Цифрова економіка та економічна безпека
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Структура взаємодії міжнародних компаній у проєктах будівництва промислових заводів: анонімізований(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Фурман Ірина; Радін Богдан; Furman Iryna; Radin BohdanУ статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні засади організації взаємодії суб’єктів господарювання в межах транснаціональних будівельних інвестиційних проєктів. У межах дослідження виявлено й систематизовано типові організаційно-технічні ризики координації у вигляді деструктивних ланцюгів «причина → ризик → можливий наслідок», що відображають вплив інформаційних розривів та похибок на стиках інженерних інтерфейсів на капітальні витрати й строки реалізації. Запропоновано превентивний механізм управління проєктом, заснований на інтеграції п’яти концентричних контурів управління: відповідальності, документації, технічних інтерфейсів, локальної відповідності та експлуатаційної готовності. Доведено, що успіх девелопменту промислових підприємств визначається чіткістю розподілу повноважень сторін, координацією інженерних стиків та системністю управління ризиками.Документ Цифрова трансформація професійної підготовки кадрів як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємств(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Васаженко Наталія; Vasazhenko NataliiaУ статті обґрунтовано роль цифрової трансформації професійної підготовки кадрів як стратегічного чинника забезпечення конкурентоспроможності підприємств в умовах цифрової економіки та запропоновано її авторське трактування. Розроблено структуру цифрової трансформації професійної підготовки кадрів, яка охоплює технологічну, змістову, методологічну, компетентнісну, аналітичну та організаційно-управлінську складові. Визначено ключові відмінності цифрової та традиційної моделей професійного навчання, охарактеризовано сучасні цифрові технології, що забезпечують персоналізацію, адаптивність і безперервність розвитку персоналу. Обґрунтовано механізм впливу цифрової трансформації професійної підготовки кадрів на розвиток людського капіталу, підвищення продуктивності праці, інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства. Визначено основні виклики впровадження цифрової трансформації професійної підготовки кадрів.Документ Науково-методичний підхід до комплексного оцінювання економічної стійкості підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Волков Євгеній; Volkov YevheniiУ статті розроблено науково-методичний підхід до комплексного оцінювання економічної стійкості підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано шестиетапний алгоритм, що охоплює формування системи показників, їх нормування, визначення ваг методом аналізу ієрархій, розрахунок інтегрального показника, інтерпретацію та перевірку результатів. Обґрунтовано застосування мультиплікативної згортки, яка запобігає компенсації критично низьких значень окремих показників високими значеннями інших. Узгодженість експертних оцінок перевірено за індексом узгодженості та коефіцієнтом конкордації Кендалла, надійність результатів — аналізом чутливості. Апробація на п’яти типових групах підприємств ІКТ показала, що для малих підприємств і стартапів урахування ефекту «слабких сторін» знижує підсумкову оцінку до критичного рівня. Практичне значення підходу полягає у виявленні найслабшого показника та визначенні пріоритетних управлінських дій для підвищення економічної стійкості.Документ Резильєнтний та стратегічний менеджмент якості у цифровій трансформації транспортної логістики і управління запасами в контексті управління стратегічними змінами(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Місевич Микола; Misevych MykolaУ статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування резильєнтного та стратегічного менеджменту якості в умовах цифрової трансформації транспортної логістики й управління запасами в контексті реалізації стратегічних змін на підприємствах. Визначено сутність резильєнтного менеджменту як системи управління, спрямованої на забезпечення адаптивності, безперервності функціонування та швидкого відновлення підприємств після кризових ситуацій. Проаналізовано вплив цифрових технологій, зокрема ERP-, WMS-, TMS-систем, Інтернету речей, штучного інтелекту, аналітики великих даних, Blockchain і Digital Twin, на підвищення ефективності транспортної логістики та управління запасами. Запропоновано концептуальні напрями інтеграції стратегічного менеджменту якості, цифрової трансформації та резильєнтності у систему управління стратегічними змінами підприємств. Доведено, що комплексне використання цифрових інструментів сприяє підвищенню прозорості логістичних процесів, оптимізації матеріальних потоків, мінімізації ризиків, покращенню якості управлінських рішень і зміцненню конкурентних переваг підприємств.Документ Перевірка статистичних гіпотез як інструмент обґрунтування управлінських рішень(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Райтер Наталія; Raiter NataliiaСтаттю присвячено дослідженню теоретико-методичних засад використання перевірки статистичних гіпотез як інструменту обґрунтування управлінських рішень в умовах розвитку бізнес-аналітики та управління на основі даних. Розкрито сутність статистичної гіпотези в менеджменті, охарактеризовано етапи процедури статистичного тестування, особливості вибору статистичних критеріїв та їх застосування для вирішення типових управлінських задач. Запропоновано алгоритм використання перевірки статистичних гіпотез у процесі прийняття управлінських рішень і концептуальну модель її інтеграції в систему бізнес-аналітики підприємства. Показано, що використання статистичного тестування сприяє підвищенню достовірності аналітичних висновків, зниженню рівня невизначеності та формуванню доказової основи для прийняття ефективних управлінських рішень.Документ Інструментарій адаптивного управління розвитком аграрних підприємств в умовах нестабільності(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Соколюк Сергій; Жемердєєв Антон; Sokoliuk Serhii; Zhemerdieiev AntonУ статті обґрунтовано теоретичні та методичні засади формування інструментарію адаптивного управління розвитком аграрних підприємств в умовах нестабільності. Уточнено зміст поняття «інструментарій адаптивного управління» як системно впорядкованої сукупності взаємопов’язаних методів, засобів, важелів, процедур і технологій управлінського впливу, спрямованих на своєчасне виявлення змін, оцінювання їх наслідків, вибір і коригування управлінських рішень. Систематизовано фінансові, виробничо-технологічні, ринково-збутові, логістичні, кадрові, організаційно-управлінські, ризик-орієнтовані та цифрові інструменти. Обґрунтовано критерії їх вибору з урахуванням характеру загроз, терміновості реагування, поточного стану підприємства, ресурсної доступності, масштабу діяльності, рівня адаптаційної спроможності, очікуваної результативності, тривалості ефекту, сумісності та можливості контролю. Запропоновано формування збалансованого портфеля інструментів і багаторівневе оцінювання його результативності за результатами застосування окремих інструментів, змінами у функціональних сферах та загальним впливом на стійкість, гнучкість і конкурентоспроможність аграрного підприємства.Документ Integrated Model of Digital Admission Management in the System of Economic Processes of the University(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Pokorny Natalia; Покорни НаталіяThe article substantiates a digital model for managing the admission campaign as a tool for forming the revenue base and increasing the economic performance of the university. Its relevance is determined by competition in the educational services market, demographic constraints, and the need for stable cash inflows. The architecture of an integrated digital platform for applicant support is analyzed, and its impact on application conversion, financial cycle completion, and administrative cost optimization is assessed. The methodology is based on economic and structural-functional approaches. The results showed that the integration of digital services and financial modules increases the monetization of digital traffic, the predictability of cash flows, and provides economies of scale, which strengthens the financial sustainability of the university. The findings can be used to improve digital admission management strategies in higher education institutions.Документ The Impact of E-Commerce on Traditional Trade: A Cross-Country Stock Index Analysis(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Яровенко Ганна; Chzhan Khen; Чжан Хен; Yarovenko HannaСтрімкий розвиток електронної комерції є одним із ключових чинників трансформації сучасної світової економіки. Поширення цифрових платформ, мобільної комерції та електронних платіжних систем зумовлює необхідність оцінювання впливу цих процесів на традиційну торгівлю, що набуває особливої актуальності в умовах цифровізації економіки. Метою дослідження є аналіз впливу розвитку електронної комерції на традиційну торгівлю шляхом дослідження взаємозв'язку між фондовими індексами, які характеризують традиційний роздрібний сектор та сектор електронної комерції в Китаї, США та Індії. Для досягнення поставленої мети використано комплекс економетричних методів. Зокрема, здійснено попередню обробку часових рядів, проведено тестування стаціонарності за допомогою розширеного тесту Дики-Фуллера, визначено наявність довгострокових взаємозв'язків із використанням тесту Йогансена, побудовано моделі векторної авторегресії (VAR) та векторної моделі корекції похибки (VECM), виконано тест Грейнджера на причинність, а також аналіз функцій імпульсного відгуку та декомпозиції дисперсії похибки прогнозу. Результати дослідження свідчать про наявність взаємозв'язку між традиційною торгівлею та електронною комерцією в усіх досліджуваних країнах, проте характер і сила цього взаємозв'язку суттєво відрізняються залежно від рівня розвитку цифрової економіки та особливостей національних ринків. Встановлено, що фондові індекси електронної комерції характеризуються вищою волатильністю та більшою чутливістю до зовнішніх шоків порівняно з індексами традиційної торгівлі. З іншого боку, традиційний сектор у більшості випадків зберігає провідний вплив на короткострокову динаміку цифрового сегмента, тоді як довгострокові взаємозв'язки мають специфіку, характерну для певної країни. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання для оцінювання наслідків цифрової трансформації роздрібної торгівлі, прогнозування динаміки фондових ринків, розроблення стратегій розвитку підприємств роздрібної торгівлі та електронної комерції, а також формування управлінських рішень і державної політики у сфері цифрової економіки.Документ ESG-орієнтований підхід до розвитку страхування майна(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Нечипорук Людмила; Лисенко Тарас; Nechyporuk Liudmyla; Lysenko TarasУточнено, що страхування є ключовим інститутом сталого фінансування, відіграє вагому роль в системі управління ризиками в міжнародній економіці, впливає на носія ризиків та інституційного інвестора, які зважують на екологічні, соціальні та управлінські фактори. Визначено, що ESG-орієнтований підхід до розвитку страхування майна інтегрує екологічні, соціальні та управлінські (ESG) критерії в андеррайтинг та управління ризиками, надаючи перевагу сталим, енергоефективним будівлям з кращою стійкістю до кліматичних ризиків. Також стимулює екологічну модернізацію спеціалізоване покриття для відновлюваної енергії або сталої мобільності. Встановлено, що ключовими аспектами ESG-орієнтований підхід до страхування майна є: екологічний (E), що зосереджений на кліматичній стійкості, стійкості до повеней та зменшенні вуглецевого сліду, який варто фокусувати на поширенні сстрахування відновлюваної енергетики; соціальний (S), що охоплює доступність захисту через інклюзивний доступ до страхових продуктів, зорієнтований на цільових клієнтів/події та сприяння соціальної інтеграції; управліньський (G), що передбачає прозору звітність, оцінку етичних ризиків та дотримання рекомендацій щодо сталого андеррайтингу.Документ Інвестиції країн-членів ЄС в економіку України в умовах війни та післявоєнного відновлення: динаміка, структура і секторальні пріоритети(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Синетар Іван; Заяць Олена; Synetar Ivan; Zaiats OlenaСтаття присвячена дослідженню інвестицій країн-членів Європейського Союзу в економіку України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Інвестиційні потоки з ЄС набувають значення одного з ключових механізмів економічної резилієнтності, структурної модернізації та практичної інтеграції України до європейського економічного простору. Стале нарощування інвестицій з ЄС потребує поєднання інституційної гармонізації з acquis communautaire, розвитку механізмів страхування воєнних ризиків, поглиблення макрофінансової стабільності та таргетованої підтримки секторів із найбільшим мультиплікативним ефектом. Показано, що інвестиції країн-членів ЄС можуть стати однією з базових опор післявоєнної реконструкції України за умови посилення правових гарантій, покращення інвестиційного клімату та інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.Документ Методичні засади бухгалтерського обліку інноваційної діяльності підприємств в умовах цифрової економіки та сталого розвитку(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Юрченко Олександр; Сахно Людмила; Голуб Наталія; Yurchenko Oleksandr; Sakhno Liudmyla; Holub NataliiaУ статті досліджено теоретико-методичні засади бухгалтерського обліку інноваційної діяльності підприємств в умовах цифрової економіки та сталого розвитку. Проведено порівняльний аналіз вітчизняних і міжнародних підходів до визнання, оцінки та облікового відображення інноваційних об'єктів, визначено їх переваги та обмеження в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано доцільність удосконалення методики бухгалтерського обліку сучасних об'єктів інноваційної діяльності, зокрема цифрових платформ, алгоритмів штучного інтелекту, великих масивів даних (Big Data), стартап-проєктів та інших цифрових активів. Запропоновано методичний підхід до їх визнання, документального оформлення, оцінки та відображення в системі бухгалтерського обліку, а також рекомендації щодо деталізації аналітичного обліку шляхом відкриття окремих аналітичних рахунків. Практична реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню достовірності облікової інформації, якості фінансової звітності, ефективності управління інноваційною діяльністю підприємств і гармонізації національної системи бухгалтерського обліку із сучасними вимогами цифрової економіки та міжнародною практикою.Документ Цифрова трансформація регуляторних інструментів: смарт-регулювання розвитку підприємництва(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Ткаченко Ірина; Tkachenko IrynaУ статті досліджено теоретико-методичні та практичні засади цифрової трансформації регуляторних інструментів розвитку підприємництва в умовах становлення цифрової економіки та структурних змін у системі державного управління. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення традиційних підходів до регулювання підприємницької діяльності, які в умовах прискорення технологічного розвитку, поширення цифрових платформ, зростання ролі даних та посилення глобальної конкуренції потребують переходу від адміністративно-контрольної моделі до більш гнучкої, адаптивної та результато-орієнтованої системи регуляторного впливу. Особливої важливості ця проблема набуває для національної економіки України, яка перебуває в умовах цифрової модернізації, європейської інтеграції та необхідності формування ефективних механізмів підтримки підприємництва у процесі економічного відновлення. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень та розроблення практичних рекомендацій щодо цифрової трансформації регуляторних інструментів розвитку підприємництва на основі концепції Smart Regulation, яка передбачає використання цифрових технологій, аналітичних систем, механізмів прогнозування та ризик-орієнтованого підходу для підвищення ефективності державного регулювання. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів. Зокрема, використано метод системного аналізу – для дослідження взаємозв’язку між цифровізацією, державним регулюванням та розвитком підприємницького середовища; методи порівняльного аналізу та узагальнення – для вивчення сучасних підходів до Smart Regulation у зарубіжній і вітчизняній практиці; структурно-функціональний метод – для визначення елементів цифрової регуляторної системи; метод логічного моделювання – для формування авторського бачення механізму цифрової трансформації регуляторних інструментів. У процесі дослідження визначено сутність смарт-регулювання розвитку підприємництва як адаптивної цифрової системи державного впливу, що забезпечує узгодження інтересів держави, бізнесу та суспільства через використання цифрових платформ, електронних сервісів, відкритих даних, технологій Big Data, штучного інтелекту та інструментів автоматизованого аналізу регуляторної інформації. Обґрунтовано, що цифрова трансформація регуляторних інструментів не обмежується переведенням адміністративних процедур у електронний формат, а передбачає комплексну зміну принципів формування та реалізації державної політики у сфері розвитку підприємництва. Основними результатами дослідження є систематизація цифрових інструментів Smart Regulation та визначення їхнього впливу на підприємницьке середовище. Встановлено, що використання електронних адміністративних послуг, інтегрованих державних реєстрів, цифрових платформ взаємодії держави і бізнесу, RegTech- та SupTech-рішень сприяє скороченню адміністративного навантаження, підвищенню прозорості регуляторних процесів, зниженню витрат підприємців на виконання нормативних вимог та створенню сприятливих умов для інноваційного розвитку. Запропоновано концептуальну модель Smart Regulation розвитку підприємництва, яка включає інституційно-правовий, технологічний, аналітичний, сервісний та результативний компоненти. Наукова новизна дослідження полягає у поглибленні теоретико-методичних засад цифрової трансформації регуляторних інструментів шляхом обґрунтування авторської моделі смарт-регулювання розвитку підприємництва, що базується на інтеграції цифрових технологій, аналітичного забезпечення та механізмів адаптивного державного управління. Запропонована модель дозволяє перейти від традиційного реагування на порушення до проактивного управління регуляторними ризиками та забезпечення сталого розвитку підприємницького сектору. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади під час удосконалення регуляторної політики, розвитку цифрових сервісів для підприємців, формування механізмів підтримки малого та середнього бізнесу, а також адаптації національної системи державного управління до європейських стандартів цифрового врядування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням комплексної системи оцінювання ефективності Smart Regulation, визначенням показників цифрової зрілості регуляторної політики, а також дослідженням можливостей використання штучного інтелекту, блокчейн-технологій і цифрових двійників у процесах державного регулювання підприємництва.Документ Концептуальна модель взаємодії структур аграрного підприємництва на ринку біопалив(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Алєксєєва Ольга; Alieksieieva OlhaУ статті досліджено особливості інтеграції різних організаційно-правових форм аграрного підприємництва у виробництво, переробку та реалізацію біопалив в умовах розвитку біоенергетичного сектору. Обґрунтовано необхідність розвитку взаємодії суб’єктів аграрного підприємництва для підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору, розвитку циркулярної біоекономіки та зміцнення енергетичної безпеки. Встановлено, що адаптація підприємств до ринку біопалива залежить від масштабів діяльності, ресурсного забезпечення, доступу до інвестицій і технологій. Доведено переваги великих і середніх підприємств у реалізації біоенергетичних проєктів та обґрунтовано доцільність розвитку кооперації для інтеграції фермерських господарств у біоенергетичні ланцюги створення вартості. Запропоновано концептуальну модель взаємодії структур аграрного підприємництва на ринку біопалива, що забезпечує ефективний функціональний розподіл ролей, формування інтегрованих ланцюгів створення вартості та ефективніше використання біоенергетичного потенціалу аграрного сектору.Документ Хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків: міжнародна практика та вітчизняні перспективи(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Ананьєва Юлія; Ananieva YuliiaУ статті досліджено хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків у контексті міжнародної практики та українських перспектив розвитку. Обґрунтовано, що валютна, процентна, товарна й ліквідна волатильність потребують переходу від епізодичних захисних операцій до цілісної системи управління ризиковими експозиціями. Систематизовано інструменти хеджування, визначено умови їх ефективного використання та окреслено бар’єри, пов’язані з воєнними валютними обмеженнями, недостатньою ліквідністю деривативного ринку, обліковою складністю й нерівномірною готовністю бізнесу. Запропоновано адаптивний цикл хеджування, що поєднує ідентифікацію ризиків, вибір інструментів, документування, виконання угод, моніторинг ефективності та ребалансування позицій, а також посилює прогнозованість фінансових рішень.Документ Спекулятивний вірус фінансового ринку: від дестабілізації до механізмів протидії(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Борисова Світлана; Крук Олена; Гетьманенко Юлія; Borysova Svitlana; Kruk Olena; Hetmanenko YuliiaДосліджено феномен спекулятивного вірусу як дестабілізуючого чинника сучасних фінансових ринків. Обґрунтовано, що надмірна спекулятивна активність, посилена інформаційними асиметріями, поведінковими упередженнями інвесторів і розвитком автоматизованих торговельних систем, порушує механізми ефективного ціноутворення та сприяє формуванню фінансової нестабільності. Проаналізовано особливості виникнення й поширення спекулятивного вірусу, визначено його вплив на волатильність ринків, інвестиційну активність і довіру до фінансових інститутів. Узагальнено ключові чинники посилення спекулятивних процесів та окреслено їхні коротко- і довгострокові наслідки. Систематизовано основні механізми протидії спекулятивному вірусу: регуляторні, інституційні, інформаційні та технологічні інструменти, спрямовані на підвищення стійкості фінансових ринків. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до обмеження дестабілізуючого впливу спекулятивних процесів в умовах глобалізації та цифровізації фінансового середовища.Документ Удосконалення механізмів розподілу фінансових ресурсів у соціальному секторі(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Казарян Олександра; Kazarian OleksandraУ статті обґрунтовано науково-практичні засади удосконалення механізмів розподілу фінансових ресурсів у соціальному секторі України в умовах воєнних викликів, зростання соціальних потреб, обмеженого бюджетного простору та посилення ролі територіальних громад. Доведено, що традиційна логіка фінансування, зорієнтована переважно на утримання мережі установ і продовження історично сформованих видаткових пропорцій, не забезпечує достатньої адресності, гнучкості та вимірюваної результативності соціальних витрат. Запропоновано потребо-результативний підхід до розподілу ресурсів, який поєднує оцінювання соціальних потреб, нормативну вартість послуг, територіальні ризики, спроможність надавачів, цифровий моніторинг і регулярний перегляд бюджетних програм. Обґрунтовано інструменти переходу від фінансування інституцій до фінансування перевіреного соціального результату, зокрема соціальне замовлення, контрактування послуг, резерв кризового реагування, паспорти соціальних послуг та відкриті індикатори ефективності.Документ Інструменти державної підтримки та регулювання цифровізації аграрного сектору(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Ковальчук Олександр; Kovalchuk OleksandrУ статті досліджено сучасні інструменти державної підтримки та механізми регулювання цифровізації аграрного сектору України в умовах воєнного стану та структурної трансформації економіки. Обґрунтовано, що цифровізація агропромислового комплексу виступає не лише чинником підвищення продуктивності й конкурентоспроможності виробництва, а й важливим елементом забезпечення продовольчої безпеки, стійкості аграрного бізнесу та адаптації до ризиків воєнного часу. Визначено особливості зміни державної політики, яка зміщується від загального стимулювання інновацій до створення інструментів підтримки операційної безперервності, зниження ризиків та забезпечення технологічної автономії аграрних підприємств. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному аналізі інструментів державного регулювання інтеграції цифрових технологій в аграрне виробництво, а також визначенні напрямів державної підтримки цифрової трансформації аграрного сектору. Методи дослідження включають системно-структурний аналіз, порівняльний підхід, узагальнення наукових джерел, аналіз нормативно-інституційних механізмів державного впливу та інтерпретацію практичних моделей фінансового стимулювання цифровізації. Наукова новизна полягає в систематизації та уточненні класифікації інструментів державної підтримки цифровізації АПК через виокремлення прямих та опосередкованих механізмів впливу, а також у визначенні їхньої ефективності залежно від типу підприємства, рівня ризику та умов функціонування в період воєнного стану. Запропоновано підхід до вибору інструментів підтримки з урахуванням ресурсного забезпечення, кадрових потреб та рівня технологічної готовності суб’єктів господарювання. Основні результати дослідження полягають у встановленні ключової ролі Державного аграрного реєстру як цифрової платформи взаємодії між державою та агровиробниками, визначенні можливостей використання програм пільгового кредитування, грантових механізмів, державних гарантій, податкових стимулів та освітніх цифрових ваучерів. Доведено, що прямі інструменти підтримки є найбільш ефективними для малих підприємств, внутрішньо переміщених осіб та господарств із підвищеним рівнем ризику, тоді як опосередковані механізми створюють умови для довгострокової модернізації аграрного виробництва та залучення інвестицій у цифрові технології. Обґрунтовано необхідність поєднання державної координації, міжнародної допомоги та розвитку локальної цифрової інфраструктури для забезпечення сталого розвитку аграрного сектору України.Документ Організаційно-економічні інструменти стимулювання розвитку регіонального туризму(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Матвійчук Людмила; Matviichuk LiudmylaСучасні умови функціонування туристичної сфери обумовлюють необхідність удосконалення організаційно-економічних інструментів розвитку регіонального туризму. Метою статті є дослідження організаційно-економічних інструментів стимулювання розвитку регіонального туризму та обґрунтування диференційованого підходу до їх застосування, залежно від рівня безпекової ситуації в регіонах. У процесі дослідження використано методи системного та статистичного аналізу, порівняння, узагальнення, графічної інтерпретації даних, групування та логічного узагальнення. За результатами дослідження встановлено тенденції трансформації регіональної структури туристичної діяльності, визначено вплив безпекових чинників на розвиток туристичної сфери та здійснено групування регіонів України за рівнем безпекової ситуації з визначенням пріоритетних організаційно-економічних інструментів для кожної групи.Документ Механізми державного регулювання аграрного сектору в контексті формування адаптивної політики розвитку(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Селютін Сергій; Seliutin SerhiiУ статті обґрунтовано теоретико-прикладні засади удосконалення механізмів державного регулювання аграрного сектору України в контексті формування адаптивної політики розвитку. Актуальність дослідження зумовлена поєднанням воєнних ризиків, кліматичних змін, логістичних обмежень, структурних диспропорцій виробництва, євроінтеграційних зобов’язань та необхідності збереження продовольчої безпеки. Запропоновано розглядати адаптивну аграрну політику як систему безперервного коригування цілей, інструментів і процедур державного впливу на основі ризик-орієнтованої діагностики, цифрових даних, регіональної диференціації та оцінювання результативності. Визначено складові нормативно-правового, фінансово-бюджетного, цифрово-інформаційного, інституційно-координаційного, ринково-логістичного, еко-кліматичного та соціально-територіального механізмів. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для модернізації державної підтримки агровиробників, розвитку Державного аграрного реєстру, підготовки регіональних програм відновлення та наближення інструментів регулювання до підходів Спільної аграрної політики ЄС.Документ Державний борг як детермінанта трансформації соціальної сфери України(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Тарасов Вадим; Tarasov VadymВ статті досліджуються канали впливу боргової політики на бюджетне фінансування соціальних статей. Встановлено, що державний борг детермінує трансформацію соціальної сфери через поєднання стабілізаційного та обмежувального механізмів. Стабілізаційний механізм проявляється в підтриманні соціальних зобов’язань у періоди шоків. Обмежувальний механізм реалізується через структурування фіскального простору під впливом зростання боргу, підвищення зовнішньої та валютної компоненти зобов’язань і закріплення бюджетного ресурсу за оборонними видатками. 2014–2016 рр. характеризувалися піковою «ціною» боргу для бюджету та посиленням валютного ризику, тоді як у 2022–2024 рр. сформувалася інша модель бюджетної композиції з домінуванням оборонних видатків і зростанням залежності від зовнішнього боргу. Трансформація соціальної сфери відбувається переважно не через номінальне згортання, а через зміну пріоритетності, фактичної результативності та темпів відтворення соціальних стандартів.