Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Автор "Horbolis Larysa Mykhailivna"
Зараз показуємо 1 - 20 з 41
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Literary Studies and Psychoanalysis: Methodological Aspects of Interaction(2021) Черниш Анна; Горболіс Лариса Михайлівна; Погребенник Володимир; Chernysh Anna; Horbolis Larysa Mykhailivna; Pohrebennyk VolodymyrAbstract The article discusses the specifics of the interaction of psychoanalysis and literary studies. It is proved that literary studies actively use fundamental psychoanalytic methods and techniques in decoding the mental unconscious of characters in literary works. Literary terms proposed for implementation and use – a literary work of psychoanalytic direction, a literary work with psychoanalysis elements, a literary work with the psychoanalytic dominant or psychoanalytic constructs certifying the integration of psychoanalysis theory into literary studies. According to the interaction of psychoanalysis and literary studies, the terms are developed by the author‟s team and are proposed for theoretical testing. The use of certain aspects of psychoanalytic theory contributes to the literary interpretation of unconscious processes in the author‟s psyche and its characters, marked by various pathologies, deviations, neuroses, fears, etc. The article emphasizes that interpreting literary texts in the psychoanalytic aspect actualizes the method of free associations, close to the specific literary technique of the consciousness stream and the specifics of interpretations of the dreaming discourse.Документ The Cinemapoetics of the Modern Ukrainian Novel: Myroslav Dochynets’ Creative Works(2021) Горболіс Лариса Михайлівна; Іщенко Олена; Новиков Анатолій; Марєєв Дмитро; Гричаник Наталія; Horbolis Larysa Mykhailivna; Ishchenko Olena; Novykov Anatolii; Marieiev Dmytro; Hrychanyk NataliiaThe article presents a review of the Ukrainian literary critics’ works on the relationship between literature and cinema, the relevance and effectiveness of the practice of involving cinematic resources in the literary works of Ukrainian writers of the 20th – early 21st centuries. On the material of the novels “Centenarian. Confession on the Pass of the Spirit”, “Svitovan. Studies under the Tent of the Skies”, “Well-Digger. Diary of the Richest Resident of Mukachevo Dominion”, “Highlander. Waters of Our Lord’s Riverbeds”, “Maftei. Book Written with a Dry Pen” by the contemporary Ukrainian writer M. Dochynets traces the problem of inter-artistic interaction of literature and cinema. The purpose of the research is to single out and analyze film frame, montage, shot, perspective, rhythm as integral elements of the cinematic poetics of M. Dochynets ’prose, which are used in the text to reveal the artistic, aesthetic, philosophical and creative principles of the writer. The study used general scientific (analysis, synthesis, comparison) and literary methods: the systematic approach, hermeneutic method, principles of narratology, intermedia approach. Appealing to the works of O. Chicherin, S. Eisenstein, Yu. Lotman, M. Romm, A. Tarkovsky, etc., the peculiarities of the use of film poetics in the writer’s novels are analyzed. It was found out that in prose by M. Dochynets montage, film frame, shot, rhythm, foreshortening perform intonation-expressive, plot-compositional and characterological functions.Документ The Ukrainian Experience of National Identity Transformation (On the Material “Under the Wings of Big Mother” by S. Protsiuk)(2021) Черниш Анна; Горболіс Лариса Михайлівна; Chernysh Anna; Horbolis Larysa MykhailivnaThis article is devoted to the investigation of Ukrainian national identity transformation, conditioned by the events of the Revolution of Dignity in the novel “Under the Wings of Big Mother” by S. Protsiuk. It was found out that the problem of national identity is the key one on the thematic, problematic, ideological, and figurative levels. The basic categories in the process of the new national identity formation in the novel “Under the Wings of Big Mother” by S. Protsiuk are pain, suffering, sorrow, and fear. The transformation of the national identity is subordinate to the moral and ethical discourse of changes, which were prompted by the revolution. The article serves to analyze political obstacles, mental traps and drawbacks of Ukrainian psychological character that prevented Ukrainians from forming a strong national identity. Changes of Ukrainian national identity is caused by the traumatic experience of Ukraine being a part of USSR, marked by genocide, linguicide, culturicide, Holodomor, and political repressions. The transformation of Ukrainian national identity in the beginning of the 21st century made possible the establishment of the key national identities (identitas): history, language, territory, basic national symbols and codes. It was proved that the modification of the national identity and the awareness of the ethnic value and self-identification are possible on the condition of understanding of mental traps and psychological drawbacks of Ukrainians that impeded the Ukrainian people of forming their identity and world view to the full extent.Документ Екокритичні виміри української літератури: доцільність і прийнятність застосування (на прикладі «Лісової пісні» Лесі Українки)(2011) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті обґрунтовано раціональність застосування екокритики – як методологічного підходу – до аналізу творів українських письменників. Запропоновано інтерпретацію драми Лесі Українки «Лісова пісня» з погляду екокритики.Документ Екокультурний вектор образу головного героя роману Мирослава Дочинця «Горянин. Води Господніх русел»(2017) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на матеріалі роману «Горянин. Води Господніх русел» сучасного українського письменника Мирослава Дочинця з’ясовано роль та значення традицій, звичаїв, неписаних правил і норм, народних вірувань у формуванні екологічної культури головного героя твору. Ставлення до Ріки, лісу, тварин, рослин, птахів, комах, а також природних явищ та об’єктів неживої природи визначають філософію життя, спосіб думання Горянина, формують засади його світоставлення, світорозуміння, світосприймання, корегують міжособистісні стосунки та унормовують побут. Обрані героєм життєві пріоритети вповні відповідають його внутрішнім запитам, зорієнтовані на збереження та збагачення природи. Культура спілкування з природою є важливою складовою в осмисленні можливостей, пріоритетів героя, в себе-пізнанні. Міждисциплінарний підхід сприяє увиразненню нових аспектів осмислення концепції героя української літератури.Документ Екотілесний аспект осмислення взаємин людини і природи в романі Мирослава Дочинця «Світован. Штудії під небесним шатром»(2017) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті запропоновано екотілесний код потрактування способу думання, філософії життя головного героя роману «Світован. Штудії під небесним шатром» сучасного українського письменника М. Дочинця. Праці з психології, філософії, екології, соціології, а також залучення ідей літературної антропології та літературної геронтології сприяли виявленню сутнісних рис у моделях поведінки та корпусі переживань головного героя з живою і неживою природою лісу та гір. На основі численних художніх фактів доведено, що екологічна культура протагоніста вибудувана на прадавніх знаннях, традиціях і віруваннях про природу та її збереження. Багатолітній досвід поводження з природою, система екологічних знань, умінь і навичок продовжили Світованові роки життя, зміцнили його тіло, наповнили кожен його день перебування серед природи сенсом, узмістовнили стосунки з людьми. У романі автор запропонував образ героя-українця зі статусом екологічно компетентної особистості.Документ Звукова парадигма новели Василя Стефаника «Камінний хрест»(2023) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaМета. У статті запропоновано новий погляд на організацію і структуру новели Василя Стефаника «Камінний хрест», що зумовлює з’ясування інтермедіального питання в аналізі відомого твору письменника: єдність словесної і звукової палітри в художньому тексті прози новеліста. Відтак метою статті є вивчення крізь призму однієї новели загальної тенденції творчості Василя Стефаника: синтезу літератури і мистецтва, дослідження методологічних підходів у трактуванні явищ інтермедійності в новелістиці класика нашого національного письменства. Дослідницька методика. Для аналізу використано синтез принципів і методів наукового дослідження, передовсім інтертекстуального, порівняльно-типологічного, інтермедійного, поетологічного та бографічного. Результати дослідження. Потрактування новели Василя Стефаника «Камінний хрест» крізь призму єдності в ній вербального та музично-звукових аспектів сприяє розумінню багатого смислами знаного твору письменника. Тому обраний поетичний аналіз кожної частини «Камінного хреста» є чи не найбільш прийнятним для дослідження текстової тяглості звуків і музики в загальній структурі новели. У процесі дослідження звукової парадигми твору Василя Стефаника доведено його новаторську сутність, стильову своєрідність, модерну поетику, що безумовно позначалися на влучності та потужній енергетиці його словесного оформлення. Наукова новизна. У дослідженні досягнуто нове прочитання тексту новели Василя Стефаника «Камінний хрест», уперше здійснено аналіз її звукового контуру, за допомогою якого розкодовано підтексти і приховані смисли твору. У такому новаторському підході запропоновано свіжий погляд на модерністські шукання українського автора: звук, музика, пісня, танець ідентифікують головного героя Івана Дідуха, загалом психологізують текст твору. Практичне значення. Одержані результати дослідження можуть бути використані у подальшому вивченні творчості Василя Стефаника з позицій сучасного літературознавства, зокрема запропонований інтерпретаційний підхід – один із сегментів поліаспектного потрактування глибокого за змістом твору, що став уже класичним як у сфері освіти, так і в наукових студіях нинішніх дослідників творчості Василя Стефаника.Документ «...Здалеку кричу: я – українка!» (За романом Надії Мориквас «Де мій брат?»)(2013) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на матеріалі роману “Де мій брат?” сучасної української письменниці Надії Мориквас розкрито роль мандрівки за кордон у складному процесі себе-збереження, в утвердженні духовного потенціалу українки, у відкритті власних резервів для самореалізації на Батьківщині. Головну героїню твору потрактовано як сильну, самодостатню, національно помірковану особистість, свідому громадянку своєї країни.Документ Казка як сигнал тривоги за Слово у рецепції Ліни Костенко(2012) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на матеріалі поезії української письменниці Ліни Костенко зі збірки «Річка Геракліта» досліджуються особливості художньої реалізації образу казки, роль казкових персонажів у формуванні засадних ідей твору.Документ Коди інтерпретації повісті Я. Ясінського «Кураї або Варіації ошийника»(2016) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті запропоновано коди інтерпретації повісті сучасного українського письменника Ярослава Ясінського «Кураї або Варіації ошийника», наголошується на особливостях художнього освоєння прозаїком колажування, ритмомелодики, зчеплення асоціативних образів та ін., що забезпечують органічну єдність імпліцитного та експліцитного рівнів твору, є засобом ідентифікації героя, свідченням неперебутності й ефективності фольклорних традицій у новітньому українському письменстві. Письменник експериментує з фольклорним матеріалом (образами, мотивами, деталями, елементами казок, замовлянь, ритмомелодикою), створює авторські правила гри зі своїм текстом. На конкретних прикладах із повісті акцентується на функції ритму, немилозвучності, ролі ретроспекцій як презентації емоційного стану героя, сполучуваності домінантних образів із іншими образами та деталями, значенні фонових знань у декодуванні глибокого сенсу твору, увиразненні ціннісних орієнтирів головного героя, генерації ідеї про духовне багатство персонажа.Документ Кінематографічний арсенал «Камінного хреста»(2014) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на матеріалі новели “Камінний хрест” українського письменника-модерніста В. Стефаника висвітлено ефективність застосування різноманітного арсеналу кінематографічних прийомів (мізансцена, план, кадр, ракурс, монтаж, кіноефект) для моделювання складного психосвіту українця, формування концепції твору, увиразнення рис модерністського прозописьма. Художня самобутність “Камінного хреста” В. Стефаника осмислюється в інтермедіальному дискурсі.Документ Людина і природа в конкордистській доктрині Володимира Винниченка: екологічний вектор(2018) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на основі праці «Конкордизм. Система будування щастя» з’ясовано сутність розуміння В. Винниченком щастя, погодженості людини і природи, наголошено на екологічному складнику взаємин людини і природи, природоцентричності екологічної свідомості людини. Ідея погодженості індивіда із природою розглядається в контексті правил конкордистської моралі, Винниченкової теорії «чесності із собою», системної роботи над собою. Вказано на суголосність ключових тез про єдність людини і природи з поглядами сучасних українських дослідників, зокрема з ідеєю про природоцентричну екологічну свідомістьДокумент «Мені живі сказали не убивати свою героїню... Мене мертві переконали, що там їй буде краще» (За романом-трилогією Лесі Білик «Душі в екзилі»)(2012) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті досліджуються особливості художнього відтворення психосвіту героїв-заробітчан у романі-трилогії сучасної української письменниці Лесі Білик «Душі в екзилі», роль України в їхньому життєсвіті, акцентується на руйнуванні національної самобутності українців в умовах чужини.Документ Михайло Могилянський: літературно-критичний вектор осмислення творчості Михайла Коцюбинського(2017) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на основі літературно-критичних праць, спогадів М. Могилянського охарактеризовано особливості стильової манери творчості, проєвропейську зорієнтованість прози українського письменника-модерніста М. Коцюбинського, місце, роль та значення його літературного доробку в українському літературному процесі кінця XIX - початку XX ст.Документ Мововизначеність як грань конкордистської етики Володимира Винниченка(2010) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на основі документальних матеріалів В.Винниченка з’ясовується роль рідної мови у життєдіяльності В.Винниченка, суголосність позиції В.Винниченка писати для українського народу рідною мовою з основними ідеями пропагованої ним конкордистської етики – бути чесним із собою, урівноважувати свої сили, бути цілісним тощо.Документ Музика болю й радості в «Акордеоні» Миколи Жулинського(2020) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на матеріалі роману М. Жулинського «Акордеон» з’ясовується ключова роль музики в освоєнні жанрової специфіки твору, презентації героя, концептуалізації проблемно-тематичного діапазону, формуванні підтексту, вираженні настроєвої домінанти роману. Запропоновано ввести термін «інструменталізація художнього твору» – домінування в текстовій структурі літературного твору музичного інструменту й продукованої ним музики, їх активне освоєння на різних рівнях тексту. Актуальні в усі періоди життя протагоніста музика й акордеон художньо заявлені в тексті як ідентифікатори героя.Документ Музика як смислова домінанта роману Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»(2019) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на матеріалі роману «Прилетіла ластівочка» сучасної української письменниці І. Роздобудько з’ясовується роль музики в художньому моделюванні сюжетно-композиційної платформи, проблемно-тематичної парадигми твору, його жанрової характеристики з виразним біографічним сегментом (у романі розповідається про життя і творчість українського композитора Миколи Леонтовича). Ключовим елементом «музичної теми» у творі є українська різдвяна колядка «Щедрик», що художньо представлена в епізодах (зокрема, у долі головних та другорядних героїв) і виконує роль своєрідної смислової вісі. У романі «Прилетіла ластівочка» музика художньо представлена паратекстуально (у заголовку, епіграфах); за допомогою персоналій відомих людей (Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Кирило Стеценко), які активно пропагують українську музику; численних музичних термінів; назв музичних інструментів, установ; спеціальних музичних термінів; назв та фрагментів музичних творів (пісні, опери, симфонії); тонально-інтонаційних описів виконуваних капелою під керівництвом Миколи Леонтовича музичних творів; звуків артефактів; звукових характеристик-антропофонімів. Важливим для загальної концепції твору є опис звучання «Щедрика» (тонально-інтонаційний, ритмічний, експресивно-настроєвий аспекти), акцентується на давності мелодії, співзвучності обраної композитором музики з мелодійністю української мови, специфіці виконання «Щедрика» хоровим колективом. З’ясовано, що в романі письменниця майстерно поєднала різні часові площини, музичну тему з біографією відомих людей та фактами з історії становлення молодої Української держави. Наведені факти (з біографій відомих людей) надають роману цілісності, а «музичній темі» різногранності та вмотивованості. У процесі інтерпретації музичної площини роману І. Роздобудько «Прилетіла ластівочка» залучено актуальний у сучасному літературознавстві інтермедіальний підхід.Документ Музична основа оповідання Лесі Українки «Над морем»(2020) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статтi iз застосуванням iнтермедiального пiдходу дослiджуються особливостi художнього вiдтворення музики в оповiданнi «Над морем» української письменницi Лесi Українки, аналiзується роль пiсень, музики оркестрiв, звукiв моря тощо у формуваннi музичної палiтри твору. Море в акустичному оформленнi оповiдання виконує ключову роль, характеризує героїв, створює настроєву палiтру твору, психологiзує важливi сюжетотворчi епiзоди. Звернення Лесi Українки до музики в оповiданнi «Над морем» потрактовується як необхiднiсть оптимiзувати поетикальнi можливостi прози, оновити й осучаснити жанр оповiдання, вiдкрити його незапитанi можливостi, iнтелектуалiзувати прозу, урiзноманiтнити й удосконалити художнi прийоми й засоби змалювання складного внутрiшнього свiту персонажiв. Море, що є функцiональною складовою музичної палiтри оповiдання Лесi Українки, органiчно зв’язане з проблематикою, сюжетом твору, має свою «iсторiю взаємин» iз головною героїнею; це самодостатнiй пейзажний компонент, що утримує настроєвий баланс твору, корпус переживань i дiй героїнi-нараторки. Музика i море у творi тiсно контактують, утворюють неперервну й водночас неодноманiтну за емоцiйним наповненням лiнiю, характеризують героїнь. Вiдповiдно до модернiстської практики Леся Українка представляє головну героїню — чутливу, вразливу, емоцiйну, яка сприймає досконалi звуки й неперевершенi кольори моря як гармонiю. Панорамнi вiзуально-акустичнi описи водної стихiї в оповiданнi Лесi Українки, а також численнi листи письменницi дають пiдстави говорити про море як енергетичний канал, джерело емоцiйного й тiлесного вiдновлення героїнi й авторки, своєрiдну вiсь, що тримає смислову конструкцiю твору. Енергiя, звуки моря художньо увиразнюють iдею захищеностi героїнi, котра усвiдомлює цiннiсть i повноту буття. На основi листiв Лесi Українки обґрунтовано доцiльнiсть потрактовувати терапевтично-лiкувальну роль звукiв, кольору моря.Документ Новітнє зібрання творів Василя Стефаника(2021) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті здійснено огляд тритомного (у чотирьох книгах) ювілейного видання творів українського письменника Василя Стефаника. Констатовано, що зібрані у виданні листи, художні твори (новели, оповідання, поезії в прозі), переклади творів письменника слов’янськими, романо-германськими, а також китайською мовами (що в різний час були надруковані за кордоном і в Україні як відомими, так і маловідомими видавництвами), репринтні видання прижиттєво опублікованих збірок «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900) «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926), «Твори» (1933). Систематизовані в томах матеріали вигранюють постать Василя Стефаника – талановитого письменника-модерніста, громадського діяча, особистості з вразливою душею і багатим внутрішнім світом.Документ Образ заробітчанки в романі Віри Нестерчук «Авантюрки на зеленій траві»(2022) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті з’ясовується специфіка художнього відображення образу заробітчанки в романі «Авантюрки на зеленій траві» сучасної письменниці В. Нестерчук. Зауважено, що в основу твору покладено реальні факти з життя авторки твору, досвід її перебування й переживання на чужині, в Чехії, куди головна героїня, українка Ніка, дипломована фахівчиня з пошиття одягу, поїхала на заробітки, сподіваючись на швидке повернення. Гомодієгетичний наратор сприяє різногранній подачі матеріалу, підвищує рівень довіри до викладеного матеріалу, допомагає заглибитися у складний світ переживань героїні, пояснити логіку її мислення і вчинків, збагнути рішучість і переконаність героїні у межових ситуаціях. Інтертекстуальні конструкції, іронія, гумор, чітка архітектоніка твору, а також образи мами, екскурси в минуле, сповідні компоненти роману тощо формують повний і доволі різноаспектний образ головної героїні Ніки. Стоїцизм, терплячість, витримка протагоністка Ніка (як засвідчує підтекстова платформа, що вибудовується навколо образу матері, яка в молодості зазнала долі політичної ув’язненої) частково отримала від мами – так увиразнюється не лише проблема батьків і дітей у творі, а й декодуються засновки характеру головної героїні. Художньо представлений постколоніальний контекст допомагає виявити й потлумачити причинно-наслідкові конструкції, спроєктовані на концепцію героїв, сприймання наративної стратегії, розуміння тематико-проблемного аспекту та жанрової специфіки роману.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »