Переглянути
Нові надходження
Документ Sociological Studies on the Social Infrastructure of Communities in the Sumy Region: A Geographical Perspective on Problems and Prospects for Sustainable Development in Wartime(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2025) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Венгерська Наталя Сергіївна; Venherska Natalia Serhiivna; Лянной Юрій Олегович; Liannoi Yurii Olehovych; Омельяненко Віталій Анатолійович; Omelianenko Vitalii AnatoliiovychSocial infrastructure plays a key role in building sustainable and cohesive communities. A sociological survey of the local population is an effective tool for obtaining relevant information to make informed decisions on developing social infrastructure. The article aims to analyse the state of social infrastructure in Sumy region based on a sociological survey of residents and identify key problems of social infrastructure functioning and ways to solve them. The target audience was residents of Sumy region aged 18 and over. The survey is being conducted from 31 July to 31 August 2024 as part of the international research and education project ‘Territory of Innovations: Best Practices for Sustainable Development at the Local Level’ and the research project ‘Organisational and Economic Support for post-war Sustainable Development of territories based on the infrastructure and service methodology for the development of innovative communities. The survey was conducted digitally using the Google Form tool. The questionnaire covered a wide range of issues related to key aspects of social infrastructure, such as healthcare, educational services, cultural institutions, communications and household services, trade services, and tourist services. The survey involved 109 residents from 22 communities representing all administrative districts of Sumy region, although most respondents were from Sumy district and Sumy city. The results of the sociological survey indicate significant problems in the development of the social sphere in Sumy region, which the hostilities have exacerbated. 67% of respondents consider the social infrastructure in their communities to be underdeveloped. The article discusses ways to improve the social infrastructure of Sumy region, including the modernisation of educational and medical institutions, effective management of housing and communal services, development of regional programmes with a focus on the needs of rural areas, and support for cultural and tourism initiatives. Based on the survey results, a roadmap for developing social infrastructure has been developed in line with the sustainable development goals. The survey highlights the needs of the population, inequality in access to services and development priorities, taking into account the specifics of the territories. The survey results can be used to formulate effective local policies to support social cohesion and strengthen communities.Документ Картографічне моделювання транспортної доступності центрів територіальних громад Сумської області(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2025) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychУ статті представлено результати дослідження транспортної доступності центрів територіальних громад до районних центрів Сумської області із застосуванням методів математичного моделювання та геоінформаційного аналізу. На основі теорії графів було створено модель транспортної мережі регіону, де населені пункти розглядалися як вузли, а дорожні шляхи – як зважені ребра графа. Для розрахунку найкоротших шляхів і часової доступності використано алгоритм Дейкстри. Отримані значення часу подорожі від районних центрів до периферійних населених пунктів було інтерпольовано для побудови ізохронних карт, які дозволяють оцінити просторову неоднорідність транспортного забезпечення території. Аналіз отриманих результатів виявив значні географічні відмінності у рівні транспортної доступності між районами області. Найкращі показники доступності мають території, наближені до обласного центру, тоді як периферійні громади, особливо у Конотопському та Шосткинському районах, характеризуються суттєвими часовими витратами на досягнення районних центрів. Особлива увага приділена територіальним контрастам у рівні транспортної доступності, які зумовлені просторовою структурою дорожньої мережі та адміністративно-територіальними особливостями області. Використання Python та Google Colab для реалізації розрахунків і візуалізації транспортної доступності дозволило ефективно моделювати та аналізувати транспортну систему регіону. Результати дослідження можуть бути корисними для просторового планування, оптимізації дорожньої інфраструктури та підвищення мобільності населення в межах адміністративних районів.Документ Tourism Activities in the Frontline Areas of Sumy Region: Problems, Opportunities and Prospects(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Рейманн Март; Reimann Mart; Венгерська Наталя Сергіївна; Venherska Natalia Serhiivna; Пацюк Вікторія Сергіївна; Patsiuk Viktoriia SerhiivnaThe Sumy region has great and significant tourism potential. Before the Russo-Ukrainian War, the region had 3,465 historical and cultural monuments, including 367 architectural and urban planning monuments (five of them of national importance). Before the war, the tourism sector was developing steadily, with new types of tourism services and the formation of tourism clusters. However, Russia's Invasion of Ukraine resulted in a significant decrease in tax revenues, which has a negative impact on tourism. The purpose of this paper is to study the peculiarities and future prospects of tourism development in the Sumy region during the war, based on data from a sociological survey conducted in five Ukrainian frontline regions in the framework of the Estonian-Ukrainian research project "Development of Ukrainian frontline communities and tourism business during the war and future strategy", which was supported by the Estonian Research Agency. The sociological survey was conducted online and included 25 closed and open-ended questions. Survey results were processed using Microsoft Excel 2010 and SPSS Statistics V21.0. A total of 29 respondents (20.1%) from the Sumy region participated in the sociological survey, 69% of whom live in urban areas and 31% in rural areas. Analysis of the areas of activity of the tourism respondents from the Sumy region revealed that urban respondents were more representative of tourism businesses (tour operators, travel agents, sole proprietors, etc.), while rural respondents were predominantly representatives of tourist attractions (museums, educational and recreational facilities, etc.). Responses to the following questions were analyzed: pre-war tourism activities, wartime tourism activities, changes in tourism, prospects for tourism development, threats and opportunities for tourism development, problems in the tourism sector, prospects for tourism development, and advantages in cluster cooperation.Документ Просторові й демографічні відмінності поширеності злоякісних новоутворень в Україні(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2025) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychДосліджено просторові відмінності онкологічної захворюваності в Україні зурахуванням контрастів міського та сільського населення, демографічних характеристикта екологічних чинників за період 2018–2022 рр. Аналіз використовує дані Національногоканцер-реєстру України, Державної служби статистики та національних звітів змоніторингу довкілля. Встановлено стійку позитивну кореляцію між показникамизахворюваності серед міського та сільського населення (r = 0,98), що свідчить про спільнірегіональні детермінанти ризику, зокрема екологічного та соціально-економічногохарактеру. Вищий рівень поширеності злоякісних новоутворень у містах зумовленийпоєднанням інтенсивнішого впливу промислових викидів, відмінностей у способі життя такращої діагностичної спроможності. Отримані результати підтверджують необхідністьурахування територіальних та типологічних особливостей населених пунктів під часформування регіональних стратегій боротьби з раком.Документ Голоценові трансформації природних ландшафтів Сумської області: антропогенний аспект(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2025) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychЗа допомогою діахронічного підходу розглядаються історико-географічні етапи в природокористувальному освоєнні території сучасної Сумської області. Показано причини антропогенної трансформації ландшафтів регіону.Документ Geoinformation Mapping of Moisture Conditions in Sumy Region in 2024 Based on the Combined Drought Indicator (CDI)(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2025) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia HryhorivnaThe study presents the main results of geo-information mapping of the moisture conditions in the Sumy region in 2024 based on the Combined Drought Indicator (CDI). The analysis assesses the spatial distribution of drought phenomena, considering precipitation deficit, soil moisture, and vegetation response. Data from the European Drought Observatory and GIS analysis methods were used. The results identify areas at the highest drought risk and reveal moisture condition trends. The findings can be applied to improve water resource management strategies and climate daptation measures.Документ Вплив подієвих заходів на туристичну сферу (кейс всесвітніх виставок ЕКСПО)(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Пацюк Вікторія Сергіївна; Patsiuk Viktoriia Serhiivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Казаков Володимир Леонідович; Kazakov Volodymyr LeonidovychАктуальність дослідження: статтю присвячено аналізу впливу подієвих заходів, зокрема виставкових, як-от Всесвітні виставки ЕКСПО, на туристичну сферу. Розглянуто важливість подієвого туризму для економічного та соціокультурного розвитку регіонів і країн, а також його роль у формуванні позитивного іміджу дестина-цій на міжнародній арені. Детально описано історичний розвиток Всесвітніх виставок, їх роль у популяризації продукції країн-учасників та вплив на інфраструктурний розвиток міст. Важлива увага приділяється питанню збільшення туристичних потоків під час таких подій та впливу на розвиток архітектури, культурного обміну та інновацій. Основними аспектами в цьому контексті є: збільшення туристичних потоків і розвиток місцевої економіки, розвиток інфраструктури та покращення іміджу країн і міст, популяризація культурних і техніч-них досягнень, створення нових архітектурних шедеврів. Установлено, що участь та організація таких заходів, як ЕКСПО, може суттєво вплинути на розвиток туристичної галузі в Україні в повоєнний період. У статті також представлено територіальний аналіз проведення Всесвітніх виставок ЕКСПО, класифікація заходів за їх значущістю та впливом на туристичну сферу. Виокремлено основні етапи розвитку Всесвітніх виставок: 1) індустріальний (1851–1893) – період, коли виставки фокусувалися на демонстрації технологічних досягнень та винаходів; 2)культурного обміну (1897–1937) – з акцентом на етнографічному, культурному та розважально-му складниках, зокрема виставках мистецтва та музики: 3) футуристичного планування (1939–1992) – виставки орієнтовані на прогнозування майбутнього суспільства, з темами, пов’язаними з космосом та людиною; 4) сталого розвитку (2000 – теперішній час) – виставки стали майданчиком для розв’язання глобальних проблем, пов’язаних зі сталим розвитком. Окрім цього, акцентовано на тому, що сучасні виставки, як-от ЕКСПО, є плат-формою не лише для презентації національних досягнень, а й для обміну інноваційними ідеями у сфері сталого розвитку, архітектури та технологій. Стверджується, що проведення таких масштабних заходів, як Всесвітні виставки, має значний вплив на розвиток туристичної галузі, просування культурної спадщини та інновацій, а також на покращення іміджу країни на міжнародній арені.Документ Long-Term Changes in Temperature, Precipitation, and Moisture Conditions in the Kyiv Region: Evidence from the Boryspil Weather Station (1976–2019)(Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, 2025-03-27) Klok Serhii Volodymyrovych; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Клок Сергій Володимирович; Корнус Анатолій Олександрович; Корнус Олеся ГригорівнаThis study focuses on the analysis of data from the meteorological station in Boryspil, Ukraine, for the period from 1976 to 2019, regarding air temperature and precipitation. Long-term monthly and annual trends were established through statistical processing and visualization using time series and graphs. It was found that both global and local air temperature trends demonstrate a steady increase, albeit with a slight slowdown in recent years. Seasonal temperature variations were characterized, showing accelerated warming in spring and summer. The stabilization of minimum temperature values after 2000 was identified, accompanied by an increase in January, March, August, September, and December. Maximum air temperature trends were analyzed, revealing a downward tendency over the last decade, despite pronounced increases in July, August, and September. A contrasting stability in maximum temperature levels from January to March was established. The average annual precipitation in Boryspil was estimated at 566.2 mm, with a monthly rate of approximately 47.2 mm and an average of 194 days with precipitation per year. The precipitation distribution was characterized as relatively stable throughout the observation period, despite periodic extremes. Moisture conditions were assessed using Ivanov’s humidity coefficient and Selyaninov’s hydrothermal coefficient, calculated based on the ratio of annual precipitation to evaporation and the sum of precipitation and active temperatures. A steady negative trend in the humidity coefficient was identified, indicating a transition from excessive to insufficient moisture. A deterioration in moisture conditions was determined, particularly after 2003, based on the dynamics of the hydrothermal coefficient. A correlation analysis was conducted, revealing a statistically significant relationship between the hydrothermal coefficient, the humidity coefficient, and key climatic indicators such as average air temperature and relative humidity. The maximum correlation values were found between the humidity coefficient and average air temperature (r = -0.72) and relative humidity (r = 0.83). It was confirmed that the impacts of global warming manifest at the local level through alterations in thermal regimes and precipitation patterns, influencing agricultural practices and economic sectors. The urgent need for climate research was emphasized to ensure effective monitoring and adaptive responses to climate change. It was highlighted that understanding local manifestations of global climate trends facilitates proactive adaptation measures.Документ Особливості сучасної організації первинної ланки спроможної мережі медичних закладів Сумської області(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr DmytrovychМожна констатувати, що сьогодні у громадах сформована первинна ланка медичної допомоги. Первинна медико-санітарна допомога є основним видом медичної допомоги, що доступна у сільській місцевості. Доступ до медичних послуг сприяє соціальній стабільності, оскільки забезпечує рівний доступ до охорони здоров'я для всіх верств населення, зокрема для вразливих груп.Документ Суспільно-географічний аналіз первинної ланки медичного обслуговування населення Сумської області(Чернівецький нац. ун-т імені Юрія Федьковича, 2024) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychПервинну ланку спроможної мережі медичних закладів Сумської області станом на 26.07.2024 р. складають 90 надавачів медичних послуг, що мають договори з НСЗУ, зокрема 51 юридична особа комунальної форми власності - переважно комунальні неприбуткові підприємства - центри первинної медичної (медико-санітарної допомоги) територіальних громад і 622 місця надання первинної допомоги, у т.ч. 171 пункт лікарської допомоги (територіальні лікарні, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, сільські лікарські амбулаторії). Лікарську допомогу надають 585 лікарів первинної медичної допомоги (ПМД). Первинну медичну допомогу населенню у регіоні надає 741 лікар. Крім того, первинну медичну допомогу надають 455 фельдшерських / фельдшерсько-акушерських пунктів, пунктів здоров’я, кабінетів медичної допомоги.Документ Ландшафтно-типологічна структура басейну р. Івотки (водозбір Дніпра)(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2003) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychОсновним ландшафтом району є поліський долинно-терасовий ландшафт. "Осьову" частину басейну займають лучно-болотні і лісові заплавні ландшафти, що сформувались в заплавах Івотки та Свеси. По їх периферії, особливо, у пригирловій частині басейну сформувались терасові піщані і зандрові рівнини з дерново-слабопідзолистими ґрунтами, з борами і суборами. По правобережжю р. Івотки і на Шосткинсько-Івотському вододілі переважають ландшафти алювіально-зандрових рівнин з дерново слабо- і середньопідзолистими ґрунтами, з суборами і суборами. Основну частину території дослідження займають моренно-зандрові горбисті рівнини з дерново-середньопідзолистими ґрунтами, з липовими суборами і судібровами, з денудаційними крейдяними і пісковиковими останцями. Лише на крайньому південному сході (Свесько-Шосткинський вододіл) і північному сході (Івотсько-Знобівський вододіл) на територію басейну вклинюються ландшафти сильнорозчленованих лесових рівнин з сірими опідзоленими ґрунтами, з дібровами, ярами і балками, врізаними до крейдяних порід.Документ Ландшафтна дивергенція в долинно-річкових системах(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2024) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Нешатаєв Борис Миколайович; Neshataiev Borys MykolaiovychУ ландшафтно-морфологічній структурі мішанолісових долинно-річкових систем (ДРС) спостерігається просторово-часова контрастність їхніх ПТК або "правило ландшафтного випередження", суть якого полягає в тому, що зональні долинні ПТК, які формуються на високих, розчленованих та дренованих місцеположеннях (екотопах), мають певні набуті адвентивні елементи й процеси у своїй ландшафтно-морфологічній та функціонально-динамічній структурі, притаманні більш південним регіонам, у нашому випадку – лісостепу. Натомість у лісостепу (ДРС Сули, Псла, Ворскли), навпаки, спостерігається "правило зворотного або регресивного випередження", суть якого полягає в тому, що на піднесених і розчленованих місцеположеннях долинних плакорів (міоцен-пліоценові надзаплавні тераси) та особливо корінних схилів, розвиваються лісові ПТК, які мають інтразональні бореальні структурно-функціональні елементи.Документ Особливості ландшафтної структури басейну річки Сули(Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychЛандшафтна структура басейну р. Сули характеризується закономірною зміною різних типів місцевостей: заплавний, надзаплавний піщано-боровий, напдзаплавний лесово-терасовий, вододільний широко хвилястий (древньобалочний), вододільний плоский або полого хвилястий (плакорний), вододільний долинно-балочний (увалистий). Менше поширені прирічкові (схилові) типи місцевості. Кожен з наведених типів місцевостей включає в себе велику кількість дрібних природ-них комплексів – урочищ, які найчастіше зустрічаються групами, утвореними під впливом тих чи інших домінуючих фізико-географічних процесів.Документ Оцінка екологічного стану річки за візуальною тест-методикою (на прикладі річки Ворскли у межах сумської області)(2024-10) Danylchenko Olena Serhiivna; Данильченко Олена Сергіївна; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena MykolaivnaСтаття присвячена оцінці екологічного стану річки Ворскли у межах Сумської області за візуальною тест-методикою. Мета дослідження полягає в адаптації тест-методики оцінки екологічного стану річки до середньої річки, оцінці екологічного стану річки у ключових точках і окресленій ділянці та рекомендації водоохоронних заходів. Встановлено, що екологічний стан річки Ворскли у ключових точках та на ділянці дослідження «Климентово-Буймерівка» згідно тест-методики за візуальною оцінкою визначається переважно як «добрий» та «ще добрий», у 3-х точках – як «задовільний», а екологічний стан гирлових ділянок приток Ворскли оцінено як «задовільний» (річки Сосонка, Гусинка, Олешня) та «незадовільний» (річка Охтирка). Запропоновано повсюдне виділення та виведення у натуру водоохоронних зон (ВЗ) та прибережних захисних смуг (ПЗС) як природних біофільтрів, запровадити жорсткі штрафні санкції при порушенні їх цілісності та забрудненні, не допускати забудови у межах ПЗС та сприяти їх відновленню; детально дослідити притоки річки Ворскли, виявити їх гострі екологічні проблеми, провести оцінку екологічною стану та розробити водоохоронні заходи для оздоровлення.Документ Аналіз грозової активності у Сумській області(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2024) Корнус Анатолій Олександрович; Корнус Олеся Григорівна; Клок Сергій Володимирович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Klok Serhii VolodymyrovychМаксимально за рік було 33 грози (у 2010 і 2013 рр.). Місяцем з найбільшою кількістю гроз є липень – 31,1%. Загалом впродовж останніх 20 років спостерігається зменшення грозової активності, виходячи з кількості днів грозою на рік. Утворюються грози зазвичай у другій половині дня, більше всього з 15:00 до 21:00 години – 63%. У цей час ймовірні грози як внутрішньомасового, так і фронтального походження. Вночі та вранці (тобто чисто фронтальні грози) виникають 38,5% гроз.Документ Ландшафтне різноманіття долин Ворскли і Псла(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2002) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychПоверхня території дослідження – долини річок Ворскли і Псла в межах Сумської області – починає формуватися з міоцену, зокрема долина р. Ворскли намічається наприкінці сармату, а основні риси рельєфу вже сфо-рмувалися до кінця неогену. На початок максимального (дніпровського) зледеніння у долині р. Ворскли уже існували чотири тераси: іванківська, новохарківська, бурлуцька і градизька. Зараз вони займають основну частину до-сліджуваного регіону. Сучасна ландшафтна структура долини Ворскли вклю-чає долинні заплавні, прирічкові, піщано-борові, лесово-терасові і древньотерасові місцевості.Документ Водокористування у басейні річки Ворскли (у межах Сумської області)(2024-04) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaУ статті розглянуто динаміку водоспоживання та водовідведення у басейні річки Ворскли у межах Сумської області. Встановлено, що забір води з поверхневих та підземних вод басейну річки Ворскли у межах регіону характеризується стрімким зниженням; забір поверхневих вод басейну річки становить майже 2% від середнього значення річного об’єму стоку річки Ворскли за останні 5 років; водовідведення у поверхневі водні об’єкти стрімко знижується, однак скид забруднених зворотних вод (без очищення чи недостатнього очищення) у 2023 році становить майже 80% від валового об’єму водовідведення, що говорить про неефективність очисних споруд; разом із забрудненими зворотними водами до поверхневих вод потрапляють забруднюючі речовини, обсяг яких знаходиться у прямій залежності від об’єму скидання зворотних вод; наразі у басейні Ворскли у межах регіону фіксується 55 водокористувачів і лише 2 з них офіційно звітуються про своє водокористування.Документ Особливості використання методичних прийомів технології проблемного навчання під час вивчення географії у 6 класі(2024) Данильченко Олена Сергіївна; Єрьоменко Ольга Олександрівна; Danylchenko Olene Sergiivna; Yeromenko Olga OleksandrivnaУ статті розглянуто теоретичні аспекти проблемного навчання. Встановлено, що методичні прийоми технології проблемного навчання мають позитивний вплив на навчання та ефективне засвоєння нового матеріалу, сприяють формування ключових компетентностей. Учні розвивають комунікативні вміння і навички, вчяться працювати у групах, у колективі, навчаються вислуховувати і поважати думку іншого, навчаються аргументовано висловлювати власні думки, розвивають критичне мислення, більше узагальнюють та систематизують знання. Під час вивчення теми «Гідросфера» у 6 класі найбільш ефективними і доцільними методичними прийомами технології проблемного навчання, на нашу думку, є «проблемний виклад» та «спільне навчання».Документ Впровадження медіаграмотності як засобу протидії ворожій пропаганді(2024) Король Олена Миколаївна; Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Данильченко Олена Сергіївна; Браславська Оксана Володимирівна; Korol Olena Mykolaivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Danylchenko Olena Serhiivna; Braslavska Oksana VolodymyrivnaУ статті розкрито сутність та особливості медіаграмотності як способу протидії ворожій пропаганді. В дослідженні розглянуто основні складові медіаграмотності та проаналізовано основні її принципи. Досліджено інформаційні загрози у воєнний час та особливості пропаганди. Досліджено конкретні способи протидії пропаганді та інформаційним маніпуляціям, основним з яких є критичне мислення. Основне завдання для вчителів у воєнний час є не лише виявлення позитивної пропаганди, а й повернення дітям знань про медіа та інформаційну грамотність, які вони отримали до війни.Документ Using Trend Models for Analysis and Forecasting Basic Demographic Indicators (case study of Sumy Region, Ukraine)(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2024-01-02) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych;Стаття присвячена аналізу динаміки чисельності та природного руху населення в Сумській області та можливостей трендових моделей, які відтворюють тенденції розвитку названих вище показників за роки незалежності і які можуть бути використані для прогнозування їх розвитку. Це прогнозування ґрунтується на з’ясуванні тенденцій динаміки демографічних показників протягом 1990-2021 років. Всі розрахунки та обчислення, а також графічні побудови отримано за допомогою можливостей комп’ютерної програми Microsoft Excel 2021. Варто відзначити, що демографічна ситуація, яка склалася в Сумській області на початок 2022 року, була чи не найскладнішою у національному демографічному вимірі; війна ж ще більше погіршила її. За багатьма демографічними показниками, що аналізувалися за підсумками 2021 року, регіон утримував найбільш негативні позиції в Україні. Крім того, негативні риси продовжують наростати: за останні 10 років чисельність населення регіону скоротилася на 9,3%, у міського – на 6,3%, а сільського – на 15,4%. Згідно нашого прогнозу, до 2030 року чисельність населення області скоротиться іще на 12% і становитиме приблизно 911 тис. жителів. Прогнозування чисельності сільського населення показало швидші темпи його депопуляції, – до 253,8 тис. осіб або на 18,8%. Крім того, відбудуться негативні зміни в чисельності населення окремих вікових групах. Наприклад, у віковій групі 0-17 років до 2030 року буде перебувати лише 135 тис. осіб, інакше кажучи, кількість дітей та підлітків зменшиться на 17,7%. Центральним моментом є суттєве зменшення рівня народжуваності, яка за прогнозний період скоротиться на 14,5%. Рівень фертильності знизиться на 13,7% і становитиме 0,7 дитини на одну жінку. З іншого боку, вираженою є тенденція до зростання смертності, рівень якої у 2021 році сягнув найвищого значення – 20‰. За нашим прогнозом до 2030 р. передбачається стабілізація смертності населення на рівні на 19,6-19,7‰, а за песимістичним сценарієм – її зростання на 16,2% (до 23,2 ‰). Для моделювання тенденцій природного руху населення добре підходять проста лінійна, логарифмічна, степенева та логістична модель, проте поліномні моделі краще згладжують нерівності вхідного ряду. Адаптивні моделі є більш чутливими до нових даних, а тому з їх допомогою можна обчислювати точніші прогнози. Згідно останніх, до 2030 року темпи депопуляції зростуть на 60%, а її рівень становитиме -25,1‰ на рік. Результати демографічного прогнозу можна використати при оцінці балансу трудових ресурсів у перспективі, плануванні розвитку соціальної сфери, будівництві житла тощо.