Inclusion & Diversity
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Inclusion and Diversity(Гельветика, 2026)Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освітиДокумент Компетентність команди психолого-педагогічного супроводу щодо формування SMART-цілей розвитку дитини з освітніми труднощами: результати емпіричного дослідження(2026) Мартинчук Олена Валеріївна; Martynchuk Olena Valeriivna; Ганевіч Софі Марі; Hanevich Sofi Mari; Салюк Світлана Іванівна; Saliuk Svitlana IvanivnaУ статті представлено результати емпіричного дослідження рівня сформованості компетентності команди психолого-педагогічного супроводу щодо формування та реалізації SMART-цілей розвитку дитини з освітніми труднощами в умовах інклюзивної освіти. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення якості індивідуального планування в межах індивідуальної програми розвитку (ІПР), де чіткість, вимірюваність і реалістичність цілей визначають ефективність супроводу. Метою дослідження було визначення рівня теоретичної обізнаності, практичної готовності та мотиваційної налаштованості членів команди супроводу щодо застосування SMART-підходу. Визначено три критерії оцінювання компетентності: теоретико-когнітивний, практико-діяльнісний і мотиваційно-ціннісний. Дослідження здійснювалося методом анкетування (29 запитань) серед 22 педагогічних працівників і фахівців інклюзивно-ресурсного центру. Обробка результатів проводилася із застосуванням кількісного та якісного аналізу. Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати, що рівень сформованості компетентності команди супроводу щодо застосування SMART-цілей є переважно середнім. Теоретична обізнаність не завжди трансформується у стійкі практичні навички формулювання вимірюваних і часово окреслених цілей. Водночас позитивна мотиваційна складова створює передумови для впровадження програм підвищення кваліфікації, спрямованих на розвиток практичних умінь застосування SMART-технології в межах ІПР. Отримані дані підтверджують доцільність розроблення практико-орієнтованої програми підвищення кваліфікації, спрямованої на формування навичок формулювання, інтеграції та коригування SMART- цілейДокумент Сучасні підходи до розвитку психомоторики дітей з інтелектуальними порушеннями засобами адаптивного фізичного виховання(2026) Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr VolodymyrovychУ статті висвітлено сучасні підходи до розвитку психомоторики дітей з інтелектуальними порушеннями засобами адаптивного фізичного виховання як важливого напряму корекційно-розвиткової роботи в системі спеціальної освіти. Розкрито сутність поняття «психомоторика» як інтегративної характеристики розвитку дитини, що поєднує рухову, сенсорну та психічну сфери, визначає рівень сформованості координаційних здібностей, моторного контролю та здатності до регуляції рухової діяльності. Проаналізовано особливості психомоторного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями, констатовано зниження рівня розвитку фізичних якостей, координаційних здібностей, порушення просторово-часової організації рухових дій, недостатній розвиток дрібної моторики та сенсорної інтеграції. Визначено, що зазначені особливості ускладнюють процес навчання, знижують рівень адаптації та обмежують можливості соціальної інтеграції дітей. Особливу увагу приділено потенціалу адаптивного фізичного виховання як ефективного засобу корекції психомоторних порушень. Встановлено, що систематичне використання спеціально підібраних фізичних вправ, рухливих ігор, вправ на розвиток координації, рівноваги, ритму, а також сенсомоторних компетентностей сприяє активізації функціональних можливостей організму, формуванню базових рухових навичок і вдосконаленню психомоторної сфери дітей з інтелектуальними порушеннями. Узагальнено сучасні методичні підходи до організації занять з адаптивного фізичного виховання, що передбачають індивідуалізацію, поетапність, комплексність впливу та використання інноваційних педагогічних технологій. Підкреслено необхідність інтеграції фізичного, психічного та сенсорного розвитку у процесі корекційно-розвиткової роботи. Зроблено висновок про те, що адаптивне фізичне виховання є ефективним засобом розвитку психомоторики дітей з інтелектуальними порушеннями, сприяє підвищенню рівня їх фізичної підготовленості, розвитку рухової активності, формуванню життєво необхідних компетентностей та забезпечує передумови для їхньої подальшої успішної соціалізації.Документ Особливості розвитку пальцевого та кистьового праксису у дітей 4–5 років з порушеннями мовлення(2026) Галецька Юлія В’ячеславівна; Haletska Yuliia V’iacheslavivna; Юрша Дарія Степанівна; Yursha Dariia StepanivnaВ статті описано особливості розвитку пальцевого та кистьового праксису у дітей середнього дошкільного віку з порушеннями мовлення. Визначено, що праксис означає виконання свідомих, високоорганізованих, цілеспрямованих та довільних координованих рухових дій. Кінестетичний праксис відповідає за сприймання, збереження та аналіз інформації про положення і рухи власного тіла, що надходить унаслідок подразнення шкірних рецепторів і пропріорецепторів. Кінетичний праксис відповідає за реалізацію рухової діяльності та функціонально пов’язаний із ділянкою кори лобових часток, з якої надходять нервові імпульси, що запускають роботу м’язів, сухожиль і суглобів. Доведено, що формування моторної організації мовлення тісно пов’язане з розвитком загальної моторики дитини. Під час підготовки дитини до активного мовлення важливо приділяти увагу не лише артикуляційним вправам, а й тренуванню рухів пальців рук; кисть руки можна розглядати як частину мовленнєвого апарату, а рухову проекційну зону кисті – як додаткову мовленнєву область мозку. Встановлено, що у дітей з порушеннями мовлення нерідко спостерігаються прояви загальної моторної недостатності, а також відхилення у розвитку дрібної моторики рук. Серед найбільш поширених порушень відзначаються недостатня регуляція довільних рухів, знижена координація та чіткість їх виконання, труднощі переключення між рухами й автоматизації нових дій, наявність супутніх або зайвих рухів, а також загальна неузгодженість і хаотичність моторних актів. Для вивчення пальцевого кінестетичного праксису було обрано два субтести (пальцевий праксис поз за зоровим зразком (роги кози, бублик, зайчик, тризуб);пальцевий праксис за кінестетичним зразком). Дослідження кінестетичного праксису показали: високий рівень сформованості виявлено у 40% дітей, середній рівень – у 30%, низький рівень – у 30%. Дослідження кінетичного праксису виявило такі результати: високий рівень – 30% дітей, середній рівень – 50%, низький рівень – 20% дітей.Документ Стан сформованості культури батьківства у сім’ях, які виховують дітей з розладами аутистичного спектра на констатувальному етапі дослідження(2026) Богомаз Крістіна Сергіївна; Bohomaz Kristina SerhiivnaУ статті представлені результати дослідження стану сформованості культури батьківства в сім’ях, які виховують дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру. Вони є відображенням констатувального етапу експерименту, спрямованого на визначення змісту і методів формування культури батьківства. Авторкою було досліджено стан сформованості кожного критерію культури батьківства у сім’ях, які виховують дітей з РАС: когнітивного, комунікативного, емоційно-ціннісного та поведінкового. З’ясовано, що високий рівень когнітивного компоненту мають 20% респондентів ЕГ та 22% КГ, середній – 65% ЕГ та 60% КГ, низький – 15% респондентів ЕГ та 18% КГ). Високий рівень сформованості комунікативного компоненту культури батьківства мають 19% респондентів ЕГ та 20% КГ, на середньому перебувають 65% респондентів ЕГ та 63% КГ, на низькому – 16% ЕГ та 17% КГ. Високий рівень сформованості емоційно-ціннісного компоненту культури батьківства мають 35% респондентів ЕГ та 36% КГ, середнього рівня досягло 65% ЕГ та 63% КГ, на низькому рівні перебуває 1% учасників експерименту ЕГ та 2% КГ. Високий рівень сформованості поведінкового компоненту притаманний 15% ЕГ та 16% КГ, середній рівень мають 55% батьків ЕГ і відповідно 56% КГ, на низькому рівні знаходяться 30% респондентів ЕГ та 28% КГ. Узагальнено, що високий рівень сформованості культури батьківства мають 22% ЕГ та 24% КГ, середній рівень притаманний 62% ЕГ і 60% КГ, на низькому рівні перебувають 16% батьків ЕГ та КГ. Установлено, що основна увага має приділятись формуванню уміння взаємодії з невербальною дитиною, подоланню аутизації батьків, формуванню вмінь у батьків здійснювати профілактику небажаної поведінки та успішно долати її прояви, бути чутливими до проблем дитини, але не забувати і про себе, бути морально стійкими.Документ Формування базових логопедичних компетентностей майбутніх фахівців спеціальної освіти(2026) Брушневська Ірина Миколаївна; Brushnevska Iryna MykolaivnaУ статті розглянуто проблему формування базових логопедичних компетентностей майбутніх фахівців спеціальної освіти в умовах сучасної вищої освіти України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення якісної професійної підготовки здобувачів вищої освіти, здатних здійснювати ефективну корекційно-розвиткову роботу з особами із мовленнєвими порушеннями різних вікових груп, зростанням вимог до рівня їхньої практичної та методичної підготовки. Метою статті є теоретичне обґрунтування та аналіз особливостей формування базових логопедичних компетентностей майбутніх фахівців спеціальної освіти у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти. У дослідженні використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема аналіз і узагальнення наукових джерел, педагогічне спостереження, анкетування здобувачів вищої освіти. У статті уточнено сутність поняття «базові логопедичні компетентності» та визначено їхню структуру, що охоплює когнітивний, операційний, мотиваційно-ціннісний і рефлексивний компоненти. Охарактеризовано педагогічні умови формування зазначених компетентностей, серед яких інтеграція теоретичної та практико-орієнтованої підготовки здобувачів вищої освіти, використання активних та інтерактивних методів навчання, формування професійної мотивації та ціннісного ставлення до професійної діяльності, забезпечення рефлексивної спрямованості навчального процесу, методичне забезпечення та структурована подача змісту навчального матеріалу. Результати емпіричного дослідження підтвердили, що цілеспрямоване формування базових логопедичних компетентностей сприяє підвищенню рівня професійної готовності здобувачів вищої освіти, розвитку аналітичного мислення, усвідомленню значущості корекційно-розвиткової діяльності та формуванню позитивної професійної мотивації.Документ Teaching and Upbringing of Students with Intellectual Disabilities Through School Local History Studies(2026) Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Косенко Юрій Миколайович; Skyba Tetiana Yuriivna; Скиба Тетяна ЮріївнаThe article substantiates the significance and specific features of implementing school local history studies within the system of educational and corrective work with students who have intellectual developmental disorders. The relevance of the study is determined by the need to search for new approaches to fostering national self-awareness, patriotism, and social experience among schoolchildren through the study of the history, culture, and natural environment of their native region. Local history studies are interpreted as a synthetic type of activity that promotes the activation of the cognitive sphere and the correction of emotional and volitional processes in children with special educational needs. The study identifies the key organizational forms of local history work (state, community-based, school-based, and extracurricular) and analyzes scholarly approaches to defining the concept of “school local history studies”. Particular attention is paid to the didactic principles underlying the formation of local history knowledge, including scientific validity, accessibility, systematicity, visualization, and educational orientation. A separate emphasis is placed on the principle of corrective and developmental orientation, which involves the development of sensory perception, visual-imaginative thinking, and the establishment of cause-and-effect relationships based on concrete sensory experience. The article distinguishes and characterizes three stages of local history work in special schools: the accumulation of sensory and observational experience in primary grades; the generalization and systematization of acquired knowledge about one’s locality and personal experience during the study of natural science and civic-historical educational fields; and the systematic integration of knowledge in extracurricular activities. The authors propose differentiating learning outcomes according to three levels: propaedeuticcognitive, functional-operational, and analytical-systematizing. It is established that the diversification of organizational forms of local history activities, as well as the use of various visual aids and information and communication technologies, constitutes a necessary condition for the effective acquisition of historical and geographical content. The conclusions emphasize that systematic local history work contributes not only to the successful social adaptation of students but also to the formation of a stable system of value orientations and a patriotic stance. The practical significance of the research lies in the possibility of applying the proposed stage-based approach to improve curricula in special education institutions.Документ Формування граматичної структури мовлення у дітей із ЗНМ: міждисциплінарний підхід в умовах інклюзивної освіти(2025) Лисенко Інна Сергіївна; Lysenko Inna SerhiivnaУ статті розглядається міждисциплінарний підхід у логопедичній роботі з дітьми із загальним недорозвиненням мов-лення (ЗНМ) в умовах інклюзивного освітнього простору. Особлива увага приділяється формуванню граматичної структури мовлення як ключового етапу розвитку мовленнєвої компетентності у дітей із порушеннями мовлення. Автор аналізує сучасні наукові погляди та практичні методики, що сприяють подоланню дефіциту мовлення через інтеграцію роботи логопеда, пси-холога, педагога та інших фахівців. Важливе місце відведено опису таких ефективних методів, як мовленнєве моделювання, лінгвістичні ігри, сенсорно-пред-метна підтримка та інтерактивно-ігрові технології. Ці підходи забезпечують поступове формування граматичних категорій через активну участь дитини в комунікативних ситуаціях, використання багатоканального сприйняття та емоційно забарв-лених завдань. В статті підкреслюється важливість адаптації корекційних методів до індивідуальних особливостей кожної дитини, що забезпечує максимальну ефективність корекційної роботи. Окремо розглядаються інноваційні логопедичні техно-логії, що впроваджуються у практику інклюзивної освіти, зокрема інтерактивно-ігрові методи, логоритміка, сенсомоторні вправи. Проведений аналіз методик ілюструє, що міждисциплінарна взаємодія фахівців створює умови для формування не лише лек-сико-граматичних навичок, а й комплексного розвитку комунікативної компетентності дитини. Зазначено, що ефективність логопедичної роботи значно зростає при умові залучення родини та використання системного підходу в побудові навчально-ко-рекційного процесу. Результати дослідження підтверджують, що комплексна підтримка в інклюзивному середовищі сприяє не лише подоланню мовленнєвих труднощів, а й успішній соціалізації дитини, підвищуючи якість її навчання та життя. Запропо-новані методики можуть бути ефективно застосовані як у рамках індивідуального супроводу, так і в повсякденному навчаль-но-виховному процесі інклюзивного закладу. Стаття розрахована на логопедів, педагогів, психологів, батьків дітей з мовлен-нєвими порушеннями, а також на науковців, які займаються проблематикою інклюзії та розвитку мовлення.Документ Досвід навчання англійської мови учнів початкової школи з функціональними порушеннями зору у закладах освіти різних країн світу(2025) Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Гордєєва Алла Андріївна; Hordieieva Alla AndriivnaУ статті досліджені актуальні проблеми навчання англійської мови як іноземної молодших школярів із функціональ-ними порушеннями зору, виокремлено ефективні способи покращення якості навчання дітей означеної категорії, узагальнено результати практичних досліджень зарубіжних науковців щодо особливостей формування англомовних компетенцій школярів початкової школи (Pantić N., Florian. L., Abdullah Coşkun, Carter, McCarthy, H. Z. Özer, N. Cabaroglub, Susanto, Deri Sis Nanda).Завдяки практичним дослідженням науковців Туреччини, Мексики та Індонезії було встановлено, що формування англомов-них компетенцій незрячих та слабозорих дітей у початковій школі перебуває на низькому рівні, що спричинено хибно сформо-ваними стереотипами щодо інтелектуальних можливостей осіб з особливими освітніми потребами, відсутністю матеріаль-но-технічного забезпечення класів у яких навчаються діти досліджуваної категорії, недостатньою кількістю уроків іноземної мови та відсутністю спеціальних тренінгів для педагогів. Проведене нами поглиблене вивчення стану та особливостей навчання іноземної мови школярів з функціональними пору-шеннями зору у далекому зарубіжжі має на меті сформувати стратегії розвитку освіти осіб з особливими освітніми потре-бами на теренах України, зокрема запропонувати ефективні способи формування англомовних компетенцій школярів означеної категорії. На нашу думку, програма дій, що забезпечить еволюцію системи освіти та покращення якості навчання незрячих та слабозорих школярів, передбачає: залучення тифлопедагогічної техніки у навчальний процес; практичну діяльність, як обов’язковий компонент освітнього процесу; використання комунікативно-ігрових технологій; максимальне залучення ауді-опристроїв при вивченні іноземної мови; впровадження спеціальних тренінгів для педагогів щодо особливостей навчання дітей з особливими освітніми потребами; збільшення тижневого навантаження англійської мови. Реалізація цієї програми забезпечуватиме комфортне навчальне середовище молодшим школярам з функціональними порушеннями зору, яке сприятиме розвитку психічних процесів та емоційно-вольової сфери незрячих та слабозорих школярів, що в результаті покращуватиме розумову діяльність учнів та сприятиме ефективному засвоєнню знань з іноземної мови.Документ Conceptual Foundations for the Formation of Research Competence of Future Specialists in Special Education(2025) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна; Сущенко Лариса Олександрівна; Sushchenko Larysa OleksandrivnaThe article defines and scientifically substantiates the conceptual foundations for the development of research competence in future specialists in special education. It has been proven that effective professional training should provide the most favorable developmental impact aimed at shaping the personality of the future special education teacher and unlocking their creative potential. Orienting scientific activity toward the practical domain of professional engagement – both for students and instructors – highlights the need to reconsider the factors tha determine the organization of research work in higher education institutions. The article emphasizes that the demands of today call for a highly qualified, competent special education teacher who is capable of mastering the methodology of scientific inquiry, acquiring research experience, realizing themselves in the professional-pedagogical sphere, and implementing innovative approaches to organizing scientific work. The objective need for significant adjustments to the goals and content of professional training for future special education specialists is highlighted–specifically, providing maximum opportunities for developing professional qualities, fostering the scientific potential of the future special education teacher. This includes high motivation for active scientific and cognitive activity, mastery of scientific- pedagogical research methods, the ability to independently analyze and generalize pedagogical facts, make independent decisions, and continuously pursue professional self-improvement. The article outlines key conceptual priorities, which include bringing future special education teachers closer to professionalism, actively involving them in research activities, acquiring valuable practical experience in performing the tasks of a researcher-specialist, stimulating deeper understanding of the specifics of their future professional activity through research work, organizing the study of pedagogical issues directly related to their future profession, and internalizing a value-based personal attitude toward research workДокумент Баланс інклюзивності й адаптивності: нормативні засади, виклики та перспективи(2025) Пиптюк Павло Федорович; Pyptiuk Pavlo Fedorovych; Омельяненко Галина Анатоліївна; Omelianenko Halyna Anatoliivna; Парій Світлана Борисівна; Parii Svitlana BorysivnaУ статті розглядаються теоретико-практичні засади інклюзивного та адаптивного фізичного виховання в умовах сучасної освітньої системи, зокрема в контексті реалізації прав дітей з особливими освітніми потребами на доступ до фізично активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування освітнього простору, що відповідає міжнарод- ним стандартам інклюзивності, правам людини та принципам рівного доступу. Авторами проаналізовано поняттєвий апа- рат інклюзивного та адаптивного фізичного виховання, окреслено спільні й відмінні риси цих підходів, а також їхнє місце в системі фізичного розвитку дітей з ООП.У роботі здійснено огляд ключових міжнародних документів (Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, рекомендацій ЮНЕСКО, Хартії з фізичної активності, стратегії ВООЗ) та українського законодавства (Закони України «Про освіту»«Про фізичну культуру і спорт», Концепція інклюзивного навчання, Санітарний регламент), які регламентують реалізацію інклюзивних і адаптивних практик у сфері фізичного виховання. Особливу увагу приділено аналізу практичних моделей, запроваджених у країнах Європи, США та Канаді, які можуть бути релевантними для впровадження в українській системі освіти. Позитивними аспектами дослідження є виявлення прогресу у нормативному забезпеченні та методичній підтримці інклю- зивного фізичного виховання, а також підкреслення ролі міждисциплінарної взаємодії у створенні безпечного й ефективного освітнього середовища. До основних бар’єрів автори відносять відсутність уніфікованих стандартів адаптивного фізичного виховання, недостатній рівень підготовки педагогів, обмежену інфраструктуру та фрагментарність реалізації політик інклюзії.У підсумку стаття обґрунтовує потребу в системному оновленні методологічного підґрунтя та практичних механізмів реалізації фізичного виховання для всіх учнів, з акцентом на забезпечення індивідуальних потреб, соціальної інтеграції та реалізації фізичного потенціалу. Робота становить науково-практичну цінність для дослідників, освітян та політиків, зацікавлених у модернізації галузі фізичної культури з позицій інклюзивності.Документ Solving the Problem of Interconnection of Geography Lessons and Extracurricular Work in the Practice of Teaching and Upbringing of School Students with Intellectual Disorders(2025) Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Skyba Tetiana Yuriivna; Скиба Тетяна ЮріївнаThe article reveals the issue of interconnection of geography lessons and extracurricular educational work in special institutions of general secondary education from the point of view of the integrity and unity of interdependent influences on the cognitive activity and independence of school students with intellectual development disorders, a comprehensive approach to the formation of a worldview and a system of geographical knowledge, and the unification of teachers’ efforts to achieve the results in teaching and upbringing of schoolchildren. The role of extracurricular educational work in increasing the effectiveness of the assimilation of the system of geographical knowledge by school students with intellectual disorders, and in correcting the shortcomings of the mental development of this category of children, is determined.The peculiarities of the relationship between geography lessons and extracurricular correctional-educational work in the educational process of special schools have been analyzed. The variety of forms and ways of the relationship between classroom and extracurricular activities, the nature of the interaction of geography teachers with educators of school groups have been determined. Among the forms and ways of joint activity of teachers and educators, the discussion on the results of educational work, ensuring coordination of actions in the educational process through timely information and taking notes concerning the relationship between the teacher and class educators, combining joint efforts during the preparation and conduct of general school educational events prevail. It has been found that insufficient attention is paid to maintaining continuity in the calendar plans for educational work, designing the most effective methods of pedagogical interaction, conducting extracurricular activities in the main sections of educational work, taking into account the content of the geography curriculum. The pedagogical conditions for strengthening the educational, upbringing and corrective impact of the relationship between geography lessons and extracurricular work in the educational process of special secondary education institutions for children with intellectual disabilities have been determined. In order to increase the level of geographical knowledge of high school students with intellectual disabilities about the nature of Ukraine, the topics of corrective and educational activities related to geography lessons have been proposed; the organizational forms of their implementation and means of expanding ideas about the surrounding natural world have been specified; various types of productive tasks and exercises have been considered that are appropriate for solving educational and corrective tasks in the process of classroom and extracurricular work of a geographical orientation.Документ Підготовка студентів з інвалідністю в умовах інклюзивного освітнього простору закладу вищої освіти: реалії та перспективи(2025) Губарь Ольга Григорівна; Hubar Olha Hryhorivna; Пахомова Наталія Георгіївна; Pakhomova Nataliia Heorhiivna; Гриньова Марина Вікторівна; Hrynova Maryna ViktorivnaСтаття присвячена дослідженню підготовки студентів з інвалідністю в умовах інклюзивного освітнього простору закла- дів вищої освіти України, з акцентом на аналіз функціонування Центру підтримки студентів з інвалідністю (ЦПСІ) Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Актуальність теми зумовлена ключовою роллю інклюзивної освіти як невід’ємної складової державної соціальної політики та необхідністю формування безбар’єрного середовища у вищій освіті для повноцінної самореалізації та успішної соціалізації здобувачів. В ході дослідження використано комплекс теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення наукових поглядів та нор- мативно-правової бази) та емпіричних методів (анкетування учасників освітнього процесу, внутрішній моніторинг діяльності ЦПСІ, аналіз його документації, оцінка архітектурної доступності університетського кампусу за участю фахівців, бесіди та консультації), спрямованих на визначення якості підготовки здобувачів з інвалідністю в умовах інклюзивного освітнього простору закладу вищої освіти.Результати пошуку визначили ключовою проблемою створення інклюзивного освітнього середовища закладу вищої освіти в Україні недостатню обізнаність населення щодо сутності «інклюзії» та «інклюзивної культури», що гальмує її прийняття. Водночас, дослідження підтверджує позитивний вплив інклюзивного освітнього середовища, що базується на взаємодії та спілкуванні, на формування високих моральних цінностей та інклюзивної культури. Функціонування ЦПСІ демонструє системний підхід до забезпечення рівних можливостей через оцінку потреб, консультативну діяльність, створення безбар’єр- ного середовища, розвиток інклюзивних практик, впровадження інноваційних технологій та просвітницьку роботу.Висновки в результаті проведеного дослідження дозволили акцентувати увагу на нагальній потребі комплексних заходів для підвищення інклюзивної культури суспільства та удосконалення інфраструктурних і методологічних аспектів. Перспективи подальшого розвитку ЦПСІ визначають стратегічні напрямки для повноцінної інтеграції студентів з інвалідністю. Подальші дослідження можуть бути сфокусовані на довгостроковому моніторингу ефективності ініціатив та розробці моделей оцінки впливу інклюзивних практик на академічну успішність та соціальну адаптацію студентів з особливими освітніми потребами.Документ Inclusion and Diversity(Гельветика, 2025)Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освітиДокумент Особливості партнерської взаємодії асистента вчителя і батьків дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану(2025) Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov OleksiivnaУ статті представлені результати дослідження партнерської взаємодії асистента вчителя і батьків дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану. У ході дослідження установлено, що партнерська взаємодія між асистентом вчителя і батьками дітей з ООП розглядається як форма соціальної взаємодії, яка будується на принципах рівноправності і автономності суб’єктів, їх взаємній відповідальності. Авторкою було досліджено питання змін у професійній діяльності асистента вчителя у період воєнного стану, актуальні проблеми професійної діяльності партнерської взаємодії асистентів вчителя і батьків, зміни у вимогливості батьків дітей з ООП до асистента вчителя. Виявлено, що стовідсотково відбулися значні зміни у професійній діяльності асистентів вчителів, оскільки всі опинилися в складних кризових умовах. Актуальними проблемами професійної діяльності партнерської взаємодії асистента вчителя з батьками дітей з ООП було визначено: методичний і технічний супровід дистанційного навчання; зосередження професійної уваги асистента вчителя на психологіч-ній підтримці дітей з ООП та їх батьків; наявність «занадто начитаних» батьків дітей з ООП та завищені очікування від розвитку власних дітей; необхідність підвищення системи комунікації з батьками дітей з ООП, наявність у батьків «власного погляду» на навчання і виховання дітей з ООП, необхідність суворого контролю за батьками дітей з ООП, які самі мають осо-бливі освітні потреби; консультування батьків дітей з ООП стосовно залежності їх дітей від гаджетів; специфіка роботи з внутрішньо переміщеними батьками дітей з ООП. Доведено, що переважна більшість батьків стали набагато вимогливі-шими до асистентів вчителів, менша частина батьків взагалі втратили інтерес до навчання, а деякі батьки втомилися від дітей своїх і хотіли б їх віддати до школи.Документ Вивчення мотивації до навчальної діяльності у молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку(2025) Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana Anatoliivna; Мрачковська Тетяна Леонідівна; Mrachkovska Tetiana LeonidivnaУ статті висвітлюються результати проведеного вивчення мотивації до навчальної діяльності у молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку. Методами дослідження були аналіз літературних джерел та опитування молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку. Авторами розглянуто рівні мотивації навчальної діяльності молодших школярів (високий, достатній, середній, низький). Проведене опитування свідчить, що високий рівень мотивації до навчання у школі виявлено лише серед деяких учнів з пору-шеннями інтелектуального розвитку. У більшості молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку виявлено середній рівень мотивації. Так, учні мають загалом позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює поза навчаль-ним процесом, школу відвідують без бажання, байдуже ставлення до вчителів, не симпатизують однокласникам.Низький рівень мотивації до навчання у школі виявлено у більшості учнів з розладами спектру аутизму та незначної кіль-кості учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, що проявляється не сформованим / негативним ставленням до школи, небажанням відвідувати школу, негативним ставленням до вчителів, відсутністю товаришів у школі. Встановлено, що позитивний емоційний фон у школі є характерним переважно для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, тоді як діти з розладами спектру аутизму частіше відчувають негативні емоції та поганий настрій.З’ясовано, що в учнів з розладами спектру аутизму переважають внутрішні позитивні мотиви, проте частіше спосте-рігається низький рівень мотивації та негативний емоційний фон у школі. Натомість учні з порушеннями інтелектуального розвитку демонструють вищий рівень загальної задоволеності шкільним середовищем і мають більш різноманітні форми пізнавального інтересу.Документ Компетентнісний підхід до реалізації методів підготовки майбутніх фахівців спеціальної освіти(Гельветика, 2025) Миронова Світлана Петрівна; Myronova Svitlana PetrivnaСоціальна значущість професійної діяльності фахівців спеціальної освіти зумовлює високі вимоги до їхньої компетентності. Корекційні педагоги забезпечують не лише навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами, а й корекцію їхнього розвитку; співпрацюють з родинами дітей, лікарями, реабілітологами, іншими фахівцями. Основоположним принципом підготовки фахівців спеціальної освіти має бути компетентнісний підхід із чіткою відповідністю стандартам вищої освіти, професійним стандартам, кваліфікаційним характеристикам спеціалістів. Такий підхід передбачає єдність особистісної, когнітивної й операційно-діяльнісної складових частин готовності майбутніх фахівців до виконання професійної діяльності. У статті висвітлюються можливості забезпечення єдності цих складових частин у практиці реалізації технологій і методів підготовки майбутніх корекційних педагогів; показано, як їх вибір зумовлюється цілями, завданнями, змістом і особливостями навчальної дисципліни. Доцільним є застосування проблемних методів, в основі яких лежать активність і співпраця; мозковий штурм сприяє здатності свідомого перенесення теоретичних знань у професійну практику; досить вагомими інтерактивними технологіями є ділові ігри, моделювання професійних ситуацій. Брейн-ринги, круглі столи дозволяють підвищити інтерес здо-бувачів освіти до занять, роблять процес закріплення знань неформальним та сприяють розвитку softskills. Аналіз педагогічних завдань сприяє формуванню алгоритму дій щодо розв’язання складних проблем, розгляду ситуацій у майбутній професійній діяльності. Реалізація компетентнісного підходу як провідного принципу сучасної вищої освіти через технології та методи викладання забезпечує поєднання теорії, практики та професійної мотивації; сприяє формуванню свідомості та пізнавальної активності здобувачів вищої освіти, їхній самостійності, креативності, гнучкості, паритетній взаємодії з викладачами.Документ Партнерська взаємодія логопеда з батьками під час проведення артикуляційної гімнастики(Гельветика, 2025) Турубарова Анастасія Володимирівна; Turubarova Anastasiia Volodymyrivna; Клочкова Юлія Володимирівна; Klochkova Yuliia Volodymyrivna; Король Альона Валеріївна; Korol Alona ValeriivnaУ статті детально розглядається питання партнерської взаємодії логопеда з батьками в контексті проведення артикуляційної гімнастики – важливого етапу корекції мовленнєвих порушень у дітей. На основі теоретичного аналізу й емпіричних даних автори доводять, що активна участь батьків значно підвищує ефективність логопедичної роботи. Акцент зроблено на ролі батьків у забезпеченні регулярності та системності виконання артикуляційної гімнастики вдома. Оскільки логопедичні заняття зазвичай проходять кілька разів на тиждень, саме батьки можуть забезпечити щоденне вико-нання вправ, що є необхідним для закріплення мовленнєвих навичок.У статті підкреслено значення емоційної підтримки з боку батьків. Артикуляційна гімнастика, яка може бути одноманітною та складною для дитини, потребує створення позитивної атмосфери під час занять. Спільна діяльність із батьками не лише підвищує мотивацію дитини, а й сприяє налагодженню більш тісного емоційного зв’язку між членами родини.Особливу увагу приділено важливості зворотного зв’язку між логопедом і батьками. Регулярне інформування про успіхи дитини та труднощі, які виникають під час виконання артикуляційних вправ, дозволяє логопеду коригувати програму занять, адаптувати вправи до індивідуальних потреб дитини та досягати кращих результатів у корекційній роботі.На основі отриманих результатів у статті запропоновано низку методичних рекомендацій для підвищення ефективності взаємодії між логопедом і батьками. Серед них такі: побудова довірчих відносин, використання індивідуального підходу до кожної родини, інформування батьків про логопедичні методики, залучення до спільного планування занять, а також застосування сучасних засобів комунікації, як-от месенджери чи відеоінструкції. Окрім того, наголошено на необхідності надання психологічної підтримки батькам, які часто стикаються зі стресом у процесі корекції мовлення дитини. The article delves into the issue of partnership interaction between a speech therapist and parents in the context of conducting articulation exercises, a crucial stage in correcting speech impairments in children. Based on theoretical analysis and empirical data, the authors demonstrate that active parental involvement significantly increases the effectiveness of speech therapy. Emphasis is placed on the role of parents in ensuring the regularity and consistency of articulation exercises at home. Since systematic daily practice is necessary for the consolidation of speech skills, parental involvement can ensure that exercises are performed daily.The article highlights the importance of emotional support from parents. Articulation exercises, which can be monotonous and challenging for a child, become more enjoyable with parental involvement, creating a positive atmosphere during sessions. This also fosters a closer emotional bond between family members.The article emphasizes the importance of regular feedback between the speech therapist and parents. Regular updates on the child’s progress and the difficulties encountered during articulation exercises allow the speech therapist to adjust the program, adapt exercises to the individual needs of the child, and achieve better results in corrective work. Based on the results obtained, the article proposes a number of methodological recommendations for improving the effectiveness of interaction between a speech therapist and parents. These include building trusting relationships, using an individualized approach for each family, informing parents about speech therapy methods, involving parents in joint planning of sessions, and using modern communication tools such as messengers or video instructions. Additionally, the article emphasizes the need to provide psychological support to parents, who often experience stress during the process of correcting their child’s speech.Документ Вплив ціннісних орієнтацій на пошук ресурсного відновлення та підтримку психічного здоров’я в умовах інклюзивного суспільства(2025) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaПроблематика психічного здоров’я набуває особливої актуальності в умовах соціальних, економічних і гуманітарних викли-ків, що постають перед Україною. Ухвалення Закону України No 12030 «Про систему охорони психічного здоров’я» стало важливим кроком у формуванні комплексного підходу до забезпечення ментального благополуччя населення. У сучасних моделях охорони психічного здоров’я ключову роль відіграє персоніфікований підхід, що ґрунтується на розумінні індивідуальних потреб особистості та її ціннісних орієнтацій. Дослідження підтверджують, що такі особистісні чинники, як оптимізм, сенс життя, вдячність і соціальна підтримка, є визначальними у процесі ресурсного відновлення та формування психологічної стійкості. У статті проаналізовано вплив ціннісних орієнтацій на адаптаційні механізми збереження ментального здоров’я в умовах інклюзивного суспільства. Розглянуто класичні теорії А. Маслоу, М. Рокіча, Ш. Шварца, В. Франкла, що пояснюють значення цінностей у процесах саморегуляції та подолання кризових ситуацій. Дослідження показують, що усвідомлення власних життєвих орієнтирів сприяє підвищенню рівня психологічного благополуччя, зниженню рівня тривожності та профілактиці емоційного вигорання. Особлива увага приділяється інтеграції особистісних цінностей у програми психосоціальної підтримки та розвитку резильєнтності вразливих груп населення, зокрема людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та дітей з особливими освітніми потребами.Результати аналізу підтверджують, що ціннісно орієнтовані стратегії сприяють ефективному ресурсному відновленню й адаптації особистості до кризових умов. Формування політики психічного здоров’я, заснованої на ціннісному підході, є перспективним напрямом розвитку інклюзивного суспільства, що забезпечує рівні можливості та психологічне благополуччя всіх його членів.Документ Організаційно-освітні принципи включення здобувачів в інклюзивний простір закладу вищої освіти(2025) Ніколенко Людмила Миколаївна; Nikolenko Liudmyla MykolaivnaСтаття присвячена дослідженню принципів інклюзивної освіти та виокремленню із їх сукупності організаційно-освітніх принципів включення здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами в інклюзивний простір закладу вищої освіти. Проблема розглядається в контексті інтеграції української освітньої системи в європейський простір і відповідності міжнародним стандартам інклюзивної освіти. У дослідженні застосовано метод контент-аналізу, який дозволив узагальнити нормативно-правові документи з питання забезпечення рівного доступу до освіти, проаналізувати сучасні моделі інклюзивного навчання та виокремити ключові принципи їх реалізації.Основні завдання дослідження включають аналіз нормативно-правової бази, що регулює організацію інклюзивного освіт-нього процесу, визначення концептуальних моделей включення здобувачів з особливими освітніми потребами в навчальний процес, а також обґрунтування організаційно-освітніх принципів, які сприяють ефективному функціонуванню інклюзив-ного освітнього простору в закладі вищої освіти. Виявлено, що основними принципами, на яких базується інклюзивна освіта у вищій школі, є науковість, системність, варіативність, індивідуалізація, соціальна відповідальність, міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство.Окрему увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду, що демонструє ефективність різних підходів до формування інклюзивного освітнього простору. Досліджено впровадження інноваційних освітніх моделей, зокрема блочного навчання та програм соціальної взаємодії, що сприяють включенню студентів з особливими освітніми потребами в повноцінний навчальний процес. Порівняльний аналіз міжнародних практик засвідчив важливість інклюзивного підходу в забезпеченні права на вищу освіту для всіх охочих без винятку. У результаті проведеної аналітичної роботи було виокремлено такі загальні організаційно-освітні принципи: включення осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивний простір закладу вищої освіти: державно-адміністративного регулю-вання, громадської активності, технологічної компенсації та залучення бізнесу в розвиток інклюзивної освіти, а також зазначено їхні особливості.Наголошено на необхідності подальшого розвитку інклюзивних підходів у вищій освіті шляхом удосконалення законодавчих механізмів, розширення методичної підтримки викладачів та створення ефективних моделей навчання, що враховують індивідуальні потреби студентів з особливими освітніми потребами. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом ефективності впровадження зазначених принципів у конкретних закладах вищої освіти, а також розробленням рекомендацій для інтеграції інклюзивних підходів у систему післядипломної освіти та професійної підготовки кадрів.