Assessment of the Geo-ecological Potential of the Landscape Units (on the Example of Sumy Region, Ukraine)
Вантажиться...
Дата
2021-03
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article is devoted to the study of the life support potential of the population, which reflects living conditions of the population in specific geosystems (on the example of the Sumy region, Ukraine). The main purpose of the article is to assess the geo-ecological potential of the regional landscape structures, namely the landscape units of the Sumy region. The article highlights the theoretical and methodological foundations of the geo-ecological potential research, substantiates the theoretical aspects of the concept of “geo-ecological potential”, describes in detail the methodology of assessing geo-ecological potential, which is evaluated on the basis of natural geosystem potential, geosystem sustainability potential and technogenic geosystem load. The assessment of the natural potential of the Sumy region landscape units (based on the humidity coefficient, the sum of active temperatures above 10°C, hydrothermal potential of phytomass productivity, annual precipitation, adverse natural processes such as landslides, flooding, rising groundwater levels, erosion, dry winds, hail, fogs) is conducted and the levels (low, below average, average and high) of the natural potential are defined. Three units of the environmental sustainability of the regional landscape units are established on the basis of component-by-component assessment of the meteorological potential of the atmosphere, surface water and soil sustainability potential, as well as biotic potential: below average, average and above average. The indicators of the population density of the region, coefficient of the territorial production concentration, economic development of lands (agricultural lands, built-up lands and open lands without vegetation), environmental pollution of the region (radiation and chemical air pollution, pollution of natural waters and soils) and the integrated indicator of technogenic load, which allows to establish the following levels of the technogenic load on the landscape units of the region: below average, average and above average, are analyzed. Particular attention is paid to the assessment of the geo-ecological potential, which allows to establish 5 levels, of which only 3 are presented for the Sumy region, based on which areas of geo-ecological potential of the landscape units are identified: below average, average and above average and a map of the geo-ecological potential areas is created. It is established that the indicator of the geo-ecological potential of the landscape units of the Sumy region ranges from 0.05 Psel-Vorskla landscape unit (below average level) to 1.07 Esman’-Kleven’ landscape unit (above average level). It is established that the higher the values of the natural potential and sustainability of the natural environment and the lower the indicators of technogenic load, the higher are the values of the geo-ecological potential.
Стаття присвячена дослідженню потенціалу життєзабезпечення населення, яке відображає умови життя населення в конкретних геосистемах (на прикладі регіону України – Сумської області). Головна мета статті полягає в оцінці геокологічного потенціалу регіональних ландшафтних структур регіону, а саме ландшафтних районів Сумської області. У статті висвітлені теоретико-методичні засади дослідження геоекологічного потенціалу, обґрунтовані теоретичні аспекти поняття «геоекологічного потенціалу», детально описана методика оцінки геоекологічного потенціалу, який оцінюється на основі природного потенціалу геосистеми, потенціалу стійкості геосистем та техногенного навантаження на геосистеми. Здійснено оцінку природного потенціалу ландшафтних районів Сумської області та виокремлено низький, нижче середнього, середній та високий рівні природного потенціалу. Встановлено 3 ареали стійкості природного середовища ландшафтних районів регіону на основі покомпонентної оцінки метеорологічного потенціалу атмосфери, потенціалу стійкості поверхневих вод та ґрунтів, а також біотичного потенціалу: нижче середнього, середній та вище середнього. Проаналізовано показники густоти населення регіону, коефіцієнту територіальної концентрації виробництва, господарського освоєння земель, забруднення навколишнього середовища території регіону та обраховано інтегральний показник техногенного навантаження, що дозволяє встановити наступні рівні техногенного навантаження на ландшафтні райони регіону: нижче середнього, середній та вище середнього. Особлива увага приділяється оцінці геоекологічного потенціалу, що дозволяє встановити 5 рівнів, з яких лише 3 представлені для Сумської області, на основі яких виокремлено ареали геоекологічного потенціалу ландшафтних районів: нижче середнього, середній і вище середнього та створено картосхему ареалів геоекологічного потенціалу. Встановлено, що показник геоекологічного потенціалу ландшафтних районів Сумської області коливається від 0.05 Псельсько-Ворсклинський ландшафтний район (рівень нижче середнього) до 1.07 Есмань-Клевенський ландшафтний район (рівень вище середнього). Встановлено, що чим вищі значення природного потенціалу та стійкості природного середовища та нижчі показники техногенного навантаження, тим вищі значення геоекологічного потенціалу.
Стаття присвячена дослідженню потенціалу життєзабезпечення населення, яке відображає умови життя населення в конкретних геосистемах (на прикладі регіону України – Сумської області). Головна мета статті полягає в оцінці геокологічного потенціалу регіональних ландшафтних структур регіону, а саме ландшафтних районів Сумської області. У статті висвітлені теоретико-методичні засади дослідження геоекологічного потенціалу, обґрунтовані теоретичні аспекти поняття «геоекологічного потенціалу», детально описана методика оцінки геоекологічного потенціалу, який оцінюється на основі природного потенціалу геосистеми, потенціалу стійкості геосистем та техногенного навантаження на геосистеми. Здійснено оцінку природного потенціалу ландшафтних районів Сумської області та виокремлено низький, нижче середнього, середній та високий рівні природного потенціалу. Встановлено 3 ареали стійкості природного середовища ландшафтних районів регіону на основі покомпонентної оцінки метеорологічного потенціалу атмосфери, потенціалу стійкості поверхневих вод та ґрунтів, а також біотичного потенціалу: нижче середнього, середній та вище середнього. Проаналізовано показники густоти населення регіону, коефіцієнту територіальної концентрації виробництва, господарського освоєння земель, забруднення навколишнього середовища території регіону та обраховано інтегральний показник техногенного навантаження, що дозволяє встановити наступні рівні техногенного навантаження на ландшафтні райони регіону: нижче середнього, середній та вище середнього. Особлива увага приділяється оцінці геоекологічного потенціалу, що дозволяє встановити 5 рівнів, з яких лише 3 представлені для Сумської області, на основі яких виокремлено ареали геоекологічного потенціалу ландшафтних районів: нижче середнього, середній і вище середнього та створено картосхему ареалів геоекологічного потенціалу. Встановлено, що показник геоекологічного потенціалу ландшафтних районів Сумської області коливається від 0.05 Псельсько-Ворсклинський ландшафтний район (рівень нижче середнього) до 1.07 Есмань-Клевенський ландшафтний район (рівень вище середнього). Встановлено, що чим вищі значення природного потенціалу та стійкості природного середовища та нижчі показники техногенного навантаження, тим вищі значення геоекологічного потенціалу.
Опис
Ключові слова
geo-ecological potential, natural potential, sustainability of natural environment, technogenic load, landscape unit, Sumy region, геоекологічний потенціал, природний потенціал, стійкість природного середовища, техногенне навантаження, ландшафтний район, Сумська область
Бібліографічний опис
Assessment of the Geo-ecological Potential of the Landscape Units (on the Example of Sumy Region, Ukraine) [Text] / O. S. Danylchenko, A. O. Kornus, O. H. Kornus, O. O. Vynarchuk // Journal of Geology, Geography and Geoecology. – 2021. – Vol. 30(1). – P. 13–24.