Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти

Постійне посилання на фонд

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/276

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 26

Language and Speech Functional System under Development Pathologies (Mental Retardation)
(2015) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
This paper is devoted to the problem of developmental speech disorders among mentally retarded children. The solution of the problem is impossible without the study of all aspects of language and speech development. The psycholinguistic approach was taken as the basis, which, in author’s opinion, reveals peculiarities of learning sign-speech system as fundamental. The author of the article briefly characterized the psycholinguistic aspect of language and speech functional system (LSFS) in general and levels of semiotic subsystem in particular. LSFS is the highest sign level of communication and speech skills complex that ensures the formation of language units, learning and the use of conventional set of rules as well as their application in the process of speaking.
Theoretical Basses of Speech Activity of Mentally Retarded Children of Primary School Age
(European Journal of Special Education Research, 2016-08) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
The article deals with the problem of forming and correction of speech activity of mentally retarded children of primary school age. The author is presented an integrated system of correction of speech development on the basis of the results of the study of speech development level of mentally retarded children of primary school within the modern educational space. The present system has a block structure with comprises: 1. Theoretical and methodological foundations of the technology of forming and correction of speech disorders and 2. A comprehensive program of differentiated correction of the speech development of this category of children. To provide multidisciplinary care in the system of complex correction of the mentally retarded children has developed three main areas the middle of the program. The first is informative. It involves determination of the content of correctional technology to ensure the overcoming of language development problems in mentally retarded children. The second area covers the development of children with different types of dyzontogenezis of speech, caused mental retardation. Third direction – is development of individual algorithms taking into account specificity of each the mentally retarded child.
Альтернативна комунікація як засіб розвитку мовленнєвої діяльності дітей із комплексними порушеннями
(2021) Боряк Оксана Володимирівна; Косенко Юрій Миколайович; Boriak Oksana Volodymyrivna; Kosenko Yurii Mykolaiovych
У статті представлено результати дослідження визначення поняття «альтернативна комунікація» в спеціальній освіті, обґрунтовано її вплив на розвиток мовлення дітей з комплексними порушеннями розвитку – тяжкими порушеннями мовлення, зумовленими інтелектуальними порушеннями помірного ступеня тяжкості. Мета статті – дослідити та обґрунтувати доцільність використання альтернативних засобів комунікації як ефективного засобу розвитку мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Під час дослідження було з’ясовано, що альтернативна комунікація – це спосіб навчити і, за можливістю, компенсувати постійні чи тимчасові порушення, які призводять до обмеження суспільного життя і соціальної взаємодії осіб з комплексними порушеннями розвитку, за яких фіксуються порушення сприймання і відтворення мови і мовлення, як усного, так і писемного. Альтернативні засоби комунікації розглядаються в спеціальній освіті як засоби первинної комунікації для дітей різного віку, які знаходяться в домовленнєвому періоді розвитку; засоби комунікації, які частково або повністю замінюють усне мовлення. Було виявлено, що сьогодні в спеціальній освіті не розглядалось питання розвитку комунікативних навичок у дітей, які мають комплексні (комбіновані) порушення розвитку, а саме – порушення інтелектуального розвитку та мовлення. Визначити особливості комунікативного розвитку цієї категорії дітей є необхідним, оскільки порушення мовлення в подальшому детермінуватиме проблеми соціалізації та адаптації дитини в суспільстві, що своєю чергою є необхідною умовою для повноцінного розвитку і розкриття можливостей кожної особистості. Аналіз існуючих методик по виявленню альтернативної комунікації немовленнєвих дітей продемонстрував відсутність уніфікованої професійної діагностичної методики виявлення рівня оволодіння дитиною комунікативними навичками, а також у зв’язку із потребою педагогів, батьків, інших фахівців у методичних рекомендаціях щодо опанування ААС. Перспектива подальшого дослідження вбачається в розробці та обґрунтуванні відповідних методичних матеріалів з включенням діагностичних і корекційно-розвивальних методик, розробці та апробації програми розвитку мовлення відповідно до наявних особливостей психофізичного розвитку обраної категорії дітей та віковими періодами.
Аналіз результатів логопедичного обстеження мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку
(2016-06) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Проблема логопедичної корекції порушень мовлення розумово відсталих дітей залишається однією з невирішених проблем сучасної логопедичної галузі. Це зумовлено наступними чинниками: - сьогодні в літературі відсутня диференціація розумово відсталих дітей за якісно різними типами порушень мовленнєвого розвитку; - не визначена структура, рівні, критерії системного мовленнєвого недорозвинення дітей цієї нозології; - не з’ясований механізм порушень мовлення в учнів спеціальної школи; - до сьогодні в логопедичній літературі не визначені в повній мірі завдання, програми та зміст логопедичної роботи в спеціальній школі, не розроблена науково обґрунтована методика корекції системного недорозвинення мовлення у розумово відсталих дітей в комплексі впливів на всі рівні мовленнєвої діяльності, на всі компоненти мовлення, в тісному взаємозв'язку з розвитком аналітико-синтетичної діяльності.
Аналіз результатів логопедичного обстеження мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку
(2016-02) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
The article deals with the problem of speech development disorders of mentally retarded children and it remains one of the most topical problems and at the same time it is not enough investigated in modern logopedics. Speech disorders in mentally retarded children are varied and depend on the level of mental retardation, the availability of heavy local pathology in speech-motor and speech-hearing systems, on a number of typological characteristics of children of this nosology. The urgency of the problem is that today there is still no coherent method of forming and correction of speech activity in mentally retarded children, although it is known that this speech is the main mean of person’s intellectual development. In the article the author highlights the main aspects of the diagnostic examination methods of speech development features in mentally retarded children of primary school age which form the basis of the ascertaining phase of the study. According to the results of the diagnostic phase it was found that almost all mentally retarded children of primary school age inherent speech disorders of different level of complexity. In mentally retarded children (88%) all the components of speaking are violated, in 12% - at relatively preserved speech disturbance of reading and writing is observed. Interpreted results obtained by the author during the researches which are represented in the article will be the basis for the developing of an integrated method of speech development forming and correction in mentally retarded children of primary school age.
Використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Гордієнко Юлія Юріївна; Hordiienko Yuliia Yuriivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Об’єктом дослідження є мовленнєва діяльність заїкуватих дітей середнього дошкільного віку. Предмет – використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками. Мета дослідження – проаналізувати, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови використання ароматерапії, як додаткового засобу удосконалення логокорекційної роботі із заїкуватими дошкільниками. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено сучасні підходи до виявлення та виправлення заїкання, подана психолого-педагогічна характеристика дошкільників із заїканням, схарактеризовано ароматерапію як допоміжний засіб в логокорекційній роботі. У другому розділі розроблено та обґрунтовано експериментальну методику виявлення особливостей психомовленнєвого розвитку заїкуватих дошкільників, проведено аналізу результатів констатувального етапу дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови використання ароматерапії в логокорекційній роботі з обраною категорією дошкільників, проаналізовано результати експериментально-розвивальної роботи, представлено методичні рекомендації щодо використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 87 сторінок, з них – 77 сторінок основного тексту, 9 рисунків, 2 таблиці, 72 джерела.
Застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні історії школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного класу
(2020) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Король Олена Миколаївна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna; Korol Olena Mykolaivna
У статті проаналізовано методичні й організаційні аспекти застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного освітнього середовища. Висвітлено можливості сервісу LearningApps.org у розробленні навчальних ігор на історичну тематику для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наголошено на особливостях пізнавальної діяльності дітей цієї категорії: нерівномірному темпі визрівання вищих психічних функцій, недорозвитку емоційно-особистісної і мотиваційно-вольової сфери, сповільненому розвитку мовлення, низькій працездатності, які призводять до слабкого засвоєння історичних знань учнями з порушеннями інтелектуального розвитку. Визначено критерії, на основі яких були розроблені комп’ютерні дидактичні ігри для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наведено приклади розроблених ігор, спрямованих на активізацію нервовопсихічних процесів, мотивацію та швидку адаптацію школярів з порушеннями інтелекту до розумової праці, на оволодіння учнями нових знань і вмінь, на реалізацію закладеного в них виховного і корекційно-розвивального потенціалу, на вторинне сприйняття і подальше усвідомлення вивченого матеріалу, допомогу учням з порушеннями інтелекту в міцному засвоєнні фактів, дат, імен, історичних понять і зв’язку нового матеріалу з раніше вивченим, на застосування учнями нових знань і вмінь в інших навчальних ситуаціях, формування власних висновків і ставлення до історичних подій, на перевірку історичних знань і предметних умінь у школярів з порушеннями інтелекту та їх корекцію. Розроблені на основі сервісу LearningApps.org комплекси комп’ютерних дидактичних ігор історичного змісту дозволяють учителю інклюзивного класу одночасно й успішно навчати історії дітей з типовим розвитком та з порушеннями інтелекту, враховуючи особливості навчальних програм для дітей цих категорій, рівень інтелектуального розвитку та темп навчальної діяльності на уроці.
Концептуально-стратегічний модуль функціональної системи формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів із інтелектуальними порушеннями
(2018) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У статті обґрунтовується концептуально-стратегічний модуль експериментальної системи формування та корекції мовленнєвої діяльності дітей із інтелектуальними порушеннями (легким та помірним ступенем розумової відсталості) молодшого шкільного віку. Зазначається, що цілісний аналіз стану проблеми діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності дітей із інтелектуальними порушеннями (ДІП) молодшого шкільного віку в науково-теоретичній та емпіричній площині, а також одержаний арсенал результатів констатувального дослідження дозволяє охарактеризувати цей стан як недостатній. Автором презентовано функціональну систему формування й корекції мовленнєвої діяльності ДІП молодшого шкільного віку, яка заснована на комплексному підході й інтеграції всіх ланок процесу супроводу дитини з інтелектальними порушеннями у закладах освіти спільно із сім’єю. Система ґрунтується на використанні інноваційних педагогічних засобів, що сприяє формуванню й корекції мовленнєвої діяльності школярів зазначеної категорії та підвищенню успішності їх соціальної адаптації та інтеграції в суспільство. Систему забезпечують пріоритетні напрями: діагностичний, логопедичний, психолого-педагогічний.
Корекційно-реабілітаційна діяльність в сучасному освітньому просторі
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019-12) Боряк Оксана Володимирівна; Колишкін Олександр Володимирович; Косенко Юрій Миколайович; Курєнкова Анна; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Стайко О. С.; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Скиба Тетяна Юріївна; Прядко Любов Олексіївна; Золотарьова Тетяна Вікторівна; Лопатинська Н. А.; Пахомова Наталія Георгіївна; Пахомова В. А.; Чобанян Анна Варужанівна; Дмитрієва І. В.; Іваненко А. С.; Кузікова Світлана Борисівна; Усик Дмитро Борисович; Boriak Oksana Volodymyrivna; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Kurienkova Anna; Bondarenko Yuliia Anatoliivna; Staiko O. S.; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Skyba Tetiana Yuriivna; Priadko Liubov Oleksiivna; Zolotarova Tetiana Viktorivna; Lopatynska N. A.; Pakhomova Nataliia Heorhiivna; Pakhomova V. A.; Chobanian Anna Varuzhanivna; Dmytriieva I. V.; Ivanenko A. S.; Kuzikova Svitlana Borysivna; Usyk Dmytro Borysovych
У монографії представлено теоретичні та прикладні результати наукових досліджень науковців, аспірантів щодо реалізації навчання, виховання та розвитку дітей з особливми освітніми потребами (за нозологіями) та взаємодії з їх батьками, наведено моделі сучасної системи допомоги цим дітям. Монографія адресована широкому колу фахівців, спеціалістам у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, аспірантам, студентам та батькам, які мають дітей з особливими освітніми потребами.
Міжособистісні відносини молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу
(2020) Черняк Катерина Вікторівна; Cherniak Kateryna Viktorivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У результаті ґрунтовного аналізу й узагальнення науково-теоретичних досліджень щодо специфіки міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями було з’ясовано, що міжособистісні відносини – це суб’єктивно пережиті взаємозв’язки між людьми, які об’єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, що здійснюються людьми один на одного в процесі спільної діяльності і спілкування. Психологічні особливості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями проявляються у вигляді порушень уваги, мислення, емоційно-вольової сфери, сприйняття, недорозвинення моторики, переважання механічної пам’яті, обмеженості словникового запасу; міжособистісні відносини таких дітей багато в чому залежать від ступеня вираженості порушення і характеризуються поверхневістю, нестійкістю, ситуативністю. Було розроблено критерії психолого-педагогічного оцінювання та на їх основі визначені особливості міжособистісних відносин обраної категорії школярів в умовах інклюзивного класу: вимір ступеня задоволеності шкільним життям, ступеня конфліктності в класі (як вони усвідомлюються окремими учнями і класом в цілому), ступеня згуртованості класу (за суб’єктивною оцінкою); визначення кола вагомого спілкування дитини, особливості взаємин в класі., виявити симпатії до членів колективу. За шкалою оцінювання було визначено рівні: високий, середній і низький. У ході констатувального етапу дослідження було з’ясовано, що рівень сприятливих відносин в класі знаходиться на низькому рівні, тому що статус «Популярні» і «Улюбленці» не займає жодна з осіб, в той час як основна кількість дітей займає статус « Зневажених». «Ізольованих» і «Вигнанців». Було розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено програму психолого-педагогічної корекції міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу. Ураховуючи зміни, які зумовили карантинні заходи, Програма корекції була впроваджена не в повному обсязі, відповідно до запланованого часу. У ході проведеного дослідження мета досягнута, завдання виконано. Перспективу подальшої роботи ми вбачаємо в повному впровадженні корекційної програми та її експериментальному обґрунтуванні.
Озокеритотерапія як допоміжний засіб впливу на здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna; Бутенко Наталія; Butenko Nataliia
Здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями є важливим аспектом, що потребує уваги та підтримки. Інтелектуальні порушення включають широкий спектр станів, від легких до важких, і можуть бути зумовлені різними причинами, такими як генетичні аномалії, травми головного мозку, інфекції, недостатність живлення під час вагітності або після народження та інші фактори. Війна, яка триває в Україні вже другий рік, негативно впливає в першу чергу на психічне здоров’я людей усіх вікових категорій без виключення. Це стосується як осіб з нормо типовим так і порушеним розвитком. Саме особи із порушеннями психофізичного розвитку (ППФР) потребують комплексної як психологічної так і фізичної допомоги. У ході дослідження розроблено, поглиблено та уточнено: показники та критерії психічного здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; фізіотерапевтичні процедури, як допоміжний засіб впливу на психічне здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями; обґрунтовано: схему використання озокеритотерапії, як допоміжного засобу впливу на осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; умови використання озокеритотерапії в роботі з обраною категорією осіб. Теоретичне значення проведеного дослідження ґрунтується на розширенні відомостей про особливості стану психічного здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; можливостей використання озокеритотерапії як допоміжного засобу впливу на психічне здоров’я осіб. Практична значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють рекомендувати в практику фізіотерапевтів, лікарів, схему використання озокеритотерапії з метою впливу на психічне здоров’я осіб із порушеннями інтелектуального розвитку – інтелектуальними порушеннями. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вирішення означеної проблеми.
Освіта в Україні: євроінтеграційний вектор
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У монографії представлено теоретичні та практичні результати наукових досліджень молодих науковців: аспірантів, магістрантів, бакалаврів щодо реалізації навчання, виховання та розвитку дітей із особливими освітніми потребами (за нозологіями) та взаємодії з їх батьками, наведено моделі сучасної системи допомоги цим дітям. Монографія адресована широкому колу фахівців, спеціалістам у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, аспірантам, здобувачам та батькам, які мають дітей з особливими освітніми потребами.
Особливості соціальної адаптації дітей-сиріт з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Галаш Маргарита Ігорівна; Halash Marharyta Ihorivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Об’єктом дослідження є соціальна адаптація дітей-сиріт з інтелектуальними порушеннями. Предмет – особливості соціальної адаптації дітей-сиріт з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня. Мета дослідження – розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель психолого-педагогічного супроводу соціальної адаптації дітей-сиріт з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня важкості. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретико-методологічні основи виховання дітей-сиріт: історію сирітства як соціальної проблеми, особливості соціальної адаптації дітей-сиріт як психолого-педагогічної проблеми, специфіка соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами. У другому розділі розроблено та обґрунтовано методику вивчення соціальної адаптації дітей-сиріт з легким ступенем інтелектуальних порушень до соціального середовища: критерії, показники, інструментарій, подано характеристику рівнів соціальної адаптації обраної категорії дітей, представлено результати констатувального етапу дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель соціальної адаптації дітей-сиріт із легким ступенем інтелектуальних порушень, результати її експериментального впровадження. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 93 сторінки, з них – 82 сторінки основного тексту, 19 рисунків, 5 таблиць, 69 джерел.
Професійна підготовка вчителів-логопедів до роботи з розумово відсталими дітьми молодшого шкільного віку
(2015) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У статті висвітлюється питання інноваційного підходу до здійснення навчання студентів-дефектологів – майбутніх учителів-логопедів. Оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства стає нове ставлення до формування професійних знань, умінь і навичок підростаючого покоління, нові підходи до інвестиційної політики в освітній сфері, мета статті – обґрунтування специфіки професійної підготовки майбутніх учителів-логопедів до роботи з розумово відсталими дітьми молодшого шкільного віку. Під час проведеного дослідження було визначено специфіку логокорекційної роботи з розумово відсталими дітьми молодшого шкільного віку та інноваційні форми здійснення навчально-виховного процесу у ВНЗ, які, на думку автора, суттєво вплинуть на ефективність та результативність навчання.
Психолого-педагогічна адаптація дітей з особливими освітніми потребами до закладу дошкільної освіти
(2020) Глушко Карина Андріївна; Hlushko Karyna Andriivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У результаті ґрунтовного аналізу досліджуваної проблеми у загальній та спеціальній науковій, методичній, психолого-педагогічній літературі було з’ясовано, що однією з важливих проблем сучасної системи освіти є проблема розвитку адаптаційних можливостей особистості й профілактика дезадаптації. Особлива увага звертається на дітей молодшого дошкільного віку, оскільки процес звикання до умов дошкільного закладу освіти є досить складним. Психолого-педагогічне вивчення дітей з РСА переважно зосереджується на особливостях їхньої унікальної психічної організації: специфіці сприймання довкілля; незвичність системи сигналів для комунікації з іншими, власне мовлення; схоплення інформації від людини без прямого погляду на неї завдяки периферійному зору; тонке відчуття емоційного стану іншої людини, розуміння того, з ким і як можна поводитися; кмітливість, переважання невербального інтелекту; прагнення до чіткої визначеності, порядку й завершеності, здатність зрозуміти чітко визначені алгоритми, правила і постійно дотримуватися їх; високорозвинена механічна пам’ять; уміння орієнтуватися за візуальними стимулами – малюнками, піктограмами, графіками тощо; здатність зацікавитися чимось незвичним; розвинений музичний слух; уміння чітко орієнтуватись у просторі й часі. У ході проведеного дослідження були визначені та експериментально встановлені особливості процесу адаптації до нових умов перебування дітей з розладами спектру аутизму молодшого дошкільного віку. Дослідження особливостей процесу адаптації дітей молодшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру до закладу дошкільної освіти здійснювалося за двома напрямами: організація анкетування батьків на етапі вступу дитини в дитячий садок та спостереження за дитиною в період її адаптації. Додатково ми проводили опитування працівників закладів дошкільної освіти щодо з’ясування актуального рівня професійної обізнаності про специфіку проявів та особливості роботи з дітьми з розладами спектру аутизму. На констатувальному етапі дослідження нами було визначено, обґрунтовано критерії та показники психолого-педагогічної адаптації дошкільників з РАС. Було визначено рівні адаптації: високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький. У межах нашого дослідження було обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови адаптації дітей молодшого дошкільного віку з розладами спектру аутизму до умов дошкільного закладу освіти.
Психолого-педагогічний супровід дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня в умовах інклюзивного навчання
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Химченко Марина Володимирівна; Khymchenko Maryna Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Об’єктом дослідження є пізнавальний розвиток дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня. Предмет дослідження - психолого-педагогічний супровід учнів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня в умовах інклюзивної форми навчання. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці комплексного психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного навчання. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями: сутність поняття «інтелектуальні порушення» в психолого-педагогічній літературі, особливості розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня, нормативно-правове забезпечення психолого-педагогічного супроводу в Україні. У другому розділі досліджено та обґрунтовано особливості реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями в сучасному освітньому просторі, проведено аналіз результатів констатувального етапу дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено вплив комплексного психолого-педагогічного супроводу на пізнавальний розвиток дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня в умовах інклюзивного навчання. Представлено власні розробки корекційно-розвиткових занять. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 82 сторінки, з них – 77 сторінок основного тексту, 11 рисунків, 13 таблиць, 1 формула, 66 джерел.
Підготовка та підвищення кваліфікації фахівців до роботи з розвитку мовлення дітей із інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку
(2018) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Статтю присвячено проблемі підготовки та підвищення кваліфікації фахівців до роботи з розвитку мовлення дітей із інтелектуальними порушеннями (легким та помірним ступенем розумової відсталості) молодшого шкільного віку. У статті зазначається, що аналіз сучасного стану здійснення прикладної корекційно-розвивальної роботи з розвитку мовлення (діагностики, розвитку, формування та корекції мовленнєвої діяльності) молодших школярів із інтелектуальними порушеннями засвідчив існування певного кола проблем; наявність суттєвих протиріч щодо використання відповідної логопедичної термінології, відсутності відповідного програмово-методичного забезпечення процесу формування та корекції мовленнєвої діяльності в учнів СЗЗСО. Це зумовлює необхідність здійснення аналізу актуального стану підготовки та підвищення кваліфікації фахівців до роботи з розвитку мовлення дітей із ІП молодшого шкільного віку. Вивчення відповідної документації підтвердило необхідність введення в навчальні плани циклу вибіркових дисциплін професійно-практичної підготовки майбутніх психокорекційних педагогів та логопедів відповідної дисципліни (ми пропонуємо – «Спеціальна методика розвитку мовлення»), чи включення окремих її модулів (розділів) до інших споріднених дисциплін. Аналіз навчальної документації засвідчив існування проблеми цілеспрямованої підготовки фахівців до роботи з розвитку мовлення з дітьми з інтелектуальними порушеннями як в спеціальних закладах загальної середньої освіти (школах, школах-інтернатах) так і в закладах з інклюзивною/інтегрованою формою навчання. Реальні шляхи вирішення цієї проблеми ми вбачаємо у введенні в навчальні плани в цикл вибіркових дисциплін (спеціальні методики) професійно-практичної підготовки майбутніх психокорекцій них педагогів, логопедів спеціальної навчальної дисципліни (за нашою пропозицією – «Спеціальна методика розвитку мовлення») або включення окремих її розділів до інших споріднених дисциплін. Альтернативою є організаціє студентської проблемної групи за цим напрямом.
Ретроспектива шляхів підвищення ефективності навчання історії дітей із порушеннями інтелекту: 70-ті рр. ХХ ст.
(2020) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna
У статті досліджується проблема підвищення ефективності навчання історії дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, яка у 70-х рр. минулого століття набула значної актуальності в колах науковців-дефектологів. Пропонується авторський погляд на процес розвитку суспільствознавчої освіти у спеціальних (допоміжних) навчальних закладах України в зазначений історичний період. Здійснено аналіз наукових робіт М. Арнольдова, К. Баранова, І. Єременка, О. Зогіної, А. Капустіна, Л. Костянтинової, Ю. Кузнєцова, В. Лапшина, К. Муратової, Г. Плешканівської, Б. Пузанова, Т. Шабаліної та інших вчених, які у 70-х рр. ХХ ст. проводили активну дослідницьку діяльність, встановили низку закономірностей і розробили методичні рекомендації для підвищення свідомого засвоєння історичного матеріалу школярами з порушеннями інтелектуального розвитку. Висвітлено найбільш розповсюджені методи, прийоми, засоби формування історичних знань в учнів спеціальних навчальних закладів. Описано популярні форми навчання історії дітей означеної категорії. Вивчено погляди вчених-дефектологів цього періоду щодо підвищення якості засвоєння навчального матеріалу школярами з порушеннями інтелекту на уроках історії. З’ясовано, що з метою ефективного формування історичних понять у дітей цієї категорії вчені пропонували проводити дидактичні ігри, використовувати художнє слово, наочні посібники, краєзнавчий матеріал, позитивні емоції, проблемні запитання, контрастне порівняння, індивідуальні картки-завдання, вправи на визначення причинно-наслідкових зв’язків між історичними подіями тощо. Зазначено, що саме у 70-х рр. ХХ ст. науковою спільнотою було звернено увагу на правове виховання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку, яке значною мірою відбувалося на уроках історії у спеціальних (допоміжних) школах. Наголошувалося на активному використанні змістовного наповнення курсу історії, врахуванні пізнавальних можливостей школярів цієї категорії, об’єднанні зусиль школи та сім’ї у цьому напрямі
Розвиток мовлення молодших школярів з інтелектуальними порушеннями: теорія і практика
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У навчально-методичному посібнику висвітлено теоретичні та практичні засади спеціальної методики розвитку мовлення молодших школярів з легкими та помірними інтелектуальними порушеннями. Розкрито особливості когнітивного компоненту мовленнєвої діяльності, причинну обумовленість та механізми мовленнєвої діяльності при інтелектуальних порушеннях; визначено та обґрунтовано змістовну наповнюваність основних напрямків корекційно-розвивальної роботи. Навчально-методичний посібник призначений для фахівців-практиків, батьків, здобувачів вищої освіти у галузі роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Розвиток мовлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного класу
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лоза Вікторія Вікторівна; Loza Victoria Viktorivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Об’єктом дослідження є мовленнєва діяльність дітей із затримкою психічного розвитку. Предмет – розвиток мовлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного класу. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови розвитку мовлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного класу. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено науково-теоретичні засади розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку: його особливості, специфіку організації інклюзивного середовища в закладах загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання, особливості корекційно-розвивальної роботи з розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку. У другому розділі розроблено та обґрунтовано експериментальну методику визначення рівнів розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку перших класів, проаналізовано результати констатувального етапу дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови розвитку мовлення у молодших школярів із ЗПР в умовах інклюзивного навчання, подано особливості реалізації психолого-педагогічних умов, що сприяють розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного навчання. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 104 сторінки, з них – 93 сторінки основного тексту, 8 рисунків, 5 таблиць, 74 джерела.

Переглянути

Перегляд Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти за Автор "Boriak Oksana Volodymyrivna"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування