Консенсус

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13235

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 194

Постаті Апостолів-Кигичів в історії Слобідської України XVIII ст.
(2022) Корнієнко Олег; Kornienko Oleg
Стаття присвячена дослідженню історії династії АпостолівКигичів та їх ролі в житті Слобідської України XVIII ст. Встановлено, що родоначальник династії Пилип Петрович Апостол-Кигич, який належав до волоської знаті, записався до війська Петра І. У 1718 р. отримав російське підданство та був нагороджений маєтками в слободах Піна, Злодіївка та Угроїди Сумського слобідського козацького полку. Отримавши землі з населенням, яке там проживало, почав проводити антинародну політику. Він нещадно експлуатував не лише залежних селян, а й почав захоплювати земельні наділи реєстрових козаків. При цьому представники місцевої влади були на боці Пилипа Апостола-Кигича й інших емігрантів волоського походження, які перебували на військовій службі в Російській імперії і перебували у привілейованому становищі. Про це свідчить постанова російської імператриці Анни Іоанівни від 25 серпня 1740 р., яка дозволяла волохам, грецьким сербам та іншим іноземцям, які вступили на державну службу, купувати землю, але з умовою недопущення конфліктів з місцевим населенням. Цей документ узаконював можливість таким особам як членам родини Апостола-Кигичів не лише вільно купувати землю, затіняти місцеве селянське та козацьке населення, незважаючи на застереження, викладені у вищезгаданій постанові. Наступна російська імператриця Єлизавета Петрівна видала персональні укази від 21 травня і 3 липня 1742 р., які забороняли поневолення вихідців з України. З’ясовано, що останні могли лише добровільно стати громадянами російських поміщиків. Згадані укази не могли припинити протистояння між козацьким населенням Піни та родиною Апостола-Кигича. Такі конфлікти розслідувала Сумська полкова канцелярія, яка згодом не визнала себе винною перед одним із членів родини капітана Петра. Пізніше нащадки роду Апостола-Кигичів продовжували тиснути місцеве населення, потураючи місцевій владі, яка в окремих випадках використовувала війська для придушення селянсько-козацьких виступів на Слобідській Україні.
Масові репресії проти польської національної меншини України в 1937-1938 рр.
(2022) Турков Володимир Вікторович; Turkov Volodymyr Viktorovychрр
У статті досліджуються масові політичні репресії проти польського населення України в період 1937-1938 рр., який отримав назву роки «великої чистки» або «великого терору». У зазначений період органи державної безпеки, керуючись рішеннями ЦК ВКП(б) та власними постановами і директивними листами, почали політичні репресії проти представників польської національної меншини, що проживали на території УРСР. Доведено, що представники польської національної меншини стали жертвами злочинів сталінської тоталітарної державники. Це були представники різних верств населення: селяни, робітники, службовці, працівники партійно-державного апарату, діячі науки та культури. Усі вони отримали великі терміни ув’язнення або були засуджені до вищої міри покарання – розстрілу.
Вступ Швеції і Фінляндії в НАТО як наслідок кризи регіональної та глобальної систем безпеки
(2022) Горобець Ігор Володимирович; Horobets Ihor Volodymyrovych; Мартинов Андрій; Martynov Andrii
Стаття присвячена аналізу передумов та наслідків вступу Швеції і Фінляндії до НАТО. Зазначається, що відмова цих скандинавських держав від нейтрального зовнішньополітичного курсу пов’язана як з кризою європейської регіональної, так і глобальної систем безпеки. Безпосереднім приводом для цього стала активна фаза війни РФ проти України. Методологічнезабезпечення висновків статті ґрунтується на теорії політичного реалізму та проблемно-хронологічному аналізі новітньої історії міжнародних відносин. Наукова новизна статті полягає у з’ясуванні комплексу геополітичних, військово-стратегічних, історичних передумов і наслідків вступу Швеції і Фінляндії до НАТО.
Mikhako Tsereteli - Patriarch of Urartology, Translator (1878-1965)
(2022) Putkaradze Tamaz; Путкарадзе Тамаз; Karalidze Jemal; Каралідзе Джемаль
In the period between the First and Second World Wars, the outflow of intellectual resources from Georgia abroad was mainly due to the Bolshevik coup and the Soviet annexation. Among the emigrants was the great Georgian scientist, Patriarch of Urartology Mikhako Tsereteli. Demonstrating his contribution to science and his merits in translation is the main task of our research. The methodological basis of the research is the universal scientific principles of objectivity, comprehensiveness and systematics, historical-comparative and historical-typological methods. From the factual materials presented in the article, it is clear that M. Tsereteli made a contribution to the development of domestic and world science, translation activities. Thanks to his work, M. Tsereteli made a great contribution to the processes of mutual enrichment of culture and knowledge, acquaintance with intellectual tendencies, and raising awareness about Georgia. It was he who deciphered the Assyrian-Urartian bilingualism of Kelashin and laid the foundation for the formation of “Urartology” as a new scientific direction.
Теоретико-методологічні патерни нелінійного розуміння соціальних систем та історичного процесу
(2022) Снегірьов Ігор Олександрович; Snehirov Ihor Oleksandrovych
У статті через призму теорії самоорганізації та нелінійного підходу здійснюється аналіз основоположних принципів постнекласичної науки та їх екстраполяції на системи різної природи, включаючи соціум в історичному контексті. Особлива увага автора акцентується на принциповій нелінійності і стохастичности біфуркаційних переходів як у суспільно-історичних, так і природних структурах. Розкривається специфіка співвідношення детермінізму і індетермінізму на різних етапах історичного розвитку. Автор доводить тезу, відповідно до якої формування нелінійного стилю мислення не означає кінець колишньої наукової парадигми і межу розвитку класичної картини світу, а мова йде про деякий методологічний синтез в рамках сучасної картини світу, який здійснюється в нелінійному світорозумінні.
Історія формування та бойовий шлях Українського легіону самооборони (за матеріалами мемуарів його учасників)
(2022) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav Oleksandrovych; Карпенко Ігор Сергійович; Karpenko Ihor Serhiiovych
Дана стаття присвячена вивченню формування та бойового шляху Українського легіону самооборони за мемуарами його учасників. Встановлено, що поняття української військової мемуаристики є досить умовним. На думку авторів, головною ознакою віднесення спогадів до даного типу є наявність ідеї боротьби за українську державність. Відзначено, що українській військовій мемуаристиці Другої світової війни притаманні крім типового виокремлення спогадів за соціальною ознакою мемуариста, ще й виокремлення за політикоідеологічними поглядами авторів. Відзначено, що мемуари учасників легіону публікувалися за кордоном, насамперед в країнах Північної Америки зважаючи на вимушену еміграцію авторів. Авторами опрацьовано та залучено до дослідження спогади О. Городиського, М. Каркоць-Вовка та К. Гірняка, опубліковані у різний час другої половини ХХ ст. Відзначено цінність мемуарів, як історичних джерел, які містять інформацію, яка майже не зустрічається у офіційних документах. Серед неї насамперед варто виокремити побутові аспекти, моральний стан військових, відносини з командуванням тощо. Встановлено, що українська військова мемуаристика присвячена Українському легіону самооборони не лише описує історію даного військового формування, але й висвітлює ширші питання Другої світової війни.
Роль президента США Б. Клінтона та його адміністрації у процесі врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту 1993-2001 рр.
(2022) Моцак Світлана Іванівна; Motsak Svitlana Ivanivna; Токаренко Ігор; Tokarenko Ihor
У статті досліджено роль президента Білла Клінтона та його адміністрації у процесі врегулювання арабоізраїльського конфлікту 1993–2001 рр. Проаналізовано вектор зовнішньої політика США щодо конфлікту на Близькому Сході у цього періоду.Значну увагу приділено особистій ролі президента США Б. Клінтона в процесі врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, а саме трансформації ролі США упродовж каденції Б. Клінтона – від спостерігача, у 1993 р., до активного учасника мирного процесу у 1998–2001 рр. Досліджено думку американських дослідників та засобів масової інформації щодо політики Білого Дому за часів адміністрації президента Б. Клінтона. Досліджено результати процесу мирного врегулювання на Близькому Сході.
«Британський консенсус»: шляхи та методи трансформації Британської імперії
(2022) Сокирська Владилена Володимирівна; Sokyrska Vladlena Volodymyrivna
У статті проаналізовано основні етапи трансформації Британського колоніального управління, процес перетворення системи взаємовідносин Великої Британії і залежних країн, які входили до складу Британської імперії, у Співдружність націй. Мета дослідження полягає у вивченні процесу трансформації Британської імперії, утворення Співдружності націй та ролі офіційного Лондона в їїформуванні та розвитку. Методологічною основою дослідження стали принципи об’єктивності, історизму та системності із застосуванням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення у єдності логічного та історичного, вивчення явищ у конкретно-історичних умовах, переходу від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного іззастосуванням загальнонаукових методів. Наукова новизна публікації полягає у комплексному аналізі процесу трансформації Британської імпері у Співдружність націй, що переконує у перевагах мирної трансформації багатонаціональних державних утворень над їх стихійним розпадом. Висновки. Виважений і обґрунтований підхід до особливостей державно-територіального устрою у поєднанні зі стійкими традиціями демократії в метрополіїсприяли забезпеченню асиметричності британського імперського політичного організму. Ще наприкінці ХІХ ст. на перших колоніальних та імперських конференціях було відкинуто концепцію формування загальноімперських управлінських структур – загального парламенту, загального уряду, спільної армії тощо. Саме відсутність уніфікації та асиметричність сформували основу еволюційних процесів, які сприяли Великій Британії у ХХ ст. здійснювати поетапне формування моделі «Британського консенсусу» або «м’якої асоціації».
Суспільно-релігійна реакція на обрання у 1943 р. Митрополита Сергія (Страгородського) патріархом Російської православної церкви
(2022) Ходун Едуард Олегович; Khodun Eduard Olehovych
У статті досліджується реакція Православних церков та церков Англіканської співдружності, а також секулярного суспільства на обрання митрополита Сергія(Страгородського) патріархом Московським. Дана подія стала першим яскравим фактом зміни курсу релігійної політики радянської влади, тож викликала певний резонанс у світовій спільноті як релігійній, так і світській. Вивчення спектру точок зору щодо згадуваного локального факту при їх систематичному викладенні дозволить встановити загальні тенденції сучасників у їх ставленні до обрання нового Московського патріарха у 1943 році. Драматичність обставин, що передували патріаршому обранню митрополита Сергія (Страгородського), не завадили світовій спільноті, в першу чергу релігійній, рецепіювати його в якості предстоятеля Російської православної церкви. Ця подія стала початковим кроком у загальному процесі оновлення державно-релігійних відносин в СРСР та використання церковного ресурсу у міжнародних інтересах радянської влади. Зовнішньополітичний ефект обрання патріарха Сергія був значний і сприймався як певний показник релігійноїсвободи в СРСР, а, отже, вплинув на позицію союзників, які готувалися зустрітися в Тегерані для обговорення питання про відкриття Другого фронту.
Становище Руської Православної церкви в Україні в середині 1940-х років
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav Oleksandrovych
У статті проаналізовано зміну становища Руської Православної Церкви в Україні в середині 1940-х років та вплив Другої світової війни на зміну релігійної політики в СРСР. Проаналізовано зустріч радянського керівництва із церковними ієрархами 4 вересня 1943 р. та діяльність Собору єпископів 8 вересня 1943 р. і ступінь реалізованості їх попередніх домовленостей та рішень. В дослідженні простежується зміна становища православного духовенства в державі та чинники, які сприяли виробленню в церковному середовищі позиції співіснування із радянською владою. Значна увага приділяється Помісному Собору РПЦ 1945 р. та ухваленню «Положення про управління РПЦ». У статті відзначено неоднозначність релігійної ситуації в Україні, зокрема в новоприєднаних регіонах. Акцентується увага на проблемі нестачі освіченого духовенства, з якою зіткнулася РПЦ відразу після легалізації та спроби її вирішення. Окремо автор зупиняється на виході РПЦ на міжнародну та міжрелігійну арени. Робиться спроба аналізу головних заходів реалізовуваних РПЦ на шляху перетворення Москви на новий світовий релігійний центр.
Арктика у зовнішній політиці Німеччини ХХ ст.
(2022) Тихоненко Ірина; Tykhonenko Iryna
У статті здійснено спробу аналізу ролі Арктичного регіону у зовнішній політиці Німеччини ХХ ст. Виявлено вплив внутрішньополітичної ситуації в державі на прояв циклічності у використанні певних механізмів та інструментів реалізації зовнішньополітичних ініціатив в Арктиці. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Німеччина активно використовувала наукові дослідження в Арктиці, що проявилося у започаткуванні Міжнародного полярного року (синхронні метеорологічні дослідження в Арктиці) та участі у низці міжнародних експедицій до регіону (експедиції А. Вегенера). Після Першої світової війни Веймарська республіка продовжила участь у міжнародних полярних дослідженнях, але у форматі технологічної модернізації експедицій під час Другого Міжнародного полярного року, що дозволило державі дещо вийти з міжнародної ізоляції. Внутрішньополітичні зміни у Німеччини із приходом до влади А. Гітлера сприяли становленню Арктики як стратегічного напряму зовнішньої політики Третього рейху у веденні Другої світової війни – окупація арктичних держав (Норвегія, Данія, використання їх територій та Арктики у «війні за погоду». Циклічність у зовнішній політиці Німеччини щодо Арктики проявилася із поверненням частини розділеної Німеччини, а саме Західної Німеччини до участі у міжнародному науковому співробітництві в регіоні під час доби «холодної війни». Авторка дійшла висновку, що закладені основи зовнішньополітичних ініціатив Німеччини у ХХ ст., її активної участі у міжнародному співробітництві в Арктиці у науковій та технологічній сферах сприяли залученню вже об’єднаної у сучасних кордонах ФРН до існуючих багатосторонніх інститутів співробітництва в регіоні.
Pergamon and the Eastern Black Sea (Gonio-Apsaros)
(2022) Ebralidze Tariel; Ебралідзе Таріел; Sikharulidze Khatia; Сіхарулідзе Хатія
Pergamon has been known as one of the major centers of ceramic production since Hellenistic times. It falls first to the Roman Empire after the defeat of Pontus, and after the defeat of Mithridates VI Eupator. It was one of the important centers that supplied troops of imported pottery, such as redlacquered pottery and powder, to soldiers stationed in the eastern part of the Roman Empire, in the northern regions of Asia Minor, and in Roman fortress cities in the Caucasus.
Теорія демократичного миру за умов кризи постбіполярної системи міжнародних відносин
(2022) Горобець Ігор Володимирович; Horobets Ihor Volodymyrovych; Мартинов Андрій; Martynov Andrii
У статті проаналізовано проблему демократичного миру. Після першої світової війни Вудро Вільсон заявив, що треба зробити світ безпечним для демократії. Вважається, що демократичні країни між собою не воюють. Досвід Першої світової війни показав, що демократичні лідери мислять у категоріях честі, звитяги, народної гордості. Народ часто буває розбурханим демагогами, тому може схвалити непотрібну й невигідну війну. Автори статті показали суперечливість тези про те, що глобальне поширення демократії може бути універсальною страховкою від масштабних збройних конфліктів. Інформаційно психологічна протидія західних демократів авторитарним режимам стала мейнстрімом сучасних міжнародних відносин. Унаслідок цього факту постає гібридний світовий конфлікт, який відбувається у форматі санкцій, вислання дипломатів, інформаційних спеціальних операцій тощо. Мета статті полягає у висвітленні проблеми реалістичності теорії демократичного миру за умов кризи пост біполярної системи міжнародних відносин. За демократичного політичного режиму владу отримує обраний народом суб’єкт, який має повернути її народу після завершення терміну перебування при владі. Будь-яка інформація про діяльність влади її дискредитує. Представницька демократія вимагає, аби рішення лідера піддавалися ретельній перевірці, аби лідери казали правду та були готові нести відповідальність за прийняті рішення. Некомпетентність підриває суть представницької демократії. Недуг демократичних держав полягає у зменшенні дієздатності урядів. Спроби впровадити теорію демократичного миру на практиці, як правило, зазнають провалу. Причини цього не тільки у славнозвісній іронії історії, яка перекреслює титанічні зусилля соціальних інженерів та спрямовує їх у протилежному напрямку, а й у неможливості поширити у глобальному масштабі одноманітну форму політичного устрою. Китайський проєкт відновить біполярну систему. Вважаємо, що найближчими роками китайський проєкт зіштовхнеться з американським.
Значення пережитків язичництва в духовній культурі та регулюванні суспільних відносин Запорозької Січі
(2022) Литвиновська Юлія Анатоліївна; Lytvynovska Yuliia Anatoliivna
У статті розглянуто вплив пережитків язичництва на такі аспекти духовного та соціального життя запорозького козацтва, як характерництво та правове регулювання суспільних відносин козаків. Вплив давніх вірувань можна простежити на прикладах віри в те, що козакихарактерники наділені надприродними здібностями, містифікації їх образів. Щодо правового регулювання на Січі, то тут відзначено, що значну роль у козацькому суді відіграє звичаєве право, яке з давніх часів зазнавало впливу пережитків язичницького минулого. Тож попри загальновідомі факти, що домінуючим у житті Запорозької Січі було християнство, в статті наведені аргументи, які свідчать про те, що вагоме значення все ж відігравали народні традиції, які беруть початок в язичницькому минулому.
Реформування господарського механізму мистецьких закладів в Україні (1985-1991)
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Абакумова Вікторія Іванівна; Abakumova Alina Volodymyrivna
Досліджуються характерні риси й особливості процесу реконструкції господарського механізму мистецьких закладів в рамках економічної реформи влади. Простежується динаміка формування економічного мислення митців. З’ясовуються наслідки переведення мистецтва на госпрозрахунок, самофінансування і самоокупність. Вказується, що удосконалення господарського механізму, що відбувалося як складова частина процесу демократизації, сприяло відродженню у митців почуття господаря, уможливлювало їх безпосередню участь в господарчо-фінансовому плануванні і розпорядженні прибутками. Наголошується, що в умовах ринкової економіки творча інтелігенція опинилася наодинці з необхідністю дбати не лише про реалізацію творчого задуму, але й про рентабельність власної творчості.
Пошуки палеоліту та їх перспективність в українській частині басейну Сейму
(2022) Ступак Дмитро; Stupak Dmytro
У роботі аналізується стан дослідженості палеоліту західної, української, частини басейну Сейму. Констатується, що досі на цій території не знайдено жодної стоянки із зафіксованою наявністю культурного шару. Ця територія значно контрастує із правим берегом басейну Середньої Десни та східною частиною басейну Сейму, де сконцентрована значна частина пам’яток палеоліту Деснянського басейну. Судячи із знахідок плейстоценової фауни, наявності зручних ділянок для облаштування стоянок, забезпеченості кварцитовою сировиною, така невтішна ситуація із виявленням палеолітичних пам’яток на західній частині басейну Сейму є результатом відсутності цілеспрямованих робіт з їх пошуків. Найбільш перспективними для таких робіт є правий берег Сейму та басейн його правої притоки – річки Клевень.
Роль гвардії в «палацових переворотах» у Російській імперії (1725-1762 рр.)
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Михтуненко Вікторія Вікторівна; Mykhtunenko Viktoriia Viktorivna
У статті охарактеризовано епоху «палацових переворотів» (1725-1762 рр.) в Російській імперії, їх передумови та причини. У статті відзначено, що часта зміна влади в Російській імперії у ХVIII ст. мала насильницький, а не державний характер. Проаналізовано еволюцію перетворення привілейованої частини регулярної російської армії – гвардії, на потужну політичну силу. Автор акцентує увага на тому, що збільшується не військовий вплив гвардійських полків за рахунок «гучних» перемог, а навпаки, відсутність вдалих військових кампаній, призводить до зміни векторів діяльності гвардійців. Автор робить спробу визначити основні наслідки посилення політичної ролі гвардії в Російській імперії.
Проєкт європейської інтеграції на конференції щодо майбутнього Європейського союзу 2021-2022 рр.
(2022) Горобець Ігор Володимирович; Horobets Ihor Volodymyrovych; Мартинов Андрій; Martynov Andrii
Стаття присвячена висвітленню процесу пошуку консенсусу щодо подальшого розвитку проекту європейської інтеграції на міжурядовій конференції щодо майбутнього Європейського Союзу. Методологічною основою статті є функціоналістська та конструктивістка теорії європейської інтеграції. Наукова новизна статті полягає у висвітлені базових сценаріїв роботи конференції щодо майбутнього процесу європейської інтеграції.
Зовнішньополітична стратегія США на Далекому Сході в 1901-1904 рр.
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Жуков Олександр Володимирович; Zhukov Oleksandr Volodymyrovych
Стаття присвячена особливостям формування далекосхідної політики США на початку ХХ століття. Ключовими аспектами дослідження автор визначає трансформації зовнішньополітичного курсу країни від ізоляціонізму до активних дій. Визначаючи стратегічну необхідність США закріпитися на Далекому Сході з’ясовуються основні зовнішньополітичні вектори. Особливу роль у цьому відіграли: Президент США Теодор Рузвельт та Державний секретар Джон Хей, які були ідеологами політики «відкритих дверей» в Китаї та прихильниками підтримання дружніх стосунків з Великобританією та Японією на противагу Росії. Подібна стратегія послаблювала позиції останньої в даному регіоні і, як наслідок, збільшувала товарообіг США з країнами. У статті також проаналізовані основні події, що зумовили початок російсько-японської війни 1904-1905 рр. та роль в них США.
Іранський вектор у зовнішньополітичній стратегії США у період 1950-60-х рр.
(2022) Жуков Олександр Володимирович; Zhukov Oleksandr Volodymyrovych; Ребенок Вікторія; Rebenok Viktoriia
Стаття присвячена особливостям формування зовнішньополітичної стратегії США на Близькому та Середньому Сході у 50-х – 60-х рр. ХХ століття.Ключовими аспектами дослідження автори вважають особливості співпраці Сполучених Штатів Америки з Іраном у період 1950-х – 1960-х рр. Політика США окресленого хронологічного періоду була спрямована на забезпечення стабільності й підтримці незалежності країн регіону. Агресивна програма реформації під назвою «Біла революція» початку 1960-х років була спробою вестернізації Ірану та зміцнення його глобального статусу, що також проводилось за активної підтримкиСША. Ще одним напрямком безпосередньої взаємодії Тегерану та Вашингтону автори визначають ядерні програми, курс на розробку яких в Ірані почався наприкінці 1950-х – початку 1960-х років. Іран співпрацював з низкою союзників Вашингтонської адміністрації та успішно розвивав свою ядерну програму з урахуванням існуючих міжнародних обмежень.

Переглянути

Перегляд Консенсус за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування