Переглянути
Нові надходження
Документ Public Administration Principles: International Legal Aspect(2023) Kuchuk Andrii Mykolaiovych; Zhylnikova Nataliia; Жильнікова Наталія; Кучук Андрій МиколайовичThe article examines the international legal aspects of public administration principles, emphasizing their importance in the context of globalization and the increasing interdependence of states. The relevance of this study lies in the necessity for states to develop and implement effective management strategies that align with international norms and principles to ensure stability, development, and human rights protection. The research highlights the importance of understanding international legal aspects to address complex modern challenges such as global environmental issues, corruption, and transnational threats. The study also explores the significance of these principles for Ukrainian public administration, especially in the context of reforms and integration into international organizations. The research provides insights into how international standards, based on values like human rights and transparency, can influence and improve public administration in post-Soviet states, which often face challenges like centralized control, corruption, and limited public participationДокумент Legal Regulation of Local Tax Administration(2023) Bondar Vladyslav; Bieliaieva Olena; Бондар Владислав; Бєляєва ОленаAdministration of local taxes is an important aspect of financial decentralization and strengthening of local self-government in Ukraine. This topic examines legal acts regulating the process of setting, calculating, paying and controlling local taxes, as well as analyzes existing problems and prospects for improving legal regulation in this area. The basis of the legal regulation of the administration of local taxes in Ukraine is the Tax Code of Ukraine, the Law of Ukraine „On Local Self-Government in Ukraine”, the Budget Code of Ukraine and a number of by-laws that provide detailed administration procedures and mechanisms. The establishment of local taxes is carried out by local councils, which determine tax rates, payment procedures and benefits within the limits set by national legislation. Analysis of current legislation reveals key aspects and problems of legal regulation of this topic. In particular, there is a need to increase the flexibility of local authorities, improve transparency and accountability of the use of tax revenues, simplify administration procedures and reduce the bureaucratic burden on taxpayers. Thus, the legal regulation of local tax administration is a key factor of financial decentralization, which requires constant improvement to ensure a stable and transparent flow of funds to local budgets and strengthening of local self-government.Документ Recoverer-Oriented Enforcement Process: Using Technology to Its Fullest Potrntial(2023) Shcherbak Svitlana Volodymyrivna; Щербак Світлана Володимирівна; Ivanii Olena Mykolaivna; Іваній Олена Миколаївна; Sibilov Denys Mykhailovych; Сібільов Денис МихайловичIn-depth analysis of the role technology plays in establishing a recoverer-centric approach to the enforcement process is provided in this academic research study. This paper examines the potential for technological improvements to enable a more effective and efficient enforcement process while taking into account the necessity of prioritising the rights of recoverers and the developing nature of enforcement proceedings. The enforcement process can be brought closer to basic ideas of fairness and equity by adopting a recoverer-centric strategy that emphasises restoring the rights of recoverers rather than only focusing on the debtor. This study uses a thorough, multifaceted methodology that includes legal analysis, case studies, and comparisons of other jurisdictions’ enforcement practises. It also examines the potential of technical advancements like automation, data analytics, and digital platforms to optimise and streamline the enforcement process. The study assesses how technology affects legal frameworks that control enforcement practices and its contribution to harmonising enforcement practises at the national and worldwide levels. This study provides important insights into the benefits and difficulties of incorporating technology into the recoverercentric enforcement process through a thorough investigation of relevant literature and empirical evidence. It also looks into how technology might affect the standard, effectiveness, and efficiency of the enforcement process, paying special attention to how it might improve the enforceability of judgements made by courts and other competent bodies.Документ Теоретичний аналіз концептуальних засад реформування системи місцевого самоврядування(2023) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii Volodymyrovych; Троіцький А. М.; Troitskyi A. M.Статтю присвячено теоретичному аналізу концептуальних засад реформування системи місцевого самоврядування. Автор звертається до проблем становлення, розвитку та реформування місцевого самоврядування як багатогранного і комплексного політико-правового явища. Місцеве самоврядування розглядається як гарантоване державою право та реальна спроможність територіальної громади самостійно чи під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції та законів України. Проаналізовано загальновизнані засади місцевого самоврядування, що сформульовані у міжнародних правових документах – Всесвітній декларації місцевого самоврядування та Європейської хартії місцевого самоврядування. Наголошено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, що становлять спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. При цьому первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Розкрито зміст принципів місцевого самоврядування. Проаналізовано закони, що регулюють діяльність органів місцевого самоврядування та певні невідповідності системи його організації.Документ Реалізація антикорупційної політики в сучасній системі державного та публічного управління: міжнародний досвід(2023) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii Volodymyrovych; Лещенко А. В.; Leshchenko A. V.Стаття присвячена міжнародному досвіду боротьби з корупцією, яка, безперечно, притаманна різним сферам суспільного життя майже у всіх країнах світу. Протидія корупції як глобального негативного явища є найбільш актуальною соціальною проблемою для сучасної України, в якій корупція стає чинником, що реально загрожує національній безпеці держави. Під час повномаштабної російської агресії та в сучасних умовах воєнного стану актуальність проблеми боротьби з корупцією настільки загострилась, що наразі в Україні дискутується навіть питання чи треба корупцію прирівняти до державної зради. Зниження рівня корупції до безпечного рівня в Україні можливе лише при умові вивчення та впровадження іноземного досвіду у боротьбі із цим негативним явищем. Особливу увагу слід приділити успішним політичним, правовим та організаційним механізмам подолання корупції, які вже успішно застосовуються в інших країнах. У статті досліджено міжнародний досвід запобігання корупції у сфері публічного управління та адміністрування, проаналізовано особливості реалізації державної антикорупційної політики розвинутих зарубіжних країн світу та сформульовані положення, які можуть бути основою передової національної антикорупційної стратегії, розвиток якої необхідний у сфері сучасного управління та адміністрування в Україні. З’ясовано, що у країнах із розвинутою економікою розвиток антикорупційного законодавства спрямований на розширення використання різноманітних юридичних інструментів для боротьби з корупцією, а не обмежується лише кримінально-правовими заходами, з особливим акцентом саме на попередження. Визначені ключові положення, які можуть слугувати основою для успішної національної антикорупційної політики в сучасній системі управління в Україні.Документ Юридичні ризики через призму державного адміністрування та управління якістю аудиторської фірми(2023) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii Volodymyrovych; Касяненко О. В.; Kasianenko O. V.Стаття присвячена проблематиці державного управління якістю аудиторських послуг через запровадження системи управління якістю для суб’єктів аудиторської діяльності. Це нова концепція, яка побудована на визначенні ризиків, які впливають на якість аудиторських послуг, їх оцінці та визначенні відповідних дій для зниження таких ризиків. Якість аудиторських послуг є досить актуальним питанням для України, оскільки це шлях до залучення інвесторів, що будують свої оцінки та прогнози на основі інформації, розкритої у фінансовій звітності. В світлі післявоєнної відбудови економіки України, поновлення економічних активностей, питання державного адміністрування та управління якістю аудиторських послуг набуває все більшої актуальності у зв’язку із зростаючими оцінками шкоди, яка завдається військовою агресією економіці країни в цілому. Проте, як і будь-який вид діяльності, аудиторська діяльність піддається впливу ризиків і основним об’єктом впливу ризиків, який знаходиться під прискіпливою увагою державних органів, є якість аудиторських послуг. Управління якістю на рівні держави здійснюється шляхом впровадження нормативно-правових вимог до діяльності суб’єктів аудиторської діяльності та аудиторів, освіти та підвищення кваліфікації аудиторів, їх допуску до професії, дотримання етичних вимог та професійних стандартів. Всі ці елементи управління створюють юридичні ризики для діяльності суб’єктів аудиторської діяльності, які повинні враховуватись при побудові системи управління якістю. У статті досліджено юридичні ризики суб’єкта аудиторської діяльності, які пов’язані із державним адмініструванням якості аудиторських послуг. Визначений алгоритм побудови процесу управління якістю на рівні суб’єкта аудиторської діяльності та цілі якості. Також досліджено підкатегорії концентрації юридичних ризиків дотримання Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» як на рівні суб’єкта аудиторської діяльності, так і на рівні завдань, які ним виконуються. Визначено, що залучення інтелектуального потенціалу суб’єкта аудиторської діяльності, правильна ідентифікація ризиків, їх оцінка та розробка дій у відповідь на такі ризики є важливими факторами для забезпечення якості аудиторської діяльності в умовах державного управління та адміністрування.Документ Правова природа юридичних ризиків в контексті незалежного аудиту фінансової звітності(2023) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii Volodymyrovych; Касяненко О. В.; Kasianenko O. V.Стаття присвячена проблематиці дослідження правової природи юридичних ризиків в контексті незалежного аудиту фінансової звітності та ролі державного управління та адміністрування цього процесу. Незалежна аудиторська діяльність як вид економічної діяльності та сам процес незалежного аудиту фінансової звітності, як один із напрямків аудиторської діяльності, тісно пов’язані з ризиками. Саме поняття незалежного аудиту фінансової звітності вказує, що це діяльність, яка проводиться незалежними від держави та її інститутів суб’єктами аудиторської діяльності і які висловлюють свою незалежну думку. Ризики в процесі виконання завдання з аудиту фінансової звітності мають велике значення через вибірковий характер аудиторських процедур, глибина та деталізація яких залежить від ідентифікованих та оцінених ризиків. Авторами статті обрано для дослідження категорію юридичних ризиків, які виникають в процесі незалежного аудиту фінансової звітності. На основі аналізу, узагальнення на систематизації наукових джерел, висвітлено підходи науковці до визначення правової природи та поняття ризику як правової категорії. Ґрунтуючись на дослідженні категорії юридичних ризиків авторами запропоновано визначення юридичних ризиків в контексті незалежного аудиту фінансової звітності. Також визначено ознаки, якими характеризується правова природа юридичних ризиків в контексті незалежного аудиту фінансової звітності. До ключових ознак належать: обмеження, визначені державою, ризикова ситуація, невизначеність та ймовірнісний характер події (наслідків). Досліджено роль державного управління і адміністрування юридичних ризиків, що знайшли своє вираження в формуванні вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, самого процесу незалежного аудиту фінансової звітності та незалежного аудиторського звіту, який надається за результатами виконання суб’єктом аудиторської діяльності завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Результати дослідження вказують, що в Україні побудована цілісна система державного управління та адміністрування процесом обов’язкового аудиту на основі ризик-орієнтованого підходу, який характеризується законодавчими вимогами, управлінням процесом незалежного аудиту через застосування професійних стандартів, моніторингом (перевіркою) якості виконаних завдань та дотримання суб’єктами аудиторської діяльності законодавчих вимог та професійних стандартів. Держава повністю контролює процес моніторингу через Державну установу «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю».Документ Електронні, цифрові, смартдоговори, «e-contracts» в українському праві і законодавстві(2024) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii VolodymyrovychУ статті на основі аналізу засадничих положень про господарський договір з’ясовано і наведено сучасне розуміння електронних, цифрових договорів, «e-contracts» і смартдоговорів, визначено співвідношення між собою та схарактеризовано їх особливості, важливі для практичної діяльності учасників. Наукова новизна полягає у дослідженні особливостей сучасних видів господарських договорів, які укладаються за допомогою сучасних комп’ютерних програм та цифрових технологій. Визначено місце таких договорів у певній ієрархії, тобто співвідношення між собою у межах особливостей ніших господарських договорів. Показано, що найширшим є поняття «електронний договір», легітимізоване Законом України «Про електронну комерцію», який укладається в електронній формі. Поняття «цифровий договір» поширення в Україні не отримало, може використовуватися неофіційно як синонім або підвид електронного договору. Наведено приклади суміжних понять із прикметниками «електронний» та «цифровий». Смартдоговір та «e-contract» досить поширені та є підвидами електронного договору і потребують легітимації спеціальним законодавством України. «E-contract» укладається у мережі Інтернет для здійс нення господарсько-торговельної діяльності; під час укладення сторони узнають одна одну і підписують договір електронними цифровими підписами або в інший спосіб. Смартдоговір існує у формі програмного коду, імплементованого на плат формі блокчейн, та забезпечує автономність і самовиконання умов такого договору у разі настання заздалегідь визначених у ньому обставин, а сторони не знають одна одну. Зроблено висновок, що поширене застосування у господарській практиці смартдоговору та «e-contract» має сприяти економії часу, фінансових та інших ресурсів учасниками договірних відносин.Документ Стан і перспективи досліджень договірних відносин(2024) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii VolodymyrovychЦіллю статті є: дослідження і виявлення на основі аналізу наукових праць українських юристів актуальних напрямів наукових досліджень договірних відносин, їх систематизація за предметною ознакою, визначення найбільш важливих для дослідження аспектів, пропозиція нових напрямів наукових досліджень договірних відносин з урахуванням сучасних соціально-економічних реалій та рівня розвитку науково-технічного прогресу. Під час проведення цього дослідження було застосовано метод аналізу, за допомогою якого визначено основні групи наукових робіт, які з допомогою інших методів систематизовано. Метод порівняння дозволив виокремити потрібні роботи і їх зміст серед усього масиву правових досліджень. Системно-структурний метод також сприяв формуванню стрункої системи напрямів наукових досліджень і безпосередніх наукових робіт у галузі договірного права. Застосування порівняльно-правового й історично-правового методів дозволило розширити світогляд і пропонувати вихід на якісно новий рівень наукових досліджень договірних відносин у найближчій перспективі. На основі проведеного аналізу виявлено і систематизовано актуальні напрями наукових досліджень договірних відносин: І.Дослідження загальнотеоретичних положень про договори та господарські договори; ІІ. Дослідження стану забезпечення дії принципу свободи договору; ІІІ. Дослідження особливостей господарських договорів, що різняться за способами укладення; ІV. Дослідження загальних положень про істотні умови договору; V. Дослідження безпосередньо окремих істотних умов договору: дослідження предмета договору; дослідження об’єкта договору; дослідження формування і визначення ціни договору; дослідження строку договору; VІ. Дослідження відносин, що випливають із «майнових» договорів –договорів із володіння, користування і розпорядження майном, управління ним, надання майна чи майнових прав в оренду, лізинг, концесію; VІІ. Дослідження договорів, що укладаються у сфері транспорту; VІІІ. Дослідження акціонерних і корпоративних договорів; ІХ. Дослідження інвестиційних договорів; Х. Дослідження договорів про спільну господарську діяльність (договорів простого товариства); ХІ.Дослідження договорів, що укладаються в агропромисловому комплексі; ХІІ. Дослідження медичних договорів; ХІІІ. Дослідження договорів про надання послуг, договорів у сфері господарсько-торговельної діяльності та інших договорів у сфері підприємницької діяльності; ХІV. Дослідження електронних договорів і суміжних із ними цифрових договорів, смарт-договорів, «e-contracts». Зроблено висновок про прогресивність дослідження відносин між учасниками електронних договорів і суміжних із ними цифрових договорів, смарт-договорів, «e-contracts», широке використання яких у сфері господарювання сприятиме економії часу, фінансових і матеріальних ресурсів.Документ Теоретичні основи стандартизації в зобов’язальному праві(2024) Мирославський Сергій Володимирович; Myroslavskyi Serhii VolodymyrovychЗначення стандартизації у процесі правотворчості та правореалізації неможливо недооцінювати, адже вони часто виступають орієнтирами під час формування та розвитку права, впливають на динаміку правовідносин і формування характерних ознак різних правових явищ. Зазначене можна пояснити юридичною природою стандартизації у праві – утворення сукупності стабільних ідей, положень, уявлень ідеалів, правил, вимог про розвиток правовідносин. З одного боку, стандарти в праві внаслідок проходження тривалого становлення відтворюють у себе правові традиції та найсуттєвіші цінності правової системи, в межах якої вони існують, поєднуючись із низкою моральних, культурних і національних особливостей території, де вони формуються, тобто характеризуються своєрідною ретроспективністю, але, поряд з цим, вони здійснюють перспективний прогнозований вплив на розвиток різних правових сфер. Вимоги у формі стандартів можуть мати різне значення та територіальну поширеність (міжнародні, регіональні, національні, галузеві тощо). Одночасно за умови їх обмеженої дії, питання щодо їх реалізації потребує детального дослідження з метою встановлення меж їх втілення та окреслення випадків, у яких вони не застосовуються. Стандарти у зобов’язальному праві часто можуть стати чинником обмежень при дії правила свободи договору. Саме тому питання теоретичних основ стандартизації в праві, зокрема зобов’язальному, є нагальним питанням і потребує дослідження. Багатоманіття у розумінні сутності правових стандартів, які розглядаються різними дослідниками як цінності, принципи, юридичні зобов’язання, критерії, взірці, правові вимоги, норми, зразки поведінки, процедури тощо засвідчує недостатнє вивчення цього правового явища. Таким чином, існує потреба вивчення сутності правових стандартів, зокрема у сфері зобов’язального права. Правова природа і роль стандартів, їх вплив на регулювання відповідних правовідносин істотно залежать від типу актів, якими вони встановлені. Такі стандарти містяться як у договорах, так і в актах урядових організацій, рішеннях (правових позиціях) судових установ. Ми би вважали за необхідне запропонувати дві категорії правових стандартів обов’язкові (зобов’язувальні) та рекомендаційні (звичаєві). Обов’язкові правові стандарти можуть бути закріплені договорами і, в силу загальноприйнятих принципів Обов’язкові стандарти достатньо загальні та в основному мають формулюватися як абстрактні принципи. Рекомендаційні (звичаєві) стандарти доповнюють встановлені зобов’язальними актами основні галузеві принципи спільним розумінням їх змісту та вимогами «належної практики», встановлюють мінімально припустимий рівень дотримання стандартів і зразки (еталони) для наслідування щодо розуміння (тлумачення) і застосування цих принципів у практиці.Документ Реформування публічного управління в умовах воєнного часу: аксіологічний аспект(2024) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii MykolaiovychАктуальність дослідження обумовлена необхідністю подальшого реформування системи публічного управління в Україні задля відповідності європейським стандартам та ефективної відсічі збройної агресії російської держави. Метою дослідження є висвітлення аксіологічних аспектів реформування публічного управлін-ня в умовах воєнного стану. Вказується на важливість переоцінки аксіологічних основ публічного управління та значимість таких цінностей як людські права, правовладдя та демократія (у тому числі і в умовах воєнного стану). Результати дослідження ґрунтуються на даних, отриманих використанням аксіологічного, герменевтичного та системного підходів. Соціокультурна природа публічного управління обумовлює необхідність застосування аксіологічного підходу, що дозволяє визначити цінності, які є визначальними для суспільства та як вони впливають на реформування управлінських систем. Реформування публічного управління, як і сама система публічного управління, можуть бути ефективними лише за умови розуміння тих цінностей, які мають бути покладені в основу публічного управління. Досягнення мети дослідження передбачає висвітлення того, як такі цінності як людські права, демократія, правовладдя впливають на сутнісний аспект публічного управління, визначаючи його спрямування. Кожна з цих цінностей відіграє важливу роль у протистоянні викликам сьогодення, закладає фундамент для відновлення та розвитку країни у майбутньому. Встановлено, що євроінтеграція України вимагає не лише технічних і юридичних змін, але й переосмислення ціннісних основ публічного управління. Виявлено, що аксіологічний підхід стає ключовим інструментом євроінтеграції, забезпечуючи, щоб реформи не лише відповідали формальним вимогам, але й мали аксіологічне спрямування. Обґрунтовано, що воєнний стан не є тим фактором, що дозволяє відійти від завдання забезпечення основоположних цінностей – демократії, правовладдя, людських прав. Встановлено, що в умовах воєнного стану дотримання вимог правовладдя стає критично важливим для забезпечення стабільності, довіри громадян до держави та збереження демократичних цінностей. Аксіологічний підхід має стати основою для подальших досліджень як основ публічного управління, так і окремих його аспектів.Документ Особливості впливу діджиталізації на прозорість та підзвітність органів влади(2024) Кальниш Юрій Григорович; Іваній Олена Миколаївна; Малафеєв Станіслав Олександрович; Kalnysh Yurii Hryhorovych; Ivanii Olena Mykolaivna; Malafeiev Stanislav OleksandrovychСтаття спрямована на розкриття особливостей впливу процесів цифровізації на транспарентність й підзвітність публічних органів влади. Дослідження проведено з використанням загальнонаукових методів пізнання, зокрема критичного аналізу наявної наукової літератури щодо впровадження процесів діджиталізації в урядування України, економіко-статистичного методу для оцінки місця України в рейтингу E-Government, E-Participation порівняно з іншими країнами, систематизації та впорядкування даних, а також методів індукції та дедукції. В процесі дослідження систематизовано основні можливості, які постають від впровадження діджиталізації в урядуванні, а саме: забезпечення цілодобового доступу до послуг, автоматизація адміністративних завдань, прозорість завдяки реальному часу та аналітиці даних, активне залучення громадян, економія коштів і сприяння інноваціям, спрощення співпраці між державними інститутами. Проаналізовано міжнародний рейтинг України в рейтингу E-Governmentі E-Participation, де було з’ясовано, що країна значно покращила своє місце у рейтингу е-урядування, досягнувши 46-го місця в 2022 році, але втратила позиції у рейтингу е-участі, опустившись на 57-е місце. Також наголошено, що Україна зробила вагомі кроки в розвитку е-урядування, але ще має вдосконалювати й покращувати ці процеси, особливо у порівнянні з лідерами, такими як Данія, Естонія, Фінляндія в інвестуванні у цифрову інфраструктуру та людський капітал. Систематизовано і проаналізовано основні діючи проєкти й ініціативи діджиталізації в державних органах влади, які сприяють їх прозорості й підзвітності, такі як: ProZorro; СЕТАМ; Edata; Open Budget; Єдиний державний веб-портал відкритих даних; Інтегрована система електронної ідентифікації; Громадський проєкт – прозорий бюджет участі вашого міста або громади. Подальші дослідження можуть зосереджуватися на вивченні ефективності цифрових інструментів в публічному управлінні та їх впливу на громадську участь і довіру до державних органів.Документ Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків як загальноправова проблема(2024) Кучук Андрій Миколайович; Kuchuk Andrii MykolaiovychАктуальність дослідження обумовлюється недостатнім вивчення питання обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків та потребою з’ясування загально правових характеристик цього обов’язку. Обґрунтовано, що підґрунтям розуміння питання обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків має бути розуміння юридичного обов’язку як такої належної поведінки, що передбачає або усвідомлене добровільне взяття на себе відповідного зобов’язання, або свідома згода особи на наявність у неї відповідного зобов’язання; самого лише юридичного припису недостатньо (такий юридичний припис має сприйматися особою як необхідний, справедливий тощо). Акцентовано увагу, що саме загально теоретичне розуміння питання обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків має бути основою для галузевого регулювання відповідних відносин. При цьому основою такого розгляду є розмежування морального зобов’язання та правового зобов’язання (відмінність права від звичайного примусу). Проаналізовано контрадикційність положень законодавства щодо обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків у контексті дієздатності, а також інституту цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки. Охарактеризовано відмінність природи обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків від юридичного обов’язку захищати Вітчизну (який виникає за аналогічних умов). Акцентовано увагу на відсутності повного свідомого сприйняття першого, його безстроковості, неврахуванні індивідуальних особливостей реалізації та ін. Відзначено доцільність урахування соціальних зобов’язань держави при визначенні змісту обов’язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків.Документ Інноваційне стратегічне управління для стійкого розвитку громад в умовах воєнного стану(2024) Мануілова Катерина Віталіївна; Несененко Павло; Луньова Ольга; Manuilova Kateryna Vitaliivna; Nesenenko Pavlo; Lunova OlhaАктуальність теми інноваційного стратегічного управління в умовах воєнного стану обумовлена необхідністю забезпечення стабільності та безпеки громад. В умовах обмежених ресурсів ефективне управління стає ключовим фактором успішного функціонування громад. Метою дослідження є аналіз і обґрунтування необхідності застосування інноваційного стратегічного управління для забезпечення стійкого розвитку громад в умовах воєнного стану. У дослідженні використано компаративний аналіз для порівняння стратегій управління та експертне опитування для отримання рекомендацій. Метод моделювання та прогнозування застосовано для оцінки довгострокових наслідків управлінських рішень. Основна гіпотеза полягає в тому, що інноваційні стратегії управління забезпечують ефективність у кризовому стані. Методика дослідження включає аналіз наукових публікацій, компаративний аналіз стратегій управління, експертне опитування та моделювання. Цей комплексний підхід забезпечує системний аналіз та розробку ефективних стратегій для стійкого розвитку громад в умовах воєнного стану. Отримані результати дослідження зосереджені на аналізі концепцій інноваційного стратегічного управління під час воєнного стану. Виявлено, що ключові виклики для громад у таких умовах є загрози безпеці та зруйнування інфраструктури. Дослідження узагальнило основні підходи до адаптаційного стратегічного управління, що включають гнучке планування та використання передових технологій. Особлива увага приділена ролі партнерства з бізнесом та НГО у забезпеченні ресурсами громад. У дослідженні систематизувало методи залучення громадян до прийняття рішень та створення резервних планів. Запропоновано впровадження стратегії «блакитного океану» для розвитку нових ринкових можливостей у громадах. Теоретичне значення дослідження полягає у можливості розробки теоретичних моделей стратегічного управління громадами під час кризи. Практичне значення полягає в застосуванні отриманих результатів для розробки практичних рекомендацій та стратегій управління громадами під час воєнного стану, сприяючи стійкому розвитку та відновленню громад. У дослідженні відображено необхідність інноваційного стратегічного управління, спрямованого на забезпечення сталості та повоєнного відновлення громад. Цінність статті полягає в, тому що у дослідженні є аналіз конкретних стратегій управління в кризових умовах з акцентом на практичну реалізацію рекомендацій. Це дозволяє розробити більш ефективні стратегії для забезпечення сталого розвитку громад в умовах нестабільності. У майбутніх дослідженнях важливо детальніше вивчити ефективність інноваційних підходів у кризових ситуаціях, розробити методи оцінки їх впливу на сталість розвитку громад та дослідити взаємодію різних форм гнучкості на стратегічного управління. Ця стаття є теоретичною роботою, яка досліджує значення інноваційного стратегічного управління для стійкого розвитку громад в умовах воєнного стану. Вона пропонує комплексний підхід до кризового управління.Документ Предмет, мета, завдання управлінського рішення в публічному управлінні(2024) Гасюк Ігор Леонідович; Іваній Олена Миколаївна; Hasiuk Ihor Leonidovych; Ivanii Olena MykolaivnaУ статті викладені результати дослідження щодо змісту предмету, мети та завдань управлінського рішення в публічному управлінні шляхом спільного розгляду базових концептів теорії прийняття управлінських рішень, інституціональної теорії та теорії раціонального вибору і соціальних потреб. Управлінські рішення є змістом професійної діяльності посадових осіб в сфері публічного управління, а відтак, мають власний предмет, мету і завдання, а теоретичні аспекти яких, на теперішній час розвитку науки публічного управління, вимагають ретельного переосмислення та перегляду. В публічному управлінні зміст предмету управлінського рішення стосується процесу управління в державних органах влади суспільними справами у взаємодії із громадськими організаціями, які мають забезпечити досягнення цілей сталого соціально-економічного розвитку і задоволення усіх потреб громадян. Основною метою управлінських рішень в публічному управлінні є досягнення ефективного функціонування усіх соціально-економічних сфер та розвиток суспільства шляхом регулювання діяльності органів державної влади, місцевих адміністрацій за активної участі громадських організацій та громадян. Функціональними цілями управлінських рішень згідно теорії потреб та інституціональної теорії є забезпечення громадського блага, задоволення потреб громадян, покращення якості життя населення, збереження природних ресурсів та інші аспекти, які сприяють оптимальній та ефективній життєдіяльності суспільства. Управлінські рішення в публічному управлінні виконують низку завдань пов’язаних із забезпеченням системності управлінської діяльності, організаційно-структурної впорядкованості інституційної її складової, процесуальної та функціональної узгодженості, оптимальності, ефективності, якості управлінської діяльності в цілому. Ці завдання є всеохоплюючими і універсальними адже можуть бути адаптовані до специфіки будь якої сфери або галузі, рівня управління.Документ Принципи та фактори, які впливають на якість управлінських рішень(2024) Гасюк Ігор Леонідович; Іваній Олена Миколаївна; Hasiuk Ihor Leonidovych; Ivanii Olena MykolaivnaПобудована людьми система облаштування суспільних справ у вигляді наявних держав, розмежування територій, організації суспільного виробництва, не важливо у якій формі: ринковій, адміністративно-командній, змішаній, інституту власності та сам процес соціалізації людини в розшарованому за майновою, релігійною іншими ознаками, далекому від моральної та духовної досконалості, соціальної справедливості соціумі є тим джерелом генерації таких обставин і умов, за яких людина в більшості життєвих випадків не спроможна приймати якісні та ефективні управлінські рішення, і саме головне, яке б рішення вона не прийняла воно тією чи іншою мірою буде помилковим. Саме ці причини обумовлюють необхідність встановлення змісту універсальних концептів з позицій системного та діалектичного підходів, які утворюють зміст принципів та факторів зовнішнього та внутрішнього впливу на якість управлінських рішень в публічному управлінні суспільними справами.Документ Управлінські рішення як основа управлінської діяльності(2024) Гасюк Ігор Леонідович; Іваній Олена Миколаївна; Hasiuk Ihor Leonidovych; Ivanii Olena MykolaivnaУ статті з позицій системного та функціонального підходів розглянуто концептуальні засади та значення управлінських рішень в процесах управлінської діяльності. Визначено, що рішення є невід’ємною складовою життя кожної людини і становлять прагматичну та усвідомлену основу її буття. Рішення розглядаються як процес і результат розумової діяльності людини, є цілепокладаючою ланкою, яка забезпечує організацію та структурне впорядкування діяльності людини в публічній та приватній площинах її існування. Ключовим джерелом та рушійною силою, яка спонукає нас до прийняття рішень є потреби, які пов’язані із необхідністю здійснення цілеспрямованої діяльності для їх задоволення. Такий взаємозв’язок між рішеннями і потребами розглядається з позиції теорії потреб А. Маслоу, яка дозволяє не тільки визначити його особливості, але й встановити необхідність створення суспільством відповідних соціальних інститутів для їх задоволення. Логічне доводиться, що ефективне функціонування таких публічних інститутівне можливе без процесів прийняття управлінських рішень, які забезпечують ефективне продукування якісних послуг і продуктів, спрямованих на задоволення потреб кожного індивіда та суспільства в цілому. В роботі визначено зміст ключових понять та їх взаємозв’язок: «рішення», «управління», «управлінська діяльність», «управлінське рішення». Визначено, що управлінська діяльність за своїм змістом носить переважно прикладний характер і спрямована на виконання функцій, реалізацію завдань та досягнення цілей управління, прийняття та практичну реалізацію управлінських рішень. Управлінські рішення є предметом управлінської діяльності на який спрямована така діяльність, в частині їх розробки і прийняття, і в одно час, управлінська діяльність є основною рушійною силою щодо їх реалізації, в чому і полягає діалектична єдність цих процесів.Документ Управлінські рішення як функціональна система(2024) Гасюк Ігор Леонідович; Іваній Олена Миколаївна; Hasiuk Ihor Leonidovych; Ivanii Olena MykolaivnaЧи доречним є підхід в якому управлінські рішення розглядаються з позицій теорії функціональних систем? Це питання є важливим з огляду результатів та останніх досягнень науки про управління суспільними справами. На нашу думку і глибоке переконання управлінське рішення, є базовим концептом управлінської діяльності і системи публічного управління, який в одночас виступає, як засіб за допомогою якого вирішуються завдання управління складними системами, так і в якості самостійної мети управлінської діяльності, яка забезпечує удосконалення його функціонування, процесуальні складові усіх етапів прийняття управлінських рішень, їх інструментальну або технологічну основу – методи, засоби, прийоми, механізми, алгоритми тощо. В сукупності, наявний цільове-програмний комплекс управлінського рішення безумовно обумовлює існування і решти його складових, в тому числі і функціональної. Функціональний базис управлінського рішення ґрунтується на вихідних засадах змісту його мети, завдань і предмету, який (функціональний базис управлінського рішення) можна описати в термінах теорії функціональних систем, а відтак, і по аналогії функціонування складних біологічних систем. У статті представлено авторське розуміння концепту «функціональна система управлінського рішення» (ФСУР), наведено його визначення та охарактеризовано зміст основних компонентів: цільового, структурного, аналітично-програмного, інформаційного, моніторингового та оціночного. Розглянуто зміст ролі та значення функціональної системи управлінських рішень в забезпеченні можливості ефективного управління соціально-економічними процесами в державі через інституційну складову організації державної влади. Наголошується на необхідності розгляду цього складного феномену в єдності діалектичного та синергетичного підходів, які в сукупності дозволяють не тільки виявити нову якість системи, але в подальшому зрозуміти її сутність і структуру.Документ Ключові принципи успішної медіації між державними органами та громадськістю(2024) Іваній Олена Миколаївна; Прібиткова Наталія Олександрівна; Лисий Вадим Вікторович; Ivanii Olena Mykolaivna; Pribytkova Nataliia Oleksandrivna; Lysyi Vadym ViktorovychСтаття присвячена вивченню ключових принципів, які забезпечують успішну медіацію між державними органами та громадськістю. Мета дослідження - визначити основні засади медіації, що сприяють ефективному діалогу між державою та громадянами, відповідаючи сучасним вимогам європейських практик та внутрішнім викликам. У процесі наукового дослідження використовувалися методи аналізу правових документів, критичного аналізу наукової літератури, методи систематизації, групування, порівняння. Результати дослідження показують, що одним з фундаментальних принципів ефективної медіації є добровільність. Цей принцип забезпечує, що всі учасники процесу вільно вирішують долучитися до медіації, що створює умови для відкритості та довіри, необхідних для конструктивного діалогу. Також було виявлено, що конфіденційність є критично важливою для захисту інформації, яка обговорюється під час медіації, від небажаного розголошення, що сприяє більшій відвертості та відкритості учасників. Додатково, дослідження підкреслило значення нейтральності та незалежності медіатора. Нейтральність забезпечує, що медіатор не впливає на зміст суперечок і не має особистих інтересів у вирішенні конфлікту, що допомагає підтримувати баланс та об’єктивність у процесі. Незалежність гарантує, що медіатор не підлягає зовнішньому впливу або тиску з боку сторін, що є ключовим для підтримання довіри до медіаційного процесу. Самовизначення учасників, що дозволяє сторонам самим вирішувати питання та контролювати результати медіації, та принцип прозорості, що допомагає усім залученим сторонам краще розуміти процедури та можливі наслідки рішень, також виявилися важливими для підвищення ефективності медіації. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування виявлених принципів для підвищення якості взаємодії між державними структурами та громадськістю у різних регіонах та контекстах, що може сприяти більшій соціальній стабільності та гармонії.Документ Педагогічна теорія про проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту(2019) Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor Volodymyrovych; Іваній Олена Миколаївна; Ivanii Olena MykolaivnaУ статті проаналізовано проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту на сучасному етапі дослідження. Визначено шляхи оновлення професійно-педагогічної освіти фахівців у закладах вищої освіти з урахуванням світових тенденцій. Охарактеризовано основні концепції професійно-педагогічної освіти фахівців і принципи побудови такої системи: цілісності, полікультурності, інноваційності, безперервності, демократизму. Окреслено функції професійно-педагогічної освіти фахівців: соціокультурна, розвивальна, загальноосвітня, компенсуюча, адаптивна, економічна. Визначено проблеми професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, теоретичні та методологічні засади, досліджені науковцями. Представлено напрями наукових досліджень професійно-педагогічної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, зокрема, авторський варіант акме-культурологічного підходу.