Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 31
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Business and Human Rights: Dialectics of Interaction(2020) Орлова Олена Олександрівна; Orlova Olena Oleksandrivna; Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena MykolaivnaAdoption of the Guiding Principles on Business and Human Rights and the OECD Guidelines for Multinational Enterprises indicates gradual change in human rights theory. However the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms is the most universal international treaty and the European Court of Human Rights was created to ensure its implementation The Convention lays down vertical dimension of human rights and the practice of the Court allows to speak about the necessity to adjust the theory of human rights in the context of extending the duty to respect human rights to business. The classical theory of human rights, according to which the addressee of human rights is the state (which has responsibilities for human rights recognition, provision and protection) does not meet modern challenges with the spread of influence of business upon the field of human rights and the activities of transnational corporations, in particular, because of the necessity to extend the duty to respect and provide human rights to businesses. Business is an important subject in the field of human rights implementation, but until recently, it was not obliged to respect human rights. An important factor in changing the theory of human rights was the activities of transnational corporations. The main provisions implemented in international law are the following: the state has both positive and negative obligations in the field of human rights, an obligation to protect them from breaches by third parties, in particular, by business. To do this, the state should adopt quality legislation providing for the liability of persons breaching human rights; the state is obliged to create effective remedies for human rights violations, both judicial and extrajudicial; the state is also obliged to create conditions for functioning of non-state remedies; business must respect human rights by exercising human rights due diligence. Aspects of the mutual influence of human rights and business at the international level are determined by the practice of the European Court of Human Rights (the Court), the analysis of which allows to conclude on both the impact of business on human rights and the impact of rights on business. The impact of business on human rights can be both positive (when business promotes further human rights development or directly implements human rights) and negative. However, the most common in practice of the Court are cases in the field of media, legal business and financial and property cases. Human rights might constrain the development of a particular business (Convention for the Protection of Human Rights and the Dignity of the Human Being with regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine stipulates that development of biology and medicine should be used for the benefit of society, but without prejudice to human dignity). One of the aspects of interaction between human rights and business is that businesses can apply for human rights protection to the European Court of Human Rights.Документ Innovative Technologies in the Teaching of Historical, Social and Human Sciences(2020) Михайличенко Олег Володимирович; Mykhailychenko Oleh Volodymyrovych; Пономаренко Тетяна Олександрівна; Ponomarenko Tetiana Oleksandrivna; Шаповалова Ольга Віталіївна; Shapovalova Olha Vitaliivna; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna; Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor VolodymyrovychThe relevance of the problem under study is due to the need to use positive historical experience in the theory of the organization of teaching social and human sciences. The purpose of the article is to state the main provisions of the optimal approach to the learning process, the essence of which is the use of such forms of organization, teaching methods and techniques, which, with minimal effort and time of the participants in the learning process, would achieve the maximum result in learning. The leading approach to the study of this problem is the use of such methods: theoretical analysis of literature, comparative studies, extrapolation and inductive-deductive method. The main results of the article are the identification and justification of innovative technologies, which, according to the results of modern research and theoretical interpretations in the field of teaching social and human sciences, are reduced to two main systems for organizing training: design training system; integrated learning system – “dialogue of cultures”. Materials of the article can be useful to teachers of history, social and human sciences in organizing training, creating work programs for training courses.Документ Legal Regulation of Local Tax Administration(2023) Bondar Vladyslav; Bieliaieva Olena; Бондар Владислав; Бєляєва ОленаAdministration of local taxes is an important aspect of financial decentralization and strengthening of local self-government in Ukraine. This topic examines legal acts regulating the process of setting, calculating, paying and controlling local taxes, as well as analyzes existing problems and prospects for improving legal regulation in this area. The basis of the legal regulation of the administration of local taxes in Ukraine is the Tax Code of Ukraine, the Law of Ukraine „On Local Self-Government in Ukraine”, the Budget Code of Ukraine and a number of by-laws that provide detailed administration procedures and mechanisms. The establishment of local taxes is carried out by local councils, which determine tax rates, payment procedures and benefits within the limits set by national legislation. Analysis of current legislation reveals key aspects and problems of legal regulation of this topic. In particular, there is a need to increase the flexibility of local authorities, improve transparency and accountability of the use of tax revenues, simplify administration procedures and reduce the bureaucratic burden on taxpayers. Thus, the legal regulation of local tax administration is a key factor of financial decentralization, which requires constant improvement to ensure a stable and transparent flow of funds to local budgets and strengthening of local self-government.Документ Public Administration Principles: International Legal Aspect(2023) Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Zhylnikova Nataliia; Жильнікова Наталія; Кучук Андрій МиколайовичThe article examines the international legal aspects of public administration principles, emphasizing their importance in the context of globalization and the increasing interdependence of states. The relevance of this study lies in the necessity for states to develop and implement effective management strategies that align with international norms and principles to ensure stability, development, and human rights protection. The research highlights the importance of understanding international legal aspects to address complex modern challenges such as global environmental issues, corruption, and transnational threats. The study also explores the significance of these principles for Ukrainian public administration, especially in the context of reforms and integration into international organizations. The research provides insights into how international standards, based on values like human rights and transparency, can influence and improve public administration in post-Soviet states, which often face challenges like centralized control, corruption, and limited public participationДокумент Recoverer-Oriented Enforcement Process: Using Technology to Its Fullest Potrntial(2023) Shcherbak Svitlana Volodymyrivna; Щербак Світлана Володимирівна; Ivanii Olena Mykolaivna; Іваній Олена Миколаївна; Sibilov Denys Mykhailovych; Сібільов Денис МихайловичIn-depth analysis of the role technology plays in establishing a recoverer-centric approach to the enforcement process is provided in this academic research study. This paper examines the potential for technological improvements to enable a more effective and efficient enforcement process while taking into account the necessity of prioritising the rights of recoverers and the developing nature of enforcement proceedings. The enforcement process can be brought closer to basic ideas of fairness and equity by adopting a recoverer-centric strategy that emphasises restoring the rights of recoverers rather than only focusing on the debtor. This study uses a thorough, multifaceted methodology that includes legal analysis, case studies, and comparisons of other jurisdictions’ enforcement practises. It also examines the potential of technical advancements like automation, data analytics, and digital platforms to optimise and streamline the enforcement process. The study assesses how technology affects legal frameworks that control enforcement practices and its contribution to harmonising enforcement practises at the national and worldwide levels. This study provides important insights into the benefits and difficulties of incorporating technology into the recoverercentric enforcement process through a thorough investigation of relevant literature and empirical evidence. It also looks into how technology might affect the standard, effectiveness, and efficiency of the enforcement process, paying special attention to how it might improve the enforceability of judgements made by courts and other competent bodies.Документ Right to Education as a Factor of Education Public Administration in the European Court of Human Rights Practice(2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii Mykolaiovych; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna; Шестопалов Роман Миколайович; Shestopalov Roman Mykolaiovych; Адашис Людмила; Adashys Liudmyla; Морозов Олег Васильович; Morozov Oleh VasylovychThe relevance of the issue under study is stipulated by the importance of compliance of the education public administration with the right to education in modern conditions. purpose of the article is to elucidate the right to education as a phenomenon that determines the direction and limits of public administration in the educational sphere. A leading research approach is the systematic analysis of the right to education as a factor in the content and nature of public administration in the educational field. The empirical basis of the study is the European Court of Human Rights practice in the field of the right to education. The article identifies and describes six provisions that characterize the right to education and determine the direction and limits of public administration of education: the obligation of the state to guarantee access to education institutions for persons under the jurisdiction of the state; the state has the discretion to determine the content of education and spread certain philosophical and world outlook ideas through the education. the state is obliged to provide free of charge elementary and general education; the obligation of the state is to ensure equal access of persons to education; the obligation of the state is to develop the school system; to establish the optimal system of scholarships; recognition of a certain degree of autonomy to educational institutions. The material in this article may be useful for scholars exploring the right to education and public administration of education. The main provisions of the study can be used to improve public administration of education, monitor the quality of education, and improve educational legislation.Документ Адміністративно-правові аспекти забезпечення управлінських процесів у сфері правового регулювання економічних правовідносин(2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii MykolaiovychУ цій роботі змістовно відображена спроба здійснення юридичного аналізу ключових адміністративно-правових аспектів регулювання економічних правовідносин з тих об’єктивних причин, що думки правників з приводу порушеного питання мають звужений характер, адже пов’язані з обґрунтуванням того чи іншого підходу, що свідчить про відсутність комплексності юридичного погляду. Відомо, що з об’єктивних причин сформувалися правові механізми та конструкції регулювання суспільних відносин особливими видами правових норм – нормами адміністративного права. Як наслідок, склалася практика використання та застосування адміністративно-правових норм у різних сферах життєдіяльності суспільства. Не є винятком з указаного правила і галузь економічних суспільних відносин, де різнофункціональні управлінські процеси набувають своїх особливостей внаслідок специфіки перебігу та розвитку економічних процесів. Відповідно, в роботі розглянуті загальні правові тенденції зазначеного питання. Зокрема, обґрунтовано розуміння адміністративно-правового регулювання та управління економічними відносинами як адміністративно-управлінського характеру діяльність у сфері економіки, що здійснюється державними, муніципальними та іншими уповноваженими на це органами й установами у формі різних правових, організаційних та фінансово-економічних регулюючих й управлінських заходів з метою оптимального узгодження між собою публічних і приватних інтересів, забезпечення їх охорони та захисту, а також з метою вирішення різних оперативних економічних питань. Також розглянуто питання, що стосуються змісту державної економічної політики та окремих правових засобів та механізмів адміністративно-правового характеру, у т.ч. такі форми адміністративно-правового управління у сфері економіки, як регулювання господарської діяльності, управління поточними справами та господарський нагляд (контроль).Документ Адміністративно-правові аспекти забезпечення управлінських процесів у сфері правового регулювання спортивних правовідносин(2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii MykolaiovychУ даній роботі змістовно відображена спроба здійснення юридичного аналізу ключових адміністративноправових аспектів регулювання спортивних правовідносин із тих об’єктивних причин, що думки правників із приводу порушеного питання мають звужений характер, адже пов’язані з обґрунтуванням того чи іншого підходу, що свідчить про відсутність комплексності юридичного погляду. Відомо, що з об’єктивних причин сформувалися правові механізми та конструкції регулювання суспільних відносин особливими видами правових норм – нормами адміністративного права. Як наслідок, склалася практика використання та застосування адміністративно-правових норм у різних сферах життєдіяльності суспільства. Не є виключенням з указаного правила і галузь спортивних суспільних відносин, де різнофункціональні управлінські процеси набувають своїх особливостей унаслідок специфіки перебігу та розвитку спортивних процесів. Відповідно, в роботі розглянуті загальні правові тенденції означеного питання. Зокрема, обгрунтовано розуміння адміністративно-правового регулювання та управління спортивними відносинами як адміністративно-управлінського характеру діяльності у сфері спорту, що здійснюється державними, муніципальними, приватними та іншими уповноваженими на це органами й установами у формі різних правових, організаційних та фінансово-економічних регулюючих та управлінських заходів із метою оптимального узгодження між собою різногалузевих інтересів, забезпечення їх охорони та захисту, а також із метою вирішення різних оперативних спортивних питань. Також розглянуто питання, що стосуються змісту державної спортивної політики та окремих правових засобів та механізмів адміністративно-правового характеру, у т.ч. такі форми адміністративно-правового управління у сфері спорту, як регулювання сфери спорту, управління поточними справами у сфері спорту та господарський нагляд (контроль) у сфері спорту.Документ Детермінанти формування професійно-педагогічної культури майбутнього фахівця фізичного виховання та спорту(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017) Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena Mykolaivna; Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor VolodymyrovychСтаття присвячена вивченню концептуальних детермінант формування професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту, зокрема на методично-праксеологічному рівні. Компетентнісний та контекстний науково-методичний підходи можуть стати ефективним методичним підґрунтям побудови практично-орієнтованого навчання, спрямованого на формування даного особистісного феномену у складно організованій системі вищої фізкультурної освіти з урахуванням інтеграційних шляхів розвитку фізкультурно-спортивної науки і освіти.Документ До питання визначення меж ключових проблемних питань адміністративного права і процесу та їх значення для розвитку адміністративно-правової галузі регулювання(2020) Апаров Андрій Миколайович; Aparov Andrii MykolaiovychСтаттю присвячено відображенню спроби визначення меж ключових проблемних питань адміністративного права і процесу та їх значення для розвитку адміністративно-правової галузі регулювання. Актуальність теми дослідження ґрунтується на визнанні ключових питань адміністративного права та процесу орієнтирами розвитку адміністративно-правової галузі регулювання суспільних відносин у цілому, а також окремих правових інститутів та механізмів. Водночас площина порушених у поданій роботі питань стосується досить широких меж адміністративно-правового регулювання. Окрема увага звертається на те, що порушені питання наявності низки проблем у галузі адміністративно-правового регулювання знаходять свою особливу актуальність саме в межах відповідної сфери, оскільки означена площина має особливу теоретичну і прикладну значимість і безпосередньо пов’язана з такими напрямами життєдіяльності суспільства, як функціональна діяльність держави та органів влади, а також із питанням належного забезпечення суспільних прав, свобод та законних інтересів людини органами публічного адміністрування. У змісті роботи наголошується, що думки правників щодо розглядуваних питань часто мають звужений характер, адже знаходяться в межах того чи іншого підходу, що свідчить про відсутність комплексності юридичного погляду. Відповідно, в роботі розглянуті загальні правові тенденції порушених питань. Зокрема: окреслені питання уніфікації та належного визначення з межами розумінь основоположних категорій адміністративно-правової галузі; питання уточнення меж предмета регулювання адміністративного права та адміністративного законодавства й, відповідно, – розмежуванню сфер їх регулювання зі сферами регулювання інших галузей права та законодавства, питання співвідношення і збалансування між собою правових механізмів забезпечення публічних та приватних інтересів; питання уніфікації засобів і методів, способів та форм, інструментів адміністративно-правового регулювання окремих сфер суспільної реальності; питання вдосконалення підходів у питанні розвитку запровадженого в Україні процесу децентралізації влади та підвищенню ефективності діяльності державно-владного апарату тощо.Документ Електронні, цифрові, смартдоговори, «e-contracts» в українському праві і законодавстві(2024) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii VolodymyrovychУ статті на основі аналізу засадничих положень про господарський договір з’ясовано і наведено сучасне розуміння електронних, цифрових договорів, «e-contracts» і смартдоговорів, визначено співвідношення між собою та схарактеризовано їх особливості, важливі для практичної діяльності учасників. Наукова новизна полягає у дослідженні особливостей сучасних видів господарських договорів, які укладаються за допомогою сучасних комп’ютерних програм та цифрових технологій. Визначено місце таких договорів у певній ієрархії, тобто співвідношення між собою у межах особливостей ніших господарських договорів. Показано, що найширшим є поняття «електронний договір», легітимізоване Законом України «Про електронну комерцію», який укладається в електронній формі. Поняття «цифровий договір» поширення в Україні не отримало, може використовуватися неофіційно як синонім або підвид електронного договору. Наведено приклади суміжних понять із прикметниками «електронний» та «цифровий». Смартдоговір та «e-contract» досить поширені та є підвидами електронного договору і потребують легітимації спеціальним законодавством України. «E-contract» укладається у мережі Інтернет для здійс нення господарсько-торговельної діяльності; під час укладення сторони узнають одна одну і підписують договір електронними цифровими підписами або в інший спосіб. Смартдоговір існує у формі програмного коду, імплементованого на плат формі блокчейн, та забезпечує автономність і самовиконання умов такого договору у разі настання заздалегідь визначених у ньому обставин, а сторони не знають одна одну. Зроблено висновок, що поширене застосування у господарській практиці смартдоговору та «e-contract» має сприяти економії часу, фінансових та інших ресурсів учасниками договірних відносин.Документ Ключові принципи успішної медіації між державними органами та громадськістю(2024) Іваній Олена Миколаївна; Прібиткова Наталія Олександрівна; Лисий Вадим Вікторович; Ivanii Olena Mykolaivna; Pribytkova Nataliia Oleksandrivna; Lysyi Vadym ViktorovychСтаття присвячена вивченню ключових принципів, які забезпечують успішну медіацію між державними органами та громадськістю. Мета дослідження - визначити основні засади медіації, що сприяють ефективному діалогу між державою та громадянами, відповідаючи сучасним вимогам європейських практик та внутрішнім викликам. У процесі наукового дослідження використовувалися методи аналізу правових документів, критичного аналізу наукової літератури, методи систематизації, групування, порівняння. Результати дослідження показують, що одним з фундаментальних принципів ефективної медіації є добровільність. Цей принцип забезпечує, що всі учасники процесу вільно вирішують долучитися до медіації, що створює умови для відкритості та довіри, необхідних для конструктивного діалогу. Також було виявлено, що конфіденційність є критично важливою для захисту інформації, яка обговорюється під час медіації, від небажаного розголошення, що сприяє більшій відвертості та відкритості учасників. Додатково, дослідження підкреслило значення нейтральності та незалежності медіатора. Нейтральність забезпечує, що медіатор не впливає на зміст суперечок і не має особистих інтересів у вирішенні конфлікту, що допомагає підтримувати баланс та об’єктивність у процесі. Незалежність гарантує, що медіатор не підлягає зовнішньому впливу або тиску з боку сторін, що є ключовим для підтримання довіри до медіаційного процесу. Самовизначення учасників, що дозволяє сторонам самим вирішувати питання та контролювати результати медіації, та принцип прозорості, що допомагає усім залученим сторонам краще розуміти процедури та можливі наслідки рішень, також виявилися важливими для підвищення ефективності медіації. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування виявлених принципів для підвищення якості взаємодії між державними структурами та громадськістю у різних регіонах та контекстах, що може сприяти більшій соціальній стабільності та гармонії.Документ Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків як загальноправова проблема(2024) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii MykolaiovychАктуальність дослідження обумовлюється недостатнім вивчення питання обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків та потребою з’ясування загально правових характеристик цього обов’язку. Обґрунтовано, що підґрунтям розуміння питання обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків має бути розуміння юридичного обов’язку як такої належної поведінки, що передбачає або усвідомлене добровільне взяття на себе відповідного зобов’язання, або свідома згода особи на наявність у неї відповідного зобов’язання; самого лише юридичного припису недостатньо (такий юридичний припис має сприйматися особою як необхідний, справедливий тощо). Акцентовано увагу, що саме загально теоретичне розуміння питання обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків має бути основою для галузевого регулювання відповідних відносин. При цьому основою такого розгляду є розмежування морального зобов’язання та правового зобов’язання (відмінність права від звичайного примусу). Проаналізовано контрадикційність положень законодавства щодо обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків у контексті дієздатності, а також інституту цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки. Охарактеризовано відмінність природи обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків від юридичного обов’язку захищати Вітчизну (який виникає за аналогічних умов). Акцентовано увагу на відсутності повного свідомого сприйняття першого, його безстроковості, неврахуванні індивідуальних особливостей реалізації та ін. Відзначено доцільність урахування соціальних зобов’язань держави при визначенні змісту обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків.Документ Особливості впливу діджиталізації на прозорість та підзвітність органів влади(2024) Кальниш Юрій Григорович; Іваній Олена Миколаївна; Малафеєв Станіслав Олександрович; Kalnysh Yurii Hryhorovych; Ivanii Olena Mykolaivna; Malafeiev Stanislav OleksandrovychСтаття спрямована на розкриття особливостей впливу процесів цифровізації на транспарентність й підзвітність публічних органів влади. Дослідження проведено з використанням загальнонаукових методів пізнання, зокрема критичного аналізу наявної наукової літератури щодо впровадження процесів діджиталізації в урядування України, економіко-статистичного методу для оцінки місця України в рейтингу E-Government, E-Participation порівняно з іншими країнами, систематизації та впорядкування даних, а також методів індукції та дедукції. В процесі дослідження систематизовано основні можливості, які постають від впровадження діджиталізації в урядуванні, а саме: забезпечення цілодобового доступу до послуг, автоматизація адміністративних завдань, прозорість завдяки реальному часу та аналітиці даних, активне залучення громадян, економія коштів і сприяння інноваціям, спрощення співпраці між державними інститутами. Проаналізовано міжнародний рейтинг України в рейтингу E-Governmentі E-Participation, де було з’ясовано, що країна значно покращила своє місце у рейтингу е-урядування, досягнувши 46-го місця в 2022 році, але втратила позиції у рейтингу е-участі, опустившись на 57-е місце. Також наголошено, що Україна зробила вагомі кроки в розвитку е-урядування, але ще має вдосконалювати й покращувати ці процеси, особливо у порівнянні з лідерами, такими як Данія, Естонія, Фінляндія в інвестуванні у цифрову інфраструктуру та людський капітал. Систематизовано і проаналізовано основні діючи проєкти й ініціативи діджиталізації в державних органах влади, які сприяють їх прозорості й підзвітності, такі як: ProZorro; СЕТАМ; Edata; Open Budget; Єдиний державний веб-портал відкритих даних; Інтегрована система електронної ідентифікації; Громадський проєкт – прозорий бюджет участі вашого міста або громади. Подальші дослідження можуть зосереджуватися на вивченні ефективності цифрових інструментів в публічному управлінні та їх впливу на громадську участь і довіру до державних органів.Документ Педагогічна теорія про проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту(2019) Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor Volodymyrovych; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena MykolaivnaУ статті проаналізовано проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту на сучасному етапі дослідження. Визначено шляхи оновлення професійно-педагогічної освіти фахівців у закладах вищої освіти з урахуванням світових тенденцій. Охарактеризовано основні концепції професійно-педагогічної освіти фахівців і принципи побудови такої системи: цілісності, полікультурності, інноваційності, безперервності, демократизму. Окреслено функції професійно-педагогічної освіти фахівців: соціокультурна, розвивальна, загальноосвітня, компенсуюча, адаптивна, економічна. Визначено проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, теоретичні та методологічні засади, досліджені науковцями. Представлено напрями наукових досліджень професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, зокрема, авторський варіант акме-культурологічного підходу.Документ Правова природа юридичних ризиків в контексті незалежного аудиту фінансової звітності(2023) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii Volodymyrovych; Касяненко О. В.; Kasianenko O. V.Стаття присвячена проблематиці дослідження правової природи юридичних ризиків в контексті незалежного аудиту фінансової звітності та ролі державного управління та адміністрування цього процесу. Незалежна аудиторська діяльність як вид економічної діяльності та сам процес незалежного аудиту фінансової звітності, як один із напрямків аудиторської діяльності, тісно пов’язані з ризиками. Саме поняття незалежного аудиту фінансової звітності вказує, що це діяльність, яка проводиться незалежними від держави та її інститутів суб’єктами аудиторської діяльності і які висловлюють свою незалежну думку. Ризики в процесі виконання завдання з аудиту фінансової звітності мають велике значення через вибірковий характер аудиторських процедур, глибина та деталізація яких залежить від ідентифікованих та оцінених ризиків. Авторами статті обрано для дослідження категорію юридичних ризиків, які виникають в процесі незалежного аудиту фінансової звітності. На основі аналізу, узагальнення на систематизації наукових джерел, висвітлено підходи науковці до визначення правової природи та поняття ризику як правової категорії. Ґрунтуючись на дослідженні категорії юридичних ризиків авторами запропоновано визначення юридичних ризиків в контексті незалежного аудиту фінансової звітності. Також визначено ознаки, якими характеризується правова природа юридичних ризиків в контексті незалежного аудиту фінансової звітності. До ключових ознак належать: обмеження, визначені державою, ризикова ситуація, невизначеність та ймовірнісний характер події (наслідків). Досліджено роль державного управління і адміністрування юридичних ризиків, що знайшли своє вираження в формуванні вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, самого процесу незалежного аудиту фінансової звітності та незалежного аудиторського звіту, який надається за результатами виконання суб’єктом аудиторської діяльності завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Результати дослідження вказують, що в Україні побудована цілісна система державного управління та адміністрування процесом обов’язкового аудиту на основі ризик-орієнтованого підходу, який характеризується законодавчими вимогами, управлінням процесом незалежного аудиту через застосування професійних стандартів, моніторингом (перевіркою) якості виконаних завдань та дотримання суб’єктами аудиторської діяльності законодавчих вимог та професійних стандартів. Держава повністю контролює процес моніторингу через Державну установу «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю».Документ Предмет, мета, завдання управлінського рішення в публічному управлінні(2024) Гасюк Ігор Леонідович; Іваній Олена Миколаївна; Hasiuk Ihor Leonidovych; Ivanii Olena MykolaivnaУ статті викладені результати дослідження щодо змісту предмету, мети та завдань управлінського рішення в публічному управлінні шляхом спільного розгляду базових концептів теорії прийняття управлінських рішень, інституціональної теорії та теорії раціонального вибору і соціальних потреб. Управлінські рішення є змістом професійної діяльності посадових осіб в сфері публічного управління, а відтак, мають власний предмет, мету і завдання, а теоретичні аспекти яких, на теперішній час розвитку науки публічного управління, вимагають ретельного переосмислення та перегляду. В публічному управлінні зміст предмету управлінського рішення стосується процесу управління в державних органах влади суспільними справами у взаємодії із громадськими організаціями, які мають забезпечити досягнення цілей сталого соціально-економічного розвитку і задоволення усіх потреб громадян. Основною метою управлінських рішень в публічному управлінні є досягнення ефективного функціонування усіх соціально-економічних сфер та розвиток суспільства шляхом регулювання діяльності органів державної влади, місцевих адміністрацій за активної участі громадських організацій та громадян. Функціональними цілями управлінських рішень згідно теорії потреб та інституціональної теорії є забезпечення громадського блага, задоволення потреб громадян, покращення якості життя населення, збереження природних ресурсів та інші аспекти, які сприяють оптимальній та ефективній життєдіяльності суспільства. Управлінські рішення в публічному управлінні виконують низку завдань пов’язаних із забезпеченням системності управлінської діяльності, організаційно-структурної впорядкованості інституційної її складової, процесуальної та функціональної узгодженості, оптимальності, ефективності, якості управлінської діяльності в цілому. Ці завдання є всеохоплюючими і універсальними адже можуть бути адаптовані до специфіки будь якої сфери або галузі, рівня управління.Документ Принципи антикорупційної діяльності в Україні(Eurasian Social Sciences Association, 2018) Шапіро Вікторія Сергіївна; Пахомов Володимир Васильович; Бондаренко Ольга Сергіївна; Shapiro Viktoriia Serhiivna; Pakhomov Volodymyr Vasylovych; Bondarenko Olha SerhiivnaОсновою будь-якої діяльності є встановлення основних принципів її реалізації. Зрештою, вони визначають основні напрями такої діяльності, окреслюють її межі, допомагають будувати цілі. Належне формулювання принципів роботи є запорукою її ефективності. Звичайно, антикорупційна діяльність не є винятком. На нашу думку, в контексті комплексної протидії корупції в Україні законодавча консолідація основних принципів антикорупційної діяльності є важливою та актуальною. Основні принципи антикорупційної діяльності поділяються на загальні: верховенство права, законність , публічність та спеціальність: справедливість, принцип незалежності осіб, які мають повноваження у сфері боротьби з корупцією; принцип взаємодії силових структур з інститутами суспільства; наявність незалежних ЗМІ; принцип неминучості відповідальності за вчинення корупції та правопорушень, пов'язаних з корупцією; принцип інтегрованого та систематичного поєднання заходів щодо запобігання та боротьби з корупцією.Документ Принципи та фактори, які впливають на якість управлінських рішень(2024) Гасюк Ігор Леонідович; Іваній Олена Миколаївна; Hasiuk Ihor Leonidovych; Ivanii Olena MykolaivnaПобудована людьми система облаштування суспільних справ у вигляді наявних держав, розмежування територій, організації суспільного виробництва, не важливо у якій формі: ринковій, адміністративно-командній, змішаній, інституту власності та сам процес соціалізації людини в розшарованому за майновою, релігійною іншими ознаками, далекому від моральної та духовної досконалості, соціальної справедливості соціумі є тим джерелом генерації таких обставин і умов, за яких людина в більшості життєвих випадків не спроможна приймати якісні та ефективні управлінські рішення, і саме головне, яке б рішення вона не прийняла воно тією чи іншою мірою буде помилковим. Саме ці причини обумовлюють необхідність встановлення змісту універсальних концептів з позицій системного та діалектичного підходів, які утворюють зміст принципів та факторів зовнішнього та внутрішнього впливу на якість управлінських рішень в публічному управлінні суспільними справами.Документ Проблемні аспекти участі експерта в цивільному процесі(Сумський державний університет, 2018) Шапіро Вікторія Сергіївна; Shapiro Viktoriia SerhiivnaВ статті досліджено проблемні аспекти участі експерта в цивільному процесі. Зокрема, в статті проаналізовано особливості розмежування правового становища експерта і правового становища спеціаліста, оскільки дані учасники цивільного процесу мають як спільні, так і відмінні ознаки. В контексті розмежування правового статусу судового експерта та спеціаліста в цивільному процесі, у статті визначено, що судовий експерт – це особа, яка має необхідні знання у формі вищої освіти і має право на проведення конкретної судової експертизи, висновок щодо якої є самостійним джерелом доказів, у той час як спеціаліст – це особа, яка за допомогою своїх знань і вмінь допомагає суду в проведенні окремих дій, спрямованих на виявлення, вилучення і закріплення доказів. Саме, в цьому і полягає ключова відмінність між цими суб’єктами цивільного процесу. Окрім зазначеного, відмінності у правовому статусі експерта і спеціаліста у цивільному процесі полягають у тому, що як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів, у той час, коли спеціалісту достатньо володіти спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів. Також експерт повинен провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності – роз’яснити його, а спеціаліст зобов’язаний відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз’яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу. Також у статті розглянуто особливості відповідальності експерта, яка полягає у тому, що за завідомо неправдивий висновок чи відмову в ненаданні висновку, експерт підлягає кримінальній відповідальності за статтями 384-385 КК України. В свою чергу, за невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом. Це може бути, як цивільно-правова, так і дисциплінарна відповідальність. В статті приділено увагу особливостям дослідження в судовому засіданні висновку експерта в контексті статті 189 ЦПК, що має важливе практичне значення, оскільки тільки експертові відомі специфічні моменти, які він з’ясував під час дослідження, і тільки він може правильно їх розтлумачити і пояснити, оскільки не всі важливі моменти міг викласти у своєму експертному висновку, або викласти не так конкретно чи зрозуміло, як він це ще може пояснити усно.