Переглянути
Нові надходження
Документ Забезпечення людських прав. Практика європейського суду з прав людини.(2025) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Легка Оксана Володимирівна; Lehka Oksana VolodymyrivnaПосібник адресований студентам, аспірантам та науковцям, які цікавляться проблематикою захисту людських прав в державах-членах Ради Європи. Він надає необхідний теоретичний фундамент та практичні інструменти для проведення самостійних досліджень у царині забезпечення людських прав. Особлива цінність посібника полягає у систематичному аналізі судової практики Європейського суду з прав людини, що дозволяє сформувати критичне мислення та здатність до аналізу складних правових ситуацій.Документ Управлінські рішення в публічному управлінні(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Гасюк Ігор Леонідович; Іваній Олена Миколаївна; Hasiuk Ihor Leonidovych; Ivanii Olena MykolaivnaМонографію присвячено висвітленню концептуальних засад підвищення ефективності та якості прийняття управлінських рішень у сфері публічного управління. Управлінські рішення є змістом професійної діяльності посадових осіб в органах публічного управління, адже саме з ними пов’язано саме поняття публічного управління суспільними справами. Беззаперечними є те, що саме від якості та ефективності управлінських рішень залежить ефективність функціонування системи публічного управління в цілому, яка визначає напрями і вектори соціально-економічного розвитку суспільства, рівень якості життя населення. Дослідження проведено з урахуванням вимог комплексності та системності з використанням функціонального та процесуального підходів з метою якомога повнішого представлення феномену «управлінське рішення» в усій його багатоманітності через призму практики публічного управління. Представлення управлінського рішення на засадах діалектики дозволило охарактеризувати його як концептуальну основу публічного управління зі специфічною метою, предметом та завданнями, а також визначити його структуру та функціональну систему на основі системного підходу. Методологічні основи управлінського рішення, на нашу думку, це насамперед зміст факторів та принципів, які впливають на його якість та на ефективність процесу його прийняття. Однозначне виокремлення видових та родових ознак поняття «управлінське рішення» дозволило провести їх класифікацію за типами та видами, проникнути в його сутність шляхом застосування процесуального підходу з виокремленням особливостей розгортання певних етапів прийняття управлінського рішення в часі. Окрему увагу в монографії приділено організаційно-функціональним засадам, методам, змісту та сутності механізму прийняття управлінських рішень. Зокрема, розглянуто логічно-формальні та критеріальні, математико-статистичні, колегіальні та експертні методи. У роботі також проаналізовано сучасний стан та перспективні шляхи підвищення ефективності управлінських рішень у публічному управлінні.Документ Застосування енергозбереження на підприємствах(2024) Мигаль Максим Володимирович; Бєляєва Олена Павлівна; Myhal Maksym Volodymyrovych; Bieliaieva Olena PavlivnaОдним з актуальних питань сьогодення в Україні є використання енергоресурсів та впровадження ефективного збереження ресурсного потенціалу. Економіка країни налаштована на постійне відновлення з використанням усіх потенційно важливих ресурсів. Звернемо увагу на лісову та деревообробну промисловість, що є важливою складовою економіки України, важлива для заготівлі, переробці деревини, виробництв меблів і напівфабрикатів, різних видів паперу, штучного волокна та целюлози.Документ Право в умовах постмодерну: правовий дискурс(2023-02) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii MykolaiovychМонографія є своєрідним дискурсом, у якому висвітлюється загально правова проблематика сучасної правничої науки. Зосереджено увагу на питаннях розуміння права, людських правах, правах дитини, а також проблемах зміни парадигми сприйняття категорій конституційного права (як самого конституційного права, так і конституціоналізму, конституції, системи конституційного права, принципів конституційного права). Зазначені тематики розкриваються через призму цінностей західної правової культури та в контексті «європейської ідентичності Українського народу і незворотності європейського та євроатлантичного курсу України».Документ Адміністративний розсуд: Україна та держави Європейського союзу (порівняльно-правовий аспект)(2022) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Мінченко Ольга Василівна; Minchenko Olha VasylivnaАбстрактний характер приписів законодавства обумовлює необхідність використання дискреції. Правильне застосування адміністративного розсуду є фактором забезпечення людських прав; неправильне застосування дискреції може бути розцінене як свавілля органів публічної влади, що і визначає актуальність теми дослідження. Участь України в євроінтеграційних процесах є додатковим фактором посилення актуальності пізнання проблеми адміністративного розсуду. Метою дослідження є висвітлення вимог до адміністративного розсуду в Україні та державах Європейського союзу. Наголошується, що в умовах необхідності постійного удосконалення діяльності органів публічного адміністрування задля найкращого забезпечення людських прав, проблематика різних аспектів діяльності адміністративних органів (у тому числі й застосування адміністративного розсуду) набуває перманентного характеру. Відзначається, що для національної системи права адміністративний розсуд є відносно новим правовим інститутом. Під час перебування у складі радянської держави ця тематика фактично не висвітлювалась тогочасною юриспруденцією, були відсутні фундаментальні дослідження цього правового інституту. Аналізується нормативне закріплення адміністративного розсуду у німецькому законодавстві (Законі про адміністративні процедури), а також у межах Ради Європи (Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень органами адміністративної влади). Резюмується, що одним з напрямів подальшого удосконалення діяльності вітчизняних адміністративних органів є зміна підходів до розуміння адміністративного розсуду, що дозволить посилити ефективність роботи органів публічної влади. При цьому за основу інтерпретації дискреції доцільно взяти сформований в межах держав Європейського союзу концепт цього інституту права. Обґрунтовується, що адміністративний розсуд є тим засобом, що забезпечує ефективне виконання покладених на органи публічної влади повноважень; це спосіб виконання покладених на органи публічного адміністрування завдань з реалізації людських прав. Тому використання дискреції не може посягати на мету повноважень. Як подальший напрям наукових досліджень проблем адміністративного розсуду вказується відхід від догматичних аспектів сприйняття дискреції та зосередження уваги на практичних аспектах її реалізаціїДокумент Право людини на життя vs. право на розпорядження власним тілом у аспекті заборони абортів (європейський контекст)(2022) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Мамалига Вікторія; Mamalyha ViktoriiaСтаття присвячена висвітленню окремих аспектів репродуктивних прав, проблема забезпечення яких актуалізувалась через заборону абортів (спроби окремих держав прийняти відповідне законодавство). Метою дослідження є висвітлення проблематики абортів через призму права на життя ненародженої дитини та права жінки на розпорядження власним тілом у європейському контексті. Відзначається, що пропедевтичними положеннями розв’язання питання співвідношення репродуктивних прав та права на життя ненародженої дитини є приписи Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а також зміст права на приватність (право розпоряджатися своїм тілом (фізична або ж тілесна приватність) є елементом права на приватність). Вказується, що право на життя ненародженої дитини і право на особисту недоторканність жінки є природними людськими правами, а тому не можуть бути скасовані чи свавільно обмежені. Акцентується увага на окремих аспектах сприйняття права на життя ненародженої дитини у правовій системі Польщі, наводяться відповідні ідеї французьких та німецьких фахівців. Відзначається, що законодавча заборона абортів не стане фактором викорінення цього явища. Проблема є більш складною і не може бути вирішена суто юридичними засобами. Заходи, які можуть зменшити кількість абортів – це: доступ до засобів контрацепції (безкоштовних, платних); статеве виховання; доступ до медичних послуг; соціальне забезпечення населення; фінансування освіти та підтримка дітей з вадами розвитку. Детально аналізується рішення Європейського суду з прав людини у справі, яка стосувалась заборони здійснювати діяльність двом організаціям, які надавали консультаційні послуги жінкам щодо можливості здійснення абортів закордоном (через законодавчу заборону абортів законодавством Ірландії). Резюмується, що в умовах подальшої євроінтеграції України одним з важливих завдань нашої системи права є гармонізація національного законодавства до європейських стандартів у царині людських прав. Що обумовлює необхідність вивчення окремих прав, зокрема й співвідношення права на життя ненародженої дитини та права жінки на розпорядження власним тілом. Визначення критеріїв віднаходження балансу між забезпеченням цих прав є подальшим напрямом наукових дослідженьДокумент Вплив практики Європейського суду з прав людини на національне право: пропедевтичний аспект(2022) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Пекарчук Володимир Михайлович; Pekarchuk Volodymyr MykhailovychСтаття присвячена з’ясуванню загальних аспектів впливу практики Європейського суду з прав людини на національну систему права. Вказуються, що не дивлячись на законодавче визнання цієї практики джерелом національного права, і до сьогодні в правовому дискурсі зустрічаються публікації про закон як єдине джерело права в Україні. Наголошується, що актуальність теми посилюється ефективністю діяльності Європейського суду з прав людини. Відзначається, що Україна приєдналась до вказаної Конвенції у 1997 році, взявши на себе зобов’язання реалізовувати її положення, імплементувати закріплені у ній вимоги у національне законодавство. Наголошується, що розглядаючи справу, Європейський суд з прав людини вдається до аналізу правового регулювання питання, що вирішується, у різних державах-членах Ради Європи, намагаючись з’ясувати наявність чи відсутність консенсусу з відповідної проблематики. Що, у свою чергу, виступає фактором гармонізації законодавства у межах держав Ради Європи. Додатковим фактором, що посилює означену тенденцію гармонізації законодавства є прецедентний характер рішень Європейського суду з прав людини. Зазначається, що рішення Європейського суду з прав людини передбачають вжиття державою не тільки індивідуальних заходів (зокрема, виплату справедливої сатисфакції), але і заходів загального характеру. Аналізується три напрями впливу практики Європейського суду з прав людини на національне право. При цьому вказується на окремі рішення Суду у справах проти України. Наголошується на впливі практики Суду як на окремі галузі права – кримінальне, кримінально-процесуальне, цивільне – так і на право загалом. Резюмується, що участь України у Раді Європи, взяття на себе зобов’язань з дотримання вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та виконання рішень Європейського суду з прав людини є факторами змін національного права у контексті імплементації загальноєвропейських норм і концептів. Практика Європейського суду з прав людини відіграє важливу роль у зміні національної системи права як у частині розуміння самого права, так і через зміни ролі людських прав, які стають межами діяльності органів публічної влади, надаючи особі можливість діяти вільноДокумент Ukrainian Language as State Language: General and Law Discourse(2022) Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Vetoshko Kateryna; Кучук Андрій Миколайович; Ветошко КатеринаАктуальність дослідження обумовлюється необхідністю висвітлення значимості української мови як державної у творенні та подальшій розбудові української держави. Вказується, що до російської агресії питання правового статусу української мови не стало предметом комплексного дослідження правничої науки, а окремі аспекти функцій української мови в державі були предметом гносеології переважно філологів. Метою дослідження є акцентування уваги на необхідності сприйняття мови через її державотворчу роль, на значимості виконання вимог забезпечення функціонування української мови в усіх сферах діяльності суспільства. Наголошується на окремих положеннях рішень Конституційного Суду України у справах, пов’язаних з статусом української мови як державної та забезпеченням її функціонування в Україні. Наводяться приклади порушення мовного законодавства окремими суб’єктами політичної діяльності. Вказується на позитивний досвід європейських держав щодо забезпечення функціонування державної мови, формування дискурсу про важливу роль мови в державотворенні. Резюмується, що виконання органами публічної влади завдання утвердження української мови як державної в українському суспільстві виявився недостатньо ефективним. Ми могли спостерігати, як відбувається процес звуження її використання, що стало одним з факторів соціальної напруги та вплинуло на забезпечення національної безпеки Української держави. На сьогодні, саме на органах державної влади лежить важливий обов’язок донести ту роль української мови, яка відзначення у рішенні Конституційного Суду України. Без української мови не може бути й української держави.Документ Верховенство права як аксіологічна складова національної системи права(2023-04) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii MykolaiovychАктуальність дослідження обумовлена потребою сприйняття тези про те, що важливим методологічним підґрунтям адекватного сприйняття змісту верховенства права є урахування аксіологічних аспектів його сприйняття, а також розуміння правовладдя як аксіологічної складової системи національного права. Метою дослідження є висвітлення верховенства права як аксіологічної складової національної системи права. Вказується на таких пропедевтичних положеннях: по-перше, існування різних термінологічних позначень явища, яке досліджується; по-друге, верховенство права може розглядатись не тільки як принцип, а як і доктрина, й ідея. При цьому, навіть, якщо інтерпретувати верховенство права як принцип, то необхідно розуміти багатоаспектність відповідного явища, яке включає в себе цілу низку інших принципів. Аналізується нормативне закріплення принципу верховенства права у національному законодавстві, яке регулює діяльність органів правопорядку. Вказується, що закріплення в умовах перехідного стану національної системи права (перехід від юридичного позитивізму до природного розуміння права) можна визнати необхідною складовою запровадження принципу верховенства права. Відзначається, що верховенство права має ціннісну природу, воно відображає цінності відповідного суспільства. Наголошується, що в державах з недемократичним режимом пропагується і захищається державою від посягань ідеологія колективізму, яка не може ґрунтуватися на людських правах, на принципах рівності і толерантності, а право сприймається суто як веління органів публічної влади. Верховенство права не входить в систему цінностей за такого режиму. Водночас, з популістською метою, недемократичні режими вдаються суто до формального закріплення у тексті законодавства принципу верховенства права, людських прав та ін. Наголошується, що між демократією, верховенством права та людськими права існує тісний зв'язок (а також з людською гідністю). Саме тому усі вказані явища не визнаються як цінність в недемократичному суспільстві. Резюмується, що верховенство права є цілісним багатоаспектним явищем, що уособлює в собі цінності демократичного суспільства, виступає гарантією забезпечення людських прав. Верховенство права, зважаючи на його аксіологічну природу, не може бути адекватно пізнане у межах юридичного позитивізму та діяти в умовах недемократичного режимуДокумент Особливості прав дитини: загальноправовий аспект(2022) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Завгородня Юлія Степанівна; Zavhorodnia Yuliia StepanivnaАктуальність дослідження обумовлюється необхідністю чіткого розуміння змісту прав дитини задля їх відмежування від суміжних правових понять. Відзначається, що за сучасних умов функціонування Української держави на порядку денному для вітчизняної правничої науки постало питання як забезпечення людських прав, так і забезпечення прав дитини. Метою роботи є висвітлення особливостей прав дитини. людські права Акцентується увага на окремих положеннях, які мають важливе методологічне значення для сприйняття проблематики прав дитини. Права дитини тривалий час переважно не були предметом вітчизняного правничого дискурсу, зважаючи на усталене сприйняття дитини, зокрема, як об’єктів виховного впливу повнолітніх осіб (для подолання такого підходу в Україні запроваджена нова українська школа, основною ідеєю якої є забезпечити можливість вільного розвитку дитини). Відзначається, що певна непослідовність сприйняття людських прав стала чинником розуміння прав дитини як категорії, що замінює своїм змістом людські права. Людські права є тими вимогами, що ставляться не до інших осіб (фізичних чи юридичних), а саме до держави. На державі лежить обов’язок забезпечувати ці природні, невід’ємні можливості людини. При цьому, це односторонній зв'язок: людина наділена тільки правами, а держава має тільки обов’язки. Людські права не передбачають (і не можуть передбачати) обов’язки людини; обов’язки покладаються на публічну владу. Натомість права дитини передбачають наявність у дитини і певних обов’язків та , відповідно, наявність обов’язків та прав у інших суб’єктів (наприклад, батьків, опікунів, піклувальників та ін.). Резюмується, що з метою уникнення неоднозначного сприйняття правового явища, позначуваного терміном «права людини», доцільно послуговуватися терміносполукою «людські права». Що дозволить, зокрема, чітко визначити відмінність прав дитини від людських прав. При цьому людські права є «базовими» можливостями будь-якої людської істоти (у тому числі й дитини), а права дитини є додатковими можливостями неповнолітніх людей, визнання і забезпечення яких пов’язані, зокрема, з психо-соматичними характеристиками. Основною особливість прав дитини (яка дозволяє відмежувати їх від людських прав) є двосторонній зв'язок суб’єктів та обумовленість наявності обов’язківДокумент Modernisation of the legal regulation of temporary restrictions on the exercise of private rights in Ukraine on the way to economic integration(2023-03) Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Makovii Viktor; Filianina Liudmyla; Кучук Андрій Миколайович; Маковій Віктор; Філяніна ЛюдмилаПредметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти правового регулювання окремих господарських відносин, зокрема, тимчасових обмежень реалізації прав приватного права в Україні. Методологія. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Визначено кількісні та якісні параметри організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на модернізацію правового регулювання строків здійснення прав приватної власності в Україні за допомогою аналізу. Синтез забезпечив з’ясування спільних ознак господарсько-правових явищ, що є передумовою модернізації правового регулювання строків здійснення приватних прав в Україні. Порівняльно-правовий метод дозволив виявити спільні та специфічні ознаки нормативного регулювання строків реалізації приватних прав у різних державах (з урахуванням правових та економічних особливостей). Формально-юридичний метод дав змогу зробити висновки щодо ефективності нормативного закріплення строків здійснення приватних прав у цивільному законодавстві України та зробити релевантними пропозиції щодо внесення змін до цивільного законодавства. Мета дослідження – визначити стан правового регулювання строкової давності здійснення прав приватної власності в Україні та визначити перспективи модернізації задля економічної інтеграції (через дослідження правових та економічних аспектів зазначеного явища).Документ Law in Modern Society’s Conditions: Legal Discourse(Baltija Publishing, 2023) Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Кучук Андрій МиколайовичThe topicality of the study is determined by the permanence of the issue of understanding law, human rights as those phenomena that determine the rules of human coexistence in society, and ensure law and order. Additional factors of relevance are the challenges of the postmodern era that have affected all spheres of human life, including the realm of law. It is indicated that even today there is no single accepted understanding of law, there are lots of definitions of this concept. Quite often various social phenomena are called law. It is emphasized that an axiological meaning is inherent to law. Like any cultural phenomenon, law cannot but possess a value component. Even in conditions of legal positivism prevailing, normative prescriptions, formulated by public authorities, reflect the values of the respective society. It is noted that law is understood as the rules of behavior of the members of the relevant society that are closely related to morality and do not always have a textual form of reflection, moreover, they are largely implicit and require their own “finding” (permitting them to be objectified). These are the rules of behavior that ensure the proper functioning of society and its survival, and further development, protecting the axiological component of society. Law cannot be considered formally, outside the influence of culture; law is a social and cultural phenomenon and it should be studied as such. Accordingly, it becomes clear that it is not possible to make law by issuing a normative legal act. Law is a “living” and dynamic phenomenon.Документ Right to Freedom of Expression V. Reputation Protection (Based on Ecthr Practice Materials)(2022-07) Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Alforova Tetiana Mykolaivna; Koba Mariia Mykolayivna; Lehka Oksana Volodymyrivna; Кучук Андрій Миколайович; Алфьорова Тетяна Миколаївна; Коба Марія Миколаївна; Легка Оксана ВолодимирівнаTopicality. The urgency of the study is stipulated by the necessity to clarify the criteria allowing courts to determine a balance between the right to freedom of expression (Article 10 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms) and the right to reputation protection as part of the right to privacy (Article 8 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms), given the complex nature and equivalence of these rights on conditions of a a democratic society. The purpose of the article. The purpose of the article is to elucidate, through the European Court of Human Rights practice, the provisions allowing defamation cases to be resolved and additional criteria that can be used to consider such cases to be formed. Methods. The research is based on the perception of human rights as natural, inalienable and equal human opportunities, which are universal in nature, but may have a regional content, allowing us to talk about the social and cultural nature of law in general. The study takes into account the implicit nature of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms provisions, which enshrine the relevant human rights, respectively, it is the decisions of the European Court of Human Rights that are “filling” these rights with the “content”. The principle of the Convention’s norms dynamic interpretation is taken into account by the Court, which ensures the effectiveness of human rights institutions and a modern understanding of the content of protected rightsДокумент Public Interest and Good Governance in the Rule of Law Aspect(2022-01) Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Berendieieva Anastasiia; Pyshna Alla; Bakhtina Iuliia; Кучук Андрій Миколайович; Берендєєва Анастасія; Пишна Алла; Бахтіна ЮліяThe relevance of the study is stipulated by the necessity to critically consider the relationship between good governance, public interest and the rule of law in modern conditions. The purpose of the article is to elucidate the relationship between good governance, the public interest and the rule of law, given the declining tendency of the rule of law indices around the world and in the crisis conditions. The study is based on a systematic method that has allowed to establish the relationship between the rule of law, good governance and the public interest and determines the use of content analysis and hermeneutic methods. The article clarifies that the rule of law and human rights are the values of a democratic society that determine the content and direction of public authorities’ and legislation activities, argues that the declining tendency of the rule of law index does not indicate a devaluation of the rule of law and citizens' disbelief in its effectiveness; instead, this tendency might indicate a certain change in the vector of public authorities activity, and improper exercise of powers by established means. It has been found that it is within a democratic society that the rule of law and good governance can function. Good governance and the rule of law are interdependent and cannot exist without each other. The materials of the article can be used for further research of public administration in democratic societies, the ratio of such concepts as “public interest”, “good governance”, “rule of law”. The main provisions of the article can be guidelines for improving public administration within states implementing the rule of law.Документ Lawyer’s Emotional Intelligence and Professional Ethics Development: Aspects of the Widespread Introduction of Legal Clinic(2021) Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Bilozorov Yevhen V.; Minchenko Olha; Filianina Lyudmila A.; Кучук Андрій Миколайович; Білозоров Євген; Міщенко Ольга; Філяніна ЛюдмилаTopicality. The urgency of the research is stipulated by the necessity to critically reflect on functioning of an innovative form of legal education – a legal clinic in order to determine the possibility of clinical education to be a factor in the development of students’ emotional intelligence and professional ethics. The purpose of the article. The purpose of the article is to systematically cover the possible positive and negative aspects of the widespread introduction of legal clinic as a means of individual students’ qualities development into law education. Methods. The study is based on the method of systematic analysis, allowing comprehensively cover legal clinics functions and critically evaluate the impact of legal clinics on emotional intelligence and professional ethics of future lawyers’ development. Results. The article shows that legal clinic, being an innovative form of legal education aimed at developing practical skills of future lawyers, performs both educational and social functions, substantiates that legal clinic promotes the development of emotional intelligence (allowing students to better understand and control their emotion, as well as to adequately perceive the client's psychological state, choosing appropriate tactics of behavior) and professional ethics (understanding the importance of the principle of the rule of law, the priority of human rights, awareness of the role of a lawyer in society and the importance of pro bono activities). Significance of results. Article materials can be used for further study of legal clinics impact on the future law practitioners’ individual qualities development, and can also be the benchmarks for improving the legal clinical educationДокумент Свобода вираження поглядів та захист репутації у практиці Європейського суду з прав людини(2021) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii MykolaiovychАктуальність дослідження обумовлюється необхідністю з’ясування змісту права на свободу вираження поглядів та захистом репутації, що є основою визначення балансу між цими правами. Вказується, що право на свободу вираження поглядів передбачає можливість вираження власної думки; можливість поширювати інформацію та ідеї; можливість отримувати інформацію та ідеї. Дія ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод поширюється: на будь-яку форму вираження поглядів; як на одного суб’єкта, так і на групу осіб чи засоби масової інформації; на будь-який зміст, за винятком певних обмежень, наприклад, не захищається мова ворожнечі. Акцентується увага, що легітимною метою обмеження права на свободу вираження поглядів є необхідність забезпечення права на захист репутації, що обумовлює необхідність віднаходження балансу між цими правами. Репутація розглядається Європейським судом з прав людини як складова ідентичності людини, її психологічної цілісності, а тому коли репутації людини наноситься наскільки значна шкода, що це впливає на особисте життя людини, то репутація потрапляє під захист ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.Документ Theoretical and Historical Aspects of Universal Declaration of Human Rights Adoption(2021) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii MykolaiovychThe article is dedicated to covering certain aspects of the Universal Declaration of Human Rights adoption. Emphasis is placed on different interpretations of human rights by states that was reflected in the process of adopting the Universal Declaration of Human Rights (in the context of non-support of this international act by a number of states due to different perceptions of human rights essence and content). It is noted that although the Human Rights Commission, which was set up to draft the Universal Declaration of Human Rights and consisted of 18 members representing various cultural, political and religious groups, this did not prevent different interpretations of both the Human Rights and the Universal Declaration of Human Rights in particular. It is noted that since the second half of the twentieth century a number of international acts the subject of which is human rights have been adopted. Perhaps the Universal Declaration of Human Rights adopted in 1948, is the first and the most important of them in the interregional aspect and became a kind of response of the international community to World War II. There is a lack of attention of lawyers to the adoption of the Universal Declaration of Human Rights as that that allows a better understanding of the human rights nature through their properties such as universality and relativism. One of the reasons for the insufficient study of this issue is the affiliation of the Universal Declaration of Human Rights to soft law. However, international judicial institutions have repeatedly pointed to the binding nature of the provisions of this Declaration. Various factors of the Universal Declaration of Human Rights ambiguous perception are analyzed, among them are the following: 1) religious (Universal Declaration of Human Rights reproduces the theory of human rights based on human priority, the human right to free development of one’s personality, including the ability to change one’s beliefs, religion, and equality in the rights of women and men); 2) political (in accordance with the “spirit” of this international soft law act, the person is the main value, not the state or the collective; incompatibility of the Declaration with apartheid.) It is concluded that the Universal Declaration of Human Rights preparation and adoption is hardly covered in the legal literature that does not contribute to a comprehensive understanding of the Western concept of human rights and relativism in human rights as a phenomenon within different legal cultures interpretation.Документ Методологія правових явищ в умовах сучасного правового дискурсу(2022) Кучук Андрій Миколайович; Пекарчук Володимир Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Pekarchuk Volodymyr MykolaiovychСтаття присвячена з’ясуванню окремих аспектів методології сучасного правознавства. Вказуються, що адекватне сприйняття змісту західних концептів вимагає відповідної методології. Наголошується, що проблематика методології сучасного правознавства і на сьогодні є тим аспектом правничого дискурсу, що потребує системного і комплексного пізнання. Відзначається, що складовою частиною методології сучасного правознавства є тип розуміння права (правова ідеологія). Кожне національне право має особливості, що виокремлюють його серед інших систем права конкретних держав. Наявність цих особливостей обумовлюється, у першу чергу, тісним зв’язком права з мораллю, звичаями, ментальністю відповідних соціальних груп. Саме це спричиняє необхідність пізнання права як культурного явища, ураховуючи тип розуміння, що склався у межах відповідного суспільства. У праві не достатньо закріпити певне правило у офіційному документі для його дії. Зазначається, що соціокультурні властивості права, його зв'язок з ментальністю, ідеологією, аксіологією, мораллю набули особливого значення в умовах постмодерну, чому в свою чергу сприяли процеси глобалізації та інтеграції. Обгрунтовується теза, що право створюють правники, вони його «відшуковують». Саме тому право буде таким, яким є діяльність правників. Це актуалізує питання використання герменевтичного підходу для пізнання правових явищ та проблематику правничої лінгвістики як складового елементу методологічної парадигми сучасного правознавства. В основу такої лінгвістики має бути покладене постмодерна інтерпретація поняття «текст», яке може охоплювати й поведінку людини (в епоху постмодерну предмети і явища набувають нових конотацій). Герменевтичний підхід дозволяє інтерпретувати правові явища, від находячи їх сутнісний характер та сучасний зміст. Резюмується, що методологія сучасного правознавства має свої особливості, що обумовлені природою права. Складовою гносеології правових явищ має бути превалюючи концепція розуміння права, що спричиняє необхідність урахування ідеологічного фактору та застосування аксіологічного та герменевтичного підходів. Вихідним положенням пізнання правових явищ має бути соціокультурна природа самого права.Документ Права дитини як критерій державно-правового режиму(2022) Кучук Андрій Миколайович; Завгородня Юлія Степанівна; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Zavhorodnia Yuliia StepanivnaАктуальність дослідження обумовлюється недостатньою дослідженістю проблеми діяльності держави щодо забезпечення прав дитини як критерію державно-правовий режиму. Інтенція дослідників зосереджена на правах людини, поза увагою науковців залишаються тематика місця прав дитини серед ознак, що характеризують державно-правовий режим. Вказується на використання у науковій правничій літературі різних термінів, що позначають досліджуване явище – сукупність способів, методів і прийомів здійснення державної влади: «політичний режим», «державний режим», «державно-правовий режим», «державно-політичний режим». Відзначається, що кардинально протилежним буде спосіб здійснення публічної влади за умов, коли визнаються/ не визнаються державою людські права та основний обов’язок держави їх забезпечувати. Акцентується увага, що права дитини мають розглядатися у їх зв’язку з правами людини: дитина, будучи людською істотою, наділена усіма правами людини. У недемократичному суспільстві права дитини розуміються як щось відмінне від людських прав людини, як їх еквівалент. За демократичного державно-правового режиму права дитини сприймаються як субсидіарний елемент правового статусу дитини (на додаток до притаманних дитині людських прав), через психічні та соматичні особливості сприйняття дитиною навколишнього світу, обмежені можливості дитини. захистити свої права (в деяких випадках і фактична неможливість останнього). Резюмується, що відношення органів державної влади до прав дитини є додатковою ознакою, яка характеризує державно-правовий режим. В демократичних державах права дитини інтерпретуються як такі можливості, що належать дитині поряд з правами людини; їх наявність обумовлюється необхідністю додаткового захисту дитини через психосоматичні особливості розвитку. При цьому дитина розглядається як суб’єкт соціальних відносин з властивими йому інтересами та потребами. В країнах з антидемократичним державно-правовим режимом дитина розглядається суто як «об’єкт виховного впливу» (у першу чергу ідеологічного), який самостійно не розуміє власних інтересів та не може їх висловити. Права дитини носять декларативний характер та закріплюються переважно з пропагандистською метою (створення гуманістичного образу публічної влади тощо).Документ The Rule of Law State: Realities and Prospects of Development in the Context of Globalization(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2020) Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna; Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii Mykolaiovych; Курова Аліна Анатоліївна; Kurova Alina Anatoliivna; Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Нестеренко Олександр Сергійович; Nesterenko Oleksandr Serhiiovych; Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii Volodymyrovych; Чернадчук Олександр Вікторович; Chernadchuk Oleksandr Viktorovych; Шестопалов Роман Миколайович; Shestopalov Roman MykolaiovychThe monograph deals with the analysis of the main aspects of the impact of globalization on the state-legal sphere in Ukraine. The factors are highlighted that contribute to the loss or strengthening of the identity of the national legal system, lead to the transformation, change and modernization of state-legal institutions, norms and relations within the framework of national and supranational law. The attention is focused on the fact that epistemological developments of a conceptual nature regarding the understanding of the essence of the rule of law, its main characteristics, and the possibilities of adapting the provisions that constitute the basis for the formation and functioning of the rule of law to national character-istics are important for Ukrainian legal science. The philosophical and legal analysis of problems of forming a state gov-erned by the rule of law outlined. Practical recommendations on improvement of the domestic legislation are given.