Inclusion & Diversity

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13252

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 47

Особливості педагогічного такту вчителя-логопеда в умовах інклюзивного освітнього середовища
(Гельветика, 2024) Пакушина Людмила Зіновіївна; Pakushyna Liudmyla Zinoviivna; Литвин Інна Миколаївна; Lytvyn Inna Mykolaivna
У статті розглянуто сутність поняття «педагогічний такт» та окреслено його складові. Також розкрито сутність і компоненти терміну «освітнє середовище», в якому виділено соціальний компонент, як основну рушійну та розвивальну силу і водночас специфічну складну систему, здатну до самоорганізації. Визначено, що інклюзивне освітнє середовище має такі особливості як гетерогенність учнівських груп дітей та командний підхід у роботі групи фахівців різного професійного спрямування: вчителів, спеціальних педагогів, психолога, медиків та соціального працівника. Робота у такій неоднорідній команді вимагає від кожного її учасника, неухильного дотримання правил корпоративної етики, що у цілому становлять основу їх професійного такту. Провідною ланкою соціальної системи інклюзивного освітнього простору, яка поєднує між собою таких різних професіоналів, як медичні працівники та психолого-педагогічні працівники є вчитель-логопед, професійна діяльність якого має забезпечити необхідне педагогічне продовження раніше прикладених медичних зусиль для успішної адаптації дитини з особливостями розвитку до різноманітних і мінливих умов довкілля. Тому вчитель-логопед має володіти особливим медико-педагогічним тактом. Для визначення особливостей педагогічного такту логопеда проаналізовано особливості професійної етики медичних працівників та виділені їх професійні якості, доцільні й для діяльності вчителя-логопеда. Сформовано теоретичну модель особливостей педагогічного такту вчителя-логопеда в умовах інклюзивного освітнього середовища. Визначено, що тактовність логопеда формується поступово на основі внутрішньої інтеграції природної доброти, чуйності, любові до дітей особистості із педагогічними цінностями, виділеними нею у процесі професійної підготовки. Таке особистісне новоутворення підсилюється професійною компетентністю набутою як у процесі навчання, так і подальшої професійної діяльності.
Нейромережі як інноваційний інструмент у логопедичній роботі
(Гельветика, 2024) Курєнкова Анна Володимирівна; Kurienkova Anna Volodymyrivna
У статті досліджуються інноваційні можливості використання нейромереж у корекційно-логопедичній роботі, аналізується потенціал штучного інтелекту для оптимізації освітнього процесу, особливо при роботі з дітьми, які мають порушення мовлення. Наукове дослідження розкриває широкий спектр застосування нейромереж у логопедичній практиці, демонструючи їх унікальні можливості в створенні персоналізованих дидактичних матеріалів, генерації навчальних коміксів та розробці освітніх інструментів. Особливу методологічну цінність становить детальний аналіз техніки складання ефективних промптів для генерації зображень. У дослідженні представлено графічні нейромережі DeepAI.art (для створення зображень за текстовим описом) та Photoeditor.ai (інструмент редагування та генерації портретів), розкрито їх потенціал у логопедичній практиці. Представлено практичні кейси використання нейромереж: створення індивідуальних навчальних матеріалів, генерація коміксів для корекції мовлення та розробка вправ для розвитку дрібної моторики. Кожен кейс демонструє унікальні можливості трансформації корекційно-освітнього процесу. Дослідження переконливо доводить переваги впровадження нейромереж: підвищення мотивації дітей, суттєву економію часу педагогів, створення емоційно привабливого освітнього середовища та комплексний розвиток мовленнєвих і когнітивних функцій. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі потенціалу нейромереж у корекційній освіті, практичній демонстрації їх ефективності та розкритті інноваційних підходів до використання штучного інтелекту в логопедичній практиці. Результати дослідження окреслюють перспективи технологічної трансформації корекційної освіти, показуючи, що нейромережі є потужним інструментом підтримки та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
Комплексний підхід до здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану
(Гельветика, 2024) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna; Шеремет Марія Купріянівна; Sheremet Mariia Kupriianivna
Комплексний підхід до здобувачів освіти з особливими освітніми потребами – це системний підхід до надання освітніх, психологічних, соціальних і медичних послуг, спрямованих на створення сприятливих умов для навчання, розвитку та соціалізації таких дітей. Метою комплексного підходу є забезпечення максимальної реалізації потенціалу кожного здобувача з урахуванням його індивідуальних особливостей. Визначають наступні складові компоненти комплексного підходу, серед яких: освітній компонент – розробка індивідуальної програми розвитку (ІПР), застосування адаптованих або модифікованих навчальних програм, використання спеціальних методик, засобів і технологій навчання. Психологічний компонент, у межах якого здійснюється діагностика емоційного стану дитини, консультування дитини, її батьків і педагогів; психокорекційна робота для подолання стресу, тривожності чи інших емоційних проблем. Соціальний компонент – допомога у соціалізації дитини в колективі; взаємодія з батьками для формування сприятливого середовища вдома, сприяння інтеграції дитини в суспільство через позашкільні активності. Медичний компонент: моніторинг стану здоров’я дитини; рекомендації щодо режиму дня, харчування та фізичних навантажень; надання спеціалізованої медичної допомоги (за потреби). Створення інклюзивного середовище: забезпечення доступності освітнього простору (фізичного та інформаційного); створення комфортних умов для навчання, адаптованих до потреб дитини; залучення асистентів вчителя, при потребі – тьюторів для індивідуальної підтримки. До команди фахівців зазвичай можуть входити: педагоги, логопеди, психологи, дефектологи, соціальні працівники, медичні працівники, а також батьки. Їхня спільна робота дозволяє врахувати всі аспекти розвитку та навчання дитини. Комплексний підхід здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану є надзвичайно важливим оскільки потребує адаптації під сучасні виклики. Комплексний підхід має бути орієнтований на задоволення індивідуальних потреб дитини, допомогу в подоланні наслідків стресу та забезпечення безперервності освіти, навіть у складних умовах. Комплексний підхід є ключовим елементом як спеціальної так і інклюзивної освіти, адже забезпечує рівні можливості для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
Використання дидактичних ігор при проведенні корекційнорозвиткових занять з розвитку мовлення у інклюзивно-ресурсних центрах з дітьми, які здобувають освіту на індивідуальній формі навчання (педагогічний патронаж)
(Гельветика, 2024) Бобер Анна Володимирівна; Bober Anna Volodymyrivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
У статті представлено аналіз особливостей використання дидактичних ігор при проведенні корекційно-розвиткових занять у інклюзивно-ресурсних центрах. В рамках дослідження були проаналізовані документи інклюзивно-ресурсних центрів, плани занять та журнали обліку відвідувань, що дозволило виділити специфіку застосування дидактичних ігор для розвитку мовлення та пізнавальних процесів у дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Діти, які навчаються на педагогічному патронажі можуть отримувати корекційно-розвиткові послуги у інклюзивно-ресурсних центрах. В залежності від рівня підтримки та потреб дитини можуть бути прописані заняття з вчителем-логопедом, практичним психологом, вчителем- дефектологом, вчителем-реабілітологом. Встановлено, що діти які навчаються на педагогічному патронажі та відвідують корекційно-розвиткові заняття в ІРЦ – це діти зі складними порушеннями розвитку (з інтелектуальними порушеннями, системним недорозвитком мовлення, РАС, порушеннями опорно-рухового апарату тощо) та переважно з 4 – 5 рівнем підтримки. Підкреслено, що дидактичні ігри є ефективним засобом розвитку мовлення, дозволяють активізувати пізнавальні процеси, стимулювати інтерес до навчання. Визначено специфіку використання дидактичних ігор для дітей з різними типами порушень, зокрема з дитячим церебральним паралічем (ДЦП), розладами аутистичного спектру (РАС), інтелектуальними порушеннями(ІП). Проаналізовано, як можна використовувати ігри, що розвивають артикуляцію, словниковий запас, соціальні навички тощо. Важливим аспектом є індивідуальний підхід до кожної дитини. Ефективність використання ігор значною мірою залежить від врахування особливостей розвитку, інтересів та потреб кожного учня. Для досягнення максимального ефекту необхідно підбирати ігри, які відповідають рівню розвитку дитини та її індивідуальним особливостям. Отримані дані мають практичну цінність для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, педагогів, батьків / законних представників дітей з ООП. Надані рекомендації щодо підбору ігор та їх адаптації для дітей з тяжкими порушеннями можна використовувати на корекційно-розвиткових заняттях, уроках та під час виконання домашніх завдань.
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2024)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Використання DIR-Floortime в корекційній роботі з формування навичок діалогу у дошкільників з інтелектуальними порушеннями
(2024) Якуба Леся Станіславівна; Yakuba Lesia Stanislavivna
У статті розглядається використання ігрового підходу DIR-Floortime у корекційній роботі з дошкільниками, які мають порушення інтелектуального розвитку. Цей підхід дозволяє ефективно формувати навички діалогу у дітей шляхом залучення їх до інтерактивної та мотивуючої ігрової діяльності. Автори підкреслюють, що гра є природним середовищем для розвитку дітей, оскільки вона сприяє зняттю психологічних бар'єрів, підвищує мотивацію та забезпечує спільний контекст спілкування. Метою дослідження є аналіз та узагальнення сучасних науково обґрунтованих знань щодо ігрових технологій та їх засто-сування у процесі корекційної роботи з формування діалогічної компетентності дошкільників, індивідуалізації засобів та ана-ліз бар’єрів у мікросередовищі дитини з порушеннями інтелектуального розвитку. Детально описуються принципи та методи DIR-Floortime, які включають спостереження за дитиною, слідування за її інтересами, створення умов для мотивації до спіль-ної діяльності та використання невербальних засобів комунікації. Такий підхід дозволяє враховувати індивідуальні потреби кожної дитини, створюючи умови для її максимального розвитку.Застосування підходу Floortime та дотримання принципів концепції DIR при здійсненні корекційного впливу на розвиток комунікації та мовлення дошкільників з інтелектуальними порушеннями, на думку авторів, дозволять інтенсифікувати форму-вання навичок діалогічного спілкування та таким чином сформувати основу до їх інтеграції в суспільство. У дослідженні наголошено, що будь-яка дитина, яка відчуває брак змістовного спілкування, може отримати користь від цього підходу, оскільки він забезпечує максимально індивідуальну терапію та залучення до цього процесу батьків дитини. В рамках пілотного дослідження із аналізом особливостей спілкування батьків з дітьми під час спільної гри, виокреслено основні бар’єри для формування діалогічних навичок.Автори відзначають, що підхід Floortime може бути інтегрований в різні освітні та реабілітаційні програми, що робить його універсальним інструментом у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.У підсумку, стаття надає всебічний огляд теоретичних основ та практичних аспектів використання DIR-Floortime, під-креслюючи його важливість і ефективність у корекційній педагогіці для формування навичок діалогу у дошкільників з інтелек-туальними порушеннями.
Аналіз теоретичних підходів до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями
(Гельветика, 2024) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna
У статті проведено аналіз теоретичних підходів до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями. Розгля-нуто основні концепції та моделі, які визначають фактори впливу на психічне здоров’я цієї категорії молоді. Особлива увага приділена інноваційним стратегіям та інтервенціям, спрямованим на підтримку емоційного та соціального благополуччя. Описано роль емоційного інтелекту та соціальної адаптації у формуванні позитивного психічного стану, підкреслюючи їх важливість у загальному розвитку та інтеграції цих молодих людей у суспільство. Крім того, у статті обговорюється необ-хідність комплексного підходу, що включає мультидисциплінарні знання з психології, педагогіки, соціальної роботи та меди-цини. Аналіз спрямований на надання цілісного розуміння унікальних викликів, з якими стикається ця група, та пропонує інте-гровані рішення для покращення їхнього психічного здоров’я та якості життя.У статті розглянуто теоретичні підходи до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями, акцентуючи увагу на ключових концепціях та моделях, що визначають фактори впливу на їх психічне здоров’я. Особливу увагу приділено інноваційним стратегіям та інтервенціям, які спрямовані на підтримку емоційного та соціального благополуччя цієї категорії молоді. Автори досліджують роль емоційного інтелекту та соціальної адаптації у формуванні позитивного психічного стану, підкреслюючи їх важливість для загального розвитку та інтеграції цих осіб у суспільство.У статті також обговорюється необхідність застосування комплексного підходу, що включає мультидисциплінарні знання з психології, педагогіки, соціальної роботи та медицини. Висвітлено виклики, з якими стикається ця група, та запропо-новано інтегровані рішення для покращення їхнього психічного здоров’я та якості життя. Особлива увага приділяється роз-робці та впровадженню ефективних програм, що сприяють розвитку емоційного інтелекту та соціальних навичок, необхідних для успішної адаптації та соціалізації молоді з інтелектуальними порушеннями.
Сімейна форма навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладах середньої та спеціальної освіти
(Гельветика, 2024) Климус Тереза Миколаївна; Klymus Tereza Mykolaivna; Пацута Ольга Михайлівна; Patsuta Olha Mykhailivna
Навчально-реабілітаційні центри та спеціальні заклади освіти – це заклади, де надаються освітні послуги та корекція відповідно до висновків інклюзивно-ресурсних центрів залежно від рівня підтримки дитини з особливими освітніми потребами чи інвалідністю. Форма навчання відповідно до чинного законодавства України та освітній заклад обирається батьками. Відповідно до форми навчання необхідний пакет документів, який визначається тими чи іншими нормативними актами Мініс-терства освіти України. Необхідність колекційної складової полягає у всебічному психофізичному розвитку дитини з різними формами порушення, однак при певних форма здобування освіти лежить відсутність такої складової або при сімейній формі навчання таке завдання лягає на відповідальність батьків/офіційних опікунів дитини з особливими освітніми потребами/інва-лідністю як і сама організація навчально-виховного процесу. Важливим залишається до дискусії питання соціалізації дитини, яка перебуває на сімейній формі навчання, особливо при відсутності відвідувань гуртків чи інших центрів з можливістю спілку-ватися чи проводити час з однолітками. Питання фаховості батьків/офіційних опікунів у можливості застосовувати новітні технології, асистивні засоби для навчання дітей з різними психофізичними порушеннями, яким чином залучати вузько-профіль-них фахівців: психолог, вчитель-логопед, дефектолог. Вчитель-реабілітолог тощо, за необхідності індивідуально для кожної дитини, особливо якщо це вказано у висновку інклюзивно-ресурсного центрі: години, кого саме потребує дитина та навчання соціально-побутовим навичкам, які навчально-реабілітаційні центр та спеціальні заклади освіти надають дітям у межах навчально-освітнього процесу. Питання вибору саме такої форми навчання дитини є важливим у сьогодення і стає викликом для навчально-реабілітаційних центрів і закладів спеціальної освіти як і контролю не порушення освітніх прав дитини з осо-бливими освітніми потребами чи інвалідністю.
Міждисциплінарний аналіз розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку з аутистичними порушеннями
(2024) Чекан Оксана Іванівна; Chekan Oksana Ivanivna
Стаття присвячена міждисциплінарному аналізу розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного вікуз аутистич-ними порушеннями, яка є актуальною темою в сучасній корекційній педагогіці. Робота базується на комплексному під-ході до вивчення мовленнєвих особливостей дітей з аутизмом, враховуючи психологічні, педагогічні, неврологічні аспекти.У статті викладено глибокий аналіз літератури, результати спостережень та експериментів, що дозволяє отримати цілісне уявлення про особливості зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Особлива увага приділяється ідентифікації мовленнєвих порушень, таких як ехолалія, обмежений словниковий запас, труднощі з розумінням та використанням мови в соціальних контекстах.Методологія дослідження охоплює широкий спектр підходів, включаючи якісний та кількісний аналіз даних, зібраних за допомогою спостережень, тестувань та інтерв’ю з педагогами та батьками дітей. Такий комп-лексний підхід дозволяє забезпечити надійність та об’єктивність отриманих результатів.Одним із ключових висновків статті є підтвердження гіпотези про значний вплив аутизму на розвиток зв’язного мовлення, що виявляється в різно-манітних мовленнєвих особливостях і труднощах комунікації. Важливим аспектом є також розгляд стратегій і методів корекційної роботи, спрямованих на підтримку мовленнєвого розвитку та соціальної адаптації дітей з аутистичними порушеннями.У статті акцентується на необхідності розробки індивідуальних підходів під час корекційної роботи з кож-ною дитиною, враховуючи її особистісні особливості, рівень розвитку мовлення та специфіку аутистичних порушень. Такий підхід дозволить ефективно інтегрувати дитину в соціальне середовище та сприяти її повноцінному розвитку.Результати дослідження мають важливе практичне значення для фахівців у галузі спеціальної освіти надаючи цінні реко-мендації щодо методів та прийомів роботи з дітьми з аутистичними порушеннями. Також стаття може слугувати основою для подальших досліджень у означеній сфері.Висновки статті вказують на необхідність подальшого вивчення мовленнєвого розвитку дітей з аутистичними порушеннями, а також розробки нових ефективних методик корекції та під-тримки, що сприятимуть їх соціалізації та успішній інтеграції у суспільство.
Inklusives Bildungsumfeld: die Erfahrung Meiner Alma Mater
(2024) Halytska Olena Bohuslavivna; Галицька Олена Богуславівна
The article analyses the experience of Lesуa Ukrainka Volyn National University of introducing inclusiveness into the educational environment, emphasising the priority of creating comfortable conditions for all participants in the educational process. The article considers the issues of supporting vulnerable groups of social inclusion, including people with functional disabilities, chronic diseases, refugees, internally displaced persons, ethnic minorities, people with low socio-economic status, residents of remote areas, transgender people, people with dyslexia and hyperactivity, and war veterans.The university has implemented a number of projects to support students with special needs. The Department of Medicine is equipped with navigation signs in Braille for students with visual impairments. An inclusive hub has been operational for several years, and all buildings are equipped with ramps and lifts. The university's policy is aimed at adapting the architectural, logistical and information environment, as well as promoting the ethics of equality, respect for human rights and diversity.The article identifies the challenges of inclusiveness at the institutional level. It also notes the role of the European University Association (EUA), which facilitates the exchange of approaches and strategies between European universities, stimulates a pan-European discussion on inclusiveness.The article presents recommendations for overcoming the challenges. In order to guarantee an inclusive and equitable educational process, it is essential to give due consideration to diversity, to actively involve students, to take account of the factors that may impede the educational trajectory, to develop educational programmes with an inclusive component, to provide accessible learning materials, to offer flexible and alternative learning options, and to create a favourable and comfortable atmosphere for all participants in the educational process.
Development of the Motor Sphere of Children with Intellectual Disabilities with the Participation of Families
(Гельветика, 2024) Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovuch; Колишкін Олександр Володимирович
The article identifies the peculiarities of the development of the motor sphere of children with intellectual disabilities with the participation of the family. It is emphasized that in a family where there is understanding, good traditions, a conscious attitude to the child's health, parents themselves create conditions for its development. These are family and household forms of recreation: morning gymnastics exercises combined with hardening and home swimming, active and sedentary games, corrective and developmental games at the home stadium, and outdoor walks at any time of the year. Among the proposed forms of work, the central place is occupied by practical classes for children together with their parents. Joint parent-child activities are organized in such a way that parents can see not only their own children, but also ‘other people's’ children. Such a shift in attention radically changes the psychology of parents. They begin to understand, compare, participate, and help other children. At the same time, a new collective mindset is formed, based on a common goal, mutual understanding, establishing contacts between children, parents, families, sharing experiences, and getting to know each other. Informal relationships, joint physical exercises, role-playing games, fairy tale games, composition games, and the process of learning movements require active participation, imagination, and creativity. Anticipation of the results of this process creates a positive emotional shift, interest, and confidence in the usefulness of this activity for both yourself and your children. An important aspect of cooperation with families raising children with intellectual disabilities is the creation of public associations of parents of such children. Thus, gradually mastering more and more movements, parents independently come to the realization that motor activity expands the child's capabilities, enriches him/her with motor skills, games that can be played at home and on the street with other family members and other children.
Development of Personal and Aesthetic Qualities in Students with Disorders of Intelligence Development in Special Education Institutions and Educational Institutions with Inclusive Education
(Гельветика, 2024) Dmytriieva Iryna Volodymyrivna; Дмитрієва Ірина Володимирівна; Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Ivanenko Alina Serhiivna; Іваненко Аліна Сергіївна
The article deals with the problem of formation and development of personal and aesthetic qualities in students with intelligence disorders in special educational institutions and educational institutions with inclusive education. Through the scientific and theoretical analysis of literary sources, the role of aesthetic education as an integral component of the correctional and educational process of an educational institution has been proven. The essence of the concepts "aesthetic education", "system of aesthetic education" has been analyzed, the educational potential of art as the main means of aesthetic education is revealed. An analysis of current international trends in the aesthetic education of individuals with special educational needs has been conducted. According to the results of the conducted experiment, it is established that the corrective reserves of aesthetic education consist in providing such pedagogical conditions, when the process of personal and aesthetic development of schoolchildren is aimed at enriching the sensory sphere, correction and special orientation of intellectual activity, raising the awareness of assimilation of artistic and aesthetic information, motivational and evaluative judgments, activation of cognitive processes, intellectualization of practical and aesthetic activity, increase of its independence and manifestation of elements of creativity. At the same time, the interaction of needs-oriented and motivational, cognitive, emotional-sensual and activity spheres of personal-aesthetic development is considered as a condition of unity and integrity of corrective-compensatory and aesthetic influences on this process. The primary functions of aesthetic education have been identified: cognitive, corrective-developmental, and educational. The general didactic and special principles of aesthetic education, which guide the teacher's activities in choosing the forms, methods, and techniques of corrective and educational work, have been substantiated. The three stages of pedagogical work are characterized, each of which, being a logical continuation of the previous one, corresponds to the implementation of the corrective functions of aesthetic education, and develops and improves the students' basic artistic and aesthetic knowledge, concepts, and practical artistic skills. Further avenues of research are planned in order to improve the system of aesthetic education of students with intelligence disorders in special educational institutions and educational institutions with inclusive education.
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2023)
журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2023)
журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2024)
журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Inclusion and Diversity
(Гельветика, 2024)
журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
Дискалькулія учнів початкових класів з порушеннями мовлення як психолого-педагогічна проблема
(2024) Свириденко Ганна Василівна; Svyrydenko Hanna Vasylivna
У статті обгрунтовано психолого-педагогічний підхід до визначення проблеми дискалькулії в учнів початкових класів з порушеннями мовлення. Визначено, що вивчення феномену дискалькулії в теоретико-методичному плані має велике значення. Встановлено, що дискалькулія, як специфічне порушення розвитку шкільних навичок є проблемою, пов’язаною зі значними труднощами учнів в процесі вивчення математичної галузі знань. В статті розкриті теоретичні аспекти дискалькулії, наведені класифікація, механізми та симптоматика порушення. Світовий та вітчизняний досвід доводить, що мовленнєві порушення в учнів не можуть не відобразитися на оволодінні математичними уміннями і навичками. Тому своєчасна логопедична робота з корекції та профілактики дискалькулії у молодшому шкільному віці дає більш успішний результат. Обгрунтовано особливості застосування під час корекційної роботи словесних, наочних та практичних методів. У статті запропоновано педагогічні умови, що мають забезпечити ефективність психолого-педагогічного процесу корекції математичних порушень. Зроблено висновок, що профілактика, рання діагностика та корекція дискалькулії в учнів початкових класів має велике тео-ретичне і практичне значення, тому що успішне оволодіння рахунком та обчислювальними операціями є однією з необхідних умов шкільної успішності.
Роль корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяльності молодших школярів з розладами спектру аутизму
(2024) Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana Anatoliivna
У статті висвітлюються результати дослідження ролі корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяль-ності молодших школярів з розладами спектру аутизму. З’ясовано, що мотивами у навчанні можуть бути потреби учнів, пізнавальний інтерес, емоції, які виникли на уроці, ідеали, установки.Методами дослідження були аналіз літературних джерел та опитування корекційних педагогів. Автором розглянуто чинники розвитку мотивів навчання в молодшому шкільному віці, особливості мотивації учіння у дітей з розладами спектру аутизму, роль вчителя у формуванні мотивації до навчання учнів. Проведене опитування фахівців свідчить, що корекційні педагоги розуміють роль мотивації навчальної діяльності у досяг-ненні успішності учнів з розладами спектру аутизму. До найвагоміших чинників позитивної мотивації до навчання відноситься особистість корекційного педагога та процес навчання. Виділяючи найбільш прийнятні якості особистості корекційного педагога, які позитивно впливають на формування мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму рес-понденти вказали на креативність, вміння співпрацювати, толерантність, терплячість, врівноваженість. Серед методів підвищення мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму корекційні педагоги у своїй роботі найчастіше використовують заохочення, комфортну психологічну атмосферу, похвалу, зацікавленість, ство-рення ситуацій успіху. Також корекційні педагоги вважають, що важлива роль у формуванні мотивації навчання належить батькам, а серед шляхів підвищення мотивації до навчання вони використовують заохочення, гроші, гаджети, подарунки. Встановлено, що роль корекційного педагога у формуванні мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму є надзвичайно важливою, а для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів з розладами спектру аутизму необхідно застосовувати різні методи, засоби та прийоми стимулювання.
Інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в соціальне середовище в сучасних умовах
(2024) Шевченко Володимир Миколайович; Shevchenko Volodymyr Mykolaiovych; Синьов Віктор Миколайович; Synov Viktor Mykolaiovych
У статті розглядається інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в соціальне середовище в сучасних умо-вах. Досліджено особливості розвитку дітей з особливими потребами, розглянуто своєрідність їхньої взаємодії із соціальним середовищем. Розкрито поняття «соціалізація» та його головні компоненти. Охарактеризовано своєрідні особливості розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які здатні сприяти розвитку й вдосконаленню інших здібностей та особливостей учнів, а неспроможність задовольнити деякі потреби в конкретній діяльності дає можливість компенсувати її розвиток шляхом досягнення успіхів в інших сферах життя. Встановлено, що на соціалізацію дітей з особливими потребами впливають багато чинників та мікрочинників, від яких залежить подальший розвиток дитини.Визначено, що головною організаційною формою соціальної адаптації та інтеграції в суспільство дітей з особливими потребами в умовах освітнього середовища є інклюзивне навчання, яке включає таких дітей до соціального середовища. Соці-алізація осіб з особливими освітніми потребами також відбувається і в інших типах навчальних закладів, наприклад, навчаль-но-реабілітаційних центрах та навчально-виховних комплексах. Їх умови відкривають широкі можливості для соціалізації таких дітей, а також формують у них здатність змінювати середовище, впливаючи на нього. Розглянуто виховання дітей з особливими потребами в сім’ї, метою якого є показати їх значимість для суспільства та розкрити потенціал їхніх можливостей для інтеграції дітей в соціальне середовище. Охарактеризовано батьківську компетент-ність як важливий чинник розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Встановлено, що сім’я є найкращим середо-вищем для розвитку особистості дитини, головним інститутом виховання, який відіграє значну роль в розвитку суспільства, особливо якщо ця дитина обмежена у своїх можливостях. Саме батькам та іншим членам родини належить вирішальна роль у тому, щоб дитина розвивалася, соціалізувалася, ставала особистістю, яка може приймати самостійні рішення та займати активні життєві позиції.У статті обґрунтовані причини нежиттєздатності сучасної системи «роботи з родиною». Визначено вплив батьків дітей з особливими потребами на систему надання реабілітаційних послуг та на прийняття державних рішень у цій сфері.
Роль педагогів у національно-патріотичному вихованні молодших школярів з інтелектуальними порушеннями
(2024) Чопік Олена Василівна; Chopik Olena Vasylivna
У статті проаналізовано проблему національно-патріотичного виховання молодших школярів з інтелектуальними пору-шеннями. Визначено особливості формування національної свідомості у цієї категорії дітей. Зазначено, що патріотичне вихо-вання учнів з інтелектуальними порушеннями є складнішим у порівнянні з дітьми з нормотиповим розвитком, враховуючи особливості їхнього психофізичного розвитку. Проаналізовано роль педагогів у національно-патріотичному вихованні школярів з інтелектуальними порушеннями. Зазначено рекомендації вчителям щодо виховання патріотизму в учнів з особливими освіт-німи потребами. Подано результати опитування педагогів, з метою з’ясування, як вони розуміють поняття «національно-па-тріотичне виховання», хто, на їхню думку, повинен займатися національно-патріотичним вихованням дітей, чи потрібна їм допомога сімей учнів у здійсненні національно-патріотичного виховання, серед інших видів виховання скільки часу (%) вони б відвели на національно-патріотичне виховання, які форми роботи щодо національно-патріотичного виховання вони вважають ефективними, чи вистачає їм інформації для планування ефективної взаємодії з батьками щодо патріотичного виховання дітей, які чинники ускладнюють процес виховання патріотичності у дітей з інтелектуальними порушеннями. У дослідженні взяли участь педагоги з Кам’янець-Подільського навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради, КЗ «Ізма-їльська спеціальна загальноосвітня школа No 5 І–ІІ ступенів», КЗ «Піщанський навчально-реабілітаційний центр» Вінницької обласної Ради, КЗ «Чорнянська спеціальна школа Одеської обласної ради». Результати анкетування педагогів свідчать про їхню обізнаність у проблемі національно-патріотичного виховання школярів. Вони зазначили, що труднощі у роботі з молод-шими школярами з інтелектуальними порушеннями пов’язані як з їхніми особливостями психофізичного розвитку, так і з неба-жанням батьків долучатися до виховання патріотизму у них. Наголошено, що патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників освітнього процесу, сприяти формуванню в учнів та утвердженню у педагогів та батьків національних і загально-людських цінностей, якостей особистості, що притаманні громадянину України.

Переглянути

Нові надходження