Освіта. Інноватика. Практика
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Розробка стратегії розвитку закладу освіти: ключові аспекти та підходи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Лодатко Євген; Lodatko YevhenУ статті розглядаються основні аспекти та підходи до розробки стратегії розвитку закладів освіти в Україні. Зокрема, приділяється увага важливості стратегічного планування в контексті сучасних освітніх реформ та вимог до забезпечення якості освіти. Стратегія розвитку закладу освіти розглядається як інструмент довгострокового управлінського процесу, що сприяє підвищенню ефективності роботи освітнього закладу через оптимальне використання ресурсів, інноваційних підходів та інтеграцію новітніх технологій у навчальний процес. Підкреслено, що дотепер стратегічне планування в освіті здійснюється переважно на державному рівні, а методи управління закладами загальної середньої освіти остаточно не сформовано, що актуалізує посилення інноваційного контексту управлінської діяльності без чого неможливе творення майбутнього. Враховано, що більшість дослідників акцентують увагу на тому, що стратегічне планування пов’язане з процесом розробки місії, стратегічних цілей освітнього закладу, що являють собою систему доволі формалізованих планів, зорієнтованих на виконання поставлених завдань з урахуванням тих змін, які відбуваються в соціумі та всередині організації. Тому ключові аспекти розробки стратегії розвитку закладу освіти мають охоплювати аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, формування місії, бачення та цінностей закладу освіти, визначення стратегічних напрямків та цілей, розробка стратегії реалізації та плану дій, моніторинг і оцінка ефективності стратегії. У статті також обговорюється роль адміністрації закладу освіти як основного координатора стратегічного процесу. Зокрема, акцентується увага на необхідності адаптації стратегії до змін в законодавстві, економічних та соціальних умовах із залученням усіх учасників освітнього процесу та стейкхолдерів до розробки даного документу. Проаналізовано важливість розробки та реалізації стратегії розвитку закладу освіти, забезпечення комплексного підходу та постійного моніторингу виконання стратегічних планів для досягнення високих результатів в освіті, покращення якості освітнього процесу, створення відкритого, модернізованого, безпечного, інклюзивного закладу освіти в умовах реформування української освіти.Документ Методичні основи навчання співу дітей 6-річного віку в контексті формування їх культурної компетентності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Лобова Ольга Володимирівна; Вридник Альона; Lobova Olha Volodymyrivna; Vrydnyk AlonaСтаттю присвячено розкриттю методичних основ (зокрема етапів, методів і особливостей) навчання співу дітей 6-річного віку, що розглядається як важливий складник формування культурної компетентності особистості. Для підготовки та проведення дослідження застосовано методи теоретичного аналізу та порівняння наукових джерел і навчальної літератури, а також узагальнення практичного досвіду роботи з дітьми відповідної вікової групи. Розкрито значення співочої діяльності для виховання та розвитку дитячої особистості; виокремлено деякі розбіжності і проблеми у вокальній підготовці та сформованості загальних музичних і власне вокальних здібностей дітей 6-річного віку (порушення координації між слухом і голосом, неволодіння основними навичками співу тощо). Проаналізовано основні етапи навчання дітей співу (опанування співочої постави та диригентських жестів педагога; засвоєння дітьми навичок співочого дихання та інших правил співу; вдосконалення вокально-технічних навичок; робота над емоційно-образними аспектами виконання та збагачення співу творчими видами діяльності) та відповідні словесні, наочні та практичні, репродуктивні та творчі методи їх реалізації. Деякі етапи проілюстровано наочними прикладами з сучасної навчальної літератури. Виокремлено особливості застосування зазначених етапів навчання співу дітей 6-річного віку: 1) відсутність чітких меж між етапами, які можуть збігатися, накладатися й поєднуватися; 2) доцільність поєднувати на всіх етапах словесні, наочні і практичні, репродуктивні та творчі методи навчання; 3) обов’язкове використання під час навчання співу мотиваційних і ігрових елементів; застосування та чергування різних форм співу – сольного, ансамблевого, хорового, «ланцюжком» тощо; 4) важливість домінування емоційних початків над «технічними» аспектами вокального навчання для формування в дітей любові й інтересу до співу.Документ Розвиток інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення курсу «Основи СУБД»(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Лукашова Тетяна Дмитрівна; Пипка Олександр; Удовиченко Ольга Миколаївна; Шишенко Інна Володимирівна; Lukashova Tetiana Dmytrivna; Pypka Oleksandr; Udovychenko Olha Mykolaivna; Shyshenko Inna VolodymyrivnaВивчення баз даних сприяє розвитку аналітичного, алгоритмічного та критичного мислення, уміння моделювати інформаційні процеси, будувати логічні схеми, аналізувати великі масиви даних та застосовувати їх для розв’язання практичних завдань. Опанування таких компетентностей готує майбутніх учителів до роботи у середовищі STEM- та data-driven освіти, де основою навчання є реальні дані та цифрові технології. Крім того, формування інформаційно-цифрової компетентності під час вивчення курсу СУБД забезпечує здатність майбутнього педагога створювати власні освітні ресурси (навчальні бази даних, електронні журнали, інформаційні системи для шкільної аналітики) і тим самим сприяє розвитку інноваційного освітнього середовища. Курс «Основи СУБД» має високий потенціал для розвитку цієї компетентності, адже студенти вчаться створювати структури баз даних і налагоджувати зв’язки між таблицями; працювати з запитами, формами та звітами; використовувати SQL для аналітичної обробки даних; застосовувати хмарні та веб-орієнтовані СУБД (наприклад, Google Cloud SQL, PostgreSQL, SQLite); розробляти навчальні міні-проєкти, пов’язані з управлінням інформацією в освітніх системах. Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі вивчення дисциплін, пов’язаних із обробленням даних, відбувається шляхом поєднання теоретичної підготовки з практичною діяльністю у цифровому середовищі. Важливу роль відіграє практико-орієнтоване навчання, яке передбачає виконання студентами реальних завдань із проєктування, оброблення, зберігання та аналізу даних у сучасних системах управління базами даних (MySQL, PostgreSQL, SQLite). Використання хмарних платформ, таких як Google Cloud чи Azure Data Studio, забезпечує набуття досвіду роботи з розподіленими системами та актуальними цифровими інструментами. Важливим компонентом є проєктна діяльність, під час якої студенти розробляють власні навчальні бази даних або інформаційні системи, що формує в них уміння співпрацювати, управляти інформаційними ресурсами та інтегрувати цифрові технології у навчальний процес. Особливу увагу приділено формуванню критичного мислення та інформаційної культури, зокрема в аспекті оцінки достовірності, якості та етичності використання даних.Документ Дидактичний потенціал використання LEGO-технології як засіб формування загальних компетентностей дітей дошкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Ніколаєску Інна; Панченко Оксана; Ванько Ксенія; Nikolaiesku Inna; Panchenko Oksana; Vanko KseniiaУ статті здійснено ґрунтовний аналіз питання формування загальних компетентностей дітей старшого дошкільного віку, зокрема розглянуто детермінанти становлення особистісної, мовленнєвої, логіко-математичної, природничо-екологічної, мистецько-творчої та інших компетентностей. Наголошено, що сучасний заклад дошкільної освіти, у якому гра визнана провідним видом діяльності, є інноваційним середовищем для повноцінного становлення та самореалізації дитини. Розглянуто LEGO-технологію як унікальний дидактичний засіб всебічного розвитку дітей, який розкриває їхні потенційні можливості та є важливим інструментом для формування загальних компетентностей. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних та зарубіжних учених щодо формування загальних компетентностей у дітей дошкільного віку. Авторами підкреслено інтеграційний характер LEGO-технологій, що виходить за межі традиційного конструювання. З'ясовано, що застосування LEGO-конструкторів сприяє збагаченню емоційного та чуттєвого досвіду, формуванню сенсорної культури, розвитку основних психічних процесів (сприймання, пам'ять, увага, мислення, мовлення), комунікативних навичок, творчої уяви, логічного мислення та фізичного розвитку. У дослідженні виокремлено основні педагогічні умови, які сприяють ефективності використання LEGO-технології для розвитку загальних компетентностей, включаючи підвищення рівня компетентності педагогів та збагачення освітнього середовища. Описано різноманітні прийоми роботи з LEGO-конструктором, зокрема конструювання за зразком, моделлю, темою, умовою та власним задумом. Представлено численні приклади дидактичних ігор із застосуванням LEGO-технологій, які спрямовані на формування загальних компетентностей, охоплюючи різні аспекти пізнавальної діяльності та соціальної взаємодії. Підсумовано, що LEGO-технологія дозволяє зробити процес навчання захопливим та ефективним, сприяючи активізації пізнавальної діяльності та всебічному розвитку особистості дитини дошкільного віку.Документ Розвиток цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників засобами генеративного штучного інтелекту(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Олексюк Василь; Спірін Олег; Балик Надія; Іванова Світлана; Oleksiuk Vasyl; Spirin Oleh; Balyk Nadiia; Ivanova SvitlanaУ статті розглядається актуальна проблема, пов’язана з розривом між стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та рівнем цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників (НПП). Автори дослідження є розроблення та обґрунтування комплексної методики використання генеративного ШІ для цілеспрямованого розвитку цифрової компетентності вказаної категорії фахівців. Методологія дослідження заснована на системному, компетентнісному, діяльнісному та андрагогічному підходах. Вона передбачає застосування теоретичних (аналіз стандартів, моделювання) та емпіричні (аналізу навчальних ресурсів, сервісів генеративного ШІ, кейсів і проблемних ситуацій). У результаті на основі авторської моделі цифрової компетентності НПП розроблено методику, що складається з п’яти взаємопов’язаних складників: мети, змісту, методів, засобів, організаційних форм та очікуваних результатів. Методика розроблена з урахуванням таких складників цифрової кометентності цифрової навчальної, дослідницької, методичної, організаційно-комунікаційної та кросдіяльнісної. Для кожного складника запропоновано конкретний зміст навчання та практичні приклади завдань, спрямованих на формування навичок промпт-інжинірингу, критичної оцінки згенерованого контенту, використання ШІ для аналізу даних, підготовки публікацій, розроблення навчальних матеріалів та вирішення комплексних професійних завдань. Технологічний компонент методики передбачає гнучке поєднання інтерактивних методів навчання (воркшопи, проєктна діяльність, кейс-стаді) та організаційних форм (очна, дистанційна, комбінована), адаптованих до потреб навчання дорослих . Очікувані результати оцінюються за комплексом кількісних та якісних показників і передбачають досягнення слухачами достатнього та високого рівнів цифрової компетентності. Автори вважають, що запропонована методика є системним рішенням, що дозволяє перейти від інтуїтивного до стратегічного використання ШІ, сприяючи підвищенню ефективності наукової та освітньої діяльності.Документ Попередження булінгу щодо дітей з порушенням психофізичного розвитку в навчально-реабілітаційному центрі: нормативно-правове забезпечення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Поліщук Віра; Цегельник Тетяна; Пришляк Володимир; Лопадчак Остап; Polishchuk Vira; Tsehelnyk Tetiana; Pryshliak Volodymyr; Lopadchak OstapВ статті обґрунтовано нормативно-правове забезпечення попередження булінгу щодо дітей з порушенням психофізичного розвитку в навчально-реабілітаційному центрі. Розкрито нормативно-правову базу, що регулює боротьбу з булінгом щодо дітей з порушенням психофізичного розвитку; окреслено права й обов’язки учасників освітнього процесу. Охарактеризовано такі нормативно-правові акти, як Закон України «Про освіту», Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», а також постанови Кабінету Міністрів України та накази Міністерства освіти України. Узагальнено, що відповідні нормативно-законодавчі акти та програми, спрямовані на підготовку педагогічних працівників, підтримку дітей і взаємодію з батьками, дозволяють не тільки реагувати на прояви булінгу, але й активно запобігати їм, сприяючи розвитку толерантності та взаємоповаги серед учнів та вчителів. Обґрунтовано спрямованість нормативно-правового забезпечення на створення умов, які дозволяють не лише ефективно реагувати на прояви булінгу, але й активно запобігати його виникненню через розробку і впровадження законодавчих актів, що регулюють взаємодію між учасниками освітнього процесу. Доведено, що перелічені нормативно-правові акти визначають вимоги до створення безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу, і є достатніми для захисту дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Проте для забезпечення належного рівня захисту дітей необхідна їх належна імплементація, що передбачає впровадження низки ефективних превентивних заходів, підвищення кваліфікації педагогів, а також створення системи підтримки для учнів та їх батьків. Важливими є також моніторинг поведінки учнів і своєчасне реагування на прояви булінгу, що дозволяє запобігати ескалації насильства та забезпечити комфортне і безпечне середовище для дітей з порушеннями психофізичного розвитку в навчально-реабілітаційних центрах.Документ Authentic Text as a Means of Developing Sociocultural Competence in the Process of Professional Training (Using English as an Example)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Raikhel Anna; Feltsan Inna; Райхель Анна; Фельцан ІннаThis article examines the crucial role of authentic texts in fostering sociocultural competence within the framework of English for Specific Purposes (ESP). In an era marked by intensified globalization and intercultural collaboration, linguistic proficiency alone is insufficient for effective communication in professional and academic domains. Rather, success increasingly hinges on learners’ ability to navigate the cultural norms, communicative conventions, and implicit meanings embedded within real-world discourse. The paper posits that the intentional integration of authentic materials, including but not limited to professional reports, technical documentation, academic publications, corporate correspondence, audiovisual media, and industry-specific communications, provides an indispensable bridge between abstract linguistic instruction and the practical demands of professional communication. Drawing on established theories of communicative and sociocultural competence, the study delineates the core components of sociocultural awareness relevant to ESP learners: pragmatic adaptability, intercultural sensitivity, discourse conventions, and the ability to interpret context-dependent meanings. The pedagogical rationale for authentic text use is examined in depth, emphasizing how such materials promote contextualized language learning, expose students to discipline-specific register and genre, foster higher-order thinking skills, and stimulate learner autonomy and motivation. Building on this theoretical foundation, the article presents a set of practical strategies for selecting, adapting, and integrating authentic texts into ESP curricula, taking into account disciplinary variation, learner proficiency levels, and instructional goals. Special attention is given to scaffolding techniques, task-based learning models, and the use of digital tools to support accessibility and engagement. The discussion also addresses potential pedagogical and logistical challenges, such as lexical density, cultural opacity, and time constraints for both instructors and learners. In response, the article offers evidence-based solutions, including the use of graded materials, cross-cultural pre-task discussions, and collaborative learner-led exploration of industry-relevant sources. The practical contribution of this study lies in the implementation of two complementary dimensions, Learner-Generated Materials for Social Impact and Learner-Generated Materials for Professional Simulation, as a means of fostering sociocultural competence through authentic materials in ESP instruction. The first dimension engages students in interdisciplinary projects rooted in Ukraine’s current socio-political context and the UN Sustainable Development Goals, resulting in podcasts, posters, brochures, or infographics created using digital tools such as Padlet and Canva. The second dimension focuses on students’ professional growth, involving the production of authentic documents such as CVs, cover letters, lesson plans, and annotated translations that reflect real-world professional scenarios. These two strands combine authentic genre-based input with task-based, collaborative output, cultivating functional language skills, intercultural reflection, and students’ emerging professional identities. Ultimately, the article argues that a holistic and strategic approach to incorporating authentic materials is not a supplementary enhancement but a foundational necessity in ESP instruction. Such an approach ensures that learners are not only equipped with the linguistic skills required for professional communication but are also prepared to operate with intercultural competence, critical awareness, and communicative agility in diverse and dynamic global environments. By anchoring language learning in authentic, culturally rich discourse, ESP educators can better prepare learners to meet the evolving demands of their professional fields with both fluency and appropriateness.Документ Експериментальне обґрунтування методики початкового навчання базовим елементам художньої гімнастики дітей 5–6 років(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Рябченко Ольга; Тихорський Олександр; Мулик Вячеслав; Riabchenko Olha; Tykhorskyi Oleksandr; Mulyk ViacheslavУ статті представлено результати педагогічного експерименту, спрямованого на наукове обґрунтування та перевірку ефективності алгоритму початкового навчання базовим елементам художньої гімнастики у дітей 5–6 років. Розроблено поетапну програму річного макроциклу (ознайомчий, підготовчий, корекційний, навчальний, формувальний етапи) з трьома контрольними зрізами, яка поєднує цілеспрямований розвиток провідних рухових якостей (гнучкість, рівновага, координація, швидкісно-силові якості) та систематичне оволодіння технікою елементів («ластівка», «стійка на лопатках», «місток», перекати, повороти, стрибки з предметами і без них). До дослідження залучено 16 дівчат 5–6 років; на початку отримано індивідуальні профілі підготовленості, за якими підбирались вправи що підводять і допоміжні вправи. Контроль здійснювався за допомогою тестів спеціальної фізичної підготовленості та експертного оцінювання техніки п’ятьма суддями першої категорії за десятибальною шкалою. Статистичний аналіз (x̄, m, t-критерій Стьюдента, p) засвідчив достовірні покращення: «стійка на лопатках» з 4,49±0,21 до 5,22±0,23 бала (t=2,31; p<0,05), «перекид уперед» з 4,30±0,26 до 5,15±0,28 (t=2,27; p<0,05), «місток» з 4,00±0,29 до 5,16±0,26 (t=3,00; p<0,01), «викрут прямих рук із палицею» з 3,35±0,22 до 5,92±0,33 (t=6,45; p<0,001), «шпагат поперечний» з 4,04±0,26 до 5,21±0,30 (t=2,93; p<0,01); стрибки з варіативним положенням рук зросли до 5,35±0,34 (t=3,07; p<0,01) і 5,21±0,28 (t=2,22; p<0,05). Отримані ефекти пояснюються прогресією «від простого до складного», акцентом на активній гнучкості та рівновазі, тренуванням ритмізації і кінестетичного контролю, а також використанням предметів. Наукова новизна полягає в інтегрованому, алгоритмізованому шляху опанування базових елементів із персоналізованим добором вправ що підводять для юних гімнасток. Практична значущість полягає у можливості прямого впровадження в ДЮСШ: надано структуру макроциклу, контрольні точки, критерії оцінювання і перелік вправ як методичний шаблон для планування занять та моніторингу індивідуального прогресу.Документ Психолого-педагогічні умови та методика розвитку структурно-математичного мислення здобувачів освіти в навчанні математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Семенець Сергій; Семенець Лариса; Semenets Serhii; Semenets LarysaУ роботі висвітлюються психолого-педагогічні умови, розробляється методика розвитку структурно-математичного мислення здобувачів освіти в навчанні математики. З огляду на зміст і складники такого мислення, його місце та роль у структурі математичної компетентності обґрунтовано обставини та висвітлено методику розвитку досліджуваного феномену. Концептуальною ідеєю дослідження послугувало положення про те, що розвиток структурно-математичного мислення здобувачів освіти досягається завдяки актуалізації зовнішніх проявів математичної компетентності (змістово-теоретичного, процесуально-діяльного, референтно-комунікативного вимірів) у навчально-математичній діяльності – процес інтеріоризації. До психолого-педагогічних умов розвитку структурно-математичного мислення здобувачів освіти віднесено організацію їхньої навчально-математичної діяльності відповідно до третього типу навчання та основних положень теорії поетапного формування розумових дій і прийомів розумової діяльності, сформованість основних показників кожного з шести вимірів математичної компетентності, створення зон найближчого математичного розвитку здобувачів освіти, задачний підхід і особистісну позицію педагога. Обґрунтовано, що розвиток названого типу мислення передбачає розроблення інноваційного типу навчання математики – розвивально-осмислювального, було з’ясовано, що його етапність забезпечує встановлення змісту і структури основних компонентів навчально-математичної діяльності: задача – розв’язання задачі – розв’язання типових задач – логічне сходження від абстрактного до конкретного (розв’язування часткових задач) – компетентнісна задача – розв’язання компетентнісної задачі. Установлено, що реалізація освітньої технології здійснюється в умовах евристичної бесіди, дидактично виваженого поєднання репродуктивного та дослідницького методів навчання, а також доцільного використання засобів динамічної математики.Документ Організація діяльності центрів академічного успіху в університетах США(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Цимбалюк Світлана; Tsymbaliuk SvitlanaУ статті розглянуто організаційно-педагогічні засади діяльності центрів академічного успіху в університетах США. З’ясовано, що центри є частиною студентських служб, які почали розвиватись з початку 21 ст., на сьогодні вони є невід’ємною частиною студентської підтримки у закладах вищої освіти США. Діяльність центрів керується Положенням, в якому визначено місію, візію та мету функціонування цієї структурної одиниці університету. Виокремлено основні функції центрів академічного успіху. Досліджено, що основним джерелом фінансування роботи центрів є фонди, зокрема Фонд Кресдж (Kresge Foundation), який надає потужну підтримку. Організація "Працевлаштування майбутнього" (Jobs for the Future) управляє мережею студентських центрів успіху та виступає їхнім координатором із моменту створення. Роботу центрів зазвичай організовано на базі університетських бібліотек або в окремому приміщенні на території кампусу. Штат центру формується за гнучкою моделлю: постійну команду складають кілька основних співробітників, а підтримку в реалізації програм забезпечують викладачі у відпустці, стажери та студенти, які залучаються на тимчасовій основі. Керівники повинні мати відповідні кваліфікації та досвід, а студенти, які претендують на посади тьюторів чи консультантів, також мають відповідати високим вимогам. Отже, комплексний аналіз організаційних, функціональних та кадрових особливостей діяльності центрів академічного успіху в університетах США засвідчує їхню ключову роль у формуванні сприятливого освітнього середовища, орієнтованого на потреби здобувачів освіти. Американський досвід функціонування центрів академічного успіху слугує зразком ефективної інституційної практики, що підтверджує потенціал системної підтримки студентів як чинника трансформації освітнього процесу та підвищення якості вищої освіти. Така модель є доцільною для поглибленого вивчення та імплементації в освітніх системах, які орієнтовані на зміцнення академічної успішності та забезпечення рівного доступу до освіти.Документ Забезпечення наступності у вивченні дробів: математичний та методичний аспекти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Шаран Олександра; Шаран Володимир; Sharan Oleksandra; Sharan VolodymyrСтаттю присвячено проблемі наступності в навчанні математики, зокрема такої теми, як «Дроби». У дослідженні описано важливість забезпечення наступності між основними етапами навчання, розглянуто означення цього різнопланового педагогічного явища та можливості забезпечення наступності на різних рівнях: загальнодидактичному, предметному, методичному та особистісному. У статті описано важливість розширення множини цілих невід’ємних чисел дробовими числами, їх застосовність у різних науках, що підкреслює їхню фундаментальну природу. Окрім ґрунтовних математичних застосувань, описано значення дробів для кожної людини у повсякденному житті. Зроблено висновок, що вони впливають на розвиток критичного мислення та слугують важливим інструментом для прийняття обґрунтованих рішень. Описано проблему адаптаційного періоду навчання, яка існує у процесі вивчення дробів учнями на межі початкової та базової середньої школи, основні складнощі у її подоланні. У дослідженні розглянуто можливості пропедевтичного ознайомлення з частинами цілого в умовах закладу дошкільної освіти, описано, які властивості й закономірності будуть доступними для розуміння дітьми дошкільного віку. Проаналізовано основні питання, що розглядаються чинними програмами початкової та базової середньої школи стосовно вивчення дробів, описано типові труднощі та причини помилок учнів. Основну увагу приділено методиці подолання цих труднощів та можливості корекції набутих знань та вмінь учнів. При цьому виділено основні етапи вивчення теми та відповідні математичні матеріали, моделі дробів, використання яких буде доцільним на кожному з них. Описано основні відмінності між цілими та дробовими числами, з якими варто ознайомити учнів з метою узагальнення чи здійснення корекції їх знань та вмінь. Наведено ефективні форми опрацювання навчального матеріалу, пов’язаного з дробами, навчальну стратегію скафолдинг, якої варто дотримуватися вчителю для результативного навчання. Наголошено на важливості поєднання традиційних методів навчання математики та сучасних технологій, таких як: ігрові, цифрові технології, доповнена та віртуальна реальність, гейміфікація, в освітньому процесі початкової та базової середньої школи.Документ Теоретичні основи розроблення змісту профільної середньої освіти та формування профілів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Шелестова Людмила; Shelestova LiudmylaУ статті розглянуто теоретико-методологічні засади формування змісту профільної середньої освіти в умовах трансформації системи загальної середньої освіти України. Акцентовано увагу на важливості забезпечення безперервності освітнього процесу в старшій школі та створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Проаналізовано положення Державного стандарту профільної середньої освіти (ДСПСО) як нормативної основи змістового наповнення академічного та професійного спрямувань профільної освіти. Особливу увагу зосереджено на необхідності досягнення змістового балансу між інваріантною (обов’язковою) частиною, що забезпечує базову підготовку для всіх учнів, та варіативною, яка надає можливість поглибленого опанування змісту освіти відповідно до обраного профілю. Визначено основні педагогічні принципи, що мають бути покладені в основу проєктування інваріантного ядра: науковість, інваріантність, гнучкість, інтегративність, гуманізація, компетентнісна орієнтація та забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Здійснено аналіз академічного та професійного спрямувань профільного навчання, зокрема мети, структури, предметного наповнення, акцентів на підготовку до продовження освіти або до професійної діяльності. У статті подано деталізований алгоритм формування навчальних профілів: від вивчення інтересів учнів і аналізу ринку праці до розроблення структури, визначення змісту, освітніх результатів, навчальних програм і планів, організаційних умов реалізації та оцінювання ефективності. Підкреслено, що побудова змістової моделі профілів навчання є складним багаторівневим процесом, який вимагає інтеграції зусиль державної освітньої політики, наукового супроводу, інституційної автономії та активної участі всіх суб’єктів освітнього процесу. Перспективами подальших досліджень визначено розроблення інструментів оцінювання якості профільної освіти, а також вивчення механізмів адаптації профільної освіти до потреб ринку праці та сучасних соціально-економічних викликів; з’ясування ролі освітніх технологій у забезпеченні якісного профільного навчання.Документ Формування у майбутніх фізичних терапевтів навичок використання сервісу Google календар у професійній діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Жерновнікова Яна; Пятисоцька Світлана; Zhernovnikova Yana; Piatysotska SvitlanaУ статті обґрунтовано та розкрито методичні підходи до формування у майбутніх фахівців у сфері реабілітації навичок ефективного використання хмарного сервісу Google Календар у професійній діяльності. Визначено, що сучасна практика фізичної терапії вимагає від спеціалістів високого рівня організованості, раціонального управління часом та ефективної координації з пацієнтами і колегами. Зростаюча складність професійних завдань, включаючи планування індивідуальних і групових сеансів, організацію консультацій, підготовку до освітніх заходів та ведення документації, актуалізує потребу у впровадженні цифрових інструментів. На основі аналізу функціональних можливостей Google Календаря, таких як колективна робота в режимі реального часу, система нагадувань, планування повторюваних подій та інтеграція з іншими сервісами Google, розроблено методичні рекомендації для практичної роботи. Запропоновано структуру заняття «Використання Google Календаря для оптимізації робочого процесу», що складається з кількох етапів. На першому етапі розглядаються основні принципи роботи із сервісом, включаючи створення та налаштування окремих календарів для різних аспектів діяльності. На наступних етапах детально описано методику створення та налаштування заходів, включаючи використання функції повторюваних подій для регулярних сеансів і встановлення багаторівневих нагадувань. Підкреслено важливість дотримання етичних норм та конфіденційності пацієнтів при наданні спільного доступу до календарів. Розглянуто інтеграцію з Google Meet для проведення дистанційних консультацій та використання Google Завдань для фіксації щоденних справ. Сформовано практичний алгоритм щоденного та щотижневого використання Google Календаря, що забезпечує систематичне планування та моніторинг професійних завдань. Запропоновані методичні підходи сприяють формуванню у здобувачів вищої освіти цифрової компетентності та навичок ефективного управління професійною діяльністю.Документ Вибірковий курс «Література і психологія: потенціал розвитку особистості» як інтегративний складник професійної підготовки студентів-філологів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Клименко Жанна; Klymenko ZhannaУ статті розкрито теоретико-методичні основи вибіркового курсу «Література і психологія: потенціал розвитку особистості», апробованого в процесі професійної підготовки студентів-філологів (магістерський рівень освіти). Увиразнено ідею про психологічний вплив художніх творів на особистість читача. Наголошено, що в ході вивчення навчальної дисципліни літературна освіта розглядається як важливий чинник протистояння викликам війни. Висвітлено мету викладання курсу, його інтердисциплінарний характер, представлено тематику занять. Визначено здатності, над розвитком яких мають працювати студенти. Запропоновано прийоми роботи вчителя / викладача і види навчальної діяльності учнів / студентів, спрямовані на реалізацію методики розкриття психологічного потенціалу художнього твору. Надано методичні рекомендації до проведення циклу практичних занять за темою «Презентація художнього твору крізь призму психології», представлено правила ділової гри «Промоутер читання, експерти». Наведено орієнтовний список програмових творів зарубіжної літератури, які доцільно використовувати в бібліотерапевтичній практиці. Розкрито значення вивчення інтегрованої навчальної дисципліни як для професійної підготовки майбутніх філологів, учителів літератури, так і для розвитку їхньої життєвої компетентності. Досвід викладання вибіркового курсу засвідчив його ефективність. Описана методика сприяє залученню антифобіальних ресурсів художнього письменства, запобіганню ретравматизації особистості в процесі читацької діяльності, розвитку оптимістичного світобачення та формуванню стресостійкості здобувачів освіти. Завдання бібліотерапевтичного й медіатворчого характеру, вживання в ситуативні ролі промоутерів читання та експертів спонукають учасників курсу не лише до висвітлення взаємозв’язку художньої літератури та психології, а й до творчої самореалізації та самопізнання.Документ Рефлексійно-освітнє середовище в системі викладання класичного танцю як основа формування професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних колективів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Костенко Тетяна; Kostenko TetianaСтаття присвячена дослідженню створення рефлексійно-освітнього середовища в системі викладання класичного танцю для формування професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних колективів. Проведено теоретичний аналіз наукової літератури з проблематики професійної рефлексії та хореографічної освіти. Встановлено, що класичний танець має значний потенціал для створення рефлексійно-освітнього середовища завдяки постійній роботі з дзеркалом, систематичній корекції техніки та діалогічній взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена потребою в підготовці керівників хореографічних колективів, здатних до рефлексивного аналізу власної педагогічної діяльності в умовах трансформації культурно-освітнього простору. Багатофункціональний характер діяльності керівника хореографічного колективу інтегрує педагогічні, творчі, організаційні та комунікативні функції, що актуалізує необхідність цілеспрямованого розвитку професійної рефлексії як основи управлінської та творчої діяльності. Результати засвідчили, що систематичне функціонування такого середовища сприяє формуванню критичного мислення та рефлексивного осмислення професійної діяльності. Обґрунтовано чотири структурні компоненти середовища: просторово-предметний, діяльнісний, комунікативний та особистісний, а також п'ять основних умов його створення. Просторово-предметний компонент забезпечує матеріальні умови для постійного самоспостереження через цілеспрямоване використання дзеркал та організації навчального простору. Діяльнісний компонент реалізується через систему поетапно структурованих завдань, що стимулюють різні типи рефлексивного аналізу. Комунікативний компонент інтегрує різноманітні форми рефлексивної взаємодії між учасниками освітнього процесу. Особистісний компонент забезпечує становлення індивідуальних рефлексивних якостей та їх інтеграцію у професійну компетентність. Визначено поетапний характер функціонування від базового самоспостереження до метарефлексії. Розкрито інтегративну природу професійної рефлексії керівників, що поєднує технічні, художньо-творчі, педагогічні та управлінські аспекти. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки методичних основ організації рефлексійно-освітнього середовища у закладах хореографічної освіти, створення навчальних програм з класичного танцю, що враховують рефлексивний компонент професійної підготовки. Результати демонструють потенціал рефлексійно-освітнього середовища як ефективного інструменту професійної підготовки майбутніх керівників хореографічних колективів.Документ Взаємозв’язок між технічними елементами та морфологічними показниками і руховими якостями дівчат поулденсерів 10–12 років(2025) Лавриненко Маргарита; Гриньова Тетяна; Lavrynenko Marharyta; Hrynova TetianaУ статті розглянуто результати дослідження взаємозв’язків між рівнем опанування технічних елементів поул спорту та морфологічними показниками і фізичними якостями дівчат 10–12 років. Актуальність роботи зумовлена зростаючою популярністю поул спорту як виду фізичної активності та спорту, який поєднує елементи гімнастики, акробатики й танцю, і водночас потребує комплексного розвитку сили, гнучкості, координації та витривалості. У дослідженні взяли участь 40 дівчат, які систематично займаються поул спортом не менше одного року. Було проведено тестування на визначення рівня фізичної підготовленості (зокрема гнучкості, силової витривалості, рівноваги) та антропометричні вимірювання. Оцінка технічної підготовки проводилася на основі якісного виконання базових елементів («Джаміла», «Алегро», «Розніжка», «Четвірка» та інші), які є типовими для початкового рівня спортивної підготовки. Кореляційний аналіз показав наявність значущих зв’язків між показниками фізичної підготовленості та успішністю виконання окремих елементів. Зокрема, виявлено сильні позитивні кореляції між результатами тесту на утримання фіксованої пози в упорі (силова витривалість) та якістю виконання елементів, що вимагають тривалого статичного утримання. Також підтверджено важливу роль гнучкості у виконанні елементів з високою амплітудою рухів. Морфологічні характеристики, зокрема менший індекс маси тіла та довші кінцівки, сприяли ефективнішому виконанню технічних елементів. Найбільш зв’язковим технічним елементом виявилась «Розніжка», що корелює з більшістю інших елементів та може використовуватися як діагностичний інструмент загальної технічної майстерності. Отримані результати можуть бути використані для індивідуалізації тренувальних програм і добору оптимальних навантажень у поул спорті для дітей молодшого віку.Документ Динамічний аналіз потреб у викладанні ESP: поєднання традиційних підходів та ШІ-аналітики ринку праці(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Лисенко Катерина; Гордєєва Анжела; Lysenko Kateryna; Hordieieva AnzhelaСтаття присвячена дослідженню проблеми оновлення аналізу потребу викладанні англійської мови для спеціальних цілей (ESP) в умовах швидкозмінних професійних сфер, зокрема ІТ, цифрового маркетингу та біотехнологій. У традиційних підходах аналіз потреб розглядається як одноразова процедура, що забезпечує узгодження навчальних програм із поточними вимогами роботодавців і студентів. Проте динаміка сучасного ринку праці робить такі результати швидко застарілими, що знижує ефективність ESP-курсів та мотивацію здобувачів. У статті обґрунтовано необхідність безперервного й циклічного оновлення аналізу потреб, яке поєднує класичні інструменти (анкети, інтерв’ю, фокус-групи, аналіз робочих завдань) із можливостями штучного інтелекту та аналітики великих даних. Особлива увага приділяється використанню AI-алгоритмів для моніторингу вакансій, аналізу професійних компетентностей, прогнозування майбутніх тенденцій і виявлення міждисциплінарних умінь, необхідних у глобалізованій економіці. Запропоновано концептуальну модель «динамічного аналізу потреб», що включає три рівні: (1) постійний збір і аналіз даних від студентів і викладачів; (2) AI-орієнтований аналіз ринку праці та професійних стандартів; (3) гнучке оновлення програмного забезпечення та навчальних курсів відповідно до виявлених змін. Показано, що така модель здатна забезпечити актуальність ESP-курсів, підвищити якість підготовки випускників і їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Практична значущість полягає у створенні інструментарію для адаптивного освітнього середовища, здатного реагувати на виклики цифровізації та інтеграції України у світовий освітній простір. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці алгоритмів оцінювання ефективності динамічного аналізу потреб та порівнянні його результатів у різних професійних сферах.Документ Diagnostic System for Assessing Foreign Language Competence of Future Master’s Students in Economics(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Aleksakhina Tetiana; Алексахіна ТетянаThe article presents the results of a study aimed at developing and substantiating a diagnostic system for assessing the foreign language competence of future master’s students in economics. The study is based on the principles of the competence-based approach and the concept of integrative language education, which views foreign language training as a process of developing a holistic ability to communicate effectively in professional and intercultural contexts. From this perspective, foreign language competence is considered not only as the mastery of grammatical structures and vocabulary, but also as a multidimensional phenomenon that combines cognitive, communicative, social, and reflective dimensions. The purpose of this research was to develop a system of criteria and indicators that comprehensively reflect the level of foreign language competence among learners. The study demonstrates that the proposed model ensures the complexity and multidimensionality of measuring foreign language competence, as it enables the assessment of not only language accuracy and lexical range but also the ability for communicative interaction, intercultural adaptation, task-oriented performance, the production of coherent and genre-appropriate texts, and the implementation of reflective self-analysis. It is demonstrated that the diagnostic system serves not only as a measurement tool but also as a developmental instrument, aiming to shape an autonomous and culturally sensitive foreign language user. The scientific novelty lies in substantiating a comprehensive diagnostic model that integrates various dimensions of foreign language training and addresses the needs of economics specialties. The practical value lies in the possibility of applying the developed system to enhance educational programs, refine the learning process, and establish more objective assessment mechanisms in higher education.Документ Навчання побудови блок-схем для розвитку алгоритмічного мислення майбутніх учителів інформатики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Бобокало Андрій; Юрченко Артем Олександрович; Семеніхіна Олена Володимирівна; Bobokalo Andrii; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Semenikhina Olena VolodymyrivnaУ статті висвітлено результати дослідження, спрямованого на обґрунтування доцільності та ефективності використання блок-схем у процесі вивчення обчислювальних методів як засобу розвитку алгоритмічного мислення майбутніх учителів інформатики. Основна увага приділена специфіці формулювання й опрацювання типових задач з курсу алгоритмізації й програмування (зокрема методів дихотомії, хорд, Ньютона), які мають чітку структуру ітераційного процесу та дозволяють візуалізувати логіку обчислень через блок-схеми. На основі практичної апробації доведено, що включення етапу побудови блок-схеми перед реалізацією коду сприяє глибшому осмисленню кожного етапу обчислення, правильному визначенню умов завершення ітерацій, структуруванню коду та розвитку аналітичних навичок. Розроблено та перевірено ефективність методичного підходу до порівняння альтернативних шляхів розв’язування задачі, що дає змогу студентам зіставляти ефективність методів, кількість ітерацій до збіжності, чутливість до початкових умов, а також складність реалізації й дидактичну доступність для студентів. У межах дослідження було також узагальнено низку методичних рішень щодо інтеграції блок-схем у професійну підготовку майбутніх учителів інформатики. Зокрема, запропоновано поетапну структуру завдань, рефлексивне осмислення побудованих схем, створення навчальних матеріалів на їх основі, а також моделювання уроків із використанням блок-схем як інструмента пояснення. Обґрунтовано, що побудова блок-схем виконує подвійну функцію – когнітивно-візуальну (як інструмент засвоєння алгоритму) та дидактичну (як засіб пояснення й аналізу). Зроблено висновок про необхідність системного включення таких завдань у підготовку майбутніх учителів інформатики як засобу формування в них алгоритмічного мислення, педагогічного передбачення та готовності до викладання інформатики в закладах загальної середньої освіти.Документ Формування навичок інформаційної гігієни в майбутніх педагогів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Глінчук Юлія; Шліхта Ганна; Hlinchuk Yuliia; Shlikhta HannaУ зв’язку з тотальною інформатизацією практично всіх сфер людської діяльності актуалізується проблема формування навичок інформаційної гігієни в здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей у контексті небезпеки інформаційного маніпулювання та їх майбутніх освітньо-виховних впливів на значну кількість представників зрослого покоління. Підкреслюється значущість вирішення означеної проблеми у зв’язку з війною та недобросусідством із державою-агресором. На основі аналізу останніх досліджень і публікацій стверджується, що дієвим засобом протидії інформаційним небезпекам є навички інформаційної гігієни, які загалом включають у себе здатність до аналізу, оцінки інформації, критичне сприйняття потенційно шкідливої інформації, «відфільтровування» інформації, адекватність оцінки надійності інфоджерел, правильність інтерпретації інформаційних повідомлень, набір умінь коректно працювати з інфоджерелами задля превенції негативного впливу інформації на стан здоров’я та життя людини, здорового й ефективного функціонування людини в інформаційному суспільстві. Звертається увага на те, що навички інформаційної гігієни корелюють з навичками медіаграмотності, однак поняття «інформаційна гігієна» є ширшим, універсальнішим. Виявлено недостатню розробку досліджуваного питання та наявність низки проблем організаційного й методичного характеру. Обґрунтовуються основні напрями формування навичок інформаційної гігієни в майбутніх педагогів: використання потенціалу безпекових дисциплін, урахування черговості та змісту навчальних дисциплін, на яких передбачено формування навичок інформаційної гігієни в майбутніх педагогів, урахування кваліфікації науково-педагогічних працівників, які їх викладатимуть, оптимальність між навчальним і освітнім складниками, використання дієвих освітніх технологій, проєктування навичок інформаційної гігієни на майбутню професійну діяльність у контексті формування навичок інформаційної гігієни в здобувачів освіти.