Цифрова економіка та економічна безпека
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Концептуальна модель взаємодії структур аграрного підприємництва на ринку біопалив(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Алєксєєва Ольга; Alieksieieva OlhaУ статті досліджено особливості інтеграції різних організаційно-правових форм аграрного підприємництва у виробництво, переробку та реалізацію біопалив в умовах розвитку біоенергетичного сектору. Обґрунтовано необхідність розвитку взаємодії суб’єктів аграрного підприємництва для підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору, розвитку циркулярної біоекономіки та зміцнення енергетичної безпеки. Встановлено, що адаптація підприємств до ринку біопалива залежить від масштабів діяльності, ресурсного забезпечення, доступу до інвестицій і технологій. Доведено переваги великих і середніх підприємств у реалізації біоенергетичних проєктів та обґрунтовано доцільність розвитку кооперації для інтеграції фермерських господарств у біоенергетичні ланцюги створення вартості. Запропоновано концептуальну модель взаємодії структур аграрного підприємництва на ринку біопалива, що забезпечує ефективний функціональний розподіл ролей, формування інтегрованих ланцюгів створення вартості та ефективніше використання біоенергетичного потенціалу аграрного сектору.Документ Хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків: міжнародна практика та вітчизняні перспективи(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Ананьєва Юлія; Ananieva YuliiaУ статті досліджено хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків у контексті міжнародної практики та українських перспектив розвитку. Обґрунтовано, що валютна, процентна, товарна й ліквідна волатильність потребують переходу від епізодичних захисних операцій до цілісної системи управління ризиковими експозиціями. Систематизовано інструменти хеджування, визначено умови їх ефективного використання та окреслено бар’єри, пов’язані з воєнними валютними обмеженнями, недостатньою ліквідністю деривативного ринку, обліковою складністю й нерівномірною готовністю бізнесу. Запропоновано адаптивний цикл хеджування, що поєднує ідентифікацію ризиків, вибір інструментів, документування, виконання угод, моніторинг ефективності та ребалансування позицій, а також посилює прогнозованість фінансових рішень.Документ Спекулятивний вірус фінансового ринку: від дестабілізації до механізмів протидії(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Борисова Світлана; Крук Олена; Гетьманенко Юлія; Borysova Svitlana; Kruk Olena; Hetmanenko YuliiaДосліджено феномен спекулятивного вірусу як дестабілізуючого чинника сучасних фінансових ринків. Обґрунтовано, що надмірна спекулятивна активність, посилена інформаційними асиметріями, поведінковими упередженнями інвесторів і розвитком автоматизованих торговельних систем, порушує механізми ефективного ціноутворення та сприяє формуванню фінансової нестабільності. Проаналізовано особливості виникнення й поширення спекулятивного вірусу, визначено його вплив на волатильність ринків, інвестиційну активність і довіру до фінансових інститутів. Узагальнено ключові чинники посилення спекулятивних процесів та окреслено їхні коротко- і довгострокові наслідки. Систематизовано основні механізми протидії спекулятивному вірусу: регуляторні, інституційні, інформаційні та технологічні інструменти, спрямовані на підвищення стійкості фінансових ринків. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до обмеження дестабілізуючого впливу спекулятивних процесів в умовах глобалізації та цифровізації фінансового середовища.Документ Удосконалення механізмів розподілу фінансових ресурсів у соціальному секторі(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Казарян Олександра; Kazarian OleksandraУ статті обґрунтовано науково-практичні засади удосконалення механізмів розподілу фінансових ресурсів у соціальному секторі України в умовах воєнних викликів, зростання соціальних потреб, обмеженого бюджетного простору та посилення ролі територіальних громад. Доведено, що традиційна логіка фінансування, зорієнтована переважно на утримання мережі установ і продовження історично сформованих видаткових пропорцій, не забезпечує достатньої адресності, гнучкості та вимірюваної результативності соціальних витрат. Запропоновано потребо-результативний підхід до розподілу ресурсів, який поєднує оцінювання соціальних потреб, нормативну вартість послуг, територіальні ризики, спроможність надавачів, цифровий моніторинг і регулярний перегляд бюджетних програм. Обґрунтовано інструменти переходу від фінансування інституцій до фінансування перевіреного соціального результату, зокрема соціальне замовлення, контрактування послуг, резерв кризового реагування, паспорти соціальних послуг та відкриті індикатори ефективності.Документ Інструменти державної підтримки та регулювання цифровізації аграрного сектору(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Ковальчук Олександр; Kovalchuk OleksandrУ статті досліджено сучасні інструменти державної підтримки та механізми регулювання цифровізації аграрного сектору України в умовах воєнного стану та структурної трансформації економіки. Обґрунтовано, що цифровізація агропромислового комплексу виступає не лише чинником підвищення продуктивності й конкурентоспроможності виробництва, а й важливим елементом забезпечення продовольчої безпеки, стійкості аграрного бізнесу та адаптації до ризиків воєнного часу. Визначено особливості зміни державної політики, яка зміщується від загального стимулювання інновацій до створення інструментів підтримки операційної безперервності, зниження ризиків та забезпечення технологічної автономії аграрних підприємств. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному аналізі інструментів державного регулювання інтеграції цифрових технологій в аграрне виробництво, а також визначенні напрямів державної підтримки цифрової трансформації аграрного сектору. Методи дослідження включають системно-структурний аналіз, порівняльний підхід, узагальнення наукових джерел, аналіз нормативно-інституційних механізмів державного впливу та інтерпретацію практичних моделей фінансового стимулювання цифровізації. Наукова новизна полягає в систематизації та уточненні класифікації інструментів державної підтримки цифровізації АПК через виокремлення прямих та опосередкованих механізмів впливу, а також у визначенні їхньої ефективності залежно від типу підприємства, рівня ризику та умов функціонування в період воєнного стану. Запропоновано підхід до вибору інструментів підтримки з урахуванням ресурсного забезпечення, кадрових потреб та рівня технологічної готовності суб’єктів господарювання. Основні результати дослідження полягають у встановленні ключової ролі Державного аграрного реєстру як цифрової платформи взаємодії між державою та агровиробниками, визначенні можливостей використання програм пільгового кредитування, грантових механізмів, державних гарантій, податкових стимулів та освітніх цифрових ваучерів. Доведено, що прямі інструменти підтримки є найбільш ефективними для малих підприємств, внутрішньо переміщених осіб та господарств із підвищеним рівнем ризику, тоді як опосередковані механізми створюють умови для довгострокової модернізації аграрного виробництва та залучення інвестицій у цифрові технології. Обґрунтовано необхідність поєднання державної координації, міжнародної допомоги та розвитку локальної цифрової інфраструктури для забезпечення сталого розвитку аграрного сектору України.Документ Організаційно-економічні інструменти стимулювання розвитку регіонального туризму(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Матвійчук Людмила; Matviichuk LiudmylaСучасні умови функціонування туристичної сфери обумовлюють необхідність удосконалення організаційно-економічних інструментів розвитку регіонального туризму. Метою статті є дослідження організаційно-економічних інструментів стимулювання розвитку регіонального туризму та обґрунтування диференційованого підходу до їх застосування, залежно від рівня безпекової ситуації в регіонах. У процесі дослідження використано методи системного та статистичного аналізу, порівняння, узагальнення, графічної інтерпретації даних, групування та логічного узагальнення. За результатами дослідження встановлено тенденції трансформації регіональної структури туристичної діяльності, визначено вплив безпекових чинників на розвиток туристичної сфери та здійснено групування регіонів України за рівнем безпекової ситуації з визначенням пріоритетних організаційно-економічних інструментів для кожної групи.Документ Механізми державного регулювання аграрного сектору в контексті формування адаптивної політики розвитку(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Селютін Сергій; Seliutin SerhiiУ статті обґрунтовано теоретико-прикладні засади удосконалення механізмів державного регулювання аграрного сектору України в контексті формування адаптивної політики розвитку. Актуальність дослідження зумовлена поєднанням воєнних ризиків, кліматичних змін, логістичних обмежень, структурних диспропорцій виробництва, євроінтеграційних зобов’язань та необхідності збереження продовольчої безпеки. Запропоновано розглядати адаптивну аграрну політику як систему безперервного коригування цілей, інструментів і процедур державного впливу на основі ризик-орієнтованої діагностики, цифрових даних, регіональної диференціації та оцінювання результативності. Визначено складові нормативно-правового, фінансово-бюджетного, цифрово-інформаційного, інституційно-координаційного, ринково-логістичного, еко-кліматичного та соціально-територіального механізмів. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для модернізації державної підтримки агровиробників, розвитку Державного аграрного реєстру, підготовки регіональних програм відновлення та наближення інструментів регулювання до підходів Спільної аграрної політики ЄС.Документ Державний борг як детермінанта трансформації соціальної сфери України(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Тарасов Вадим; Tarasov VadymВ статті досліджуються канали впливу боргової політики на бюджетне фінансування соціальних статей. Встановлено, що державний борг детермінує трансформацію соціальної сфери через поєднання стабілізаційного та обмежувального механізмів. Стабілізаційний механізм проявляється в підтриманні соціальних зобов’язань у періоди шоків. Обмежувальний механізм реалізується через структурування фіскального простору під впливом зростання боргу, підвищення зовнішньої та валютної компоненти зобов’язань і закріплення бюджетного ресурсу за оборонними видатками. 2014–2016 рр. характеризувалися піковою «ціною» боргу для бюджету та посиленням валютного ризику, тоді як у 2022–2024 рр. сформувалася інша модель бюджетної композиції з домінуванням оборонних видатків і зростанням залежності від зовнішнього боргу. Трансформація соціальної сфери відбувається переважно не через номінальне згортання, а через зміну пріоритетності, фактичної результативності та темпів відтворення соціальних стандартів.Документ Теоретико-методичні засади цифрової трансформації підприємств індустрії гостинності в умовах розвитку цифрової економіки(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Транченко Людмила; Транченко Олександр; Tranchenko Liudmyla; Tranchenko OleksandrУ статті розкрито теоретико-методичні засади цифрової трансформації підприємств індустрії гостинності в контексті розвитку цифрової економіки та посилення вимог до конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Досліджено сучасні напрями цифровізації готельного бізнесу, охарактеризовано можливості використання штучного інтелекту, Інтернету речей, технологій великих даних, блокчейну, машинного навчання, роботизації та цифрових платформ у процесах управління й обслуговування клієнтів. Обґрунтовано принципи впровадження цифрових інновацій, визначено їх вплив на оптимізацію бізнес-процесів, підвищення якості сервісу, персоналізацію готельного продукту, ефективність управлінських рішень і формування довгострокових конкурентних переваг. Узагальнено міжнародний досвід цифрової модернізації підприємств гостинності, окреслено ключові переваги, ризики та перспективні напрями подальшої цифрової трансформації галузі в сучасних економічних умовах. Доведено, що комплексне впровадження цифрових рішень забезпечує оптимізацію операційної діяльності, персоналізацію послуг, підвищення якості управлінських рішень і формування стійких конкурентних переваг підприємств у довгостроковій перспективі.Документ Analysis of Digitalization as the Foundation for the Innovative Development of Agricultural Enterprises(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Aleskerova Yuliia; Fedoryshynа Lidiіa; Drymanova Lydmyla; Алескерова Юлія; Федоришина Лідія; Дриманова ЛюдмилаThe article examines digitalization as the foundation for the innovative development of agricultural enterprises in the digital economy. The study aims to assess the impact of digital technologies on innovation processes and identify strategic directions for digital transformation. General scientific methods, including analysis, synthesis, comparison, and systematization, were applied. The research focuses on precision agriculture, IoT, artificial intelligence, big data analytics, blockchain, cloud computing, GIS, and UAVs. The findings show that digital technologies improve production efficiency, optimize resource use, enhance decision-making, stimulate innovation, strengthen competitiveness, and support sustainable development. Practical recommendations are proposed to improve digital transformation strategies, innovation management, digital competencies, and the long-term competitiveness of agricultural enterprises.Документ Економічна валідація моделей машинного навчання в алгоритмічному трейдингу: комплексний підхід до оцінювання прогнозної якості, виконуваності сигналів і ризику(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Бабич Олександр; Babych OleksandrУ статті обґрунтовано необхідність комплексної економічної валідації моделей машинного навчання в алгоритмічному трейдингу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що висока прогнозна точність не гарантує практичної придатності моделі після врахування умов виконання угод, транзакційних витрат, ризику та зміни ринкових режимів. Метою є розроблення послідовної рамки оцінювання ML-моделей у цілісному торговому процесі. Методологічну основу становлять аналіз наукових праць, систематизація критеріїв прогнозної, торгової та ризик-скоригованої результативності. Запропоновано п’ятирівневу рамку перевірки прогнозної переваги, виконуваності сигналу, нетто-результату після ринкових фрикцій, ризик-скоригованої результативності та стабільності за різних режимів. Практична цінність полягає у застосуванні рамки для відсіву статистично привабливих, але економічно непридатних моделей.Документ Розвиток методології наукових досліджень в умовах цифровізації та штучного інтелекту(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Канцедал Наталія; Богаєнко Олександр; Kantsedal Natalia; Bohayenko OleksandrПроаналізовано еволюцію методологічних підходів від класичної до цифрової моделі наукового пізнання, охарактеризовано трансформацію основних етапів проведення наукового дослідження під впливом цифровізації та інструментів штучного інтелекту. Запропоновано авторський підхід до розмежування відповідальності між дослідником і штучним інтелектом у процесі виконання наукових досліджень, що базується на поєднанні технологічних можливостей цифрових інструментів із принципами академічної доброчесності, прозорості та персональної відповідальності автора. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованих підходів під час підготовки наукових публікацій, кваліфікаційних робіт, розроблення внутрішніх рекомендацій щодо відповідального використання штучного інтелекту та вдосконалення методичного забезпечення дослідницької діяльності.Документ Імплементація принципів ESG у систему сталого розвитку підприємства: економічні та маркетингові засади(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Кобєлєва Тетяна; Перерва Петро; Ткачова Надія; Kobielieva Tetiana; Pererva Petro; Tkachova NadiiaУ статті розглянуто комплексний вплив інтеграції екологічних, соціальних та управлінських стандартів (ESG) на стратегічний розвиток промислових підприємств. Дослідження підтверджує, що ESG є важливим та ефективним інструментом відповідності міжнародним стандартам, являється стратегічним чинником формування довгострокової конкурентоспроможності. В економічному блоці доведено, що впровадження ESG забезпечує стійкість бізнес-моделі, поєднуючи прибутковість із соціально-екологічними пріоритетами. Результати дослідження доводять, що імплементація ESG-принципів є економічно доцільною та стратегічно важливою основою сталого розвитку підприємства. Вона забезпечує комплексну стійкість, знижує ризики, відкриває нові ринкові можливості та формує довгострокові конкурентні переваги. Дослідження підтверджує, що ESG стає ключовим чинником сучасної економіки та маркетингу, де фінансова ефективність дедалі більше залежить від здатності підприємства інтегрувати екологічні та соціальні стандарти у свою діяльність.Документ Організація проактивних системи та процесу управління підприємством та його бізнес-ризиками на основі синергетичної моделі ‟ЦДП+ГЗ+ШНМ”(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Куцик Петро; Ковтун Олег; Kutsyk Petro; Kovtun OlehЗапропоновано комплексну систему управління підприємством та його бізнес-ризиками на основі інтеграції цифрового двійника (ЦДП) та штучного інтелекту (ШІ) в межах синергетичної моделі ‟ЦДП+Граф Знань (ГЗ)+Штучна нейронна мережа (ШНМ)”. Віртуальний профіль підприємства в реальному часі динамічно оновлює масив внутрішніх операційних та зовнішніх даних за допомогою сучасних інформаційних систем. Демонструється, як інтеграція ЦДП з ГЗ та локальними ШНМ в єдиній архітектурі дозволяє генерувати й обґрунтовувати оптимізаційні рішення для досягнення тактичних і стратегічних цілей: від мінімізації витрат до підвищення конкурентоспроможності. Симуляція різних сценаріїв ризиків у моделі допомагає визначити дії для пом’якшення їхнього впливу, мінімізувати синергетичний ризик та підтримувати KPI підприємства в оптимальних межах в умовах детермінованого хаосу.Документ Шахрайство в логістичній діяльності як загроза економічній безпеці підприємств(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Лега Ольга; Тараненко Ярослав; Leha Olha; Taranenko YaroslavСистематизовано основні шахрайські схеми в логістичній діяльності та визначено напрями їх впливу на економічну безпеку підприємств. Проаналізовано судову та правоохоронну практику України, Німеччини та Сполучних Штатів Америки, а також узагальнено інструменти запобігання шахрайству в логістичних процесах. Запропоновано методику комплексної верифікації учасників логістичної операції, яка передбачає послідовну перевірку юридичних, контактних, фінансових, документальних, транспортних, репутаційних та операційних аспектів співпраці. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх використання логістичними підприємствами для вдосконалення системи економічної безпеки, управління ризиками та запровадження превентивних заходів щодо запобігання шахрайським проявам.Документ Діагностика інтегрального показника потенціалу сталого розвитку промислового комплексу України(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Могилевський Юрій; Mohylevskyi YuriiУ статті обґрунтовано комплексний методичний інструментарій діагностики потенціалу сталого розвитку промислового комплексу України на основі розрахунку інтегрального показника. Концептуальний підхід базується на синергії чотирьох домінант: економічної, екологічної, соціальної складових, а також ресурсного потенціалу. Сформовано збалансовану систему індикаторів та запропоновано алгоритм їх нормування й адитивної згортки з урахуванням вагових коефіцієнтів, визначених методом аналізу ієрархій. Здійснено практичну апробацію методики на основі статистичних даних промислового сектору України за період 2018–2025 років. Ідентифіковано ключові структурні дисбаланси та деструктивні чинники, викликані макроекономічною нестабільністю та наслідками воєнного стану. Доведено, що формальне зниження екологічного тиску зумовлене деіндустріалізацією, а не технологічною модернізацією. Визначено стратегічні імперативи повоєнного відновлення промисловості на засадах концепцій «Build Back Better» та Індустрії 5.0.Документ Формування національної системи управління нематеріальними активами в умовах переходу до економіки знань(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Мотякін Ігор; Білоцерківець Володимир; Motiakin Ihor; Bilotserkivets VolodymyrСтаттю присвячено дослідженню проблеми формування національної системи управління нематеріальними активами в умовах зростання ролі знань, інновацій та інтелектуального капіталу у забезпеченні конкурентоспроможності держави. Метою дослідження є обґрунтування концептуальних засад створення цілісної системи управління нематеріальними активами на національному рівні. Методологічну основу становлять системний та інституційний підходи, а також методи аналізу, узагальнення, систематизації та моделювання. Запропоновано концептуальну модель національної системи управління нематеріальними активами та підхід до організації динамічної петлі стратегічного управління, спрямованої на забезпечення безперервного циклу формування, капіталізації, моніторингу та відтворення нематеріальних активів. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання під час формування державної політики та стратегій інноваційного розвитку.Документ Місце ланцюгів поставок у системах реалізації сільськогосподарської продукції, особливості їх формування та функціонування(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Міщук Ігор; Міценко Наталія; Лило Богдан; Mishchuk Ihor; Mitsenko Nataliia; Lylo BohdanДосліджено сутність і завдання створення системи реалізації продукції підприємств в умовах сучасного етапу розвитку вітчизняної економіки. Проведено аналіз структури системи реалізації сільгосппродукції підприємства-виробника як складної, відкритої соціально-економічної системи, утвореної виробником та залученими до процесів її просування до кінцевих споживачів суб’єктами ринку задля досягнення економічних інтересів даних учасників на основі задоволення попиту і потреб населення в непереробленій сільгосппродукції або виготовлених з неї товарах. Встановлено, що визначальну роль в побудові системи реалізації продукції відіграє організаційна структура такого утворення, яка в кожному конкретному випадку «прив’язується» до конкретного виробника аграрної продукції, котрий вибудовує власну множину ланцюгів поставок для її просування. Обґрунтовано, що саме в межах загальної конфігурації кожного з утворюваних ланцюгів поставок наскрізно формується функціонально-компонентна структура системи реалізації продукції агровиробника, що визначає процесну структуру ланцюга поставок як множини послідовно виконуваних функціональних процесів з доведення аграрної продукції та/або продуктів її переробки від сільгоспвиробника до кінцевого споживача, за умов використання відповідної інфраструктури, інституцій та здійснення їх у чинному правовому полі. Зроблено висновок, що саме в ланцюгу поставок (при трактуванні його на засадах процесного підходу) реалізовується закінчений цикл економічних відносин між суб’єктами системи реалізації сільгосппродукції, що забезпечується завдяки здійсненню ними комерційної діяльності з встановлення господарських зв’язків і послідовних продажів продукції сільгоспвиробника та використанню комплексу організаційно-економічних заходів та інструментів разом з наявним ресурсним забезпеченням як компонентів створеного в даній системі механізму управління діяльністю всіх залучених учасників. З позицій логістичного підходу обґрунтовано важливість інтеграції діяльності учасників ланцюгів поставок задля забезпечення довготривалого (у часі) та безперебійного руху потоків сільгосппродукції або продуктів її переробки в інтегрованих логістичних ланцюгах, створених задіяними учасниками ланцюгів поставок. Розглянуто видове різноманіття і особливості функціонування систем реалізації сільгосппродукції в аспектах визначення каналів збуту, особливостей, варіантів формування ланцюгів її поставок і відповідних логістичних ланцюгів. Сформульовано завдання імплементації ідей інтегрованої логістики на засадах впровадження інформаційних технологій, логістичних інновацій та логістичного менеджменту в забезпеченні ефективності ланцюгів поставок сільгосппродукції. Визначено важливість забезпечення сталості ланцюгів поставок в умовах мінливого економічного середовища та непрогнозованих збоїв в умовах воєнного часу.Документ Формування концепції зеленоорієнтованого забезпечення сталого розвитку сільських територій(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Бондаренко Олег; Bondarenko OlehУ статті обґрунтовано концептуальні засади зеленоорієнтованого забезпечення сталого розвитку сільських територій. Визначено, що його формування має ґрунтуватися на поєднанні принципів сталого розвитку та зеленої економіки з урахуванням економічних, соціальних, екологічних та інституційних особливостей сільських територій. Розкрито зміст функціональних складових зеленоорієнтованого забезпечення та конкретизовано їх цільову спрямованість. Систематизовано інструменти реалізації, серед яких зелені інвестиції, фінансово-економічні стимули, інноваційні технології, цифрові рішення, грантова підтримка, стратегічне планування, нормативно-правове забезпечення, партнерська взаємодія та моніторинг. Визначено коло суб’єктів реалізації концепції. Сформовано структурно-логічну схему, яка поєднує мету, концептуальні засади, функціональні складові, інструменти, суб’єктів та очікувані результати. Очікуваними результатами визначено економічну стійкість, соціальну збалансованість, екологічну безпеку та інституційну спроможність сільських територій.Документ Інформаційні системи управління підприємством: ERP-рішення для автоматизації бізнес-процесів(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Васьків Оксана; Савчук Анна; Vaskiv Oksana; Savchuk AnnaУ статті досліджено використання ERP-систем як інструменту автоматизації бізнес-процесів та інформаційного управління підприємством в умовах цифрової трансформації економіки. Розкрито сутність ERP-систем і їх роль в інтеграції фінансових, кадрових, логістичних, виробничих та управлінських процесів у межах єдиного інформаційного середовища. Проаналізовано основні функціональні модулі ERP-систем, трирівневу архітектуру їх побудови, а також сучасні ERP-рішення SAP S/4HANA, Microsoft Dynamics 365 та Odoo. Досліджено особливості моделей розгортання ERP-систем On-Premise та Cloud. На прикладі ІТ-компанії розглянуто автоматизацію обробки замовлень клієнтів. Визначено, що використання ERP-рішень сприяє підвищенню продуктивності підприємства, оптимізації бізнес-процесів та формуванню єдиного інформаційного простору.