Наукові видання

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 43
  • Документ
    Presentation of Music in the Works of Ukrainian Writers of the Late 19th and Early 20th Centuries
    (LAP LAMBERT Academic Publishing, 2024) Horbolis Larysa Mykhailivna; Горболіс Лариса Михайлівна
    The chapter examines the specifics of the coverage of topical issues of literature and music, intermediality in the world and Ukrainian scientific discourse, reveals and explores the essence and peculiarities of the artistic development of the musical component at different levels of the organization of the literary text - architectural, pictorial, narratological, chronotopic, plot, thematic-problematic, etc. - in the works of Ukrainian writers O. Kobylyanska, M. Kotsyubynskyi, Lesya Ukrainka, H. Hotkevich, Mark Cheremshina, M. Yatskiv. Music in the works of writers of the late 19th and early 20th centuries is interpreted as an expression of the character's national identity (with the help of musical instruments, music performance, dance), as a rhythmic marker of prose that specifies the modernist pursuits of Ukrainian literature.
  • Документ
    Екокритика: методологічна інтеграція, взаємодія, інтерпретація
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У монографії зауважено про актуальність екологічної проблематики в сучасному суспільстві, висвітлюється історія з’яви екокритики у світовій науковій думці, здійснено короткий огляд ключовий праць дослідників, з’ясовано зв’язки екокритики з корпусом різноманітних гуманітарних знань. У дослідженні йдеться про активізацію та перспективи екокритики в українському літературознавстві, описано варіанти інтерпретації художньолітературних текстів українських і зарубіжних письменників в екологічному ракурсі, з застосуванням новітньої методології. Обґрунтована специфіка освоєння екокритики в українському літературознавстві. Це перше системне дослідження в Україні, присвячене питанням екокритики. Для літературознавців, екологів, філософів, психологів, культурологів, викладачів навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться проблемами екології.
  • Документ
    Концепт учителя в українському та польському освітньому дискурсах
    (2023) Semenoh Olena Mykolaivna; Семеног Олена Миколаївна
    Представлено особливості вербалізації концепту «учитель» в українському та польському освітньому дискурсах; схарактеризовано сутність ключових понять (концепт, тезаурус, освітній дискурс, міждисциплінарний підхід); окреслено культурний та поняттєвий компонент концепту «учитель» в українській і польській науковій думці. Акцентовано увагу на філософському імперативі Г. Сковороди – праця стає радістю і щастям лише тоді, коли вона є «сродною» і «свобідною»; людина природна (хлібороб) і її «сродна» праця, праця, до якої людина має природний нахил, хист, певні здібності людини описана в літературнофілософсько-педагогічних творах філософа. Здійснюючи аналіз концепту учитель, авторка керується положеннями міждисциплінарного підходу, в якому поєднані методи лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики, педагогічної аксіології, положення когнітивно-дискурсивного, лінгвокультурологічного, лінгвоаксіологічного, праксеологічного підходів. Доведено, що українська, польська національні мовні картини неповторно кодують етнокультурний досвід навчання. Народні прислів’я відображають ціннісні орієнтири народу щодо виховання, національну специфіку позитивних уявлень про навчання, учителя, розум, працю вчителя, у повчальній формі описують життєвий досвід поколінь, виконують виховну, волюнтативну, комунікативну, естетичну функції. Важливим є також прагматизм, аргументованість й активний вплив паремій на користувачів, на формування здатності мислити, відображати і пізнавати об’єктивну дійсність; на загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, такі важливі на початку ХХІ століття. Аргуметовано висновкується, що від наших особистісних якостей, переконливого слова, культури мислення (самокритичності, глибини, гнучкості, оперативності), культури поведінки (ввічливості, тактовності, інтелігентності, коректності) значною мірою залежить мовно-національна вихованість молоді. Це є можливим, якщо педагогічна майстерність учителя неперервно вдосконалюється шляхом глибокого вивчення психопедагогіки й забезпечує високий рівень педагогічної взаємодії з учнями та колегами.
  • Документ
    Інноваційні платформи для розвитку медіакультури та медіаграмотності молоді
    (2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna
    У розділі здійснено огляд інноваційних платформ для підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності молоді в умовах воєнного та післявоєнного стану. Авторські платформи розроблено Освітньо-дослідницьким центром «МЕДІА&ВЧИТЕЛЬський кампус» як гранти IREX, з урахуванням концепції подвійної імплементації інфомедійної грамотності. У межах грантових проєктів підготовлено Віртуальну лексикографічну лабораторію «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності». Схарактеризовано особливості Віртуальної лексикографічної лабораторії «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» як складової платформи. У словнику подано терміни (240 одиниць), їхні дефініції, переклад і тлумачення англійською мовою, мультимедіа (аудіо-, відеоконтент) для забезпечення мультимедійної візуалізації інформації з інфомедійним компонентом. Цифровий продукт апробований у навчально-дослідницькій діяльності майбутніх учителів-бакалаврів та магістрантів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, зокрема у студентському науковому гуртку з академічної культури.
  • Документ
    Підготовка вчителя української філології в умовах війни: європейські пріоритети та національний досвід
    (2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna
    The European values of forming a European identity, culture of safe behaviour, multiculturalism, digitalization, and reading as a life strategy are outlined, which are essential for updating educational programs for training future teachers of Ukrainian philology. The results of PISA-2018, the national report on foreign language learning, encourage teachers of higher pedagogical education institutions to search for practical tools in preparing future teachers for the formation of students' reading literacy. Some aspects of professional practice in the dimensions of a pedagogical partnership of the professional development resource centre of the teacher of Ukrainian language and literature of A. S. Makarenko Sumy State Pedagogical University with stakeholders are characterized. It has been found that with the establishment of the state-building, nation-building role of the Ukrainian language and language stability, the mission of philological education is also being rethought in the wartime. European priorities and experience are essential for updating the training of a future teacher of Ukrainian philology in conditions of uncertainty or non-standard situations of the educational process.
  • Документ
    Формування читацької грамотності учнів: від теорії до практики
    (2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna
    У статті здійснено огляд нормативних документів, наукових напрацювань щодо понять «читання», «читацька Українські студії в європейському контексті. №6. 2023 109 грамотність учнів». На прикладі діяльності ресурсного центру професійного розвитку учителя української мови і літератури в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка окреслено окремі аспекти методичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до формування читацької грамотності учнів, зокрема 5- 6 класів НУШ. Означено, що це спеціально організований, компетентнісно орієнтований освітній процес, який здійснюється на освітніх рівнях «бакалавр», «магістр» з урахуванням, зокрема, особистісного, компетентнісного, діяльнісного, текстоцентричного підходів.
  • Документ
    European Experience and Ukrainian Practices of Ensuring Academic Integrity
    (2023) Семеног Олена Миколаївна; Біличенко Ольга; Semenoh Olena Mykolaivna; Bilychenko Olha
    У статті зроблено спробу висвітлити питання академічної доброчесності в європейському академічному просторі. Автори аналізують досвід Італії, зокрема Пізанського університету та можливості впровадження компонентів академічної доброчесності в Донбаському державному педагогічному університеті та Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка.
  • Документ
    Розвиток академічного партнерства в умовах воєнних реалій на засадах етичних цінностей Пізанського університету
    (2023) Семеног Олена Миколаївна; Біличенко Ольга; Semenoh Olena Mykolaivna; Bilychenko Olha
    У статті окреслено аспекти розвитку культури академічного партнерства майбутніх філологів в українських університетах в умовах воєнних реалій на засадах етичних цінностей європейського досвіду, зокрема Пізанського університету (UNIPI, Італія). Представлено цінні практики кафедри філології, літератури та лінгвістики Пізанського університету з розвитку академічної культури та етики, на якій за програмою дослідницької підтримки Європейського дослідницького простору українських університетів в умовах воєнних реалій співавторка статті О. Біличенко проходить стажування на посаді візит-професора. Окреслено перебіг спільних заходів в умовах воєнних реалій і методику формування академічної культури майбутніх педагогів-дослідників. Акцентовано увагу на принципах академічної етики у процесах викладання та навчання.
  • Документ
    Герой-захисник у творчості Бориса Гуменюка: етнопсихологічний аспект
    (2022) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У статті на основі збірок «Блокпост», «Вірші з війни», «100 новел провійну» Б. Гуменюка досліджено специфіку художнього відображення образу героя-воїна, учасника російсько-української війни. Етнопсихологічний аспект сприяв різногранному осмисленню героя – сміливого, мотивованого, заґрунтованого у прадавні зв’язки з землею і предками, емоційного, з правом на свободу, обов’язком боронити українську цивілізацію. Культура спротиву наратора-інтелектуала формується з урахуванням традиційних норм і цінностей українського народу.
  • Документ
    Формуємо читацьку грамотність: з досвіду роботи в літній школі «Європейська якість навчання для кращої успішності учнів – 2022»
    (2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Плужник Юлія Валеріївна; Pluzhnyk Julia Valeriyivna
    Відповідно до концепції та завдань Нової української школи, сучасний навчальний процес повинен забезпечити випускнику школи можливість оволодіти всіма навичками і компетентностями, які опоможуть йому у майбутньому стати конкурентноспроможною особистістю. Щоб цього досягти, Міністерство освіти і науки розробило десять ключових компетентностей НУШ, які ґрунтуються на Рекомендаціях Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових омпетентностей освіти впродовж життя”. Це і спілкування державною та рідною мовами, іноземними мовами, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, обізнаність і самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна, математична, інформаційно-цифрова компетентності, а також розуміння природничих наук і технологій. Серед них ми не знайдемо окремо виділеної читацької грамотності, але розуміємо, що вона присутня наскрізною лінією в усіх інших компетентностях, бо від того наскільки в учнів сформовані навички розуміння прочитаного залежить решта.
  • Документ
    Етноментальні коди в прозі Мирослава Дочинця
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Зякун Аліна Олександрівна; Ziakun Alina Oleksandrivna; Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna
    У монографії досліджено творчість сучасного прозаїка М. Дочинця, твори якого становлять «золотий фонд» української літератури новітнього часу і є синтезом народної традиції, мудрості й інтелектуальної сучасності. На основі аналізу художньої рецепції етноментальних маркерів горян у художніх творах письменника запропоновано методичні рекомендації щодо проведення уроків позакласного читання й факультативних занять у 10-11 класах у закладах загальної середньої освіти за творчістю М. Дочинця й методичну розробку спецкурсу для закладів вищої освіти.
  • Документ
    Текст у дослідницьких парадигмах: теорія і практика
    (СумДПУ імені А. C. Макаренка, 2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Кравець Лариса Вікторівна; Kravets Larysa Viktorivna; Статівка Валентина Іванівна; Stativka Valentyna Ivanivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Natalia Viktorivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olga Mykolayivna; Широков Володимир Анатолійович; Shyrokov Volodymyr Anatoliyovych; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksim Viktorovych; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna
    У колективній монографії віддзеркалено дослідницьку тему кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах». Тема наукової роботи передбачає вивчення специфіки текстових категорій у дослідницьких парадигмах сучасної філології та освітній парадигмі на основі міждисциплінарного підходу. Текст є вагомим змістовим компонентом, закладеним у теоретико-практичні курси, які читають викладачі кафедри. До співавторів книги долучилися українські дослідники, з якими кафедру пов’язує плідна і результативна наукова та викладацька взаємодія. Пропоновані розвідки укладені як статті монографічного видання за тематичними розділами. У першому розділі розкрито актуальність і перспективність дослідження проблеми тексту в антропоцентричній та освітній парадигмах. З’ясовано основні ознаки тексту, специфіку зв’язності тексту як передумову для цілісності тексту і результат інтелектуальної і творчої роботи автора і читача. Виокремлено та схарактеризовано основні принципи зв’язності. Доведено, що зв’язність забезпечує розуміння тексту читачем. Сприяють цьому змістова, комунікативна та стилістична єдність, а також спільність фонових знань адресанта і адресата. Другий розділ присвячено розгляду тексту в об’єктиві мовознавчих та літературознавчих досліджень. Вивчення мови Пантелеймона Куліша залишається актуальним завданням вітчизняного мовознавства. Слушно зауважує мовознавець Павло Гриценко, зіставлення тексту рукопису та його видань різного часу переконує в тому, що для вивчення, наприклад, фонетичних рис, як і пізнання ідіолекту письменника загалом, вибір тексту з-поміж можливих варіантів (рукописних і друкованих) є визначальним; тож важливою умовою одержання об’єктивних висновків у галузі ідіолектології є опертя дослідників на автентичні тексти як надійні джерела «реальної авторської мовотворчості». Дослідження ідіолекту Пантелеймона Куліша включає як текстологічний складник, так і цілеспрямоване спостереження над східнополіським оточенням письменника. І. Франко надавав провідного значення соборній мові. Дослідження допустових конструкцій, які функціонують у наукових і науково-популярних текстах І. Франка з різних галузей (історичні, культурологічні, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні, театрознавчі, мистецтвознавчі праці тощо, написані українською мовою), засвідчує їх високу синтаксичну організацію й дає підстави стверджувати, що вони репрезентують сформований і викристалізуваний у кінці ХІХ ст. науковий стиль української літературної мови. Вивчення мови художньої літератури, зокрема поезії, є одним із важливих напрямків розвитку української лінгвістики. Метою дослідження є структурно-морфологічний, семантичний та функціональний аналізи складних слів, виявлених у поетичних текстах Ліни Костенко. Джерельною базою дослідження послужили збірки поетичних творів Ліни Костенко «Вибране» та «Триста поезій». Здійснено аналіз сутності феномену фольклоризму літератури з позиції структурно-семіотичної концепції культури, що дозволяє цілісно охарактеризувати це явище з урахуванням ідей, поглядів теоретиків означеної концепції культури в українському і зарубіжному дискурсі. Саме через словесний вид мистецтва, який втілює етико-естетичні особливості світовідчуття, характеру нації, зберігається стійкість механізму колективної пам’яті народу, його етнічного коду, культурної ідентичності. У третьому розділі розглянуто текст у контексті освітньої парадигми. Розкрито особливості вербалізації концепту освіта в українському і польському освітньому дискурсах, проаналізовано мовні та педагогічні словники, законодавчо-нормативні документі, визначено лексеми на позначення учасників освітнього процесу та нові поняття в освітньому дискурсі. Окреслено наукові засади роботи над текстом у курсі методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Поняття мовлення та мовленнєвої діяльності визначено як базові у методиці роботи над текстом та текстотворенням у шкільному курсі української мови. Закцентовано увагу на засвоєнні школярами мовленнєвих понять та способів дії як підґрунтя в роботі над текстотворенням. Запропоновано модель роботи над текстом на поняттєвій основі, яка передбачає єдність змістово-композиційного, типологічного та мовно-стильового аналізу тексту. Проаналізовано концептуальні засади комунікативного (тексто–твірного у його складі) підходу у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів до формування у здобувачів початкової освіти текстотвірних умінь. Обґрунтовано можливості кейсів або ситуаційних вправ, що допомагає глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; виявити закономірності, взаємозв’язки, активізувати мислення та дискусію, отримати додаткову інформацію, поглибити знання, розвинути й застосувати аналітичне та стратегічне мислення. У четвертому розділі представлено проєкт «Віртуальні лабораторії у професійній комунікації лінгвістів». Зроблено висновок, що у мережецентричному світі природна людська мова визначається і технологічним чинником. Технологічний статус мови значною мірою визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації у найближчий період, а разом із цим – і ієрархію мов, яка демонструватиме спроможність тієї чи іншої національної мови до успішної конкуренції серед усього кола світових мов. Означено потребу створення сучасної системи національних лінгвістичних ресурсів та національної лінгвістичної інфраструктури як складову інформаційної безпеки держави. Практична цінність полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу тексту у процесі викладання освітніх компонентів, у розробленні науково-методичного забезпечення формування у студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей культури роботи із публіцистичним, медійним, науковим, художнім текстом на заняттях із культуромовних, медіа- та лінгводидактичних дисциплін. Сподіваємося, що книга стане в нагоді викладачам-мовознавцям, учителям-словесникам, аспірантам, студентам у відкритті багатьох феноменів тексту.
  • Документ
    Іван Франко – титан слова: націєтворчий, лінгвориторичний і синтаксичний виміри
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Герман Вікторія Василівна; Ковган Т.; Харченко Н.; Дробна Т.; Herman Viktоriia Vasylivna; Kovhan T.; Kharchenko N.; Drobna T.
    У колективній монографії, в якій уміщено магістерські дослідження, здійснені під керівництвом В. Герман, а також її власні наукові пошуки, окреслено роль І. Франка в становленні соборної української літературної мови; приділено увагу публіцистиці Каменяра в лінгвориторичному аспекті; здійснено аналіз наукового й художнього дискурсу автора в синтаксичному вимірі, подано методичні розробки з української мови за його творчістю. Монографія адресована науковцям, викладачам, учителям, студентам, усім, хто цікавиться мовотворчістю І. Франка.
  • Документ
    МЕДІА&ВЧИТЕЛЬський кампус як засіб формування інфомедійної грамотності
    (2021) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna
    Здійснено розгляд окремих аспектів ключових слів «інфомедійна грамотність», «інфомедійна грамотність учителя-словесника», окреслено напрями діяльності освітньо-дослідницького центру «МЕДІА&ВЧИТЕЛЬський кампус, який реалізується в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» (IREX) в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка. Зроблено висновок, що реалізація проєкту дозволить оптимізувати процес формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів української мови і літератури, а також комунікативної взаємодії «університет – школа», що спрямована на особистісний і професійний розвиток суб‘єктів освітнього процесу . Ключові слова: інфомедійна грамотність, критичне мислення, майбутній учитель української мови і літератури, освітньо-дослідницький центр «МЕДІА&ВЧИТЕЛЬський кампус», Сумський державний педагогічний університет імені А.С.Макаренка.
  • Документ
    Підготовка докторів філософії в галузі освіти в контексті української мовленнєвої культури
    (2021) Вовк Мирослава Петрівна; Семеног Олена Миколаївна; Кондрицька Оксана Іванівна; Vovk Myroslava Petrivna; Semenoh Olena Mykolaivna; Kondrytska Oksana Ivanivna
    У статті узагальнено концептуальні підходи щодо реалізації освітньо-наукових програм здобувачів ступеня доктора філософії у галузі 01 «Освіта / педагогіка» за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки»: цілі, підходи до навчання і викладання, методи, предметні результати у контексті формування наукової мовної культури аспірантів.
  • Документ
    Проза Олеся Ульяненка: дискусія продовжується
    (2021) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У статті розглядається монографія «Під «знаком Саваофа», або «Там, де…» Ульяненко. Ч. 1. Під «Знаком Саваофа» відомого українського літературознавця Ф. Штейнбука. Обґрунтовано доцільність інтерпретацій текстів Олеся Ульяненка як багаторівневої та багатогранної знакової системи; новизну та актуальність екзегези творчості одного з в. відзначено найталановитіших та найсуперечливіших сучасних українських письменників Олеся Ульяненка, запропонованого Ф. Штейнбуком У статті зазначається, що інтерпретація прози письменника включає різні аспекти організації його тексту. Ф. Штейнбук як дослідника цікавить паратекстуал. складова, жанрова, сюжетно-композиційна своєрідність творів, просторово-географічна складова, причинно-наслідкові зв’язки (як основа розуміння конфліктів, внутрішніх і зовнішніх контактів героїв зі світом), символіка ситуацій, естетичний та смисловий контексти, філософські, моральні та релігійні плани інтерпретації творів, стилізація реалій, пророчий пафос, внутрішньосмисловий зв'язок творів, значущість е мікроепізодів, система образів (головні та другорядні герої, їхні почуття, переживання, біль, страх, логіка вчинків, модель поведінки, визначення межових ситуацій у їхньому житті тощо), естетизація смерті, образна метафора, «особливі» поетичні та натуралістичні складові Ульяненка, іронічно-пародійні конотації.
  • Документ
    Сумщина в історико-філологічному вимірі
    (2021) Владимирова Валентина Миколаївна; Vladymyrova Valentyna Mykolaivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; П'ятаченко Сергій Васильович; Piatachenko Serhii Vasylovych; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha Mykolaivna; Савченко Зоя Валентинівна; Savchenko Zoia Valentynivna; Ячменик Марина Михайлівна; Yachmenyk Maryna Mykhailivna
    У монографії представлені наукові студії лабораторії літературного краєзнавства СумДПУ імені А.С. Макаренка. Окремі розділи присвячені мовознавчим, фольклорним, літературознавчим та історико-краєзнавчим аспектам.
  • Документ
    Мистецька термінолексика в поетичній мові Ліни Костенко (семантико-функціональний аспект)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Полякова Любов; Poliakova Liubov; Сергієнко Наталія; Serhiienko Nataliia
    Пропоноване видання – спроба наукового осмислення художньої ролі мистецьких термінообразів у канві поезії Ліни Костенко. Пропонуються до розгляду теоретичні аспекти й семантико-функціональний аналіз музичної, хореографічної, образотворчої термінолексики у віршах авторки. У додатках уміщено словник мистецької термінолексики, тексти і каталог поезії Ліни Костенко, покладеної на музику. Видання адресоване викладачам, студентам філологічних факультетів, учителям української мови, слухачам МАН, учням тощо.
  • Документ
    Робоча програма навчальної дисципліни "Українська діалектологія"
    (2020) Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna
    Курс української діалектології, який репрезентує пропонована програма, передбачений навчальним планом філологічних факультетів університетів, покликаний висвітлити риси говорів української мови на різних структурних рівнях, розкрити зв’язки літературної та діалектної мови, формувати навички аналізу мовних явищ.
  • Документ
    Барокові риси в українських літописах XVIII століття
    (2021) Німенко Наталія Анатоліївна; Nimenko Nataliia Anatoliivna; Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna
    У монографії висвітлено особливості втілення барокових рис в українських літописах XVIII століття (літописі Самовидця «Про війни Богдана Хмельницького і про міжусобиці, що були в Малій Росії після його смерті», літописі Самійла Величка, літописі Григорія Грабянки, літописі «Історія Русів») та розкрито своєрідність інтерпретації образу Богдана Хмельницького в козацьких літописах.