Статті

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/318

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 50

Assessment of the Geo-ecological Potential of the Landscape Units (on the Example of Sumy Region, Ukraine)
(2021-03) Danylchenko Olena Serhiivna; Данильченко Олена Сергіївна; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Олеся Григорівна; Vynarchuk Olha Oleksandrivna; Винарчук Ольга Олександрівна
The article is devoted to the study of the life support potential of the population, which reflects living conditions of the population in specific geosystems (on the example of the Sumy region, Ukraine). The main purpose of the article is to assess the geo-ecological potential of the regional landscape structures, namely the landscape units of the Sumy region. The article highlights the theoretical and methodological foundations of the geo-ecological potential research, substantiates the theoretical aspects of the concept of “geo-ecological potential”, describes in detail the methodology of assessing geo-ecological potential, which is evaluated on the basis of natural geosystem potential, geosystem sustainability potential and technogenic geosystem load. The assessment of the natural potential of the Sumy region landscape units (based on the humidity coefficient, the sum of active temperatures above 10°C, hydrothermal potential of phytomass productivity, annual precipitation, adverse natural processes such as landslides, flooding, rising groundwater levels, erosion, dry winds, hail, fogs) is conducted and the levels (low, below average, average and high) of the natural potential are defined. Three units of the environmental sustainability of the regional landscape units are established on the basis of component-by-component assessment of the meteorological potential of the atmosphere, surface water and soil sustainability potential, as well as biotic potential: below average, average and above average. The indicators of the population density of the region, coefficient of the territorial production concentration, economic development of lands (agricultural lands, built-up lands and open lands without vegetation), environmental pollution of the region (radiation and chemical air pollution, pollution of natural waters and soils) and the integrated indicator of technogenic load, which allows to establish the following levels of the technogenic load on the landscape units of the region: below average, average and above average, are analyzed. Particular attention is paid to the assessment of the geo-ecological potential, which allows to establish 5 levels, of which only 3 are presented for the Sumy region, based on which areas of geo-ecological potential of the landscape units are identified: below average, average and above average and a map of the geo-ecological potential areas is created. It is established that the indicator of the geo-ecological potential of the landscape units of the Sumy region ranges from 0.05 Psel-Vorskla landscape unit (below average level) to 1.07 Esman’-Kleven’ landscape unit (above average level). It is established that the higher the values of the natural potential and sustainability of the natural environment and the lower the indicators of technogenic load, the higher are the values of the geo-ecological potential.
Event Tourism for Transboundary Cooperation
(Сумський державний університет, 2017) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
Туристично-рекреаційна галузь у багатьох країнах переживає період стрімкого розвитку в умовах незадоволеного попиту, динамічної перебудови власної структури і функцій у відповідності до процесу диверсифікації рекреаційних потреб. Формування ринкового середовища в національній економіці України створює об'єктивні передумови для динамічного розвитку різних видів туристичної діяльності у її регіонах, зокрема подієвого туризму. Цей вид туризму має важливе значення у транскордонному співробітництві, адже він сприяє формуванню позитивного образу (іміджу) держави.
Heatwaves’ Characteristics Detected by Heat and Cold Wave Index in Ukraine over the Last Four Decades
("HARD" Publishing Company s.c., 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
Метою даного дослідження є аналіз особливостей хвиль тепла в теплий період року як прояву кліматичних змін в Україні. Нашою метою також було визначити, наскільки надійним є індекс хвиль тепла та холоду (HCWI) Європейської обсерваторії посух (EDO), як інструмент для аналізу хвиль тепла. Для визначення частоти та тривалості теплових хвиль використовували порогові значення 90-го процентиля. Аналізувалися дані метеостанцій України з 1980 по 2021 рік. В Україні зафіксовано 83 хвилі тепла (ХТ). При цьому за перший напівперіод (1980-2000 рр.) зафіксовано 29 ХТ, а за другий (2001-2021 рр.) − уже 54 ХТ. Протягом досліджуваного періоду тривалість хвиль тепла зросла. Якщо за 1980-2000 роки середня тривалість ХТ становила 3,8 дня, то за 2001-2021 роки середня тривалість зросла до 4,3 дня. Середня максимальна тривалість теплових хвиль зросла більш суттєво – з 7,4 до 11,5 діб у другій половині періоду спостережень. Інтенсивність спеки оцінювали за екстремумом температури. Середня максимальна температура (1980-2021 рр.) під час спеки в Україні становить 32,2°C. Найгарячіша ХТ за період дослідження мала максимальну добову температуру 41,4°C (2010). Вперше за допомогою HCWI визначено частоту, тривалість та інтенсивність теплових хвиль в Україні. HCWI також можна застосовувати для вивчення змін клімату, визначення періоду посухи, адаптації населення до теплового стресу та системи охорони здоров’я до його наслідків.
Nosogeographic Assessment of the Adult Population Morbidity of the Sumy Region (Ukraine)
(2022) Kornus Olesia Hryhorivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Skyba Olha Oleksandrivna; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych; Pshenychna Liubov Vasylivna; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Скиба Ольга Олександрівна; Шищук Володимир Дмитрович; Пшенична Любов Василівна; Данильченко Олена Сергіївна
The aim of the article is the nosogeographic assessment of the adult population morbidity of the Sumy region during 2009–2019. The assessment was made by primary morbidity and prevalence of cardiovascular, respiratory diseases as well as oncological pathologies. There is a tendency towards a decrease of diseases prevalence as well as primary morbidity of above mentioned diseases among the adult population of the Sumy region in 2019 as compared to the “top” indicators in 2016 and 2017. The prevalence of diseases among the region’s population in 2019 decreased by 9.72 % and 9.40 % compared to 2016 and 2017, respectively, while the primary morbidity rate decreased by 13.9 % and 10.29 %, respectively. The indicators of diseases prevalence and population primary morbidity by cardiovascular diseases and neoplasm which are basic causes of mortality in Ukraine, as well as the European Union were analyzed. During the last 10 years highest indicators of prevalence of the cardiovascular diseases were registered in 2018 (57, 459.63 cases per 100 000 people) and primary cardiovascular morbidity – in 2016 (4 394.71 cases per 100 000 people). Prevalence of neoplasm among the Sumy region’s inhabitants for the last 10 years increased by 29.59 % and in 2019 was 6 126.43 cases per 100 000 people. At the same time the primary morbidity increased by 6.18 %. Respiratory diseases occupy the 1 st place in the structure of primary population morbidity, the 2 nd place – in structure of prevalence of the diseases); its highest indicators were observed in 2016. The index of accumulation of the diseases (the ratio between prevalence of diseases and primary morbidity) among the Sumy region population and by administrative- territorial districts was identified. To realize the nosogeographic assessment of the adult population of the Sumy region and to highlight the groups of the administrative- territorial districts of the Sumy region by the characteristics of population morbidity the cluster analysis procedure was used. The first cluster includes the Sumy and Seredyna- Buda districts. The second cluster was formed by 6 administrative- territorial districts of the region: Yampil’, Hlukhiv, Trostianets, Krasnopillia, Shostka and Velyka Pysarivka districts. The third cluster united both Romny and Buryn’ districts. The fourth cluster includes most of administrative- territorial districts of the region: Lypova Dolyna, Nedryhailiv, Lebedyn, Krolevets, Konotop, Putyvl’, Okhtyrka and Bilopillia districts. The fifth cluster is represented by the regional center – the city of Sumy.
Tropical Nights (1976–2019) as an Indicator of Climate Change in Ukraine
(IOP Publishing, 2023) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
У статті наведено результати аналізу кількості, частоти та інтенсивності тропічних ночей в Україні. Ми вибрали такі метеостанції, які розташовані на різних широтах і відповідають півночі, заходу, сходу та півдню, а також центральній частині України. Це було зроблено для того, щоб проаналізувати відмінності тропічних ночей у різних широтах. Також у нас є метеостанції, розташовані приблизно на одній широті, щоб аналізувати, як тропічні ночі змінюються за довготою. Аналізувалися дані метеостанцій за 1976-2019 роки. Можна сказати, що підвищення мінімальної температури повітря влітку спостерігається на всій території України. Це призводить до того, що з середини 1990-х років тропічні ночі починають спостерігатися на сході України та на півдні. Після 2000 року тропічні ночі також почали спостерігатися в центрі і навіть на заході України. Між двома напівперіодами (1976-1997 та 1998-2019) збільшення кількості тропічних нічних явищ на півдні України (до 300 випадків) є значно суттєвішим, ніж збільшення їх кількості на північному заході (до 20 випадків). випадків. Окрім частоти, зростає і інтенсивність тропічних ночей. Трапляються випадки з мінімальною добовою температурою повітря вище 25°С. Досить ефективним виявився аналіз індексів північноатлантичного коливання (NAC) та середземноморського (Каїр-Алжир) у контексті пояснення виникнення тропічної ночі в Україні.
Алгоритм раціонального використання річок та їх басейнів
(2020-01) Данильченко Олена Сергіївна; Корнус Анатолій Олександрович; Корнус Олеся Григорівна; Сюткін Сергій Іванович; Нешатаєв Борис Миколайович; Danylchenko Olena Serhiivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Siutkin Serhii Ivanovych; Neshataiev Borys Mykolaiovych
У статті описана поетапна схема раціонального використання річок та їх басейнів. Алгоритм раціонального використанні річок та їх басейнів включає 3 етапи: упровадження науково-обгрунтованої системи водокористування; охорона річок та їх басейнів; оздоровлення і відтворення річок та їх басейнів.
Аналіз стійкості регіональних ландшафтних структур Сумської області
(ФОП Цьома С. П., 2018) Гупало Світлана Олександрівна; Hupalo Svitlana Oleksandrivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
У статті проаналізовано стійкість природного середовища ландшафтних районів Сумської області, на основі аналізу метеорологічного потенціалу, потенціалу стійкості поверхневих вод, грунтів та біотичного потенціалу. Визначено 3 ареали стійкості природного середовища ландшафтних районів регіону: «нижче середнього», «середній» та «вище середнього».
Аналіз сучасних тенденційних змін мінімальної добової температури повітря на території України на фоні глобального потепління
(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2022) Клок Сергій Володимирович ;; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
Східні та північно-східні території країни є найбільш активними в плані змін мінімальної температури повітря, особливо це стосується холодного періоду року. У перехідні сезони року спостерігається збільшення активності змін мінімальної температури повітря західних та північно-західних областей, що пов’язано з активізацією відповідних синоптичних процесів. Підвищення температури повітря призводить до збільшення кількості тропічних ночей практично по всій території країни. Слід зазначити, що інтенсивне збільшення їх повторюваності на сході та в центрі країни відбулося іще з середини 90-х років минулого століття. Впродовж останніх десятиліть явище тропічних ночей досить стабільно почало спостерігатись на західних територіях.
Аномальні фази водного режиму річки Ворскли в межах Сумської області у 2020 році
(2021) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
У статті проаналізовано аномальні фази водного режиму річки Ворскли у межах Сумської області у 2020 році. Встановлено, що спостерігалося аномальне водопілля, якому передувала суха і тепла зима, за показниками більш схоже на межень, затяжні травневі і червневі дощі зумовили формування паводка, яких за характеристиками нагадував водопілля, літньо-осіння межень досягла свого піка в середині вересня з мінімальними показниками за весь період спостережень, але все ж таки вищими ніж зафіксовані багаторічні мінімальні значення.
Верхів’я річки Битиці – перспективне водно-болотне угіддя міжнародного значення
(ФОП Цьома С. П., 2018-09) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna
У статті охарактеризовано територію верхів’я річки Битиця як перспективного водно-болотного угіддя та розкрито важливість та можливість включення його до водно-болотних угідь міжнародного значення. Розглянуто малу річку Битицю та її басейн. Вислітлено рамсарські критерії включення верхів’я річки Битиці до бази водно-болотних угідь міжнародного значення
Водокористування у басейні річки Ворскли (у межах Сумської області)
(2024-04) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
У статті розглянуто динаміку водоспоживання та водовідведення у басейні річки Ворскли у межах Сумської області. Встановлено, що забір води з поверхневих та підземних вод басейну річки Ворскли у межах регіону характеризується стрімким зниженням; забір поверхневих вод басейну річки становить майже 2% від середнього значення річного об’єму стоку річки Ворскли за останні 5 років; водовідведення у поверхневі водні об’єкти стрімко знижується, однак скид забруднених зворотних вод (без очищення чи недостатнього очищення) у 2023 році становить майже 80% від валового об’єму водовідведення, що говорить про неефективність очисних споруд; разом із забрудненими зворотними водами до поверхневих вод потрапляють забруднюючі речовини, обсяг яких знаходиться у прямій залежності від об’єму скидання зворотних вод; наразі у басейні Ворскли у межах регіону фіксується 55 водокористувачів і лише 2 з них офіційно звітуються про своє водокористування.
Водоохоронне ареалування території Сумської області
(2019-12) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych
Водоохоронне ареалування території регіону та розробка водоохоронних заходів, спрямовані на мінімізацію негативних наслідків антропогенного впливу та поліпшення геоекологічної ситуації в регіоні. Головними завданнями дослідження є: розкриття методичних аспектів водоохоронного ареалування території регіону; виділення ареалів, що потребують застосування різних водоохоронних заходів; розроблення водоохоронних заходів. Водоохоронне ареалування здійснюється з урахуванням ландшафтно-гідрологічної організації території, ступеня антропогенного навантаження на річкові басейни та якості річкової води та передбачає кілька етапів: визначення ареалів з різним ступенем антропогенного навантаження на річкові басейни та встановлення ділянок з різними класами якості води; створення синтезованої комплексної водоохоронної картосхеми; розробка водоохоронних заходів для кожного ареалу. Виокремлено 7 ареалів: кризовий, передкризовий, несприятливий, умовно задовільний, задовільний, умовно природний і природний, що потребують різних водоохоронних заходів з різною інтенсивністю їх застосування. Критеріями виділення даних ареалів є: рівень антропогенного навантаження на басейни річок, оцінка якості річкової води та природні особливості території. Назви виділених ареалів, в основному, залежать від стану річкових басейнів. Загальними водоохоронними заходами, що їх можна рекомендувати, в першу чергу, є раціональна організація території, впровадження ґрунтозахисної контурно-меліоративної організації території, а також встановлення водоохоронних зон та відтворення і створення прибережних захисних смуг. Крім загальних водоохоронних заходів, кожен ареал потребує застосування конкретних спеціальних заходів: агротехнічних, фітомеліоративних, гідротехнічних, протиерозійних, протидефляційних тощо. У висновку автори зауважують, що розроблені комплекси водоохоронних заходів у цілому відображають напрями покращення стану річкових басейнів Сумської області, але кожна річка, кожен річковий басейн потребує конкретних дій, характерних для даного водозбору.
Водоохоронні заходи на прикладі басейну малої річки
(2019) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
На прикладі репрезентативного басейну запропоновано три блоки з розробки й упровадження водоохоронних заходів з метою покращення геоекологічної ситуації.
Вплив греблі біля с. Куземин Охтирського району на тваринний та рослинний світ у р. Ворскла
(2021) Данильченко Олена Сергіївна; Куцоконь Юлія Костянтинівна; Ляшенко Володимир Артемович; Панченко Сергій Михайлович; Danylchenko Olena Serhiivna; Kutsokon Yuliia Kostiantynivna; Liashenko Volodymyr Artemovych; Panchenko Serhii Mykhailovych
У статті розглянуто вплив греблі поблизу села Куземин не екосистему річки Ворскли. Встановлено негативні аспекти зарегулювання річки, так як уповільнення водообміну, акумуляція наносів, зниження якості води, затоплення та підтоплення території. Особлива увага приділяється біоіндикації річкової води.
Впровадження медіаграмотності як засобу протидії ворожій пропаганді
(2024) Король Олена Миколаївна; Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Данильченко Олена Сергіївна; Браславська Оксана Володимирівна; Korol Olena Mykolaivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Danylchenko Olena Serhiivna; Braslavska Oksana Volodymyrivna
У статті розкрито сутність та особливості медіаграмотності як способу протидії ворожій пропаганді. В дослідженні розглянуто основні складові медіаграмотності та проаналізовано основні її принципи. Досліджено інформаційні загрози у воєнний час та особливості пропаганди. Досліджено конкретні способи протидії пропаганді та інформаційним маніпуляціям, основним з яких є критичне мислення. Основне завдання для вчителів у воєнний час є не лише виявлення позитивної пропаганди, а й повернення дітям знань про медіа та інформаційну грамотність, які вони отримали до війни.
Вітровий режим в околицях біологічного стаціонару «Вакалівщина»
(ФОП Цьома С.П., 2018) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
Результати розрахунків вказують на нерівномірний розподіл швидкості вітру за місяцями року. Найбільша середньомісячна швидкість (4,0-4,2 м/с) на метеостанції Суми характерна для зимового сезону. Найнижчі швидкості вітру характерні для найтепліших місяців року – липня і серпня, коли панують тихі і легкі вітри та штилі, а показник швидкості вітру не досягає і 3 м/с.
Географія вирощування зернових та зернобобових культур у Сумській області
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
У статті розглянуто сучасні географічні особливості вирощування зернових та зернобобових культур у Сумській області. За останні роки в регіоні спостерігається зростання площ, відведених під посіви зернових та зернобобових культур. Найбільші посівні площі, зайняті під зернові та зернобобові культури, знаходяться у Роменському, Сумському, Глухівському, Білопільському і Конотопському районах, у цих же районах спостерігається і найбільший валовий збір зерна. Найвищі обсяги виробництва зернових і зернобобових культур фіксуються у Глухівському, Сумському, Білопільському та Роменському районах. Провідну роль у зерновому господарстві області відіграє кукурудза. За показниками валового збору основними районами виробництва кукурудзи є Роменський, Глухівський і Білопільський. Посівні площі, відведені під урожай цієї культури, найбільші у Роменському, Білопільському і Буринському районах. Основні райони вирощування озимої пшениці – Сумський, Глухівський і Білопільський. У сільськогосподарських підприємствах Глухівського, Конотопського і Кролевецького районів відмічається найвища урожайність озимої пшениці, у той час найнижчі показники мають Ямпільський та Охтирський райони. У Сумському, Глухівському і Білопільському районах найбільшими є й посівні площі ярої пшениці. Шосткинський, Конотопський і Ямпільський райони вирізняються за посівами та виробництвом озимого жита. Основними регіонами вирощування ярого ячменю є Сумський, Конотопський і Глухівський райони. Шосткинський, Путивльський і Глухівський райони є лідерами за виробництвом вівса. Гречку вирощують у всіх адміністративних одиницях Сумської області (за винятком Сумської міської ОТГ), однак найбільшим валовий збір цієї культури є у сільгосппідприємствах Липоводолинського, Сумського і Краснопільського районів. Вирощування сільськогосподарськими підприємствами власне зернобобових культур (горох, боби, люпин, квасоля; без зернових та сої) представлене майже у всіх адміністративно-територіальних одиницях Сумської області, окрім Путивльського району та сільських населених пунктів Сумської міської ОТГ. За валовим збором зернобобових культур виділяються Глухівський, Роменський і Шосткинський райони. Найменша урожайність зернобобових культур зафіксована у сільгосппідприємствах Середино-Будського району, а найвища – Роменського.
Гідроекологічний моніторинг річки Ворскли і її басейну та загальні природоохоронні заходи
(2021) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
Стаття присвячена опису алгоритму дослідження річки та її басейну, а також моніторинг річки Ворскли та її басейну. Особлива увага присвячена загальним природоохоронним заходам для річки Ворскли та її басейну
Гідрологічна характеристика річки Сумки та її басейну
(2017) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Рибальченко Альона Сергіївна; Rybalchenko Aliona Serhiivna
У статті розглядаються гідрологічні характеристики річки Сумки та її басейну. Особлива увага приділяється кількісним характеристикам стоку річки та твердому стоку.
Гідрологічний режим річки Ворскли у 2016 році в межах Сумської області
(2017) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
У статті розглядаються особливості фаз водного режиму річки Ворскли у 2016 році в межах Сумської області. У висновку автори підкреслюють, що витрати води під час зимової межені в 8,6 разів вищі за мінімальні багаторічні показники, а літньо-осінньої межені в 11,9 разів, показники витрат води весняного водопілля, навпаки у 2,7 разів нижчі за максимальні багаторічні значення.

Переглянути

Перегляд Статті за Автор "Danylchenko Olena Serhiivna"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування