Inclusion & Diversity
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Дискалькулія учнів початкових класів з порушеннями мовлення як психолого-педагогічна проблема(2024) Свириденко Ганна Василівна; Svyrydenko Hanna VasylivnaУ статті обгрунтовано психолого-педагогічний підхід до визначення проблеми дискалькулії в учнів початкових класів з порушеннями мовлення. Визначено, що вивчення феномену дискалькулії в теоретико-методичному плані має велике значення. Встановлено, що дискалькулія, як специфічне порушення розвитку шкільних навичок є проблемою, пов’язаною зі значними труднощами учнів в процесі вивчення математичної галузі знань. В статті розкриті теоретичні аспекти дискалькулії, наведені класифікація, механізми та симптоматика порушення. Світовий та вітчизняний досвід доводить, що мовленнєві порушення в учнів не можуть не відобразитися на оволодінні математичними уміннями і навичками. Тому своєчасна логопедична робота з корекції та профілактики дискалькулії у молодшому шкільному віці дає більш успішний результат. Обгрунтовано особливості застосування під час корекційної роботи словесних, наочних та практичних методів. У статті запропоновано педагогічні умови, що мають забезпечити ефективність психолого-педагогічного процесу корекції математичних порушень. Зроблено висновок, що профілактика, рання діагностика та корекція дискалькулії в учнів початкових класів має велике тео-ретичне і практичне значення, тому що успішне оволодіння рахунком та обчислювальними операціями є однією з необхідних умов шкільної успішності.Документ Роль корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяльності молодших школярів з розладами спектру аутизму(2024) Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana AnatoliivnaУ статті висвітлюються результати дослідження ролі корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяль-ності молодших школярів з розладами спектру аутизму. З’ясовано, що мотивами у навчанні можуть бути потреби учнів, пізнавальний інтерес, емоції, які виникли на уроці, ідеали, установки.Методами дослідження були аналіз літературних джерел та опитування корекційних педагогів. Автором розглянуто чинники розвитку мотивів навчання в молодшому шкільному віці, особливості мотивації учіння у дітей з розладами спектру аутизму, роль вчителя у формуванні мотивації до навчання учнів. Проведене опитування фахівців свідчить, що корекційні педагоги розуміють роль мотивації навчальної діяльності у досяг-ненні успішності учнів з розладами спектру аутизму. До найвагоміших чинників позитивної мотивації до навчання відноситься особистість корекційного педагога та процес навчання. Виділяючи найбільш прийнятні якості особистості корекційного педагога, які позитивно впливають на формування мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму рес-понденти вказали на креативність, вміння співпрацювати, толерантність, терплячість, врівноваженість. Серед методів підвищення мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму корекційні педагоги у своїй роботі найчастіше використовують заохочення, комфортну психологічну атмосферу, похвалу, зацікавленість, ство-рення ситуацій успіху. Також корекційні педагоги вважають, що важлива роль у формуванні мотивації навчання належить батькам, а серед шляхів підвищення мотивації до навчання вони використовують заохочення, гроші, гаджети, подарунки. Встановлено, що роль корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму є надзвичайно важливою, а для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму необхідно застосовувати різні методи, засоби та прийоми стимулювання.Документ Інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в соціальне середовище в сучасних умовах(2024) Шевченко Володимир Миколайович; Shevchenko Volodymyr Mykolaiovych; Синьов Віктор Миколайович; Synov Viktor MykolaiovychУ статті розглядається інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в соціальне середовище в сучасних умо-вах. Досліджено особливості розвитку дітей з особливими потребами, розглянуто своєрідність їхньої взаємодії із соціальним середовищем. Розкрито поняття «соціалізація» та його головні компоненти. Охарактеризовано своєрідні особливості розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які здатні сприяти розвитку й вдосконаленню інших здібностей та особливостей учнів, а неспроможність задовольнити деякі потреби в конкретній діяльності дає можливість компенсувати її розвиток шляхом досягнення успіхів в інших сферах життя. Встановлено, що на соціалізацію дітей з особливими потребами впливають багато чинників та мікрочинників, від яких залежить подальший розвиток дитини.Визначено, що головною організаційною формою соціальної адаптації та інтеграції в суспільство дітей з особливими потребами в умовах освітнього середовища є інклюзивне навчання, яке включає таких дітей до соціального середовища. Соці-алізація осіб з особливими освітніми потребами також відбувається і в інших типах навчальних закладів, наприклад, навчаль-но-реабілітаційних центрах та навчально-виховних комплексах. Їх умови відкривають широкі можливості для соціалізації таких дітей, а також формують у них здатність змінювати середовище, впливаючи на нього. Розглянуто виховання дітей з особливими потребами в сім’ї, метою якого є показати їх значимість для суспільства та розкрити потенціал їхніх можливостей для інтеграції дітей в соціальне середовище. Охарактеризовано батьківську компетент-ність як важливий чинник розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Встановлено, що сім’я є найкращим середо-вищем для розвитку особистості дитини, головним інститутом виховання, який відіграє значну роль в розвитку суспільства, особливо якщо ця дитина обмежена у своїх можливостях. Саме батькам та іншим членам родини належить вирішальна роль у тому, щоб дитина розвивалася, соціалізувалася, ставала особистістю, яка може приймати самостійні рішення та займати активні життєві позиції.У статті обґрунтовані причини нежиттєздатності сучасної системи «роботи з родиною». Визначено вплив батьків дітей з особливими потребами на систему надання реабілітаційних послуг та на прийняття державних рішень у цій сфері.Документ Роль педагогів у національно-патріотичному вихованні молодших школярів з інтелектуальними порушеннями(2024) Чопік Олена Василівна; Chopik Olena VasylivnaУ статті проаналізовано проблему національно-патріотичного виховання молодших школярів з інтелектуальними пору-шеннями. Визначено особливості формування національної свідомості у цієї категорії дітей. Зазначено, що патріотичне вихо-вання учнів з інтелектуальними порушеннями є складнішим у порівнянні з дітьми з нормотиповим розвитком, враховуючи особливості їхнього психофізичного розвитку. Проаналізовано роль педагогів у національно-патріотичному вихованні школярів з інтелектуальними порушеннями. Зазначено рекомендації вчителям щодо виховання патріотизму в учнів з особливими освіт-німи потребами. Подано результати опитування педагогів, з метою з’ясування, як вони розуміють поняття «національно-па-тріотичне виховання», хто, на їхню думку, повинен займатися національно-патріотичним вихованням дітей, чи потрібна їм допомога сімей учнів у здійсненні національно-патріотичного виховання, серед інших видів виховання скільки часу (%) вони б відвели на національно-патріотичне виховання, які форми роботи щодо національно-патріотичного виховання вони вважають ефективними, чи вистачає їм інформації для планування ефективної взаємодії з батьками щодо патріотичного виховання дітей, які чинники ускладнюють процес виховання патріотичності у дітей з інтелектуальними порушеннями. У дослідженні взяли участь педагоги з Кам’янець-Подільського навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради, КЗ «Ізма-їльська спеціальна загальноосвітня школа No 5 І–ІІ ступенів», КЗ «Піщанський навчально-реабілітаційний центр» Вінницької обласної Ради, КЗ «Чорнянська спеціальна школа Одеської обласної ради». Результати анкетування педагогів свідчать про їхню обізнаність у проблемі національно-патріотичного виховання школярів. Вони зазначили, що труднощі у роботі з молод-шими школярами з інтелектуальними порушеннями пов’язані як з їхніми особливостями психофізичного розвитку, так і з неба-жанням батьків долучатися до виховання патріотизму у них. Наголошено, що патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників освітнього процесу, сприяти формуванню в учнів та утвердженню у педагогів та батьків національних і загально-людських цінностей, якостей особистості, що притаманні громадянину України.Документ Критерії та показники готовності логопедів до роботи з гетерогенними групами дітей(2024) Турубарова Анастасія Володимирівна; Turubarova Anastasiia Volodymyrivna; Клочкова Юлія Володимирівна; Klochkova Yuliia Volodymyrivna; Король Альона Валеріївна; Korol Alona ValeriivnaСтаття є докладним дослідженням готовності логопедів до роботи з гетерогенними групами учнів в умовах інклюзивної освіти. Автори ретельно проаналізували ряд факторів, які визначають ефективність педагогічної взаємодії в цьому контек-сті. Зокрема, в статті розглядається визначення понять «гетерогенність» та «гетерогенна група у школі», що становлять важливу основу для подальшого розгортання дослідження.Окремо виділяється структура готовності логопеда до роботи з гетерогенними групами, яка включає в себе вісім ключо-вих компонентів. Це теоретична підготовка, педагогічні методи та прийоми, мовленнєвий аспект, психологічна готовність, комунікаційні навички, технології та інновації, співпраця з іншими фахівцями, і особистісний розвиток. Кожен з цих компонен-тів визначає важливі аспекти готовності логопеда до роботи в інклюзивному середовищі.Дослідження виокремлює три рівні готовності логопедів до педагогічної взаємодії з гетерогенними групами учнів – низь-кий, середній та високий. Для оцінки цих рівнів використовуються чотири критерії: мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, особистісний та аналітичний. Такий підхід дозволяє детально визначити ступінь готовності кожного логопеда до роботи в гетерогенних групах та розкрити особливості їхньої професійної компетентності.Окремий аспект дослідження стосується зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на готовність логопедів. Зов-нішні чинники включають реформування системи освіти, які створюють передумови для інклюзивної парадигми та підси-люють суспільний попит на фахівців, здатних ефективно працювати в умовах інклюзії. Внутрішні чинники стосуються професійно-особистісних якостей майбутнього педагога, таких як толерантність, емпатія, стресостійкість, емоційна мобільність, рефлексивність, педагогічна майстерність, творчість та інші. Ці якості визначають успішну роботу логопеда в гетерогенному середовищі.Документ Забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями (огляд міжнародних документів та досліджень)(2024) Сасіна Ірина Олександрівна; Sasina Iryna OleksandrivnaУ статті розкрито аналіз змісту міжнародних документів щодо забезпечення доступності для людей з інвалідністю. Проаналізовано статті Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, в яких розкрито зміст поняття «доступність» та описано основні характеристики інформаційної доступністі. Мета статті полягає у тому, щоб детально проаналізувати міжнародні правові документи, стандарти та наукові дослі-дження щодо забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями.Визначено, що інформаційна доступність є пріоритетним напрямом багатьох міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Громадські організації в усьому світі (Plain Language Action and Information Network, Inclusion Europe, Netzwerk Leichte Sprache, AbilityNet та інші) розглядають необхідність забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями як необхідність захисту інтересів даної категорії осіб.Окреслено основні напрями наукових досліджень з доступності інформації для людей з когнітивними інтелектуальними: 1) висвітлення змісту практичних розробок фахівців; 2) залучення людей з порушеннями когнітивного розвитку до робочих груп з розробки та оцінки доступності інформаційних ресурсів; 3) цілеспрямовані спостереження за використанням доступних інформаційних ресурсів людьми з когнітивними порушеннями у повсякденному житті; 4) оцінка доступності формату адап-тованої інформації для людей з когнітивними порушеннями.Проаналізовано алгоритм створення доступних інформаційних ресурсів у форматі легкого читання, що включає: розробку проєкту; створення макету; вимоги до використання спеціальної лексики документу; дотримання правил написання речень; оформлення дизайну макету; дотримання правил відбору зображень; перевірку тексту цільовою аудиторією.Документ Розвиток інклюзивної компетентності сучасного вчителя в умовах інституту післядипломної освіти(2024) Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov OleksiivnaУ статті представлені результати дослідження розвитку інклюзивної компетентності сучасного вчителя в умовах інституту післядипломної освіти засобами курсів за вибором. Визначено, що однією з форм підвищення інклюзивної компе-тентності є організація та проведення курсів за вибором в інституті післядипломної освіти. Вони мають на меті оволодіння слухачами системою знань, умінь та навичок створення інклюзивно-освітнього середовища у залежності від необхідного рівня підтримки та мають відповідати актуальним потребам сучасної науки і практики. У ході дослідження встановлено най-поширенішу категорію дітей з освітніми труднощами: діти з інтелектуальними труднощами. Розкрито дидактичні труд-нощі сучасного вчителя та актуальні проблеми вчителів, які стосуються навчання дітей з особливими освітніми потребами в очному та дистанційному форматі. Виявлено, що вчителі Сумської області переважно потребують курсів за вибором, спрямованих на роботу з дітьми з інтелектуальними, комплексними та соціоадаптаційними труднощами, а також курсів спрямованих на формування навичок взаємодії з ними та надання різних видів підтримки. У першу чергу вони мають стосува-тися створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами, реалізації педагогіки партнерства. Авторкою було запропоновано тематику курсів, яка б охоплювала актуальні запити педагогів Сумської області: 1. Інте-лектуальні труднощі дітей з особливими освітніми потребами та стратегії допомоги. 2. Дистанційне навчання дітей з осо-бливими освітніми потребами. 3. Корекційно-розвивальні технології навчання дітей з комплексними порушеннями розвитку. 4. Методи взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами різних видів підтримки. 5. Рівні підтримки дітей з особли-вими освітніми потребами в інклюзивно-освітньому середовищі.Документ Theoretical and Practical Aspects of Enhancing Socio-Economic Knowledge of Students with Intellectual Disabilities at Geography Lessons(2024) Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Skyba Tetiana Yuriivna; Скиба Тетяна ЮріївнаThe article is devoted to highlighting the problem of enhancing socio-economic geographical knowledge in students with intellectual disabilities, revealing the role of school geography in economic socialization and professional labor adaptation of graduates in the conditions of a market economy. The importance of the school course “Geography of Ukraine” in enhancing socio-economic knowledge of high school students of special secondary education institutions is revealed. An analytical review of theoretical and empirical research within the framework of the outlined problem proved that scientists directed their efforts at improving methodological approaches to the study of social and economic geography of Ukraine, revealing pedagogical ways of forming economic and geographical concepts at geography lessons in a special school.Special attention is focused on the analysis of the practical experience of enhancing students’ socio-economic knowledge at geography lessons in the conditions of traditional education. On the basis of a survey of geography teachers of special secondary education institutions in different regions of Ukraine, the results of the answers regarding the importance of geographic knowledge of a socio-economic nature in teaching and upbringing of high school students with intellectual disabilities, correction of their cognitive activity, social and labor adaptation are summarized. Some features of the subject-methodological competence of special school teachers in the socio-economic geography of Ukraine were identified, pedagogical conditions and optimal methods and techniques for the formation of geographical ideas and concepts of socio-economic direction among schoolchildren were determined.The analysis of the obtained results made it possible to state the need to take into account in the practical activities of teachers the specifics of enhancing socio-economic knowledge of students with intellectual disabilities at geography lessons, which is due, on the one hand, to a high level of abstraction of socio-economic learning material, and on the other – to the peculiarities of understanding and assimilation by this category of children with complex nature of inter-conceptual connections and cause-and-effect dependencies.Документ Мовлянка: комп’ютерний програмно-педагогічний засіб для розвитку мовленнєвої сфери у дітей з ООП дошкільного віку(2024) Чекан Оксана Іванівна; Chekan Oksana IvanivnaУ публікації подано аналіз, використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) та варіативність їх застосу-вання при навчанні дітей із особливими освітніми потребами. Закцентовано увагу на те, що авторами для розвитку мов-леннєвої сфери у дітей з ООП (особливі освітні потреби) дошкільного віку, що мають ЗПР (затримка психічного розвитку), РАС (розлади аутистичного спектра), ТПМ (тяжкі порушення мовлення) та порушення інтелектуального розвитку, розро-блено комп’ютерну програму «Мобільний та комп’ютерний програмно-педагогічний засіб «Мовлянка» (далі ППЗ «Мовлянка») для дітей 4, 5, 6 та 7-го років життя. Розкрито принципи та методику використання комп’ютерної програми «Мобіль-ний та комп’ютерний програмно-педагогічний засіб «Мовлянка» (ППЗ «Мовлянка»). Методика використання ППЗ «Мов-лянка» включає в себе обґрунтування вимог до впровадження комп’ютера у практику навчання дітей з ООП дошкільного віку та напрямки його використання у освітньому процесі ЗДО (заклад дошкільної освіти), ІРЦ (інклюзивно-ресурсний центр), НРЦ (навчально-реабілітаційний центр); характеристику сучасних програмно-педагогічних засобів з розвитку мовлення для дітей 4–7 років та дослідження їх застосування на практиці; рекомендації та вимоги до створення програмно-педагогічного засобу; застосування комп’ютера для розвитку мовленнєвої сфери дітей з ООП дошкільного віку 4, 5, 6 та 7 року життя, що мають затримку психічного розвитку (ЗПР), розлади аутистичного спектру (РАС), тяжкі порушеннями мовлення (ТПМ) та порушення інтелектуального розвитку з використанням комп’ютера на прикладі ППЗ «Мовлянка». Розкрито організацію корекційної роботи дітей в комп’ютерно-ігровому комплексі. Схарактеризовано переваги розробленої комп’ютерної програми ППЗ «Мовлянка». Кожна із трьох частин ППЗ «Мовлянка» містить у собі по 2 розділи: «казкова розмовляночка» та «казковий зошит». Кожен із поданих розділів містить окремі теми.Документ Від історичних передумов до сучасних практик: інтеграція дітей з порушеннями мовлення у загальноосвітнє середовище(2024) Линдіна Євгенія Юріївна; Lyndina Yevheniia YuriivnaУ статті детально розглядається історичний процес впровадження та розвитку інклюзивної освіти в Україні, з особли-вим акцентом на інтеграцію дітей з порушеннями мовлення у загальноосвітнє середовище. У статті підкреслюється важ-ливість створення адаптованого освітнього середовища, яке враховує індивідуальні потреби та особливості кожної дитини, а також необхідність розробки індивідуалізованих навчальних планів. Аналізується роль логопедичної допомоги у підтримці дітей з мовленнєвими порушеннями, включаючи значення раннього виявлення та втручання, а також комплексний підхід до корекції та розвитку мовленнєвих навичок.Автор вказує на необхідність професійної підготовки вчителів та фахівців, залучених до процесу інклюзивної освіти, щоб вони могли ефективно взаємодіяти з дітьми з різними освітніми потребами. Обговорюється важливість знання сучасних методик навчання, уміння адаптувати навчальний процес до індивідуальних потреб учнів, а також розуміння психологічних особливостей роботи з дітьми, які мають порушення мовлення. Стаття також звертає увагу на історичні аспекти розвитку інклюзивної освіти в Україні, включаючи етапи її впровадження та основні виклики, з якими зіткнулася система освіти на шляху до інтеграції дітей з особливими освітніми потребами. В статті наголошується на необхідності створення ефек-тивної системи підтримки, яка об’єднує зусилля вчителів, батьків, фахівців та громадськості, для створення інклюзивного та підтримуючого освітнього середовища.Висвітлюються шляхи оптимізації освітнього процесу, спрямовані на підвищення ефективності інклюзивної освіти, вклю-чаючи адекватне фінансування, законодавчу підтримку, та розвиток відкритого діалогу між всіма зацікавленими сторонами. Ці шляхи мають на меті не тільки поліпшення якості освіти для дітей з порушеннями мовлення, але й створення умов для їх повноцінної соціалізації та інтеграції у суспільство. Стаття закликає до подальшого дослідження в області спеціальної освіти, щоб визначити найбільш ефективні підходи та стратегії для задоволення освітніх потреб усіх дітейДокумент Формування історичних уявлень у дітей з інтелектуальними порушеннями(2024) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті запропоновано класифікацію історичних уявлень, які диференціюються автором на кількісні, локальні (просто-рові), хронологічні (часові), образні та логічні. Проаналізовано підручники з історії України для школярів з інтелектуальними порушеннями та наведено конкретні приклади на основі яких здійснюється процес формування історичних уявлень. Висвітлено труднощі, які необхідно враховувати вчителю історії при формуванні історичних уявлень у школярів із пору-шеннями інтелектуального розвитку. До таких труднощів автор відносить: значне зменшення або нерозуміння реальних відстаней, труднощі при орієнтуванні в географічних напрямках, нерозуміння розташування об’єктів відносно один одного, сприймання різних за величиною об’єктів, розташованих на різній відстані однаково неправильно, складність визначення при-чинно-наслідкових зв’язків та інші.Описано дидактичні методи та прийоми формування історичних уявлень у школярів означеної категорії, висвітлено засоби ефективного формування уявлень про минуле на уроках історії у дітей з інтелектуальними порушеннями. Наголошено на ефек-тивності образної наочності, відеоматеріалів, словесному описі, уривках художньої літератури, адаптованих історичних текстових джерелах, проблемних питаннях, пояснюючому читанні тощо. Підкреслено важливість записів хронологічних дат на дошці, у зошиті, чіткому називанні дат, століть (частини століття), неодноразовому повторенні та актуалізації раніше вивченого історичного матеріалу.Автором наголошено на різних потенційних можливостях учнів з інтелектуальними порушеннями щодо роботи з історич-ними та сучасними картами, атласами, при виконанні хронологічних завдань, написанні історичних диктантів, встановленні причинно-наслідкових зв’язків тощо. Рекомендовано вчителям враховувати індивідуальні психофізичні та пізнавальні можливості учнів спеціальних закладів загальної середньої освіти при формуванні в них історичних уявлень.Документ Дослідження сформованості мовленнєвих вмінь у дітей з комбінованими порушеннями(2024) Галецька Юлія Вячеславівна; Haletska Yuliia ViacheslavivnaВ статті описано результати дослідження сформованості мовленнєвих вмінь у дітей з комбінованими порушеннями. Роз-маїття мовлення навколишніх, що чує дитина, вона вибирає, засвоює і створює необхідне їй для розв’язання комунікативних завдань, які постають перед нею у зв’язку з особливостями життєдіяльності на даному етапі розвитку. Саме розвиток комунікативної діяльності визначає розвиток мовлення, а не навпаки. Так, мовлення, однакових за віком дітей, але різних за рівнями розвитку спілкування, істотно різняться. Мовлення дітей, які мають різний вік, але перебувають на одному рівні комунікативної діяльності, приблизно однакове за лексичним складом, складністю граматичного оформлення і розгорнутістю речень. Це пояснюється тим, що типові для певного рівня розвитку спілкування комунікативні завдання визначають вибіркове сприймання і привласнення дітьми різних особливостей мовлення, яке вони чують. Відповідно до типових комунікативних завдань діти з різними формами спілкування визначають і засвоюють в даному мовному матеріалі різні лексичні та грама-тичні особливості. Отже, для розвитку мовлення дитини недостатньо пропонувати їй лише різноманітний мовний матеріал, необхідно ставити перед дитиною нові завдання спілкування, що вимагали б нових мовленнєвих засобів спілкування.З’ясовано, що у дітей з комбінованими порушеннями спостерігається недорозвиток змістовної сторони мовлення та вимови звуків, лексико-граматичного складу мови, словника. Такі розлади мовлення виникають внаслідок глибоких порушень зору, спричинених порушенням зорового аналізатора, також прослідковується ранній недорозвиток мовлення. Для більшості дітей експериментальної групи була характерна низька пізнавальна активність, оскільки діти майже не ставили запитань; мовлення дітей дещо сповільнене; власна мовленнєва ініціатива виникає вкрай рідко. На поставлені запитання дошкільники відповідали із затримкою, не завжди влучно, спрощеними мовленнєвими конструкціями. Спостерігалась обмеженість дітей у виборі лексики, особливо дієслів. Діти не показували зацікавленості у мовленнєвих контактах як під час прогулянок, так і під час ігрової діяльності. Загалом дошкільники з комбінованими порушеннями недостатньо орієнтуються в ситуаціях спілку-вання, обумовлених певними видами діяльності.Документ Формування практичних умінь взаємодії здобувачів вищої освіти з людьми з інвалідністю у процесі вивчення дисципліни «Тренінг комунікативних навичок корекційного педагога»(2024) Дмітрієва Оксана Іванівна; Dmitriieva Oksana IvanivnaУ статті розглянуто поняття «спілкування», обґрунтовано важливість формування у здобувачів вищої освіти спеціаль-ності «016 Спеціальна освіта» практичних навичок та умінь співпрацювати з дітьми та дорослими людьми з інвалідністю: встановлювати контакт, підтримувати його, ефективно спілкуватися, налагоджувати ефективну взаємодію. Ці важливі для професійної діяльності корекційного педагога знання, уміння та навички формуються у здобувачів вищої освіти у процесі вивчення навчальної дисципліни «Тренінг комунікативних навичок корекційного педагога». Особливої вагомості набуває сфор-мованість навички спілкування у взаємодії з дітьми та з дорослими людьми з інвалідністю. Зазначено, що здобувачі вищої освіти мають можливість не лише опанувати теоретичні знання, але й відпрацювати їх у практичній взаємодії у процесі тренінгової роботи, що вимагає ґрунтовних знань стосовно особливостей організації такої взаємодії відповідно до категорії порушення співрозмовника та, відповідно, специфіки сприйняття, розуміння, відтворення інформації, особливостей поведінки. Наголошується на важливості врахування категорії психофізичного порушення, засобів комунікації, доступних для різних категорій людей з порушеннями психофізичного розвитку, просторовому розташуванні співрозмовників під час комунікації, врахуванні емоційного стану та специфічних індивідуальних можливостей кожної людини, особливостях пізнавального роз-витку, поведінкових особливостях та труднощах, які можуть виникнути при взаємодії з людьми з інвалідністю, що є повно-правними членами суспільства, у якому має бути забезпечена реалізація усіх їхніх свобод і прав, у тому числі, права на те, щоб бути почутими, щоб з ними могли взаємодіяти та знаходити вирішення певних запитів та проблем, які виникають у кожної людини у процесі життя.Документ Інклюзивна культура в освітньому просторі: проблеми та перспективи(2024) Губарь Ольга Григорівна; Hubar Olha Hryhorivna; Пахомова Наталія Георгіївна; Pakhomova Nataliia Heorhiivna; Коваленко Віктор Вікторович; Kovalenko Viktor Viktorovych; Баранець Інна Володимирівна; Baranets Inna VolodymyrivnaУ статті розглядається проблема формування інклюзивної культури учасників освітнього процесу, як основа успішно-сті організації інклюзивного навчання. Шляхом науково-теоретичного аналізу літературних джерел доведено істотне збіль-шення інтересу науковців до інклюзії та «інклюзивної культури», як невід’ємної складової її успішної реалізації. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців на поняттям «інклюзивна культура», визначено її зміст, доведено необхідність її подальшого розвитку та формування в суспільстві гуманного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Шляхом емпіричного дослідження доведено взаємозв’язок між рівнем сформованості інклюзивної культури та дотичні-стю учасників освітнього процесу до інклюзії. Результати дослідження, яскраво доводять, що існує різниця в поглядах та рів-нях сформованості інклюзивної культури між батьками та учнями, які отримують освіту в умовах інклюзивного навчання та на загальних умовах. Доведено вплив рівня обізнаності батьків з зазначеної проблеми та рівня сформованості їх інклюзивної культури на формування інклюзивної культури учнів та їх контактності з учнями з особливими освітніми потребами.За результатами проведеного експерименту, визначено основні причини неприйняття осіб з інвалідністю або дітей з осо-бливими освітніми потребами до соціальної взаємодії, які постають на шляху розвитку інклюзивної культури учасників освіт-нього процесу. Основними перешкодами формування інклюзивної культури визначено: низька поінформованість суспільства щодо основних понять інклюзії та умов реалізації інклюзивної освіти, що викликає негативізм або агресію серед батьківського колективу; наявність суспільних стереотипів та упереджене ставлення до осіб з інвалідністю; недостатній рівень просвіт-ницької роботи в стінах закладів загальної освіти з учасниками освітнього процесу. Намічено подальші шляхи досліджень з метою подолання основних перешкод у формуванні інклюзивної культури учасників освітнього процесуДокумент Теоретичні засади партнерської взаємодії фахівців в інклюзивному навчанні(2024) Буйняк Мар’яна Геннадіївна; Buiniak Mar’iana HennadiivnaСтаття присвячена теоретичному аналізу наукових джерел та нормативно-правових документів, які висвітлюють сутність, особливості та труднощі партнерської взаємодії фахівців в інклюзивному навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано значущість педагогіки партнерства та партнерської взаємодії фахівців в освітньому процесі; проаналізовано теоретичні підходи до розуміння поняття «партнерська взаємодія»; описано складові та зміст партнер-ської взаємодії; акцентовано, що партнерська взаємодія фахівців в інклюзивному закладі виходить за межі сфери «вчитель» – «учень» – «батьки» та передбачає залучення всіх фахівців команди психолого-педагогічного супроводу; зазначено, що більша кількість суб’єктів взаємодії призводить до виникнення нових труднощів, які пов’язані не лише з міжособистісними контак-тами, а й з розподілом професійних функцій, узгодженням дій та прийняттям спільних рішень; визначено напрями формування партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу інклюзивного закладу та труднощі, які цьому перешкоджають; акцентовано на особливостях партнерської взаємодії вчителя та асистента вчителя інклюзивного класу: доведено її ваго-мість з огляду на нормативно-правові документи та дослідження науковців, описано зміст взаємодії вчителя та асистента вчителя, наголошено, що вона є однією з вагомих умов ефективності навчання дітей з особливими освітніми потребами; відзначено основні аспекти взаємодії вчителя інклюзивного класу з вчителем-дефектологом та практичним психологом, які стосуються навчання дітей з особливими освітніми потребами; сформульовано труднощі партнерської взаємодії фахівців в інклюзивному навчанні дітей з особливими освітніми потребами; зроблено висновки про необхідність розробки методичного забезпечення для формування партнерської взаємодії учасників освітнього процесу в інклюзивному закладі.Документ Центри реабілітації в Україні: реалії та перспективи(Гельветика, 2024) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana VolodymyrivnaЦентри реабілітації – це спеціалізовані установи або заклади, де надається комплексна медична, психологічна та соці-альна допомога людям з різними видами фізичних або психічних обмежень, травмами чи захворюваннями. Їх основна мета полягає в реабілітації та відновленні функцій тіла, покращенні якості життя та інтеграції пацієнтів у суспільство. У таких центрах зазвичай пропонуються різноманітні терапевтичні, реабілітаційні та соціальні програми, спрямовані на покращення фізичного стану та психологічного самопочуття людей з обмеженнями можливостями здоров’я, порушеннями психофізич-ного розвитку.В країнах Європи існує велика кількість реабілітаційних центрів, що спеціалізуються на наданні допомоги пацієнтам з різ-ними видами потреб. Ці центри можуть пропонувати широкий спектр послуг, включаючи фізичну терапію, реабілітацію після операцій, лікування травм, а також реабілітацію для людей з обмеженими можливостями здоров’я, такими як обме-ження життєдіяльності (інвалідність), захворювання нервової системи, вроджені порушення або труднощі з опорно-руховою діяльністю.Центри реабілітації в країнах Європи (Німеччині, Франції, Польщі) зазвичай відомі своєю високою якістю послуг та вико-ристанням сучасних методик лікування. Вони мають кваліфікованих фахівців, включаючи лікарів, фізіотерапевтів, психологів, логопедів та інших спеціалістів, які працюють над індивідуальними програмами для кожного клієнта. Багато реабілітаційних центрів також співпрацюють зі страховими компаніями або медичними фондами для оплати послуг.Ці центри зазвичай надають висококласну допомогу і підтримку пацієнтам у відновленні їх фізичного стану та психоло-гічного самопочуття.Сьогодні в Україні реабілітаційні центри спеціалізуються на наданні різних видів послуг для пацієнтів з різними потре-бами. Деякі з них в основному спрямовані на медичну реабілітацію після операцій, травм або хвороб, інші фокусуються на соціальну або професійну реабілітацію.Ці установи поділяються на: медичні, психіатричні, соціальні, онкологічні, дитячі, нейрореабілітаційні реабілітаці-йні центри.Ці реабілітаційні центри можуть надавати широкий спектр послуг, включаючи фізичні та психологічні методи лікування, фізіотерапію, психотерапію, реабілітаційні вправи, а також консультативну підтримку та навчання у сфері самозахисту або самостійного функціонування.Документ Кейс-метод як спосіб активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії(Гельветика, 2024) Адамов Руслан Артурович; Adamov Ruslan ArturovychУ статті висвітлено проблему активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії, визначено актуальність проблеми, розглянуто кейс-метод як ефективний спосіб засвоєння нових історичних понять, їх вико-ристання на заняттях історії та в інших ситуаціях. Наголошено на діяльнісний основі кейс-методу та практичній значущості, яка полягає у розвитку, корекції та вдоскона-ленні роботи школярів з інтелектуальними порушеннями з текстами підручника, адаптованими історичними документами, знаковими системами тощо.Виокремлено три види кейсів з історії: друковані матеріали (тексти, документи, ілюстрації, таблиці, діаграми), муль-тимедіа матеріали (презентації, окремі слайди тощо), відео матеріали (уривки художніх, телевізійних та документальних фільмів та інше).Описано особливості кейс-методу як способу навчання учнів з інтелектуальними порушеннями (передбачає варіативність відповідей, певну кількість поглядів, акцентованість на спільній діяльності групи школярів, учителя та учнів, роботі за алго-ритмом).Підкреслено універсальність кейс-методу, його схильність інтегруватися з іншими дидактичними методами (описом, системним аналізом, проблемним методом, бесідою, методом класифікації, дидактичними іграми тощо). Наведено структурну складову алгоритму використання кейс-методу на уроках історії. Охарактеризовано найбільш важ-ливі компоненти зазначеного алгоритму: інформування дітей про мету і завдання, визначення проблеми і запитань (завдань) для їх розв’язання, спеціальна пропедевтика, обговорення, узагальнення результатів роботи групи, результат роботи над кейсом (текст, малюнок, таблиця, визначення поняття, виступ тощо). На конкретному прикладі детально розглянуто кожний компонент алгоритму активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з використанням кейс-методу.Документ Мінімальна мозкова дисфункція та безмовленнєві діти дошкільного віку: діагностика, корекція в умовах воєнного стану(2023) Наволокова Олександра Олегівна; Navolokova Oleksandra Olehivna; Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана ВолодимирівнаУ статті розглянуто різні підходи до визначення терміна «мінімальна мозкова дисфункція (ММД)». Розглянуто основні причини та основні прояви ММД: клінічні прояви мінімальної мозкової дисфункції в безмовленнєвих дітей, пре- та постнатальна патологія, психосоціальні причини. Наведено діагностику та схему комплексної корекційно-відновлювальної роботи з дітьми із ММД. Нині ММД – досить поширене явище різного походження, яке здебільшого спричинює різні прояви порушень психофізичного розвитку, серед яких і порушення мовлення. Порушення мовлення, зумовлені ММД, можуть виступати як самостійною групою порушень, так і супутньою симптоматикою у разі затримки психічного розвитку (ЗПР), інтелектуальних порушень різного ступеня важкості тощо. Сучасні дослідження в галузі спеціальної освіти, зокрема логопедії, свідчать, що здебільшого саме ММД зумовлюється явище відсутності мовлення. Коли на певних етапах онтогенезу у дитини спостерігається тотальна затримка мовленнєвого розвитку, яка набуває ознак відсутності мовлення. Нині в педагогічній галузі діти, які на певному етапі мовленнєвого онтогенезу не опановують мовленням як засобом комунікації, отримали назву «безмовленнєві діти». Теоретична та експериментальна нерозробленість проблеми ранньої діагностичної та корекційної допомоги безмовленнєвим дітям у сензитивний період розвитку ускладнює активізацію її адаптивних та компенсаторних можливостей.Розуміння позицій провідних учених у галузі спеціальної, вікової психології, аналіз експериментальних даних з проблеми дослідження психомовленнєвого розвитку вибраної категорії дітей в єдності раннього та дошкільного віку показали, що питання комплексного втручання щодо допомоги цим дітям не розкрите повною мірою. Визначаючи термінологічно змістовий аспект поняття психомовленнєвого розвитку стосовно відповідних вікових періодів, ми вважаємо його інтегративним стосовно психічного, мовленнєвого, інтелектуального, емоційно-вольового розвитку, що має певну структуру, варіативність якої характеризується індивідуально-типовими особливостями порушеного розвитку у разі відсутності мовлення, які покладені в основу авторського розуміння сутності такого феномену. Надання своєчасної комплексної допомоги безмовленнєвим дітям з ММД є запорукою їхньої подальшої соціалізації та підвищення якості життя загалом, проте з початком воєнних дій на території України надання цієї допомоги має певні особливості.Документ Опосередковане внутрішнє компенсаційне управління процесами розвитку, абілітації, корекції, реабілітації в позитивних і негативних складниках людини як системи «біо-соціо-дух»(2023) Золотарьова Тетяна Вікторівна; Zolotarova Tetiana ViktorivnaУ статті проаналізовано структуру внутрішнього опосередкованого компенсаційного управління прямими вертикальними процесами розвитку, абілітації, корекції й реабілітації, які відбуваються у позитивних і негативних складниках людини як системи «біо-соціо-дух». Запропоновано схеми, які відображають сутність розглядуваних процесів: «розвиток – компенсація – розвиток», «абілітація – компенсація – абілітація», «корекція – компенсація – корекція» і «реабілітація – компенсація – реабілітація». Доведено, що опосередковане компенсаційне управління розвитком системи позитивних складників людини є цілеспрямованим стимулюванням розвитку в підсистемі Г розвитком у підсистемі А через компенсацію неможливості самоорганізації в підсистемі Б системи позитивних складників людини; опосередковане компенсаційне управління абілітацією системи позитивних складників людини є цілеспрямованим стимулюванням абілітації в підсистемі Г абілітацією у підсистемі А через компенсацію неможливості самоорганізації в підсистемі Б системи позитивних складників людини; опосередковане компенсаційне управління реабілітацією системи позитивних складників людини є цілеспрямованим стимулюванням реабілітації у відповідних підсистемах Г систем негативних і позитивних складників людини реабілітацією у відповідних підсистемах А систем негативних і позитивних складників людини через компенсацію неможливості самоорганізації в підсистемі Б системи позитивних складників людини; опосередковане компенсаційне управління корекцією системи негативних складників людини є цілеспрямованим стимулюванням корекції у відповідних підсистемах Г систем негативних і позитивних складників людини корекцією у відповідних підсистемах А систем негативних і позитивних складників людини через компенсацію неможливості самоорганізації в підсистемі Б системи позитивних складників людини. Автор дійшов висновку, що опосередковане внутрішнє компенсаційне управління прямими вертикальними процесами розвитку, абілітації, корекції й реабілітації складається з двох видів безпосереднього управління відповідно до пари здійснюваних процесів і стимулює утворення «обхідних шляхів» у позитивних і негативних складниках людини як системи «біо-соціо-дух», сприяючи соціальній адаптації людей з психофізичними порушеннями у складному й мінливому сучасному світі.Документ Причини, прояви та механізми подолання мовленнєвих помилок у дітей дошкільного віку(2023) Древняк Лада Петрівна; Drevniak Lada PetrivnaУ статті наголошується на актуальності проблеми формування мовленнєвої компетентності дошкільників, що визначається завданнями Закону України «Про дошкільну освіту», а також завданнями Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Привертається увага до причин, проявів та видів мовленнєвих помилок у дітей дошкільного віку, наводяться умови та механізми їх подолання. Розкривається значення мовного середовища у формуванні мовленнєвої компетенції. Наголошується на важливості своєчасного діагностування мовленнєвих помилок та виборі найбільш вдалих та дієвих механізмів формування граматичної правильності мовлення дітей як на заняттях, так і в повсякденному житті, які би сприяли їх коригуванню. Проведення діагностування мовлення допомагає вихователю оптимізувати процес розвитку у дітей мовленнєвих навичок і умінь, побачити динаміку становлення мовленнєвої діяльності під впливом цілеспрямованого її формування, запобігти методичним помилкам як у доборі мовного змісту навчання, так і використанні тих чи тих технологій і психотехнік, а головне, досягти розвивального ефекту в роботі з надання мовленнєвим операціям (навичкам) і мовленнєвим діям (умінням) довершеності й досконалості. Тому проблема дитячого мовлення потребує подальших комплексних досліджень, спрямованих на вивчення мовленнєвої діяльності у сукупності пізнавальної, емоційної та мотиваційної сфер дитини, а також розробки відповідних корекційних і розвивальних впливів на мовленнєвий розвиток дитини.