Перегляд за Автор "Алексенко Світлана Федорівна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 46
  • Документ
    Improve Your Writing Skills: Strategies and Guidelines
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Навчальний посібник спрямований на вдосконалення студентами навичок писемного англійського мовлення і охоплює такі типи академічного письма (від найпростішого до найскладнішого): описове (резюме, тексти-розповіді та тексти-перекази), аналітичне (ділові та новинні доповіді), аргументоване (статті у редакцію та рецензії), критичне (дискурсивне та академічне есе). Матеріали посібника, на яких грунтуються вправи на тренування навичок письма, є автентичними та суспільно-актуальними за тематикою. Практичні завдання, що входять до посібника, можуть виконуватися і під час аудиторного навчання, і в самостійній роботі студентів. Посібник призначено для студентів старших курсів бакалаврату факультетів іноземних мов ВНЗ.
  • Документ
    Lexico-semantic and Grammatic Peculiarities of English Business Letters and Ways of Conveying Them into Ukrainian
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Aleksenko Svitlana Fedorivna; Алексенко Світлана Федорівна
    The article seeks to explore lexico-semantic and grammatic features of the English business letters and outline the translation techniques of conveying them into Ukrainian. A business letter is analyzed as a textual unity of content and expression of the content which is characterized by intentionality; semantic, grammatic and communicative cohesion and coherence; conventionality of form; recurrence of set expressions (clichés); absence of emotive and expressive vocabulary; specific syntactic arrangement. It has been estimated that translation difficulties of transferring English business letters into Ukrainian stem from semantic and syntactic differences, the polysemy of English lexis, terms including, divergent manifestations of formal style, embedded in the respective languages, and lack of direct equivalents in the terminological systems of both languages. Thematic groups of English business terminology have been outlined, with prevalent translation devices of delivering them into Ukrainian having been specified. It has been emphasized that delivery of abbreviations and shortened forms of terminology accepted in the English industrial domain cannot be conceived of without the resort to relevant, specially compiled dictionaries and / or glossaries. The following semantic groups of standardized clichés and their illocutionary load have been brought into focus: enquiries, follow-up clichés, notifications, offers, orders, complaints and excuses. Their examples in the form of English-Ukrainian counterparts have been juxtaposed and analyzed in terms of the translation techniques employed. The material of study clearly showcased that the dominant translation methods leveraged were actualized on the referential and componential levels of equivalence. It is noted that the adequacy of the translated into Ukrainian business letters and agreeing English syntactical patterns with their Ukrainian matches can only be attained if certain lexico-semantic and grammatic transformations are used. These include substitution, addition, calquing, semantic modulation, compensation, word order change and partitioning.
  • Документ
    Social Aspects of Translation
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Aleksenko Svitlana Fedorivna; Алексенко Світлана Федорівна
    The study guide is aimed at helping students acquire socio-cultural translation competence by developing their skills in identifying and conveying socially marked elements in texts and the social variability of language related to people's social life. The study guide promotes a deeper understanding among students of translation as a socially determined process designed to reflect socially significant realities within the context of the two cultures of the translation language pair "English-Ukrainian." It contains exercises and tasks geared towards reinforcing the active material comprehension, as well as additional tasks for independent work that encourage students to refine the material they have studied. The study guide is intended for students studying for a master’s degree in Specialty B 11 Philology at the faculties of foreign languages of Higher Educational Institutions.
  • Документ
    The Essence of Sociolinguistic Concerns in Translation Studies and Their Solutions
    (2019) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Translation as a complex dual process incorporating linguistic and cultural transfer of the source text meaning and intention in the target text has come to be frequently recognized by researchers as inevitably bound up with a socially regulated practice and tradition. The article deals with those sociolinguistic concerns which came into the limelight with the development of a new disciplinary approach to translation studies – translation sociology. This interdisciplinary science focuses on delivering the impact of certain social factors (social status, social roles, gender, age, the place of origin, ethnicity) on language variation in different communicative situations. There have been outlined the following major sociolinguistic concerns related to translation practice: the representation of social stratification of the source culture in the target text; the preservation of a source language set of socio-semiotic parameters of field, tenor and mode in the target language; adherence to certain social norms of translation as to society-generated stereotypical approaches to the allowed degree of adaptation of source texts. The demonstration of social realia of the source language is hindered by the discrepancy in the segmentation / hierarchy of the social order immanent in both cultures, the fact inducing dynamic (or communicative) translation as the most efficient tactic of a translator and drawing in functional analogues – as a translation technique. Sociolinguistic facet of translation as a communicative process embedded in a social situation presupposes interpreting a communicative act as an interplay of socio-semiotic parameters so as to keep up the tonality of the source text, the latter ensuing from the actants’ roles balance and their being geared towards the addressee’s expectations. The solution to the problem of social norms of translation is deemed arbitrary regarding an aesthetic translation tradition of a culture.
  • Документ
    Translation Strategies for Adequate Delivery of a Literary Text Modality
    (2024) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    The report highlights the problem of modality delivery in translation of literary texts. It is stressed that an adequate modality delivery gets aggravated by uneven distribution of modality expression means throughout the length of the source text. While defining the result of translation expected (adequate or acceptable) it is the type of translation leveraged (pragmatic or on the semantic) that is to be resorted to while reproducing modality permeating a literary text on all the language levels.
  • Документ
    Trends in the Development of Philological Education in the Era of Digitalization: European and National Contexts: Scientific monograph
    (2023) Bahatska Olena Viktorivna; Багацька Олена Вікторівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Алексенко Світлана Федорівна; Bondarenko Viktor Oleksandrovych; Бондаренко Віктор Олександрович; Burenko Tetiana Mykolaivna; Буренко Тетяна Миколаївна; Dokashenko T. V.; Докашенко Т. В.; Kovalenko Andrii Mykolaiovych; Коваленко Андрій Миколайович; Kozlova Viktoriia Viktorivn; Козлова Вікторія Вікторівна; Podosynnikova Hanna Ihorivna; Подосиннікова Ганна Ігорівна
    The international collective monograph reveals various aspects of the development of philological education in the era of digitalization, namely, the topical issues of the development of Slavic, Romance and Germanic languages, Ukrainian and foreign literature, linguistics, intercultural communication, modern trends in the development of language and literature teaching methods, the use of digital technologies in philological education.
  • Документ
    Verbal Representation of the Category of Agonality in the Political Discourse of the Confrontational Psychological Type of Linguistic Personality
    (2024) Aleksenko Svitlana Fedorivna; Алексенко Світлана Федорівна
    The article dwells on verbal representation particuliarities of the category of agonality in the political discourse of the confrontational psychological type of linguistic personality. The relevance of the study of agonality of the political discourse from the psycholinguistic perspective is substantiated by its relation to a psychotype of a politician’s linguistic personality. Research into the category of agonality allowed us to view it as one of the key categories of the political discourse which represents itself as an intrinsic competitiveness, antagonism between people in politics whose ultimate objective is power. Having set the purpose of establishing lexico-syntantical and pragmatic features of agonality verbalization in the political discourse we selected texts of electioneering speeches and presidential debates of Donald Trump as an exponent of a confrontational psychotype of a politician’s linguistic personality. This psychotype is characterized by egocentric narcissistic scope, low agreeableness, callousness and self-assertive and / or aggressive speech behavior. It exhibits inward-focused thinking, evinces signs of a noticeable drive for the role of the communicative leader, displays limited span of topics due to a politician’s rigidity of mentality. It was revealed that lexical peculiarities of verbal representation of agonality of the confrontational psychological type of linguistic personality in the political discourse constitute nouns, adjectives and verbs with negative connotation and the usage of abstract nouns as a means of enhancement of terseness and actionality of speech. On the syntactical level agonality of the psychotype in question becomes obvious via short simple sentences, numerous anaphoric and epiphoric repetitions and anadiplosis. Special emphasis was given to outlining pragmatic specificity of agonality verbalization means in the political discourse of the confrontational psychotype. It is implemented by means of the communicative strategies of self-assertion and vilification of opponents. Each of the strategies was analysed in terms of its specifics and tactics based on the examples provided.
  • Документ
    Алюзії як тип інтертекстуальних зв’зків у кінодискурсі фільму «Матриця»
    (2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Метою статті є визначення інтертекстуальних зв’язків в англомовному кінематографічному дискурсі через з’ясування типів алюзій у кінодискурсі фільму «Матриця». Методи. Дослідження здійснено за допомогою описового методу для осмислення та опису наукових підходів до категорії інтертекстуальності, методу контекстуального аналізу у разі виокремлення з кінотексту досліджуваного кінодискурсу релевантних контекстів з інтертекстом, методу інтертекстуального аналізу для визначення типу алюзій за їх зв’язком з текстом-джерелом. Результати. Виявлено, що кінодискурс як семіотично складний динамічний процес взаємодії множинного адресанта та кінореципієнта поряд з вербально-візуальною єдністю, зв’язністю, завершеністю та контекстуальністю значення характеризується інтертекстуальністю, причому остання проявляється в кінотексті – невід’ємній частині кінодискурсу. З’ясовано, що прийомом створення текстової ремінісценції, через який реалізується інтертекстуальність кінотексту фільму «Матриця», є алюзія. Філософський смисл, закладений у кінодискурсі аналізованого фільму, пов’язаний з ідеями віри в обраність, місійності, боротьби двох світів – добра і зла, відданості та зради – ідеями, якими пронизане Святе Письмо, а отже, Біблія як найбільш впізнаваний та ціннісно значимий прецедентний текст для американської культури і слугує текстом-джерелом для асоціативних натяків-відсилок – алюзій у такому кінотексті. За формою представленості в кінотексті було виявлено семантичні та структурні алюзії, за положенням у тексті ідентифіковано алюзії релятивні (алюзії локальної дії). Семантичні алюзії зберігають вихідну семантичну наповненість джерела та надають об’єктам алюзивної оцінки оказіональної конотації. Структурні алюзії викликають асоціативні зв’язки з певними якостями алюзивних денотатів. Релятивні алюзії реалізуються через невербальні індексальні знаки – в кінотексті фільму написи на транспортних засобах наочно відсилають глядача до конкретних рядків у Біблії, щоб надати додаткову характеристику об’єктам алюзивної відсилки. Висновки. Текстові біблійні алюзії у кінодискурсі фільму «Матриця» семантично, структурно чи релятивно (як алюзії локальної дії) створюють міжтекстові зв’язки, переносячи ознаки біблійних персонажів та подій на ті, про які йдеться в аналізованому кінодискурсі. Алюзії, слугуючи відсилками до тексту-джерела як знаку ситуації, функціонують як засоби для ототожнення певних характеристик персонажів, місць, дій, які відбуваються у кінотворі.
  • Документ
    Вербалізація категорії оцінки в англійських кінорецензіях
    (2019) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Статтю присвячено вивченню особливостей вербалізації категорії оцінки в англійських кінорецензіях. Розглянуто основні підходи до вивчення жанру кінорецензії як сукупності текстів малої форми та класифікації лексичних типів вираження категорії оцінки на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки. Зазначено, що будь-яка кінорецензія як текст малої форми характеризується інтертекстуальністю й тематичною визначеністю, а також відіграє інформаційну, аналітичну та аксіологічну функції, причому остання функція є домінуючою. Оцінка як лінгвістична категорія розглядається як сукупність різнорівневих мовних одиниць із оцінним значенням, що відображають позитивне чи негативне ставлення мовця до змісту повідомлення. Описано класи оцінних одиниць із семантикою якості й семантикою ставлення до об’єкта оцінки. Проаналізовано об’єкти оцінки в головних компонентах лінгвокомпозиційної структури англійської кінорецензії. Ними є у вступному абзаці-реченні – фільм загалом або певний його аспект; в основному блоці – робота режисера, інші його стрічки порівняно з рецензованою, сюжетна лінія; в заключній частині – найвизначніша риса, завдяки якій фільм варто чи не варто подивитися. Описано лінгвістичні засоби вираження оцінки на лексичному, синтаксичному і стилістичному рівнях. На лексичному рівні оцінка передається через емоційно-оцінні прикметники, прислівники та іменники вираження якості і ставлення, на синтаксичному – через паралельні конструкції, емфатичні розщеплені конструкції, інверсію, однорідні члени речення, на стилістичному – через такі тропи, як метафоричні (власне метафора, персоніфікація) та метонімічні (синекдоха, перифраз) звороти, гіперболу, порівняння. Розібрано відповідні приклади. Окреслено перспективний напрям дослідження кінорецензій в аспекті з’ясування впливу особливостей індивідуального авторського стилю рецензента на персуазивний потенціал кінорецензії.
  • Документ
    Вербалізація наративу «Coronavirus Pandemic: лексико-семантичний аспект» (на матеріалі інформаційного порталу BBC News)
    (2025) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Пропонована наукова розвідка представляє результати дослідження англомовного онлайн-дискурсу новин в площині його наративних особливостей, зокрема лексико-семантичного аспекту вербалізації наративу «Coronavirus Pandemic» на шпальтах новинного онлайн-порталу BBC news. Техніки розгортання наративів глобального масштабу, одним з яких виявився наратив світової коронапандемії, а також особливості конструювання бажаних фреймів у свідомості адресатів лексико-семантичними засобами мови залишаються недостатньо вивченими, що зумовлює актуальність їхнього дослідження. Об’єктом нашого дослідження є наратив «Coronavirus Pandemic», який розуміємо як структуровану подію, представлену у певній послідовності розгортання її етапів, що обумовлена просторовими та часовими обставинами і певною точкою зору на неї. З’ясовано, що досліджуваний наратив формувався і розгортався на інфопорталі BBC news за мережевим принципом організації інформації, згідно з яким представлені заголовки статей пов’язані спільною подією, але є незалежними один від одного. Встановлено, що наративна структура послідовних етапів події «спалах пандемії вірусної пневмонії вірусу SARS-CoV-2» є наступною: початок та глобальне розповсюдження вірусної хвороби; статистика захворювання та безпрецедентні карантинні обмеження; економічні, соціально-психологічні та культурні наслідки карантину; нагальність та темпи вакцинації; зміни людського світосприйняття за умов життя при «довгій пандемії». Аналіз емпіричного матеріалу на лексико-семантичному рівні засвідчив, що уживання лексем певної частиномовної належності віддзеркалює логіко-семантичні обставини мовлення: іменники та дієслова передають динамічну реакцію суспільства на екзистенційний виклик, а також загострюють увагу на певних явищах; прикметники суб’єктивують опис подій; числівники використовуються для передачі статистики захворювань та летальних випадків. Окреслено семантичний зміст емоційно-забарвленої лексики з позитивною та негативною конотацією, який відповідає характеру концептуалізації описаного наративу.
  • Документ
    Вирішення перекладацької проблеми сленгу в аудіовізуальному перекладі (на матеріалі англомовних телесеріалів з субтитрами)
    (2020) Гиря Тетяна Олександрівна; Hyria Tetiana Oleksandrivna; Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Магістерська робота присвячена вирішенню перекладацької проблеми сленгу в аудіовізуальному перекладі (на матеріалі англомовних телесеріалів із субтитрами).
  • Документ
    Висвітлення проблеми брекситу у британській пресі: лексико-семантичний аспект
    (2020) Левченко Дарія Олексіївна; Levchenko Dariia Oleksiivna; Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    У магістерській роботі «Висвітлення проблеми брекситу у британській пресі: лексико-семантичний аспект» висвітлюються лексичні та семантичні особливості опису позитивних чи негативних наслідків виходу Великобританії з ЄС у британському газетному дискурсі.
  • Документ
    Вислови свою думку
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2011) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    The methodological guidelines contain multipurpose tasks aimed at perfecting the skills of general comprehension of various discourse type texts, developing oral communication skills and enhancing the ability to substantiate an opinion in a debate. The language and speech material offered comprises the selection of topics related to urgent concerns of the day, namely language expansion and globalization, career development and work-related environment, the freedom of speech and mass media, education sector arrangement, the modern consumer society, travel industry, modern art.
  • Документ
    Віртуальна комунікативна ообистість відеоблогера: лінгвориторичний аспект
    (2020) Жолоб Тетяна Ігорівна; Zholob Tetiana Ihorivna; Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    У магістерській роботі розглянуто мовні засоби реалізації таких лінгвориторичних модусів переконання як пафос, етос і логос на основі навчальних б’юті відеоблогів та гайдів.
  • Документ
    Засоби вербалізації лінгвориторичних модусів переконання в англомовному б’юті відеоблогінгу
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Статтю присвячено дослідженню засобів вербалізації лінгвориторичних модусів переконання в англомовному б’юті відеоблогінгу. З цією метою у статті з’ясовуються характеристики сучасної медіакомунікації. Відеоблогінг розглядається як складне соціально-психологічне, семіотико-культурне явище медіакультури, як жанр періодичної медіакомунікації, що реалізується у формі парцельного відеоконтенту – відеоблогів. Антропологічне осмислення дозволяє вбачати відеоблоги як форму саморепрезентації та самореалізації людини, яка їх створює (відеоблогера). Окреслено роль та сутність лінгвориторичних модусів переконання у процесі створення відеоблогів. Був проведений аналіз особливостей вербалізації трьох модусів переконання в англомовних навчальних б’юті відеоблогах. З’ясовано, що пафос проявляється в апелюванні б’юті-блогерками до таких почуттів слухацької аудиторії, як захоплення, самовпевненість та гідність, і експлікується на лексичному рівні молодіжною лексикою та фемінітивами, на лексико-семантичному – лексемами та словосполученнями із спільною семантикою «єднання/згуртованість», на стилістичному мовному рівні – епітетами, порівняннями, персоніфікацією. Встановлено, що логос як доречний відбір словесних засобів втілюється у мовленні б’юті-блогерок посередництвом прихованих стратегій переконання глядачів у професійній косметичній компетентності ведучої блогу через ретельний опис складу косметичної продукції, перерахування властивостей її інгредієнтів, використання риторичного прийому інвенції при розбудові промови. Відзначається, що етос реалізується через згадування авторитетних у галузі моди та краси осіб та апелювання до морально-етичних цінностей, як от: нетестування пропонованих марок косметики на тваринах, екологічність матеріалу упаковки для косметики, природність самих інгредієнтів косметичних виробів. Наведено відповідні приклади з мовлення англомовних б’юті-блогерок, що демонструють опанування ними лінгвориторичними модусами переконання з метою здійснення прихованої маніпуляції свідомістю підписників та досягнення очікуваного перлокутивного ефекту.
  • Документ
    Категорія експресивності як лексико-семантичний феномен в англомовному політичному дискурсі (на матеріалі політичних промов Б. Джонсона та Р. Сунака)
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Алексенко Світлана Федорівна; Хилько Надія; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Khylko Nadiia
    У статті досліджуються особливості мовного вираження категорії експресивності як лексико-семантичного феномену в англомовному політичному дискурсі. Актуальність розвідки з вивчення експресивності політичного дискурсу з точки зору семантики обґрунтовується ключовою роллю першої у підсиленні інтелектуально-емоційного впливу на реципієнтів при реалізації прагматичної настанови політичної промови. Категорія експресивності, будучи багатоаспектною, розглядається у пропонованій розвідці як інтенсифікуючий виразник ілокутивної сили певного мікроконтексту у висловленні, що формується як внутрішньо-семантичними ознаками лексичних одиниць, так і суб’єктивними інтенціями мовця. Поставивши за мету статті з’ясувати лексико-семантичні особливості вираження категорії експресивності в англомовному політичному дискурсі, ми дослідили політичні промови на тему війни Росії проти України, оголошені британськими політиками Б. Джонсоном та Р. Сунаком. Лексика із внутрішньою й адгерентною експресивністю була розподілена на лексико-семантичні групи «біженство та біженці» та «економічний стан країни». З’ясовано, що в межах першої лексико-семантичної групи семантичний зміст емоційно-позитивної лексики складається з підгруп «Незламність вимушених переселенців» та «Підтримка постраждалих», емоційно-негативної лексики – з підгруп «Потік/навала біженців» та «Страждання потерпілих», емоційно-нейтральної лексики – «Біженці / Мігранти», «Люди, що втратили дім». В межах другої лексико-семантичної групи семантичний зміст емоційно-позитивної лексики складається з підгруп «Економічне зростання / Стабільність / Процвітання» та «Зростання інвестицій», емоційно-негативної лексики – з підгруп «Рецесія / Спад економіки», «Безробіття», «Дефіцит бюджету», емоційно-нейтральної лексики – «Економічні зміни/ динаміка» та «Фінансова ситуація». Політики, вживаючи експресивну лексику зазначеної семантики, суттєво впливають на сприйняття проблематики біженців та перспектив економічного стану кожної з воюючих країн залежно від політики підтримки чи санкційних обмежень з боку країн Західного альянсу, тим самим формуючи суспільні наративи серед своєї цільової аудиторії.
  • Документ
    Категорія інтертекстуальності у сучасному кінематографічному дискурсі
    (СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2020-12) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    У тезах доповіді висвітлюється наукове бачення категорії інтертекстуальності у сучасній епосі постмодернізму взагалі, та її реалізація в кінематографічному дискурсі зокрема.
  • Документ
    Композиційно-наративні особливості постмодерністського роману (на матеріалі роману Д. Мітчелла «Хмарний атлас»)
    (2023) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Статтю присвячено з’ясуванню жанрових, композиційних та наративних характеристик постмодерністського романуна матеріалі твору Д. Мітчелла «Хмарний атлас». Констатовано, що постмодернізм в літературі відбивається не тількиу змісті (тематика втрати духовних цінностей, зв’язку з Космосом, дисгармонійних станів, множинності світів та їх інтерпретацій, відносності і ілюзорності всесвіту), а й у формі (певні структурно-композиційні особливості) літературних творів. Установлено, що нелінійна, множинно фрагментована композиція досліджуваного роману формується завдяки поперемінній зміні дієгетичних площин «вглиб», кожна наступна з яких є гіподієгезисом до попередньої. Таким чином створюється гіперогіподієгетична сукупність як вертикальна структура основних архітектонічних блоків твору. Досліджено різножанровість композиційної структури наративів, від щоденника, через листування до детективу та науково-фантастичної утопії. Визначено тип нарації кожного наративу як поєднання відношення оповідача чи персонажа до історії, з одного боку, та ста-тусу оповідача стосовно наративного рівня, з іншого. Описана реалізація таких структурно-композиційних прийомів, що підпорядковуються текстовим категоріям цілісності та концептуальності: прийом дзеркальної композиції, прийом монтажу, прийом використання художнього образу як організатора когерентності в романі, прийом сурядності, прийом кругової композиції. Прийом дзеркальності, що в цьому романі підсилює мотив влади та людської жадоби, прийом монтажу, який пов’язує різні частини роману спільним емоційно-смисловим зв’язком – мотивом переродження душі та циклічності історичних подій,та прийом використання художнього образу (ідентичний внутрішній світ, впізнавана душа головних героїв усіх шести наративів) забезпечують когерентність тексту досліджуваного роману.
  • Документ
    Конкретно-наукові методи лінгвістичних досліджень
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    У методичних рекомендаціях «Конкретно-наукові методи лінгвістичних досліджень» висвітлено понятійний апарат і теоретичні положення основних лінгвістичних методів наукового дослідження. Метою методичних рекомендацій є детальне ознайомлення студентів із сучасними методами лінгвістичного аналізу, формування в них цілісного уявлення про різноманіття підходів до і алгоритмів проведення лінгвістичного дослідження та відповідного їм інструментарію. Запропонований матеріал охоплює коло питань, пов’язаних з методами структурної лінгвістики, семантичного аналізу, комунікативно-функціонального та когнітивного підходів до вивчення мови; перевагами та обмеженнями кожного з описаних методів, розуміння яких перевіряється через низку контролюючих питань наприкінці кожного розділу. Призначено для викладачів та студентів-магістрантів факультетів іноземних мов, а також усіх, хто самостійно цікавиться основними напрямками методології лінгвістичних досліджень у вітчизняній та зарубіжній науці.
  • Документ
    Лексико-семантичні особливості англомовної афористики
    (2021) Фалендаш Костянтин Олександрович; Falendash Kostiantyn Oleksandrovych; Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    У статті досліджені лексико-семантичні особливості англомовної авторської афористики, визначено частиномовну представленість лексики, кількісні показники частотності її вживання у афоризмах британських та американських видатних осіб. Розглянуто семантичні властивості лексичного складу англомовних афоризмів – зокрема, оцінний та експресивний потенціал окремих груп лексики, явища синонімії та антонімії.