Inclusion & Diversity

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13252

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 68

Формування граматичної структури мовлення у дітей із ЗНМ: міждисциплінарний підхід в умовах інклюзивної освіти
(2025) Лисенко Інна Сергіївна; Lysenko Inna Serhiivna
У статті розглядається міждисциплінарний підхід у логопедичній роботі з дітьми із загальним недорозвиненням мов-лення (ЗНМ) в умовах інклюзивного освітнього простору. Особлива увага приділяється формуванню граматичної структури мовлення як ключового етапу розвитку мовленнєвої компетентності у дітей із порушеннями мовлення. Автор аналізує сучасні наукові погляди та практичні методики, що сприяють подоланню дефіциту мовлення через інтеграцію роботи логопеда, пси-холога, педагога та інших фахівців. Важливе місце відведено опису таких ефективних методів, як мовленнєве моделювання, лінгвістичні ігри, сенсорно-пред-метна підтримка та інтерактивно-ігрові технології. Ці підходи забезпечують поступове формування граматичних категорій через активну участь дитини в комунікативних ситуаціях, використання багатоканального сприйняття та емоційно забарв-лених завдань. В статті підкреслюється важливість адаптації корекційних методів до індивідуальних особливостей кожної дитини, що забезпечує максимальну ефективність корекційної роботи. Окремо розглядаються інноваційні логопедичні техно-логії, що впроваджуються у практику інклюзивної освіти, зокрема інтерактивно-ігрові методи, логоритміка, сенсомоторні вправи. Проведений аналіз методик ілюструє, що міждисциплінарна взаємодія фахівців створює умови для формування не лише лек-сико-граматичних навичок, а й комплексного розвитку комунікативної компетентності дитини. Зазначено, що ефективність логопедичної роботи значно зростає при умові залучення родини та використання системного підходу в побудові навчально-ко-рекційного процесу. Результати дослідження підтверджують, що комплексна підтримка в інклюзивному середовищі сприяє не лише подоланню мовленнєвих труднощів, а й успішній соціалізації дитини, підвищуючи якість її навчання та життя. Запропо-новані методики можуть бути ефективно застосовані як у рамках індивідуального супроводу, так і в повсякденному навчаль-но-виховному процесі інклюзивного закладу. Стаття розрахована на логопедів, педагогів, психологів, батьків дітей з мовлен-нєвими порушеннями, а також на науковців, які займаються проблематикою інклюзії та розвитку мовлення.
Досвід навчання англійської мови учнів початкової школи з функціональними порушеннями зору у закладах освіти різних країн світу
(2025) Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Гордєєва Алла Андріївна; Hordieieva Alla Andriivna
У статті досліджені актуальні проблеми навчання англійської мови як іноземної молодших школярів із функціональ-ними порушеннями зору, виокремлено ефективні способи покращення якості навчання дітей означеної категорії, узагальнено результати практичних досліджень зарубіжних науковців щодо особливостей формування англомовних компетенцій школярів початкової школи (Pantić N., Florian. L., Abdullah Coşkun, Carter, McCarthy, H. Z. Özer, N. Cabaroglub, Susanto, Deri Sis Nanda).Завдяки практичним дослідженням науковців Туреччини, Мексики та Індонезії було встановлено, що формування англомов-них компетенцій незрячих та слабозорих дітей у початковій школі перебуває на низькому рівні, що спричинено хибно сформо-ваними стереотипами щодо інтелектуальних можливостей осіб з особливими освітніми потребами, відсутністю матеріаль-но-технічного забезпечення класів у яких навчаються діти досліджуваної категорії, недостатньою кількістю уроків іноземної мови та відсутністю спеціальних тренінгів для педагогів. Проведене нами поглиблене вивчення стану та особливостей навчання іноземної мови школярів з функціональними пору-шеннями зору у далекому зарубіжжі має на меті сформувати стратегії розвитку освіти осіб з особливими освітніми потре-бами на теренах України, зокрема запропонувати ефективні способи формування англомовних компетенцій школярів означеної категорії. На нашу думку, програма дій, що забезпечить еволюцію системи освіти та покращення якості навчання незрячих та слабозорих школярів, передбачає: залучення тифлопедагогічної техніки у навчальний процес; практичну діяльність, як обов’язковий компонент освітнього процесу; використання комунікативно-ігрових технологій; максимальне залучення ауді-опристроїв при вивченні іноземної мови; впровадження спеціальних тренінгів для педагогів щодо особливостей навчання дітей з особливими освітніми потребами; збільшення тижневого навантаження англійської мови. Реалізація цієї програми забезпечуватиме комфортне навчальне середовище молодшим школярам з функціональними порушеннями зору, яке сприятиме розвитку психічних процесів та емоційно-вольової сфери незрячих та слабозорих школярів, що в результаті покращуватиме розумову діяльність учнів та сприятиме ефективному засвоєнню знань з іноземної мови.
Conceptual Foundations for the Formation of Research Competence of Future Specialists in Special Education
(2025) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна; Сущенко Лариса Олександрівна; Sushchenko Larysa Oleksandrivna
The article defines and scientifically substantiates the conceptual foundations for the development of research competence in future specialists in special education. It has been proven that effective professional training should provide the most favorable developmental impact aimed at shaping the personality of the future special education teacher and unlocking their creative potential. Orienting scientific activity toward the practical domain of professional engagement – both for students and instructors – highlights the need to reconsider the factors tha determine the organization of research work in higher education institutions. The article emphasizes that the demands of today call for a highly qualified, competent special education teacher who is capable of mastering the methodology of scientific inquiry, acquiring research experience, realizing themselves in the professional-pedagogical sphere, and implementing innovative approaches to organizing scientific work. The objective need for significant adjustments to the goals and content of professional training for future special education specialists is highlighted–specifically, providing maximum opportunities for developing professional qualities, fostering the scientific potential of the future special education teacher. This includes high motivation for active scientific and cognitive activity, mastery of scientific- pedagogical research methods, the ability to independently analyze and generalize pedagogical facts, make independent decisions, and continuously pursue professional self-improvement. The article outlines key conceptual priorities, which include bringing future special education teachers closer to professionalism, actively involving them in research activities, acquiring valuable practical experience in performing the tasks of a researcher-specialist, stimulating deeper understanding of the specifics of their future professional activity through research work, organizing the study of pedagogical issues directly related to their future profession, and internalizing a value-based personal attitude toward research work
Баланс інклюзивності й адаптивності: нормативні засади, виклики та перспективи
(2025) Пиптюк Павло Федорович; Pyptiuk Pavlo Fedorovych; Омельяненко Галина Анатоліївна; Omelianenko Halyna Anatoliivna; Парій Світлана Борисівна; Parii Svitlana Borysivna
У статті розглядаються теоретико-практичні засади інклюзивного та адаптивного фізичного виховання в умовах сучасної освітньої системи, зокрема в контексті реалізації прав дітей з особливими освітніми потребами на доступ до фізично активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування освітнього простору, що відповідає міжнарод- ним стандартам інклюзивності, правам людини та принципам рівного доступу. Авторами проаналізовано поняттєвий апа- рат інклюзивного та адаптивного фізичного виховання, окреслено спільні й відмінні риси цих підходів, а також їхнє місце в системі фізичного розвитку дітей з ООП.У роботі здійснено огляд ключових міжнародних документів (Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, рекомендацій ЮНЕСКО, Хартії з фізичної активності, стратегії ВООЗ) та українського законодавства (Закони України «Про освіту»«Про фізичну культуру і спорт», Концепція інклюзивного навчання, Санітарний регламент), які регламентують реалізацію інклюзивних і адаптивних практик у сфері фізичного виховання. Особливу увагу приділено аналізу практичних моделей, запроваджених у країнах Європи, США та Канаді, які можуть бути релевантними для впровадження в українській системі освіти. Позитивними аспектами дослідження є виявлення прогресу у нормативному забезпеченні та методичній підтримці інклю- зивного фізичного виховання, а також підкреслення ролі міждисциплінарної взаємодії у створенні безпечного й ефективного освітнього середовища. До основних бар’єрів автори відносять відсутність уніфікованих стандартів адаптивного фізичного виховання, недостатній рівень підготовки педагогів, обмежену інфраструктуру та фрагментарність реалізації політик інклюзії.У підсумку стаття обґрунтовує потребу в системному оновленні методологічного підґрунтя та практичних механізмів реалізації фізичного виховання для всіх учнів, з акцентом на забезпечення індивідуальних потреб, соціальної інтеграції та реалізації фізичного потенціалу. Робота становить науково-практичну цінність для дослідників, освітян та політиків, зацікавлених у модернізації галузі фізичної культури з позицій інклюзивності.
Solving the Problem of Interconnection of Geography Lessons and Extracurricular Work in the Practice of Teaching and Upbringing of School Students with Intellectual Disorders
(2025) Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Skyba Tetiana Yuriivna; Скиба Тетяна Юріївна
The article reveals the issue of interconnection of geography lessons and extracurricular educational work in special institutions of general secondary education from the point of view of the integrity and unity of interdependent influences on the cognitive activity and independence of school students with intellectual development disorders, a comprehensive approach to the formation of a worldview and a system of geographical knowledge, and the unification of teachers’ efforts to achieve the results in teaching and upbringing of schoolchildren. The role of extracurricular educational work in increasing the effectiveness of the assimilation of the system of geographical knowledge by school students with intellectual disorders, and in correcting the shortcomings of the mental development of this category of children, is determined.The peculiarities of the relationship between geography lessons and extracurricular correctional-educational work in the educational process of special schools have been analyzed. The variety of forms and ways of the relationship between classroom and extracurricular activities, the nature of the interaction of geography teachers with educators of school groups have been determined. Among the forms and ways of joint activity of teachers and educators, the discussion on the results of educational work, ensuring coordination of actions in the educational process through timely information and taking notes concerning the relationship between the teacher and class educators, combining joint efforts during the preparation and conduct of general school educational events prevail. It has been found that insufficient attention is paid to maintaining continuity in the calendar plans for educational work, designing the most effective methods of pedagogical interaction, conducting extracurricular activities in the main sections of educational work, taking into account the content of the geography curriculum. The pedagogical conditions for strengthening the educational, upbringing and corrective impact of the relationship between geography lessons and extracurricular work in the educational process of special secondary education institutions for children with intellectual disabilities have been determined. In order to increase the level of geographical knowledge of high school students with intellectual disabilities about the nature of Ukraine, the topics of corrective and educational activities related to geography lessons have been proposed; the organizational forms of their implementation and means of expanding ideas about the surrounding natural world have been specified; various types of productive tasks and exercises have been considered that are appropriate for solving educational and corrective tasks in the process of classroom and extracurricular work of a geographical orientation.
Підготовка студентів з інвалідністю в умовах інклюзивного освітнього простору закладу вищої освіти: реалії та перспективи
(2025) Губарь Ольга Григорівна; Hubar Olha Hryhorivna; Пахомова Наталія Георгіївна; Pakhomova Nataliia Heorhiivna; Гриньова Марина Вікторівна; Hrynova Maryna Viktorivna
Стаття присвячена дослідженню підготовки студентів з інвалідністю в умовах інклюзивного освітнього простору закла- дів вищої освіти України, з акцентом на аналіз функціонування Центру підтримки студентів з інвалідністю (ЦПСІ) Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Актуальність теми зумовлена ключовою роллю інклюзивної освіти як невід’ємної складової державної соціальної політики та необхідністю формування безбар’єрного середовища у вищій освіті для повноцінної самореалізації та успішної соціалізації здобувачів. В ході дослідження використано комплекс теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення наукових поглядів та нор- мативно-правової бази) та емпіричних методів (анкетування учасників освітнього процесу, внутрішній моніторинг діяльності ЦПСІ, аналіз його документації, оцінка архітектурної доступності університетського кампусу за участю фахівців, бесіди та консультації), спрямованих на визначення якості підготовки здобувачів з інвалідністю в умовах інклюзивного освітнього простору закладу вищої освіти.Результати пошуку визначили ключовою проблемою створення інклюзивного освітнього середовища закладу вищої освіти в Україні недостатню обізнаність населення щодо сутності «інклюзії» та «інклюзивної культури», що гальмує її прийняття. Водночас, дослідження підтверджує позитивний вплив інклюзивного освітнього середовища, що базується на взаємодії та спілкуванні, на формування високих моральних цінностей та інклюзивної культури. Функціонування ЦПСІ демонструє системний підхід до забезпечення рівних можливостей через оцінку потреб, консультативну діяльність, створення безбар’єр- ного середовища, розвиток інклюзивних практик, впровадження інноваційних технологій та просвітницьку роботу.Висновки в результаті проведеного дослідження дозволили акцентувати увагу на нагальній потребі комплексних заходів для підвищення інклюзивної культури суспільства та удосконалення інфраструктурних і методологічних аспектів. Перспективи подальшого розвитку ЦПСІ визначають стратегічні напрямки для повноцінної інтеграції студентів з інвалідністю. Подальші дослідження можуть бути сфокусовані на довгостроковому моніторингу ефективності ініціатив та розробці моделей оцінки впливу інклюзивних практик на академічну успішність та соціальну адаптацію студентів з особливими освітніми потребами.
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2025)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Особливості партнерської взаємодії асистента вчителя і батьків дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану
(2025) Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov Oleksiivna
У статті представлені результати дослідження партнерської взаємодії асистента вчителя і батьків дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану. У ході дослідження установлено, що партнерська взаємодія між асистентом вчителя і батьками дітей з ООП розглядається як форма соціальної взаємодії, яка будується на принципах рівноправності і автономності суб’єктів, їх взаємній відповідальності. Авторкою було досліджено питання змін у професійній діяльності асистента вчителя у період воєнного стану, актуальні проблеми професійної діяльності партнерської взаємодії асистентів вчителя і батьків, зміни у вимогливості батьків дітей з ООП до асистента вчителя. Виявлено, що стовідсотково відбулися значні зміни у професійній діяльності асистентів вчителів, оскільки всі опинилися в складних кризових умовах. Актуальними проблемами професійної діяльності партнерської взаємодії асистента вчителя з батьками дітей з ООП було визначено: методичний і технічний супровід дистанційного навчання; зосередження професійної уваги асистента вчителя на психологіч-ній підтримці дітей з ООП та їх батьків; наявність «занадто начитаних» батьків дітей з ООП та завищені очікування від розвитку власних дітей; необхідність підвищення системи комунікації з батьками дітей з ООП, наявність у батьків «власного погляду» на навчання і виховання дітей з ООП, необхідність суворого контролю за батьками дітей з ООП, які самі мають осо-бливі освітні потреби; консультування батьків дітей з ООП стосовно залежності їх дітей від гаджетів; специфіка роботи з внутрішньо переміщеними батьками дітей з ООП. Доведено, що переважна більшість батьків стали набагато вимогливі-шими до асистентів вчителів, менша частина батьків взагалі втратили інтерес до навчання, а деякі батьки втомилися від дітей своїх і хотіли б їх віддати до школи.
Вивчення мотивації до навчальної діяльності у молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку
(2025) Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana Anatoliivna; Мрачковська Тетяна Леонідівна; Mrachkovska Tetiana Leonidivna
У статті висвітлюються результати проведеного вивчення мотивації до навчальної діяльності у молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку. Методами дослідження були аналіз літературних джерел та опитування молодших школярів з розладами спектру аутизму та порушеннями інтелектуального розвитку. Авторами розглянуто рівні мотивації навчальної діяльності молодших школярів (високий, достатній, середній, низький). Проведене опитування свідчить, що високий рівень мотивації до навчання у школі виявлено лише серед деяких учнів з пору-шеннями інтелектуального розвитку. У більшості молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку виявлено середній рівень мотивації. Так, учні мають загалом позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює поза навчаль-ним процесом, школу відвідують без бажання, байдуже ставлення до вчителів, не симпатизують однокласникам.Низький рівень мотивації до навчання у школі виявлено у більшості учнів з розладами спектру аутизму та незначної кіль-кості учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, що проявляється не сформованим / негативним ставленням до школи, небажанням відвідувати школу, негативним ставленням до вчителів, відсутністю товаришів у школі. Встановлено, що позитивний емоційний фон у школі є характерним переважно для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, тоді як діти з розладами спектру аутизму частіше відчувають негативні емоції та поганий настрій.З’ясовано, що в учнів з розладами спектру аутизму переважають внутрішні позитивні мотиви, проте частіше спосте-рігається низький рівень мотивації та негативний емоційний фон у школі. Натомість учні з порушеннями інтелектуального розвитку демонструють вищий рівень загальної задоволеності шкільним середовищем і мають більш різноманітні форми пізнавального інтересу.
Компетентнісний підхід до реалізації методів підготовки майбутніх фахівців спеціальної освіти
(Гельветика, 2025) Миронова Світлана Петрівна; Myronova Svitlana Petrivna
Соціальна значущість професійної діяльності фахівців спеціальної освіти зумовлює високі вимоги до їхньої компетентності. Корекційні педагоги забезпечують не лише навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами, а й корекцію їхнього розвитку; співпрацюють з родинами дітей, лікарями, реабілітологами, іншими фахівцями. Основоположним принципом підготовки фахівців спеціальної освіти має бути компетентнісний підхід із чіткою відповідністю стандартам вищої освіти, професійним стандартам, кваліфікаційним характеристикам спеціалістів. Такий підхід передбачає єдність особистісної, когнітивної й операційно-діяльнісної складових частин готовності майбутніх фахівців до виконання професійної діяльності. У статті висвітлюються можливості забезпечення єдності цих складових частин у практиці реалізації технологій і методів підготовки майбутніх корекційних педагогів; показано, як їх вибір зумовлюється цілями, завданнями, змістом і особливостями навчальної дисципліни. Доцільним є застосування проблемних методів, в основі яких лежать активність і співпраця; мозковий штурм сприяє здатності свідомого перенесення теоретичних знань у професійну практику; досить вагомими інтерактивними технологіями є ділові ігри, моделювання професійних ситуацій. Брейн-ринги, круглі столи дозволяють підвищити інтерес здо-бувачів освіти до занять, роблять процес закріплення знань неформальним та сприяють розвитку softskills. Аналіз педагогічних завдань сприяє формуванню алгоритму дій щодо розв’язання складних проблем, розгляду ситуацій у майбутній професійній діяльності. Реалізація компетентнісного підходу як провідного принципу сучасної вищої освіти через технології та методи викладання забезпечує поєднання теорії, практики та професійної мотивації; сприяє формуванню свідомості та пізнавальної активності здобувачів вищої освіти, їхній самостійності, креативності, гнучкості, паритетній взаємодії з викладачами.
Партнерська взаємодія логопеда з батьками під час проведення артикуляційної гімнастики
(Гельветика, 2025) Турубарова Анастасія Володимирівна; Turubarova Anastasiia Volodymyrivna; Клочкова Юлія Володимирівна; Klochkova Yuliia Volodymyrivna; Король Альона Валеріївна; Korol Alona Valeriivna
У статті детально розглядається питання партнерської взаємодії логопеда з батьками в контексті проведення артикуляційної гімнастики – важливого етапу корекції мовленнєвих порушень у дітей. На основі теоретичного аналізу й емпіричних даних автори доводять, що активна участь батьків значно підвищує ефективність логопедичної роботи. Акцент зроблено на ролі батьків у забезпеченні регулярності та системності виконання артикуляційної гімнастики вдома. Оскільки логопедичні заняття зазвичай проходять кілька разів на тиждень, саме батьки можуть забезпечити щоденне вико-нання вправ, що є необхідним для закріплення мовленнєвих навичок.У статті підкреслено значення емоційної підтримки з боку батьків. Артикуляційна гімнастика, яка може бути одноманітною та складною для дитини, потребує створення позитивної атмосфери під час занять. Спільна діяльність із батьками не лише підвищує мотивацію дитини, а й сприяє налагодженню більш тісного емоційного зв’язку між членами родини.Особливу увагу приділено важливості зворотного зв’язку між логопедом і батьками. Регулярне інформування про успіхи дитини та труднощі, які виникають під час виконання артикуляційних вправ, дозволяє логопеду коригувати програму занять, адаптувати вправи до індивідуальних потреб дитини та досягати кращих результатів у корекційній роботі.На основі отриманих результатів у статті запропоновано низку методичних рекомендацій для підвищення ефективності взаємодії між логопедом і батьками. Серед них такі: побудова довірчих відносин, використання індивідуального підходу до кожної родини, інформування батьків про логопедичні методики, залучення до спільного планування занять, а також застосування сучасних засобів комунікації, як-от месенджери чи відеоінструкції. Окрім того, наголошено на необхідності надання психологічної підтримки батькам, які часто стикаються зі стресом у процесі корекції мовлення дитини. The article delves into the issue of partnership interaction between a speech therapist and parents in the context of conducting articulation exercises, a crucial stage in correcting speech impairments in children. Based on theoretical analysis and empirical data, the authors demonstrate that active parental involvement significantly increases the effectiveness of speech therapy. Emphasis is placed on the role of parents in ensuring the regularity and consistency of articulation exercises at home. Since systematic daily practice is necessary for the consolidation of speech skills, parental involvement can ensure that exercises are performed daily.The article highlights the importance of emotional support from parents. Articulation exercises, which can be monotonous and challenging for a child, become more enjoyable with parental involvement, creating a positive atmosphere during sessions. This also fosters a closer emotional bond between family members.The article emphasizes the importance of regular feedback between the speech therapist and parents. Regular updates on the child’s progress and the difficulties encountered during articulation exercises allow the speech therapist to adjust the program, adapt exercises to the individual needs of the child, and achieve better results in corrective work. Based on the results obtained, the article proposes a number of methodological recommendations for improving the effectiveness of interaction between a speech therapist and parents. These include building trusting relationships, using an individualized approach for each family, informing parents about speech therapy methods, involving parents in joint planning of sessions, and using modern communication tools such as messengers or video instructions. Additionally, the article emphasizes the need to provide psychological support to parents, who often experience stress during the process of correcting their child’s speech.
Вплив ціннісних орієнтацій на пошук ресурсного відновлення та підтримку психічного здоров’я в умовах інклюзивного суспільства
(2025) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna
Проблематика психічного здоров’я набуває особливої актуальності в умовах соціальних, економічних і гуманітарних викли-ків, що постають перед Україною. Ухвалення Закону України No 12030 «Про систему охорони психічного здоров’я» стало важливим кроком у формуванні комплексного підходу до забезпечення ментального благополуччя населення. У сучасних моделях охорони психічного здоров’я ключову роль відіграє персоніфікований підхід, що ґрунтується на розумінні індивідуальних потреб особистості та її ціннісних орієнтацій. Дослідження підтверджують, що такі особистісні чинники, як оптимізм, сенс життя, вдячність і соціальна підтримка, є визначальними у процесі ресурсного відновлення та формування психологічної стійкості. У статті проаналізовано вплив ціннісних орієнтацій на адаптаційні механізми збереження ментального здоров’я в умовах інклюзивного суспільства. Розглянуто класичні теорії А. Маслоу, М. Рокіча, Ш. Шварца, В. Франкла, що пояснюють значення цінностей у процесах саморегуляції та подолання кризових ситуацій. Дослідження показують, що усвідомлення власних життєвих орієнтирів сприяє підвищенню рівня психологічного благополуччя, зниженню рівня тривожності та профілактиці емоційного вигорання. Особлива увага приділяється інтеграції особистісних цінностей у програми психосоціальної підтримки та розвитку резильєнтності вразливих груп населення, зокрема людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та дітей з особливими освітніми потребами.Результати аналізу підтверджують, що ціннісно орієнтовані стратегії сприяють ефективному ресурсному відновленню й адаптації особистості до кризових умов. Формування політики психічного здоров’я, заснованої на ціннісному підході, є перспективним напрямом розвитку інклюзивного суспільства, що забезпечує рівні можливості та психологічне благополуччя всіх його членів.
Організаційно-освітні принципи включення здобувачів в інклюзивний простір закладу вищої освіти
(2025) Ніколенко Людмила Миколаївна; Nikolenko Liudmyla Mykolaivna
Стаття присвячена дослідженню принципів інклюзивної освіти та виокремленню із їх сукупності організаційно-освітніх принципів включення здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами в інклюзивний простір закладу вищої освіти. Проблема розглядається в контексті інтеграції української освітньої системи в європейський простір і відповідності міжнародним стандартам інклюзивної освіти. У дослідженні застосовано метод контент-аналізу, який дозволив узагальнити нормативно-правові документи з питання забезпечення рівного доступу до освіти, проаналізувати сучасні моделі інклюзивного навчання та виокремити ключові принципи їх реалізації.Основні завдання дослідження включають аналіз нормативно-правової бази, що регулює організацію інклюзивного освіт-нього процесу, визначення концептуальних моделей включення здобувачів з особливими освітніми потребами в навчальний процес, а також обґрунтування організаційно-освітніх принципів, які сприяють ефективному функціонуванню інклюзив-ного освітнього простору в закладі вищої освіти. Виявлено, що основними принципами, на яких базується інклюзивна освіта у вищій школі, є науковість, системність, варіативність, індивідуалізація, соціальна відповідальність, міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство.Окрему увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду, що демонструє ефективність різних підходів до формування інклюзивного освітнього простору. Досліджено впровадження інноваційних освітніх моделей, зокрема блочного навчання та програм соціальної взаємодії, що сприяють включенню студентів з особливими освітніми потребами в повноцінний навчальний процес. Порівняльний аналіз міжнародних практик засвідчив важливість інклюзивного підходу в забезпеченні права на вищу освіту для всіх охочих без винятку. У результаті проведеної аналітичної роботи було виокремлено такі загальні організаційно-освітні принципи: включення осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивний простір закладу вищої освіти: державно-адміністративного регулю-вання, громадської активності, технологічної компенсації та залучення бізнесу в розвиток інклюзивної освіти, а також зазначено їхні особливості.Наголошено на необхідності подальшого розвитку інклюзивних підходів у вищій освіті шляхом удосконалення законодавчих механізмів, розширення методичної підтримки викладачів та створення ефективних моделей навчання, що враховують індивідуальні потреби студентів з особливими освітніми потребами. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом ефективності впровадження зазначених принципів у конкретних закладах вищої освіти, а також розробленням рекомендацій для інтеграції інклюзивних підходів у систему післядипломної освіти та професійної підготовки кадрів.
Психолого-логопедична реабілітація дітей із тяжкими порушеннями мовлення у прифронтових зонах: досвід Харківської області
(2025) Наволокова Олександра Олегівна; Navolokova Oleksandra Olehivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У статті схарактеризовано сучасні підходи до психолого-логопедичної реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ), які проживають у прифронтових зонах, зокрема на території міста Харкова та Харківської області. Особлива увага приділена негативним впливам воєнного конфлікту на розвиток мовленнєвих і комунікативних навичок дітей, які зазнають хронічного стресу через загрозу ведення бойових дій, втрату звичного соціального середовища й обмеження доступу до освітньо-корекційних послуг. Визначено основні психологічні наслідки таких умов, серед яких: підвищений рівень тривожності, порушення когнітивних функцій, регрес мовленнєвих навичок, страх мовлення (мутизм) і зниження мотивації до комунікації. У статті здійснено аналіз процесу адаптації традиційних логопедичних методик до умов воєнного часу, з акцентом на впровадження дистанційних технологій, інтерактивних форм навчання, ігрових терапевтичних підходів і методів сенсорної стимуляції. Окреслено головні проблеми, з якими стикаються фахівці у сфері логопедії та психології під час роботи з дітьми в регіонах, що постійно перебувають у зоні підвищеного ризику. Виявлено, що ефективність реабілітаційної роботи значно зростає за умови застосування міждисциплінарного підходу, який поєднує логопедичну, психологічну та медичну підтримку. Окрему увагу приділено аналізу досвіду фахівців Харківщини, які впроваджують інноваційні методики в роботі з дітьми дошкільного віку, що зазнали впливу війни. Описано досвід використання адаптованих інноваційних методик, для корекції мовленнєвих розладів, технік релаксації й арттерапії як допоміжних засобів у реабілітаційному процесі. Наведено практичні рекомендації для педагогів, психологів і логопедів щодо організації ефективної корекційно-реабілітаційної допомоги в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення якісної допомоги дітям, які зазнали значного стресового впливу від подій війни, що позначився на їхньому психоемоційному стані та мовленнєвому розвитку. У статті наведено практичні рекомендації для фахівців, які працюють із дітьми в умовах воєнного стану.
Сенсорна інтеграція в дітей: порушення та шляхи подолання розладів шкільних навичок
(2025) Мацюк Зоряна Сергіївна; Matsiuk Zoriana Serhiivna; Фенко Марія Ярославівна; Fenko Mariia Yaroslavivna
Стаття присвячена проблемі порушень сенсорної інтеграції, що є основою багатьох проблем, зокрема порушень на мовному, поведінковому, навчальному рівнях. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури здійснено актуальні обґрунтування та розглянуто подальші кроки в дослідженні цієї проблеми, які вбачаємо в пошуках діагностичних критеріїв, оцінюванні сенсорної інтеграції в дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку з метою створення організаційно-педагогічних умов її розвитку.Метою дослідження є здійснення теоретичного аналізу проблем сенсорної інтеграції й обґрунтування шляхів їх подолання, зокрема розкриття особливостей і закономірностей психічного розвитку в дитинстві. У дослідженні проаналі-зовано порушення сенсорної інтеграції та розглянуто її основні принципи. Пізнання дитини починається з усвідомлення нею предметів і явищ навколишнього світу. Усі інші форми пізнання, як-от пам’ять, мислення й уява, будуються на основі та є результатом оброблення перцептивних образів. Тому повноцінний інтелектуальний розвиток неможливий без опори на нормальне сприйняття. Оскільки причини порушень сенсорної обробки інформації все ще не визначено, здійснено порівняльний аналіз чотирьох етапів розвитку сенсорної інтеграції в нормотиповому та пору-шеному станах. Практичну значущість убачаємо у наданні комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям дошкільного віку в розвитку та корекції сенсорної інтеграції, шляхів подолання розладів шкільних навичок, заснованої на особистісно орі-єнтовному підході. У практичній корекційній роботі інтенсивно використовували комплекс вправ, індивідуальних для кожної дитини, створених на основі сенсорної діагностики, метою якої було посилення, балансування та розвиток оброблення сенсорних стимулів центральною нервовою системою. Чималий інтерес дослідників до проблеми сенсорної інтеграції свідчить про те, що питання залишається актуальним, оскільки перед молодим поколінням постає чи не найголовніше завдання життя – вибрати власний професійний шлях, його напрям, а методи сенсорної інтеграції сприятимуть розкриттю потенціалу кожної особистості з порушеннями сенсорної інтеграції.
Інноваційні та інформаційно-комунікаційні технології в розвитку мовлення учнів з порушеннями слуху
(2025) Лещій Наталія Петрівна; Leshchii Nataliia Petrivna
У статті розглянуто роль інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку мовлення учнів із порушеннями слуху. На основі аналізу сучасних досліджень визначено ефективність використання мультимедійних програм, мобільних додатків, онлайн-ігор, систем розпізнавання та синтезу мовлення, а також інтерактивних платформ у логопедичній практиці. Особливу увагу приділено адаптації змісту логопедичних занять до індивідуальних потреб учнів, інтеграції ігрових елементів і динамічної візуалізації, що підвищують мотивацію та якість логопедичної роботи. Розглянуто функціональні можливості спеціалізованих додатків, як-от ConnectbyBeWarned, JABtalk, LiveTranscribe та RHVoice, що забезпечують інтерактивність, індивідуальність, доступність і ефективність розвитку вимовної сторони мовлення в учнів з порушенням слуху. Представлено результати впровадження інноваційних та ігрових методів з використанням інформаційно-комуніка-ційних технологій у логопедичну роботу з учнями з порушеннями слуху 1–2 класів. Технології забезпечували інтерактивність, ігровий формат і доступність матеріалу, полегшували логопедичну роботу з розвитку мовлення та комунікативних навичок. Установлено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє вдосконаленню вимовної сторони мовлення, формуванню правильного мовленнєвого ритму й інтонації, а також розвитку слухового сприйняття. Результати дослідження підтвердили, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, диференційованого підходу, а також використання ігрових методів і форм у логопедичній роботі сприяло суттєвому покращенню мовленнєвих навичок і загальної ефективності навчання учнів із порушеннями слуху. Отже, інтеграція інноваційних технологій у роботу з дітьми з порушеннями слуху є перспективним напрямом, що значно підвищує ефективність корекції мовлення, позитивно впливає на формування комунікативних навичок і мотивацію до навчання.
Освітні втрати та підходи до навчання дітей з особливими освітніми потребами під час воєнного стану
(2025) Ляшко Віра Віталіївна; Liashko Vira Vitaliivna
У статті розглянуто вплив воєнного стану на освіту дітей з особливими освітніми потребами (ООП), закцентовано увагу на масштабі освітніх втрат, спричинених перебоями в навчанні, відсутністю доступу до ресурсів і психологічним стресом.Зазначено, що ці діти є однією з найбільш вразливих категорій, оскільки вони вже потребують адаптованих умов навчання, а під час війни стикаються з додатковими викликами. Серед основних проблем виділено освітні втрати, спричинені перебо-ями в навчанні, нестабільним доступом до освітніх ресурсів, психологічним стресом, руйнуванням шкільної інфраструктури та вимушеною міграцією. Такі втрати суттєво впливають на когнітивний, емоційний і соціальний розвиток учнів.Акцентується увагу на тому, що мінімізація негативних наслідків освітніх втрат потребує комплексного підходу. Важливими стратегіями є індивідуалізація освітнього процесу через розроблення індивідуальних програм розвитку (ІПР), адаптація навчальних матеріалів до дистанційних і змішаних форматів навчання, а також упровадження персоналізованих методик викладання. Значну роль відіграють сучасні технології, як-от освітні платформи (Google Classroom, Zoom) і спеціалізовані програми для дітей із порушеннями зору, слуху чи когнітивними порушеннями.У статті також підкреслюється важливість психологічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами, яка передбачає роботу шкільних психологів, проведення арттерапії, ігротерапії й інших форм корекційної роботи. Окремо роз-глянуто залучення міжнародних організацій, як-от UNICEF і UNESCO, для постачання технічного обладнання та навчальних матеріалів. Також наголошується на необхідності створення безпечного освітнього середовища, яке передбачає облаштування укриттів, організацію мобільних навчальних центрів і безпечних маршрутів до шкіл.Зазначається, що успішна реалізація цих підходів можлива лише за умов скоординованої роботи педагогів, батьків, громад-ських організацій і держави.
Розвиток навичок просторового орієнтування в дітей з порушенням інтелекту легкого ступеня
(2025) Кіріллова Анна Олександрівна; Kirillova Anna Oleksandrivna
У статті досліджено процес формування навичок просторового орієнтування в дітей із легкими інтелектуальними порушеннями. Навички просторового орієнтування відіграють важливу роль у навчанні й адаптації дитини. Їх розвиток сприяє сенсорній інтеграції, покращенню соціально-побутової адаптації та підготовці до шкільного навчання. Формування навичок просторового орієнтування в дітей із порушенням інтелекту відбувається за тими ж етапами, що й у дітей зі звичайним розвитком, проте має свої особливості через затримку розвитку когнітивних і сенсомоторних функцій.У статті детально розглянуто різні етапи формування просторових уявлень. Перший етап – орієнтування у власному тілі, під час якого дитина засвоює поняття «угору», «униз», «праворуч», «ліворуч», що є базовими для подальшого розвитку просторових навичок. Наступні етапи включають орієнтування в напрямках простору, а також розуміння відношень між предметами, як-от «між», «перед», «за». Особлива увага приділяється орієнтації на площині, де дитина вчиться розміщу-вати предмети на аркуші паперу та розпізнавати двовимірні просторові відношення.Значення роботи із просторовим орієнтуванням зростає у зв’язку з потребою в соціальній адаптації дітей з інтелектуальними порушеннями. У статті акцентовано на важливості використання ігор, які можуть полегшити цей процес, допомогти дітям активно переміщатися у просторі, заплющувати очі під час виконання завдань, вербально позначати просторові від-ношення. Підходи до роботи із просторовим орієнтуванням включають розвивальні ігри, естафети та завдання з рухом, які спрямовані на стимулювання вищих психічних процесів – мислення, пам’яті, мовлення, і, у результаті, покращення сенсорної та моторної інтеграції.Особливості інтелектуального розвитку цих дітей ускладнюють засвоєння просторових навичок у визначені терміни. Поступове ускладнення завдань дозволяє дітям проходити від елементарних вправ до складніших форм просторового орієнту-вання, що розширює їхній життєвий досвід. Автори зазначають, що формування просторових уявлень є базисом для подальшого успішного навчання та соціальної адаптації дітей з інтелектуальними порушеннями. Досягнення цієї мети можливе за умови активної участі дітей у корекційній роботі з фокусом на практичні навички.
Реалізація концепції інклюзивної Освіти: Роль Інклюзивно-Ресурсних Центрів
(2025) Воротинцева Олена Олександрівна; Vorotyntseva Olena Oleksandrivna
У статті описано роль педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) у процесі реалізації основних цілей Концепції інклюзивної освіти: задоволення потреб здобувачів освіти з різними категоріями освітніх труднощів, методична підтримка педагогів та консультування батьків щодо впровадження інклюзивних практик, що сприяє практичному втіленню єдиної системи та механізму ефективної державної політики для здобуття якісної освіти кожною особою відповідно до її потреб.Автором розкрито теоретичні та практичні аспекти діяльності інклюзивно-ресурсних центрів, їхню ключову роль у забез-печенні рівного доступу до якісної освіти для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами (ООП). У статті наголошено на актуальних викликах, з якими стикаються інклюзивно-ресурсні центри в Україні, зокрема на неналежному фінансуванні, нестачі та відтоку кваліфікованих кадрів, упередженому та стереотипному ставленні до осіб з особливими освітніми потребами й обмеженій матеріально-технічній базі. Підкреслено значення ефективної співпраці між інклюзивно-ресурсними центрами, закладами освіти, батьками та територіальними громадами як ключового чинника для створення інклюзивного середовища не лише в освіті, а й у соціумі загалом. Практичне значення статті полягає у висвітленні конкретних механізмів і стратегій, які сприяють підвищенню ефек-тивності роботи інклюзивно-ресурсних центрів і створенню сприятливого інклюзивного середовища. Отримані результати можуть бути використані керівниками закладів освіти, педагогами й іншими фахівцями у сфері освіти та місцевого самоврядування для поліпшення практики інклюзивного навчання
Кінезологія як інноваційний метод корекції в освітній практиці
(2025) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті представлено теоретичний і практичний досвід використання кінезіології як інноваційного методу корекції в освітній практиці. Виявлено, що в роботі з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку застосовують когнітивні методи та методи рухової корекції, одним із яких є кінезіотерапія. У роботі висвітлено полісемантичність даного поняття, представлено інтегративний підхід до використання кінезіотерапії в різних галузях науки й у практиці. Визначено, що кінезіологія є синтетичною наукою, яка об’єднує в системній єдності морфологію, фізіологію, біомеханіку, біохімію, соматомоторику та дидактику, основним предметом вивчення якої є рухова функція організму людини. Подальші наукові дослідження психології і нейрофізіології засвідчили позитивний вплив рухів руки (тіла) на розвиток інтелекту людини. Запропоновано термін у новому інтерпретуванні – «освітня кінезіологія», концепція якої розроблена науковцями Полом і Гейл Деннісонами наприкінці ХХ століття. Визначено, що основною метою освітньої кінезіології є розвиток міжпівкульної взаємодії та синхронізація роботи півкуль головного мозку, що сприяє активізації розумової діяльності. Запропоновано комплекс вправ з розвитку нейромоторики і педагогічні умови їх використання під час корекційно-розвиткових занять з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку. Перша група вправ мала на меті активізацію уваги і підготовку обох рук до виконання більш складних вправ нейрогімнастики; друга – активну роботу кистями і пальцями рук; третя – кистями і пальцями рук у поєднанні з різними частина тіла (загальною моторикою, рухами очей), мовленням; четверта – роботу в парах чи візуалізацію. Отже, результати дослідження засвідчують необхідність системного і міждисциплінарного підходу у професійній діяльності вчителя-дефектолога під час побудови індивідуальної траєкторії розвитку дитини, що актуалізує необхідність застосування інноваційних методів корекції, одним із яких є кінезотерапія.

Переглянути

Нові надходження