Концепт учителя в українському та польському освітньому дискурсах
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Представлено особливості вербалізації концепту «учитель» в українському та польському освітньому дискурсах; схарактеризовано сутність ключових понять (концепт, тезаурус, освітній дискурс, міждисциплінарний підхід); окреслено культурний та поняттєвий компонент концепту «учитель» в українській і польській науковій думці. Акцентовано увагу на філософському імперативі Г. Сковороди – праця стає радістю і щастям лише тоді, коли вона є «сродною» і «свобідною»; людина природна (хлібороб) і її «сродна» праця, праця, до якої людина має природний нахил, хист, певні здібності людини описана в літературнофілософсько-педагогічних творах філософа. Здійснюючи аналіз концепту учитель, авторка керується положеннями міждисциплінарного підходу, в якому поєднані методи лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики, педагогічної аксіології, положення когнітивно-дискурсивного, лінгвокультурологічного, лінгвоаксіологічного, праксеологічного підходів. Доведено, що українська, польська національні мовні картини неповторно кодують етнокультурний досвід навчання. Народні прислів’я відображають ціннісні орієнтири народу щодо виховання, національну специфіку позитивних уявлень про навчання, учителя, розум, працю вчителя, у повчальній формі описують життєвий досвід поколінь, виконують виховну, волюнтативну, комунікативну, естетичну функції. Важливим є також прагматизм, аргументованість й активний вплив паремій на користувачів, на формування здатності мислити, відображати і пізнавати об’єктивну дійсність; на загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, такі важливі на початку ХХІ століття.
Аргуметовано висновкується, що від наших особистісних якостей, переконливого слова, культури мислення (самокритичності, глибини, гнучкості, оперативності), культури поведінки (ввічливості, тактовності, інтелігентності, коректності) значною мірою залежить мовно-національна вихованість молоді. Це є можливим, якщо педагогічна майстерність учителя неперервно вдосконалюється шляхом глибокого вивчення психопедагогіки й забезпечує високий рівень педагогічної взаємодії з учнями та колегами.
The article presents the peculiarities of verbalization of the "teacher" concept in Ukrainian and Polish educational discourses; characterizes the essence of key concepts (concept, thesaurus, educational discourse, interdisciplinary approach); outlines the cultural and conceptual component of the "teacher" concept in Ukrainian and Polish scientific thought. The focus is on the philosophical imperative of H. Skovoroda stating that work becomes joy and happiness only when it is «kindred» and «free»; a natural man (a farmer) and their "kindred" work, to which a person has a natural inclination, talent, certain human abilities, is described in the literary, philosophical, and pedagogical works of the philosopher. In analyzing the "teacher" concept, the author is guided by the provisions of an interdisciplinary approach that combines the methods of linguistic and cultural studies, cognitive linguistics, pedagogical axiology, and the provisions of cognitive-discursive, linguistic and cultural studies, linguistic and axiological, and praxeological approaches. It is proved that the Ukrainian and Polish national language pictures uniquely encode the ethnocultural experience of learning. Folk proverbs reflect the value orientations of the people regarding education, the national specificity of positive ideas about learning, teachers, mind, and teacher’s work, describe the life experience of generations in an instructive form, and perform educational, voluntary, communicative, and aesthetic functions. The pragmatism, reasoning, and active influence of paremia on users, the formation of the ability to think, reflect, and cognize objective reality, the general intellectual development, and the level of knowledge remain the same important as at the beginning of the twenty-first century. It is reasonably concluded that our personal qualities, persuasive speech, culture of thinking (self-criticism, depth, flexibility, efficiency), and culture of behavior (politeness, tact, intelligence, correctness) largely determine the linguistic and national education of young people. This is possible if the teacher’s pedagogical skills are continuously improved through in-depth study of psychopedagogy and ensure a high level of pedagogical interaction with students and colleagues.
The article presents the peculiarities of verbalization of the "teacher" concept in Ukrainian and Polish educational discourses; characterizes the essence of key concepts (concept, thesaurus, educational discourse, interdisciplinary approach); outlines the cultural and conceptual component of the "teacher" concept in Ukrainian and Polish scientific thought. The focus is on the philosophical imperative of H. Skovoroda stating that work becomes joy and happiness only when it is «kindred» and «free»; a natural man (a farmer) and their "kindred" work, to which a person has a natural inclination, talent, certain human abilities, is described in the literary, philosophical, and pedagogical works of the philosopher. In analyzing the "teacher" concept, the author is guided by the provisions of an interdisciplinary approach that combines the methods of linguistic and cultural studies, cognitive linguistics, pedagogical axiology, and the provisions of cognitive-discursive, linguistic and cultural studies, linguistic and axiological, and praxeological approaches. It is proved that the Ukrainian and Polish national language pictures uniquely encode the ethnocultural experience of learning. Folk proverbs reflect the value orientations of the people regarding education, the national specificity of positive ideas about learning, teachers, mind, and teacher’s work, describe the life experience of generations in an instructive form, and perform educational, voluntary, communicative, and aesthetic functions. The pragmatism, reasoning, and active influence of paremia on users, the formation of the ability to think, reflect, and cognize objective reality, the general intellectual development, and the level of knowledge remain the same important as at the beginning of the twenty-first century. It is reasonably concluded that our personal qualities, persuasive speech, culture of thinking (self-criticism, depth, flexibility, efficiency), and culture of behavior (politeness, tact, intelligence, correctness) largely determine the linguistic and national education of young people. This is possible if the teacher’s pedagogical skills are continuously improved through in-depth study of psychopedagogy and ensure a high level of pedagogical interaction with students and colleagues.
Опис
Ключові слова
учитель, teacher, концепт, concept, міждисциплінарний підхід, interdisciplinary approach, освітній дискурс, educational discourse, тезаурус, thesaurus, Г. Сковорода, H. Skovoroda, вчительська праця, teacher’s work, "сродна" праця, "kindred" work, психопедагогіка, psychopedagogy, педагогічна майстерність, pedagogical skills
Бібліографічний опис
Семеног, О. Концепт «учитель» в українському та польському освітньому дискурсах [Текст] / О. Семеног // Розвиток сучасної мистецько-педагогічної освіти: національний і європейський контекст : монографія / Н.Ничкало, Л. Лук’янова, Г. Філіпчук, О. Комаровська та ін. ; передмова С. Пуріча ; за наук. ред. М. Вовк. – Сучава, 2023. – С. 119–142.