії в роботі з обраною категорією осіб. Теоретичне значення проведеного дослідження ґрунтується на розширенні відомостей про особливості стану психічного здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; можливостей використання озокеритотерапії як допоміжного засобу впливу на психічне здоров’я осіб. Практична значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють рекомендувати в практику фізіотерапевтів, лікарів, схему використання озокеритотерапії з метою впливу на психічне здоров’я осіб із порушеннями інтелектуального розвитку – інтелектуальними порушеннями. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вирішення означеної проблеми.
  • Документ
    Особливості засвоєння учнями з інтелектуальними порушеннями навичок господарчо-побутової діяльності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Крючкова Євгенія; Kriuchkova Yevheniia
    Ця стаття присвячена комплексному аналізу особливостей засвоєння учнями з інтелектуальними порушеннями навичок господарчо- побутової діяльності. Робота базується на даних оригінальних досліджень та включає розгляд ефективних методів та підходів, які можуть сприяти покращенню процесу навчання та адаптації цих учнів у суспільстві. В науково-дослідницькій роботі висвітлено актуальність теми у контексті сучасних тенденцій розвитку інклюзивної освіти та важливість розвитку господарчо-побутових навичок для самостійного життя та соціалізації. Автор надає аналіз існуючих досліджень, методологічні підходи до вивчення проблеми та обговорюють результати власного дослідження, що відкриває нові перспективи для подальших наукових досліджень у цій галузі. Монографія містить практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення навчального процесу для учнів з особливими освітніми потребами.
  • Документ
    Застосування сенсорної інтеграції в розвитку комунікативних навичок у дітей з інтелектуальними порушеннями
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Чобанян Анна Варужанівна; Холошенко Маргарита; Chobanian Anna Varuzhanivna; Kholoshenko Marharyta
    У контексті сучасних наукових досліджень, особливу увагу приділено вивченню сенсорної інтеграції як фундаментального процесу, необхідного для ефективного розвитку комунікативної компетентності у дітей з інтелектуальними порушеннями. Значення сенсорної інтеграції полягає не лише в обробці сенсорної інформації, але й у забезпеченні основи для розвитку мовлення, соціальної взаємодії та адаптивної поведінки. Розділ монографії аналізує, як сенсорно-інтегративні методи можуть використовуватися для поліпшення комунікативних навичок та соціалізації дітей, сприяючи їхньому більш ефективному включенню в соціальне середовище та подоланню існуючих бар'єрів у спілкуванні. Застосування інноваційних підходів, таких як арт-терапія та цілеспрямовані психомоторні вправи, в рамках сенсорно-інтегративної терапії, відкриває нові перспективи для розвитку індивідуальних потенціалів кожної дитини. Важливість інтегрованого підходу, що об'єднує сенсорну інтеграцію з іншими корекційно-розвивальними заходами, підкреслюється через демонстрацію позитивного впливу на комплексний розвиток дитини, зокрема на формування її мовленнєвих та комунікативних навичок. Таким чином, розділ спрямований на висвітлення потенціалу сенсорної інтеграції у якості ключового інструменту для підтримки та розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями в сучасному освітньому та соціальному контексті.
  • Документ
    Sand-Art як метод корекції агресії в дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Таран Євгенія Олександрівна; Косенко Юрій Миколайович; Taran Yevheniia Oleksandrivna; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    У дослідженні викладено сучасні погляди на теорію і практику проблеми корекції агресії в дітей з особливими освітніми потребами засобом арт-терапії. Теоретична та практична значущість дослідження полягає у можливості застосування діагностичних методик та комплексу вправ з пісочної анімації для дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії. Висвітлено прийоми корекції агресивної поведінки в дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії з використанням технології Sand-art. Дослідження може бути корисним для корекційних педагогів, психологів, здобувачів вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта, батьків дітей з особливими освітніми потребами.
  • Документ
    Роль сім’ї в соціально-психологічній адаптації дітей з розладами аутистичного спектру
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Богомаз Крістіна; Bogomaz Kristina
    Розглянуто проблему ролі сім’ї в соціально-психологічній адаптації дітей з розладами аутистичного спектру. Теоретичний аналіз означеної проблеми показав, що сім’я виступає основним соціальним середовищем для дитини, в якому вона формує свої вірування, цінності, навички та сприйняття світу. Однією з найважливіших проблем сучасної освіти є соціально-психологічна проблема адаптації дітей із розладами аутистичного спектру молодшого віку до навчання.. Визначили, що мовленнєва компетентність – це система практичних знань про звукову, лексичну і граматичну сторони мовлення, котрими повинен опанувати індивід для того, аби брати участь в актах мовленнєвої комунікації. Охарактеризували основні етапи шкільної адаптації дітей з РАС до школи. Розглянули чинники, які мають великий вплив на рівень адаптації дитини до навчання в школі. А також означили основні особливості соціально- психологічної адаптації дітей із розладами аутистичного спектру до навчальної діяльності. Визначили ключові ролі сім’ї у житті кожної дитини з розладами аутистичного спектру.
  • Документ
    Вплив театротерапії на розвиток особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Глобенко Ірина; Hlobenko Iryna
    У дослідженні описано досвід театралізованої діяльності підлітків з інтелектуальними порушеннями та визначено роль театротерапії у розвитку особистості з порушеннями інтелекту. Розкрито можливості застосування театротерапії для проведення корекційної роботи з учнями зазначеної категорії. Теоретично обґрунтовано визначення терміну «театротерапія», її основні види, виявлено методи та форми корекційної театралізованої діяльності з підлітками з порушеннями інтелекту.
  • Документ
    Комплексна оцінка розвитку дошкільників із затримкою психічного розвитку
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Вирозуб Світлана; Чобанян Анна Варужанівна; Vyrozub Svitlana; Chobanian Anna Varuzhanivna
    Розділ присвячений комплексній оцінці розвитку дошкільників із затримкою психічного розвитку (ЗПР) за допомогою різноманітних психодіагностичних методик. Описуються три основні підходи: використання шкали інтелекту для дітей Векслера (WISC-IV), лонгітюдні методи дослідження та проективні методики, такі як тест «Будинок- Дерево-Людина». Кожна з методик детально аналізується з точки зору її переваг і недоліків, а також можливості адаптації для дітей із ЗПР. Розглядаються принципи підготовки та проведення оцінки, інтерпретації результатів і розробки рекомендацій для педагогів та батьків. Використання цих методик у комплексі забезпечує глибоке розуміння когнітивних та емоційних аспектів розвитку дитини, що є основою для розробки ефективних корекційних програм та створення оптимальних умов для успішної соціалізації та освіти дітей із ЗПР.
  • Документ
    Теоретичні підходи до процесу корекції психомоторних здібностей молодших школярів зі зниженим слухом засобами рухової діяльності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Кононенко Сергій; Колишкін Олександр Володимирович; Kononenko Serhii; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych
    У роботі розглянуто теоретичні підходи до процесу корекції психомоторних здібностей молодших школярів зі зниженим слухом засобами рухової діяльності. Розкрито корекційний потенціал зазначених засобів, який полягає у позитивному впливі на сенсорику, моторику та когнітивну сферу на заняттях фізичними вправами учнів означеної нозології, серед яких доцільним є використання гімнастичних, акробатичних, легкоатлетичних вправ, засобів психічного вправляння, дихальних вправ, вправ на розслаблення, гімнастики для очей, а також рухливих ігор, що здійснюють цілеспрямований вплив на компоненти психомоторики. Застосування вищеперелічених засобів позитивно впливає на фізичний розвиток учнів означеної нозології, сприяє удосконаленню компенсаторних механізмів, зростанню інтересу до систематичних занять фізичними вправами, забезпеченню повноцінної участі у житті суспільства та соціальної адаптації.
  • Документ
    Особливості пізнавальної діяльності учнів початкової ланки із затримкою психічного розвитку
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Піючевська Анна; Piiuchevska Anna
    Школярі із затримкою психічного розвитку мають виражені відставання в розвитку пізнавальних психічних процесів: уваги, уяви, сприймання та мовлення, мислення, пам’яті. Зазначена категорія дітей потребує врахування індивідуальних показників розвитку інтелекту, психофізичних показників, дрібної моторики тощо. Важливим в корекційно-розвитковій роботі з такими школярами є застосування спеціальних корекційних занять, дозування навчального матеріалу, постійне повторення раніше вивченого матеріалу, збільшення часу на обдумування, допомога вчителя в розв’язанні пізнавальних завдань тощо.
  • Документ
    Духовна арт-терапія як засіб самопізнання для людей з інтелектуальними порушеннями
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Роздорська Оксана; Rozdorska Oksana
    Духовна цінність людини виступає головним орієнтиром у житті, базовим фундаментом для усвідомлення себе, як неповторного, унікального творіння на шляху до свободи, волі та вибору способу життя. Однак, у духовному світі важко обрати вірний напрямок через відсутність видимих орієнтирів, оскільки він внутрішній, тобто невидимий й невловимий. Та згадаємо, що ми народилися не тільки як тілесні істоти, але навіть більше – духовні, для постійного пошуку себе в цьому житті. Пропонуємо творчий шлях до пізнання внутрішнього світу людей з інтелектуальними порушеннями за допомогою символічного мистецтва Духовної арт-терапії.
  • Документ
    Вплив стану тривоги на дихальну функцію дітей дошкільного віку, які перебувають в укриттях: перспективи та стратегії мінімізації негативних наслідків
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Штепа Людмила; Shtepa Liudmyla
    Дане теоретичне дослідження проведено з метою оцінювання впливу стану тривоги на дихальну функцію дітей дошкільного віку, які перебувають в укриттях та визначено перспективу і стратегії мінімізації негативних наслідків такого впливу. Здійснено теоретичний аналіз сучасних публікацій, клінічних випадків та досліджень, пов'язаних із впливом стану тривоги на дихальну систему дітей. Висвітлено рекомендації та низку артикуляційних вправ, щодо покращення вимови у дітей усунення мовленнєвих порушень при правильному диханні. Визначено, що виявлення та усунення негативного впливу тривоги на дихальну функцію дітей дошкільного віку є перспективним напрямком та потребує подальших ґрунтовних досліджень.
  • Документ
    Організаційно–педагогічні засади командної роботи в умовах інклюзії
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Гиленко Юлія; Hylenko Yuliia
    В дослідженні проаналізовано організаційно-педагогічні засади командної роботи в умовах інклюзії. Обґрунтовано процес створення інклюзивного середовища в закладах загальної середньої освіти. Визначено ключові аспекти інклюзивної освіти в Україні. Висвітлено основні принципи, необхідні для впровадження командної роботи в інклюзивну практику освітніх закладів в Україні. Охарактеризовано використання інноваційних технологій в організаційно-педагогічному процесі. Розроблено методичні рекомендації учасникам командної роботи в умовах інклюзії.
  • Документ
    Роль університетів у розбудові інноваційної інфраструктури на національному та регіональному рівнях
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Омельяненко Олена Миколаївна; Омельяненко Віталій Анатолійович; Omelianenko Olena Mykolaivna; Omelianenko Vitalii Anatoliiovych
    Мета дослідження полягає в аналізі ролі університетів з точки зору інноваційного розвитку та визначення перспективних механізмів участі університетів у розвитку інфраструктури смарт- спеціалізації. Визначено роль трансферу технологій в контексті сталого розвитку. Проаналізовано тренди змін інноваційних ландшафтів та визначено, що інноваційні проєкти в освітньо-науковій системі можуть розглядатися як сигнали майбутніх змін (трендів), які необхідно відстежувати (ідентифікувати) та враховувати під час розроблення інноваційної політики. У контексті розроблення інноваційної політики визначено, що провідні країни як пріоритет розглядають підтримку модернізації систем освіти для того, щоб вони більшою мірою відповідали потребам економіки, що ґрунтується на знаннях. Представлено методологічні підходи до науково-дослідницької стратегії університетів. Обґрунтовано, що більш повно використати потенціал освітньо-наукового середовища можливо на локальному рівні. Розглянуто питання смарт-спеціалізації та її інфраструктурний аспект на основі визначення ролі дослідницької інфраструктури.
  • Документ
    Освіта в Україні: євроінтеграційний вектор
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024)
    У монографії представлено теоретичні та практичні результати наукових досліджень молодих науковців: аспірантів, магістрантів, бакалаврів щодо реалізації навчання, виховання та розвитку дітей із особливими освітніми потребами (за нозологіями) та взаємодії з їх батьками, наведено моделі сучасної системи допомоги цим дітям. Монографія адресована широкому колу фахівців, спеціалістам у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, аспірантам, здобувачам та батькам, які мають дітей з особливими освітніми потребами.
  • Документ
    Освіта в Україні: євроінтеграційний вектор
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
    У монографії представлено теоретичні та практичні результати наукових досліджень молодих науковців: аспірантів, магістрантів, бакалаврів щодо реалізації навчання, виховання та розвитку дітей із особливими освітніми потребами (за нозологіями) та взаємодії з їх батьками, наведено моделі сучасної системи допомоги цим дітям. Монографія адресована широкому колу фахівців, спеціалістам у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, аспірантам, здобувачам та батькам, які мають дітей з особливими освітніми потребами.
  • Документ
    Стратегія розвитку системи корекційно-реабілітаційної допомоги як складова стратегії соціально-економічного розвитку регіону
    (Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010) Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Дегтяренко Татьяна Николаевна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna
    У статті наведені пропозиції до проекту концепції та стратегії соціально-економічного розвитку регіону у світлі сучасних підходів до стратегії розвитку корекційно-реабілітаційної допомоги особам з особливими потребами. Зроблена спроба на регіональному рівні створити передумови для ефективної та якісної допомоги особам з психофізичними порушеннями та/або з інвалідністю протягом їх життя.
  • Документ
    Дидактична гра як метод формування історичних понять у розумово відсталих учнів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    У монографії теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих школярів. Розроблено модель методу дидактичної гри з формування історичних понять у дітей із розумовою відсталістю, класифікацію ігор для уроків історії спеціальних шкіл, ігрові комплекси та методику їх застосування; визначено критерії та рівні сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів. Книга розрахована на наукових працівників, педагогів, студентів, батьків розумово відсталих дітей, усіх, хто цікавиться спеціальною методикою навчання історії.
  • Документ
    Змістова наповнюваність програми психологічного супроводу дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку
    (ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2020) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna
    Автором статті представлено змістову наповнюваність програми психологічного супроводу з формування соціальної готовності до навчання в школі старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. Розроблена програма психологічного супроводу полягає в покомпонентному формуванні соціальної готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня до навчання в школі. Методичну основу реалізації програми становлять такі принципи проектування психологічних впливів: поваги до дитини, визнання її цінності незалежно від реальних досягнень і поведінки; реалізації першочергового права дитини на отримання освітніх послуг; індивідуального і диференційованого підходів до кожної дитини, кожної сім’ї з урахуванням їхніх потреб і особливостей; системності, комплексності, доступності психолого-педагогічних послуг; добровільності в прийнятті допомоги, активної участі сім’ї. Складається програма з таких блоків: організаційний блок, зміст якого становить діагностичне обстеження показників сформованості соціальної готовності та стану створення умов для її формування в родині; початковий блок, у межах якого формується позитивний емоційний контакт із дітьми старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня; практичний блок, що передбачає створення сімейних передумов формування соціальної готовності та безпосереднє формування її структурних компонентів через застосування серії згрупованих вправ для підвищення соціальної реактивності, наслідування ефективних моделей соціальної взаємодії, розвиток самостійності у використанні моделей соціальної взаємодії; завершальний блок, що передбачає моніторинг стану сформованості соціальної компетентності. Змістові блоки програми психологічного супроводу розроблено на засадах поліфункціональності, варіативності, мобільності забезпечення їх реалізації як автономних програм із формування окремих компонентів соціальної готовності (соціальної компетентності, комунікативної компетентності) дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. Розв’язання питання здійснюється в аспекті загального сприяння соціальному розвитку дітей зазначеної категорії, а саме формуванню соціальних навичок (soft-skills) у дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку.
  • Документ
    Формування соціальної готовності до навчання в школі старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку засобом програми психологічного супроводу
    (ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2020) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna
    Автором статті в результаті проведеного емпіричного дослідження констатовано, що діти старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку різного ступеню мають відмінності у розподілі за рівнями сформованості компонентів соціальної готовності до навчання у школі. З’ясовано, що переважна більшість дітей із порушеннями інтелекту помірного ступеня мають нульовий та низький рівні сформованості компонентів соціальної готовності (соціальної та комунікативної компетентностей), тоді як у дітей із порушеннями інтелекту легкого ступеню переважають низький і середній. Вивчення особливостей комунікативної та соціальної компетентностей дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня дало змогу охарактеризувати їх соціальну ситуацію розвитку як неадекватну:дитина без спеціально організованого впливу не включається у соціальне життя, що суттєво заважає особистісному становленню й ускладнює орієнтування в колективі однолітків. Покомпонентне вивчення соціальної готовності дітей досліджуваної категорії до навчання в школі дало змогу визначити початковий рівень її сформованості, що вказує на необхідність спеціального розроблення змісту й методики психолого-педагогічного впливу, спрямованого на її розвиток, дає підстави для висновку про необхідність цілеспрямованої роботи з формування соціальної готовності дітей зазначеної категорії до навчання в школі у цілому та її компонентів зокрема. Представлений аналіз результатів експериментальної роботи підтвердив ефективність запропонованої програми психологічного супроводу з формування соціальної готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку до навчання в школі. Експериментальна психологічна робота зі старшими дошкільниками мала корекційно-розвивитковий ефект, оскільки сприяла розвиткові соціальної та комунікативної компетентностей, створювала сприятливі умови для їх соціального становлення, задоволення актуальних потреб розвитку. Проведена експериментальна робота мала й суто спеціальний корекційно-розвитковий ефект, що прослідковувався у вигляді позитивної динаміки у рівнях сформованості компонентів соціальної готовності дітей досліджуваної категорії до навчання у школі у цілому.
  • Документ
    Теоретичне обгрунтування моделі психологічного супроводу старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку
    (ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2020) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna; Колишкіна Алла Петрівна; Kolyshkina Alla Petrivna
    У статті зосереджено увагу на обґрунтуванні складників теоретичної моделі психологічного супроводу старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. На думку авторів, особливого значення психологічний супровід дітей зазначеної категорії набуває під час їхнього вступу до школи, адже саме від сформованості у дитини готовності до навчання в школі залежить якість її освіти загалом. В цьому аспекті надвразливими є старші дошкільники із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня, оскільки їхнє основне ураження унеможливлює природний процес самостійного напрацювання патернів поведінки, що забезпечують їхнє ефективне адаптування до умов шкільного навчання як нової соціальної ситуації розвитку. Звідси виникає потреба в розробленні й упровадженні дієвої системи психологічного супроводу, що забезпечуватиме розвиток і формування механізмів адаптування старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку до подальшого шкільного навчання. Авторами статті на основі теоретико-методичних засад психологічного супроводу теоретично обґрунтовано й розроблено модель психологічного супроводу дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня, що містить такі складники: науковий, що визначає наукові підходи, принципи, функції; цільовий, що конкретизує мету і завдання здійснення супроводу; організаційно-процесуальний, що містить умови, форми, методи, етапи психологічного впливу на процес формування соціальної готовності; результативний для оцінювання ефективності процесу формування. Встановлено, що організація психологічного супроводу має відповідати специфіці категорії тієї особистості, на допомогу якої він спрямований, що обґрунтовує доцільність емпіричного виявлення особливостей сформованості у дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня основного утворення старшого дошкільного віку – соціальної готовності.