Статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 12 з 12
  • Документ
    Педагогічна теорія про проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту
    (2019) Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor Volodymyrovych; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna
    У статті проаналізовано проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту на сучасному етапі дослідження. Визначено шляхи оновлення професійно-педагогічної освіти фахівців у закладах вищої освіти з урахуванням світових тенденцій. Охарактеризовано основні концепції професійно-педагогічної освіти фахівців і принципи побудови такої системи: цілісності, полікультурності, інноваційності, безперервності, демократизму. Окреслено функції професійно-педагогічної освіти фахівців: соціокультурна, розвивальна, загальноосвітня, компенсуюча, адаптивна, економічна. Визначено проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, теоретичні та методологічні засади, досліджені науковцями. Представлено напрями наукових досліджень професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, зокрема, авторський варіант акме-культурологічного підходу.
  • Документ
    Трансформаційні процеси господарського законодавства в частині повноважень наглядової ради
    (2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii Mykolaiovych; Сербул Інна Артурівна; Serbul Inna Arturivna
    Стаття присвячена особливостям виявлення процесів трансформації компетенції наглядової ради в господарських товариствах, аналізу проблем та перспектив розширення повноважень наглядової ради в господарських товариствах в межах чинного законодавства України. З’ясовано окремі аспекти управління господарським товариством, названо переваги та недоліки функціонування наглядової ради акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, проаналізовано стан відповідного законодавства та шляхи його вдосконалення.
  • Документ
    Right to Education as a Factor of Education Public Administration in the European Court of Human Rights Practice
    (2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii Mykolaiovych; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna; Шестопалов Роман Миколайович; Shestopalov Roman Mykolaiovych; Адашис Людмила; Adashys Liudmyla; Морозов Олег Васильович; Morozov Oleh Vasylovych
    The relevance of the issue under study is stipulated by the importance of compliance of the education public administration with the right to education in modern conditions. purpose of the article is to elucidate the right to education as a phenomenon that determines the direction and limits of public administration in the educational sphere. A leading research approach is the systematic analysis of the right to education as a factor in the content and nature of public administration in the educational field. The empirical basis of the study is the European Court of Human Rights practice in the field of the right to education. The article identifies and describes six provisions that characterize the right to education and determine the direction and limits of public administration of education: the obligation of the state to guarantee access to education institutions for persons under the jurisdiction of the state; the state has the discretion to determine the content of education and spread certain philosophical and world outlook ideas through the education. the state is obliged to provide free of charge elementary and general education; the obligation of the state is to ensure equal access of persons to education; the obligation of the state is to develop the school system; to establish the optimal system of scholarships; recognition of a certain degree of autonomy to educational institutions. The material in this article may be useful for scholars exploring the right to education and public administration of education. The main provisions of the study can be used to improve public administration of education, monitor the quality of education, and improve educational legislation.
  • Документ
    Innovative Technologies in the Teaching of Historical, Social and Human Sciences
    (2020) Михайличенко Олег Володимирович; Mykhailychenko Oleh Volodymyrovych; Пономаренко Тетяна Олександрівна; Ponomarenko Tetiana Oleksandrivna; Шаповалова Ольга Віталіївна; Shapovalova Olha Vitaliivna; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna; Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor Volodymyrovych
    The relevance of the problem under study is due to the need to use positive historical experience in the theory of the organization of teaching social and human sciences. The purpose of the article is to state the main provisions of the optimal approach to the learning process, the essence of which is the use of such forms of organization, teaching methods and techniques, which, with minimal effort and time of the participants in the learning process, would achieve the maximum result in learning. The leading approach to the study of this problem is the use of such methods: theoretical analysis of literature, comparative studies, extrapolation and inductive-deductive method. The main results of the article are the identification and justification of innovative technologies, which, according to the results of modern research and theoretical interpretations in the field of teaching social and human sciences, are reduced to two main systems for organizing training: design training system; integrated learning system – “dialogue of cultures”. Materials of the article can be useful to teachers of history, social and human sciences in organizing training, creating work programs for training courses.
  • Документ
    Адміністративно-правові аспекти забезпечення управлінських процесів у сфері правового регулювання економічних правовідносин
    (2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii Mykolaiovych
    У цій роботі змістовно відображена спроба здійснення юридичного аналізу ключових адміністративно-правових аспектів регулювання економічних правовідносин з тих об’єктивних причин, що думки правників з приводу порушеного питання мають звужений характер, адже пов’язані з обґрунтуванням того чи іншого підходу, що свідчить про відсутність комплексності юридичного погляду. Відомо, що з об’єктивних причин сформувалися правові механізми та конструкції регулювання суспільних відносин особливими видами правових норм – нормами адміністративного права. Як наслідок, склалася практика використання та застосування адміністративно-правових норм у різних сферах життєдіяльності суспільства. Не є винятком з указаного правила і галузь економічних суспільних відносин, де різнофункціональні управлінські процеси набувають своїх особливостей внаслідок специфіки перебігу та розвитку економічних процесів. Відповідно, в роботі розглянуті загальні правові тенденції зазначеного питання. Зокрема, обґрунтовано розуміння адміністративно-правового регулювання та управління економічними відносинами як адміністративно-управлінського характеру діяльність у сфері економіки, що здійснюється державними, муніципальними та іншими уповноваженими на це органами й установами у формі різних правових, організаційних та фінансово-економічних регулюючих й управлінських заходів з метою оптимального узгодження між собою публічних і приватних інтересів, забезпечення їх охорони та захисту, а також з метою вирішення різних оперативних економічних питань. Також розглянуто питання, що стосуються змісту державної економічної політики та окремих правових засобів та механізмів адміністративно-правового характеру, у т.ч. такі форми адміністративно-правового управління у сфері економіки, як регулювання господарської діяльності, управління поточними справами та господарський нагляд (контроль).
  • Документ
    Адміністративно-правові аспекти забезпечення управлінських процесів у сфері правового регулювання спортивних правовідносин
    (2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii Mykolaiovych
    У даній роботі змістовно відображена спроба здійснення юридичного аналізу ключових адміністративноправових аспектів регулювання спортивних правовідносин із тих об’єктивних причин, що думки правників із приводу порушеного питання мають звужений характер, адже пов’язані з обґрунтуванням того чи іншого підходу, що свідчить про відсутність комплексності юридичного погляду. Відомо, що з об’єктивних причин сформувалися правові механізми та конструкції регулювання суспільних відносин особливими видами правових норм – нормами адміністративного права. Як наслідок, склалася практика використання та застосування адміністративно-правових норм у різних сферах життєдіяльності суспільства. Не є виключенням з указаного правила і галузь спортивних суспільних відносин, де різнофункціональні управлінські процеси набувають своїх особливостей унаслідок специфіки перебігу та розвитку спортивних процесів. Відповідно, в роботі розглянуті загальні правові тенденції означеного питання. Зокрема, обгрунтовано розуміння адміністративно-правового регулювання та управління спортивними відносинами як адміністративно-управлінського характеру діяльності у сфері спорту, що здійснюється державними, муніципальними, приватними та іншими уповноваженими на це органами й установами у формі різних правових, організаційних та фінансово-економічних регулюючих та управлінських заходів із метою оптимального узгодження між собою різногалузевих інтересів, забезпечення їх охорони та захисту, а також із метою вирішення різних оперативних спортивних питань. Також розглянуто питання, що стосуються змісту державної спортивної політики та окремих правових засобів та механізмів адміністративно-правового характеру, у т.ч. такі форми адміністративно-правового управління у сфері спорту, як регулювання сфери спорту, управління поточними справами у сфері спорту та господарський нагляд (контроль) у сфері спорту.
  • Документ
    До питання визначення меж ключових проблемних питань адміністративного права і процесу та їх значення для розвитку адміністративно-правової галузі регулювання
    (2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii Mykolaiovych
    Статтю присвячено відображенню спроби визначення меж ключових проблемних питань адміністративного права і процесу та їх значення для розвитку адміністративно-правової галузі регулювання. Актуальність теми дослідження ґрунтується на визнанні ключових питань адміністративного права та процесу орієнтирами розвитку адміністративно-правової галузі регулювання суспільних відносин у цілому, а також окремих правових інститутів та механізмів. Водночас площина порушених у поданій роботі питань стосується досить широких меж адміністративно-правового регулювання. Окрема увага звертається на те, що порушені питання наявності низки проблем у галузі адміністративно-правового регулювання знаходять свою особливу актуальність саме в межах відповідної сфери, оскільки означена площина має особливу теоретичну і прикладну значимість і безпосередньо пов’язана з такими напрямами життєдіяльності суспільства, як функціональна діяльність держави та органів влади, а також із питанням належного забезпечення суспільних прав, свобод та законних інтересів людини органами публічного адміністрування. У змісті роботи наголошується, що думки правників щодо розглядуваних питань часто мають звужений характер, адже знаходяться в межах того чи іншого підходу, що свідчить про відсутність комплексності юридичного погляду. Відповідно, в роботі розглянуті загальні правові тенденції порушених питань. Зокрема: окреслені питання уніфікації та належного визначення з межами розумінь основоположних категорій адміністративно-правової галузі; питання уточнення меж предмета регулювання адміністративного права та адміністративного законодавства й, відповідно, – розмежуванню сфер їх регулювання зі сферами регулювання інших галузей права та законодавства, питання співвідношення і збалансування між собою правових механізмів забезпечення публічних та приватних інтересів; питання уніфікації засобів і методів, способів та форм, інструментів адміністративно-правового регулювання окремих сфер суспільної реальності; питання вдосконалення підходів у питанні розвитку запровадженого в Україні процесу децентралізації влади та підвищенню ефективності діяльності державно-владного апарату тощо.
  • Документ
    Business and Human Rights: Dialectics of Interaction
    (2020) Орлова Олена Олександрівна; Orlova Olena Oleksandrivna; Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna
    Adoption of the Guiding Principles on Business and Human Rights and the OECD Guidelines for Multinational Enterprises indicates gradual change in human rights theory. However the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms is the most universal international treaty and the European Court of Human Rights was created to ensure its implementation The Convention lays down vertical dimension of human rights and the practice of the Court allows to speak about the necessity to adjust the theory of human rights in the context of extending the duty to respect human rights to business. The classical theory of human rights, according to which the addressee of human rights is the state (which has responsibilities for human rights recognition, provision and protection) does not meet modern challenges with the spread of influence of business upon the field of human rights and the activities of transnational corporations, in particular, because of the necessity to extend the duty to respect and provide human rights to businesses. Business is an important subject in the field of human rights implementation, but until recently, it was not obliged to respect human rights. An important factor in changing the theory of human rights was the activities of transnational corporations. The main provisions implemented in international law are the following: the state has both positive and negative obligations in the field of human rights, an obligation to protect them from breaches by third parties, in particular, by business. To do this, the state should adopt quality legislation providing for the liability of persons breaching human rights; the state is obliged to create effective remedies for human rights violations, both judicial and extrajudicial; the state is also obliged to create conditions for functioning of non-state remedies; business must respect human rights by exercising human rights due diligence. Aspects of the mutual influence of human rights and business at the international level are determined by the practice of the European Court of Human Rights (the Court), the analysis of which allows to conclude on both the impact of business on human rights and the impact of rights on business. The impact of business on human rights can be both positive (when business promotes further human rights development or directly implements human rights) and negative. However, the most common in practice of the Court are cases in the field of media, legal business and financial and property cases. Human rights might constrain the development of a particular business (Convention for the Protection of Human Rights and the Dignity of the Human Being with regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine stipulates that development of biology and medicine should be used for the benefit of society, but without prejudice to human dignity). One of the aspects of interaction between human rights and business is that businesses can apply for human rights protection to the European Court of Human Rights.
  • Документ
    Детермінанти формування професійно-педагогічної культури майбутнього фахівця фізичного виховання та спорту
    (НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017) Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna; Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor Volodymyrovych
    Стаття присвячена вивченню концептуальних детермінант формування професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту, зокрема на методично-праксеологічному рівні. Компетентнісний та контекстний науково-методичний підходи можуть стати ефективним методичним підґрунтям побудови практично-орієнтованого навчання, спрямованого на формування даного особистісного феномену у складно організованій системі вищої фізкультурної освіти з урахуванням інтеграційних шляхів розвитку фізкультурно-спортивної науки і освіти.
  • Документ
    Принципи антикорупційної діяльності в Україні
    (Eurasian Social Sciences Association, 2018) Шапіро Вікторія Сергіївна; Пахомов Володимир Васильович; Бондаренко Ольга Сергіївна; Shapiro Viktoriia Serhiivna; Pakhomov Volodymyr Vasylovych; Bondarenko Olha Serhiivna
    Основою будь-якої діяльності є встановлення основних принципів її реалізації. Зрештою, вони визначають основні напрями такої діяльності, окреслюють її межі, допомагають будувати цілі. Належне формулювання принципів роботи є запорукою її ефективності. Звичайно, антикорупційна діяльність не є винятком. На нашу думку, в контексті комплексної протидії корупції в Україні законодавча консолідація основних принципів антикорупційної діяльності є важливою та актуальною. Основні принципи антикорупційної діяльності поділяються на загальні: верховенство права, законність , публічність та спеціальність: справедливість, принцип незалежності осіб, які мають повноваження у сфері боротьби з корупцією; принцип взаємодії силових структур з інститутами суспільства; наявність незалежних ЗМІ; принцип неминучості відповідальності за вчинення корупції та правопорушень, пов'язаних з корупцією; принцип інтегрованого та систематичного поєднання заходів щодо запобігання та боротьби з корупцією.
  • Документ
    Проблемні аспекти участі експерта в цивільному процесі
    (Сумський державний університет, 2018) Шапіро Вікторія Сергіївна; Shapiro Viktoriia Serhiivna
    В статті досліджено проблемні аспекти участі експерта в цивільному процесі. Зокрема, в статті проаналізовано особливості розмежування правового становища експерта і правового становища спеціаліста, оскільки дані учасники цивільного процесу мають як спільні, так і відмінні ознаки. В контексті розмежування правового статусу судового експерта та спеціаліста в цивільному процесі, у статті визначено, що судовий експерт – це особа, яка має необхідні знання у формі вищої освіти і має право на проведення конкретної судової експертизи, висновок щодо якої є самостійним джерелом доказів, у той час як спеціаліст – це особа, яка за допомогою своїх знань і вмінь допомагає суду в проведенні окремих дій, спрямованих на виявлення, вилучення і закріплення доказів. Саме, в цьому і полягає ключова відмінність між цими суб’єктами цивільного процесу. Окрім зазначеного, відмінності у правовому статусі експерта і спеціаліста у цивільному процесі полягають у тому, що як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів, у той час, коли спеціалісту достатньо володіти спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів. Також експерт повинен провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності – роз’яснити його, а спеціаліст зобов’язаний відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз’яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу. Також у статті розглянуто особливості відповідальності експерта, яка полягає у тому, що за завідомо неправдивий висновок чи відмову в ненаданні висновку, експерт підлягає кримінальній відповідальності за статтями 384-385 КК України. В свою чергу, за невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом. Це може бути, як цивільно-правова, так і дисциплінарна відповідальність. В статті приділено увагу особливостям дослідження в судовому засіданні висновку експерта в контексті статті 189 ЦПК, що має важливе практичне значення, оскільки тільки експертові відомі специфічні моменти, які він з’ясував під час дослідження, і тільки він може правильно їх розтлумачити і пояснити, оскільки не всі важливі моменти міг викласти у своєму експертному висновку, або викласти не так конкретно чи зрозуміло, як він це ще може пояснити усно.
  • Документ
    Соціальна та кримінально-правова характеристика булінгу
    (2018) Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna
    Стаття присвячена проблемі шкільного булінгу. Проаналізовано основні причини та наслідки цього негативного соціального явища у площині кримінального права. Розроблено пропозиції щодо удосконалення правових механізмів захисту осіб від проявів булінгу.