Inclusion & Diversity
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Inclusion & Diversity за Ключові слова "children with special educational needs"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Кейс-метод як спосіб активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії(Гельветика, 2024) Адамов Руслан Артурович; Adamov Ruslan ArturovychУ статті висвітлено проблему активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії, визначено актуальність проблеми, розглянуто кейс-метод як ефективний спосіб засвоєння нових історичних понять, їх вико-ристання на заняттях історії та в інших ситуаціях. Наголошено на діяльнісний основі кейс-методу та практичній значущості, яка полягає у розвитку, корекції та вдоскона-ленні роботи школярів з інтелектуальними порушеннями з текстами підручника, адаптованими історичними документами, знаковими системами тощо.Виокремлено три види кейсів з історії: друковані матеріали (тексти, документи, ілюстрації, таблиці, діаграми), муль-тимедіа матеріали (презентації, окремі слайди тощо), відео матеріали (уривки художніх, телевізійних та документальних фільмів та інше).Описано особливості кейс-методу як способу навчання учнів з інтелектуальними порушеннями (передбачає варіативність відповідей, певну кількість поглядів, акцентованість на спільній діяльності групи школярів, учителя та учнів, роботі за алго-ритмом).Підкреслено універсальність кейс-методу, його схильність інтегруватися з іншими дидактичними методами (описом, системним аналізом, проблемним методом, бесідою, методом класифікації, дидактичними іграми тощо). Наведено структурну складову алгоритму використання кейс-методу на уроках історії. Охарактеризовано найбільш важ-ливі компоненти зазначеного алгоритму: інформування дітей про мету і завдання, визначення проблеми і запитань (завдань) для їх розв’язання, спеціальна пропедевтика, обговорення, узагальнення результатів роботи групи, результат роботи над кейсом (текст, малюнок, таблиця, визначення поняття, виступ тощо). На конкретному прикладі детально розглянуто кожний компонент алгоритму активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з використанням кейс-методу.Документ Критерії та показники готовності логопедів до роботи з гетерогенними групами дітей(2024) Турубарова Анастасія Володимирівна; Turubarova Anastasiia Volodymyrivna; Клочкова Юлія Володимирівна; Klochkova Yuliia Volodymyrivna; Король Альона Валеріївна; Korol Alona ValeriivnaСтаття є докладним дослідженням готовності логопедів до роботи з гетерогенними групами учнів в умовах інклюзивної освіти. Автори ретельно проаналізували ряд факторів, які визначають ефективність педагогічної взаємодії в цьому контек-сті. Зокрема, в статті розглядається визначення понять «гетерогенність» та «гетерогенна група у школі», що становлять важливу основу для подальшого розгортання дослідження.Окремо виділяється структура готовності логопеда до роботи з гетерогенними групами, яка включає в себе вісім ключо-вих компонентів. Це теоретична підготовка, педагогічні методи та прийоми, мовленнєвий аспект, психологічна готовність, комунікаційні навички, технології та інновації, співпраця з іншими фахівцями, і особистісний розвиток. Кожен з цих компонен-тів визначає важливі аспекти готовності логопеда до роботи в інклюзивному середовищі.Дослідження виокремлює три рівні готовності логопедів до педагогічної взаємодії з гетерогенними групами учнів – низь-кий, середній та високий. Для оцінки цих рівнів використовуються чотири критерії: мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, особистісний та аналітичний. Такий підхід дозволяє детально визначити ступінь готовності кожного логопеда до роботи в гетерогенних групах та розкрити особливості їхньої професійної компетентності.Окремий аспект дослідження стосується зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на готовність логопедів. Зов-нішні чинники включають реформування системи освіти, які створюють передумови для інклюзивної парадигми та підси-люють суспільний попит на фахівців, здатних ефективно працювати в умовах інклюзії. Внутрішні чинники стосуються професійно-особистісних якостей майбутнього педагога, таких як толерантність, емпатія, стресостійкість, емоційна мобільність, рефлексивність, педагогічна майстерність, творчість та інші. Ці якості визначають успішну роботу логопеда в гетерогенному середовищі.Документ Мовлянка: комп’ютерний програмно-педагогічний засіб для розвитку мовленнєвої сфери у дітей з ООП дошкільного віку(2024) Чекан Оксана Іванівна; Chekan Oksana IvanivnaУ публікації подано аналіз, використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) та варіативність їх застосу-вання при навчанні дітей із особливими освітніми потребами. Закцентовано увагу на те, що авторами для розвитку мов-леннєвої сфери у дітей з ООП (особливі освітні потреби) дошкільного віку, що мають ЗПР (затримка психічного розвитку), РАС (розлади аутистичного спектра), ТПМ (тяжкі порушення мовлення) та порушення інтелектуального розвитку, розро-блено комп’ютерну програму «Мобільний та комп’ютерний програмно-педагогічний засіб «Мовлянка» (далі ППЗ «Мовлянка») для дітей 4, 5, 6 та 7-го років життя. Розкрито принципи та методику використання комп’ютерної програми «Мобіль-ний та комп’ютерний програмно-педагогічний засіб «Мовлянка» (ППЗ «Мовлянка»). Методика використання ППЗ «Мов-лянка» включає в себе обґрунтування вимог до впровадження комп’ютера у практику навчання дітей з ООП дошкільного віку та напрямки його використання у освітньому процесі ЗДО (заклад дошкільної освіти), ІРЦ (інклюзивно-ресурсний центр), НРЦ (навчально-реабілітаційний центр); характеристику сучасних програмно-педагогічних засобів з розвитку мовлення для дітей 4–7 років та дослідження їх застосування на практиці; рекомендації та вимоги до створення програмно-педагогічного засобу; застосування комп’ютера для розвитку мовленнєвої сфери дітей з ООП дошкільного віку 4, 5, 6 та 7 року життя, що мають затримку психічного розвитку (ЗПР), розлади аутистичного спектру (РАС), тяжкі порушеннями мовлення (ТПМ) та порушення інтелектуального розвитку з використанням комп’ютера на прикладі ППЗ «Мовлянка». Розкрито організацію корекційної роботи дітей в комп’ютерно-ігровому комплексі. Схарактеризовано переваги розробленої комп’ютерної програми ППЗ «Мовлянка». Кожна із трьох частин ППЗ «Мовлянка» містить у собі по 2 розділи: «казкова розмовляночка» та «казковий зошит». Кожен із поданих розділів містить окремі теми.Документ Теоретичні засади партнерської взаємодії фахівців в інклюзивному навчанні(2024) Буйняк Мар’яна Геннадіївна; Buiniak Mar’iana HennadiivnaСтаття присвячена теоретичному аналізу наукових джерел та нормативно-правових документів, які висвітлюють сутність, особливості та труднощі партнерської взаємодії фахівців в інклюзивному навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано значущість педагогіки партнерства та партнерської взаємодії фахівців в освітньому процесі; проаналізовано теоретичні підходи до розуміння поняття «партнерська взаємодія»; описано складові та зміст партнер-ської взаємодії; акцентовано, що партнерська взаємодія фахівців в інклюзивному закладі виходить за межі сфери «вчитель» – «учень» – «батьки» та передбачає залучення всіх фахівців команди психолого-педагогічного супроводу; зазначено, що більша кількість суб’єктів взаємодії призводить до виникнення нових труднощів, які пов’язані не лише з міжособистісними контак-тами, а й з розподілом професійних функцій, узгодженням дій та прийняттям спільних рішень; визначено напрями формування партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу інклюзивного закладу та труднощі, які цьому перешкоджають; акцентовано на особливостях партнерської взаємодії вчителя та асистента вчителя інклюзивного класу: доведено її ваго-мість з огляду на нормативно-правові документи та дослідження науковців, описано зміст взаємодії вчителя та асистента вчителя, наголошено, що вона є однією з вагомих умов ефективності навчання дітей з особливими освітніми потребами; відзначено основні аспекти взаємодії вчителя інклюзивного класу з вчителем-дефектологом та практичним психологом, які стосуються навчання дітей з особливими освітніми потребами; сформульовано труднощі партнерської взаємодії фахівців в інклюзивному навчанні дітей з особливими освітніми потребами; зроблено висновки про необхідність розробки методичного забезпечення для формування партнерської взаємодії учасників освітнього процесу в інклюзивному закладі.