Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Social and Socio-Linguistic Aspects of Adaptation of Ukrainian War Refugees in Canada(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Bondarenko Victor Oleksandrovych; Davydova Tetiana Vasylivna; Бондаренко Віктор Олександрович; Давидова Тетяна ВасилівнаThe article outlines up-to-date social and sociolinguistic aspects of adaptation of Ukrainian war refugees in Canada. With the beginning of the military aggression and the invasion of Russian invaders into the territory of Ukraine, a large part of the local population left their homes and went to other countries. The process of adaptation and socialization of newly arrived Ukrainians is the subject of study not only of sociology, but also of psychology, sociolinguistics and other related disciplines. In our research, we make an attempt to describe the general conditions, realities and socialization trends of different age groups of Ukrainian war refugees who found refuge in Canada. Our special attention is being paid to the processes of interaction between the English and Ukrainian languages from the point of view of their coexistence and mutual influence in various spheres of socio-cultural communication. As a result of the conducted research, we conclude that the processes of mutual influence of the two languages in various spheres of communication are inevitable, since the socialization of the newly arrived Ukrainians takes place in an immediate contact with speakers of English both on the everyday level and during cooperation in professional spheres. In addition, there is a mutual influence of the two languages on each other: the Ukrainians are forced to master at least basic spoken English, since a full-fledged life in an English-speaking environment is impossible without it, while the Canadians, mostly representatives of the previous waves of Ukrainian immigration, and not only, being in close contact with Ukrainian-speaking participants in the communication process, feel the significant influence of the Ukrainian language, especially in the field of professional cooperation. From the point of view of social aspects of the newly arrived Ukrainians’ adaptation, the following should be noted: psychological support of the war victims, creation of the necessary conditions for their involvement in new communities for full communication and life as well as provision of all necessary social guarantees, which is a basic condition for their well-being and full socialization in the new society.Документ Поповнення словникового складу української мови неологізмами сучасного воєнного періоду(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бузько Світлана Андріївна; Buzko Svitlana AndriivnaУ статті здійснено лексико-семантичний і структурно-словотвірний аналіз неологізмів української мови, які з’явилися в період сучасної російсько-української війни та функціонують переважно в інтернет-просторі. Неологізми розглядаються як слова чи їх окремі значення, що з’явилися в мові на сучасному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи творі певного автора (стилістичні або індивідуально-авторські неологізми). Доведено, що найпродуктивнішими для неологізмів сучасного воєнного періоду є морфологічні способи словотворення, зокрема суфіксальний, конфіксальний, осново- та словоскладання. З’ясовано, що значна частина лексичних інновацій утворена за допомогою контамінації, тобто шляхом накладання структурних елементів однієї лексеми на іншу. Виявлено, що одним із продуктивних способів творення неолексем сучасного періоду виявився також лексико-семантичний спосіб – переосмислення значення наявних у мові слів. У статті підтверджено думку про те, що нова лексика певного історичного періоду завжди відбиває інформацію про особливості політичного, економічного, культурного життя суспільства в цю епоху. І чим важливішим, почасти – трагічнішим є період становлення й розвитку суспільства, тим активніше мова реагує появою нових слів, які забезпечують як потреби суспільства, так і потреби самої мови. Крім цього, доведено, що трагічні суспільні події останніх років зумовили появу великої кількості неологізмів, які продовжують з’являтися переважно в сучасному інтернет-просторі, входити до системи української мови, поповнюючи її лексичний склад; проте деякі нові слова залишаються оказіональними елементами мовлення окремих мовців.Документ Typology of English Electronic Texts of Linguists’ Personal Web Pages(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Danylyuk Serhiy Semenovych; Данилюк Сергій СеменовичThe typology of English electronic texts of linguists’ personal web pages is suggested in the paper. This typology was built taking into account a number of the following criteria: 1) according to the addresser orientation; 2) according to the functioning in various spheres of communication; 3) according to the type of presentation; 4) according to the primary/secondary source of information; 5) according to the pragmatic orientation. Within each criterion, appropriate types of English electronic texts of linguists’ personal web pages are distinguished. According to the addresser orientation, there are collective and individual English electronic texts of linguists’ personal web pages. On the other hand, English electronic texts of linguists’ personal web pages are scientific and information-and- reference texts based on their functioning in various spheres of communication. Consequently, according to the type of presentation, English electronic texts of linguists’ personal web pages are divided into narrative texts, reflection texts, and definition texts. In their turn, according to the primary/secondary source of information, English electronic texts of linguists’ personal web pages can be both primary and secondary texts. Finally, according to the pragmatic orientation, English electronic texts of linguists’ personal web pages are divided into texts aimed at informing, texts aimed at ascertaining and polemical-and-hypothetical texts. It is noted that the texts aimed at ascertaining are represented by such subtypes as texts stating the theoretical propositions of the scientific research and texts stating the results of experiments. Accordingly, polemical-and-hypothetical texts are divided into hypothetical and discussive-and-polemical texts.Документ Особливості сучасного електронного спілкування: вербальні та невербальні ресурси(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Загнітко Анатолій Панасович; Троян Анастасія Вячеславівна; Zahnitko Anatolii Panasovych; Troian Anastasiia ViacheslavivnaУ статті констатовано, що сучасне електронне спілкування визначається впливом вербальних і невербальних ресурсів на сприйняття повідомлень. Вербальні ресурси, такі як слова та їх семантичні властивості, разом із неформальним стилем письма формують емоційний тон повідомлення та впливають на інтерпретацію інформації. Невербальні ресурси, зокрема емодзі, смайл, емотикон, доповнюють вербальну інформацію, передаючи емоційне забарвлення та намагаючись заповнити прогалини у зв’язку. Згідно з дослідженнями таких відомих сучасних дослідників, як І. Карпа, Н. Гудзь, М. Карпушина, С. Чемеркі, Є. Кулик, Л. Компанцева, розуміння та використання цих ресурсів є ключовим для покращення комунікаційних навичок у цифрову епоху. Наведено дефініцію на позначення сomputer-mediated communication і виокремлено такі головні його риси: поліфонічність, анонімність і дистанційність, заміщення характером спілкування, гіпертекстовість та інтерактивність, емоційна насиченість, ненормативність учасників спілкування, прагнення до нетипової (атипової) поведінки. Аналіз особливостей електронного спілкування сприяє глибшому розумінню сучасного комунікаційного середовища, допомагає простежити зміни, вплив на комунікантів і специфіку використання новітніх засобів для досягнення різних комунікативних інтенцій. Дослідження сприяє виявленню потреб користувачів, розробці нових технологій та інструментів, що полегшують і покращують процеси взаємодії користувачів в Інтернеті. Студіювання цієї проблеми підвищує рівень культурного розуміння, адже допомагає заглибитись у культурні відмінності спілкування між людьми з різних частин світу й особливості реалізації їх спілкування в різних соціокультурних контекстах. Отже, аналіз особливостей електронного спілкування важливий для розвитку сучасного суспільства та для дослідження комнікаційних процесів у цифровій епохі.Документ Функційно-змістова еквівалентність різноструктурних синтаксичних одиниць у перекладних художніх текстах(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кульбабська Олена Валентинівна; Kulbabska Olena ValentynivnaУ статті обґрунтовано актуальність дослідження формально-семантичних співвідношень різноструктурних синтаксичних одиниць у мові оригіналу та його перекладу. Предметом наукових спостережень вибрано метатаксичні (міжмодельні, міжсхемні) кореляції простих ускладнених речень і складнопідрядних, що мають спільне референтне значення. Констатовано, що співвідносні реченнєві структури беруть участь у трансформаційних процесах згортання, конденсації, редукції. Доведено, що асиметричні прості речення (монопредикативні за будовою, але поліпропозитивні за семантикою) з’являються в мові внаслідок процесів синтаксичної деривації. Їх обов’язковим складником є вторинні утворення, що в разі трансформації можуть посідати позицію предиката в самостійному простому елементарному реченні. Зокрема, предикатну позицію забезпечують ономасіологічні параметри інфінітива, синтетичної та аналітичної форм дієприкметника, дієприслівника, девербатива, числівника з кількісно-предметним значенням, а також деяких прикметникових і прийменниково-відмінкових форм іменника. При цьому вони не входять до структурної схеми речення, а поширюють і/або ускладнюють її. На матеріалі перекладів того самого тексту різними перекладачами зроблено висновок про вдосконалення на синхронному зрізі граматичної будови української мови, збагачення її лексичних, службових та інтонаційно-комунікативних ресурсів, про ознаки розвиненості художнього стилю. Установлено, якими саме предикативними одиницями перекладач оптимально точно відтворює думку автора оригінального тексту, засвідчує комунікативну пріоритетність інформації та знання про дійсність у їхніх картинах світу. Досліджено, що вибір синтаксичної структури – простого ускладненого чи складного речень – демонструє читачам, який саме тип відношень актуальний у тому чи тому репрезентованому фрагменті вихідного тексту. Доведено, що метатаксичні співвідношення різноструктурних одиниць синтаксису засвідчують динамізм мовної системи, тобто здатність передавати однакову чи близьку семантику різними синтаксичними формами, забезпечуючи інформативну щільність перекладного тексту, його стилістичне багатство, експресивність, тенденцію до економії мовних засобів.Документ Лексеми «tourist / турист» в англійській та українській національно-мовних картинах світу(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мизин Тетяна Олексіївна; Myzyn Tetiana OleksiivnaУ статті розглядається відображення лексем «tourist / турист» в англійській та українській мовних картинах світу. Під картиною світу розуміється спосіб концептуалізації світу, бачення позамовного світу певними етносами й закріплення його вербальними засобами певних мов. Дослідження проводиться на матеріалі туристичних термінів, які виконують комунікативну функцію в професійному середовищі й обслуговують людей, які користуються послугами цієї сфери. Етимологічний аналіз досліджуваних лексем засвідчив їхнє походження зі старофранцузької мови. Зазначається, що в англійській мові запозичення з’явилося набагато раніше, ніж в українській мові. Порівняльний аналіз показує, що англійська одиниця “tourism” є полісемантичною; словники української мови фіксують однозначність лексеми «турист». Обидва слова є складовими словосполучень. Виокремлено сім структурних моделей словосполучень в англійській мові, найчастотнішою серед яких є структура N + N. Серед багатокомпонентних структур переважає модель N + N + N. Оскільки лексема «турист» не вживається в функції означення в українській мові, словосполучень із досліджуваним словом набагато менше. Зафіксовано єдину структурну модель: прикметник + іменник. Акцентується увага на тому, що в українській мові широким є використання похідних від лексеми «турист». В обох мовах зафіксовано складні слова – афіксальні деривати. Зміст лексем «tourist / турист» доповнено синонімами. Підкреслюється, що переважна більшість синонімів англійської мови є ідеографічними. Для української мови характерним є більш широке використання стилістичних синонімів. В обох мовах помітний пласт лексики становлять професійні жаргонізми. З’ясовано, що деякі лексичні одиниці були запозичені з англійської мови в українську, що свідчить про інтенсивність культурно-історичних контактів народів. Виявлено, що лексеми «tourist / турист» мають як спільні для обох мов характеристики, так і марковану специфіку відображення в англійській та українській лінгвокультурах.Документ Прагмалінгвістичні параметри публіцистичного дискурсу(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Ліпич Вікторія Миколаївна; Павлик Неля Віленівна; Lipych Viktoriia Mykolaivna; Pavlyk Nelia VilenivnaОдним із провідних напрямів комунікативно-прагматичного аналізу різних типів дискурсу є дослідження особливостей його конструювання в певній соціокомунікативній ситуації, тобто ефективне використання мовних засобів для впливу на адресата залежно від його соціальної орієнтації. Газетно-публіцистичний дискурс вважається показовим щодо впливу на масову аудиторію і на розвиток мовної системи загалом. У пропонованому дослідженні на матеріалі сучасних україномовних газетних і журнальних статей, авторських телепрограм, соціальних мереж тощо здійснена спроба опису та систематизації складників комунікативно-прагматичного плану публіцистичних текстів. Авторки наукової роботи проаналізували й узагальнили сучасні концепції щодо тлумачення публіцистичного дискурсу, схарактеризували його основні ознаки; визначили дискурсивні властивості публіцистичного мовлення; виявили і класифікували комунікативно-прагматичні компоненти медійного тексту; систематизували і формалізували прийоми мовного впливу на реципієнта в межах публіцистичного дискурсу в нерозривному зв’язку з його функціями. У дослідженні публіцистичний дискурс дефінують як різновид інституційного дискурсу, що є інформативно зорієнтованою формою комунікативної діяльності, яка втілюється через засоби масової інформації і спрямовується на широке коло реципієнтів. Комунікативно-прагматичний підхід до вивчення аналізованого типу дискурсу дав змогу дослідницям розглядати публіцистичний текст як витвір мисленнєво-творчого процесу, що полягає в усвідомленому відборі дієвих комунікативних так- тик та ефективних мовних засобів, спрямованих на досягнення глобальної стратегічної мети, а саме ідеологічне переконання потенційного читача. Ґрунтовне дослідження різножанрових публіцистичних текстів із позицій комунікативно-прагматичного аналізу дискурсу дало авторкам можливість систематизувати й описати такі його компоненти: комунікативно-аналітичні, комунікативно-ситуаційні, комунікативно-мотиваційні, інтенціональні, мовно-компетенційні, фонові знання. Подальшого розгляду потребує інструментарій лінгвістики переконання, який охоплює різностильові засоби і способи впливу на формування суспільної свідомості соціуму загалом.Документ Функціонування складних іменників у поетичних текстах Анатолія Гризуна(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha MykolaivnaСтаттю присвячено вивченню особливостей функціонування складних іменників у поетичному словнику Анатолія Гризуна. Поставлено за мету здійснити структурно-семантичний і функціональний аналіз складних іменників поетичного мовлення письменника. Зазначено, що в поетичному словнику митця широко вживаються композитні іменники різних структурно-морфологічних типів, утворених такими моделями: «прикметник + іменник» (Adj + N), «іменник + дієслово» (N + V), «іменник + іменник» (N + N), «числівник + іменник» (Num + N), «займенник + іменник» (P + N), «прислівник + дієслово» (Ven + V), «дієслово + імен- ник» (V + N), «іменник + прикметник» (N + Adj), «числівник + дієслово» (Num + V). Кількісний аналіз різних частин мови як безпосередніх компонентів іменників-композитів засвідчив, що іменникові основи є досить частотним складовим елементом композитних утворень. Прикметникові основи переважно виступають першим компонентом іменників-композитів, віддієс- лівні основи – другим. Визначено семантичні групи складних іменників, які належать до продуктивних структурно-морфоло- гічних типів. Встановлено, що характерними для індивідуального стилю поета є такі види юкстапозитних конструкцій: сполуки з пре- і постпозитивним прикладковим компнентом і словоскладання компонентів із різним граматичним родом. Спостережено поодинокі випадки вживання юкстапозитних іменників, побудованих як парні зближення сумарної семантики. Виявлено, що в поетичному лексиконі Анатолія Гризуна вживаються різноманітні за семантикою юкстапозитні іменники, зокрема номіна- ції рослин, явищ природи, небесних світил, абстрактних понять, емоцій, почуттів тощо. З’ясовано, що індивідуально-авторські складні найменування, які утворені за аналогією, за певними зразками, виходять за рамки загальномовних норм і стають втіленням унікального стилю поета та його мовної індивідуальності. У висновках наголошено, що складні іменники в поетичному мовленні Анатолія Гризуна є ефективним стилістичним засо- бом, який дає змогу лаконічно, стисло висловити думки й переживання автора, сприяє мовній економії та виступає визначаль- ною ознакою мовотворчості поета.Документ Григорій Квітка-Основ’яненко – письменник та історик українського театру(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті на основі українознавчих («Українці»), історико-краєзнавчих («Про Харків і повітові міста Харківської губернії», «Історія театру в Харкові») праць активного громадського діяча й українського письменника першої половини ХІХ століття Г. Квітки-Основ’яненка охарактеризовано головні риси характеру українського народу, етапи виникнення, становлення та розвитку театру в Харкові. Аналітичний ракурс осмислення вибраних для аналізу праць є спробою актуалізувати зібрані Г. Квіткою-Основ’яненком відомості про театр у сучасному науковому й культурному просторі. Із залученням корпусу наукових методів з’ясовано роль театру в культурно-мистецькому просторі Харкова початку ХІХ століття, у формуванні естетичних смаків українців. Зібрані й систематизовані Г. Квіткою-Основ’яненком факти про обставини виникнення, умови становлення, репертуар, особливості реалізації творчих задумів, акторську майстерність, фінансову спроможність театру, перешкоди (економічні, політичні тощо), що виникали в роботі театру, посутньо доповню- ють загальну картину про Харків початку ХІХ століття. З’ясовано, що письменник і громадський діяч Г. Квітка-Основ’яненко розумів театр як потужний засіб формування свідомості й культури народу. Гумористично-сатирична складова вистав, декорації з виразним етнографічним компонентом були своєрідними маркерами, що зближували вистави з літературними творами для народу, над якими працював письменник. Цензура не дозволяла тогочасному театру показувати твори українською мовою, а історикові театру відкрито говорити у своїх статтях про нагальні (скеровані в українське русло) потреби театру. Тому в працях Г. Квітки-Основ’яненка переважає констатація фактів, а коментарі й аналіз здебільшого відсутні. Авторка статті розглядає праці з історії театру як органічну складову творчого доробку Г. Квітки-Основ’яненка, матеріал, що сприяє багато- гранному осмисленню світоглядно-естетичних переконань письменника – апологета української мови, літератури, культури.Документ Формування культури роботи майбутніх учителів української мови і літератури з інтернет-текстом(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Семеног Олена Миколаївна; Ольховик Марина Володимирівна; Semenoh Olena Mykolaivna; Olkhovyk Maryna VolodymyrivnaУ статті окреслено змістове та методичне забезпечення формування культури роботи з інтернет-текстом майбутніх учителів української мови і літератури на заняттях з курсу методики навчання української мови. З метою визначення мето- дичних особливостей роботи з інтернет-текстом з’ясовано дефінітивні ознаки та жанрово-тематичну специфіку інтернет-тексту як різновиду медіатексту. До специфічних рис інтернет-тексту віднесено актуальність, інтерактивність, гіпер- текстуальність. Акцентовано увагу на роботі з такими інформаційними мовленнєвими жанрами, як блог і форум. Форуми та блоги пред- ставлено як специфічні жанри інтернет-дискурсу, з оригінальним підбором стилістичних засобів мовлення і відповідністю характеристикам мережевого тексту. Форум більшою мірою зосереджений на певній темі обговорення, до якої можна повертатися, тоді як блог – це постійна зміна коротких інформаційних повідомлень, оновлення яких читач може спостерігати, заходячи в систему. Для форумів як мовленнєвого жанру інтернет-повідомлення характерна взаємодія: факт – повідомлення – обговорення, інтерактивний характер комунікації, часова необмеженість. Ключове словосполучення «культура роботи з інтернет-текстом» визначаємо як психологічні передумови сприйняття інтернет-тексту, розуміння інтернет-тексту, володіння різними видами аналізу інтернет-тексту та його укладання. Педагогічне партнерство організацій, у яких працюють автори статті, спонукало розробити вправи та завдання на прикладі матеріалів регіональних форумів і блогів, що найбільше відповідають характеристикам мережевого тексту, мають швидку динаміку до урізноманітнення, дають змогу робити широку добірку тематичних панелей. Для формування культури роботи майбутніх учителів з інтернет-текстами в межах курсу методики навчання української мови розроблені вправи для сьомого класу за модельною програмою нової української школи. Апробація розроблених вправ на базі старших класів закладів загальної середньої освіти м. Сум і м. Чернігова дала змогу уточнити групи вмінь майбутніх учителів для формування культури роботи з інтернет-текстом. Перспективою досліджень визначено проведення різнофакторного інтернет-середовища на формування мовної особистості молоді.Документ Conceptual Space of Islamic Threat Image in Modern English Media Discourse(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Dokashenko Tetiana Viktorivna; Докашенко Тетяна ВікторівнаThe article is devoted to the problem of modelling the conceptual space of the Islamic threat image in modern English media discourse. The term «media image» is analysed. The lexemes «threat» and «Islam» are considered, the term «Islamic threat image» is defined. It is observed that the lexeme «threat» has a negative axiology, as it denotes an individual’s subjective assessment of a situation that poses a physical or mental danger. It is revealed that the religion of Islam itself is only a basis for the emergence of a threat, because the ideology of Islamism is based on it, and Islamism is the basis for almost all terrorists and terrorist groups that pose a direct threat to world society. The concept of a frame and its structure (subframes, slots, subslots) are defined in the article. The method of frame analysis is used in order to model the conceptual space of the Islamic threat image. The Islamic threat image is analysed in detail. The Islamic threat image is presented in the form of an integrative frame, which includes a subject-centric frame and an action frame. We propose frame model of the conceptual space of the Islamic threat image. The model of the analysed image is a set of subframes, six of which are singled out during the research: Islamic threat agent (with slots who and what); Islamic threat object agent (with slots who and what); Islamic threat aim; tools of Islamic threat; those who oppose to Islamic threat; the result of Islamic threat. Each subframe is analyzed in detail, examples are given from researched articles in the most famous and prestigious British online publications, such as Reuters, The Guardian, International Business Times. It is found that the Islamic threat image is multi-component. It is necessary to consider all its possible components to understand its essence.Документ Складні слова в німецьких медіатекстах періоду воєнних дій в Україні(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Галушко Тетяна Вікторівна; Halushko Tetiana ViktorivnaМетою дослідження є аналіз та виявлення тенденцій розвитку найбільш характерного для німецької мови способу словотвору – словоскладання. Для дослідження використано матеріали німецькомовних медійних Інтернет-видань, спрямованих на висвітлення подій в Україні в період повномасштабної військової агресії Російської Федерації. Це тексти інформаційного, аналітичного, суспільно-політичного та воєнно-політичного характеру, об’єднані темою реальної війни, її наслідків та реакції країн світу на ці події. Лексико-семантична система мови під впливом екстремальних подій у країні або світі може досить швидко змінювати свою структуру, словниковий склад: слова, які зазвичай уважалися периферійними, наприклад належали до категорії професійної, фахової лексики, швидко стають загальновживаними, спостерігаються явища термінологізації та детермінологізації лексики, з’являються нові номінації, запозичення та ін. Словоскладання в німецькій мові є одним із найпродуктивніших способів словотвору, у результаті якого виникають спонтанні номінації, які можуть існувати як короткий час, так і надовго залишитися в мові. Аналіз нових словотворень, сфери їх використання, нові тенденції словотвірних процесів є предметом даного дослідження. У медіатекстах новотворів актуалізується проблема їх правильного тлумачення та належного перекладу. Особливо важливим це є для фахової лексики та термінів-композитів. Відсутність новоутворених номінацій у словниках нерідко призводить до помилкового розуміння їхніх значень і потребує додаткових роз’яснень. У дослідженні використано такі методи та прийоми аналізу: описовий метод, спрямований на виявлення досліджуваних одиниць та визначення їхніх особливостей, метод аналізу словникових дефініцій, метод кількісного аналізу, структурний метод, пов’язаний із морфологічним аналізом та компонентним аналізом слів-композитів, лексико-семантичний аналіз.Документ Стилістичні засоби українського перекладу біблійних текстів(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кумеда Олена Павлівна; Рудь Ольга Миколаївна; Kumeda Olena Pavlivna; Rud Olha MykolaivnaУ пропонованій студії обґрунтовано малодослідженість художньо-виражального потенціалу мови Священного Писання попри його незаперечний вплив на стилістичну систему української мови, органічність його складників як у літературному, так і політичному та медійному дискурсах. Доведено, що тексти Священного Писання репрезентують зразки духовного красномовства, причому великою мірою – поетичного, властивого художній поезії; поетичне ж мовлення наближене до риторичного завдяки насиченості тропами та мовними фігурами; такі взаємопов’язані риторичні тропи, як метафора, алегорія, порівняння, символ, є потужними прийомами, за допомогою яких формується біблійна думка. Унаочнено та проаналізовано окремі тропи та стилістичні фігури, відбиті в українському перекладі Біблії. Так, звернуто увагу на: порівняння, з-поміж яких виокремлено ампліфіковані, а також розгорнуті, що в біблійному тексті часто виступають у вигляді образного парале- лізму, завдяки його зростанню витворюється поширене уподібнення; аналогію, що нагадує розгорнуте порівняння; близьку до порівняння метафору й такі її різновиди, як персоніфікація, метонімія й синекдоха; алегорію (підтверджено, що євангельські притчі найрельєфніше репрезентують алегоричне інакомовлення в Священному Писанні), а також близький до алегорії символ. З’ясовано, що в біблійних текстах однією з найчастотніших стилістичних фігур є антитеза (будується на протиставленні як лексичних, так і контекстуальних антонімів); велике риторичне значення припадає на т. зв. фігури накопичення – тавтологію та плеоназм; унаочнено, як через тавтологію досягається один із засобів риторики – парадокс. Доведено, що увиразненню лексичних засобів, посиленню їхніх емоційно-експресивних можливостей сприяють і такі стилістичні фігури, як анафора, епіфора, епанафора, симплока, риторичні вигуки, запитання, ствердження й заперечення.Документ «Ступені акціональності» та їхня верифікація у дієслівних молодіжних соціолектах сучасної української мови(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Капранов Ян Васильович; Черкас Олександр Олександрович; Kapranov Yan Vasylovych; Cherkas Oleksandr OleksandrovychУ статті досліджуються молодіжний соціолект української мови (МСУМ) та його дієслівні характеристики, зокрема акціональність. МСУМ включає арго, жаргон, просторіччя і сленг, що виконують специфічні функції у комунікації молоді Автори розглядають важливість МСУМ як інструменту самоідентифікації та соціальної інтеграції молоді, відзначаючи його динамічність та адаптивність. Особливу увагу приділено дієсловам, які є центральними носіями дії та стану в МСУМ, мар- керами експресивності, емоційності та оцінних значень. Розглядаються план вираження і план змісту дієслівних молодіжних соціолектів, зокрема специфічна вимова, використання дієслівних неологізмів та різноманітні синтаксичні конструкції. Важливим аспектом дослідження є акціональність, яка займає центральне місце в аспектології. Акціональність описує внутрішню темпоральну структуру ситуацій, визначену семантикою дієслівних лексем та фраз, і відрізняється від грама- тичного аспекту. Автори підкреслюють взаємозв'язок між аспектом та акціональністю, що характерно для багатьох мов, включаючи українську. Запропоновано класифікацію акціональних типів, яка охоплює стативи, ателічні процеси, телічні процеси та евентиви. Ця класифікація базується на параметрах динамічності, телічності та тривалості, що дає змогу аналізувати акціональність шляхом поділу дієслівних молодіжних соціолектів на граничні та неграничні. Для верифікації ступенів акціональності рекомен- довано використання корпусного підходу. Частота вживання дієслів є основним показником для визначення ступеня акціональності. Застосування корпусної лінгві- стики дає змогу виявляти та аналізувати мовні патерни, що сприяє глибшому розумінню структури та функціонування мови. Пропонується дослідити вплив МСУМ на розвиток сучасної української мови, зокрема на її граматичні та лексичні особли- вості. Дослідження може стати основою для подальших лінгвістичних студій.Документ Semantic Aspects of Maritime Terminology(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Ohiienko Maryna Dmytrivna; Огієнко Марина ДмитрівнаThe ways of development of the English language are closely connected with the history, traditions, and way of life of the people of the country of this language. The formation of the English language was significantly influenced by important historical events that took place in the British Isles. The peculiarities of the geographical location, the country's economy, and the political situation required an increase in the military and commercial power of England on the seas, which led to the need for the development of England as a maritime state. In the 17th century, shipbuilding and navigation began to develop rapidly. Since that time, maritime terminology began to play one of the most important roles in the life of the country. This work is devoted to the study of the structural and semantic features of English marine terms. The concept of “term” as a way of expressing special knowledge is considered. The semantic features of marine terms in English are analyzed. An analysis of the lexi calsemantic field in English-language maritime terminology was carried out. The concepts of semantics were examined and the main features of the semantics of the term were analyzed. During the analysis, the following features were identified: the connection between the semantics of the term and the concept, the connection between the terminological and commonly used meanings of the word, as well as the dual systemic nature of the term. The purpose of the presented research is to study the structural and semantic characteristics of the English maritime terminology system. The following tasks follow from the set goals: 1) to distinguish between the concepts of “terminology” and «terminosystem»; 2) to consider existing classifications and determine the composition of the main thematic groups of the English maritime terminolgy system; 3) to outline the word-formation features of English maritime terminology and systematize words related to maritime topics concerning the most productive methods of word formation. The object of study is English maritime terminological units, expressions, figures of speech related to shipbuilding and navigation. The subject of the study is the structural and semantic aspects of English maritime terminology.Документ Лексико-стилістичні особливості промови федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца у Бундестазі (27.02.2022)(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Солощенко Вікторія Миколаївна; Соколова Ірина Валентинівна; Soloshchenko Viktoriia Mykolaivna; Sokolova Iryna ValentynivnaУ статті окреслено лексико-стилістичні особливості офіційної промови федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца у Бундестазі (27.02.2022). Об’єктом наукових спостережень була офіційна промова федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца. Предметом наукових спостережень вибрано лексико-стилістичні особливості політичної промови федерального кан- цлера Німеччини Олафа Шольца на матеріалі зазначеної промови. Констатовано, що у сучасному суспільстві зростає значи- мість політичної комунікації, оскільки в умовах демократичного соціального устрою питання влади відкрито обговорюється, рішення цілої низки політичних проблем залежить від того, наскільки адекватно та своєчасно ці питання будуть інтерпре- товані мовою. Безумовно, що мова впливає на політику, є інтегральним елементом політичної сцени; політика є мовленнєвою діяльністю, у якій мова використовується для інформування про політичні проблеми і для переконання в необхідності взяти участь у діях, пов’язаних із цими проблемами. Доведено, що промова федерального канцлера Олафа Шольца у Бундестазі (27.02.2022) стала історичною й змінила траєкторію світової політики. Установлено, що до лексично-стилістичних особли- востей офіційної промови федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца у Бундестазі (27.02.2022) належать: уживання «простої, зрозумілої мови» (у його мовленні переважають прості складносурядні й інколи ускладнені речення); наявність вели- кої кількості звертань, які встановлюють контакт з аудиторією і привертають увагу; присутність риторичних запитань, що актуалізують тему виступу, тощо. З’ясовано, що стильові фігури (порівняння, персоніфікація, метафора, анафора, епіфора, парономазія, асиндетон, паралелізм), які використовує Олаф Шольц, роблять його промови простішими для сприйняття, ціка- вими, привертають увагу адресата незвичайністю сполучень, виражають певну оцінку. Установлено, що промова німецького канцлера основана на загальновживаній літературній лексиці, відомій усім членам комунікативного співтовариства. Така лексика набуває політико-ідеологічних значень і відтінків – стає тематичною лексикою. Серед інших лексичних особливостей промови Олафа Шольца виділяємо політичні терміни, власні назви, сталі звороти тощо.Документ Відображення лексики тюркського походження у «Словнику мови українського фольклору»(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Сердега Руслан Леонідович; Serdeha Ruslan LeonidovychУ статті здійснено лексикографічний опис слів тюркського походження, уживаних у текстах історичних пісень українського народу. Матеріал для опису був вилучений нами зі збірки «Історичні пісні» (1970), укладеної І. П. Березовським. Відзначено, що тюркізми потрапляли до української мови переважно усним шляхом. Проникали вони й до історичних пісень українського народу, оскільки усний характер творення та побутування є визначальним чинником для функціонування будь-якого фольклорного тексту. Установлено, що значна частина з уживаних у відповідній збірці слів тюркського походження глибоко вкоренилася у складі української мови, стала вагомим набутком культурної та історичної спадщини українців, наповнилася національно-культурним змістом, який відбиває певні значущі для українського народу віхи його становлення та розвитку. Обґрунтовано необхідність створення спеціального словника для відображення лексики, ужитої у мові української усної народної творчості. Доведено необхідність відображення в такій лексикографічній розробці слів тюркського походження. У результаті опрацювання відповідного мовного матеріалу вищезазначеної збірки нами було виділено такі групи запозиченої з тюркських мов лексики: найменування осіб за різними ознаками (належністю до етнічно-мовної чи релігійної спільноти, при- належністю до певного соціального стану, родом занять, участю в народно-визвольних руках, за наявністю фізичних дефектів); назви військово-адміністративних утворень; найменування просторових понять (природних і створених людиною); назви побутових понять, пристосувань і знарядь, найменування музичних інструментів. Нами для аналізу поки що було залучено лише матеріал із вищезазначеної збірки історичних пісень українського народу, який дає загалом попереднє уявлення про вплив на мову фольклору тюркомовних лексичних елементів, однак у подальшому для узагальнення та отримання більш цілісного уявлення про масштаби впливу тюркських мов на лексичний склад мови народної української словесності необхідно буде залучити фактаж і з творів інших жанрів усної народної творчості. Може бути створений також і окремий спеціальний словник, присвячений описові тюркізмів, уживаних у мові фольклору.Документ Принципи забезпечення гармонійного спілкування у міжкультурному родинному дискурсі(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Солощук Людмила Василівна; Трач Христина Володимирівна; Soloshchuk Liudmyla Vasylivna; Trach Khrystyna VolodymyrivnaСтаттю присвячено вивченню принципів забезпечення гармонійного спілкування у міжкультурному родинному діалогічному дискурсі. Розглянуто ключові стратегії для досягнення взаєморозуміння та підтримання конструктивних відносин у міжнаціональному шлюбі, де один із членів пари є носієм американської лінгвокультури, а інший є представником французької лінгвокультури, який у шлюбі спілкується англійською мовою. Вивчення міжкультурного родинного спілкування через призму кооперації стає актуальним у контексті сучасних глобалізаційних процесів, коли у світі постійно зростає кількість міжнаціональних шлюбів, що викликає необхідність забезпечення кооперативно спрямованого спілкування комунікантів, які належать до різних лінгвокультурних спільнот. Для спілкування у міжкультурних родинах характерним є виникнення ситуацій непорозуміння через різні світобачення партнерів. У статті проаналізовано кооперативно спрямовані комунікативні стратегії, які використовуються партнерами у міжнаціональному шлюбі для забезпечення гармонійного спілкування. Ураховано вплив вікового складника на спілкування міжкультурних партнерів завдяки порівнянню особливостей трьох вікових груп комунікантів. Особливу увагу приділено вивченню ролі невербальних комунікативних компонентів в організації гармонійного спілкування у міжнаціональному шлюбі. Невербальна комунікація відіграє ключову роль у передачі емоцій та намірів, що сприяє взаєморозумінню між партнерами. Аналіз кооперативно спрямованих комунікативних ситуацій у міжкультурному родинному дискурсі дає можливість виявити принципи забезпечення гармонійного спілкування. Такі принципи включають взаємну повагу, відкритість до культурних відмінностей, емпатію, а також готовність до компромісу. Важливу роль відіграє здатність партнерів адаптувати свої комунікативні стратегії відповідно до контексту взаємодії та культурного фону співрозмовника. Успішне застосування принципів забезпечення гармонійного спілкування сприяє зміцненню довіри між партнерами та зниженню ризику конфліктних ситуацій.Документ Семантична деривація термінів освіти й науки(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Таран Алла Анатоліївна; Taran Alla AnatoliivnaУ статті проаналізовано семантичні інновації у сфері освіти й науки на матеріалі сайту Міністерства освіти і науки України. З’ясовано, що неосемантизми репрезентують несподівані змістові зв’язки, концентрують актуальні, суспільно значущі думки, вносять нові аспекти до української мовної картини світу. На матеріалі семантичних інновацій царини освіти і науки простежено тенденції оновлення сучасного українського лексикону. Звернено увагу на позамовні й мовні детермінанти змін у мовній свідомості сучасного українця та у відображенні їх у нових номінаціях. Простежено вплив інновацій на структуру лексикону освіти й науки, досліджено парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні відношення між мовними одиницями, з’ясовано чинники збереження рівноваги між тенденціями інтернаціоналізації (відкритістю української мови до процесів глобалізації) та націоналізації (збереженням її національної самобутності). Тенденцію до деталізації й спеціалізації понять у мовній свідомості українців доводять вербалізатори нових аспектів у сучасному українському лексиконі. Нові потреби й вимоги суспільної практики виражають у складених номінаціях прикметники. Обґрунтовано, що трансформації у сфері освіти і науки України, а також зміни у сферах наукової та інноваційної діяльності в закладах освіти зумовлюють активні семантичні перетворення слів у текстах освітнього й наукового спрямування. Дослідження семантичних інновацій сфери освіти й науки свідчить, що лексичній і словотвірній системам мови властиве саморегулювання під впливом мовної практики та динаміки мовних норм, а отже, перебіг різноспрямованих процесів оновлення не призводить до дестабілізації, а лише сприяє їхній переорганізації для виконання нових когнітивних і комунікативних завдань соціуму.Документ Жіноча фоніка Еліс Манро (особливості прози нобеліантки 2013 року)(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Голобородько Ярослав Юрійович; Муратова Ольга Віталіївна; Holoborodko Yaroslav Yuriiovych; Muratova Olha VitaliivnaСтаттю присвячено розгляду низки ключових аспектів творчості Еліс Манро – визначної англомовної письменниці, завдяки якій Канада в 2013 р. вперше отримала Нобелівську премію з літератури. У дослідженні відзначається, що Еліс Манро є класиком сучасного оповідання, вона порушує питання, гостро актуальні для людини другої половини ХХ ст. і помежів’я ХХ – ХХІ ст. й активно розробляє гендерну проблематику. Зауважено, що серед ключових аспектів короткої прози Еліс Манро виділяється можливість людського щастя взагалі й можливість його досягнення в конкретному реальному житті. Зокрема, ця художня оптика притаманна оповіданням Wood, A Real Life, Face, Chance, Runaway. Письменниця докладно обсервує стосунки між жінками й чоловіками, намагаючись проде- монструвати їх складність і внутрішню напруженість. Її головними персонажами часто постають жінки, зокрема молоді, які рефлексують над складнощами своєї особистої долі. Підреслено, що Еліс Манро прагне зрозуміти, чи передбачає природа жінки й чоловіка можливість щастя чи досяжність такого щастя є лише фантомом, ілюзією, міфом, витвореними і підтримуваними людиною. Особливо репрезентативним у цьому сенсі є оповідання Runaway, де зображується гранично конфліктний характер взаємин у парі «вона – він». Наголошено на тому, що в оповіданнях Wood, A Real Life, Face, Chance, Runaway, як і в інших своїх творах, Еліс Манро тяжіє до висновку про індивідуально-залежну природу щ тя, до концептуального узагальнення, що людське щастя є драматичною категорією і не обов’язково має бути щасливим.