Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості сучасної організації первинної ланки спроможної мережі медичних закладів Сумської області(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr DmytrovychМожна констатувати, що сьогодні у громадах сформована первинна ланка медичної допомоги. Первинна медико-санітарна допомога є основним видом медичної допомоги, що доступна у сільській місцевості. Доступ до медичних послуг сприяє соціальній стабільності, оскільки забезпечує рівний доступ до охорони здоров'я для всіх верств населення, зокрема для вразливих груп.Документ Суспільно-географічний аналіз первинної ланки медичного обслуговування населення Сумської області(Чернівецький нац. ун-т імені Юрія Федьковича, 2024) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychПервинну ланку спроможної мережі медичних закладів Сумської області станом на 26.07.2024 р. складають 90 надавачів медичних послуг, що мають договори з НСЗУ, зокрема 51 юридична особа комунальної форми власності - переважно комунальні неприбуткові підприємства - центри первинної медичної (медико-санітарної допомоги) територіальних громад і 622 місця надання первинної допомоги, у т.ч. 171 пункт лікарської допомоги (територіальні лікарні, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, сільські лікарські амбулаторії). Лікарську допомогу надають 585 лікарів первинної медичної допомоги (ПМД). Первинну медичну допомогу населенню у регіоні надає 741 лікар. Крім того, первинну медичну допомогу надають 455 фельдшерських / фельдшерсько-акушерських пунктів, пунктів здоров’я, кабінетів медичної допомоги.Документ Ландшафтно-типологічна структура басейну р. Івотки (водозбір Дніпра)(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2003) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychОсновним ландшафтом району є поліський долинно-терасовий ландшафт. "Осьову" частину басейну займають лучно-болотні і лісові заплавні ландшафти, що сформувались в заплавах Івотки та Свеси. По їх периферії, особливо, у пригирловій частині басейну сформувались терасові піщані і зандрові рівнини з дерново-слабопідзолистими ґрунтами, з борами і суборами. По правобережжю р. Івотки і на Шосткинсько-Івотському вододілі переважають ландшафти алювіально-зандрових рівнин з дерново слабо- і середньопідзолистими ґрунтами, з суборами і суборами. Основну частину території дослідження займають моренно-зандрові горбисті рівнини з дерново-середньопідзолистими ґрунтами, з липовими суборами і судібровами, з денудаційними крейдяними і пісковиковими останцями. Лише на крайньому південному сході (Свесько-Шосткинський вододіл) і північному сході (Івотсько-Знобівський вододіл) на територію басейну вклинюються ландшафти сильнорозчленованих лесових рівнин з сірими опідзоленими ґрунтами, з дібровами, ярами і балками, врізаними до крейдяних порід.Документ Ландшафтна дивергенція в долинно-річкових системах(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2024) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Нешатаєв Борис Миколайович; Neshataiev Borys MykolaiovychУ ландшафтно-морфологічній структурі мішанолісових долинно-річкових систем (ДРС) спостерігається просторово-часова контрастність їхніх ПТК або "правило ландшафтного випередження", суть якого полягає в тому, що зональні долинні ПТК, які формуються на високих, розчленованих та дренованих місцеположеннях (екотопах), мають певні набуті адвентивні елементи й процеси у своїй ландшафтно-морфологічній та функціонально-динамічній структурі, притаманні більш південним регіонам, у нашому випадку – лісостепу. Натомість у лісостепу (ДРС Сули, Псла, Ворскли), навпаки, спостерігається "правило зворотного або регресивного випередження", суть якого полягає в тому, що на піднесених і розчленованих місцеположеннях долинних плакорів (міоцен-пліоценові надзаплавні тераси) та особливо корінних схилів, розвиваються лісові ПТК, які мають інтразональні бореальні структурно-функціональні елементи.Документ Особливості ландшафтної структури басейну річки Сули(Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychЛандшафтна структура басейну р. Сули характеризується закономірною зміною різних типів місцевостей: заплавний, надзаплавний піщано-боровий, напдзаплавний лесово-терасовий, вододільний широко хвилястий (древньобалочний), вододільний плоский або полого хвилястий (плакорний), вододільний долинно-балочний (увалистий). Менше поширені прирічкові (схилові) типи місцевості. Кожен з наведених типів місцевостей включає в себе велику кількість дрібних природ-них комплексів – урочищ, які найчастіше зустрічаються групами, утвореними під впливом тих чи інших домінуючих фізико-географічних процесів.Документ Оцінка екологічного стану річки за візуальною тест-методикою (на прикладі річки Ворскли у межах сумської області)(2024-10) Danylchenko Olena Serhiivna; Данильченко Олена Сергіївна; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena MykolaivnaСтаття присвячена оцінці екологічного стану річки Ворскли у межах Сумської області за візуальною тест-методикою. Мета дослідження полягає в адаптації тест-методики оцінки екологічного стану річки до середньої річки, оцінці екологічного стану річки у ключових точках і окресленій ділянці та рекомендації водоохоронних заходів. Встановлено, що екологічний стан річки Ворскли у ключових точках та на ділянці дослідження «Климентово-Буймерівка» згідно тест-методики за візуальною оцінкою визначається переважно як «добрий» та «ще добрий», у 3-х точках – як «задовільний», а екологічний стан гирлових ділянок приток Ворскли оцінено як «задовільний» (річки Сосонка, Гусинка, Олешня) та «незадовільний» (річка Охтирка). Запропоновано повсюдне виділення та виведення у натуру водоохоронних зон (ВЗ) та прибережних захисних смуг (ПЗС) як природних біофільтрів, запровадити жорсткі штрафні санкції при порушенні їх цілісності та забрудненні, не допускати забудови у межах ПЗС та сприяти їх відновленню; детально дослідити притоки річки Ворскли, виявити їх гострі екологічні проблеми, провести оцінку екологічною стану та розробити водоохоронні заходи для оздоровлення.Документ Аналіз грозової активності у Сумській області(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2024) Корнус Анатолій Олександрович; Корнус Олеся Григорівна; Клок Сергій Володимирович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Klok Serhii VolodymyrovychМаксимально за рік було 33 грози (у 2010 і 2013 рр.). Місяцем з найбільшою кількістю гроз є липень – 31,1%. Загалом впродовж останніх 20 років спостерігається зменшення грозової активності, виходячи з кількості днів грозою на рік. Утворюються грози зазвичай у другій половині дня, більше всього з 15:00 до 21:00 години – 63%. У цей час ймовірні грози як внутрішньомасового, так і фронтального походження. Вночі та вранці (тобто чисто фронтальні грози) виникають 38,5% гроз.Документ Ландшафтне різноманіття долин Ворскли і Псла(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2002) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychПоверхня території дослідження – долини річок Ворскли і Псла в межах Сумської області – починає формуватися з міоцену, зокрема долина р. Ворскли намічається наприкінці сармату, а основні риси рельєфу вже сфо-рмувалися до кінця неогену. На початок максимального (дніпровського) зледеніння у долині р. Ворскли уже існували чотири тераси: іванківська, новохарківська, бурлуцька і градизька. Зараз вони займають основну частину до-сліджуваного регіону. Сучасна ландшафтна структура долини Ворскли вклю-чає долинні заплавні, прирічкові, піщано-борові, лесово-терасові і древньотерасові місцевості.Документ Водокористування у басейні річки Ворскли (у межах Сумської області)(2024-04) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaУ статті розглянуто динаміку водоспоживання та водовідведення у басейні річки Ворскли у межах Сумської області. Встановлено, що забір води з поверхневих та підземних вод басейну річки Ворскли у межах регіону характеризується стрімким зниженням; забір поверхневих вод басейну річки становить майже 2% від середнього значення річного об’єму стоку річки Ворскли за останні 5 років; водовідведення у поверхневі водні об’єкти стрімко знижується, однак скид забруднених зворотних вод (без очищення чи недостатнього очищення) у 2023 році становить майже 80% від валового об’єму водовідведення, що говорить про неефективність очисних споруд; разом із забрудненими зворотними водами до поверхневих вод потрапляють забруднюючі речовини, обсяг яких знаходиться у прямій залежності від об’єму скидання зворотних вод; наразі у басейні Ворскли у межах регіону фіксується 55 водокористувачів і лише 2 з них офіційно звітуються про своє водокористування.Документ Особливості використання методичних прийомів технології проблемного навчання під час вивчення географії у 6 класі(2024) Данильченко Олена Сергіївна; Єрьоменко Ольга Олександрівна; Danylchenko Olene Sergiivna; Yeromenko Olga OleksandrivnaУ статті розглянуто теоретичні аспекти проблемного навчання. Встановлено, що методичні прийоми технології проблемного навчання мають позитивний вплив на навчання та ефективне засвоєння нового матеріалу, сприяють формування ключових компетентностей. Учні розвивають комунікативні вміння і навички, вчяться працювати у групах, у колективі, навчаються вислуховувати і поважати думку іншого, навчаються аргументовано висловлювати власні думки, розвивають критичне мислення, більше узагальнюють та систематизують знання. Під час вивчення теми «Гідросфера» у 6 класі найбільш ефективними і доцільними методичними прийомами технології проблемного навчання, на нашу думку, є «проблемний виклад» та «спільне навчання».Документ Впровадження медіаграмотності як засобу протидії ворожій пропаганді(2024) Король Олена Миколаївна; Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Данильченко Олена Сергіївна; Браславська Оксана Володимирівна; Korol Olena Mykolaivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Danylchenko Olena Serhiivna; Braslavska Oksana VolodymyrivnaУ статті розкрито сутність та особливості медіаграмотності як способу протидії ворожій пропаганді. В дослідженні розглянуто основні складові медіаграмотності та проаналізовано основні її принципи. Досліджено інформаційні загрози у воєнний час та особливості пропаганди. Досліджено конкретні способи протидії пропаганді та інформаційним маніпуляціям, основним з яких є критичне мислення. Основне завдання для вчителів у воєнний час є не лише виявлення позитивної пропаганди, а й повернення дітям знань про медіа та інформаційну грамотність, які вони отримали до війни.Документ Using Trend Models for Analysis and Forecasting Basic Demographic Indicators (case study of Sumy Region, Ukraine)(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2024-01-02) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych;Стаття присвячена аналізу динаміки чисельності та природного руху населення в Сумській області та можливостей трендових моделей, які відтворюють тенденції розвитку названих вище показників за роки незалежності і які можуть бути використані для прогнозування їх розвитку. Це прогнозування ґрунтується на з’ясуванні тенденцій динаміки демографічних показників протягом 1990-2021 років. Всі розрахунки та обчислення, а також графічні побудови отримано за допомогою можливостей комп’ютерної програми Microsoft Excel 2021. Варто відзначити, що демографічна ситуація, яка склалася в Сумській області на початок 2022 року, була чи не найскладнішою у національному демографічному вимірі; війна ж ще більше погіршила її. За багатьма демографічними показниками, що аналізувалися за підсумками 2021 року, регіон утримував найбільш негативні позиції в Україні. Крім того, негативні риси продовжують наростати: за останні 10 років чисельність населення регіону скоротилася на 9,3%, у міського – на 6,3%, а сільського – на 15,4%. Згідно нашого прогнозу, до 2030 року чисельність населення області скоротиться іще на 12% і становитиме приблизно 911 тис. жителів. Прогнозування чисельності сільського населення показало швидші темпи його депопуляції, – до 253,8 тис. осіб або на 18,8%. Крім того, відбудуться негативні зміни в чисельності населення окремих вікових групах. Наприклад, у віковій групі 0-17 років до 2030 року буде перебувати лише 135 тис. осіб, інакше кажучи, кількість дітей та підлітків зменшиться на 17,7%. Центральним моментом є суттєве зменшення рівня народжуваності, яка за прогнозний період скоротиться на 14,5%. Рівень фертильності знизиться на 13,7% і становитиме 0,7 дитини на одну жінку. З іншого боку, вираженою є тенденція до зростання смертності, рівень якої у 2021 році сягнув найвищого значення – 20‰. За нашим прогнозом до 2030 р. передбачається стабілізація смертності населення на рівні на 19,6-19,7‰, а за песимістичним сценарієм – її зростання на 16,2% (до 23,2 ‰). Для моделювання тенденцій природного руху населення добре підходять проста лінійна, логарифмічна, степенева та логістична модель, проте поліномні моделі краще згладжують нерівності вхідного ряду. Адаптивні моделі є більш чутливими до нових даних, а тому з їх допомогою можна обчислювати точніші прогнози. Згідно останніх, до 2030 року темпи депопуляції зростуть на 60%, а її рівень становитиме -25,1‰ на рік. Результати демографічного прогнозу можна використати при оцінці балансу трудових ресурсів у перспективі, плануванні розвитку соціальної сфери, будівництві житла тощо.Документ Injuries Among Different Population Age Groups of the Sumy Region(Полтавський державний медичний університет, Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографанатомів України, 2023) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha OleksandrivnaУ статті представлені дані про травматизм серед населення Сумської області за основними віковими групами: діти (0–14 років), підлітки (15–17 років) і доросле населення (старше 18 років) за період 2010–2019 рр. Проведено аналіз динаміки рівня травматизму за вказаний період часу і загалом для всього населення Сумської області. В роботі використані матеріали Державної служби статистики України, Міністерства охорони здоров’я України, Українського інституту стратегічних досліджень, Обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики м. Суми, Головного управління статистики в Сумській області. Більше 90 % травм різних вікових груп складали рани та поверхневі пошкодження, вивихи і розтягнення, переломи верхніх та нижніх кінцівок, внутрішньочерепні травми, переломи кісток хребта, черепа, тазу. Встановлено зниження травматизму населення всіх вікових груп в Сумській області у 2019 році, яке супроводжувалось зменшенням в структурі частки ран та поверхневих ушкоджень з 41 % до 36 %, вивихів і розтягнень – з 18 % до 13 %. Зафіксовано, що у 2019 році перше місце посідали рани та поверхневі пошкодження, друге – вивихи і розтягнення, третє – переломи верхніх кінцівок. Bстановлено, що кожного року дослідження в обласному центрі рівень травматизму всіх вікових груп був у 2–2,5 рази вище, ніж в районах області.Документ Соціальна геоекологія як новий інтеграційний напрям у географії(Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 2023-11) Нешатаєв Борис Миколайович; Neshataiev Borys Mykolaiovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychСучасну двоєдину (інтегральну) географію можна уявити як фундаментальну науку, що вивчає закони, закономірності та процеси формування, функціонування й еволюції в межах ландшафтної сфери взаємопов'язаних просторово-часових просторово-часових природних і соціально-економічних територіальних систем і їхніх складових геокомпонентів й елементів, які перебувають у постійній речовинно-енергетичній взаємодії одна з одною та у геопросторово-економічних та геоструктурних змінах. Звідси й «соціальна геоекологія», як інтегральний прикордонний науковий напрям на стику сучасних інтересів фізичної та суспільно-економічної географії, може принести користь у зміцненні єдності географії.Документ Сучасний стан ГІС-діяльності географічної спільноти України під час військових подій(Уманський національний університет садівництва, 2022) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychНині у провідних країнах світу для підготовки викладачів і студентів, а також для ведення науково-дослідницької роботи використовують матеріали освітніх розділів національних геопорталів. В умовах розвитку власної національної інфраструктури геопросторових даних перспективним стане створення освітньої складової геопорталу з географії, яка забезпечить студентів і викладачів інформаційним матеріалом, а також відкриє доступ до бази даних навчально-методичних матеріалів з географічних дисциплін на загальнодержавному і регіональному рівнях.Документ Tourism in Ukrainian frontline communities: trends, challenges and development prospects(Journal of Geology, Geography and Geoecology, 2023-10) Reimann Mart; Рейманн Март; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Олеся Григорівна; Patsiuk Viktoriia Serhiivna; Пацюк Вікторія Сергіївна; Venherska Natalia Serhiivna; Венгерська Наталя Сергіївна; Kholodok Valentyna Dmytrivna; Холодок Валентина Дмитрівна; Palang Hannes; Паланг ХаннесIn Ukraine, as a result of Russia's military aggression, tourism has suffered significant losses, and in regions close to or where hostilities are ongoing, it has ceased operations altogether. However, there are many examples in the world where countries have recovered quickly and successfully developed after armed conflicts. Given this, it is necessary to study foreign experience in restoring tourism and to develop the author's own scientific and practical recommendations for the further tourism development in wartime and post-war. The purpose of the article is to highlight new trends and peculiarities in the tourism sphere of the frontline communities of Ukraine (Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Sumy, Kharkiv and Donetsk regions) during the war and to develop the author's recommendations for its further development, taking into account the primary data of a sociological survey of tourism representatives. The study was based on the results of a sociological survey of tourism business owners, employees of tourist infrastructure and attractions, representatives of tourism NGOs and executive authorities coordinating tourism activities in the frontline territories of Ukraine. The respondents were 144 people from 5 regions of Ukraine: Dnipropetrovs'k, Donetsk, Zaporizhzhia, Sumy and Kharkiv regions. The sociological survey was conducted from February 2 to 15, 2023 by Estonian (Tallinn University) and Ukrainian scientists with the support of the Estonian Research Agency. The purpose of the survey was to identify the peculiarities of the state of Ukrainian frontline communities and the tourism business in the context of the war and prospects for the future. The sociological survey was conducted using the Google form tool on various areas of tourism business activity, such as the peculiarities of the tourism business before the war, the types of tourism practiced in the community before the outbreak of hostilities, changes in tourism after the outbreak of hostilities, problems and threats to the tourism business, prospects and opportunities for tourism development after the war, the greatest benefits for the community in terms of tourism business development during the war and the post-war period, participation in tourism clusters, and the development of tourism business in the community. The computer program Microsoft Excel 2010, Adobe Photoshop 2021 and the program SPSS Statistics V21.0 were used for calculations, computations and graphical constructions. Based on the results of the survey, we suggest ways to restore tourism in the frontline communities of Ukraine after the war.Документ Heatwaves’ Characteristics Detected by Heat and Cold Wave Index in Ukraine over the Last Four Decades("HARD" Publishing Company s.c., 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena MykhailivnaМетою даного дослідження є аналіз особливостей хвиль тепла в теплий період року як прояву кліматичних змін в Україні. Нашою метою також було визначити, наскільки надійним є індекс хвиль тепла та холоду (HCWI) Європейської обсерваторії посух (EDO), як інструмент для аналізу хвиль тепла. Для визначення частоти та тривалості теплових хвиль використовували порогові значення 90-го процентиля. Аналізувалися дані метеостанцій України з 1980 по 2021 рік. В Україні зафіксовано 83 хвилі тепла (ХТ). При цьому за перший напівперіод (1980-2000 рр.) зафіксовано 29 ХТ, а за другий (2001-2021 рр.) − уже 54 ХТ. Протягом досліджуваного періоду тривалість хвиль тепла зросла. Якщо за 1980-2000 роки середня тривалість ХТ становила 3,8 дня, то за 2001-2021 роки середня тривалість зросла до 4,3 дня. Середня максимальна тривалість теплових хвиль зросла більш суттєво – з 7,4 до 11,5 діб у другій половині періоду спостережень. Інтенсивність спеки оцінювали за екстремумом температури. Середня максимальна температура (1980-2021 рр.) під час спеки в Україні становить 32,2°C. Найгарячіша ХТ за період дослідження мала максимальну добову температуру 41,4°C (2010). Вперше за допомогою HCWI визначено частоту, тривалість та інтенсивність теплових хвиль в Україні. HCWI також можна застосовувати для вивчення змін клімату, визначення періоду посухи, адаптації населення до теплового стресу та системи охорони здоров’я до його наслідків.Документ Палеогеографічні умови плейстоцену-голоцену та їх роль у формуванні опільських ландшафтів Сумського Подесіння(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychОпілля − особливий тип природних комплексів мішанолісової зони Східноєвропейської рівнини, що є природними безлісними просторами на дренованих вододілах, які межують з піщаними та лісистими заболоченими низинами – поліссями. В межах Сумського Подесіння основна частина опіль приурочена до високого ландшафтно-гіпсометричного ярусу південної частини Шосткинського Полісся (Реть-Шосткинське, Шосткинсько-Івотське, Івотсько-Свигівське межиріччя). Для цього ярусу характерна менша заболоченість, широкий розвиток остепнених борів і суборів, значне посилення ерозійних процесів на більш високих (від 150 до 200 м) місцеположеннях. Поєднання піднесеного дренованого рельєфу та лесоподібного підґрунтового субстрату, дало можливість для формування тут родючих ґрунтів, а в давньослов’янську історичну епоху зумовило появу перших осередків рільничих угідь.Документ Природно-заповідні системи і екологічна освіта(РЛП "Сеймський", 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Буц Юрій Васильович; Buts Yurii Vasylovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia HryhorivnaОсновним завданням екологічної освіти та виховання в межах функціонуючих природно-заповідних систем є формування у населення сучасних уявлень про роль природно-заповідних територій у збереженні ландшафтного та біорізноманіття, як ключових ділянок забезпечення стабільності національної екомережі та екологічно збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів. Фахівцями з екологічної освіти, що входять до штату працівників об’єктів природно-заповідного фонду, здійснюється цілеспрямована робота з усіма верствами населення задля забезпечення принципу безперервності екологічної освіти та виховання.Документ Modern State of Preschool Education in Different Parts of Ukraine(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Коновалов Микита Георгійович; Konovalov Mykyta Heorhiiovych; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha OleksandrivnaУ сучасному суспільстві значно зросла роль соціальних факторів. Освіта необхідна для підвищення інтелектуального та культурного рівня жителів будь-якої країни. Мета статті – проаналізувати сучасний стан дошкільної освіти в різних регіонах України та вказати на регіональні відмінності в доступності послуг дошкільної освіти. У статті аналізується сучасний стан дошкільної освіти в різних регіонах України. Дослідження базувалося на кількох показниках, таких як кількість дітей, охоплених дошкільною освітою, кількість дошкільних закладів у різних регіонах України, рівень охоплення дошкільними закладами та кількість дітей, які фактично відвідують дошкільні заклади, на 100 наявних місць. У регіональному розрізі України досліджено рівень розвитку дошкільної освіти в містах і селі. Також розраховано соціальну щільність дошкільних закладів та індекси як територіальної концентрації, так і локалізації дошкільних закладів у країні. У дослідженні також було проаналізовано соціальну щільність дошкільних закладів. Найбільша соціальна щільність дошкільних закладів характерна для столиці України – міста Києва. Найнижча соціальна щільність послуг дошкільної сфери характерна для Полтавської, Сумської, Чернігівської та Луганської областей. Найбільша концентрація дошкільних закладів спостерігається у м. Києві, а низький індекс територіальної концентрації – у Сумській, Запорізькій, Донецькій та Кіровоградській областях, Херсонській, Чернігівській та Луганській областях. Високі значення індексу локалізації спостерігались у Хмельницькій та Тернопільській областях, Житомирській та Черкаській областях, Вінницькій області, Миколаївській, Закарпатській, Рівненській, Кіровоградській та Волинській областях, а найнижчі значення індексу локалізації – у місті Києві, Харківській області, Луганській та Донецькій областях. Регіони України проранжовано та згруповано за типами за рівнем розвитку дошкільної освіти. За результатами дослідження виділено три типи регіонів. Черкаська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Тернопільська та Закарпатська області віднесені до тиру першого типу (високий рівень розвитку дошкільної освіти). Другий тип (середній рівень розвитку дошкільної освіти) включає м. Київ та Житомирську, Рівненську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернівецьку, Сонячну, Херсонську, Кіровоградську, Полтавську та Харківську області. До третього типу (низький рівень розвитку дошкільної освіти) віднесені Волинська, Івано-Франківська, Чернігівська, Львівська, Одеська, Запорізька, Донецька та Луганська області.